Інформація про банк
Вид материала | Документы |
- Загальна інформація про діяльність банку, 387.8kb.
- Загальна інформація про діяльність пат „Банк Столиця” станом на кінець дня 31 грудня, 4211.43kb.
- Додаткова інформація щодо фінансової звітності кб тов «місто банк» за 2008 рік, 894.98kb.
- Інформація про випуск облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний банк, 1401.08kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 6508.11kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 3290.31kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку, 796.08kb.
- Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 493.85kb.
- Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 194.91kb.
- Загальна інформація про діяльність ат «златобанк» у 2011 році, 3643.91kb.
Примітка 1.5. Торгові цінні папери
Інформація, яка розкриває вказану примітку відсутня, оскільки Банк не проводив у звітному періоді операцій з цінними паперами в торговому портфелі.
Примітка 1.6. Кредити та заборгованість клієнтів
Найбільшу питому вагу в структурі активів Банку займають кредитні операції. Наслідком цього є постійне приділення великої уваги даному напрямку банківської діяльності з метою підтримання якості кредитного портфеля на достатньому рівні та впровадження нових технологій кредитування. Кредитна політика Банку базується на принципах: забезпеченості, зворотності, строковості та платності.
Банк надає кредити позичальникам: іншим банкам, юридичним та фізичним особам. Кредити надаються як однією сумою так і траншами відповідно до умов укладених договорів (про надання кредитів, в тому числі у вигляді кредитної лінії та кредитів типу овердрафт).
Бухгалтерський облік кредитних операцій, створених та використаних резервів здійснюється у відповідності до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.07 № 481.
Банк оцінює надані (отримані) кредити під час первісного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію. Витрати на операцію, що безпосередньо пов'язані з визнанням фінансового інструменту, уключаються у суму дисконту (премії) за цим фінансовим інструментом. Банк відносить на рахунок неамортизованого дисконту/премії за кредитами суму наперед отриманих комісій. Дисконт (премію) амортизується протягом строку дії кредитної договору із застосуванням ефективної ставки відсотка.
Банк визнає в бухгалтерському обліку прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю фінансового активу та вартістю договору в кореспонденції з рахунками премії (дисконту), якщо під час первісного визнання номінальна ставка за кредитним договором вища або нижча, ніж ринкова. Банк визначає справедливу вартість фінансового активу шляхом дисконтування всіх очікуваних майбутніх грошових потоків із застосуванням ринкової процентної ставки щодо подібного фінансового інструменту.
Банк оцінює кредити після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії). Амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами здійснюється щоденно одночасно з нарахуваннями процентних доходів.
Будь-які різниці, що виникають між сумою визнаних за ефективною ставкою відсотка процентних доходів (витрат) та нарахованих за номінальною процентною ставкою доходів (витрат) за фінансовими інструментами, відображаються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту або неамортизованої премії в кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів.
При обчисленні ефективної ставки відсотка Банк попередньо оцінює грошові потоки, враховуючи всі умови кредитного договору, але не розглядає майбутні збитки від кредитів. Обчислення включає аванси, всі додаткові комісійні збори, сплачені або отримані сторонами договору, які є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка, витрати на операції та всі інші премії чи дисконти.
На кожну звітну дату, не рідше одного разу на місяць, Банк оцінює чи є об’єктивне свідчення того, що корисність фінансового активу зменшується. Банк оцінює зменшення корисності активів (наданих кредитів) та відображає в бухгалтерському обліку шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат Банку.
Банк припиняє визнання фінансового активу, якщо:
- строк дії прав на грошові потоки від фінансового активу, що визначені умовами договору, закінчується;
- фінансовий актив передається без збереження всіх ризиків та винагород від володіння цим активом.
Банк визнає різницю між балансовою вартістю фінансового активу та сумою отриманої компенсації як інші операційні доходи або витрати в разі припинення визнання такого активу.
Банк не застосовує метод ефективної ставки відсотка до кредитів, для яких неможливо достовірно оцінити грошові потоки або очікуваний строк дії фінансового інструменту, та договір про фінансовий інструмент не визначаються грошові потоки або строки. Це такі кредитні операції, номінальна ставка за якими відповідає ринковій, як:
- Овердрафти;
- Кредитні відновлювальні лінії.
Керуючись нормами стандартів аудиту та МСФЗ 1, відповідно до принципів суттєвості й окупності, Банк не застосовує метод ефективної ставки відсотка до наступних кредитних операцій, номінальна ставка за якими відповідає ринковій:
- Кредити, зі строком дії не більше 92 днів;
- Кредити, на суму не більше 10000гривень.
Такі фінансові інструменти Банк первісно визнає за справедливою вартістю та обліковує за амортизованою собівартістю, використовуючи прямолінійний метод.
З 1 січня 2010 р. Банком змінено підходи щодо виключень у використанні методу ефективної ставки відсотка при оцінці і обліку кредитних операцій, а саме:
Банк не застосовуватиме метод ефективного відсотка лише до фінансових активів, для яких неможливо достовірно оцінити грошові потоки та/або очікуваний строк дії фінансового інструменту, а саме: до кредитів, наданих у формі овернайтів, овердрафтів та відновлювальних кредитних ліній. Такі фінансові активи первісно визнаватимуться за справедливою вартістю, ефективна ставка відсотка не розраховуватиметься, комісії та витрати, пов’язанні з виникненням такого кредиту визнаватимуться шляхом їх амортизації прямолінійним методом.
Банк вважає, що зазначені зміни не матимуть суттєвого впливу на показники попередніх, звітного або майбутніх періодів, тому, керуючись принципом суттєвості, Банк не вважає їх зміною облікової політики та застосовує нові підходи перспективно з 01.01.2010 року
Банк щомісяця здійснювати аналіз об'єктивних доказів, що свідчать про зменшення корисності фінансового активу або групи фінансових активів, на кожну дату балансу. Банк визнає зменшення корисності, якщо є об'єктивне свідчення зменшення корисності фінансового активу або групи фінансових активів унаслідок однієї або кількох подій, що відбулися після первісного визнання і впливають на величину чи строки попередньо оцінених майбутніх грошових потоків від використання фінансового активу або групи фінансових активів.
Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок операційних витрат Банку. Формування спеціальних резервів для покриття можливих витрат та збитків за кредитними операціями, які визнаються Банком як знецінені, здійснюються відповідно до вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України. Резерви створюються щомісячно у валюті фінансового активу. Створені резерви мають суворо цільові напрямки використання та використовуються на покриття заборгованості (втрат) за знеціненими активами за рішенням Правління Банку.
Фактори, які Банк розглядає при визначенні того, чи є у нього об’єктивні свідчення понесення збитку від знецінення, включають інформацію про ліквідність, платоспроможність, операційний та фінансовий ризик позичальників або емітентів, загальнодержавні та місцеві економічні тенденції та умови, а також справедливу вартість забезпечення, гарантій/порук. Ці та інші фактори, окремо або разом, надають об’єктивні свідчення того, що збиток від знецінення фінансового активу або групи фінансових активів був понесений.
Кредити списуються за рішенням Правління Банку за рахунок резерву, якщо вже немає реальної перспективи відшкодування у найближчому часі, а все забезпечення було реалізовано чи передано Банку,. Такі кредити списуються після завершення всіх необхідних юридичних процедур і визначення суми збитків. Повернення раніше списаних сум враховується як прибуток.
В 2009 за рішенням Правління Банку було списано за рахунок резерву безнадійну заборгованость АКБ «Прем’єрбанк» в розмірі 1 786,30 тис.грн.
Протягом звітного року не було повернення попередньо списаних безнадійних активів.
Банк відображає в бухгалтерському обліку надані гарантії та авалі (далі - гарантії) під час первісного визнання як зобов'язання за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі отриманих банком-гарантом комісій (винагороди за надану гарантію).
Зобов’язання за справедливою вартістю відображаються у валюті гарантії. Якщо гарантія надається в іноземній валюті, на рахунку зобов’язання обліковується сума комісії переведена в іноземну валюту з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на день проведення операції.
Одночасно сума наданої гарантії обліковується за позабалансовими рахунками груп 900 "Гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам" або 902 "Гарантії, що надані клієнтам" до дати її виконання або закінчення строку дії.
Банк здійснює амортизацію первісно визнаного зобов'язання за наданою гарантією прямолінійним методом.
Гарантії після первісного визнання відображаються в бухгалтерському обліку за найбільшою з двох оцінок:
а) як суму коштів, необхідних для погашення зобов'язання на звітну дату балансу;
б) як первісно визнану суму зобов'язання за вирахуванням накопиченої амортизації.
Примітка 1.7. Цінні папери в портфелі банку на продаж
У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери, а саме:
боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;
цінні папери, які банк готовий продати у зв'язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов'язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість;
фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців;
інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.
Придбані цінні папери у портфелі на продаж (крім інвестицій в асоційовані та дочірні компанії) первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції з придбання таких цінних паперів. Витрати на операції з придбання боргових цінних паперів у портфель на продаж відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії) на дату їх придбання.
На дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються:
за справедливою вартістю;
за собівартістю з урахуванням часткового списання внаслідок зменшення корисності - акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо;
за найменшою з двох величин: балансовою вартістю та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що переведені в портфель на продаж та утримуються для продажу протягом 12 місяців;
за найменшою з двох величин: вартістю придбання (собівартістю) та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців.
Цінні папери в портфелі на продаж, що обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці, яка здійснюється один раз на місяць. Обов'язково на дату балансу результати переоцінки відображаються в капіталі Банку.
Усі цінні папери в портфелі Банку на продаж на дату балансу підлягають перегляду на зменшення корисності. Зменшення корисності цінних паперів визнається формуванням резерву під операції з цінними паперами.
Дохід за борговими цінними паперами визнається під час кожної переоцінки, але не рідше одного разу на місяць. Амортизація дисконту (премії) здійснюється одночасно з нарахуванням процентів.
Витрати на операції, пов'язані з придбанням боргових цінних паперів у портфель на продаж, відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії) під час первісного визнання цих цінних паперів.
Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких надалі неможливо достовірно оцінити, обліковуються за собівартістю в портфелі банку на продаж.
Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, які обліковувалися за собівартістю, у разі наявності критеріїв достовірної оцінки їх справедливої вартості переводяться на оцінку за справедливою вартістю в портфелі банку на продаж.
За борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж Банк визнає процентні доходи, у тому числі процентні доходи у вигляді амортизації дисконту (премії), з використанням ефективної ставки відсотка. Від володіння цінними паперами з невизначеним доходом банк отримує доходи у вигляді дивідендів.
Банк застосовує метод ефективної ставки відсотка з урахуванням вимог, які визначені нормативно-правовими актами Національного банку України з бухгалтерського обліку доходів і витрат.
Банк визнає процентні доходи за цінними паперами в портфелі на продаж на дату їх переоцінки та обов'язково на дату балансу, але не рідше одного разу на місяць.
Якщо за цінними паперами визнавалося зменшення корисності, то процентні доходи визнаються із застосуванням до амортизованої собівартості ставки відсотка, що використовувалася для дисконтування майбутніх грошових потоків під час останньої оцінки збитків унаслідок зменшення корисності.
Нарахування процентів за борговими цінними паперами здійснюється за процентною ставкою купона.
Амортизація дисконту (премії) не здійснювалась для боргових цінних паперів, якщо величина дисконту (премії) на дату придбання була несуттєвою, тобто менше 1 % від суми номіналу (у такому разі вся сума дисконту (премії) збільшувала (зменшувала) процентні доходи (витрати) під час нарахування доходу (витрат).
На звітну дату відсутні цінні папери, які продані та куплені за договорами репо.
Примітка 1.8. Цінні папери в портфелі банку до погашення
Інформація, яка розкриває вказану примітку відсутня, оскільки Банк не проводив у звітному періоді операцій з цінними паперами в портфелі до погашення.
Примітка 1.9. Інвестиційна нерухомість
Інформація, яка розкриває вказану примітку відсутня, оскільки Банк не обліковує на балансі інвестиційну нерухомість.
Примітка 1.10. Основні засоби
Залежно від мети придбання, матеріальні активи відображаються в обліку в складі основних засобів, товарно-матеріальних запасів або фінансових інвестицій.
З метою ведення бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються на наступні групи:
· основні засоби вартістю понад 1000 грн. та строком корисного використання понад один календарний рік;
· незавершені капітальні інвестиції;
· інші основні засоби (необоротні матеріальні активи), придбані або створені Банком самостійно та не віднесені до вищезазначених груп основних засобів. Ці необоротні активи розділяються на наступні групи:
- бібліотечні фонди;
- малоцінні необоротні матеріальні активи (інструменти, прилади, інвентар, меблі, інші необоротні матеріальні активи, вартістю від 100 до 1000 гривень за одиницю (комплект), строк корисного використання яких становить понад один календарний рік;
- тимчасові (не титульні) споруди;
- інші необоротні матеріальні активи.
Термін корисного використання основних засобів 1-ї групи становить від 10 до 40 років, 2-ї групи – від 2 до 10 років, 3-ї групи - від 2 до 10 років.
Банк з 01.01.2010 року змінює оцінку терміну використання будівель, а саме:
Банк встановлює з 31.12.2009 року строк корисного використання будівель - 50 років. Амортизація нараховуватиметься виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання. Річна сума амортизації при цьому визначається виходячи із залишкової вартості відповідного об'єкта.
Така зміна є зміною оцінки, а не політики, і тому враховуватиметься перспективно з 01.01.2010р.
Основні засоби Банку визнаються за первісною вартістю, яка включає усі витрати, що пов’язані з придбанням, створенням, доставкою, установкою та введенням в експлуатацію та суми податків, сплачених у зв’язку з придбанням, що не компенсуються банку.
Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його подальший облік здійснюється:
а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;
б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності – для об’єктів, які раніш вже були переоцінені.
Якщо на дату складання балансу залишкова вартість об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості здійснюється переоцінка, під час якої на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів відповідної групи активів. В звітному році переоцінка основних засобів не здійснювалася.
Одиницею обліку основних засобів визначався окремий інвентарний об’єкт.
Склад основних засобів банку є таким, що забезпечує банківську діяльність.
Амортизація основних засобів, крім інших необоротних матеріальних активів здійснювалась щомісяця із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначалась діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. За активами, що надійшли, амортизація нараховувалась з 1-го числа місяця наступного за місяцем придбання, а за активами, що вибули - зупинялась 1-го числа місяця наступного за місяцем вибуття.
Витрати, пов’язані з ремонтом орендованих приміщень, визнаються активами і амортизуються протягом періоду оренди.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів здійснювалась у розмірі 100% їх вартості у першому місяці використання об’єкта.
Протягом звітного року Банк не здійснював перегляд норм амортизації та переоцінку первісної вартості основних засобів. Наприкінці звітного фінансового року Банком були переглянуті строки корисного використання (експлуатації) об'єктів основних засобів. Перегляд не призвів до зміни норм амортизації та строків корисного використання на протязі звітного року. Наразі Банком прийнято рішення про зміну починаючи з 01/01/2010 строків використання будівель не житлових висотних(більше 2-х поверхів) з 40 років (480 місяців) на 50 років (600 місяців), річна норма амортизації – з 2,5% на 2% .
Витрати Банку, здійснені для підтримання в робочому стані основних засобів, включаються до складу витрат звітного періоду.
В 2009 році зросла вартість майна, набутого Банком у власність шляхом реалізації прав заставодержателя, яке обліковується за рахунком 3409. Банк набув право власності на заставлене майно з метою продажу, такі активи оцінювалися за справедливою вартістю з вирахуванням витрат на продаж. Амортизація на такі активи не нараховувалася.
Примітка 1.11. Нематеріальні активи
Придбані нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на придбання (виготовлення) та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.
Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Витрати банку, здійснені для підтримання в робочому стані нематеріальних активів, включаються до складу витрат звітного періоду.
Нематеріальні активи підлягають амортизації. Амортизація нараховується прямолінійним методом протягом визначеного строку корисного використання. Норми амортизаційних відрахувань встановленні у відсотках до первісної вартості, виходячи з оцінки строку корисного використання. Нематеріальні активи чутливі до технологічного старіння і строк їх корисного використання встановлено залежно від конкретного виду нематеріального активу і складає в середньому 5 років та не перевищує 10 років.
Протягом звітного року метод нарахування амортизації та термін корисного використання нематеріальних активів не змінювався.
В 2009 році в зв’язку з реорганізвцією структури Банку та переходом на новий програмний комплекс «Операційний день банку» та пов’язаним з цим моральним зносом окремих видів нематеріальних активів (попередній програмний комплекс «Операційний день банку», нематеріальні активи, що забезпечували функціювання розгалуженої мережі звяку підрозділів Банку сарої структури, і т.і.), були переглянуті терміни корисного використання зазначених активів і обмежені вереснем 2009р. Таким чином в 2009 році була нарахована додатково амортизація на суму 249, 47 тис.грн.
Протягом звітного року Банком не здійснювалась переоцінка первісної вартості нематеріальних активів.
Примітка 1.12. Оперативний лізинг (оренда)
Банк протягом 2009 року не надавав основні засоби в оперативний лізинг.
Прийняті в оперативний лізинг (оренду) активи обліковуються за позабалансовим рахунком 9840 за вартістю, що зазначається в договорі про оперативний лізинг (оренду). Банком використовуються прийняті в оперативний лізинг приміщення та обладнання для здійснення банківської діяльності. Вартість основних засобів, прийнятих в оперативний лізинг становить 14912,8 тис.грн., в тому числі вартість приміщень – 14902,7 тис.грн.
Примітка 1.13. Фінансовий лізинг (оренда)
Банк в 2009 році надав в фінансовий лізинг майно, набуте у власність шляхом реалізації прав заставодержателя.
Активи, що передані у фінансовий лізинг (оренду), у сумі мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості обліковуються як виданий кредит, на який поширюються вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.07 № 481.
Різниця між сумою мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди) та теперішньою його вартістю, що визначена за лізинговою (орендною) ставкою процента, є доходом Банку.
Розподіл доходу між звітними періодами протягом строку лізингу (оренди) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) ставки процента до залишку заборгованості лізингоодержувача за кредитом на початок звітного періоду.
Витрати, що пов'язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються до вартості кредиту під час первісного визнання та амортизуються протягом строку лізингу (оренди).
Примітка 1.14. Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття
Інформація, яка розкриває вказану примітку відсутня, оскільки Банк не проводив у звітному періоді операцій з переведення активів до групи вибуття.
Примітка 1.15. Припинена діяльність
Ніяка банківська діяльність в звітному році не припинялась.
Примітка 1.16. Похідні фінансові інструменти
Станом на 31 грудня 2009 року у Банка відсутні деривативні контракти.
Протягом звітного року контракти, призначені для обліку хеджування, не укладалися.
Банк укладав форексні свопи на умовах “спот” з іншими банками для здійснення обміну валют з наступним зворотнім обміном.
Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за умовами спот на дату операції відображаються за рахунком 3540 "Дебіторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку" (на суму валюти та банківських металів до отримання, що придбані за умовами спот) та 3640 "Кредиторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку" (на суму валюти та банківських металів до відправлення, що продані за умовами спот).
Різниці між гривневим еквівалентом проданої та купленої іноземної валюти відображаються за офіційним курсом гривні до іноземних валют за рахунком 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".
У зв'язку зі зміною офіційного курсу гривні до іноземних валют між датою операції та датою розрахунку здійснюється переоцінка дебіторської та кредиторської заборгованості з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів, результат якої відображається за рахунком 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".
На дату розрахунку закриття дебіторської та кредиторської заборгованості з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів відображається в кореспонденції з рахунками 1500 "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках" та 1600 "Кореспондентські рахунки інших банків".
Примітка 1.17. Податок на прибуток
Податок на прибуток нараховується за ставкою 25% від прибутку банку, що підлягає оподаткуванню, згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” як і в 2008 році. Нарахований податок на прибуток перераховується до Державного бюджету України.
Об’єктом оподаткування банку є прибуток, який банк визначає шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
В 2009 році Банк сплачував податок на прибуток у терміни, встановлені законодавством. Банк, у строки визначені Законом, подає до податкового органу “Декларацію з податку на прибуток банку” за квартал, півріччя, 9 місяців, рік.
Банк здійснює облік поточних і відстрочених податкових зобов’язань та податкових активів у відповідності до Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових активів та податкових зобов'язань, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.03.2009 №140.
Коригування сум відстрочених податкових зобов’язань і активів відбувається на основі даних податкового обліку один раз на рік.
Облік сум поточних податкових зобов’язань здійснюється Банком у відповідності до проведених розрахунків і встановлені строки протягом звітного року.
Поточний податок на прибуток визнається зобов’язанням у сумі, що підлягає сплаті, розрахований за звітний період відповідно до податкового законодавства. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю за податком на прибуток.
Відстроченим податковим зобов'язанням (далі - ВПЗ) визнається сума податку на прибуток, яка сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню.
Відстроченим податковим активом (далі - ВПА) визнається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок:
- тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню,
- перенесення на майбутні періоди податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді,
- перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими неможливо скористатися у звітному періоді.
Відстрочене податкове зобов’язання в сумі 3 211 тис.грн. пояснюється наявністю тимчасових різниць між балансовою та податковою базами активу. Відстрочений податковий актив у сумі 4 966 тис.грн. пояснюється наявністю тимчасових різниць між балансовою та податковою базами зобов’язання
Найбільшу вагу в ці різниці вносить розрив між фінансовим та податковим обліком операцій з цінними паперами, різні періоди визнання процентних доходів за кредитними операціями, наявність отриманих авансів, різниця між залишковою вартістю основних засобів у фінансовому обліку та за даними податковому обліку.
Примітка 1.18. Власні акції, викуплені у акціонерів
Інформація, яка розкриває вказану примітку відсутня, оскільки Банк протягом звітного періоду не викупляв власні акції у акціонерів.
Примітка 1.19. Доходи та витрати
Доходи і витрати Банку визнаються за таких умов:
- визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку;
- фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.
Для обліку доходів та витрат Банк застосовував принципи бухгалтерського обліку:
- нарахування та відповідності доходів і витрат, тобто для визначення результату звітного періоду зіставлялись доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображались в обліку та звітності під час їх виникнення, а не під час надходження або сплати грошових коштів;
- обачливості для застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати - не занижуватимуться;
Доход Банку визначався та оцінювався в момент збільшення активу або зменшення зобов’язання, що обумовлювало ріст власного капіталу при умові, що фінансовий результат операції досить точно оцінений. Усі доходи, що відносились до звітного періоду відображались в цьому ж періоді незалежно від того, коли отримані кошти.
Отримані доходи, які відносяться до майбутніх періодів, обліковувались Банком як відстрочені (рахунок 3600). Станом на 31 грудня 2009 року на рахунку 3600 обліковувалися доходи майбутніх періодів в сумі 127тис.грн.
Витрати звітного періоду визнавались і оцінювались в момент зменшення активу, або збільшення зобов’язання, що приводило до зменшення власного капіталу при умові, що ці витрати досить точно оцінені. Витрати що відносились до звітного періоду відображались в цьому ж періоді, незалежно від того, коли сплачені кошти.
Здійснені витрати та платежі, які належали до майбутніх періодів, обліковувались, як відстрочені витрати (рахунок 3500). Станом на 31 грудня 2009 року на рахунку 3500 обліковувалися витрати майбутніх періодів в сумі 74,16 тис.грн..
Поправки до витрат або доходів попередніх облікових періодів обліковувались Банком шляхом здійснення коригуючих/виправних проводок на рахунках, по яких раніше відображались такі доходи чи витрати.
Облік доходів та витрат здійснювався наростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів та витрат були згорнуті в кінці року в кореспонденції з рахунками капіталу банку.
Нарахування процентів та прирівняних до них комісій, здійснювалось Банком щоденно, незалежно від періодичності розрахунків. Нарахування доходів/витрат банку здійснювалось також на дату оформлення документа, який підтверджував надання послуги.
Банк обліковував окремі доходи за касовим методом, згідно з яким облік доходів здійснювався у момент їх надходження, а не в момент виникнення – принцип обережності.
За касовим методом враховувались окремі комісійні доходи Банку.
Нараховані доходи обліковувались на рахунках нарахованих доходів до строку їх погашення або при непогашенні боржником заборгованості переносились на рахунки прострочених нарахованих доходів на наступний день.
Для розрахунку процентних доходів (витрат) Банк використовував метод “факт/факт” (фактична кількість днів у місяці та році) для угод укладених у національній валюті. Для угод, укладених в іноземній валюті, застосовувався метод “факт/360”, або на умовах передбачених договором.
При розрахунку відсотків за кредит враховувався перший день і не враховувався останній день договору, при розрахунку відсотків за депозитами не враховувався день залучення коштів і не враховувався останній день договору. При нарахуванні процентів за звітний місяць, останній календарний день місяця включався в розрахунок, крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення договору.
Розмір процентних ставок, умови, порядок їх нарахування та сплати обумовлювались угодами з контрагентами Банку у відповідності до процентної політики Банку, визначеної Комітетом з питань управління активами та пасивами банку та Тарифним комітетом.
Фактична сплата процентних витрат, як правило здійснювались банком юридичним особам - в останній робочий день місяця у розмірі нарахування за повний календарний місяць, фізичним особам – один раз в місяць з дати укладання договору, або в кінці дії депозитного договору.
За кредитами юридичних та фізичних осіб фактична сплата процентних доходів визначалась як правило на 5, 10 та 30 день від закінчення звітного місяця.
Процентні доходи (витрати) за Угодами про кореспондентські відносини та Договорами на банківського рахунку нараховувались в останній день поточного місяця за повний календарний місяць дії договору.
Облік комісій за одноразові послуги, як правило здійснювався за рахунками доходів (витрат) при отриманні (сплаті) доходів (витрат), тобто касовим методом.
Як правило, касовим методом обліковувались комісійні доходи, передбачені в Тарифах банку за розрахунково-касове обслуговування. При несплаті клієнтом доходів за надані банком послуги відповідно до Тарифів банку або укладених угод, відповідальний працівник нараховував такі доходи у день здійснення операції.
Комісії за послуги з обов’язковим результатом враховувались за фактом надання (отримання) послуги або за фактом досягнення результату за угодою на підставі первинних документів (актів виконаних робіт та інше).
Методом нарахувань банк проводив орендні платежі, комісії за інкасаторські послуги та інші доходи/витрати, що передбачали складання акта виконаних робіт (наданих послуг).
Комісії за послуги, що надаються поетапно, враховувались в рамках кожного етапу в міру реалізації угоди, та наявності первинного документа, що підтверджує факт надання/отримання послуг.
Нарахування та отримання доходів та нарахування й оплата витрат в іноземній валюті відображалось за рахунком в іноземній валюті з використанням рахунку 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти”.
Доходи і витрати в іноземній валюті відображались за рахунками “Доходи” і “Витрати” за офіційним курсом, що діяв на дату їх нарахування, а не на дату розрахунків.
Фінансовий результат від операцій з іноземною валютою відображався за балансовим рахунком 6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”. Банк здійснював на окремому аналітичному рахунку облік реалізованого результату від торгівлі іноземною валютою.
Сума амортизації премії за борговими цінними паперами зменшує процентний дохід, а сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід за борговими цінними паперами. Дисконт і премія амортизуються рівними сумами, які розраховуються таким чином, щоб на дату погашення цінного папера дисконт або премія за ним були повністю амортизовані. Нарахування процентів за купонними цінними паперами здійснюється залежно від умов їх випуску, але не рідше одного разу на місяць протягом періоду від дати придбання цінного папера до дати його продажу або погашення. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням процентів.
При здійсненні операцій з платіжними картками, Банк визнавав витрати по сплаті постійних комісій у тому періоді, до яких вони належать. При цьому витрати понесені в іноземній валюті визнавались за курсом гривні до іноземної валюти на дату складання акту виконаних робіт (інвойсів) (дату останнього робочого дня періоду, до якого належала відповідна комісія) або на дату попередньої оплати, в залежності від того яка подія відбулася першою.
У випадках відсутності первинного документа на дату складання балансу, що підтверджує факт отримання Банком послуг від нерезидента, Банк визнавав витрати за курсом на дату відображення операції (списання чи зарахування).
Примітка 1.20. Іноземна валюта
Під час відображення операцій з іноземною валютою, за балансовими рахунками Банком використовувались наступні курси:
а) за офіційним валютним курсом на дату валютування відображалась іноземна валюта в подвійній оцінці - за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунку, куплена-продана іноземна валюта, тощо);
б) за ринковим курсом гривні відображались в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні;
в) за офіційним валютним курсом гривні відображались на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті.
г) за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати) гривні відображались в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг;
В звіті “Баланс” активи та зобов’язання в іноземній валюті відображені за офіційним курсом гривні до іноземних валют доведених Національним Банком України службовим розпорядженням № 417/509 від 30.12.2009р. Залишки по рахунках в іноземній валюті обліковувались в балансі на звітну дату по офіційному курсу гривні до іноземних валют за наступними валютами: долари США, російські рублі, швейцарські франки, англійські фунти стерлінгів, ЄВРО, злотих, ларі.
Курси, за якими відображені активи та зобов’язання в іноземній валюті в звіті „Баланс” на 31.12.2009р. року по основних валютах склали:
-
Валюта
Код валюти
31.12.2009р.
З1.12.2008р
100 доларів США
840
798,5000
707,0000
100 ЄВРО
978
1144,8893
1098,7900
10 російських рублів
643
2,6402
2,6343
100 грузинських ларі
981
472,8799
462,4625
В звіті “Баланс” активи та зобов’язання в банківських металах відображені за офіційним курсом гривні до банківських металів, доведених Національним Банком України службовим розпорядженням № 417/510 від 30.12.2009р. Залишки по рахунках в банківських металах обліковувались в балансі на звітну дату по офіційному курсу гривні до банківських металів за наступними металами: золото – 87236,13грн.за 10 трійських унцій на 31.12.2009, тоді як станом на 31.12.2008рр. золото – 67837,00грн.за 10 трійських унцій.
Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснювались Банком під час кожної зміни офіційного валютного курсу. При цьому до монетарних статей відносились статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. До немонетарних статей відносились інші, ніж монетарні статті балансу.
Бухгалтерські проводки за обмінними операціями здійснювались з використанням технічних рахунків, які не несуть економічного навантаження і використовується для технічного здійснення операцій – 3800 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів" та 3801 "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів".
Наприкінці кожного операційного дня суми в гривневому еквіваленті на технічних рахунках 3800 та 3801 дорівнювали один одному.
Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними рахунками 3800 (за офіційним курсом) та 3801 (за курсами договорів) того самого коду іноземної валюти відображались на відповідному балансовому рахунку 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".
Формування фінансової звітності здійснювалось без урахування залишків за технічними рахунками 3800 та 3801.
Переоцінка позабалансових рахунків здійснювалась Банком за позабалансовим рахунком 9900.
Основним методом, що його використовує Банк для управління валютним ризиком є лімітування валютної позиції Банку. Ліміт валютної позиції по кожній валюті окремо встановлюється у відповідності до “прийнятного” ризику збитків та імовірності настання таких збитків, що розраховується на базі статистичних досліджень минулих періодів.
Примітка 1.21. Взаємозалік статей активів і зобов’язань
В звітному році взаємозаліку статей активів і зобов’язань Банку не проводилось.
Примітка 1.22. Звітність за сегментами
Розподіл звітних сегментів базується на розподілі напрямків діяльності Банку на:
- послуги корпоративним клієнтам,
- послуги фізичним особам,
- послуги Private banking,
- казначейські операції та операції з цінними паперами.
Кожний платіж пов'язаний з отриманням операційного доходу, оплатою операційних витрат безпосередньо відноситься засобами управлінського обліку до одного з вказаних сегментів.
Також прямим методом розподіляються частина адміністративно-господарських витрат, спрямованість яких до одного з сегментів може бути визначена однозначно.
Прямим методом між сегментами розподіляються робочі активи та зобов'язання контрагентів Банку.
Для справедливого розподілу процентного прибутку в управлінському обліку у Банку була запроваджена система внутрішніх (трансфертних) цін. Основний принцип системи полягає в тому, що на будь-який сегмент перерозподіляється тільки частина процентного доходу, що визначається, виходячи з різниці між ставкою доходності активу та внутрішньою трансфертною ставкою (визначається КУАП). Залишок процентного доходу перерозподіляється між сегментами, які залучають ресурси.
Непрямі витрати на персонал (персонал обслуговуючих підрозділів, менеджмент тощо) розподіляються засобами управлінського обліку між сегментами пропорційно прямим витратам на персонал, зайнятий в підрозділах, діяльність яких віднесена до звітних сегментів.
Витрати на формування резервів під можливі втрати по активних операціях розподіляються між сегментами пропорційно активам, належним до них.
Всі інші доходи та витрати, що не були розподілені між сегментами, віднесені до статей *Нерозподілені доходи/витрати* .