1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 8
| Вид материала | Документы |
- 1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року., 4321.74kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Стан виконання Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015, 828.97kb.
- Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
- Новлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища І стягнення, 400.7kb.
4.1. Створення сприятливих умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків
4.1.1. Забезпечення макроекономічної стабільності
| Завдання: | Очікувані результати у 2012 році: |
| Поступове зменшення рівня інфляції. | Доведення рівня ІСЦ до 10-9 % (грудень до грудня). |
| Підтримання стабільності національної валюти. | Зменшення амплітуди річних коливань курсу національної валюти до 3 %. |
| Відновлення довіри до банківської системи. | Повернення заощаджень населення у банківську систему та відновлення ресурсної бази для кредитування. |
| Оптимізація рівня і структури державного боргу. | Утримання державного боргу на безпечному рівні відносно ВВП та формування такої його структури, якій притаманні нижчі рівні ризиків. |
| Оптимізація рівня податкового навантаження. | Рівень податкових надходжень до консолідованого бюджету не більше 25 % ВВП. |
| Підвищення рівня капітальних видатків у консолідованому бюджеті. | Капітальні видатки бюджету не менше 5 % ВВП. |
Завдання 4.1.1.1.: Поступове зменшення рівня інфляції.
Основні заходи:
реалізація спільного антиінфляційного плану Уряду з Національним банком на 2009-2012 рік та створення фундаментальних чинників цінової стабілізації;
здійснення переходу до таргетування інфляції і політики плаваючого обмінного курсу з одночасним посиленням дієвості процентної політики;
підвищення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів;
випуск державних цінних паперів для населення;
запобігання ціновим порушенням у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку та антиконкурентних узгоджених дій;
розширення переліку товарів, по яких проводиться реєстрації цін та формування пакету рекомендованих цін для учасників тендерів по державним закупках;
посилення контролю за ціновими пропозиціями по будівельним об’єктах що здійснюються за рахунок бюджетних коштів;
підтримка низьких витрат на виробництво соціальних сортів хліба шляхом постачання борошна, виробленого з продовольчого зерна державного продовольчого резерву;
демонополізація роздрібних торгових мереж, зокрема через надання на конкурсних засадах земельних ділянок;
досягнення збалансованого розвитку всіх секторів фінансового ринку та поліпшення на цій основі трансмісійних механізмів.
Завдання 4.1.1.2.: Підтримання стабільності національної валюти відносно провідних світових валют.
Основні заходи:
сприяння зменшенню присутності іноземної валюти в операціях на внутрішньому ринку та як засобу заощаджень;
забезпечення функціонування режиму керованого плавання обмінного курсу з ефектом посилення гнучкості обмінного курсу гривні;
забезпечення прозорості функціонування валютного ринку через удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур;
створення та постійне удосконалення механізмів хеджування валютних ризиків;
розбудова комплексної системи моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів контролю та протидії спекуляціям, застосування пруденційних процедур для упередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних із здійсненням операцій в іноземній валюті;
ужиття заходів, спрямованих на зниження рівня доларизації економіки, зовнішніх ризиків та удосконалення засад функціонування валютного ринку.
Завдання 4.1.1.3.: Відновлення довіри до банківської системи.
Основні заходи:
виконання заходів в межах системної позики Світового банку на оздоровлення фінансового сектору України;
запровадження механізмів допомоги у здійсненні реструктуризації кредитування фізичних осіб;
створення економічних умов для підвищення в активах банків частки довгострокового кредитування інвестиційної спрямованості та стимулювання укладання угод, насамперед в національній валюті.
Завдання 4.1.1.4.: Оптимізація рівня і структури державного боргу.
Основні заходи:
оптимізація структури державного боргу за ознаками валюти, відсоткової ставки і строків погашення;
розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів;
підвищення якості управління ризиками, пов’язаними з державним боргом;
підвищення ефективності управління борговими зобов’язаннями суб’єктів державного сектору, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
застосування на практиці активних операцій, пов'язаних з управлінням державним боргом та ліквідністю єдиного казначейського рахунку;
оптимізація управління державним боргом шляхом залучення фінансових ресурсів міжнародних фінансових організацій для фінансування загального фонду державного бюджету в межах запланованих показників на відповідний рік, у тому числі за рахунок системних позик Світового банку;
моніторинг та підтримка безпечного рівня гарантійних зобов’язань Уряду, включаючи зобов’язання за кредитами наданими міжнародними фінансовими організаціями.
Завдання 4.1.1.5.: Оптимізація рівня податкового навантаження.
Основні заходи:
Забезпечення реформування податкової системи України на засадах:
посилення захисту прав платників податків, зокрема - щодо обов'язковості забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадянина, розв'язання конфлікту інтересів на засадах пріоритету інтересів платників податків, застосування презумпції невинності до платника податку; відновлення відповідальності за несвоєчасне відшкодування ПДВ;
дотримання соціальної справедливості в оподаткуванні,
скорочення кількості податків і зборів та обсягів звітності,
забезпечення простоти, стабільності та передбачуваності системи оподаткування,
спрямування інструментів податкового регулювання на підтримку національних конкурентних переваг,
посилення стимулюючої функції податкової системи
зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування.
Завершення розроблення та прийняття проекту Податкового кодексу України з урахуванням результатів експертного (фахового) аналізу, рекомендацій відповідно актів acquis communautaire та громадського обговорення, в якому передбачити:
недопущення оподаткування доходів від трудової діяльності (зокрема, заробітної плати) за ставками вищими, ніж оподаткування дивідендів, процентів тощо;
зниження податкового навантаження на громадян з низькими доходами, зокрема, через:
запровадження диференційованої шкали ставок податку з доходів фізичних осіб;
забезпечення дії державної соціальної гарантії – неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні не нижче прожиткового мінімуму;
удосконалення порядку надання податкового кредиту з податку на доходи фізичних осіб;
встановлення диференційованих ставок ПДВ, знижених за операціями поставки соціально значущих груп товарів та послуг;
удосконалення спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва;
запровадження податку на нерухомість, передбачивши, зокрема, звільнення від оподаткування площі нерухомості як мінімум, в межах соціальних норм та встановлення диференційованих ставок цього податку з визначенням верхньої граничної межі;
розширення бази оподаткування та диференціація податкового навантаження для різних верств населення;
доведення рівня акцизних зборів на алкогольні і тютюнові вироби до середньоєвропейських;
запровадження непрямих методів визначення податкових зобов’язань платника податку;
забезпечення адаптації законодавства України з питань митного оподаткування до законодавства Європейського Союзу, зокрема недопущення надання тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом;
приведення митного законодавства, а також законодавства, що регулює проведення інших видів контролю товарів на кордоні, у відповідність з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур і Міжнародною конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах;
модернізація системи адміністрування податків.
Завдання 4.1.1.6.: Підвищення рівня видатків капітального характеру у консолідованому бюджеті.
Основні заходи:
збільшення капітальних витрат на інфраструктуру в межах реалізації заходів Євро-2012 та інших інфраструктурних проектах, що реалізовуватимуться за участю держави;
інституційна підтримка реалізації інфраструктурних проектів на основі державно-приватного партнерства;
сприяння розширенню залучення коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів;
збільшення інвестицій в житлове будівництво відповідно до програми “Доступне житло”;
перехід до формування головними розпорядниками бюджетних коштів інвестиційних планів діяльності в розрізі державних цільових програм та інноваційно-інвестиційних проектів зі встановленням конкретних показників результативності та ефективності виконання поставлених цілей, посилення контролю за обґрунтованістю кошторису проектів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів;
посилення державного контролю за пріоритетним спрямуванням державних інвестиційних ресурсів на реалізацію соціальних та інфраструктурних проектів у регіонах та недопущення неефективного використання бюджетних коштів;
перегляд та упорядкування передбачених законами зобов'язань держави з урахуванням можливості їх фінансового забезпечення;
поступове скасування прямої державної підтримки реального сектору економіки із збереженням лише державних товарних та фінансових інтервенцій, здешевлення відсоткових ставок за кредитами, а також фінансової підтримки окремих інвестиційних проектів;
упорядкування структури головних розпорядників бюджетних коштів та оптимізація кількості бюджетних програм, зокрема шляхом поступової концентрації видатків, закріплених за розпорядниками, які є провідними у відповідній галузі;
поступовий перехід до розподілу коштів за принципом оплати наданих послуг (виконаних робіт), а не за принципом утримання бюджетної установи;
збільшення видатків місцевих бюджетів на модернізацію об’єктів інфраструктури в регіонах включаючи інвестиції в очисні споруди.
4.1.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для провадження господарської діяльності
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Створення сприятливих умов для започаткування бізнесу. | Скорочення процедури започаткування бізнесу до 14 днів. Зняття адміністративних та регуляторних бар’єрів на шляху розвитку малого та середнього бізнесу. |
| Упорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру. | Скорочення переліку документів дозвільного характеру на провадження окремих видів здійснення господарської діяльності на 10 %. |
| Перехід на міжнародні засади в системі технічного регулювання та ринкового нагляду. | Перехід до європейських підходів до контролю безпеки продукції, а саме заміні системи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил на систему ринкового нагляду. |
| Забезпечення належного рівня захисту прав споживачів. | Гармонізація законодавчої та нормативно-правової бази у сфері захисту прав споживачів з європейською. |
Завдання 4.1.2.1.: Створення сприятливих умов для започаткування бізнесу.
Основні заходи:
спрощення процедури започаткування, ведення та виходу з бізнесу;
розширення застосування декларативного принципу та запровадження принципу мовчазної згоди при започаткуванні та провадженні господарської діяльності, підвищення гнучкості державного регулювання;
запровадження державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису, а також забезпечення переходу на електронну систему постановки на облік суб’єктів підприємницької діяльності;
забезпечення безперебійної роботи електронної системи постановки на облік шляхом взаємообміну інформацією між державними реєстраторами та органами податкової служби, статистики, пенсійного фонду та фондів соціального страхування без використання паперових носіїв та запровадження єдиного документу, що підтверджуватиме факт державної реєстрації та постановки на облік у відповідних державних органах;
забезпечення доступу малих і середніх підприємств до кредитів шляхом розвитку ринку фінансових послуг, розширення мережі регіональних фондів підтримки підприємництва та створення кредитно-гарантійних установ, впровадження механізму мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва;
упровадження в Україні принципів Європейської хартії малих підприємств;
формування цілісної системи підтримки малого і середнього бізнесу;
активізація інвестиційної та інноваційної складової діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу, підвищення досконалості малих підприємств шляхом досягнення світових стандартів, навчання персоналу з питань запровадження систем управління якістю відповідно до норм і стандартів ЄС, підтримка експортної діяльності;
вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює створення та функціонування системи підтримки малого підприємництва, у відповідності до норм і стандартів ЄС.
Завдання 4.1.2.2.: Упорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру.
Основні заходи:
законодавче встановлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру: підстав для відмови у видачі документів дозвільного характеру, їх анулювання, призупинення, переоформлення; створення умов для більш широкого застосування «декларативного принципу»;
спрощення процедури отримання дозволів з метою зменшення часу отримання дозвільних документів та витрат підприємців на їх отримання;
законодавче визначення вичерпного переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та його суттєвого скорочення відповідно до спрощених процедур;
посилення відповідальності посадових осіб дозвільних органів та адміністраторів за порушення вимог законодавства порядку видачі документів дозвільного характеру;
забезпечення функціонування загальнодержавного реєстру документів дозвільного характеру, поєднання його бази даних з базами даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та єдиного ліцензійного реєстру.
дотримання регуляторними органами вимог щодо відстеження результативності дії регуляторних актів, проведення моніторингу результативності та перегляду прийнятих регуляторних актів, затвердження заходів з розвитку конкуренції у відповідних галузях економіки;
розроблення та законодавче встановлення механізму унеможливлення необґрунтованого запровадження ліцензування нових видів діяльності та скасування ліцензування деяких видів господарської діяльності;
скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та запровадження для окремих видів діяльності безстрокового терміну дії ліцензії.
Завдання 4.1.2.3.: Перехід міжнародні засади в системі технічного регулювання та ринкового нагляду.
Основні заходи:
розроблення проектів нормативно-правових актів, необхідних для запровадження технічних регламентів, адаптації вимог до продукції та процедур підтвердження її відповідності відповідно до законодавства ЄС;
реалізація Плану дій щодо вільного переміщення промислової продукції у рамках приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА) з поетапним розширенням вимог у рамках європейського законодавства Нового та Глобального підходу, з подальшим поширенням в майбутньому принципів АСАА на сфери інших директив ЄС та на ”негармонізовану сферу”;
розвиток Національної системи ринкового нагляду та контролю, включаючи впровадження технічних регламентів та гармонізованих стандартів, спрямованих на створення надійної бази оцінки відповідності та ринкового нагляду;
проведення заходів пропагування поліпшення якості та підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств;
перехід від обов’язкової сертифікації до проведення оцінки відповідності – впровадження технічних регламентів, вилучення з переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації товарів і послуг, які не підпадають під дію національного законодавства;
перегляд завдань і функцій територіальних органів Держспоживстандарту та забезпечення приведення їх у відповідність із законодавством, включаючи відповідний контроль законності торгових операцій на внутрішньому ринку, а також представництво України у відповідних міжнародних та європейських організаціях.
Завдання 4.1.2.4.: Забезпечення належного рівня захисту прав споживачів.
Основні заходи:
приведення законодавства України у відповідність до вимог європейського законодавства щодо визначення поняття дефектної продукції та прав споживачів при придбанні продукції з істотним недоліком, дефектної або фальсифікованої продукції;
підвищення рівня гарантій прав споживачів щодо якості продукції, отримання споживачами необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги).
4.1.3. Розвиток конкуренції на внутрішньому ринку
| Завдання | Очікувані результати: |
| Розвиток та вдосконалення конкурентного середовища, обмеження монополізму. | Зменшення рівня монополізації та зловживань монопольним становищем. |
| Виявлення та припинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання. | Зменшення негативного впливу антиконкурентних узгоджених дій на цінову ситуацію на ринках. |
| Удосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та подальша гармонізація українського законодавства з питань конкуренції із законодавством ЄС. | Створення законодавчої бази, спрямованої на розвиток системи захисту економічної конкуренції. |
| Забезпечення збалансованої та економічно обґрунтованої тарифної політики. | Запобігання зловживанню монопольним (домінуючим) становищем суб’єктів господарювання. |
Завдання 4.1.3.1.: Розвиток та вдосконалення конкурентного середовища, обмеження монополізму.
Основні заходи:
створення органами державної влади умов, які сприятимуть розвитку конкуренції у відповідних галузях;
виявлення та припинення порушень у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем суб’єктів господарювання;
реалізація положень Концепції вдосконалення державного регулювання природних монополій.
Завдання 4.1.3.2.: Виявлення та припинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання.
Основні заходи:
удосконалення механізмів відповідальності за картелі (внутріконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання) шляхом запровадження кримінальної відповідальності за найбільш суспільно небезпечні картельні змови;
врегулювання порядку примусового вилучення доказів та накладення арешту на об’єкти нерухомого майна, проведення огляду чи обшуку у приміщеннях суб’єктів господарювання та володіннях фізичних осіб з метою забезпечення доказів у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Завдання 4.1.3.3.: Удосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та подальша гармонізація українського законодавства з питань конкуренції із законодавством ЄС.
Основні заходи:
створення системи контролю за наданням державної допомоги з урахуванням норм СОТ та законодавства ЄС;
усунення суперечностей положень Господарського кодексу України та законодавства про захист економічної конкуренції;
удосконалення процедури отримання дозволу на здійснення економічної концентрації та узгоджені дії суб’єктів господарювання;
прийняття Конкуренційного процесуального кодексу України.
Завдання 4.1.3.4.: Забезпечення збалансованої та економічно обґрунтованої тарифної політики.
Основні заходи:
розроблення методологічної бази формування тарифів на товари (послуги), які підлягають державному регулюванню;
запровадження державного регулювання тарифів на послуги з перереєстрації прав власності на іменні цінні папери, випущені в документарній формі (для запобігання порушенню законодавства про захист економічної конкуренції на ринку цінних паперів);
проведення моніторингу цінової ситуації на ринках з метою недопущення необґрунтованого зростання цін на соціально значущі товари та послуги;
посилення контролю за застосуванням торговельних надбавок та механізмами ціноутворення, особливо на ринках нафтопродуктів і продовольчих ринках;
розроблення плану введення диференційованих цін на газ та тарифів на електроенергію для населення в залежності від обсягів використання.
4.1.4. Становлення громадянського суспільства та підвищення ефективності дій Уряду
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Створення сприятливих умов для діяльності інститутів громадянського суспільства. | Спрощення процедури проведення реєстрації об’єднань громадян. Посилення інституційної спроможності інститутів громадянського суспільства |
| Посилення впливу інститутів громадянського суспільства на формування та реалізацію державної політики, вирішення питань місцевого значення | Створення механізму забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Участь громадян та інститутів громадянського суспільства у розробці проектів державних рішень та вирішенні важливих питань місцевого значення. |
| Формування ефективної системи публічної адміністрації. | Підвищення якості адміністративних послуг громадянам на рівні, що відповідає європейським стандартам. |
| Протидія корупції та забезпечення верховенства права | Зниження рівня доходів, одержаних злочинним шляхом |
Завдання 4.1.4.1.: Створення сприятливих умов для діяльності інститутів громадянського суспільства.
Основні заходи:
визначення законодавчих механізмів функціонування громадських організацій;
забезпечення реалізації Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства;
сприяння розширенню співпраці інститутів громадянського суспільства із засобами масової інформації;
реалізація інформаційних проектів з громадської просвіти;
розроблення механізму державного замовлення на надання інститутами громадянського суспільства окремих послуг на конкурсних засадах;
розроблення механізму забезпечення прозорості державного фінансування інститутів громадянського суспільства і цільового використання ними наданих коштів.
Завдання 4.1.4.2.: Посилення впливу інститутів громадянського суспільства на формування та реалізацію державної політики, вирішення питань місцевого значення.
Основні заходи:
прийняття комунікативних стандартів діяльності органів державної влади;
забезпечення дотримання органами виконавчої влади Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;
впровадження моніторингу ефективності діяльності громадських рад при органах виконавчої влади;
удосконалення механізму участі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення;
впровадження моніторингу та аналізу громадської думки, забезпечення реагування на пропозиції та зауваження громадськості.
Завдання 4.1.4.3.: Формування ефективної системи публічної адміністрації.
Основні заходи:
схвалення Концепції реформування публічної адміністрації;
утворення координаційної ради з питань реформування публічної адміністрації на чолі з відповідним віце-прем’єр-міністром України;
затвердження та виконання плану заходів з реформування публічної адміністрації;
встановлення законодавчих норм діяльності міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
упорядкування системи та структури органів виконавчої влади;
встановлення нових засад функціонування державної служби в Україні;
затвердження та виконання плану заходів з реформування публічної адміністрації;
врегулювання порядку примусового вилучення доказів та накладення арешту на об’єкти нерухомого майна, проведення огляду чи обшуку у приміщеннях суб’єктів господарювання та володіннях фізичних осіб з метою забезпечення доказів у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
упорядкування системи та структури органів виконавчої влади;
перехід від адміністративно-розпорядчих методів управління у відносинах органів публічної адміністрації з громадянами до служіння їх інтересам.
.Завдання 4.1.4.4.: Протидія корупції та забезпечення верховенства права.
Основні заходи:
формування негативного ставлення у суспільстві до корупції шляхом проведення кампаній у ЗМІ;
завершити процес ратифікації та імплементації Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму;
підвищити ефективність правоохоронної системи через покращення координації діяльності суб’єктів сектору безпеки, які опікуються питаннями боротьби з корупцією.
4.1.5. Оптимізація структури державного сектору економік, підвищення ефективності управління об’єктами державної власності.
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Захист прав державної власності, недопущення незаконного її відчуження. | Суттєве скорочення випадків незаконного відчуження майна, використання процедури банкрутств як інструменту тіньової приватизації. |
| Реформування відносин власності. | Запровадження принципів прозорості, конкурентності та продажу за справедливою ціною об’єктів державної власності. |
| Протидія протиправному поглинанню та захопленню підприємств та запровадження прозорих процедур банкрутства. | Зменшення випадків протиправного поглинання та захоплення підприємств. |
| Підвищення ефективності використання державної власності. | Збільшення доходів держави за рахунок підвищення ефективності використання державного майна. |
| Забезпечення прозорої діяльності державних і комунальних підприємств державного сектору. | Підвищення прозорості передачі державного і комунального майна в оренду, переоцінки орендованого майна відповідно до його ринкової вартості, удосконалення механізму повернення орендованого майна. |
Завдання 4.1.5.1.: Захист прав державної власності, недопущення незаконного її відчуження, запровадження прозорих процедур банкрутства.
Основні заходи:
створення ефективної та надійної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
розроблення та реалізація нової Державної програми приватизації;
приведення у відповідність до сучасної економічної ситуації правові механізми приватизації;
визначення правових основ діяльності Фонду державного майна України, його статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення;
проведення моніторингу діяльності державних підприємств та господарських товариств, в статутному капіталі яких є державні акції (частки, паї), та за його результатами підготовка пропозиції щодо їх приватизації;
створення правової бази відчуження із державної власності земель оборони разом з розташуванням на них об’єктами нерухомого військового майна, яке вивільняється у процесі реформування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України;
створення Державного реєстру прав на нерухоме майно;
прискорення процесу приватизації підприємств вугільної галузі;
законодавче визначення особливостей приватизації (корпоратизації) підприємств оборонно-промислового комплексу.
Завдання 4.1.5.2.: Подальше реформування відносин власності.
Основні заходи:
удосконалення порядку приватизації об’єктів державної власності разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані;
удосконалення механізму державного контролю, в тому числі шляхом встановлення відповідальності за невиконання (неналежне виконання) умов договорів купівлі-продажу державного та комунального майна, укладених у процесі приватизації цього майна, за якими чинним законодавством відповідальність не передбачена.
Завдання 4.1.5.3.: Протидія протиправному поглинанню та захопленню підприємств та перегляд процедури банкрутства.
Основні заходи:
посилення контролю зі сторони державного органу з питань банкрутства за виконанням арбітражними керуючими повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів у ході провадження по справах про банкрутство підприємств-боржників;
забезпечення контрольованості процедур банкрутства з боку держави та їх ефективності для вирішення проблем заборгованості та фінансового оздоровлення підприємств.
Завдання 4.1.5.4.: Підвищення ефективності використання державної власності.
Основні заходи:
врегулювання розбіжностей у законодавстві щодо управління об’єктами державної власності та підвищення ефективності управління державним майном;
законодавче визначення норм діяльності державних унітарних підприємств;
Завдання 4.1.5.5.: Забезпечення прозорої діяльності підприємств державного сектору.
Основні заходи:
законодавче врегулювання питань, пов’язаних з утворенням та діяльністю об’єднань підприємств;
здійснення заходів з відновлення платоспроможності державних підприємств та акціонерних товариств з часткою державної власності у їх статутних капіталах 50 і більше відсотків;
посилення відповідальності керівників державних підприємств та акціонерних товариств з часткою державної власності у їх статутних капіталах 50 і більше відсотків за виконання показників фінансових планів;
впровадження конкурсного відбору керівників державних підприємств та акціонерних товариств з часткою державної власності у їх статутних капіталах 50 і більше відсотків.
4.1.6. Розвиток фінансових ринків
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Оздоровлення фінансових ринків та формування ефективно функціонуючого фондового ринку, здатного забезпечити перерозподіл ресурсів між секторами економіки. | Розбудова конкурентоспроможного фінансового ринку, здатного залучати та перерозподіляти інвестиційні ресурси в реальний сектор економіки. |
| Створення умов для стимулювання накопичення та капіталізації національних заощаджень. | Підвищення рівня капіталізації національних заощаджень. |
| Підтримка внутрішнього ринку державних цінних паперів. | Постійний доступ держави до ліквідних і дешевих фінансових ресурсів, наявність основи (орієнтиру) для ціноутворення на інших сегментах фінансового ринку. |
Завдання 4.1.6.1.: Оздоровлення фінансових ринків та формування ефективно функціонуючого фондового ринку, здатного забезпечити перерозподіл ресурсів між секторами економіки.
Основні заходи:
удосконалення контролю та застосування санкцій за порушення професійними учасниками ринку цінних паперів законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
підвищення вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового ринку з метою підвищення ефективності їх роботи та захисту прав інвесторів;
забезпечення належного виконання зобов’язань емітента за іпотечними облігаціями, виконання управителем функцій з управління іпотечним покриттям;
підвищення довіри потенційних вітчизняних та зарубіжних інвесторів до фондового ринку України та сприяння надходженню інвестицій в економіку України;
вдосконалення системи корпоративного управління у фінансових установах та розкриття інформації, посилення відповідальності за правопорушення у сфері фінансових послуг;
врегулювання на законодавчому рівні вимог до надання окремого виду фінансових послуг — довірчого управління фінансовими активами;
врегулювання механізму здійснення операцій з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за рахунок залучених від фізичних осіб фінансових активів та приведення такої діяльності у відповідність із законодавчими вимогами щодо обов’язковості ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;
встановлення системи державного регулювання на ринку ломбардних послуг;
усунення суперечностей у законодавчих актах, що регулюють діяльність з надання банківськими та небанківськими фінансовими установами послуг з факторингу, узгодження положень Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг з відповідними нормами національного законодавства;
лібералізація українського фінансового ринку в умовах членства у СОТ, уніфікація стандартів державного страхового нагляду та регулювання в Україні, та приведення їх у відповідність з положеннями Міжнародної організації у сфері нагляду за страховою діяльністю (IAIS) та директив ЄС;
забезпечення розвитку організованого ринку цінних паперів, обов’язкового здійснення операцій з цінними паперами на фондових біржах;
забезпечення формування ефективної системи обліку прав власності на цінні папери, створення єдиного центрального депозитарію;
створення умов для лістингу українських цінних паперів на зарубіжних фондових біржах;
створення умов для підвищення загальної капіталізації фондового ринку;
забезпечення прозорості та відкритості українських емітентів для інвесторів;
розроблення та сприяння прийняттю Державної програми розвитку ринку середньо- та довгострокових облігацій внутрішньої державної позики на 2010 – 2020 роки;
розроблення та затвердження нормативно-правових актів для створення Державної фінансової установи муніципального розвитку та започаткування її роботи в напрямку модернізації комунальної інфраструктури за рахунок коштів, залучених від випуску облігацій на ринках капіталу, використання обмежених обсягів державного фінансування для залучення коштів з приватного сектору, запозичення коштів на ринках капіталу для надання кредитів кредитоспроможним містам на покращення інфраструктури за найнижчими ринковими відсотковими ставками.
Завдання 4.1.6.2.: Створення умов для стимулювання накопичення та капіталізації національних заощаджень.
Основні заходи:
врегулювання порядку здійснення державної реєстрації припинення юридичних осіб, які є акціонерними товариствами та емітентами цінних паперів, актуалізації даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
встановлення механізму реалізації переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії, а також наслідків визнання емісії недобросовісною або недійсною.
Завдання 4.1.6.3.: Підтримка внутрішнього ринку державних цінних паперів.
Основні заходи:
здійснення досліджень з метою розробки основних параметрів майбутніх випусків внутрішніх державних цінних паперів, які є необхідними для підтримки внутрішнього ринку державних цінних паперів;
внесення змін до нормативно-правової бази в частині надання повноважень Уряду здійснювати випуски внутрішніх державних цінних паперів для підтримки внутрішнього ринку державних цінних паперів, в тому числі, у випадку відсутності необхідності фінансування державного бюджету;
сприяння розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів.
4.1.7. Зменшення регіональних диспропорцій
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Забезпечення реалізації потенціалу регіонів та підвищення їх інвестиційної привабливості. | Зменшення розриву у рівні валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу з 6 до 3 разів. |
| | Суттєве зменшення регіонального розриву у надходженні прямих іноземних інвестицій на душу населення. |
| Поліпшення якості та вирівнювання людського розвитку в регіонах України. | Зменшення регіонального розриву у середньомісячній заробітній платі з 2,3 до 1,5 разу. Зменшення розбіжності за індексом людського розвитку з “суттєвих” до “несуттєвих ”. |
| Розширення міжрегіональної взаємодії. | Підвищення ефективності використання регіонального потенціалу розвитку та зменшення техногенних ризиків. |
Завдання 4.1.7.1.: Забезпечення реалізації потенціалу регіонів та підвищення їх інвестиційної привабливості.
Основні заходи:
визначення засад функціонування агенції регіонального розвитку та забезпечення активізації їх діяльності;
зміцнення регіональних міст-центрів зростання, ресурсів для регіонального розвитку і зв’язків цих міст із периферією;
проведення зонування території України із рейтингуванням зон в залежності від ступеня пріоритетної підтримки розвитку, конкурентоспроможності, потенціалу зростання та з урахуванням впливу глобальних викликів, включаючи кліматичні на їх розвиток;
проведення фахової оцінки та громадського обговорення пріоритетних видів діяльності (виробництв) по кожному регіону та розроблення пакетів інвестиційних стимулів, включаючи субвенції на підтримку розвитку; надання земельних ділянок для розміщення нових підприємств; логістики; податкових стимулів тощо, та розроблення методики приведення їх до єдиної вартісної оцінки;
стимулювання венчурного бізнесу, запровадження ефективних механізмів правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів;
формування регіональних (структурних) фондів інноваційної та інвестиційної підтримки, створення бібліотеки пріоритетних інвестиційних проектів з метою залучення інвестицій;
проведення конкурсів інноваційних та еко-інноваційних проектів з метою їх подальшої державної підтримки;
заохочення підприємств та наукових установ до розвитку мережевої економіки на базі кластерів, орієнтованих виробництво конкурентоспроможних продуктів;
розроблення системи виявлення ризиків техногенних катастроф та протидії їх виникненню;
забезпечення розвитку інформаційної інфраструктури на основі сучасних телекомунікаційних систем, в тому числі з використанням волокно-оптичних ліній зв‘язку.
Завдання 4.1.7.2.: Поліпшення якості та вирівнювання людського розвитку в регіонах України.
Основні заходи:
розширення послуг для тих, хто шукає роботу через навчання і перепідготовку в першу чергу в сферах інноваційної діяльності, розвиток нових форм зайнятості (аутсорсінг, робота на дому тощо);
залучення кредитів МФО та міжнародної технічної допомоги для підготовки та перепідготовки фахівців відповідно до попиту на ринку праці;
забезпечення зв’язку між ринком освітніх послуг та ринком праці через приведення у відповідність якості професійної підготовки потребам економіки регіону;
впровадження механізмів, які забезпечують високі стандарти та рівність доступу до якісних медичних соціальних та освітянських послуг;
посилення наукового потенціалу в регіонах та сприяння розширенню участі науковців в національних та міжнародних проектах;
розроблення регіональних програм адаптації до кліматичних змін та протидії забрудненню навколишнього середовища.
Завдання 4.1.7.3.: Розширення міжрегіональної взаємодії.
Основні заходи:
поглиблення виробничої кооперації, формування спільної або сумісної банківської, транспортної та промислової інфраструктури;
розвиток нових форм транскордонного, у тому числі євро регіонального співробітництва;
розробка спільних інвестиційних проектів та розвиток інформаційної складової (баз даних) щодо інвестицій і створення нових підприємств;
реалізація єдиної інфраструктурної міжрегіональної політики;
стимулювання співпраці малих міст задля вирішення їх спільних проблем;
узгодження між регіонами політики регулювання потоків робочої сили;
об'єднання зусиль по підвищенню адаптації до кліматичних змін, зменшенню техногенних ризиків і розповсюдженню захворювань (пандемій).
4.1.8. Реформування системи державного управління
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Забезпечення доброчесності державної служби. | Врегулювання конфлікту інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, унормування правил доброчесної поведінки. |
| | Посилення відповідальності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за корупційні діяння та зменшення кількості їх випадків. |
| Запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби. | Покращення умов перебування на державній службі з метою досягнення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці. |
| Підвищення професійного рівня державних службовців та розвиток вищого корпусу державної служби. | Формування стабільного професійного корпусу державних службовців. |
| Розвиток єдиної інфраструктури інформатизації системи державної служби. | Перехід до електронного урядування, автоматизації документообігу, облікової та фінансової системи, електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (НБДС). |
| Реформування системи центральних органів виконавчої влади та посилення їх інституційної спроможності | Перехід до інструментів інституціональної розбудови ЄС Twinning, TAIEX, SIGMA, мережі груп аналізу політики. |
| Підвищення ефективності виконавчої влади, посилення системи розроблення і координації державної політики. | |
| Підвищення якості надання державних послуг. |
Завдання 4.1.8.1: Забезпечення доброчесності державної служби.
Основні заходи:
удосконалення законодавства у сфері доброчесності, в тому числі врегулювання конфліктів інтересів;
підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією відповідно до рекомендацій GRECO;
здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією у державних органах;
здійснення заходів щодо забезпечення відкритості та прозорості в роботі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
взаємодія з громадськістю з питань функціонування та розвитку державної служби.
Завдання 4.1.8.2: Запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби.
Основні заходи:
запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби стосовно добору та вступу на державну службу, її проходження, оцінювання результатів діяльності державних службовців;
розроблення нової моделі класифікації посад державних службовців.
Завдання 4.1.8.3: Підвищення професійного рівня державних службовців та розвиток вищого корпусу державної служби.
Основні заходи:
розвиток та забезпечення діяльності Школи вищого корпусу державної служби, зокрема, підготовка та виконання тренінгових програм у сфері державної служби, державного управління і європейської інтеграції для працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що належать до I - IV категорії посад державних службовців;
підготовка фахівців у галузі знань “Державне управління”;
підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Завдання 4.1.8.4: Розвиток єдиної інфраструктури інформатизації системи державної служби.
Основні заходи:
впровадження в органах виконавчої влади інтегрованого електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису на базі спеціальної інформаційно-телекомунікаційної системи;
впровадження розвинутої веб-архітектури інформаційних ресурсів Головдержслужби;
створення системи стратегічного планування та загальнонаціонального проекту в сфері державного управління;
створення національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (НБДС), системи обліку та заміщення вакантних посад державних службовців, для надання послуг громадянам, державним службовцям та органам державної влади;
створення телекомунікаційної IР-інфраструктури державної служби для забезпечення сучасними програмно-технічними засобами взаємодії державних службовців та обміну даними інформаційно-аналітичних систем та сучасного дата-центру для забезпечення ефективного доступу до інтегрованих ресурсів Головдержслужби;
інтеграція інформаційно-аналітичних систем та ресурсів Головдержслужби (ІАС ГУДС) на базі єдиної інтеграційної платформи;
впровадження автоматизованої системи стратегічного планування.
Завдання 4.1.8.5: Реформування системи центральних органів виконавчої влади та посилення їх інституціональної спроможності.
Основні заходи:
застосування інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX і SIGMA та забезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning;
забезпечення адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу;
оптимізація структури системи органів виконавчої влади на основі реєстру їх функцій;
розроблення стандартів надання державних послуг;
поглиблення двостороннього міжнародного співробітництва та посилення ролі України у міжнародних організаціях.