Geum.ru

Довідник для студента з вивчення біоорганічної та біологічної хімії

Вид материалаДокументы
Перелік рекомендованої навчальної
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.


  1. Вільні нуклеотиди та їх біохімічні функції.
  2. Будова, властивості та біологічні функції ДНК.
  3. Будова, властивості та біологічні функції РНК.
  4. Вторинна структура ДНК. Правила Чаргаффа.
  5. Хроматин: нуклеосомна організація, гістони та негістонові білки.
  6. Рибосоми: субодинична структура, склад білків та РНК.
  7. Біосинтез пуринових нуклеотидів.
  8. Біосинтез піримідинових нуклеотидів.
  9. Біосинтез дезоксирибонуклеотидів.
  10. Катаболізм пуринових нуклеотидів. Подагра. Синдром Леша-Ніхана.
  11. Катаболізм піримідинових нуклеотидів.
  12. Загальна схема біосинтезу ДНК. Ферменти реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.
  13. Загальна схема транскрипції; кодуючі та некодуючі ланцюги ДНК.
  14. Етапи та ферменти синтезу РНК. РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів.
  15. Антибіотики - інгібітори транскрипції, їх біомедичне застосування.
  16. Генетичний (біологічний) код та його характеристика.
  17. Компоненти білоксинтезуючої системи рибосом та їх характеристика.
  18. Транспортні РНК та активація амінокислот.
  19. Етапи та механізми трансляції.
  20. Посттрансляційна модифікація поліпептидних ланцюгів.
  21. Регуляція трансляції на прикладі біосинтезу гемоглобіну.
  22. Антибіотики – інгібітори трансляції у прокаріотів та еукаріотів, їх біомедичне застосування.
  23. Біохімічні механізми противірусної дії інтерферонів.
  24. Регуляція експресії генів прокаріотів: схема регуляції за Ф.Жакобо та Ж.Моно.
  25. Молекулярна організація ДНК еукаріотів (екзони, інтрони; послідовності, що повторюються).
  26. Генетичні рекомбінації; транспозони.
  27. Рекомбінації геному прокаріотів (трансформація, трансдукція, кон'югація).
  28. Процеси рекомбінації у еукаріотів на прикладі утворення генів H- та L-ланцюгів молекул імуноглобулінів.
  29. Ампліфікація генів (гени металотіонеїну, дигідрофолатредуктази).
  30. Ланцюгова полімеразна реакція; її використання в медицині.
  31. Регуляція експресії генів еукаріотів на рівні транскрипції.
  32. Мутації: геномні, хромосомні, генні (точкові); роль у виникненні ензимопатії та спадкових хвороб людини.
  33. Біохімічні механізми дії хімічних мутагенів - аналогів азотистих основ, дезамінуючих, алкілуючих агентів, ультрафіолетового та іонізуючого випромінювання.
  34. Механізми репарації ДНК, біологічна значення
  35. Генна інженерія, або технологія рекомбінантних ДНК: загальні поняття, біомедичне значення.
  36. Технологія трансплантації генів та отримання гібридних молекул ДНК; застосування рестрикційних ендонуклеаз.
  37. Клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів та діагностикумів.
  38. Гормони, особливості дії, класифікація хімічною будовою.
  39. Механізми транспорту гормонів кров'ю.
  40. Рецептори гормонів: мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори.
  41. Механізми дії гормонів. Мембранний механізм дії гормонів.
  42. Мембранно-внутрішньоклітинний механізм дії гормонів через цАМФ, приклади.
  43. Мембранно-внутрішньоклітинний механізм дії гормонів через систему Са2+/кальмодулін, приклади.
  44. Мембранно-внутрішньоклітинний механізм дії гормонів через метаболіти фосфатидилінозитоли, приклади.
  45. Регуляторна аргінін-NO-система. Роль цГМФ, приклади.
  46. Цитозольний механізм дії гормонів, приклади.
  47. Гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи. Ліберини та статини гіпоталамуса. Механізм дії.
  48. Гормони підшлункової залози. Інсулін - будова, біосинтез та секреція; вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків.
  49. Гормони підшлункової залози. Глюкагон, будова, механізм дії.
  50. Паратгормон – будова, механізм гіперкальціємічної дії.
  51. Кальцитонін – будова, вплив на обмін кальцію і фосфатів.
  52. Структура, біосинтез та механізм дії тиронінів.
  53. Синтез стероїдних гормонів з холестерину. Механізм дії.
  54. Глюкокортикоїди, роль в регуляції глюконеогенезу, хвороба Іценко-Кушинга.
  55. Статеві гормони: синтез, біологічна роль, механізм дії, застосування в медицині.
  56. Альдостерон та натрійуретичні пептиди, будова, біологічна роль, механізм дії.
  57. Катехоламіни: будова, біосинтез, механізм дії.
  58. Мелатонін. Синтез, механізм дії.
  59. Загальна характеристика та номенклатура ейкозаноїдів.
  60. Біосинтез ейкозаноїдів, біологічні та фармакологічні властивості, клінічне застосування. Аспірин, як інгібітор синтезу простагландинів.


Модуль 5. Біохімія тканин та фізіологічних функцій.
  1. Фізіологічні та біохімічні функції крові.
  2. Дихальна функція еритроцитів. Транспорт кисню та діоксиду вуглецю. Біологічна роль кисню.
  3. Види (гетерогенність) гемоглобінів, їх будова, функції.
  4. Кислотно-основний стан організму людини. Буферні системи крові, функція легень і нирок.
  5. Порушення кислотно-основного стану: метаболічні та респіраторні алколози і ацидози, механізми їх виникнення.
  6. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика.
  7. Імуноглобуліни: структура, біологічні функції, механізми регуляції синтезу імуноглобулінів.
  8. Біохімічні механізми імунодефіцитних станів: первинні (спадкові) та вторинні імунодефіцити; синдром набутого імунодефіциту людини.
  9. Медіатори та гормони імунної системи; цитокіни (інтерлейкіни, інтерферони, білково-пептидні фактори регуляції росту та проліферації клітин).
  10. Компоненти системи неспецифічної резистентності організму та тестові білки “гострої фази” запальних.
  11. Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці захворювань внутрішніх органів, приклади.
  12. Калікреїн-кінінова система.
  13. Загальні поняття про згортальну та антизгортальну систему крові.
  14. Роль вітаміну К в реакціях коагуляції (карбоксилювання глутамінової кислоти в -карбоксиглутамінову кислоту, роль в зв’язуванні кальцію).
  15. Фібринолітична система крові. Лікарські засоби, що впливають на систему фібринолізу.
  16. Біохімічні компоненти системи комплементу людини, механізм дії.
  17. Неорганічні компоненти плазми.
  18. Клініко-біохімічне та діагностичне значення змін вмісту сечовини, креатину, креатиніну, білірубіну.
  19. Транспорт та депонування ліпідів. Утворення ліпопротеїнів крові.
  20. Транспортні форми ліпідів крові: хімічний склад, апопротеїни.
  21. Зміни ліпопротеїнів у процессі їх циркуляції в крові та клітинах.
  22. Клініко-біохімічна характеристика первинних і вторинних ліпопротеїнемій за класифікацією ВООЗ.
  23. Принципи лабораторної діагностики дисліпопротеїнемій.
  24. Активні форми кисню, механізм утворення, біологічна роль.
  25. Пероксидне окиснення ліпідів та біополімерів.
  26. Антиоксидантна система крові.
  27. Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного організму.
  28. Вуглеводна функція печінки.
  29. Ліпід-регулююча функція печінки.
  30. Білкова функція печінки
  31. Сечовино-утворювальна функція печінки.
  32. Жовчоутворювальна функція печінки. Біохімічний склад жовчі.
  33. Синтез гему та його регуляція.
  34. Спадкові порушення обміну порфіринів (ензимопатії).
  35. Пігментна функція печінки. Катаболізм гемоглобіну та утворення білірубіну, форми білірубіну.
  36. Знешкодження білірубіну в печінці та перетворення його в кишечнику.
  37. Патобіохімія жовтяниць. Жовтяниці новонароджених.
  38. Типи реакцій біотрансформації чужорідних хімічних сполук у печінці.
  39. Реакції мікросомального окислення; індуктори та інгібітори мікросомальних монооксигеназ.
  40. Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.
  41. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок.
  42. Роль нирок в регуляції електролітного складу та рН рідин організму.
  43. Гормональні механізми регуляції водно-сольового обміну та функцій нирок.
  44. Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов патологічних процесів.
  45. Особливості функціонування нирок у пре- та постнатальний період.
  46. Клініко-діагностичне значення аналізу складу сечі.
  47. Біохімічний склад сечі дітей та новонароджених за умов норми та патологічних процесів; нефролітіаз.
  48. Біохімія м’язів: білки, вуглеводи, ліпіди.
  49. Молекулярні механізми м'язового скорочення. Джерела АТФ.
  50. Особливості біоенергетичних процесів у міокарді. Зміна активності ензимів плазми крові при гострому інфаркті міокарду.
  51. Загальна характеристика морфології та біохімічного складу сполучної тканини.
  52. Особливості морфології та біохімічного складу сполучної тканини у дітей.
  53. Характеристика протеогліканів та глікозаміногліканів сполучної тканини. Колагенози та мукополісахаридози.
  54. Хімічний склад головного мозку, особливості амінокислотного складу.
  55. Нейромедіатори, їх хімічна будова, біологічна роль.
  56. Нейрохімічні механізми дії психотропних засобів.
  57. Харчові білки як джерело амінокислот. Норма білка у харчуванні. Біологічна цінність білків. Роль рослинних білків у харчуванні дітей.
  58. Особливості травлення білків у дітей. Порушення травлення білків і всмоктування амінокислот у дітей. Диспепсії.
  59. Біохімічні механізми перетравлення харчових білків, вуглеводів, ліпідів в окремих відділах травного каналу
  60. Мікроелементи в харчуванні людини. Біологічні функції окремих мікроелементів; прояви мікроелементної недостатності.
  61. Мікроелементи в харчуванні дітей. Біологічна роль заліза. Залізодефіцитні стани у дітей.
  62. Порушення перетравлення окремих нутрієнтів у шлунку та кишечнику; cпадкові ензимопатії процесів травлення.
  63. Біохімія молока.
  64. Порушення секреторної функції підшлункової залози. Види стеаторей.
  65. Біологічна роль макроелементів: натрію, калію кальцію магнію та фосфору.
  66. Коферментні вітаміни (В1, В2, РР, В6, В12, Н, фолієва кислота, пантотенова кислота) – біохімічні функції; джерела та добова потреба для дітей.
  67. Хвороби недостатності водорозчинних вітамінів.
  68. Вітаміни групи А: хімічна будова, біологічна роль, прояви недостатності та гіпервітамінозу.
  69. Вітаміни групи Д: хімічна будова, біологічна роль, прояви недостатності та гіпервітамінозу.
  70. Вітаміни групи К: хімічна будова, біологічна роль, прояви недостатності та гіпервітамінозу.
  71. Вітаміни групи Е: хімічна будова, біологічна роль, прояви недостатності та гіпервітамінозу
  72. Вітаміни групи F: хімічна будова, біологічна роль, прояви недостатності та гіпервітамінозу.
  73. Антиоксидантні властивості вітамінів.



ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛИТЕРАТУРИ:

основна
  1. Губський Ю.І. Біологічна хімія.- К.:Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
  2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
  3. Практикум з клінічної біохімії / І.Ф.Мещишен, В.П.Пішак, Н.П.Григор’єва, С.Д.Федоряк. – Чернівці, 2000. – 157с.
  4. Посібник до практичних занять з біологічної хімії/ за ред. проф. Я.І.Гонського – Тернопіль: Медінститут, 2001. – 288 с.
  5. Мещишен І.Ф., Яремій І.М. Особливості обміну речовин у дітей. - Чернівці: ПП Місікевич, 2004. - 112 с.
  6. Мещишен І.Ф., Пішак В.П. Обмін речовин у людини. – Чернівці:Медінститут, 1995. – 193с.
  7. Мещишен І.Ф., Пішак В.П., Григор’єва Н.П. Біомолекули: структура та функції. – Чернівці:Медик, 1999. –149с.
  8. Мещишен І.Ф., Пішак В.П., Григор'єва Н.П. Основи обміну речовин та енергії. – Чернівці:Медуніверситет, 2005. – 192с.
  9. МещишенІ.Ф.,ЯремійІ.М.Клініко-біохімічні ситуаційні задачі.-Чернівці:Медик,2005.-84с.
  10. Мещишен І.Ф.,Пішак В.П.Біохімічний словник для медика.–Чернівці,1998.–78с
  11. Мещишен І.Ф. Перетворення у біохімії. – Чернівці:Прут, 1998. – 80 с.
  12. Мещишен І.Ф. Задачі з біохімії та алгоритми їх розв’язування. – Чернівці:Медакадемія, 2001. – 152 с.
  13. Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену. Київ:Медицина, 2004. – 398 с.
  14. Тестові завдання з біологічної хімії. – Чернівці: Медакадемія, 2001. – 72 с.

додаткова
  1. Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення, терміни: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 528 с.
  2. Бохинский Р. Современные воззрения в биохимии.–М.:Мир,1987.–544с.
  3. Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. – Элиста: АПП ”Джангар”, 1998. – 250 с.
  4. Биологическая химия. Практикум (Под ред. Ю.В.Хмелевского). – Киев: Вища школа, 1985. – 207 с.
  5. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994.–384с.
  6. Кучеренко Н.Е. и др. Биохимия: Учебник. – К.: Вища шк., 1989. – 432 с.
  7. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: Мир, 1985 (в трех томах).
  8. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. – М.:Мир, 1993 (в двух томах)
  9. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия. – М., 1999. – 367 с.
  10. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: Высш. шк.,1989. – 495с.
  11. Савицкий И.В. Биологическая химия. – 1982. – 470 с.
  12. Страйер Л. Биохимия (Под редакцией акад. С.E. Северина). – М.: Мир, 1984 (в трех томах).
  13. Строев E.А. Биологическая химия. – М.: Высш. шк., 1986. – 479 с.
  14. Уайт А. и др. Основы биохимии. – М.: Мир, 1981 (в трех томах).
  15. Филиппович Ю.Б. Основы биохимии. – М.: Высш. шк., 1985. – 503 с.


Завідувач кафедри медичної хімії,

професор І.Ф.Мещишен