Geum.ru

1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 8

Вид материалаДокументы

Содержание


4.3. Технологічний прорив в індустрії
Поступове приведення структури джерел інвестування та показників кредитування до існуючих у промислово розвинених країнах
4.3.2. Технологічні зміни в системі забезпечення енергетичної безпеки держави
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26

4.3. Технологічний прорив в індустрії




4.3.1. Створення передумов впровадження конкурентоспроможних технологій





Завдання
Очікувані результати у 2012р.:

Відновлення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для промисловості.



Збільшення річної потужності системи до 25-30 тисяч чоловік по інженерних і управлінських спеціальностях та 120-150 тисяч чоловік по сучасних робітничих спеціальностях.

Поступове приведення структури джерел інвестування та показників кредитування до існуючих у промислово розвинених країнах

Посилення інституційно-інвестиційної складової розвитку промисловості
Підвищення рівня інноваційної активності в промисловості до 31% підприємств

Використання потенціалу України із розширення середньотехнологічних виробництв
Підвищення частки середньотехнологічної продукції до 30% випуску

Комплексна реструктуризація галузей з низькими конкурентними характеристиками
Доведення продуктивності праці шахтарів до рівня країн Європи.

Завдання 4.3.1.1.: Відновлення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для промисловості

Основні заходи:

удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів в навчальних закладах та на підприємствах;

розроблення та запровадження механізмів працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів на виробництві;

вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення притоку кадрів у промисловість, їх закріплення та професійне зростання;

формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою та робітничих кадрів відповідно до потреб розвитку галузей промисловості;

запровадження галузевих і кваліфікаційних вимог та нормативів до регулювання заробітної плати.

Завдання 4.3.1.2.: Посилення інституційно-інвестиційної складової розвитку промисловості

Основні заходи:

розроблення пакету стимулів для створення мережі промислових кластерів з виробництва конкурентоспроможної продукції;

запровадження загальнодержавної системи рейтингів і оцінки діяльності українських підприємств державного і приватного секторів;

забезпечення державної підтримки проектів, орієнтованих на розвиток новітніх технологій;

розвиток системи довгострокового інвестиційного кредитування;

запровадження економічних, податкових, правових механізмів та умов діяльності для сприяння залученню інвестицій, в тому числі державних, у пріоритетні конкурентоспроможні галузі промисловості;

забезпечення підтримки державного фінансування НДР, проведення оновлення та розвитку матеріально-технічної бази державних науково-дослідних та науково-технічних організації галузі;

оптимізація програм розвитку промисловості та її галузей із забезпеченням комплексного вирішення ключових питань інноваційного розвитку i формування вищих технологічних укладів;

оптимізація амортизаційної політики;

гармонізація системи національних стандартів у промисловості з міжнародними та європейськими;

сприяння створенню лізингових компаній для підтримки аграрних виробників у закупівлі сільськогосподарської техніки (з метою підвищення попиту на вітчизняну техніку);

створення суверенного інвестиційного фонду промисловості.

Завдання 4.3.1.3.: Використання потенціалу України із розширення середньо технологічних виробництв.

Основні заходи:

дослідження технологічного процесу доменної плавки з використанням збільшеної витрати пиловугільного палива;

відпрацювання і впровадження технології одержання титанових шлаків в рудно-термічних печах із забезпеченням вибухобезпеки процесу, утилізації вторинних енергоресурсів і двоступеневого очищення газів, що відходять, на повний обсяг виробництва;

розроблення та здійснення заходів з підвищення ефективності використання вторинних енергетичних ресурсів на підприємствах гірничо-металургійного комплексу;

розроблення технології виробництва та устаткування станів холодного прокату точних сортових профілів і дроту в багатовалкових калібрах;

розроблення технологічних пропозицій щодо використання непровідного деформуючого інструмента у процесі безперервної сортової прокатки;

розроблення універсальних багатофункціональних композиційних матеріалів з керамічним та інтерметалідним зміцненням мікро- та нанокришталевими фазами на основі газодинамічних процесів розпилення рідких металів та механічних методів легування;

розроблення технологій для підвищення конкурентоспроможності продукції з корозієстійких сталей відповідно до вимог сучасних світових стандартів;

реалізація програм, спрямованих на розроблення вторинних запасів сировини із застосуванням найкращих доступних зарубіжних та вітчизняних технологій вторинного використання сировини і рекультивації місць їх складування;

сприяння створенню системи машин і обладнання нового покоління для агропромислового комплексу, енергетики, транспорту та житлово-комунального господарства;

наукова підтримка створення конкурентоспроможної елементної бази та комплектуючих виробів для електронної промисловості, приладобудування, засобів зв'язку і телекомунікацій, у тому числі на базі виробів діапазону надвисоких частот та нанофізики і наноелектроники;

розроблення стимулів по формуванню технологій замкненого циклу, зокрема у сільськогосподарському машинобудуванні, авіабудуванні, суднобудуванні, оборонно-промисловому комплексі, виробництві засобів зв'язку і телекомунікацій, електрообладнання, побутової техніки;

наукова підтримка розвитку виробництва високоякісної тонколистової сталі, зокрема, автолистової, з цинковим і полімерним покриттям, з цинковим і алюмінієвим покриттям, електролітично лудженої жерсті, стрічки із спеціальних сталей, корозійностійких, інструментальних, прецизійних, пружинних тощо.

Завдання 4.3.1.4.: Комплексна реструктуризація галузей з низькими конкурентними характеристиками

Основні заходи:

прискорення реструктуризації вугільної галузі з подальшим виведенням з експлуатації (переважно шляхом консервації) найбільш занедбаних глибокозбиткових шахт і модернізацією перспективних шахт (з відповідним соціальним захистом працівників, що вивільняються);

законодавче врегулювання системи державної підтримки вуглевидобувних підприємств з наданням їй стимулюючого характеру, з урахування вимог СОТ і норм ЄС;

створення нормативно-методичної бази для залучення недержавних інвестицій у державний сектор галузі, насамперед шляхом спільної розробки вугільних родовищ державними та приватними підприємствами;

законодавче встановлення особливостей приватизації вуглевидобувних підприємств з урахуванням їх специфіки;

створення принципово нових, нетрадиційних засобів і технологій видобутку кам’яного вугілля з тонких пластів зі складними умовами, які властиві для українських шахт;

розвиток рентабельного видобування бурого вугілля (лігніту) та горючих сланців.


4.3.2. Технологічні зміни в системі забезпечення енергетичної безпеки держави





Завдання
Результати

Сприяння розробленню і впровадженню у виробництво енергоефективних технологій та обладнання.

    Зменшення енергоємності з 0,29 кг.у.п/грн у 2007 році (ціни 2007 року) до 0,27 кг.у.п/грн. у 2012 році (або відповідно з 0,45 кг.н.е. /дол. ВВП до рівня 0,3 кг.н.е. /дол. ВВП за методологією Міжнародного агентства з енергетики; зменшення частки природного газу в енергетичному балансі країни від 43 % у 2007 році до 25 % у 2020 році та газоємності ВВП від 130 до 58 г.у.п./грн.

Підвищення енергоефективності в житлово-комунальній галузі.

    Зниження енергоємності послуг: від 1,00 до 0,70 кВт. год./м. куб. відпущеної  водопостачання води); (від 0,58 до 0,42 кВт. год./м. куб.  водовідведення стічних вод); теплопостачання (від 170 до 160 кг. умовного палива/Гкал. відпущеного тепла); зменшення витрат тепла у мережі теплозабезпечення житлових будинків від 16 % до 11 % обсягу тепла, що надається; збільшення частки енергозберігаючих приладів у зовнішньому освітленні населених пунктів від 34 % до 70 %.

Розвиток нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.

    збільшення виробництва тепла за рахунок теплових насосів має досягти у 2020 році 135 млн. Гкал.

Завдання 4.3.2.1.: Розроблення і впровадження у виробництво енергоефективних технологій та обладнання.

Основні заходи:

формування ефективно діючої системи державного управлянні сферою енергозбереження;

створення вертикально-інтегрованої структури державного управління і регулювання у сфері енергоефективності та енергозбереження із законодавчим закріпленням функціональних обов’язків, способів підпорядкування і ініціативних можливостей всіх її ієрархічних рівнів;

забезпечення скорочення споживання природного газу та заміщення природного газу споживанням вугілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу;

започаткування міжнародних інвестиційних проектів за межами України відповідно до укладених договорів, зокрема щодо реалізації проектів з розвідки, розробки та експлуатації родовищ вуглеводнів в Єгипті, ОАЕ та Лівії;

укладання двосторонніх договорів з країнами, де видобувається природний газ та нафта, з метою диверсифікації джерел надходження таких ресурсів, у тому числі шляхом отримання прямого доступу до розробки їх родовищ;

розроблення нормативних документів щодо запровадження складення на постійній основі фактичного та прогнозованого енергетичного балансу держави, моніторингу його показників;

впровадження сучасних технологій дегазації шахтного метану та його подальшого використання;

впровадження енергоефективних технологій з переробки вугілля;

розроблення заходів з технічного переоснащення вугледобувних підприємств;

розвиток ринку енергозберігаючих технологій та послуг;

запровадження порядку сплати за споживання палива за калорійним еквівалентом;

впровадження сертифікації та маркування енергетичного обладнання;

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, спрямованих на розроблення і впровадження у виробництво енергоефективних технологій та обладнання;

розроблення механізмів стимулювання запровадження енергоефективних технологій та енергозберігаючого обладнання;

спрямування державних інвестицій за відповідними бюджетними програмами на здійснення заходів з енергозбереження;

ведення обліку споживання енергоресурсів у невиробничій сфері із пріоритетним здійсненням на конкурсній основі державних закупівель найбільш енергоефективного обладнання, насамперед вітчизняного виробництва;

посилення відповідальності суб’єктів господарювання за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

впровадження енергозберігаючого технологічного обладнання нового технічного рівня;

освоєння ресурсів вуглеводнів українського сектору Чорного та Азовського морів;

створення резерву ядерного палива та ядерних матеріалів;

розроблення та здійснення заходів із приєднання енергосистеми України до об’єднання енергосистем європейських країн;

продовження будівництва магістральних та розподільних електричних мереж згідно із затвердженими програмами;

продовження реконструкції та модернізації енергоблоків ТЕС;

продовження строку експлуатації енергоблоків АЕС;

диверсифікація джерел постачання ядерного палива;

будівництво нових маневрених енергоблоків АЕС;

розвиток уранового та цирконієвого виробництв;

модернізація електростанцій.

Завдання 4.3.2.2.: Підвищення енергоефективності в житлово-комунальній галузі.

Основні заходи:

реалізація Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, в тому числі в частині підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикальне зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;

скорочення споживання природного газу в системах централізованого теплопостачання на 80% шляхом впровадження теплових насосів, термерів, електричних теплогенераторів, та інших енергоефективних технологій та обладнання;

приведення витрат під час виробництва та транспортування житлово-комунальних послуг у відповідність з вимогами європейських стандартів системи обліку;

створення системи енергетичного менеджменту в житлово-комунальному господарстві;

проведення енергоаудиту та енергопаспортизації на підприємствах житлово-комунального господарства;

запровадження повного технологічного обліку води на всіх ділянках її видобування, транспортування та реалізації споживачами;

оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання теплової енергії;

розроблення і забезпечення виконання програм стимулювання економного використання споживачами питної води, теплової та електричної енергії;

забезпечення проведення моніторингу виконання галузевої програми з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві;

розроблення та реалізація Державної цільової економічної та науково-технічної програми поводження з твердими побутовими відходами;

вирішення питань встановлення мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель та здійснення контролю за їх дотриманням, проведення енергетичного аудиту існуючих будівель, оцінки енергетичної ефективності нових будівель, енергетичної паспортизації будівель;

впровадження новітніх технологій і обладнання, спрямованих на ресурсо-, енергозбереження та покращення якості надаваних послуг.

Завдання 4.3.2.3.: Розвиток нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.

Основні заходи:

проведення аудиту та актуалізація Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики;

впровадження додаткових стимулів та розроблення механізму фінансування альтернативних технологій з отримання електроенергії (за прикладом фінансування об’єктів вітроенергетики), а також розширення використання синтетичних газів та рідких синтетичних моторних палив з вугілля, біопалива та інших джерел, що мають перспективний потенціал для України.