Фінансовий звіт

Вид материалаДокументы

Содержание


Примітка 1.13. Іноземна валюта
Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
Примітка 1.13. Іноземна валюта


Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у гривні шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції ( дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат).

Активи і зобов’язання в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності в гривневому еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів” та 3801 “Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів” не включено до фінансової звітності.

Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням технічних рахунків групи 380 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів”. Усі доходи та витрати відносяться до звіту про фінансові результати, в якому відображається також і результат переоцінки активів та пасивів.

Операції з іноземною валютою за балансовими рахунками (у разі їх первісного визнання) відображаються за такими курсами:
  • за офіційним курсом на дату валютування відображається іноземна валюта в подвійній оцінці - за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунку, куплена-продана іноземна валюта тощо);
  • за ринковим курсом гривні відображаються в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;
  • за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений НБУ на день проведення операції, під час здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти;
  • за офіційним курсом гривні відображаються на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті;
  • за офіційним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати) гривня відображається в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів, тощо) та отримання робіт і послуг;
  • за офіційним курсом на дату одержання авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті гривня відображається в разі надання послуг, виконання робіт, реалізації немонетарних активів.

На кожну наступну після визнання дату балансу:
    • усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату балансу;
    • немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання (дату здійснення операції);
    • немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх справедливої вартості.



Переоцінка (перерахунок залишків за рахунками в іноземній валюті в еквівалентні суми в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют) усіх монетарних статей балансу в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Курсова різниця від переоцінки монетарних статей балансу в іноземній валюті в бухгалтерському обліку відображається за балансовим рахунком 6204 «Результат від переоцінки валютних рахунків».

Переоцінка залишків в іноземній валюті за балансовими рахунками з обліку нарахованих доходів та витрат здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Переоцінка доходів і витрат майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов’язаннями здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями не переоцінюються в разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Переоцінка позабалансових вимог і зобов’язань в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Курс гривні щодо іноземних валют, за якими відображались доходи та витрати в іноземній валюті у «Звіті про фінансові результати», а також активи та зобов’язання в іноземній валюті в звіті «Баланс», відповідає курсу НБУ і складає станом на 31.12.2010 року:
  • 10 російських рублів - 2,6124 грн
  • 100 доларів США - 796,1700 грн
  • 100 ЄВРО - 1 057,3138 грн



Для уникнення збитків внаслідок зміни курсу іноземних валют до гривні, політика керівництва банку на протязі звітного періоду була направлена на закриття короткої валютної позиції банку.


1.14. Звітність за сегментами


За результатами 2010 року банком визнано наступні звітні сегменти:
      • послуги суб’єктам господарської діяльності, в т.ч. фізособам - підприємцям,
      • послуги фізичним особам,
      • інші.


Сегментацію діяльності банку було здійснено на підставі наступного критерію: дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу банку.

Вказані вище сегменти було розподілено за напрямками діяльності та організаційною структурою банку. Кожному з виділених сегментів притаманний специфічний вид діяльності, який відрізняє його від іншого.

В основу ціноутворення за міжсегментними операціями покладено наступні принципи: кошти перерозподіляються між сегментами на платності ресурсів, строковості розміщення та залучення ресурсів, ринкового підходу у ціноутворенні, прозорості та прогнозованості принципів ціноутворення.

Трансфертна ціна встановлена виходячи з поточної кон’юнктури на фінансовому ринку (ставок купівлі-продажу ресурсів на міжбанківському ринку, ставок по строкових депозитах). Трансфертні ціни встановлюються окремо по видах валют.

За основу розподілу доходів і витрат за сегментами було прийнято доходи та витрати кожного сегменту бізнесу банку, який несе відповідний сегмент.

Доходами звітного сегмента є дохід, який безпосередньо відноситься до сегмента, та відповідна частина доходу банку, що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах одного банку.

Витратами звітного сегмента є витрати, пов’язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо відносяться до нього, та відповідна частина витрат, що пов’язана з діяльністю сегмента, уключаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов'язані з операціями з іншими сегментами в межах одного банку. Витрати за сегментом не включають: загальні адміністративні витрати, витрати головного банку та інші витрати, які виникають на рівні банку і відносяться до банку в цілому. У випадку, якщо витрати на рівні банку пов’язані лише із діяльністю звітного сегменту, то такі витрати віднесені до витрат сегмента. Зокрема до витрат сегмента «послуги фізичним особам» віднесено витрати на відрахування до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У результаті своєї діяльності кожний із звітних сегментів залучає та розміщує грошові кошти у відповідності від свого напрямку діяльності. У результаті невідповідності обсягів розміщення коштів обсягу залучених, звітний сегмент покриває дефіцит/надлишок коштів за рахунок іншого звітного сегменту.

Інформація стосовно основних сегментів банківської діяльності розкрита в примітках 28.1, 28.4. Характер доходів і витрат в розрізі звітних сегментів відображено в примітках 28.2, 28,5. Активи та зобов’язання звітних сегментів відображено в примітках 28.3, 28.6.


Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого Банк здійснює свою діяльність


Аналіз основних макроекономічних показників 2010 року засвідчує, що економіка України наразі перебуває на етапі посткризового відновлення та створення надійної бази для забезпечення високих темпів економічного зростання в середньостроковій перспективі. Зміни, які відбулися впродовж 2010 року в економіці, відповідним чином відобразилися як у фінансовій сфері, так і на грошово-кредитному ринку зокрема. Серед головних позитивних змін у цей період можна виділити такі:
  • зниження інфляційного тиску на споживчому ринку – у розрахунку до відповідного місяця попереднього року індекс споживчих цін у грудні 2010 року становив 109,1% (порівняно з 112,3% у грудні 2009 року) та був у межах значення Урядового прогнозу щодо споживчої інфляції (113,1%). Внаслідок зниження інфляційних ризиків Національним банком України було суттєво знижено вартість рефінансування;
  • покращення показників функціонування банківської системи – зріс регулятивний капітал банків (на 18,5 %), знижено рівень збитків банків (до 13,0 млрд. грн. порівняно з 38,5 млрд. грн. за 2009 рік), адекватність регулятивного капіталу банківської системи підтримується на належному рівні – 20,83 %;
  • прискорення темпів зростання обсягів коштів на рахунках в банках;
  • зниження вартості коштів – вартість кредитів у національній валюті на термін понад 31 день (без урахування кредитів овердрафт) знизилася з 18,0% у грудні 2009 року до 14,1 % у грудні 2010 року;
  • поступова активізація процесів кредитування.

Однак, слід зазначити, що позитивна динаміка, яка була зафіксована протягом 2010 року майже у всіх видах економічної діяльності, значною мірою була обумовлена низькою базою порівняння минулого року.


Банківська система України в 2010 році функціонувала в умовах профіциту ліквідності, значною мірою через дію фіскальних чинників та операцій Національного банку України з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів.

З метою забезпечення рівноваги на грошово-кредитному ринку починаючи з другого півріччя 2010 року Національний банк України активізував здійснення мобілізаційних операцій. Головним чином вилучення ліквідності відбувалось шляхом розміщення депозитних сертифікатів Національного банку України. В цілому за 2010 рік, ураховуючи операції зворотнього репо, загальний обсяг операцій з мобілізації коштів банків через розміщення депозитних сертифікатів становив 248,1 млрд. грн.

У контексті нівелювання профіциту ліквідності важливе значення мали операції з продажу державних облігацій України, активізація проведення яких також мала місце у другому півріччі 2010 року. За 2010 рік обсяг операцій з продажу державних облігацій України з портфеля Національного банку України становив 7,4 млрд. грн. Одночасно Національний банк України здійснював операції з придбання державних облігацій. За 2010 рік обсяг операцій із придбання державних облігацій становив 27,6 млрд. грн., з яких 19,2 млрд. грн. – з метою регулювання ліквідності та 8,4 млрд. грн. – на виконання статті 2 Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Крім того, Національним банком України протягом 2010 року здійснювались операції з купівлі-продажу державних облігацій України через механізм двостороннього котирування, в межах яких за 2010 рік було продано державних облігацій за номінальною вартістю на суму 9,2 млрд. грн.. та придбано – на 4,3 млрд. грн.

В результаті здійснених Національним банком України регулюючих операцій обсяг коррахунків банків за 2010 рік зменшився на 3,9 % - до 16,7 млрд. грн. Однак, незважаючи на зниження обсягів коррахунків банків, їх рівень був достатнім для забезпечення банками своєчасного здійснення поточних операцій і кредитної підтримки процесів економічного розвитку.

На фоні масштабного проведення мобілізаційних операцій обсяги підтримки ліквідності через надання нових кредитів рефінансування (не враховуючи пролонгацію) в 2010 році були незначними і становили 5,1 млрд. грн.

ПАТ «АКБ Банк» в березні 2010 року було подовжено термін дії кредитного договору з Національнім банком України, який був укладений в березні 2009 року. Кошти кредиту рефінансування було направлено на підтримку ліквідності та частково – на повернення депозитів та кредитування надійних позичальників з бездоганною кредитною історією. Протягом 2010 року Банк вчасно виконував свої зобов’язання перед Національним банком України, погашення відсотків та основної заборгованості здійснювалася вчасно та згідно встановленого графіку з випереджаючими темпами.

Протягом 2010 року банком не порушувались нормативи, встановлені Національнім банком України.

Протягом 2010 року Національним банком України були посилені вимоги до формування банками обов’язкових резервів. Зокрема, з 1 травня 2010 року була запроваджена вимога щодо зберігання 100 % обов’язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України. Крім того, банкам було дозволено зараховувати для покриття обов’язкових резервів придбані ними цільові облігації внутрішніх державних позик України, випущені з метою залучення коштів для фінансування заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні у розмірі 100 % їх номінальної вартості. Обсяг обов’язкових резервів, сформованих банками в грудні 2010 року, становив 12,4 млрд. грн. З них за станом на 01.01.2011 на окремий рахунок у Національному банку України перераховано 7,7 млрд. грн.

На залишки коштів обов’язкових резервів, перерахованих банками на окремий рахунок, нараховується плата в розмірі 30 % від облікової ставки.

ПАТ «АКБ Банк» вчасно та в повному обсязі виконує вимоги Національного банку України щодо формування обов’язкових резервів, в тому числі і перерахування їх на окремий рахунок в Національному банку України. Так в грудні 2010 року банком було сформовано обов’язкових резервів в сумі 8,7 млн. грн., з них перераховано на окремий рахунок в Національному банку України 3,7 млн. грн. В липні 2010 року Банком було придбано цільових облігацій внутрішніх державних позик України, випущених з метою залучення коштів для фінансування заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні на суму 5,0 млн. грн., які зараховано в покриття обов’язкових резервів.

Протягом 2010 року, як і впродовж всієї своєї історії, Банк сумлінно виконував і продовжує виконувати свої зобов’язання за депозитами юридичних та фізичних осіб, не допустив жодного випадку затримки повернення депозитів та сплати відсотків за ними. Обслуговування поточних рахунків юридичних та фізичних осіб теж здійснюється без порушень з боку банку умов договорів з розрахунково-касового обслуговування. Випадків затримки платежів клієнтів з причини нестачі або відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку не було.

Станом на 1 січня 2011 р. обсяг активів банківської системи становив 942,1 млрд. грн., що на 7,0 % більше, ніж на попередню звітну дату. Частка кредитних операцій в активах банківської системи при цьому становить 80,1 %. Активи ПАТ «АКБ Банк» збільшилися на 22,9 %, а частка кредитних операцій становить 73,7 %.

За 2010 рік зобов’язання  банків зросли на 5,1% і  на  01.01.2011 року становили 804,4 млрд. грн. При цьому питома вага коштів фізичних осіб становить 33,7 %, а коштів суб’єктів господарювання відповідно 17,9%. Зобов’язання ПАТ «АКБ Банк» зросли на 24,3 %, при цьому структура зобов’язань є традиційною для банку: питома вага коштів фізичних осіб становить 48,7 % зобов’язань банку, а коштів суб’єктів господарювання – 32,8 %.

Власний капітал  банківської  системи України збільшився на 22,6 млрд. грн. або 19,6 % і за станом на 01.01.2011 року становив 137,7 млрд. грн.  Власний капітал ПАТ «АКБ Банк» станом на 01.01.2011 року становив 107 210 тис. грн., що на 13,7 % більше ніж на попередню звітну дату. При цьому структура власного капіталу ПАТ «АКБ Банк» в цілому відповідає структурі власного капіталу банківської системи України. Частка капіталу в пасивах банківської системи становить 14,6 %, частка капіталу в пасивах ПАТ «АКБ Банк» становить 12,5 %.

Середньозважена вартість депозитів у національній валюті у ПАТ «АКБ Банк» знизилась з 22,7% в січні до 20,0 % в грудні 2010 року (по банківській системі зменшилась з 14,0 % до 8,1 %), а в іноземній валюті – з 13,0 % в січні до 8,5 % в грудні (по банківський системі - з 9,5 % до 6,0 %). По банківській системі інтегральна ставка за депозитами зменшилась з 11,9% до 7,4 %, по ПАТ «АКБ Банк» відповідно з 17,3% до 15,1 %. Завдяки гнучкої політики банку на ринку депозитів фізичних осіб, впровадженню нових депозитних продуктів, застосування програм лояльності до постійних клієнтів банку, підтримки іміджу банку як стабільної фінансової установи, вдалося відновити темпи приросту депозитів. Так, залишки за строковими коштами юридичних осіб протягом 2010 року збільшилися в 1,43 рази, а фізичних осіб – в 1,11 рази.

Середньозважена вартість кредитів у національній валюті протягом 2010 року у ПАТ «АКБ Банк» становила 20 % (по банківській системі зменшилась з 19,6 % до 15,0 %), а в іноземній валюті зменшились з 14,3 % в січні до 10,7% в грудні (по банківський системі відбулось незначне зростання середньозваженої ставки за кредитами – відповідно з 10,2 % до 10,6 %). Інтегральна відсоткова ставка за кредитами по банківський системі зменшилась з 17,3 % у грудні 2009 року до 14,0 % у грудні 2010 року, по ПАТ «АКБ Банк» залишалась на рівні 18 % .

Процентна політика Національного банку України в 2010 році проводилась адекватно до макроекономічної ситуації і спрямовувалась на утримання вартості грошей на позитивному рівні щодо інфляції з метою стимулювання повернення вкладів у банківську систему та активізації кредитування економіки, нівелювання девальваційного тиску та інфляційних ризиків. Відповідно до зниження інфляційного тиску та стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку Національний банк України коригував свої відсоткові ставки. Так, протягом 2010 року тричі знижувалась облікова ставка, яка наразі визначена як базова ставка щодо інших процентних ставок Національного банку України. Зокрема, з 08.06.2010 року розмір облікової ставки було знижено з 10,25 % до 9,5 %, з 08.07.2010 року – до 8,5 %, а з 10.08.2010 року – до 7,75 %.

За даними Національного банку України, станом на 01.01.2011 року ліцензією на здійснення банківських операцій володіли 176 банків (на початок 2010 року – 182), з яких – 55 (відповідно 51) з іноземним капіталом.

ПАТ «АКБ Банк» за розподілом Національного банку України належить до 4-ї групи банків, є універсальною фінансовою установою та здійснює свою діяльність в 5 областях України та АР Крим.

Частка ПАТ «АКБ Банк» на ринку банківських послуг є незначною, але місце банку в ренкінгу НБУ за розміром чистих активів, зобов’язань, власного капіталу, фінансових результатів залишається стабільним протягом багатьох років.

Подальший економічний розвиток України значною мірою залежить від ефективності економічних, фінансових та монетарних заходів, яких вживає уряд, а також від змін у податковій, юридичній, регулятивній та політичній сферах.

При зберіганні відповідних тенденцій, банківська система має всі шанси протягом кількох років досягти до кризових показників розвитку. Однак, не дивлячись на позитивні тенденції та заходи щодо зміцнення стабільності фінансового сектору, поступове відновлення багатьох галузей економіки, зниження вартості ресурсів, проблем розвитку банківської системи залишається достатньо. Так, зберігається залежність багатьох банків від великих контрагентів, залишається низькою якість кредитних вкладень. Тому основні зусилля банків будуть і в подальшому направлені на підвищення якості та збільшення обсягів доходних активів, що дозволить зменшити тиск на капітал банків збитків минулих років.

Керівництво банку не може передбачити всі зміни, які можуть вплинути на банківський сектор України та відповідно на фінансовий стан Банку, однак докладає максимум зусиль для забезпечення прибуткової та безперервної роботи банку.


Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти


Фінансовий звіт за 2010 рік складено на підставі бухгалтерських записів, які банк веде згідно чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, основних принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280, зі змінами та доповненнями, «Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 р. №480.

Банк неухильно дотримується правил ведення бухгалтерського обліку у межах вимог нормативно-правових актів Національного Банку України, які ґрунтуються насамперед на нормах МСБО та ФЗ з урахуванням національного законодавства.

Перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності відбувається поступово і послідовно.

Були опубліковані окремі нові стандарти та тлумачення, що будуть обов`язковими для застосування Банком в річних облікових періодах, прочинаючи з 01 січня 2011 року та після цієї дати. Нижче наведено ті нові та змінені стандарти та тлумачення, які застосовуватимуться у майбутньому до діяльності Банку.

Зміна до МСФЗ | 32 «Класифікація випуску прав на придбання|надбання| акцій» (випущено 8  жовтня 2009 року; (застосовується для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 лютого 2010 року або після|потім| цієї дати). Ці зміни звільняють|визволяє| деякі пропозиції|речення| з випуску нових акцій, номінованих в іноземній валюті, від такої класифікації, як фінансові похідні інструменти.

Зміни до МСФЗ | 24 «Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін» (випущений в листопаді 2009 року і набуває чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2011  року або після|потім| цієї дати). МСБО (IAS) 24 був переглянутий в 2009 році, внаслідок чого: (а) було спрощене визначення пов’язаної сторони та уточнено його значення, а також усунені суперечності|протиріччя| і (б) було надане часткове звільнення|визволення| від застосування|вживання| вимог до надання інформації для державних компаній.

КТМФЗ| | 19 «Погашення фінансових зобов'язань пайовими|подовжніми| інструментами» (набуває чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2010 року або після|потім| цієї дати). Цей КТМФЗ| | роз'яснює|роз'ясняє| методи обліку|урахування| для тих випадків, коли компанія проводить|виробляє,справляє| перегляд умов боргових зобов'язань, внаслідок чого зобов'язання погашається|загашається,гаситься| за рахунок випуску дебітором власних пайових|подовжніх| інструментів на користь кредитора. Прибуток або збиток відображається|відбивається| в прибутку або збитку і є різницею між справедливою вартістю пайових|подовжніх| інструментів та балансовою вартістю боргу|обов'язку|.

МСФЗ| 9 “Фінансові інструменти Частина|частка| 1: Класифікація та оцінка”. МСФЗ| 9, випущений| у листопаді 2009 року, замінює розділи МСБО| (IAS) 39, що відносяться до класифікації та оцінки фінансових активів. Згодом МСФЗ| (IFRS) 9 був змінений у жовтні 2010 року. Переглянутий МСФЗ| (IFRS) 9 охоплює класифікацію та оцінку фінансових зобов'язань. Основні відмінності|відзнаки| стандарту такі|слідуючі|:

- фінансові активи повинні класифікуватися за двома категоріями оцінки: оцінювані в подальшому за справедливою вартістю та оцінювані в подальшому за амортизованою вартістю. Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про класифікацію має ухвалюватися під час первісного визнання|зізнанні|. Класифікація залежить від бізнес-моделі управління фінансовими інструментами компанії та від характеристик договірних потоків грошових коштів за інструментом.

- інструмент в подальшому оцінюється за амортизованою вартістю тільки|лише| у тому випадку, коли він є|з'являється,являється| борговим інструментом, а також (i) бізнес-модель компанії орієнтована на утримання даного активу для цілей отримання|здобуття| контрактних грошових потоків, та одночасно (ii) контрактні грошові потоки за цим активом є тільки|лише| платежами за основною сумою та процентами|процентів| (тобто|цебто| фінансовий інструмент має тільки|лише| “базові характеристики кредиту"). Вся решта боргових інструментів повинна оцінюватися за справедливою вартістю через рахунки|лічбу| прибутків і збитків

- всі пайові|подовжні| інструменти повинні в подальшому оцінюватися за справедливою вартістю. . Пайові|подовжні| інструменти, що утримуються для торгівлі, оцінюватимуться та відображатимуться|відбиватимуться| за справедливою вартістю через рахунки|лічбі| прибутків і збитків. Доходи і витрати від переоцінки не переносяться на рахунки|лічбу| прибутків або збитків.

Удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності (випущено в травні 2010 року і набуває чинності з 1 січня 2011 року) є поєднанням суттєвих|суттєвих| змін та роз'яснень таких|слідуючих| стандартів та тлумачень:

1. Переглянутий МСФЗ| 1

- балансова вартість відповідно до тих основних положень бухгалтерського обліку, що діяли раніше, | використовується як умовно розрахована вартість статті основних засобів|коштів| або нематеріальних активів, якщо ця стаття використовувалась за операціями, що підпадають під регулювання ставок,

- переоцінка, що викликана|спричинена| певною подією, може бути використана як умовно розрахована вартість основних засобів|коштів|, навіть якщо ця переоцінка проведена протягом періоду, включеного до першої фінансової звітності, підготовленої відповідно до МСФЗ|,

- компанії, що вперше|уперше| застосовують МСФЗ|, мають пояснити зміни в обліковій політиці або виключеннях|винятках| з|із| вимог МСФЗ| 1, уведених|запроваджені| між першою проміжною звітністю за МСФЗ| та першою фінансовою звітністю за МСФЗ|; відповідно до переглянутого МСФЗ| 3, а також здійснити оцінку за справедливою вартістю (у тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо,в том случае | інші стандарти МСФЗ| не вимагають оцінки на іншій основі) неконтролюючої частки|долі| участі, яка не є|з'являється,являється| поточною участю або не дає утримувачу|тримачу| право на пропорційну|пропорціональну| частку|долю| чистих активів у разі|в разі| ліквідації, надати рекомендації щодо умов виплат на основі акцій у придбаній|набутій| компанії, які не були змінені або були добровільно змінені в результаті|унаслідок,внаслідок| об'єднання бізнесу, вказати, що умовна винагорода під час об'єднання бізнесу, яке мало місце до дати набрання чинності переглянутим МСФЗ| 3 (випущеного в січні 2008 року), буде відображена|відбита| відповідно до вимог колишньої версії МСФЗ| 3;

2. Переглянутий МСФЗ| 7 уточнює деякі вимоги у частині розкриття інформації:

- особлива увага приділяється взаємозв'язку якісного та кількісного розкриття| інформації про характер|вдачу| та рівень фінансових ризиків,

- відмінено|скасовано| вимогу про розкриття балансової вартості фінансових активів, умови яких були переглянуті, які в іншому разі були б простроченими або знеціненими,

- вимога про розкриття справедливої вартості заставного забезпечення замінена більш загальною вимогою про розкриття його фінансового впливу;

- роз'яснюється|роз'ясняється|, що компанія повинна розкривати суму заставного забезпечення, на яке звернене стягнення, на звітну дату, а не суму, отриману|отриману| протягом звітного періоду;

3. Переглянутий МСБО| (IAS) 27 уточнює перехідні правила відносно змін до МСБО| (IAS) 21, 28 і 31, обумовлених переглядом МСБО| (IAS) 27 (з урахуванням|з врахуванням| змін, внесених у січні 2008 року);

4. Переглянутий МСБО| (IAS) 34 містить|утримує| додаткові приклади|зразки| суттєвих|суттєвих| подій та операцій, що підлягають розкриттю в скороченій проміжній фінансовій звітності, включаючи перенесення|переноси| між рівнями ієрархії оцінки справедливої вартості, зміни класифікації фінансових активів або зміни умов діяльності та економічної ситуації, що впливають на справедливу вартість фінансових інструментів компанії.

Розрахунок впливу запровадження нових або переглянутих стандартів та тлумачень на фінансовий стан Банку на 31 грудня 2010 р. та 31 грудня 2009 р. та на результати його діяльності за 2010 фінансовий рік та 2009 фінансовий рік банк не здійснював через відсутність необхідної інформаційної бази для здійснення коригування порівняльної інформації за попередні періоди.

В складі річного фінансового звіту за 2010 рік не надана інформація за видами операції, які не здійснювалися:
      • цінні папери у портфелі банку до погашення,
      • інвестиційна нерухомість,
      • довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття,
      • припинена діяльність,
      • похідні фінансові інструменти,
      • власні акції, викуплені в акціонерів,
      • взаємозалік статей активів і зобов'язань,
      • ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок.