Правила виписування рецептів. Зміст наказу моз україни №117 від 30. 06. 94 р. Форми рецептурних бланків та їх призначення. Аптека. Дати виникнення перших та найбільш стародавніх аптек у світі, у Росії, в Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Основні питання
Заняття № 6. Загальна фармакологія. Явища при сумісному і повторному застосуванні лікарських засобів
Заняття № 7. Місцеві анестетики, в`яжучі, обволікаючі, адсорбуючі, подразнюючі лікарські засоби.
Беллатамінал”, “беллоїд”).
Основні питання
Заняття № 17. Нейролептики. Транквілізатори, седативні лікарські засоби
Заняття № 19. Препарати для лікування порушень мозкового кровообігу. Ноотропи. Препарати для лікування мігрені.
Заняття № 20. Кардіотонічні лікарські засоби. Серцеві глікозиди. протиаритмічні лікарські засоби.
Основні питання
Основні питання
Заняття № 34. Антисептичні та дезінфікуючі лікарські засоби
Подобный материал:
  1   2   3   4

Матеріали для підготовки

до практичних занять


І. Перелік питань


Модуль № 1. «Лікарська рецептура. загальна фармакологія. фармакологія лікарських засобів, що впливають на нервову систему».


Заняття № 1. Закон України „Про лікарські засоби". Введення в лікарську рецептуру. Рецепт. Тверді лікарські форми. Порошки, капсули, таблетки, драже.


Основні питання
  1. Рецептура як розділ фармакології. Задачі та зміст лікарської та фармацевтичної рецептури.
  2. Поняття про лікарську речовину, лікарський засіб, лікарський препарат: галеновий, новогаленовий, офіцинальний, магістральний. Лікарська сировина. Лікарська форма.
  3. Рецепт та його структура. Латинська назва, зміст, складові частини рецепту: надпис, звернення, перелік речовин, припис, визначення.
  4. Правила виписування рецептів. Зміст наказу МОЗ України №117 від 30.06.94 р.
  5. Форми рецептурних бланків та їх призначення.
  6. Аптека. Дати виникнення перших та найбільш стародавніх аптек у світі, у Росії, в Україні.
  7. Правила зберігання, приготування та відпуску ліків у аптеках.
  8. Дози лікарських речовин. Міра ваги та об’єму. Способи розрахунку дитячих доз. Дозування в геронтології.
  9. Фармакопея. Історія виникнення та сучасний стан.
  10. Лікарські форми та їх вплив на дію лікарської речовини. Сучасна класифікація лікарських форм.
  11. Загальна характеристика твердих лікарських форм.
  12. Порошки як лікарська форма, їх перевага та недоліки. Класифікація порошків.
  13. Неподілені порошки для зовнішнього використання (присипки) та внутрішнього вживання. Правила виписування порошків. Офіцинальний неподілений порошок для вживання всередину: складний порошок солодового кореня (Pulvis Glycyrrhizae compositus).
  14. Поділені порошки для внутрішнього вживання, особливості їх виписування.
  15. Поняття про капсули. Види капсул. Призначення та виписування лікарських речовин у капсулах. Глютоїдні капсули.
  16. Збори. Особливості виписування та призначення.
  17. Характеристика, види та призначення таблеток. Їхні переваги та недоліки в порівнянні з іншими твердими лікарськими формами. Правила виписування таблеток.
  18. Таблетки з комерційною назвою. Особливості складу та правил виписування.
  19. Драже та їхні різновиди (мікродраже). Характеристика, особливості виготовлення, правила виписування.
  20. Сучасні закордонні тверді лікарські форми: кахети, глосети, сольвели, консперзії.


Заняття № 2. М`які (мазі, пасти, пластирі, лініменти) та полум’які (супозиторії) лікарські форми.


Основні питання

  1. Загальна характеристика м’яких лікарських форм.
  2. Мазі. Мазеві основи та вимоги до них. Прості й складні основи для мазей. Мазі прості, складні та офіцінальні. Правила виписування. Характеристика та особливості приготування та виписування очних мазей.
  3. Відмінні особливості паст. Порошки, що додаються до паст як наповнювачі. Офіцинальні пасти. Особливості стоматологічних паст, їх формоутворюючі речовини. Правила виписування.
  4. Характеристика лініментів, їх види, призначення та правила виписування. Офіцінальні лініменти.
  5. Пластирі як офіцінальна лікарська форма, їхнє призначення.
  6. Сучасні закордонні м’які лікарські форми: аплікації, катаплазми, колодії, гелі, лосьйони, окуленти та ін.
  7. Характеристика, види та призначення супозиторіїв. Речовини, що вживають як основи для їхнього виготовлення.
  8. Магістральні, офіцінальні моно- та полікомпонентні супозиторії з комерційною назвою. Правила виписування.


Заняття № 3. Рідкі лікарські форми. розчини для зовнішнього застосування. аерозолі. розчини для ін’єкцій. Ампули.


Основні питання

  1. Загальна характеристика розчинів як лікарської форми, їхні переваги та недоліки. Шляхи введення, мета використання рідких лікарських форм.
  2. Розчини, їх класифікація за способом застосування. Розчинники. Поняття про офіцінальні розчини та рідини (Liquores).
  3. Способи вираження концентрації розчинів та способи їх розрахунку.
  4. Правила виписування розчинів для зовнішнього використання та способи їх призначення.
  5. Лікарські форми для інгаляцій. Поняття про аерозолі. Будова аерозольних балонів. Правила виписування аерозолів у рецептах та методи застосування.
  6. Закордонні рідкі лікарські форми для зовнішнього використання: ауристіллє, окулогутте, колірії, наристіллє, небуле, пігменти та ін.
  7. Лікарські форми для ін'єкцій. Розчини, що служать розчинниками для приготування ін'єкційних розчинів.
  8. Вимоги до лікарських ін'єкційних форм. Засоби стерилізації та випробування на апірогенність.
  9. Правила виписування розчинів для ін'єкцій. Розрахунок концентрації розчину для ін'єкцій на основі разової дози лікарської речовини та об’єму (мл) розчину на одне введення.
  10. Методи виписування розчинів в ампулах. Розрахунок концентрації розчинів в ампулах, виходячи з разової дози препарату та об’єму ампули (мл).
  11. Виписування олійних, спиртових розчинів, суспензій, стерильних порошків та таблеток, призначених для приготування розчинів для ін’єкцій.
  12. Закордонні лікарські форми для ін’єкцій: ампули, пенфіли.



Заняття № 4. Рідкі лікарські форми, що дозуються краплями. розчини для зовнішнього та внутрішнього застосування краплями. настойки, рідкі екстракт, новогаленові препарати. Рідкі лікарські форми, що застосувються внутрішньо ложками. мікстури, настої, відвари, емільсії. Рідкі лікарські форми для введення у пряму кишку. клізми.


Основні питання
  1. Розчини, дозовані краплями. Розчинники в краплях для зовнішнього та внутрішнього вживання. Кількість крапель в 1мл розчинників, що використовуються найчастіше (вода, спирт, олія).
  2. Правила виписування розчинів у краплях для зовнішнього вживання. Очні краплі, краплі в ніс, в ухо.
  3. Правила виписування розчинів для внутрішнього вживання у краплях.
  4. Офіцінальні розчини та рідини, дозовані краплями. Особливості виписування.
  5. Настойки, їх характеристика як офіцінальних лікарських форм.
  6. Правила виписування простих та складних настойок.
  7. Загальна характеристика екстрактів. Види екстрактів. Правила виписування рідких екстрактів.
  8. Закордонні лікарські форми, дозовані краплями: краплі, бальзами, рідини (liquores).
  9. Мікстури, їх характеристика та склад. Розчинники. Сиропи, слизи як додаткові інгредієнти мікстур.
  10. Правила виписування мікстур, правила розрахунку лікарської речовини і розчинника, виходячи з дози та об’єму ложки (мл).
  11. Загальна характеристика настоїв та відварів. Відмінність у приготуванні. Настої та відвари для зовнішнього та внутрішнього застосування. Правила виписування. Настої з сильнодіючих лікарських рослин.
  12. Правила виписування складних мікстур, виготовлених із настоїв та відварів.
  13. Офіцінальні мікстури.
  14. Клізми як різновид розчинів, що застосовуються ректально. Лікарські клізми, мікроклізми, крапельні клізми. Об’єми. Правила виписування.
  15. Закордонні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування: ковтки, лимонади, магми, напої та ін.



Заняття № 5. Введення в фармакологію. Розвиток лікознавства та історія фармакології. Загальна фармакологія. Фармакодинаміка та фармакокінетика.


Основні питання


1. Види дії лікарських засобів. Місцева (пререзорбтинва), загальна (резорбтивна) і рефлекторна дії. Спектр фармакологічної дії: основна (лікувальна), вибіркова (селективна), невибіркова, оборотна, необоротна, побічна (небажана), токсична. Несприятлива дія лікарських засобів на плод (ембріотоксична, тератогенна, фетотоксична).

2. Фактори, що впливають на силу та швидкість фармакологічного ефекту,

1) Обумовлені властивостями лікарських засобів:

- Джерела отримання, хімічні і фізико-хімічні властивості;

- Лікарська форма;

- Доза, концентрація;

- Механізм дії;

- Широта терапевтичної і токсичної дії лікарських засобів;

2) Пов’язані з особливостями фармакокінетики лікарських засобів:

- Всмоктування й шляхи введення;

- Транспорт, розподіл, депонування;

- Біотрансформація лікарських засобів;

- Виведення лікарських засобів;

3) Обумовлені властивостями організму хворого:

- Видові та індивідуальні особливості;

- Вік, вага, стать;

- Спадковість, гіперчутливість;

- Стан организму (вагітність, патологія, старість);

- Характер та режим харчування;

4) Обумовлені властивостями мікроорганізму (враховуються для противомікробних засобів)

- Первинний (генетичний) і вторинний (придбаний) спектр чутливості мікроорганізмів долікарських засобів;

- Особливості біологічного розвитку;

- Стадії і форми розвитку;

- Кількість і локалізація збудника;

- Резистентність, види, шляхи розвитку і подолання;

5) Фактори зовнішнього середовища:

- Температура, вологість, рН, атмосферний тиск;

- Гіпоксія, іонізуюче опромінення, магнітне поле;

- Біоритми;

6) Цілі застосування лікарських засобів: фармакотерапія (лікування), фармакопрофілактика (запобігання) і фармакодіагностика (виявлення патології).

7) Види фармакотерапії: етіотропна, патогенетична, замісна, симптоматична, функціональна. Структура комплексної терапії. Поліпрагмазія.


Заняття № 6. Загальна фармакологія. Явища при сумісному і повторному застосуванні лікарських засобів


Основні питання
  1. Необхідність та можливість сполученого використання ліків. Визначення понять “комбіноване” та “комплексне” лікування.
  2. Лікарський синергізм. Сумація, або аддиція, як прояв прямого лікарського синергізму. Практичне значення. Приклади.
  3. Потенціювання, або супрааддитивна реакція, як результат непрямого лікарського синергізму. Суть практичного використання. Приклади.
  4. Лікарський антагонізм та його види. Приклади фізико-хімічного антагонізму. Пряма та непряма, одно- та двобічна взаємодія ліків. Практичне використання при отруєннях лікарськими засобами.
  5. Синерго-антагонізм. Приклади та практичне використання.
  6. Фармакокінетична та фармацевтична взаємодія між ліками як основа лікарських ускладнень або лікарської несумісності. Роль індукторів та інгібіторів мікросомальних ферментів печінки. Приклади.
  7. Клінічні умови, що визначають необхідність повторюваного застосування лікарських засобів. Можливі кількісні та якісні зміни ефекту ліків при їх повторюваному використанні.
  8. Кумуляція як причина посилення специфічної дії лікарських засобів при їх повторюваному застосуванні. Види кумуляції, механізми та умови виникнення. Приклади. Практична оцінка та можливості її терапевтичного застосування. Небезпека хронічного отруєння ліками, міри допомоги та профілактики.
  9. Сенсибілізація. Механізм, неспецифічний характер прояву. Лікарська алергія. Приклади препаратів, які найчастіше викликають алергічні ускладнення.
  10. Звикання та тахіфілаксія. Відмінність у механізмах, перебігу та наслідків. Приклади засобів, що здатні викликати ці явища при повторюваному застосуванні. Лікарська залежність, її психічний та фізичний характер. Ейфорія, абстинентний синдром, типові прояви наркоманії. Лікарські засоби, що відносяться до наркотиків, контроль за їх використанням.


Заняття № 7. Місцеві анестетики, в`яжучі, обволікаючі, адсорбуючі, подразнюючі лікарські засоби.


Основні питання
  1. Роль аферентної іннервації в сприйнятті стану внутрішніх органів та факторів зовнішнього середовища.
  2. Поняття про місцевоанастезуючу дію. Види місцевої анестезії. Значення робіт А.В. Вишневського в розвитку анестезіології.
  3. Сучасне уявлення про механізм дії анастетиків.
  4. Хімічна класифікація місцевих анастетиків.
  5. Кокаїн. Відкриття (роботи В.К. Анрепа). Джерела отримання. Особливості місцевої анастезуючої дії. Показання до застосування. Гостре та хронічне (кокаїнізм) отруєння, міри профілактики та засоби допомоги.
  6. Порівняльна оцінка місцевоанестезуючої дії анестезину та дикаїну. Показання до застосування.
  7. Фармакодинаміка та фармакокінетика новокаїну. Особливості резорбтивної дії. Показання до застосування. Ускладнення, міри допомоги.
  8. Особливості дії похідних ацетаніліду (тримекаїн, лідокаїн, піромекаїн), їхні переваги та недоліки в порівнянні з новокаїном.
  9. Дози та концентрації засобів для різних видів анестезії.
  10. Класифікація засобів, діючих переважно в області закінчень аферентних нервів: засоби, що захищають рецептори від подразнень; засоби, що збуджують та подразнюють рецептори.
  11. Поняття про в’яжучу та припікальну дію. Механізм. Зворотність в’яжучої та незворотність припікаючої дії. Класифікація в’яжучих засобів.
  12. В’яжучі засоби рослинного походження (танін, кора дуба, та ін.). Показання до застосування. Умови, що визначають характер місцевої та резорбтивної дії цих препаратів.
  13. В’яжуча дія солей важких металів. (Препарати вісмуту, срібла, алюмінію).
  14. Обволікаючі засоби. Механізм їх дії та показання до застосування. Слизи та камеді.
  15. Адсорбуючі засоби для зовнішнього та внутрішнього застосування. Принцип дії та показання до застосування. Активоване вугілля, ентеросорбенти, гемосорбенти.
  16. Подразнюючі засоби з рефлекторним механізмом дії. Поняття про “відволікальний” ефект, кутано-вісцеральний, трофічний та аксон-рефлекси.
  17. Характер дії подразнюючих засобів на шкіру та слизові оболонки. Показання до застосування. Препарати ментолу, скипідар, гірчичники, камфорна олія.
  18. Пом’якшувальні засоби в медичній та фармацевтичній практиці.



Заняття № 8. Лікарські засоби, що діють на передачу збудження в холінергічних сінапсах. м- і Н-холіноміметики. Антихолінестеразні лікарські засоби.


Основні питання

  1. Анатомо-фізіологічні особливості еферентної частини вегетативної та соматичної нервової системи.
  2. Структура та функція холінергічного синапсу. Медіатор ацетилохолін та його взаємодія з холінестеразою.
  3. М1 -;М2 -; М3 -холінорецептори,їх локалізація, механізм передавання імпульсу за їх участю та ефекти їхньої стимуляції.
  4. Локалізація Н-холінорецепторів, механізм та ефекти їхньої стимуляції.
  5. Класифікація холінотропних засобів.
  6. М-холіноміметики. Ефекти,показання та протипоказання до застосування.
  7. Отруєння мускарином та іншими М-холіноміметиками, допомога при цьому.
  8. Н-холіноміметики. Ефекти, застосування їх у медицині.
  9. М, Н-холіноміметики прямої дії. Ефекти, застосування.
  10. М, Н-холіноміметики непрямої дії (антихолінестеразні). Механізм дії. Ефекти. Антихолінестеразні засоби зворотньої та незворотньої дії,показання та протипоказання до застосування.
  11. Симптоми отруєння антихолінестеразними засобами та міри допомоги. Реактиватори холінестерази: дипіроксим, алоксим, ізонітрозин.



Заняття № 9. Лікарські засоби, що діють на передачу збудження в холінергічних сінапсах. м- і Н-холіноблокатори.


Основні питання

  1. Класифікація М-холіноблокаторів. Рослинні, синтетичні та комбіновані
  2. Механізм дії та ефекти М-холіноблокаторів.
  3. Порівняльна характеристика М-холіноблокуючих засобів за їх ефектами та особливостями фармакокінетики (атропін, гоматропін, платифілін, скополамін, іпратропіум, метацин, піренцепін).
  4. Показання до застосування М-холіноблокаторів та комбінованих препаратів (“АЕРОН”, “БЕЛЛАЛГІН” , “ БЕЛЛАТАМІНАЛ”, “БЕЛЛОЇД”).
  5. Побічна дія та протипоказання до застосування М-холіноблокаторів.
  6. Симптоми отруєння блекотою, дурманом, атропіном та іншими М-холіноблокаторами. Міри допомоги.


Заняття № 10. Лікарські засоби, що впливають на передачу збудження в адренергічних синапсах. Адреноміметики, симпатоміметики.