1. предмет І метод бухгалтерського обліку
| Вид материала | Документы |
- Програми дисциплін ● Бухгалтерський облік Основи теорії бухгалтерського обліку, 160.6kb.
- План рахунків бухгалтерського обліку 21 > Форми бухгалтерського обліку 25 > Особливості, 45.5kb.
- План Суть І види обліку Принципи організації бухгалтерського обліку в банках Організація, 15.63kb.
- Програма вступного тестового випробування з бухгалтерського обліку, 122.05kb.
- Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр, 2302.23kb.
- На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних, 76.65kb.
- Формат опису модуля, 17.93kb.
- Питання до іспиту з дисципліни “Бухгалтерський облік”, 50.12kb.
- Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, 2818.44kb.
- Назва реферату: Нове в бухгалтерському обліку Розділ, 762kb.
Бухгалтерська фінансова звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.
Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної , правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.
Фінансова звітність складається з Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до звіту.
Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 “Баланс”.
Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.
Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати.
Зобов’язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод й майбутньому внаслідок його погашення.
Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.
Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємств у звітному періоді.
Зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей, визначаються П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”.
Для малих підприємств передбачається можливість складання Звіту про фінансові результати за скороченою формою.
Звіт складається трьох розділів:
У розділі I Звіту про фінансові результати визначається прибуток (збитки) за звітний період.
У розділі II Звіті про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат, яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.
Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаються товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.
Звіт про рух грошових коштів – звіт, що відображає надходження й витрату грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.
Зміст і форма Звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його статей визначається П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”.
(прододжение вопроса № 31)
Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їхніх еквівалентах за звітний період.
Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках і депозити на вимогу.
Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком їхньої вартості.
Структура Звіту про рух грошових коштів складається із одної таблиці, в якій рух грошових коштів подається за трьома видами діяльності:
операційною;
інвестиційною;
фінансовою.
Звіт про власний капітал – звіт, що відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Зміст і форма Звіту про власний капітал, а також загальні вимоги до розкриття його статей, визначаються П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”.
Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства мають додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за минулий рік.
Примітки до фінансових звітів – сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.
Елементи фінансових звітів є активи, зобов’язання, власний капітал, доходи й витрати.
Звітний період для складання фінансової звітності – календарний рік. Баланс підприємства складають на кінець останнього дня звітного періоду.
Проміжну (місячну, квартальну) звітність, що охоплює певний період, складають наростаючим підсумком від початку звітного року.
Перший звітний період новоствореного підприємства може бути коротшим від дванадцяти місяців, але не довшим за п’ятнадцять місяців. Звітним періодом ліквідованого підприємства є період від початку року до моменту ліквідації.
32 НЕОБОРОТНІ МАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ: ПОНЯТТЯ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКА
Необоротні матеріальні активи - це активи, які мають матеріальну форму та строк корисного використання яких перевищує один операційний цикл або 12 місяців. До необоротних матеріальних активів відносяться основні засоби. До основних засобів згідно П(С)БО 7 належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій. Об’єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу, для якого оцінка може бути достовірно визначена. Є наступні види оцінок. 1) Первісна вартість - визначається як історична собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів. 2) Переоцінена вартість – це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки. 3) Вартість, яка амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об’єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості. 4) Ліквідаційна вартість – визнається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації ( ліквідації ) основних засобів по закінченню періоду використання, що передбачено, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об’єкту. Рахунок 10 “Основні засоби” призначений для обліку основних засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів в орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. Він є активним, балансовим. По Дт відображається надходження основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Аналітичний облік основних засобів ведеться за інвентарним об’єктом. Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що являють собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу. Кожному інвентарному об’єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і вказується в первинних документах та реєстрах з обліку об’єктів основних засобів. Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально відповідальними особами.
- оприбутковано обладнання від постачальника :
Дт 152 “Придбання (виготовлення) ОЗ”
Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
- відображено введення в експлуатацію ОЗ:
Дт 10 Кт 152
33. ОБЛІК РУХУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Надходження основних засобів на підприємство здійснюється наступними шляхами:
- шляхом здійснення капітальних інвестицій (капітальні інвестиції – це сукупність витрат на створення, придбання і поліпшення якісного стану основних засобів;
- шляхом придбання за плату у постачальників;
- шляхом безоплатного одержання – розглядається як збільшення додаткового капіталу на суму, що дорівнює справедливій вартості безоплатно одержаного об’єкта;
- шляхом внесків засновників до статутного капіталу;
- шляхом обміну на інший неподібний об’єкт основних засобів або інший актив.
Порядок проведення переоцінки основних засобів встановлено П(С)БО 7 “Основні засоби”, згідно з яким переоцінку можна проводити за умови, що залишкова вартість об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості.
Операції з переоцінки основних засобів включають операції зі збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів та їх зносу – дооцінку, або їх зменшення – уцінку.
Переоцінена сума первісної вартості та зносу визначається відповідно як добуток первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкту на його залишкову вартість.
Переоцінка проводиться за рішенням керівництва та оформлюється відповідним наказом.
Після надходження основних засобів кожне підприємство несе витрати, пов’язані з їх утриманням та експлуатацією.
Ремонт об’єктів основних засобів виконують:
господарським способом (власними силами);
підрядним способом (за допомогою сторонніх організацій);
внутрішньопідрядним способом.
Завершення ремонту оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів.
Витрати на ремонт, технічне обслуговування основних засобів та ін. включаються до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо з будь-яких причин основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання. Ці причини наступні:
- продаж за плату в порядку реалізації майна;
- передача за договором дарування стороннім юридичним або фізичним особам;
- списання внаслідок морального або фізичного зносу;
- ліквідація при аваріях, стихійних лихах та ін. надзвичайних ситуаціях;
- в зв’язку з реконструкцією та новим будівництвом;
- передача у вигляді внеску до статутного капіталу ін. підприємств;
- з ін. причин.
Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів.
34. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Згідно ЗУ “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” інвентаризація – це перевірка відповідності фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.
Порядок проведення інвентаризації та оформлення її результатів визначає Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів та документів і розрахунків № 69 від 11. 08. 1994 р.
Інвентаризація проводиться один раз на рік, крім таких випадків: зміни матеріально-відповідальної особи, банкрутства підприємства, при встановленні крадіжки, за рішенням судово-слідчих органів. Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія очолювана керівником підприємства або заступником за обов’язковою участю головного бухгалтера і матеріально-відповідальної особи.
До початку інвентаризації матеріальні цінності на складах мають бути згруповані, розсортовані та розкладені за найменуванням тощо. Працівники бухгалтерії до початку інвентаризації повинні закінчити опрацювання всіх документів по налагодженню і видатку матеріальних цінностей, визначити залишки на рахунках за день інвентаризації.
Також матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписку у тому, що всі прибуткові і видаткові документи здані ними до бухгалтерії і що ніяких необґрунтованих або не списаних цінностей у них нема.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцем їх зберігання в присутності матеріально відповідальної особи. Наявність залишків матеріальних цінностей визначається шляхом підрахунку, зважуванню, обміру. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційний опис, який складають в 2-х примірниках. Після закінчення інвентаризації, інвентаризаційні описи підписують всі члени комісії.
Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному описі порівнюють з обліковими даними. В результаті співставлення фактичних даних з обліковими можуть бути виявлені такі факти: відповідність обліку, надлишки і нестача.
Результати інвентаризації відображаються в такому порядку:
- якщо виявлені надлишки, то їх оприбутковують і зараховують як дохід підприємства Дт 20 або 301 Кт “Інші доходи”
- нестача оформляється: Дт 947”Нестачі і витрати від псування цінностей”
Кт 20 або 301 ;
- на суму нестачі, що підлягла відшкодуванню, роблять запис: Дт 375” розрахунки по відшкодуванню завданих збитків” Кт 716 “ Відшкодування раніше списаних активів”
- сума відшкодованого збитку оформлюється: Дт “Каса” Кт 375
35. ОБЛІК ЗНОСУ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Нормативна база: ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, ПСБО 2,7,8.
Амортизація - поступове перенесення вартості ОЗ на вироблену продукцію (надані роботи, послуги). Процес перенесення вартості ОЗ за весь час експлуатації на вироблену продукцію із забезпеченням щорічних відрахувань називається - амортизаційними відрахуваннями. Метод нарах. амортизації підприємство вибирає самостійно з врахуванням очікуваних економічних вигод від способу використання ОЗ. Необхідною умовою нарахування амортизації є те, що підприємство повинно визначити ліквідаційну вартість ОЗ, та термін використання.
Згідно плану рахунків відображення амортизації ОЗ відбувається на рахунку 131. Витрати по нарахованій амортизації включаються до витрат виробництва, якщо ОЗ використовується для виробництва.
Існують наступні методи нарахування амортизації:
1.Прямолінійний;
2.Зменшення залишкової вартості;
3.Прискореного зменшення залишкової вартості;
4.Кумулятивний;
5.Виробничий.
6.Податковий.
В бухгалтерському обліку нарахування амортизації відбувається щомісячно, в податковому-щоквартально.
Прямолінійний метод передбачає рівномірне нарахування амортизації протягом усього терміну використання ОЗ. Річна сума амортизації визначається як співвідношення первісної вартості / очікуваний термін використання Річна сума амортизації = (первісна вартість ліквідаційна вартість)/очікуваний термін використання.
Метод залишкової вартості передбачає визначення річної суми амортизації множенням залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду, або первісну вартість на дату нарахування амортизації множенням на річну норму амортизації Річна норма амортизації = (1-ліквідаційна / первісна)*100%.
Метод прискореного зменш. залишкової вартості є різновидом прямолінійного методу. Підприємство, що використовує цей метод показує в бухгалтерському обліку швидке перенесення первісної вартості ОЗ на виготовлену продукцію В 1 рік експлуатації обладнання списується 1/2 його вартості на вироблену продукцію Річна норма=100/терм.викор*2
Кумулятивний метод. Передбачає, що визначення амортизаційних відрахувань побудоване на розрахунку кумулятивного коефіцієнта. Річна сума амортизаційних відрахувань = (первісна вартість – ліквідаційна)*коефіцієнт кумуляції.
Виробничий метод використовується при сезонних роботах, а також для нарахування .амортизації . на транспортні засоби. Необхідно знати для застосування цього методу обсяг готової продукції. Норма амортизації = (первісна вартість - ліквідаційна) / обсяг.
Податковий метод. Для цілей оподаткування прибутку підприємств. Амортизаційні відрахування визначається як постійне віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення об’єктів ОФ на зменшення прибутку платника податку.
Згідно П(С)БО 8 усі нематеріальні активи підлягають амортизації. Невід’ємною умовою нарахування амортизації є визначення терміну корисного використання. Підприємство само вибирає метод нарахування амортизації нематеріальних активів, взагалі вибирається прямолінійний. Ліквідаційна вартість =0. Термін використання нематеріального активу в бух.обл.=20р, в податковому <10р. Планом рахунків передбачений 133 рахунок. Нарахування по КТ, а по ДТ для яких цілей використання нематеріальних актив. ДТ91,92,93,94,99,23.
36 ОБЛІК КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Більшість підприємств має в своєму розпорядженні тимчасово не зайняті грошові кошти, крім тих мінімальних коштів, які необхідні для здійснення щоденних операцій. З метою отримання прибутку такі тим часові вільні кошти підприємства може інвестувати в окремі об’єкти різних галузей економічної діяльності. Інвестиції – грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Порядок облікових записів, щодо надходження фінансових інвестицій визначаються виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні папери ), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а також в оплату заборгованості. Інвестиції обліковуються на рахунку 14 “ Довгострокові фінансові інвестиції “ – балансовий, активний, призначений для обліку господарських засобів, узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень ) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та закордону. На рахунку 14 відображаються інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можливо вільно реалізувати у будь – який момент . По Дт – відображається вартість довгострокових інвестицій, по Кт - їх вибуття (списання ) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі тощо. При вибутті ( продажу, обміні тощо ) цінних паперів можуть застосовуватись наступні методи їх оцінок. 1) За вартістю одиниці кожного цінного паперу ( або одного виду).
2) За середньою вартістю. 3) За вартістю останніх за часом закупок ( метод ЛІФО ).
За вартістю перших за часом закупок ( метод ФІФО ) .
Для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 “Капітальні інвестиції”.
| Субрахунок | Характеристика |
| 151 “Капітальне будівництво” | Відображаються витрати на будівництво, що здійснюються як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому рахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва. |
| 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” | Призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” (крім об’єктів будівництва та основного стада) |
| 153 “Придбання (виготовлення) інших матеріальних активів) | Відображаються витрати підприємства (організації, установи) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” |
| 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” | Відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 “Нематеріальні активи” |
| 155 “Формування основного стада” | Обліковуються витрати на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі” |
| № | Зміст господарської операції | Д-т | К-т |
| 1 | Відображено вартість робіт виконаних підрядником | 153 | 631 |
| 2 | Відображено суму податкового кредиту з ПДВ | 641 | 631 |
| 3 | Зараховано переданий об’єкт до складу інших необоротних матеріальних активів | 11 18 | 153 |
| 4 | Оприбутковано необоротні активи, придбані у постачальника | 153 | 631 |
| 5 | Відображено суму податкового кредиту з ПДВ | 641 | 631 |
| 6 | Відображено введення в експлуатацію необоротного активу | 11 18 | 153 |