1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 8
Вид материала | Документы |
- 1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року., 4321.74kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Стан виконання Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015, 828.97kb.
- Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
- Новлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища І стягнення, 400.7kb.
5.3. Кардинальне підвищення інноваційної складової розвитку та модернізація промисловості
5.3.1. Концентрація матеріальних та фінансових ресурсів на провадженні наукових досліджень і розробок з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки
Завдання | Результати |
Концентрація матеріальних та фінансових ресурсів на провадженні наукових досліджень і розробок з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки | Доведення обсягів фінансування науково-технічної діяльності до європейського рівня (3%ВВП). Збільшення обсягів залучення коштів приватних інвесторів. Підвищення рівня комерціалізації результатів наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. |
| |
Основні заходи:
визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2013-2020 роки із врахуванням прогнозу науково-технічного прогресу;
визначення регіональних пріоритетів інноваційного розвитку з урахуванням ресурсної бази та прогнозу розвитку регіонів за видами економічної діяльності;
підвищення ефективності державних витрат на науково-технічні розробки, шляхом їх концентрації на напрямках, що забезпечують розвиток високотехнологічних та середньо-високотехнологічних виробництв конкурентоспроможних товарів і послуг;
перехід на європейські стандарти підтримки науково-прикладних проектів через надання грантів на створення перспективних інноваційних продуктів із перспективою подальшого налагодження конкурентоспроможних виробництв;
оптимізація розподілу бюджетних витрат на фундаментальні та прикладні дослідження і розробки;
розроблення та впровадження шляхів диверсифікації джерел фінансування науково-прикладних розробок із розширенням залучення приватних коштів відповідно до кращої європейської практики;
створення привабливих регіональних стимулів залучення приватних інвестицій в інноваційну діяльність;
фінансування прикладних розробок лише за умови участі у проектах приватних інвесторів, які зацікавлені у подальшому впровадженні розробок у виробництво;
створення ефективної системи комерціалізації результатів наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
створення сучасної патентно-інформаційної бази щодо найбільш перспективних вітчизняних розробок з відповідним довідково-пошуковим апаратом;
сприяння комерціалізації і розвитку трансферу авіакосмічних технологій.
5.3.2. Розвиток національної інноваційної системи
Завдання | Результати |
Подальший розвиток інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій. | Активізація економічної участі суб’єктів господарювання у процесі здійснення інноваційної діяльності (рівень інноваційної активності 31,0%) Забезпечення зростаючої економічної ролі в розвитку інновацій малого підприємництва (частка малих підприємств в загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції 2,0%) Підвищення інноваційної спрямованості процесів формування та використання людського потенціалу, урегулювання нормативних засад правового захисту інтелектуального продукту (коефіцієнт винахідницької активності – 2,0%) |
Основні заходи:
розвиток механізмів державно-приватного партнерства у реалізації перспективних напрямів інноваційного розвитку;
формування сучасних конкурентоспроможний промислових структур національного базування у секторі високотехнологічних виробництв (ТНК, кластери та інші мережеві утворення);
подальший розвиток та оптимізація мережі інноваційних структур, у т.ч. технополісів, технологічних парків, наукових парків, бізнес-інкубаторів, центрів трансферу технологій;
реформування правових засад діяльності Національної академії наук України, посилення її ролі у координації проведення наукових досліджень, виробленні та реалізації державної політики у цій сфері;
розвиток та оптимізація промислового науково-технічного потенціалу шляхом реформування галузевої науки із посиленням її зв’язку із виробництвом, включаючи створення науково-виробничих об’єднань, технопарків, перепрофілювання наукових установ у полюси інноваційного розвитку;
розширення системи стимулів щодо створення національних та регіональних інноваційних та еко-інноваційних кластерів;
вдосконалення існуючої нормативно-правової з питань розвитку венчурного бізнесу;
сприяння створенню за кордоном філій українських науково-технологічних та інноваційних підприємств;
утворення регіональних та галузевих центрів комерціалізації та трансферу технологій та інновацій;
запровадження механізмів просування на внутрішній та зовнішній ринки технологій, винаходів, створених за рахунок коштів державного бюджету;
розробка та прийняття змін до норм чинного законодавства з метою організаційного, матеріально-технічного, фінансового сприяння малому інноваційному підприємництву, широкого залучення вітчизняної науково-дослідної бази та кадрового ресурсу до створення і виробництва інноваційної продукції;
вдосконалення нормативно-правової бази для регулювання роботи нових інституцій інноваційної системи, стимулювання інноваційної діяльності.
5.3.3. Посилення ролі науки та інновацій у збереженні довкілля та ефективному використанні природних ресурсів
Завдання | Результати |
Посилення ролі науки та інновацій у збереженні довкілля та ефективному використанні природних ресурсів | Мінімізація негативного впливу на довкілля та запобігання техногенних катастроф. Зменшення обсягів шкідливих викидів, що потрапляють в атмосферу до 4,1 млн.т/рік у 2015 році. Зменшення навантаження на навколишнє природне середовище, збільшення площи природних біосферних заповідників та національних природних парків у 2015 році до 10,4% від загальної території України. |
Основні заходи:
гармонізація законодавства України із європейськими нормами та стандартами з питань впровадження новітніх енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, новітніх еко-інноваційних технологій тощо;
проведення конкурсів інноваційних проектів, які направлені на зменшення викидів забруднюючих речовин, зниження рівня шумового та електромагнітного забруднення, збільшення обсягів теплової та електричної енергії;
розроблення пакету стимулів для інвесторів, що спонукатимуть їх до створення та впровадження новітніх екологічно безпечних технологій виробництва (ресурсо- та енергозберігаючих, маловідходних і безвідходних);
стимулювання впровадження економічно доцільних технологій переробки вітчизняної видобувної, металургійної, нафтохімічної та відновлювальної сировини, а також запровадження енергоменеджменту на промислових підприємствах;
впровадження механізмів економічного заохочення споживачів до ефективного, ощадливого використання матеріальних та енергетичних ресурсів;
проведення політики поступового згортання екологічно шкідливих виробництв;
активне використання авіакосмічних технологій у сфері раціонального використання природних ресурсів і захисту довкілля, запобігання та подолання наслідків надзвичайних ситуацій;
формування ринку екологічних робіт та послуг, забезпечення його приладами, засобами автоматизації та устаткуванням для охорони довкілля.
5.3.4. Розбудова інформаційного суспільства та інформаційне забезпечення інноваційного розвитку
Завдання | Результати |
Розбудова інформаційного суспільства та інформаційне забезпечення інноваційного розвитку | Формування сучасної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури країни та розширення надання державних інформаційних та адміністративних послуг електронними засобами. Підвищення ступеня використання населенням широкосмугового Інтернету до 65-70 від кількості ліній широкосмугового Інтернету на 100 мешканців. |
Основні заходи:
впровадження електронного урядування для ефективної взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також з фізичними та юридичними особами;
вдосконалення нормативно-правової бази з питань регулювання відносин суб’єктів, які створюють, володіють і використовують інформаційні ресурси та системи;
створення системи національних електронних інформаційних ресурсів на базі Національного депозитарію електронних інформаційних ресурсів;
створення і забезпечення функціонування інформаційної системи популяризації якісно нових науково-технологічних розробок у сфері організації виробництва наукомісткої продукції.
впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій для надання інформаційних, адміністративних та інших послуг юридичним і фізичним особам через Інтернет;
забезпечення широкого доступу наукових установ та організацій, вищих навчальних закладів та інших державних установ до інформаційних ресурсів національних і глобальних мереж;
створення державної системи інформування населення про стан інноваційного розвитку української економіки та заходи щодо його стимулювання;
забезпечення розвитку та широке використання грід-технологій у науково-технічній та інноваційній діяльності;
запровадження в практику державних органів електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису, електронної комерції, підприємницької діяльності з використанням Інтернет;
формування єдиного інформаційного простору держави шляхом розгортання на орбіті угруповання космічних систем спостереження Землі та телекомунікації та створення ефективної наземної системи використання аерокосмічних даних, даних системи координатно-часового та навігаційного забезпечення;
створення робочих місць, пов’язаних з створенням програмних продуктів, баз даних та інтенсивним використанням інноваційних та інформаційно-телекомунікаційних технологій.