Інформація про банк
| Вид материала | Документы |
- Загальна інформація про діяльність банку, 387.8kb.
- Загальна інформація про діяльність пат „Банк Столиця” станом на кінець дня 31 грудня, 4211.43kb.
- Додаткова інформація щодо фінансової звітності кб тов «місто банк» за 2008 рік, 894.98kb.
- Інформація про випуск облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний банк, 1401.08kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 6508.11kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 3290.31kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку, 796.08kb.
- Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 493.85kb.
- Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 194.91kb.
- Загальна інформація про діяльність ат «златобанк» у 2011 році, 3643.91kb.
Примітка 1.23. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок
На протязі звітного року змін в обліковій політиці не відбулося, суттєвих помилок в обліку не виявлено.
| „2”квітня 2010 року | Т.в.о.Голови Правління ____________Барибін С.М. |
| Вик.Москвіна К.Ю. 044-455-51-96 | Головний бухгалтер–Директор Фінансового департаменту__________Мисник О.В. |
Примітка 2 . Економічне середовище, в умовах якого Банк здійснює свою діяльність.
Банківська система — законодавчо визначена та структурована сукупність різноманітних видів банків, які виконують весь спектр операції на фінансовому ринку з метою акумулювання вільних коштів і перетворення їх в капітал, посередництві в кредиті, за рахунок мобілізації тимчасово вільних грошових коштів і їх розміщенні на умовах зворотності, терміновості і платності у формі кредитування держави, юридичних і фізичних осіб, проведення фінансових розрахунків і формування платіжної системи держави, здійсненні грошової емісії в банківській та депозитній формах і т.д. При цьому банківська діяльність передбачає контрольні дії, спрямовані на те, щоб надійно забезпечити своєчасне виконання зобов’язань.
Розвиток і функціонування банківської сфери сьогодні відбувається на фоні постійно змінюваної загальноекономічної та соціально-політичної ситуації, що впливає на надійність та ефективність виконання банківськими установами своїх функцій. Тому подальший розвиток системи українських банків напряму залежить від успішності вдосконалення підходів до керування комерційними банками на основі виваженої, обґрунтованої та професійної системи прийняття рішень, що спирається на певну аналітичну базу і як наслідок мінімізує ризики (кредитний операційний , валютний , процентний і т.д.)
У зв’язку з цим перед керівниками комерційних банків, їх діловими партнерами, державними наглядовими органами постає питання про необхідність впровадження принципово нових методів та підходів визначення поточного й майбутнього стану банку, його потенційних можливостей, слабких сторін тощо. На поточний момент проблема комплексної оцінки ефективності основних банківських операцій та надійності банківської системи України почала набувати першорядного значення в зв’язку зі світовою та внутрішньою кризою. Необхідність розвитку методів визначення поточного й майбутнього стану банку також обумовлена певними проблемами рейтингових оцінок, які були очевидними для суб’єктів фінансових ринків протягом 2007-2008року. Чинник довіри зі сторони частих та корпоративних вкладників був одним із найактуальніших протягом 2009року. Повернення довіри до банківської системи в Україні являвся та являється завданням номер один для всіх без винятку фінансових інститутів.
Наслідки світової фінансової кризи слід, безперечно, вважати знаковою подією 2009 року. В Україні світові кризові явища в першу чергу спричинили обвал вітчизняного фондового ринку. Саме фондовий ринок слугував найбільш наочним індикатором того, що Україна не залишилась осторонь світової кризи. На фоні падіння 2008 року індексу ПФТС на 74%, поступове зростання індексу протягом 2009 року на 110% було занадто повільним. Так, у 2008 році загальний обсяг торгів на ринку цінних паперів складав 45,6млрд. гривень, при 15,8млрд. гривень протягом 2009 року, а індекс ПФТС при цьому складав 310,42 на 31.12.2008, та 572,91 на 31.12.2009року. Такі показники росту на фондовому ринку на фоні на стабільного курсу гривні по відношенню до іноземних валют не давало приводу інвесторам для інвестування капіталів в економіку України.
Протягом 2009 економіка України дедалі сильніше відчувати вторинні наслідки, пов’язані зі світовою фінансовою кризою:
зростання вартості та утруднення отримання зовнішніх запозичень, в той час як настав період гострої потреби у рефінансуванні запозичень, зроблених комерційними банками та провідними фінансовими компаніями у попередні періоди. Ряд Банків були вимушені провести низку реструктурізацій зовнішніх запозичень, що погіршило їх вартість та умови залучення.
витік капіталу з країни, пов’язаний із системною кризою ліквідності в Україні та світі, що підвищило попит на іноземну валюту та викликало девальваційні тенденції. Очікування девальвації додатково прискорили вихід спекулятивних капіталів, які увійшли на ринок в розрахунку на отримання курсового прибутку в умовах номінального й реального зміцнення гривні;
зниження попиту на провідних експортних ринках України (насамперед – металургійної продукції), що співпало з погіршенням умов торгівлі для українських експортерів через ревальвацію гривні та подорожчання складових собівартості їхньої продукції, а також з певними проблемами в фінансуванні оборотних коштів першій половині 2009р.;
наростання негативних очікувань суб’єктів ринку під впливом демонстраційного ефекту низки банкрутств потужних фінансових компаній провідних країн світу, біржової паніки, які посилилися ігноруванням потреб у здійсненні антикризової політики в межах України;
погіршення якості активів у банківській системі України потужних фінансових компаній провідних країн світу, біржової паніки, які посилилися ігноруванням потреб у здійсненні антикризової політики в межах України;
Необхідно зазначити , що кожний із зазначених проявів набув практичного виразу саме спираючись на внутрішні економічні суперечності.
В подальшому слід очікувати поширення негативного впливу кризових явищ у світі на економіку України. При цьому основні ризики слід очікувати на наступних напрямках:
1. Від’ємне значення поточного сальдо торговельного балансу. Через погіршення ситуації на фінансових ринках відбувається зменшення світового попиту. Рецесія в провідних економіках світу супроводжуватиметься насамперед зменшенням інвестиційного попиту, обсягів будівництва і, відповідно, призведе до зниження попиту та цін на продукцію металургії та машинобудування – основні товари експортної спеціалізації України. Такі тенденції на світовому ринку, зважаючи на високу залежність української економіки від експорту, негативно позначаться на динаміці розвитку експортного виробництва, а згодом — на галузях, які прямим чи непрямим чином залежать від експорту. Відтак слід очікувати подальшого погіршення стану зовнішньоторговельного балансу, зменшення фіскальних надходжень, зниження доходів працюючих в цих секторах економіки.
Ймовірним негативним чинником може стати формування узгодженої політики Росії та країн ОПЕК з метою підтримання світових цін на нафту, що спричинить підвищення вартості імпортованих енергоносіїв в Україну, в т.ч. й природного газу, ціна на який прив’язується до вартості нафти.
Позитивним чинником для торговельного балансу може бути паралельне зниження імпорту до України у зв’язку як з тим, що помітна частина імпорту (насамперед енергетичних ресурсів та комплектуючих) пов’язана з попитом з боку експортних виробництв, так і з послабленням попиту на імпортні товари через обмеження споживчого та інвестиційного кредитування та загальне сповільнення зростання доходів.
Протягом другої половини 2009 року мали місце покращення ринку збуту для українських експорт орієнтованих товарів, що також є позитивним чинником для покращення торгівельного балансу України.
2. Тривалий період ускладнення доступу до зовнішніх запозичень. Світова фінансова криза насамперед впливає на установи (незалежно від сфери діяльності), які найближчим часом повинні здійснювати суттєві виплати за залученими раніше кредитами та, за інших умов, розраховували на їх рефінансування. При аналізі наслідків світової кризи для вітчизняної банківської системи необхідно звернути увагу на рівень потреби конкретних банків, так і суб’єктів економіки в отриманні додаткового рефінансування в найближчі декілька місяців.
Проблеми з отриманням зовнішніх кредитів створюють ризики не лише для банків, а й для нефінансових корпорацій, які мають вихід на зовнішні ринки запозичень, насамперед – компанії – експортери. Так, блокування доступу українських підприємств до дешевих довгих фінансових ресурсів, вже привело до виключення кількох компаній з лістингу на міжнародних фондових біржах та пониження рейтингів окремих позичальників. Наслідками таких процесів може бути сповільнення темпів реструктуризації та реорганізації виробництв ВВП утворюючих підприємств, які особливо гостро потребують нового капіталу для збереження конкурентоздатності своїх товарів та зменшення енергоспоживання виробництв.
Об'єм заборгованості банківського сектора перед іноземними кредиторами (за станом на 01.01.2010 р. - майже 30 млрд. USD, з яких кредити - 21,95 млрд. USD), та протягом 2009 було визначено ряд факторів, що покращують становище української банківської системи:
- в структурі заборгованості банківської системи перед іноземними інвесторами переважає фінансування від споріднених структур;
- в більшості розвинених країн збережені стимулюючі грошово-кредитні політики ("накачування" економік і фінансових ринків ліквідністю і зниження вартості ресурсів), що на тлі зростання привабливості ринків, які розвиваються, може посилити переговорні позиції вітчизняних позичальників з іноземними кредиторами (по публічних і приватних запозиченнях);
- ряд вітчизняних банків протягом 2009 року успішно провели реструктуризації публічних боргів перед іноземними кредиторами, що може посилити переговорні позиції інших вітчизняних банків-позичальників в процесі переговорів по реструктуризації їх зобов'язань перед зовнішніми кредиторами та позитивно впливати на вартість запозичень.
В той же час, при збереженні негативних тенденцій в економіці, слабкому операційному середовищі, а також нестабільній грошово-кредитній і валютно-курсовій політиці, привабливість вітчизняного банківського сегменту залишатиметься на низькому рівні внаслідок високих локальних (характерних для банківського сектора України) і глобальних ризиків. Це може поставити під питання збереження підтримки західними материнськими структурами дочірніх підрозділів в Україні велика частина яких була збитковою. Динаміка іноземного боргу банківського сектора значною мірою залежатиме від економічної ситуації в країні, а також від зміни ризиків для основних кредиторів, пов'язаних з інвестиціями в банківський сектор країни. Також зважаючи на законодавчі зміни (заборона кредитування населення в іноземній валюті, який, ймовірно, діятиме протягом року) рядом материнських структур буде прийнято рішення про скорочення масштабів бізнесу в Україні, що для дочірніх підрозділів іноземних банків, наслідком цього, буде скороченням прямого датування і переорієнтацією на внутрішній ресурсний ринок.
Виходячи з цього основним завданням на 2010 рік більшості банківських установ буде переорієнтування на ресурси внутрішнього ринку.
3. Зниження стабільності банківської системи та сповільнення кредитної активності. Проблеми зовнішнього рефінансування є лише одним із чинників, який обумовлює ризики фінансової нестабільності вітчизняної банківської системи. Несприятливі умови створюватимуться також через:
погіршення платоспроможності боржників (фізичних та юридичних осіб), які постраждали від кризових процесів, подальше зменшення доступності кредитів внаслідок здорожчання позичкових коштів, а також внаслідок знецінення власних ресурсів в умовах високої інфляції;
підрив довіри до банківської системи з боку населення та юридичних осіб.
Внаслідок погіршення фінансового стану, зниження рівня ліквідності (насамперед високоліквідних активів), несвоєчасне виконання платежів клієнтів впродовж 2009 року, в 15-ти банках Національним банком України було призначено тимчасову адміністрацію з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, забезпечення схоронності активів та капіталу.
Скорочення кредитування економіки банківським сектором може негативно відбитись на розвитку практично усіх секторів економіки. Протягом 2009 року мали місце низька кредитна активність, а основний об'єм нових кредитів був спрямований на рефінансування наявної заборгованості підприємств і населення. На початок 2010 року заборгованість юридичних осіб по банківських кредитах склала 475 млрд.грн. (за станом на 01.01.09 р. - 473 млрд.грн.). При цьому об'єм нових кредитів, виданих в 2009 році банками підприємствам склав 750,5млрд.грн., що в цілому відповідало об'єму погашення раніше отриманих кредитів суб'єктами господарської діяльності. В той же час, населенню за рік було видано нових кредитів усього лише на суму 45,5 млрд. грн., що з урахуванням погашення кредитів позичальниками привело до зменшення заборгованості фізичних осіб на 17%. У ряді випадків реструктуризація відбувалася із зміною валюти кредиту, що привело до зменшення питомої ваги валютних кредитів в заборгованості резидентів перед банками з 59% (на початок 2009 року) до 51% (на початок 2010 року) навіть при незначному зростанні офіційного валютного курсу. Так, найістотніше скорочення кредитування спостерігалося по наступних напрямах:
підприємства малого бізнесу, які мають низьку потужність власних фінансових ресурсів, а відтак – залежні від банківського кредитування;
підприємства з тривалим технологічним процесом, який вимагає кредитного фінансування, в тому числі – аграрного сектору економіки;
підприємства, які потребують реалізації великих інвестиційних проектів для збереження власної конкурентоспроможності;
сектори економіки, які традиційно залежать від споживчого попиту, що підживлюється банківськими споживчими кредитами: житлове будівництво, виробництво та продаж автомобілів, складної побутової техніки тощо.
4. Згортання інвестиційних процесів. Утруднення доступу до кредитних ресурсів, невизначеність перспектив кон’юнктури ринків та економіко-правового середовища в Україні та світі, значний рівень політичних ризиків дестимулюють інвестування в Україні. Інвестиційна стагнація вестиме до падіння попиту на інвестиційну продукцію на внутрішньому ринку, насамперед – машинобудівну (варто наголосити, що машинобудування формує близько 20 % попиту на металопродукцію в Україні), сповільнюватиме адаптацію економіки до вимог міжнародної конкуренції, а отже – погіршуватиме стан торговельного балансу. Слід також очікувати активізації вивезення вітчизняними власниками капіталу з країни.
5. Посилення ймовірності спекулятивних атак на знецінені активи підприємств. У зв’язку зі здешевленням активів більшості вітчизняних компаній, складаються сприятливі умови для їх купівлі фінансовими структурами (в тому числі – зарубіжного походження), які менш постраждали від кризи. Це стосується попиту на активи як виробничих підприємств, так і фінансових структур, насамперед – банків. Очевидно, розвиватиметься також практика інвестування в аграрний сектор, яке сьогодні розглядається як створення заділу для майбутнього придбання землі. Подібна зацікавленість з боку іноземних інвесторів може бути корисною для покращення негативного поточного сальдо платіжного балансу. Проте слід зважати на значний ризик надто різкого перерозподілу власності та припливу до України спекулятивних, нестратегічних інвесторів. З цих самих міркувань, в період кризи та наступної рецесії недоречно здійснювати приватизацію прибуткових держпідприємств, цей період також несприятливий для запровадження продажу землі сільськогосподарського призначення.
6. Зниження динаміки доходів та погіршення якості життя громадян України.
Проблеми збуту та фінансового забезпечення спонукатимуть компанії до раціоналізації витрат та підвищення ефективності використання людських ресурсів. Насамперед це виражатиметься у сповільненні темпів приросту заробітної плати, значно чіткішій її прив’язці до продуктивності праці, посиленні контролю над виконанням трудової дисципліни та якістю й ефективністю праці, вивільненні надлишково зайнятих. Вимушене обмеження динаміки бюджетних видатків вестиме до сповільнення приросту соціальних виплат та заробітних плат в бюджетному секторі, що негативно відіб’ється на динаміці доходів їх отримувачів.
Ризики, пов’язані з очікуваним вивільненням частини працівників, посилюються через несприятливість умов для альтернативного отримання доходів. Несприятливими будуть також умови для розвитку індивідуальної зайнятості – як з причин зниження доступності кредитних ресурсів, необхідних для започаткування власної справи, так і через звуження місткості внутрішнього ринку збуту товарів і послуг, які пропонуються малим бізнесом.
Все вищезазначене вестиме до сповільнення темпів зростання доходів населення, а відтак – гальмуватиме зростання споживчого попиту як важливого чинника економічної динаміки. Висока ймовірність того, що 2010 рік стане роком з мінімальним зростанням ВВП до 2,5%.
Таким чином всі зазначені фактори стимулюють менеджмент Банку надалі впроваджувати консервативну політику щодо управління ліквідністю з огляду на ряд об’єктивних факторів, а саме:
- масована дискредитація банківської системи в засобах масової інформації країни на фоні світових фінансових кризових явищ призвела до не прогнозовано значного зменшення вкладних операцій клієнтів суцільно по всій банківській системі України. Так депозитний портфель фізичних осіб ВАТ «БГ БАНК» в національній валюті скоротився на 54 млн.грн. за період з 01.01.09 по 01.01.10, або 25%
- крім того, зростання валютного курсу призвело до значного зменшення частки клієнтських пасивів у національній валюті в загальному депозитному портфелі банку – із 52% станом на 01.01.09 до 42% станом на 01.01.10р;
- об’єм простроченої заборгованості клієнтів ВАТ «БГ БАНК» за період з 01.01.09 по 01.01.10 зріс на 168% і станом на 01.01.10 складав 112 млн. грн.;
- при цьому слід зазначити, що у зв’язку з погіршенням якості кредитного портфелю, за період з 01.01.09 до поточного часу було збільшено об’єм резервів під кредити клієнтів – майже на 9 млн. грн., або на 9%. Станом на 01.01.10 об’єм резервів по відношенню до кредитного портфелю клієнтів складає 13% (на 01.01.09 – 11%);
- нестабільна ситуація на банківському ринку країни значно скоротила можливості для роботи на ринку міжбанківських операцій. ВАТ «БГ Банк» значно зменшив об’єми запозичень від інших банків – з 454 млн. грн. до 238 млн. грн.
- З метою дотримання достатнього рівня поточної та довгострокової ліквідності Правлінням Банку за узгодженням з Спостережною радою Банку та за підтримки материнського банку АТ «Банк Грузії» були розроблені, в тому числі і заздалегідь, відповідні заходи, як фінансового, так і організаційного характеру. Найбільш значними є:
- у організаційній структурі банку виділено новий бізнес-напрямок – по роботі з ВІП-клієнтами, що дозволило значно збільшити об’єми як строкових, так і поточних залишків на клієнтських рахунках;
- планове скорочення кредитного портфелю клієнтів, в тому числі і за рахунок відмови від розроблених програм кредитування зі спрощеною процедурою прийняття рішень на 100 млн. грн. за результатами року – було повністю призупинено кредитування фізичних осіб (портфель скоротився на 120 млн. грн.) і всі вільні кошти були направлені на зростання кредитного портфелю юридичних осіб;
- відмова від надання бланкових кредитів та кредитів під низьколіквідне забезпечення;
- відмова від планованого придбання основних засобів – приміщення для Головного офісу банку та значне скорочення розмірів орендної плати – на 28%;
- реструктуризація кредитного портфелю в іноземній валюті для підтримки клієнтів-боржників, в тому числі зміна графіків погашення для кредитів та переведення кредитів в національну валюту України;
- оперативне скорочення нерентабельних територіальних відділень регіональної структури банку , що в 2009 дозволило скоротити операційні та адміністративні витрати банку.
Банк суворо дотримується вимог постанови Правління НБУ від 04.12.08 №413 та виконує заходи, передбачені п.2 та п.4 постанови Правління НБУ від 05.02.09 №49.
Фактів затримки платежів клієнтів або повернення депозитних коштів через нестачу коштів у Банку зафіксовано не було.
ВАТ «БГ БАНК» дотримується всіх економічних нормативів , встановлених Національним Банком України постановою правління НБУ від 28.08.01 №368.
| „2”квітня 2010 року | Т.в.о.Голови Правління _________Барибін С.М. |
| Вик.Москвіна К.Ю. 044-455-51-96 | Головний бухгалтер–Директор Фінансового департаменту_______Мисник О.В. |
Примітка 3. "Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти"
Окремі нові МСФЗ набули чинності та стали обов'язковими до застосування Банком з 1 січня 2009 року:
3.1. Удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності (опубліковані у травні 2008 року).
3.1.1. У 2007 році Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку прийняла рішення про реалізацію річного проекту з удосконалення МСФЗ як методу, що дозволяє вносити необхідні, але не термінові зміни до діючих Міжнародних стандартів фінансової звітності. Зміни, що були опубліковані у травні 2008 року, є поєднанням змін по суті та роз'яснень і виправлень термінології різних стандартів. Зміни по суті стосуються наступного: класифікація статей, що утримуються для продажу, відповідно до МСФЗ 5 у разі втрати контролю над дочірньою компанією; можливість віднесення фінансових інструментів, що утримуються для торгівлі, до категорії довгострокових відповідно до МСБО 1; облік продажу активів за МСБО 16, які раніше утримувались для отримання орендного доходу, та класифікація відповідних грошових потоків за МСБО 7 як грошових потоків від операційної діяльності; роз'яснення, що стосується визначення скорочення пенсійного плану за МСБО 19; облік урядових кредитів, виданих за нижчими за ринкові процентними ставками, відповідно до МСБО 20; приведення визначення витрат за позиками у МСБО 23 у відповідність методу ефективної процентної ставки; роз'яснення обліку дочірніх компаній, які утримуються для продажу, відповідно до МСБО 27 та МСФЗ 5; зменшення обсягу вимог щодо розкриття інформації про асоційовані компанії та спільні підприємства відповідно до МСБО 28 та МСБО 31; збільшення обсягу інформації, яку необхідно розкривати відповідно до вимог МСБО 36; роз'яснення обліку витрат на рекламу відповідно до МСБО 38; зміна визначення категорії фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю з віднесенням її змін на фінансовий результат, для приведення його у відповідність принципам обліку хеджування за МСБО 39; визначення облікового підходу до інвестиційної нерухомості, що знаходиться на етапі будівництва, відповідно до МСБО 40; та скорочення обмежень щодо способу визначення справедливої вартості біологічних активів відповідно до МСБО 41. Інші зміни, внесені до МСБО 8, 10, 18, 20, 29, 34, 40, 41 та МСФЗ 7.
Це виключно зміни термінології або редакторські зміни, які, на думку Банку, взагалі не мають впливу на бухгалтерський облік.
3.1.2. Удосконалення розкриття інформації про фінансові інструменти - Зміна МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" (опублікована у березні 2009 року; застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2009 року або після цієї дати). Ці зміни є складовою цілеспрямованих заходів РМСБО у відповідь на фінансову кризу та враховують висновки "Великої двадцятки" (G20), спрямовані на підвищення прозорості та вдосконалення принципів бухгалтерського обліку. Ці вдосконалення також відображають результати обговорень Консультативної групи експертів РМСБО щодо оцінки та розкриття інформації про справедливу вартість фінансових інструментів за відсутності активних ринків.
Ця поправка не має вплив на фінансовий стан або результат діяльності Банку, однак призводить до більш детальної інформації стосовно оцінки справедливої вартості фінансових інструментів. Як дозволено перехідними положеннями поправки, порівняльна інформація Банком не надається.
3.1.3. МСБО 1 "Подання фінансової звітності" (переглянуто у вересні 2007 року, застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2009 року або після цієї дати). Основна зміна МСБО 1 - це заміна звіту про фінансові результати звітом про сукупні прибутки та збитки, в якому повинні також відображатися всі зміни у капіталі підприємства, які не пов'язані із операціями з акціонерами, такі як переоцінка фінансових активів для подальшого продажу. Як альтернативний варіант, підприємствам дозволяється подавати два звіти: окремий звіт про фінансові результати та звіт про сукупні прибутки та збитки. Крім того, переглянутий МСБО 1 вводить вимогу подавати у річній фінансовій звітності звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного періоду у кожному випадку, коли підприємство трансформує порівняльні показники в результаті рекласифікації, змін в обліковій політиці або виправлення помилок.
Переглянутий МСБО 1 має вплив на подання фінансової звітності Банку, але не має впливу на визнання та оцінку конкретних операцій та залишків за цими операціями. Управлінський персонал Банку прийняв рішення щодо подання двох звітів: окремого звіту про фінансові результати та звіту про сукупні прибутки та збитки. Банк не подає звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного періоду тому, що Банком не приймалися нові принципи бухгалтерського обліку заднім числом, не здійснювався ретроспективний перерахунок або ретроспективна рекласифікація елементів фінансової звітності.
3.1.4. МСФЗ 8 "Операційні сегменти" (застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2009 року або після цієї дати). МСФЗ 8 застосовується до суб'єктів господарювання, боргові інструменти або інструменти капіталу, яких купуються та продаються на відкритому ринку, а також до тих, які подають або планують подати фінансову звітність регулюючим органам у зв'язку з розміщенням інструментів будь-якого класу на відкритому ринку. МСФЗ 8 вимагає надавати фінансову та описову інформацію про сегменти, в яких суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність, та визначає, яким чином він має надавати таку інформацію.
Застосування цього стандарту не має буд-якого впливу на фінасовий стан та результати діяльності Банку. Інформація про операційні сегменти розкривається у звітності відповідно до принципу, що використовується для підготовки внутрішньої управлінської звітності, яка подається управлінському персоналу Банку, відповідальному за прийняття операційних рішень.
3.1.5. Інші стандарти та тлумачення.
• Умови надання та анулювання прав на акції - Зміна МСФЗ 2 "Виплати на основі акцій" (випущена у січні 2008 року; застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2009 року або після цієї дати). Ці зміни уточнюють визначення умов наділення правами правила обліку винагород, які були анульовані внаслідок невиконання умов, що не повязані з наділенням прав.
Ці зміни не мають ніякого впливу на фінансовий стан та результати діяльності Банку.
• Тлумачення IFRIC 13 "Програми заохочення клієнтів" (випущене у червні 2007 року; застосовується до річних періодів, які починаються з 1 липня 2008 року або після цієї дати). Тлумачення вимагає, щоб бонусні одиниці за лояльність клієнтів обліковувались як окремий компонент операції продажу, в рельтаті якої вони були надані, і, отже частина справедливої вартості отриманої винагороди відноситься на бонусні одиниці
Це тлумачення не має ніякого впливу на фінансову звітність Банку, оскільки такі схеми не використовуються.
• Тлумачення IFRIC 15 "Договори на будівництво об'єктів нерухомості" (застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2009 року або після цієї дати). Це тлумачення уточнює, коли і як повинні визнаватися виручка і відповідні витрати з продажем обєкту нерухомості, якщо договір між забудовником і покупцем укладений до завершення будівництва.
Це тлумачення не має ніякого впливу на фінансову звітність Банку.
• Тлумачення IFRIC 16 "Інструменти хеджування чистої інвестиції у закордонну діяльність" (застосовується до річних періодів, які починаються з 1 жовтня 2008 року або після цієї дати). Це тлумачення містить керівництво з виявлення валбтних ризиків , що задовольняють критеріям обліку хеджування чистих інвестицій , коли інструмент хеджування належить будь-якій компанії в групі, а також щодо визначення суми позитивних та відємних курсових різниць, що відносяться до чистих інвестицій та інструменту хеджування, що мають бути включені до звіту про прибутки та збитки в момент вибуття чистих інвестицій.
Це тлумачення не має ніякого впливу на фінансову звітність Банку.
• МСБО 23 "Витрати на позикові кошти" (переглянутий у березні 2007 року) (застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2009 року або після цієї дати). Переглянутий стандарт вимагає капіталізації витрат на позики, коли такі витрати стосуються кваліфікованого активу. Кваліфікований актив – це актив, для приведення у готовність до використання або продажу якого потрібно значний період часу.
Згідно з перехідними положеннями стандарту Банк розпочав його застосування в якості перспективної зміни. З 1 січня 2009 року витрати на позики капіталізуються в складі вартості кваліфікованих активів. Витрати на позики, понесені до цієї дати і віднесені на витрати не змінювалися.
• МСБО 32 та зміна МСБО 1 "Фінансові інструменти з правом погашення та зобов'язання, що виникають при ліквідації" (застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2009 року або після цієї дати). Згідно з цими змінами, фінансові інструменти з правом погашення, які являють собою право на частку активів компанії після вирахування всіх її зобовязань, повинні відображатися в складі в складі капіталу за цмови дотримання певних критеріїв.
Ці зміни не мають жодного впливу на Банк.
• Вартість інвестиції у дочірню компанію, спільно контрольоване підприємство та асоційовану компанію - МСФЗ 1 та зміна МСБО 27 (застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2009 року або після цієї дати).
Ці зміни не мають жодного впливу на фінансову звітність Банку.