Правила виписування рецептів. Зміст наказу моз україни №117 від 30. 06. 94 р. Форми рецептурних бланків та їх призначення. Аптека. Дати виникнення перших та найбільш стародавніх аптек у світі, у Росії, в Україні

Вид материалаДокументы
Основні питання
Основні питання
Подобный материал:
1   2   3   4

Заняття № 22. Гіпертензивні та антигіпертензивні лікарські засоби


Основні питання

  1. Нейрогуморальна регуляція судинного тонусу та шляхи фармакологічної корекції його порушень.
  2. Антигіпертензивні засоби. Класифікація за переважним впливом на різні ланки регуляції судинного тонусу (центральна нервова система, вазомоторні центри, симпатичні ганглії, адренергічні синапси, гладенькі м'язи судин, фактори гуморальної регуляції судинного тонусу).
  3. Нейротропні антигіпертензивні засоби, впливаючі на різні рівні нервової регуляції судинного тонусу, у тому числі:

– засоби, що впливають на судиноруховий (вазомоторний) центр головного мозку (клофелін, метилдофа, гуанфацин).

– засоби, що блокують проведення нервового збудження через вегетативні ганглії (бензогексоній, пентамін, пірилен).

– симпатолітичні засоби, що блокують пресинаптичні мембрани адренергічних нейронів (октадин, резерпін).

– засоби, пригнічуючі -, -, та ,-адренорецептори (фентоламін, тропафен, празозин, анаприлін, атенолол, лабеталол, проксодолол та інші).

–агоністи імідазолінових рецепторів (моксонідин).
  1. Антигіпертензивні засоби з переважно міотропною судинорозширювальною дією:

– інгібітори фосфодіестерази (дибазол, папаверин, но-шпа);

– блокатори Са2+ каналів (верапаміл, фенігідин, дилтіазем);

– агоністи іонів К+ (міноксидил);

– донатори закису азоту (натрію нітропрусид, молсидомін).
  1. Засоби, що впливають на гуморальну регуляцію судин через судиноактивні речовини: ренін-ангіотензинову систему (еналаприл, лозартан), аденозин (похідні ксантину та рослинні), брадикінін (з підшлункової залози андеколін). Механізм дії, ефекти, показання.
  2. Антигіпертензивні засоби з більш широкою спазмолітичною дією: похідні ізохіноліну (папаверин, но-шпа), імідазола (дибазол), ксантину (еуфілін), флавоноіди рослинного походження (келін, інтенсаін).
  3. Принципи комбінованого застосування антигіпертензивних засобів. Сечогінні засоби, що застосовуються для лікування гіпертонічної хвороби. Засоби комбінованої дії (адельфан, ксантинолу нікотинат).
  4. Засоби, що застосовуються для купіювання гіпертонічного кризу, особливості їх використання.
  5. Гіпертензивні засоби, їх роль у невідкладній допомозі та в лікуванні гіпотонії.
  6. Класифікація гіпертензивних засобів: препарати центральної (тонізуючі, аналептики), периферичної нейротропної (адреномиметики), гуморальної дії (гормональні засоби, ангіотензинові) та кардіотоніки (глікозидні та неглікозидні). Засоби метаболічної терапії (антиоксиданти, вітаміни групи В, анаболічні препарати).
  7. Засоби невідкладної допомоги при гострій судинній недостатності (колапс).



Заняття № 23. гіполіпідемічні засоби та засоби, що покращують мозковий кровообіг.


Основні питання

  1. Атерогенез. Роль ліпопротеінів різної щільності у розвитку атеросклерозу. Принципи терапії атеросклерозу.
  2. Гіпохолестеринемічні засоби, їх класифікація за механізмом дії.
  3. Фармакодинаміка засобів, гальмуючих всмоктування холестерину в кишечнику – сапоніни (поліспонін).
  4. Фармакодинаміка засобів, гальмуючих синтез холестерину – інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (ловастин, флувастин, симвастин).
  5. Фармакодинаміка та особливості застосування засобів, які прискорюють виведення та перетворення холестерину: аніонообмінні смоли (холестирамін, холестипола гідрохлорид), ненасичені жирні кислоти (лінетол, ліпостабіл).
  6. Фібрати – перспективні протисклеротичні засоби зі змішаним механізмом дії: гальмують всмоктування, синтез переважно тригліцеридів та прискорюють їх катаболізм (клофібрат, безафібрат, фенофібрат та інші).
  7. Ангіопротектори (пармідин), антиоксиданти (пробукол) та антибіотики (рокситроміцин та інші нові макроліди) у ліквідації атеросклерозу. Механізми дії та обґрунтування застосування.
  8. Комплексна фармакотерапія атеросклерозу. Застосування ліпотропних (метіонін та ін.) та ліполітичних (нікотинова кислота) засобів. Механізм та обґрунтування застосування.
  9. Засоби, що поліпшують кровообіг мозку. Основні фармакологічні ефекти і механізми дії.
  10. Використання антиагрегантів і антикоагулянтів для лікування порушень мозкового кровообігу.
  11. Блокатори кальцієвих каналів (цинарізін), алкалоїди (вінпоцетін, ніцерголін), похідні нікотинової кислоти (ксантинола нікотинат), пуринів (пентоксіфілін).
  12. Показання, побічна дія та протипоказання до застосування засобів, що поліпшують кровообіг мозку.


Заняття № 24. лікарські засоби, що впливають на функції нирок та міометрію. Лікарські засоби для лікування подагри. Урикозуричні засоби.


Основні питання

  1. Процес сечоутворення та водно-сольовий обмін, їх нейрогормональна регуляція. Поняття про діуретичну, салуретичну та гідруретичну дії.
  2. Класифікація діуретичних засобів:

а) пригнічуючі реабсорбцію (салуретики).

б) посилюючі фільтрацію (гідруретики).

в) діючі на протязі усього нефрону.
  1. Засоби, пригнічуючі реабсорбцію солей у канальцях нирок:

у проксимальному відділі – інгібітори карбоангідрази (діакарб),

в обох відділах – похідні бензотіадіазину (гідрохлортіазид, циклометіазид),

у петлі Генлі (петльові) – нетіазинові (фуросемід, урегіт),

у дистальному відділі – калійзберігаючі: конкурентні (спіронолактон) та неконкурентні (амілорід, триамтерен). Механізм та особливості дії. Ускладнення та їх попередження.
  1. Засоби, що підсилюють фільтрацію та поліпшують кровопостачання нирок: похідні ксантину (теофілін, еуфілін), та рослинні діуретики (лист мучниці, трава ортосифону, бруньки берези). Особливості фармакодинаміки та застосування.
  2. Сечогінні, які діють на протязі усього нефрону: осмотичні (калія ацетат, сечовина, маніт) та кислотоутворюючі (амонію хлорид). Механізми діуретичної дії, його особливості. Дегідратуючий ефект осмотичних сечогінних та його використання в медицині.
  3. Показання та протипоказання до використання діуретиків. Засоби комбінованої дії у терапії гіпертонічної хвороби. Правила застосування сечогінних засобів.
  4. Урикозуричні засоби та їх практичне застосування.
  5. Класифікація засобів, які впливають на виведення сечової кислоти:

пригнічуючі синтез сечової кислоти (аллопуринол), гальмуючі реабсорбцію сечової кислоти у канальцях нирок (етамід, бензобромарон, уродан), змінюючі рН сечі (магурліт, солуран), розпушуючі та сприяючі виведенню сечового каміння (цістенал, енатин,авісан). Показання та особливості застосування.
  1. Уролітичні засоби, діючі на каміння нирок іншого хімічного складу (сухий екстракт марени красильної) або за рахунок спазмолітичної дії (оліметин, уролесан).
  2. Класифікація маткових засобів.
  3. Засоби, що стимулюють родову діяльність, підвищують тонус і викликають ритмічне скорочування вагітної матки (гормони – окситоцин, пітуітрин; простогландини Е2 та F2 – альфа-динопростон, динопрост).
  4. Інші препарати для стимуляції родової діяльності. Препарати рослинного походження: пахікарпін, хінін, олія рицинова; синтетичні препарати – прозерин, ізоверин. Механізм дії, побічні ефекти.
  5. Засоби для зупинки маткових кровотеч, які викликають тонічні скорочення матки. “Великі маткові засоби” – алкалоїди маткових ріжок (ерготамін, ерготал). Механізм дії, показання до застосуванн, побічні ефекти.
  6. “Малі маткові засоби” – препарати водяного перцю, калини, грициків, барбарису. Синтетичні препарати (котарніну хлорид). Механізм дії, показання до застосування.
  7. Утеролітики (токолітики) – які знижують тонус та скорочувальну діяльність матки. Бета -2-адреноміметики – партусистен, ритодрін, сальбупарт, гормони – гестагени, магнію сульфат. Механізм дії. Показання до застосування. Побічні ефекти.



Заняття № 25. Засоби, що впливають на функцію органів дихання


Основні питання

  1. Роль дихальної системи у забезпеченні гомеостазу організму.
  2. Класифікація лікарських засобів, які впливають на функцію органів дихання: стимулятори дихання, протикашльові, відхаркувальні, бронхолітичні,засоби допомоги при набряку легень.
  3. Стимулятори дихання, їх фармакодинаміка, прямий та непрямий механізм дії, показання та можливі протипоказання до призначення.
  4. Протикашльові лікарські засоби. Класифікація: наркотичні та ненаркотичні. Механізм дії та особливості практичного використання.
  5. Відхаркувальні засоби, класифікація та механізми дії, показання до призначення.
  6. Бронхолітичні засоби. Класифікація за механізмом дії:

а) особливості бронхолітиків нейротропної дії (метацин, травентол, сальбутамол)

б) характеристика засобів з міотропним механізмом дії, які використовуються при бронхіальній астмі (еуфілін, но-шпа)
  1. Глюкокортикоїди та протиалергічні засоби при бронхіальній астмі, їх характеристика.
  2. Препарати швидкої допомоги для лікування набряку легень. Піногасителі (спирт етиловий).
  3. Стимулятори синтезу сурфактанту (альвеофакт, екзосурф, етимізол).



Заняття № 26. Засоби, що впливають на функцію органів травлення. Засоби, що впливають на апетит. Засоби, що впливають на секреторно-моторну функцію шлунка. Блювотні і протиблювотні засоби


Основні питання

  1. Захворювання травної системи, їх питома вага в загальній структурі захворювань.
  2. Класифікація лікарських засобів, що впливають на секреторну функцію шлунка: знижуючі та підвищуючі кислотність шлункового соку.
  3. Поняття о гіркотах, як засобах, підвищуючих апетит. Значення робіт І.П.Павлова для розуміння механізму дії гіркот.
  4. Анорексигенні засоби – засоби, що знижують апетит (дезапімон, мазиндол). Механізм. Показання до застосування. Побічні ефекти.
  5. Засоби, підсилюючі секрецію залоз шлунку, діагностичні засоби та засоби заміщувальної терапії при секреторній недостатності залоз шлунку (препарати соляної кислоти). Показання до застосування. Побічні ефекти.
  6. Поняття про антацидні засоби – препарати, знижуючі кислотність шлункового соку. Порівняльна характеристика. Показання до застосування.
  7. Засоби, пригнічуючі секрецію шлункового соку: М-холіноблокатори, гангліоблокатори, блокатори Н2-гістамінових рецепторів (ранітидин). Інгібітори протонового насосу (омепразол). Гастропротектори: Де-нол, сукралфат, простагландин. Показання до застосування. Побічні ефекти.
  8. Блювотні та протиблювотні засоби. Класифікація. Механізм дії. Показання та протипоказання до застосування.



Заняття № 27. Засоби, що впливають на функцію органів травлення. Жовчогінні засоби і гепатопротектори. Засоби, що регулюють функцію підшлункової залози. Засоби, що регулюють моторику кишечника


Основні питання

  1. Жовчогінні засоби. Препарати, що підвищують утворення жовчі – Cholesecretica (аллохол) та вихід її – Cholagoga у дванадцятипалу кишку (магнію сульфат). Поняття про гепатопротектори (легалон, карсіл). Показання до застосування, ускладнення.
  2. Ферментні (панкреатин, панзінорм) та антиферментні (контрикал) засоби, що застосовуються при порушеннях функцій підшлункової залози.
  3. Проносні засоби – речовини, що підвищують перистальтику кишечнику та прискорюють його випорожнення. Класифікація проносних засобів за терміном виникнення та за локалізацією дії. Показання до застосування. Побічна дія. Протипоказання.
  4. Класифікація засобів, що знижують моторну функцію шлунка та кишечнику: в’яжучі засоби, холіноблокатори, агоністи опіатних рецепторів (лоперамід).



Заняття № 28. Засоби, що впливають на еритро- і лейкопоез. Плазмозамінники.


Основні питання

  1. Види порушень кровотворення: анемії та їх класифікація, поліцитемія, лейкопенія та фактори, що сприяють їх розвитку; лейкози.
  2. Класифікація засобів, що впливають на систему крові.
  3. Препарати для лікування гіпохромних анемій. Фармакодинаміка, фармакокінетика, шляхи введення, побічна дія препаратів заліза. Раціональні принципи застосування комбінованих препаратів (тардиферон, ферковен, ферроплекс). Фармакологія коаміда. Препарати еритропоетина.
  4. Фармакологічна характеристика засобів для лікування гіперхромних (вітамінодефіцитних) анемій. Фармакокінетика, фармакодинаміка ціанокобаламіну та фолієвої кислоти. Фітотерапевтичні лікарські засоби та препарати тваринного походження, що застосовуються при анеміях.
  5. Інгібітори еритропоезу (радіоактивний фосфор, іміфос), механізм дії, розподіл в організмі. Показання до застосування.
  6. Засоби, що стимулюють лейкопоез (пентоксил, метилурацил, натрію нуклєінат, лейкоген). Механізм дії. Показання та протипоказання до застосування.
  7. Плазмозамісні розчини. Загальна характеристика, фармакодинаміка, показання до застосування сольових, лужних розчинів, глюкози, препаратів, що містять компоненти людської крові та синтетичні препарати. Препарати для парентерального введення (ліпофундин).


Заняття № 29. Засоби, що впливають на зсідання крові


Основні питання

  1. Класифікація засобів, що впливають на згортання крові.
  2. Гемостатичні засоби:

а) антагоніст гепарину (протаміна сульфат)

б) інгібітори фібринолізу (кислота амінокапронова, амбен)

в) гемостатичні препарати з тканей тварин:
    1. резорбтивної дії (фібриноген);
    2. місцевої дії (плівка фібриногену, тромбін, гемостатична губка);

г) гемостатичні засоби рослинного походження (лагохілус п’янкий, кропива, трава деревію)

д) тромбоутворюючі засоби (децилат), їх механізми дії. Особливості застосування.
  1. Препарати, які знижують зсідання крові (антикоагулянти прямої та непрямої дії).
  2. Антикоагулянти прямої дії (гепарин, гепаринова мазь), препарати низькомолекулярного гепарину (фраксипарин, еноксипарин), їх механізм дії, показання та протипоказання до застосування.
  3. Антикоагулянти непрямої дії (неодикумарин, фепромарон, синкумар, фенілін), їх механізм дії, показання та протипоказання до застосування.
  4. Фібрінолітичні засоби (фібрінолізин, стрептокіназа, стрептодеказа), механізм дії, показання та протипоказання до застосування.
  5. Антиагреганти (тиклопідин, дипіридамол, ацетилсаліцілова кислота). Їх механізм дії, показання до застосування.


Заняття № 30. Вітамінні лікарські засоби. Антивітаміни


Основні питання

  1. Значення вітамінних препаратів як засобів специфічної (авітамінози та гіповітамінози) та неспецифічної (фармакодинамічної) терапії. Види та принципи вітамінотерапії. Побічна дія, можливі протипоказання.
  2. Класифікація вітамінних препаратів за фізико-хімічними властивостями, механізмом дії та клінічному застосуванню.
  3. Препарати водорозчинних вітамінів групи В. Фармакодинаміка препаратів тіаміну, рибофлавіну, піридоксину. Показання до застосування.
  4. Препарати коферментних форм вітамінів В1, В2, В6 (кокарбоксилаза, рибофлавіна мононуклеотид, піридоксальфосфат), їх фармакодинаміка, показання до призначення.
  5. Інші водорозчинні препарати – нікотинова кислота, ціанокобаламін, фолієва кислота.
  6. Фармакодинаміка аскорбінової кислоти та рутину. Застосування.
  7. Вітаміноподібні засоби –пангамова кислота, холіну хлорид, вітамін У.
  8. Жиророзчинні вітаміни. Фармакодинаміка ретинолу та ретиноїдів. Участь у синтезі зорового пурпуру, вплив на епітелізацію тканин, репродуктивну функцію організму, імунні реакції. Показання до застосування. Гіпервітаміноз А.
  9. Препарати вітаміну Д – ергокальциферол (Д2) и холекальциферол (Д3). Участь в обміні кальцію та фосфору. Особливості дозування для профілактики та лікування рахіту. Побічні ефекти. Клінічне застосування тіофосфатів. Показання до застосування.
  10. Фармакологія токоферолу. Антиоксидантна дія, вплив на виношування вагітності, на міокард, м’язову тканину. Показання до застосування.
  11. Вітамінні препарати з антигеморагічними властивостями (філлохінон-К1, менахінон-К2, синтетичний замісник К3- вікасол). Особливості застосування.
  12. Полівітамінні препарати, їх переваги. Застосування у терапії, педіатрії та геронтології.
  13. Несумісність вітамінних препаратів між собою та з іншими лікарськими засобами.



Заняття № 31. Гормональні препарати білкової та пептидної структури


Основні питання

  1. Роль гормонів у організмі. Основні механізми регулюючої дії гормонів. Значення гіпоталамічних рилізінг-факторів та тропних гормонів гіпофізу для взаємодії нервової та ендокринної систем. Принцип обратного зв’язку як провідний фактор регуляції та саморегуляції функціональної діяльності залоз внутрішньої секреції.
  2. Класифікація. Джерела отримання та способи дозування гормональних препаратів.
  3. Види гормонотерапії.
  4. Препарати передньої долі гіпофізу. Механізм дії та фармакологічні властивості кортикотропіну, гонадотропіну, соматотропіну; пролактин та його антагоністи. Показання до застосування.
  5. Особливості дії гормонів задньої долі гіпофізу. Показання до застосування окситоцину, пітуїтрину, вазопресину.
  6. Тиреоїдні та антитиреоїдні препарати, їх фармакодинаміка та показання до застосування. Можливі побічні явища.
  7. Вплив паратиреоїдину та кальцитоніну на обмін кальцію та фосфору. Препарати. Застосування.
  8. Препарати інсуліну (генно-інженерний, свинячий). Механізм дії, показання до застосування, принципи дозування інсуліну для лікування цукрового діабету. Явища передозування, їх профілактика та лікування.
  9. Пероральні протидіабетичні засоби, механізм дії та способи застосування.



Заняття № 32. Гормональні препарати стероїдної структури, їх синтетичні замінники і антагоністи


Основні питання

  1. Класифікація та фармакодинаміка препаратів гормонів кори наднирникових залоз. Особливості дії на обмін речовин, запалювальні процеси, алергічні реакції. Показання до застосування та можливі ускладнення. Синдром відміни та заходи його профілактики.
  2. Особливості дії естрогенних та гестагенних препаратів. Показання до застосування.
  3. Фармакологія та застосування андрогенних препаратів. Анаболічні стероїди. Показання до застосування. Ускладнення.
  4. Класифікація пероральних протизаплідних засобів резорбтивної дії (гормональні)

а) комбіновані естрогено–гестагенні препарати з постійним вмістом – бісекурин, нон-овлон

б) двох– та трьохфазові препарати, відповідно фазам менструального циклу – антеовін, трирегол, триквілар, тризистон

в) моногормональні препарати, які вміщують мікродози гестагенів – міні-пілі (мікроліт)

г) контрацептиви одноразового користування, які вміщують великі дози гестагенів – постінор

д) засоби пролонгуючої дії – депо-провера, корплант
  1. Механізм дії та схеми призначення кожної групи.
  2. Побічні ефекти та протипоказання до застосування.
  3. Протизаплідні засоби місцевої дії: супозиторії “Фарматекс”, граміцидинова паста та ін.



Заняття № 33. Протизапальні, протиалергічні та імунотропні засоби


Основні питання

  1. Загальна характеристика протизапальних засобів (ПЗЗ); ПЗЗ стероїдної та нестероїдної природи.
  2. Класифікація стероїдних ПЗЗ. Порівнювальна характеристика природних (гідрокортизону ацетат) та синтетичних (преднізолон, дексаметазон, тріамцинолон) глюкокортикоїдів. Особливості дії фторированих глюкокортикоїдів.
  3. Глюкокортикоїди. Вплив на різні фази запалення, механізм протизапальної дії, пов’язаний з пригніченням синтезу простагландинів. Інші ефекти глюкокортикоїдів (протиалергічний, імунодепресивний).
  4. Показання до застосування, особливості терапевтичного застосування з урахуванням біоритму синтезу та надходження кортикостероїдів в кров. Побічні ефекти. Протипоказання до застосування.
  5. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Класифікація за хімічною структурою: похідні саліцилової кислоти (аспірин), похідні піразолону (бутадіон), похідні індолоцтової кислоти (індометацін), похідні фенілоцтової кислоти (диклофенак-натрію), похідні фенілпропіонової кислоти (ібупрофен).
  6. Механізм дії. Вплив на ситез простагландинів. Роль ЦОГ та її ізоформ (ЦОГ-1 та переважно ЦОГ-2) у реалізації протизапальної дії НПЗЗ. Селективні препарати, пригнічуючі ЦОГ-2 (моваліс). Показання до застосування, можливі ускладнення.
  7. Базисні (повільнодіючі) протизапальні засоби.
  8. Гістамін, його роль в алергічних реакціях. Взаємодія з гістаміновими рецепторами та інші види антиалергічної дії. Класифікація антигістамінових засобів, блокаторів Н1-гістамінових рецепторів, за І–IV поколіннями. Фармакодинаміка. Показання до застосування. Побічні ефекти.
  9. Антигістамінні препарати, пригнічуючі дегрануляцію тучних клітин: інтал (кромолін-натрій), кетотифен, недокраміл-натрій. Механізм дії. Показання та протипоказання для призначення.
  10. Допомога при купіюванні алергічних реакцій, які загрожують життю хворого (анафілактичний шок, набряк Квінке). Застосування адреналіну, преднізолону, димедролу.
  11. Імуностимулятори (левамізол, тималін, інтерферон). Класифікація, механізм дії. Показання до застосування. Побічні дії.
  12. Імунодепресанти (азатіоприн). Класифікація. Показання до застосування. Побічні ефекти.