Правила виписування рецептів. Зміст наказу моз україни №117 від 30. 06. 94 р. Форми рецептурних бланків та їх призначення. Аптека. Дати виникнення перших та найбільш стародавніх аптек у світі, у Росії, в Україні

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4

Модуль № 3. «Фармакологія протимікробних, противірусних, протипаразитарних лікарських засобів. Антибіотики. протигрибкові лікарські засоби. протипухлинні лікарські засоби. Препарати кислот, лугів та солей лужноземельних металів. Глюкоза. принципи лікування гострих отруєнь.

Заняття № 34. Антисептичні та дезінфікуючі лікарські засоби

Основні питання

Загальна характеристика протимікробних засобів. Поняття про дезінфікуючу, антисептичну та хіміотерапевтичну дію.
Історія впровадження антисептичних засобів. Значення робіт А.П. Нелюбіна, Дж. Лістера.
Механізм бактеріцидної та бактеріостатичної дії дезінфікуючих та антисептичних засобів.
Фактори, які впливають на дію та вибір антисептичних та дезінфікуючих засобів:

а) властивості препаратів;

б) видові особливості збудника та його чутливість до дії препаратів;

в) індивідуальні особливості та стан організму хворого;

г) вплив факторів навколишнього середовища на силу дії препаратів.

Класифікація антисептичних та дезінфікуючих засобів за хімічною структурою: неорганічні та органічні.
Галогенвмісткі антисептики (хлорамін Б, хлоргексидин). Бактеріостатична, бактеріцидна, протимікозна дія йоду. Показання до призначення.
Механізм дії окислювачів (пероксид водню, калію перманганат). Основні показання до застосування.
Антисептичні властивості кислот та лугів. Кератопластична, подразнююча та кератолітична дія (саліцилова кислота). Показання до застосування.
Механізм протимікробної дії солей важких металів. Залежність сили від дози та концентрації. Особливості застосування солей міді, цинку, ртуті, срібла, свинцю в якості антисептиків та дезінфікуючих засобів, їх препарати.
Місцева дія солей важких металів. Залежність ефекту від дози (в’яжучий, подразнюючий, припікаючий).
Резорбтивна дія солей важких металів. Заходи допомоги при отруєнні тіоловими отрутами. Антидоти (унітіол, натрію тіосульфат).
Особливості місцевої та резорбтивної дії антисептиків ароматичного ряду (фенол, резорцин, саліциловий ефір фенолу). Показання до застосування. Клінічні прояви гострого отруєння фенолом, заходи допомоги.
Особливості механізму дії антисептиків аліфатичного ряду (формальдегід, гексаметилентетрамін, спирт етиловий). Показання до застосування.
Антисептики з групи барвників (брильянтовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат). Особливості дії та застосування.
Детергенти (церигель, роккал), дьогті, продукти переробки нафти (дьоготь березовий, іхтіол). Особливості застосування.
Препарати з хіміотерапевтичних засобів, які застосовуються як антисептики (сульфацил-натрію, фурацилін, геліоміцинова мазь).

Заняття № 35. Антибіотики

Основні питання

Поняття про антибіотики як продукти життєдіяльності живих клітин (грибків, бактерій, нижчих та вищих рослин, тварин), діючих по принципу біологічного антагонізму – антибіозу.
Історія вивчення антибіозу та відкриття антибіотиків (А.Г. Полотєбнов, В.А. Монассеїн, І.І. Мечніков, О. Флемінг, З.В. Єрмольєва, Х.В. Флорі, Е.Б. Чейн, З. Ваксман)
Принципи класифікації антибіотиків:

а) за хімічною структурою;

б) за спектром антимікробної дії.

Основні механізми антибактеріальної дії антибіотиків.
Види ускладнень антибіотикотерапії: прямі – токсичні реакції; непрямі – алергічні реакції; втручання в інфекційний процес. Профілактика та лікування ускладнень антибіотикотерапії.
Раціональні принципи антибіотикотерапії. Принципи комбінованого застосування антибіотиків, офіцинальні комбіновані антибіотики (ампіокс, аугментин).
Антибіотики групи пеніциліну. Класифікація. Біосинтетичні пеніциліни (бензилпеніцилін). Препарати пеніциліну пролонгованої дії (біциліни). Спектр їх антимікробної дії. Показання до застосування. Побічні ефекти та їх профілактика.
Полусинтетичні пеніциліни. Їх класифікація. Пеніциліназостійкі пеніциліни (оксацилін), їх переваги порівняно з біосинтетичними, показання до застосування.
Полусинтетичні пеніциліни широкого спектру дії (ампіцилін), їх переваги порівняно з природними. Показання до застосування. Комбіновані препарати полусинтетичних пеніцилінів з клавулановою кислотою, сульбактамом та тазобактамом (уназин, аугментин, тазоцин).
Антибіотики групи цефалоспоринів (4 покоління). Механізм та спектр антимікробної дії. Особливості антимікробної активності цефалоспоринів кожного з поколінь: І-цефалотин, цефалексин; ІІ-цефокситин, цефаклор; ІІІ-цефатаксим, цефтриаксон; IV-цефепім. Особливості фармакокінетики. Показання до застосування. Побічні ефекти цефалоспоринів.
Інші препарати β-лактамних антибіотиків: монобактами (азтреонам) та карбапенеми (іміпенем). Особливості антимікробної дії, фармакодинаміка та фармакокінетика. Показання до застосування. Побічні ефекти.
Аміноглікозидні антибіотики (стрептоміцин, неоміцин, гентаміцин), механізм та спектр їх дії. Порівняльна характеристика. Показання до застосування. Побічні ефекти та протипоказання.
Характеристика препаратів тетрациклінового ряду (тетрациклін, окситетрацикліну дигідрат). Механізм та спектр дії. Особливості фармакокінетики. Показання до застосування. Побічні ефекти. Протипоказання. Полусинтетичні тетрацикліни (доксициклін).
Препарати групи левоміцетину (левоміцетин, левоміцетин сукцинат, синтоміцин), їх характеристика. Показання до застосування. Можливі ускладнення, їх попередження.
Антибіотики – макроліди (еритроміцин, олеандоміцин, та нового покоління –азітроміцин, рокситроміцин). Механізм дії, спектр антимікробної дії. Особливості фармакокінетики. Показання до призначення. Побічні ефекти, протипоказання.
Фармакодинаміка та фармакокінетика поліміксинів (поліміксину сульфат). Клінічне застосування та можливі ускладнення.
Антибіотики для місцевого застосування (граміцидин, новоіманін, натрію уснінат та ін.).

Заняття № 36. Сульфаніламіди. Протимікробні лікарські засоби різної хімічної структури.

Основні питання

Сульфаніламідні препарати як перші антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби. Історія відкриття антибактеріальних властивостей сульфаніламідів (Г. Домагк, 1932) та впровадження їх в медичну практику.
Хімічна структура, спектр антимікробної дії та механізм дії сульфаніламідів.
Класифікація сульфаніламідних препаратів за швидкістю всмоктування з шлунково-кишкового тракту та виведення з організму: короткої дії (стрептоцид), середньої дії (сульфадимезин, етазол), тривалої дії – (сульфадиметоксин), сверхтривалої дії (сульфален), що не всмоктуються з ШКТ (фталазол), для місцевого застосування (сульфацил-натрію).
Фармакокінетика сульфаніламідів різної тривалості дії.
Побічна дія та ускладнення сульфаніламідної терапії. Профілактика та лікування ускладнень.
Принципи раціонального застосування сульфаніламідів для лікування інфекційних захворювань. Показання та протипоказання до призначення сульфаніламідів. Комбіновані препарати (бісептол).
Похідні нітрофурану: механізм протимікробної дії, основні препарати (фуразолідон, фурадонін, фурагін). Показання до застосування, особливості.
Похідні 8-оксихіноліну, механізм дії (нітроксолін). Показання до призначення, ускладнення.
Похідні хіноліну для лікування інфекцій сечовивідних шляхів (кислота налідиксова). Фторхінолони. Основні препарати (ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), показання та протипоказання. Можливі ускладнення.
Похідні хіноксаліну. Хіноксидин, діоксидин. Показання до застосування.

Заняття № 37. Протисухотні, протисифілітичні, противірусні, протигрибкові лікарські засоби

Основні питання

Розповсюдження туберкульозу та важкість боротьби з ним.
Класифікація протитуберкульозних засобів:
група А (найбільш активні)
група В (середня ступінь активності)
група С (найменш активні)
Фармакодинаміка та фармакокінетика ріфампіцину та похідних ГІНК (гр.А). Спектр та механізм антибактеріальної дії. Особливості застосування. Побічна дія.
Фармакодинаміка та фармакокінетика препаратів групи В. Антибіотики групи стрептоміцину, канаміцину, похідних амінобутанолу (етамбутол), тіоаміду ізонікотинової кислоти – піразинамід. Побічна дія.
Фармакодинаміка та фармакокінетика препаратів ПАСК та похідних тіосемікарбазону (гр.С). Побічна дія.
Раціональні принципи застосування протитуберкульозних засобів.
Препарати для лікування сифілісу та інших спірохетозів: група пеніциліну, група макролідів, препарати вісмуту, миш’яку.
Препарати резерву для лікування сифілісу з групи цефалоспоринів та еритроміцину.
Противірусні засоби. Класифікація препаратів.
а) інгібітори вивільнення у клітині вірусного геному (ремантадин, мідантан, арбідол);
б) інгібітори синтезу нуклеїнових кислот (ацикловір, зидовудин);
в) інгібітори синтезу ВІЧ-протеаз (саквінавір);
г) пригнічуючі “збірку” вібріонів (метисазон);
д) біологічні речовини, які продукуються клітинами макроорганізмів і підвищують противірусний імунітет (інтерферон);
е) діючі на позаклітинні форми вірусу (оксолін).
Механізм дії. Особливості застосування. Показання до застосування. Побічні ефекти.
Класифікація протигрибкових засобів:
за застосуванням:
а) засоби для лікування системних та глибоких мікозів;
б) засоби, для лікування поверхневих мікозів;
за хімічною структурою:
А. Антибіотики:
а) Полієнові (амфотерицин, ністатин, леворин, мікогептин);
б) гетероциклічні (гризеофульвін);
В. Синтетичні препарати:
а) похідні імідазолу та тріазолу (клотримазол);
б) похідні N-метилнафталіну (тербінафін, ламізил);
в) препарати різних груп (нітрофунгін, йод, декамін).
Протигрибкові антибіотики. Механізм дії, показання до застосування, побічні ефекти.
Синтетичні протигрибкові препарати, механізм дії. Показання до застосування, побічні ефекти та протипоказання.

Заняття № 38. Протипротозойні та протиглисні засоби

Основні питання

Успіхи вітчизняної медицини у боротьбі з малярією. Профілактика та лікування малярії відповідно особливостям розвитку малярійного плазмодію. Поняття про індивідуальну та громадську хіміопрофілактику малярії.
Фармакодинаміка протималярійних препаратів:
а) гістошизонтотропної дії – хіноцид, примахін – для особистої профілактики;
б) з гематошизонтотропною дією – хінін, хінгамін, акрихін, які застосовуються для лікування приступів малярії;
в) гамонтотропної дії – примахін, бігумаль, які застосовуються для громадської чи епідемічної хіміопрофілактики;
г) діючі на усі стадії розвитку плазмодію: бігумаль, хлоридин; для радикальної хіміотерапії малярії.
Поняття про малярійну кому та допомога при ній. Небезпека розвитку гемоглобінурійної гарячки при природженій недостатності Г-6 ФДГ.
Ускладнення при застосуванні протималярійних препаратів. Заходи профілактики та лікування.
Порівнювальна характеристика та особливості дії протиамебних препаратів (еметину гідрохлорид, хініофон). Можливість застосування метронідазолу, тетрацикліну, хінгаміну.
Фармакодинаміка препаратів, які застосовуються для лікування лямбліозу (метронідазол, фуразолідон, акрихін). Комбінована терапія токсоплазмозу хлоридином та сульфаніламідними препаратами (сульфадимезин).
Засоби для лікування трихомонадозу: метронідазол, тинідазол, трихомонацид, фуразолідон.
Препарати для лікування вісцерального (солюсурмін, натрію стибіоглюконат) та шкірного лейшманіозу (акрихін).
Класифікація протиглисних засобів.
Протинематодозні препарати (піперазин, мебендазол, пірантел). Механізм дії та показання до застосування. Побічні ефекти та протипоказання.
Протицестодозні засоби (празиквантел, фенасал). Механізм дії, показання до застосування, побічні ефекти та протипоказання.
Засоби, які застосовуються для лікування позакишкових гельмінтозів (дитразин, хлоксил). Механізм дії, показання для застосування, побічні ефекти.

Заняття № 39. Протипухлині лікарські засоби. Препарати кислот, лугів та солей лужноземельних металів. радіопротектори

Основні питання

Хіміотерапія пухлин. Досягнення та перспективи. Місце у системі лікування злоякісного процесу, сполучаємість з хірургічними та променевими методами лікування.
Сучасні уявлення про механізми антибластомної дії. Характеристика, цитостатичні та цитотоксичні властивості дії.
Сучасна класифікація протипухлинних засобів.
Фармакодинаміка алкилюючих засобів: похідних хлоретиламіну (циклофосфан, сарколізин), етиленіміну (тіофосфамід) ефірів метансульфонової кислоти (мієлосан). Механізм цитостатичної дії. Показання та протипоказання до застосування. Побічні ефекти, заходи профілактики та лікування.
Фармакодинаміка антиметаболітів. Особливості та механізм дії метотрексату, меркаптопурину та фторурацилу. Показання до застосування. Побічна дія, заходи профілактики та лікування.
Препарати природнього походження: протипухлинні антибіотики (олівоміцин, дактиноміцин, карміноміцин), рослинні препарати (колхамін, розевін), засоби ферментної дії (L-аспарагіназа). Механізми, спектри протипухлинної дії, показання, ускладнення.
Гормональні препарати, які застосовуються в онкології: естрогени (сінестрол, фосфестрол), антиестрогени (тамоксіфен), андрогени (медротестрону пропіонат) та антиандрогени (флутамід). Механізми дії гормонів-цистостатиків. Показання, протипоказання, ускладнення.
Інші групи протипухлинних засобів: проспідин, спіробромін, нітрозометилсечовина, металоорганічні сполуки (цисплатин), цитокіни, ізотопи.
Загальні принципи хіміотерапії пухлин.
Роль вивчаємої групи речовин у підтримці сталості внутрішнього середовища організму.
Кислоти, їх хімічна характеристика. Залежність сили дії від концентрації водневих іонів та характеру аніона. Місцева дія кислот. Ацидоз як відображення резорбтивної дії кислот та його види. Органічні слабкі кислоти (лимонна, щавлева та інші), їх застосування з лікувальною метою. Клініка гострого отруєння кислотами та допомога.
Луги, їх хімічна характеристика, види місцевої та загальної дії. Алкалоз компенсований та некомпенсований. Отруєння їдкими лугами та допомога. Луги як антацидні засоби. Мінеральні води з медичної точки зору.
Поняття про іонну та сольову дію солей. Ізотонічні, гіпо- та гіпертонічні розчини та їх лікувальне застосування. Фармакологія натрію хлориду.
Дія іонів калію на серцево-судинну систему, скелетні м'язи та діурез. Гіпокаліємія та роль калію хлориду при лікуванні кортикостероїдами, серцевими глікозидами та сучасними діуретичними засобами. Препарати калію.
Солі кальцію та їх дія на ЦНС, клітинне проникнення, згортання крові та міцність скелету. Обґрунтування протизапальної та десенсибілізуючої дії. Препарати кальцію та їх застосування.
Біологічне значення іонів магнію. Магнію сульфат, види фармакологічної дії в залежності від шляху введення.
Протипроменеві засоби. Механізми радіозахисної дії. Принципи застосування, показання, можливі ускладнення.
Класифікація радіопротекторів: за хімічною будовою (сполуки, що містять сірку, біогенні аміни, амінокислоти та ін.), за швидкістю розвитку радіозахисного ефекту (короткої та довгої дії), за механізмом радіопротекторної дії (гіпоксичної та негіпоксичної дії). Сучасні шляхи пошуку нових протипроменевих засобів.

20.Комплексний підхід до лікування променевої хвороби. Сполучне застосування засобів загальної, місцевої та симптоматичної дії.

Заняття № 40. Принципи лікування гострих отруєнь

Основні питання

Основні завдання щодо надання невідкладної допомоги при гострих медикаментозних отруєннях та послідовність їх рішення.
Загальні та спеціальні заходи швидкої допомоги, спрямовані на запобігання всмоктування та прискорення виведення отрути.
Зв’язування та знешкодження за допомогою лікарських засобів отрути до її всмоктування: адсорбція, обволікальний ефект, переведення розчинних сполук в нерозчинні, окислення та інші процеси.
Спеціальні заходи швидкої допомоги для знешкодження отрути, особливо яка вже всмокталася.
Антидотна терапія. Види антидотів.
Лікарські можливості дії на отруту, яка всмокталася: зниження концентрації у крові (ізотонічні розчини), створення комплексних сполук (меркаптопрепарати, комплексони, імуноантидоти), створення біосубстратів зв’язуючих отруту (метгемоглобін при отруєнні ціанідами), втручання в метаболізм отрут (реактиватори холінестерази, пеніциліназа), конкуренція з отрутою за специфічні рецептори (кисень та вуглекислий газ, мускарин та атропін, димедрол та гістамін), антагонізм по відношенню до функцій органів та систем (барбітурати та бемегрид).
Виведення отрути шляхом посилення природних процесів виділення (проносні, сечогінні), захисних реакцій (блювотні, стимулятори дихання) та позаниркове очищення (обмінне переливання крові, перитоніальний діаліз, штучна нирка).
Комплексони (ЕДТА, пентацин, ферроцин, триметацин),їх властивості та можливості застосування у якості радіопротекторів.
Відновлення життєво важливих функцій за допомогою аналептиків, стимуляторів дихання, кардіотонічних засобів та препаратів гіпертензивної дії.

ІІ. Рекомендована література

Фармакологія / [Чекман І. С., Туманов В. А., Горчакова Н. О. та ін.]. – Київ : Вища школа, 2001. – 518 с.
Вивчаємо фармакологію. Самостійна підготовка студентів / [Звягінцева Т. В., Киричок Л. Т., Трутаєв І. В. та ін.]. – Х. : "ЕДЕНА", 2005.– 316 с.
Фармакология (самостоятельная подготовка для студентов): Учебное пособие / [Звягинцева Т. В., Киричек Л. Т., Трутаев И. В. и др.]. – Х. : ФЛП Шлемич С.Ф., 2008. – 400 с.
Клиническая фармакология: Підручник / за ред. Бабака О.Я., Біловола О.М., Чекмана І.С. – К. : "Медицина", 2008. – 768 с.
Лікарська рецептура / Киричок Л.Т. із співавторами. – Харків, 2000. – 224 с.
Державний формуляр лікарських засобів: Випуск перший. МОЗ України, Держ. фармакол. Центр / [Чумак В. Т., Мальцев В. І., Морозов А. М. та ін.] ; за ред. В. Т. Чумака. – К. : МОРІОН, 2009. – Вип. 1. – 1160 с.
Машковский М. Д. Лекарственные средства: в 2 томах. 14-е изд., перераб., испр. и доп. / М. Д. Машковский. – М : ООО «Новая Волна», 2001. – 1148 с.
Дроговоз С. М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник-довідник / С. М. Дроговоз, В. В. Страшний. –Харків, 2002. – 480 с.

Blog