Про результати роботи галузі охорони здоров’я в 2005 році, заходи щодо подальшого її реформування, реструктуризації медичної допомоги та поліпшення стану здоров’я населення”

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

В розрізі районів також спостерігається значна строкатість – від названих найвищих рівнів до 1,4 на 10 тис. працездатного населення у Тальнівському та Монастирищенському районах.

Одночасно реєструється значне коливання смертності при інфаркті міокарду - від 0,25 на 10 тис. населення у Драбівському і Черкаському р-нах до 3,2 у м. Сміла.

Така різниця у показниках свідчить про гіподіагностику, недостовірність верифікації причин смертності. Недоліки у своєчасному виявленні ІМ підтверджує також мала питома вага вперше виявлених випадків ІМ серед всієї зареєстрованої стенокардії–1,42%, факти первинного встановлення діагнозу “післяінфарктного кардіосклерозу (невідомої давності)” в облкардіоцентрі 35 пацієнтам, а також, незначна частка обстежених кардіологічних хворих електрокардіографічно, яким надавалась медична допомога бригадами швидкої медичної допомоги: в Смілянському районі впродовж 2005р. не зроблено жодної ЕКГ, в Драбівському - 7, Тальнівському - 260, Маньківському - 231, Чорнобаївському - 266, Уманському - 415, м. Ватутіне - 126; в інших районах – також мало - від 450 до 685.

Розповсюдженість стенокардії нижче середньої в 12 районах, показники її найнижчі в Катеринопільському, Уманському, Христинівському, К-Шевченківському, Монастирищенському, Чорнобаївському, м.м. Умань, Сміла.

Захворюваність усіма інсультами, інсультами на тлі гіпертонічної хвороби впродовж останніх років залишається майже стабільною і дещо нижчою, ніж в Україні, хоча по регіонах теж має суттєві відхилення, вищі її рівні реєструються в м.м. Черкаси, Сміла, Умань, Кам”янському, Катеринопільському, Звенигородському, Чигиринському районах. Захворюваність на інсульти (всі форми) осіб працездатного віку зросла на 5,9%, на фоні гіпертонічної хвороби – на 11%.

Яким же чином ситуація в кардіології відбилася на показниках здоров”я населення в 2005році в порівнянні з 2004 роком?

Первинна інвалідність від хвороб системи кровообігу в працездатному віці за 2005 р. зросла з 11,54 - до 13,3 на 10 тис. працездатного населення, або на 15,6% і залишається на 1-му ранговому місці серед усіх причин стійкої непрацездатності. Негативна динаміка, тобто зростання показника, має місце в 16 районах і 3-х містах, крім м.Ватутіне.

За попередніми даними, зросла на 1,5% смертність від хвороб системи кровообігу - з 122,6 до 124,46 на 10 тис. населення, в т.ч. на 19% - від інфаркту міокарда і на 19,2% - від інсультів (усіх форм).

Серед працездатного населення показник збільшився на 1,19% - з 18,4 до 18,62 на 10 тис. працездатного населення, при цьому не змінився при гострому інфаркті міокарда і на 24,5% зріс при інсультах.

Вища середнього показника смертність населення працездатного віку від ІХС в Маньківському, Смілянському, Тальнівському, К-Шевченківському, Золотоніському, Канівському, Катеринопільському, Лисянському, Черкаському, Чорнобаївському, Христинівському районах.

Основними проблемами кардіологічної служби області залишаються:

- неадекватна диспансеризація цієї категорії хворих (малочисельні групи ризику виникнення ускладнень – гострого інфаркту міокарда, мозкового інсульту і т. ін.), незабезпечення безперервності медикаментозного лікування та своєчасної його корекції (навіть у хворих з груп ризику);

- найбільш актуальними і постійними завданнями є покращення своєчасності діагностики та госпіталізації гострого інфаркту міокарда, особливо серед сільського населення (перш за все, за рахунок максимального охоплення реєстрацією ЕКГ бригадами ШМД на виїздах і первинною ланкою медичної допомоги); удосконалення медичної допомоги у відповідності з існуючими стандартами на догоспітальному і стаціонарному етапах (в т.ч. застосування тромболізису в показаних випадках), повне використання досягнень інвазивної кардіології і кардіохірургії. В сучасних умовах лише їх своєчасне застосування дозволить значно підвищити ефективність спеціалізованої допомоги та позитивно вплинути на летальність і смертність, тимчасову і стійку непрацездатність;

- вимагає поліпшення робота з санаторної реабілітації, в першу чергу хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда. Вже котрий рік частина виділених путівок на санаторно-курортне доліковування залишається невикористаною, а разом з цим, велика частка пацієнтів не отримує вкрай необхідного і ефективного лікування;

- вирішення сучасних проблем боротьби з серцево-судинними захворюваннями неможливе без відповідної кадрової і матеріально-технічної бази практичної кардіології і служби функціональної діагностики. Велоергометрія і досі не робиться в Смілянській міській поліклініці (при цьому в добре оснащеній СМСЧ-14 зроблено лише 22 обстеження), м. Ватутіне, Драбівській, Золотоніській, Маньківській, Монастирищенській, Звенигородській, Катеринопільській, Уманській, Кам”янській, Чорнобаївській ЦРЛ. Кількість і якість досліджень в інших лікувально-профілактичних закладах (у м. Умань - 40, Чигиринський р-н - 17) не задовольняє потреб і може також розцінюватись, як відсутність досліджень. Обмежено проводяться функціональні ЕКГ проби, до речі, рутинні , до цього часу в жодному закладі не впроваджені альтернативні фармакологічні проби - курантілова (з метою уточнення діагнозу ІХС у випадках, коли проведення проби з навантаженням неможливе чи результат останьої не є інформативним), ергометринова (при підозрі на вазоспастичну стенокардію).

В жодному з кабінетів функціональної діагностики ЦРЛ не виконуються всі види досліджень, визначених наказами, в основному застосовується лише до 50% методик, переважають ЕКГ та ще 1-2 види досліджень.

В області немає жодного кардіологічного датчика для УЗД серця у дітей, що робить неможливою діагностику у них вад серця, і є всього 2 кардіодатчика (в обласному кардіоцентрі) для дослідження серця у дорослих.

Обладнання функціональної діагностики на 70% технічно застаріле. Для області необхідно тільки ЕКГ апаратів близько 100, 5 УЗД апаратів, обладнаних приставкою та кардіологічними датчиками для дорослих та дітей, 25 систем холтерівського моніторування ЕКГ.

Не в повній мірі використовуються наявні можливості обласного кардіологічного центру, хоч це могло б суттєво підвищити рівень кардіологічної допомоги в області.

В минулому році в центрі організовані електрофізіологічна лабораторія і центр телеметричної передачі ЕКГ „Телекард”. Проведена успішна радіочастотна абляція 2-м хворим з важкими формами порушення серцевого ритму і провідності. Активність роботи ЛПУ з периферійними пристроями системи „Телекард” залишається дуже низькою, в той же час обсяги термінової консультативної допомоги, яка надається кардіологами центру, за останні роки постійно зростають, в 2005 р. таких виїздів було 309 (в 2004 р. - 296).

Внаслідок інертності терапевтичної служби і кардіологів на усіх рівнях значно ефективніше могли б працювати кардіохірургічні ліжка. Кардіохірургічне ліжко функціонувало в 2005р. лише 224 дня при середньому терміні перебування на ліжку -14,3 дня, хірургічній активності - 72,2%, загальній і післяопераційній летальності по 2,2%, при цьому летальності при аортокоронарному шунтуванні не було.

За своїм впливом на стан здоров”я населення області, в т.ч. на такі найвагоміші показники, як тимчасова і стійка непрацездатність, смертність населення, одне з провідних місць посідає онкологія, а тому, не без підстав, користується серйозною увагою не тільки охорони здоров”я, а й органів влади всіх рівнів.

Впродовж останніх років на державному рівні вирішені ряд серйозних проблем, які позитивно вплинули на її можливості:

спеціалізоване медикаментозне лікування хворих забезпечене в повному обсязі за рахунок централізованих закупівель МОЗ України, що в свою чергу вплинуло на деяке поліпшення показників летальності онкохворих до 1 року з часу виявлення захворювання та п”ятирічного виживання;
в 2005р. облонкодиспансер одержав серйозну підтримку його діагностичної бази, одержавши від МОЗ України, закуплені за централізовані кошти, сучасний комп”ютерний томограф, пересувні мамологічний та клініко-діагностичний комплекси з можливістю проведення лабораторних, функціональних, ендоскопічних, ультразвукових досліджень. Обидва діагностичні комплекси передбачається використовувати для обстеження сільських мешканців.

На жаль, це не може вплинути на рівень онкологічної захворюваності, яка продовжує щорічно зростати. Коефіцієнт приросту її за останні 3 роки становить 1,1, а сам рівень досяг 35,8 на 10 тис. населення області. Приріст відбувся за рахунок раку шкіри та молочної залози.

В онкологічній допомозі не вдалося суттєво змінити ситуацію з провідної проблеми – ранньої діагностики пухлин, хоч деякі позитивні зміни і відбулися (показник занедбаності загальний зменшився на 4%, а пухлин візуальних локалізацій майже на 18%), але показник загальної занедбаності продовжує складати 23,7%, при візуальних локалізаціях – 20,7%, залишаючись на рівні попереднього року серед сільських мешканців і складаючи відповідно 25,8% і 25%.

Загальна занедбаність коливається від 15,1% в Смілянському районі до 34,9% в Чорнобаївському, а при візуальних локалізаціях – від 10,8% в Смілянському до 45% в Шполянському.

Питома вага занедбаних випадків в розрізі локалізацій:

1	Рак порожнини рота	60,7%
2	Рак шлунку	36,2%
3	Рак молочної залози	34,5%
4	Рак легенів і бронхів	31,0%
5	Рак стравоходу	27,8%
6	Рак шийки матки	27,3%
7	Рак нирки	26,5%

Якщо можна зрозуміти причини занедбаності раку внутрішніх локалізацій – скритий перебіг, пізнє звернення хворих, труднощі діагностики, яка найчастіше вимагає спеціальних методик, то не можна виправдати таку велику частку занедбаних пухлин візуальних локалізацій. Звичайно, відсутність лікарів на рівні первинної медико-санітарної допомоги має далеко не останнє значення, але не лише в цьому причина. В значній мірі це обумовлене тим, що:

не забезпечується стовідсоткове обстеження за онкоскринінгом жителів сіл фельдшерами і акушерками ФАПів, частина з них мають недостатні практичні навички з його проведення, що негайно слід усунути, провівши навчання-тренінги силами районних фахівців з прийняттям заліків. Це не така вже й велика робота, враховуючи, що медпрацівників ФАПів в районах по 25-45 осіб;
неякісно проводяться профілактичні огляди лікарями, при профоглядах в 2005 році виявлено лише 20% від усіх захворілих, в 2004-2003 р.р. – 18- 17%;
кожного хворого необхідно практично, а не лише через санбюлетень на стіні амбулаторії чи поліклініки, навчити методикам самообстеження та оцінки самопочуття за методиками анамнестичного скринінгу, що сформує потребу в своєчасному зверненні до лікарів. Ніяк не можна погодитись з деякими лікарями, які вважають, що це сприятиме задавненості пухлин, бо результат залежить від бажання і здібностей медпрацівника донести до пацієнта і сформувати таку потребу, як і реально оцінювати неможливість проведення багатократних впродовж року профоглядів у лікарів. Успіх залежить від того, чи стануть лікар, фельдшер чи акушерка і пацієнт партнерами в проблемах охорони здоров’я. Пора викинути зі вжитку такий аргумент, як низький освітній рівень жителів села, сьогодні переважна більшість його мешканців – люди 30-40-х років народження, які вчилися після війни, коли загальна середня освіта була обов’язковою.

Районкологам на кожного вперше виявленого хворого слід ввести анкету, в якій відмічати, хто з медпрацівників і коли проводив останній профогляд за онкоскринінгом, а посімейні журнали повинні виконати своє найголовніше призначення – забезпечити неавтоматизований моніторинг за всіма розділами профілактичної роботи, в т.ч. за термінами та результатами онкоскринінгу.

Головним лікарям лікарень всіх рівнів необхідно забезпечити безумовне обстеження стаціонарних хворих за онкоскринінгом і в разі необхідності – за онкопрограмою, враховуючи, що через стаціонарні заклади області за рік проходить 320-330 тисяч осіб!

Особливої уваги заслуговує робота з раннього виявлення раку грудної залози і шийки матки, які перетворились на надзвичайну проблему в онкозахворюваності жінок і на своєчасну діагностику яких не потрібна складна діагностична апаратура: потрібен тільки своєчасний профілактичний огляд.

Показники занедбаності раків цих локалізацій в 2005році погіршались, становлячи по області при ракові грудної залози 34,5% (в Шполянському районі – 70,6%, Чорнобаївському – 69,2%, Золотоніському – 53,8%), при ракові шийки матки – 27,3% (в Золотонісьькому районі -66,6%, К-Шевченківському – 50%, Уманському – 44,4%).

Вимагає остаточного вирішення відділом охорони здоров”я Уманського міськвиконкому питання щодо онкогематологічного відділення Уманської міської лікарні, яке з багатьох причин не може надавати такий вид допомоги відповідно до діючих стандартів обстеження і лікування.

І звичайно, ж потребує розв”язання кадрова проблема: в 4 регіонах – Катеринопільському, Лисянському, Чигиринському районах та м. Сміла взагалі немає лікарів-онкологів, в 5 – Драбівському, Золотоніському, Жашківському, Уманському районах та м. Умань працюючі лікарі пенсійного віку.

Впродовж останнього десятиріччя почала суттєво погіршуватись епідситуація з туберкульозу та ВІЛ-СНІДу.

Туберкульоз за рівнем захворюваності та темпами його поширення набув характеру епідемії. Щорічно зростає і рівень захворюваності, і смертність від нього.

Враховуючи надзвичайність епідситуації з туберкульозу, вживаються найважливіші заходи на державному рівні. Свідченням уваги до проблеми поширення туберкульозу у країні стало прийняття 05.07.2001 року Верховною Радою України Закону про боротьбу із захворюванням на туберкульоз та Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки, яку забезпечено цільовим фінансуванням.

Основні епідпоказники з туберкульозу, погіршуючись по області в цілому, більш інтенсивно погіршуються на селі.

Назва показників	2004р.	2005р.
Захворіло на туберкульоз, осіб всього	813	931
Показник на 100 тис. всього населення	59,08	68,8 - показник зріс на 14,1%
Захворіло на туберкульоз жителів села, осіб	361	431
Показник на 100 тис. сільського населення	56,79	69,7 - показник зріс на 18,5%
Захворіло туберкульозом органів дихання, всього осіб	768	857
Показник на 100 тис. всього населення	55,8	63,3 - показник зріс на 11,8%
Захворіло на туберкульоз легень, всього осіб	678	762
Показник на 100 тис. всього населення	49,3	56,3 - показник зріс на 12,4%
Захворіло на туберкульоз органів дихання жителів села, осіб	337	401
Показник на 100 тис. сільського населення	53,02	64,8 - показник зріс на 18,2%
Захворіло на туберкульоз легень жителів села, осіб	294	363
Показник на 100 тис. сільського населення	46,3	58,7 - показник зріс на 21,1%
Питома вага деструктивних форм туберкульозу серед всіх вперше виявлених хворих, %	40,8	30,3 - показник зменшився на 34,6%
Питома вага деструктивного туберкульозу серед вперше виявлених хворих мешканців села, %	44,6	43,2 - показник зменшився на 3,2%
Чисельність групи ризику по області, всього осіб	260729	255398
Обстежено груп ризику, осіб Питама вага обстежених в %	240251 92,1%	237558 93,0%
Виявлено активного туберкульозу серед груп ризику	416	517
Відсоток вперше виявлених хворих з груп ризику до всіх вперше виявлених хворих	51,2%	67,0% - показник зріс на 23,6%

Соціальна структура вперше захворілих на туберкульоз

	Всього	Робітники		Службовці		Медичні працівники		Робітники аграрного сектору		Приватні підприємці		Студенти		Учні		Непрацюючі працездатного віку		Пенсіонери		Особи, які повернулись з МПВ		Особи без постійного місця проживання		Інші
	Всього	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%
Черкаська область	931	134	14,4	24	2,6	23	2,5	40	4,3	6	0,6	15	1,6	31	3,3	466	50,0	155	16,6	15	1,6	10	1,1	12	1,3

Рівень захворюваності на туберкульоз в цілому по області зріс з 59,08 на 100 тис.населення до 68,8, або на 14,1%.

Найвищий рівень захворюваності спостерігається в:

м. Ватутіне – 116,9 (ріст на 66,9%);

Уманському районі – 95,0 (ріст на 31,3%);

Смілянському районі – 87,2 (ріст на 68%);

Захворюваність на туберкульоз зросла за рахунок туберкульозу легень. Остання зросла до 56,3 проти 49,6 на 100тис. населення, або на 11,3%.

Позитивним моментом є зменшення питомої ваги деструктивних форм туберкульозу серед вперше виявлених хворих, в т.ч. і серед сільських мешканців, що свідчить про збільшення виявлення у структурі малих форм туберкульозу на фоні збільшення обсягу і покращення якості флюрографічних обстежень.

Високою залишається питома вага деструктивного туберкульозу (біля 40%) в м.Ватутіне, Лисянському, Уманському районах, як показник пізнього виявлення туберкульозу серед населення цих регіонів.

На 3,6% зменшилась кількість занедбаних форм туберкульозу серед вперше виявлених хворих. На високому рівні вона залишилась в Тальнівському, Уманському, Лисянському, Смілянському районах та в м.Ватутіне, хоч саме занедбані форми негативно впливають на епідситуацію в регіонах, сприяють інфікованості дитячого та дорослого населення.

Зменшилась в цілому по області на 2,8% захворюваність на туберкульоз серед дитячого населення (з 7,2 до 7,0 на 100 тис. дитячого населення), в той же час вона зросла в м.Черкаси з 8,9 до 15,6, Золотоніському районі - з 0 до 17,8 , Монастирищенському - з 0 до 15, Черкаському - з 18,3 до 26,9, Чигиринському - з 0 до 21,7.

Щодо туберкулінодіагностики – основного методу обстеження на туберкульоз дітей і підлітків – вимагає уваги зменшення її обсягів в Городищенському, Христинівському, Жашківському районах та деяке зниження і і без того нижчого, ніж в Україні, виявлення дітей з віражом туберкулінових проб.

На фоні зростання в області обсягів флюорографічних обстежень, недостатніми вони є в містах Сміла, Умань, Ватутіне та в К-Шевченківському, Канівському, Лисянському, Смілянському, Чорнобаївському та Шполянському районах, хоча в 2005 році при флюорографії виявлено 627 хворих на активний туберкульоз проти 489 осіб за 2004 рік, питома вага виявлених при ФГ – оглядах хворих збільшилась з 52% у 2004 році до 81,6% у 2005 році за рахунок кращого формування та обстеження групи ризику, яка обстежена на 93%. Незадовільно обстежуються пацієнти з групи ризику в м.Сміла, К-Шевченківському та Христинівському районах; поодинокі випадки виявлення туберкульозу серед пацієнтів з груп ризику в К-Шевченківському, Канівському, Катеринопільському та Чорнобаївському районах.

Неефективно працювали в області 3 наявних пересувних флюорографи облтубдиспансеру, Жашківської та Драбівської ЦРЛ. Ними оглянуто у 2005 році всього 18000 осіб, виявлено 40 випадків активного туберкульозу.

Недооцінюється лікарями і можливість виявлення туберкульозу методом бактеріоскопії мазка з харкотиння.

В цілому по області кількість обстежених цим методом осіб зменшилась, зменшився і відсоток позитивних мазків, який становить 0,34%. Незадовільно обстежувалось харкотиння в установах м.Черкаси, Умань, Звенигородському, Золотоніському, Смілянському районах.

Керівникам ЛПЗ слід звернути увагу на більш широке використання даного методу при діагностиці туберкульозу.

З 2001 року в області введений когортний метод лікування хворих на туберкульоз, ефективність якого, за показниками загоєння каверн, - 90,3% проти 90,2% у 2004 році, припинення бактеріовиділення - 93,3% проти 90,7, досить висока. Нижче середньообласних показників ефективність лікування в м.м. Черкаси, Сміла, Умань та в Городищенському, Золотоніському, Катеринопільському, Смілянському районах.

Основними з факторів впливу на ситуацію з туберкульозу в області слід вважати рівень матеріально-технічного забезпечення облтубдиспансеру та всіх інших протитуберкульозних закладів, збільшення фінансування протитуберкульозних заходів, а також видатків на придбання лікувально-діагностичного обладнання, лікування, харчування хворих у спеціалізованих закладах, посилення контролю за лікуванням туберкульозу на усіх етапах (особливо на амбулаторному та на підтримуючій фазі), , покращення мікробіологічної (бактеріоскопічної) діагностики туберкульозу, насамперед в установах загально-лікувальної мережі, вирішення проблеми поєднаної патології туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, удосконалення системи епідмоніторингу, широке інформування населення з питань профілактики, виявлення та лікування туберкульозу, розвиток психо-соціальної підтримки пацієнтів та проведення роботи, спрямованої на зміну їх поведінки.

До реалізації даних заходів слід залучити усі можливі фінансові та кадрові механізми, що дозволить інтенсифікувати процес зниження резервуару тубінфекції та економічної шкоди, яку завдає туберкульоз суспільству, знизити відсоток стійкості збудника до протитуберкульозних препаратів, забезпечити контроль за епідситуацією в регіонах області.

Blog