1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 8

Вид материала

Документы

Содержание 5.4. Секторальні перетворення в промисловості Збільшення частки покриття внутрішнього попиту на промислову продукцію товарами вітчизняного виробництва до 70%. Збільшення питомої ваги інноваційної продукції в структурі промислового випуску до 16%. 5.4.1.Концентрація державної підтримки на пріоритетних напрямах розвитку промисловості 5.4.2.: Посилення ролі науки та інновацій у структурній перебудові промисловості 5.5. Аграрний сектор і сільські території Доведення валового збору зернових культур в до 70 – 75 млн. т за рахунок зростання врожайності не менше ніж 30 ц/га. 5.5.1.: Переорієнтація агровиробництва із урахуванням кліматичних змін. 5.5.2.: Збереження та відтворення родючості ґрунтів на меліорованих землях. 5.5.3.: Нарощення виробництва продукції рослинництва. 5.5.4: Збільшення виробництва та самозабезпечення внутрішнього попиту продукцією тваринництва. 5.5.5.: Забезпечення продовольчої безпеки та покращення продуктової структури харчування населення. 5.5.6.: Посилення інноваційної складової розвитку агропромислового комплексу.

Подобный материал:

• 1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року., 4321.74kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
• Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
• Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
• Стан виконання Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015, 828.97kb.
• Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
• Новлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища І стягнення, 400.7kb.

5.4. Секторальні перетворення в промисловості

Завдання	Результати
Концентрація державної підтримки на пріоритетних напрямах розвитку промисловості	Збільшення частки покриття внутрішнього попиту на промислову продукцію товарами вітчизняного виробництва до 70%. Зменшення частки сировинної продукції та конструкційних матеріалів низького ступеня переробки у структурі виробництва році до 30%. Збільшення питомої ваги інноваційної продукції в структурі промислового випуску до 16%.
Посилення ролі науки та інновацій у структурній перебудові в промисловості	Зростання виробництва промислових товарів високого рівня технологічної обробки із доведенням високотехнологічного сектора до 15,0% Підвищення рівня інновативності промислового виробництва високотехнологічної продукції (частка інноваційних витрат в обсязі реалізації 6%)

5.4.1.Концентрація державної підтримки на пріоритетних напрямах розвитку промисловості

Основні заходи:

Розроблення та впровадження відповідно до досвіду найбільш технологічно розвинених країн, що входять у світове «інноваційне ядро», пакету державних стимулів, спрямованих на:

формування нових галузей (підгалузей) для виробництва принципово нових та суттєво поліпшених видів промислової продукції на основі енергоефективних технологій та обладнання;

використання та розвиток науково-технічного та виробничого потенціалу транспортного машинобудування у виробництві рухомого складу для задоволення потреб внутрішнього ринку та збільшення долі цього сегменту на зовнішніх ринках;

створення вітчизняної сучасної спеціалізованої, здатної до саморозвитку, галузі з виробництва конкурентоспроможної автотранспортної техніки шляхом сприяння розвитку існуючих та організації нових виробництв основних видів цієї техніки, комплектуючих виробів та запасних частин;

розвиток власного виробництва автомобільних компонентів, які використовуються у виготовленні автотранспортної техніки;

виготовлення технологічного обладнання для модернізації базових галузей промисловості - енергоблоків теплових електростанцій, котельного та когенераційного обладнання, теплових насосів, котлів та двигунів, що працюють на біопаливі, шахтного устатковання, ресурсо- та енергозбереження, екологізації, автоматизації та підвищення ефективності виробництв металургійної і хімічної промисловості;

формування та розвиток на інноваційній основі машинобудівної підгалузі по виробництву складної побутової техніки;

розроблення нанотехнологій з урахуванням перспектив їх подальшої комерціалізації, конкурентоспроможності та попиту, в першу чергу, на внутрішньому
ринку;

розвиток ракетно-космічної галузі, збереження та розширення потенціалу повноправного партнера на ринку космічних послуг;

розвиток виробництва діагностичних систем і медичної апаратури для оснащення закладів охорони здоров’я, виробництво складної побутової техніки різного призначення;

відродження виробництва елементної бази і комплектувальних виробів, створення науково-виробничих комплексів з реалізації галузеутворюючих технологій мікроелектроніки та доведення їх структурного складу до рівня замкнених макротехнологій;

подальший розвиток мікроелектронних кремнієвих технологій сонячної енергетики для забезпечення потреб внутрішнього і зовнішніх ринків у сонячних станціях;

створення спеціального технологічного обладнання для забезпечення хіміко-металургійної галузі чистого кремнію та отримання монокристалічних функціональних матеріалів;

створення серійних виробництв енергоефективних джерел та систем освітлення на основі над яскравих світо діодів вітчизняного виробництва;

диверсифікація металургійного виробництва та оптимізація його структури в результаті збільшення номенклатури нових сортаментів, зокрема електроплавильного виробництва сталі, виробництва спеціальних сталей і сплавів, титанових сплавів та прокату, алюмінієвої фольги, створення нових видів цирконієвої продукції;

спорудження на існуючих підприємствах нових сучасних конвертерних та електросталеплавильних цехів і прискорення виводу з експлуатації фізично зношених та морально застарілих мартенівських агрегатів;

інтенсифікація переробки базової хімічної продукції в кінцеву товарну продукцію виробничого та соціального призначення, утворення замкнутих технологічних циклів з виробництва кінцевої товарної продукції;

забезпечення повного циклу проектування та будівництва нових типів суден світового рівня на базі модернізованих виробничих потужностей, оснащених сучасним технологічним обладнанням.

5.4.2.: Посилення ролі науки та інновацій у структурній перебудові промисловості

Основні заходи:

розширення форм державної підтримки регіональних полюсів розвитку, що об’єднують наукові установи, вищі учбові заклади та підприємства і спрямовані на виробництво конкурентоспроможних промислових товарів.

стимулювання розробки та запровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, техніки і обладнання, заснованих на використанні вітчизняного науково-технічного потенціалу;

стимулювання розвитку інноваційної інфраструктури в промисловості;

вдосконалення нормативно-правової бази для регулювання роботи нових інституцій інноваційної системи;

включення до тематичних планів науково-прикладних робіт державних наукових установ тем, спрямованих на розроблення нових лідируючих технологій, що не мають аналогів у світі;

підтримка стратегічно важливих підприємств, замкнутих макротехнологічних комплексів, переважно тих, що відносяться до п’ятого та шостого технологічних укладів;

стимулювання створення нових виробництв та розширення випуску конкурентоспроможної продукції поглибленої переробки з вищими інноваційними рівнями;

розширення використання результатів фундаментальних досліджень НАН та галузевої науки спрямованих на розвиток перспективних промислових технологій та конкурентоспроможних продуктів.

5.5. Аграрний сектор і сільські території

Завдання	Результати
Переорієнтація агровиробництва із урахуванням кліматичних змін.	Збільшення обсягів щорічного утворення гумусу в обсязі не менше 13-14 млн. т і надходження в ґрунт додатково до природного фону не менше 1 млн. т азоту;
Збереження та відтворення родючості ґрунтів на меліорованих землях.	Щорічне вапнування 1,9 млн. га і гіпсування 0,3 млн. га та збільшення площі зрошувальних і осушувальних систем відповідно до 2,0 і 2.3 млн.га.
Нарощення виробництва продукції рослинництва.	Доведення рівня біологізації захисту рослин до 30% від загального раціонального обсягу захисних заходів. Переведення на використання біологічних технологій захист рослин орієнтовно 16 млн. га сільгоспугідь, в т.ч. 3 млн. га під озимою пшеницею і формування на цій основі експортного потенціалу екологічно чистого зерна в обсязі 5 млн. т. на рік. Доведення валового збору зернових культур в до 70 – 75 млн. т за рахунок зростання врожайності не менше ніж 30 ц/га.
Збільшення виробництва та самозабезпечення внутрішнього попиту продукцією тваринництва.	Доведення поголів’я великої рогатої худоби до 17,3 млн. голів, свиней - до 12,8 млн. голів, овець – до 3,2 млн. голів і птиці 250 млн. голів, чисельність молочних корів в до 5,5 млн. голів і отримання за рахунок збільшення поголів’я понад 60 % приросту виробництва молока та зростання виробництва м’яса в 2 раза .
Забезпечення продовольчої безпеки та покращення продуктової структури харчування населення.	Підняття середньодушового продовольчого споживання і зменшення частки продовольчих витрат у сімейних бюджетах населення, зростання в 1,5 раза виробництва продуктів харчування.
Розширення джерел фінансування розвитку матеріально-технічної бази наукових установ агропромислового комплексу	Зростання продукції галузі у 2016-2020 рр. в 1,5 рази у порівнянні з 2006-2010 рр., а середньорічні темпи відтворення основного капіталу – більше 10%, підвищення продуктивності праці в 1,6 раза на основі використання сучасних технологій, вдосконалення організації виробництва, а також організації праці і управління..

5.5.1.: Переорієнтація агровиробництва із урахуванням кліматичних змін.

Основні заходи:

підготовка методики та проведення суцільних досліджень агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення і кліматичних змін та розроблення рекомендацій щодо раціонального розміщення сільськогосподарського виробництва в залежності від стану земель та зміни клімату;

розробка і запровадження вологозберігаючих технологій обробітку ґрунту (поверхневий та нульовий обробіток);

інноваційне відновлення вторинних зрошувальних мереж;

створення більш посухостійких сортів та гібридів;

реструктизація виробництва на користь культур більш стійких до дії посухи, а також прискорений розвиток зрошувального землеробства;

проведення консервації малопродуктивних і приведення у безпечний стан деградованих земель;

проведення заходів покращення балансу гумусу та основних поживних речовин за рахунок збільшення обсягів застосування мінеральних добрив та органічних добрив. в тому числі торфокомпостів і органічних решток рослин;

проведення природоохоронних заходів, включаючи агролісомеліоративні та протиерозійні;

розширення застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту, адаптованих до змін клімату та зональних особливостей, значне збільшення поверхневого і нульового обробітку;

впровадження системи органічного землеробства, що дозволить отримувати якісну екологічно-чисту продукцію;

створення науково-консультативних центрів для формування баз даних та надання інформації стосовно змін клімату та впровадження системи екологозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур, які забезпечують підвищення родючості ґрунту, поліпшення фіто-санітарного стану та екологічної адаптивності агроценозів.

5.5.2.: Збереження та відтворення родючості ґрунтів на меліорованих землях.

Основні заходи:

розширення застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту;

здійснення заходів щодо попередження забруднення ґрунтів важкими металами, промисловими викидами, пестицидами та іншими агрохімікатами;

здійснення державного контролю за проведенням заходів щодо охорони та відтворення родючості ґрунтів;

підвищення відповідальності власників землі та землекористувачів за раціональне використання і охорону земель;

оптимізація структури посівних площ і сівозмін з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, попередження ерозійних процесів та відтворення родючості ґрунтового покриву;

забезпечення підвищення родючості ґрунтів шляхом реалізації програми сприяння розширення вітчизняного виробництва і поставок сільгоспвиробникам мінеральних добрив, засобів захисту рослин та хімічних меліорантів;

впровадження контурно-меліоративну організацію території землекористування з урахуванням грунтово-ландшафтних чинників;

забезпечення зацікавленості сільгоспвиробників у максимальній біологізації системи підтримки родючості грунтів за рахунок збільшення їх органічного удобрення, розширення посівів багаторічних трав, бобових культур і сидератів, застосування гумусозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур в науково-обгрунтованих сівозмінах.

5.5.3.: Нарощення виробництва продукції рослинництва.

Основні заходи:

впровадження ринкових методів регулювання виробництва продукції рослинництва – керуючись перш за все використанням державних резервів для балансування попиту і пропозиції по окремих видах рослинницької продукції;

раціональне розміщення та поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва продукції рослинництва по природно-економічних зонах України через удосконалення механізмів державної підтримки;

надання консультацій та створення стимулів для сільгоспвиробників щодо розширення посівів сільськогосподарських культур насінням високих репродукцій сортів і гібридів із дотриманням вимог сучасних технологій;

державна підтримка наукових установ та насіннєвих господарств які виробляють насіння перспективних сортів і гібридів високих посівних кондицій;

запровадження інтегрованої системи захисту рослин із перш за все агротехнічного та біологічного методів;

надання фахової консультації сільгоспвиробникам щодо забезпечення зростання окупності застосовуваних мінеральних добрив за рахунок оптимізації доз і співвідношення елементів живлення, строків і способів внесення їх в грунт;

забезпечення рослинництва ефективним генофондом сортів і гібридів сільськогосподарських культур з високими адаптивними властивостями, які менше реагують зниженням урожайності і якості продукції в стресових умовах навколишнього середовища;

проведення досліджень та створення ефективної системи насінництва, яка дозволить забезпечити високоякісним насінням всі товарні посіви сільськогосподарських культур.

5.5.4: Збільшення виробництва та самозабезпечення внутрішнього попиту продукцією тваринництва.

Основні заходи:

сприяння будівництву великих тваринницьких комплексів і ферм шляхом державної фінансової підтримки їх створення через компенсацію плати за користування кредитами, а також закупівлі продукції у держрезерв;

державна допомога у посиленні селекційно-племінної роботи в тваринництві та відтворення поголів’я великої рогатої худоби у господарствах усіх форм власності і господарювання;

сприяння розвитку та екологізації свинарства і птахівництва;

заохочення господарств до впровадження ефективної ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції тваринництва в усіх господарських формуваннях;

створення консультаційних мереж з допомогою господарствам у забезпеченні збалансованої відгодівлі тварин, зокрема потребу в протеїні – за рахунок розширення посівів бобових і бобово-злакових кормових культур;

створення регіональних стимулів щодо підтримки розвитку виробництва комбікормів;

забезпечення підтримки виробників продукції тваринництва при придбанні машин і обладнань за рахунок здешевлення коротко-та довгострокових кредитів і удосконалення фінансового лізингу;

посилення державного контролю та нагляду за дотриманням санітарних і ветеринарно-санітарних вимог під час утримання тварин та виробництва харчових продуктів тваринного походження відповідно до європейських регламентів;

акредитація державних лабораторій ветеринарної медицини згідно з вимогами міжнародної акредитації ISO/IEC 17025 (забезпечення належного переоснащення лабораторій та відповідними референт-матеріалами, участь в міждержавних лабораторних раундах, здійснення процедур валідації методів контролю за показниками безпечності харчових продуктів тваринного походження та кормів, запровадження тренінгів персоналу зазначених лабораторій щодо нових методів контролю);

уточнення переліку існуючих санітарних і фітосанітарних заходів з метою узгодження їх відповідно до Угоди СОТ про санітарні і фітосанітарні заходи.

5.5.5.: Забезпечення продовольчої безпеки та покращення продуктової структури харчування населення.

Основні заходи:

розроблення нормативно-правових актів, які встановлюватимуть вимоги до основних видів сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів, враховуючи європейський та міжнародний досвід;

створення “бази даних” вітчизняних та зарубіжних технологій та продуктових інновацій нового покоління на рівні кращих зарубіжних аналогів;

створення інформаційно-організаційних умов для забезпечення відстеження тварин, виробленої з них продовольчої сировини та харчових продуктів відповідно до регламентів СОТ;

визначення вимог до роботи контролюючих органів, які мають суттєво підвищити ефективність заходів по контролю за якістю харчових продуктів відповідно до регламенту СОТ;

удосконалення системи контролю за виконанням товаровиробниками вимог нормативних документів, технічних регламентів, пов`язаних з безпекою продукції, вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, конкретні зміни ролі держави та операторів ринку в частині забезпечення безпечності харчових продуктів за європейськими принципами;

створення нормативної бази щодо регулювання використання продуктів харчування вироблених із генетично – модифікованих організмів;

забезпечення розвитку інфраструктури аграрного ринку, диверсифікації каналів реалізації продукції, захисту ринку від імпортних товарів низької якості;

збільшення ємності ринку продукції сільського господарства та продуктів його переробки з урахуванням потреб населення, його купівельної спроможності та максимальних можливостей експорту;

сприяння стабілізації та підвищенню ефективності виробництва в галузях харчової і переробної промисловості та захисту інтересів підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках в умовах СОТ.

5.5.6.: Посилення інноваційної складової розвитку агропромислового комплексу.

Основні заходи:

розширення практики надання грантів на реалізацію інноваційних проектів, спрямованих на підвищення ефективності аграрного виробництва, його екологізації, підвищення енергоефективності тощо за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

стимулювання інвестицій в аграрний сектор, шляхом а) підтримки стабільних цін на основні види сільськогосподарської продукції із забезпеченням достатнього рівня рентабельності виробництва б) будівництвом транспортної інфраструктури в) бюджетної підтримки науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, спрямованих на активізацію інноваційної складової розвитку аграрного сектору;

державною підтримкою кредитування агросфери та фінансуванням науково-дослідних робіт.

посилення рівня захисту прав інвесторів, а також власників земельних ділянок і майнових об’єктів;

створення інфраструктури внутрішнього аграрного ринку, збільшення обсягів біржової торгівлі, формування національної мережі оптових сільськогосподарських ринків, інформаційно-комунікативні мережі;

сприяння модернізації матеріально-технічної та наукової бази аграрного сектору, впровадженню екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

удосконалення страхової та податкової політики у сфері аграрного сектору.