Про результати роботи галузі охорони здоров’я в 2005 році, заходи щодо подальшого її реформування, реструктуризації медичної допомоги та поліпшення стану здоров’я населення”

Вид материала

Структура малюкової смертності за періодами життя
Загальна причинна структура малюкової смертності в 2005р.
Структура за місцем смерті
Причинна структура постнеонатальної смертності
Вікова структура постнеонатальної смертності
Показник 10 -15
Причинна структура ранньої неонатальної смертності
Вагова структура ранньої неонатальної смертності
Структура пізньої неонатальної смертності
Боротьба з хворобами системи кровообігу (ХСК), найважливішими з яких на сучасному етапі є артеріальна гіпертензія (АГ) та ішеміч
Первинна захворюваність дорослого населення
Найменування класів і окремих хвороб
Захворюваність на 10 тис. дорослого населення
Гострим інфарктом міокарду
Разом по районах

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Продовжує ускладнюватись кадрова ситуація в області. Так, якщо в 2000 році лікарів було 4697, то станом на 01.01.2006 року їх стало 4269. Дефіцит лікарів зріс з 956 до 1298. Тільки за 2005рік з області вибули 194 лікаря. Показник забезпеченості лікарями за цей період зменшився з 35,0 на 10 тисяч населення у 2000 році, до 31,5 – у 2005 році.

Стійку тенденцію до зниження за останній час має і показник укомплектованості лікарями. Якщо в цілому по області в 2000 році він становив 82,4 %, то в 2005 році – 77,9 % (- 4,5). І стосується це практично всіх спеціальностей.

Особливо непокоїть зниження цього показника в лікувальних закладах, розташованих у сільській місцевості. Укомплектованість лікарями сільських адмінрайонів у цілому знизилась з 82,8% у 2000 р. до 75,5 % у 2005 р. Це відбулося за рахунок зниження укомплектованості всіх типів закладів, зокрема:

- по ЦРЛ – за цей період показник знизився з 84,3 % до 76,4 %;

- по дільничних лікарнях – з 78 % до 74,7 %;

- по селищних лікарнях – з 75,9 % до 71,0 %;

- по сільських лікарських амбулаторіях – з 79,2 % до 70,5 %.

Найскладніша кадрова ситуація склалась в Христинівському, Тальнівському, Городищенському, Катеринопільському, Лисянському, Драбівському районах.

Укомплектованість лікарями сільських лікарських амбулаторій в ряді районів досягає критичної межі: так, в Драбівському районі в амбулаторіях немає половини лікарів, в Тальнівському впродовж року укомплектованість зменшилась з 35% до 25%.

Виникла тенденція до зменшення укомплектованості фізичними особами штатних посад молодших медичних спеціалістів, яка у 2000 році становила 100,9%, у 2005 році зменшилась до 97,1%, що пов’язане з відсутністю упорядкованого житла для медичних працівників, розвиненої соціальної інфраструктури села. Це значно ускладнює направлення молодих спеціалістів, а головне, закріплення їх на місцях. Станом на 01.01.2006 року залишаються без молодших медичних спеціалістів 3 ФАПи:

Черкаський район – ФАП с.Сокирно;
Уманський район – ФАП с. Корж-Слобідка;
Чигиринський район – ФАП с. Розсошенці.

На всі неукомплектовані ФАПи, як це відбувається щорічно, будуть направлені випускники Черкаського медичного коледжу та училищ області, але про яке закріплення кадрів може іти мова, коли у всіх вище перерахованих селах для молодих спеціалістів житло відсутнє.

За останні роки збільшується кількість працюючих осіб пенсійного віку: якщо серед лікарів їх питома вага у 1997 році становила 18 %, то у 2005 році – 25 %. Відповідна тенденція до збільшення працюючих осіб пенсійного віку зберігається і серед молодших медичних спеціалістів, їх кількість за цей період часу збільшилась з 8,3 % до 12,5 %.

У ситуації, яка склалась, гостро постає питання направлення на навчання до медичних ВУЗів мешканців сільської місцевості за цільовим прийомом для укомплектування лікарських посад за рахунок місцевих жителів. У 2005 році область в цілому забезпечила необхідний конкурс - 1,6 на одне місце. Добре спрацювали в цьому напрямку Золотоніський, Городищенський та Смілянський райони. Найменшу кількість цільовиків підготували райони, які мають не найкращі показники укомплектованості - Лисянський, Жашківський, Монастирищенський та Катеринопільський.

У зв’язку зі зменшенням кількості випускників медичних ВУЗів України, що навчаються за державним замовленням, менше направляється їх і в область. Проте, не всі молоді спеціалісти, які направляються в область, приступають до проходження інтернатури: в 2005 році доїзд випускників ВУЗів дорівнював лише 61 %. Ще певна частина молодих спеціалістів не приступає до роботи після закінчення інтернатури. В минулому році закінчили інтернатуру 75 осіб, з них направлялися на роботу в лікувально-профілактичні заклади сільської місцевості 48. На жаль, до роботи приступило тільки 49 осіб, що становить 65,3 %, у тому числі в лікувально-профілактичних закладах сільської місцевості - лише 29 – 60,4 % від направлених.

Недостатня робота проводиться на місцях з закріплення працюючих медичних кадрів. Однією з вагомих причин плинності та зниження укомплектованості лікарями є відсутність житла та перспективи на його отримання, особливо в сільській місцевості. Станом на 01.01.2006 року в районах області не забезпечені житлом 75 лікарів, з них 34 – молоді спеціалісти.

За період з 1999 року для лікарів області виділено лише 43 квартири. За цей відрізок часу найкращою була ситуація в 2004 році, коли для лікарів було виділено 14 квартир, в т.ч. 6 - у Чигиринському та 4 - у Тальнівському районах. В 2005 році виділено всього 5 квартир – в Шполянському районі 2 для лікарів ЦРЛ, в Лисянському 2 - для лікарів ЦРЛ, в Катеринопільському – 1 для лікаря на селі. Водночас жодної квартири за цей період не було виділено в Городищенському, Жашківському, Звенигородському, Корсунь-Шевченківському, Кам’янському, Монастирищенському, Смілянському районах. Тільки в Звенигородському районі не забезпечено житлом 22 лікаря, з них - 9 молодих спеціалістів, в Золотоніському – 12 (2 молодих спеціаліста), у Канівському – 10 (4 молодих спеціаліста).

Для роботи в сільській місцевості з числа випускників вищих медичних навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації 2006 року керівниками лікувально-профілактичних закладів області було замовлено 44 фельдшери та 21 акушерку, але лише 9-ти з них буде надано житло.

Станом на 01.01.2006 року не забезпечені житлом 142 молодших медичних спеціалістів сільської місцевості. З 1999 по 2004 роки для цієї категорії медичних працівників було виділено тільки 13 квартир, що не може бути розцінено, як позитивна тенденція закріплення їх на селі.

Здійснювались заходи щодо підвищення рівня кваліфікації спеціалістів.

В 2005 році підвищили свій фаховий рівень 940 (22 %) лікарів, з них 723 у закладах післядипломної освіти та 217 на місцевій базі. Підвищили свій фаховий рівень і 19,9% молодших медичних спеціалістів. Активно в цьому напрямку працювали Христинівський, Монастирищенський, К-Шевченківський, Драбівський райони та Ватутінська міська лікарня.

Як і в попередні роки, в 2005 році продовжувалася підготовка молодших медичних спеціалістів на виїзних циклах. На протязі року таких циклів було проведено 35, на них підготовлено 421 молодший медичний спеціаліст. Водночас Драбівський, Чорнобаївський та Чигиринський райони таку форму навчання не використовували взагалі.

75% працюючих лікарів атестовано з присвоєнням кваліфікаційної категорії, що вище середнього рівня в Україні (за 2004 рік – 66,6 %). Серед них 792 лікарям присвоєна вища категорія (24,3 % від загальної кількості лікарів, які мають кваліфікаційну категорію), 1664 (51,1 %) – перша, 803 (24,6 %) – друга.

Кількість атестованих молодших медичних спеціалістів за період з 2000 року збільшилась з 35,6 % до 57,6 % (Україна 2004 рік – 51,7%). Як і в лікарів, так і серед молодших медичних спеціалістів має місце тенденція до збільшення питомої ваги вищої та першої кваліфікаційних категорій.

Серед проголошених Президентом України пріоритетів суспільства і держави найвищим є охорона материнства і дитинства. 2006 рік в Україні проголошено „роком дитини”.

Сьогодні служба має цілу низку нерозв’язаних проблем. Серед них на одне з перших місць за рівнем впливу на якість її роботи, виходить кадрова проблема.

Станом на 01.01.06р. в області на 421,75 штатних посадах працюють 320 лікарів-педіатрів, в т.ч.на 204 посадах дільничних педіатрів - 173 лікаря.

На 1.01.2006 р в області проживає 244409 дітей у віці до 18 років (на 01.01.05р. – 252560). Внаслідок зменшення кількості педіатрів формується тенденція до збільшення числа відвідувань на 1 зайняту посаду, за останній рік в цілому по області показник становить 4900, в окремих районах –

К-Шевченківському, Городищенському, Монастирищенському, Чорнобаївському цей показник досягає 9-8 тисяч відвідувань в рік. Така інтенсифікація роботи не може не позначитись негативно на якості роботи педіатрів дитячих консультацій.

Слід відзначити тенденцію до щорічного зростання поширеності захворювань серед дітей, яка в 2005році досягла 23689,2 на 10 тис. дитячого населення (2004 р – 23079,8). Зростання обумовлено збільшенням питомої ваги хронічної патології у дітей старшого віку (у 2005 р вперше розрахунок показника проводився на вікову групу 0-18 років), збільшення відбулось по всіх класах хвороб, за виключенням хвороб органів кровотворення, травлення, шкіри.

При загальному зростанні первинної захворюваності до 17203,7 на 10 тис. дитячого населення (2004 – 16983,3) одночасно дещо зменшилась первинна захворюваність на хвороби органів кровообігу, травлення, сечостатевої системи, кровотворення, шкіри, інфекційні і паразитарні хвороби.

Структура загальної захворюваності дітей відповідає такій по Україні і не відрізняється від попередніх років:

1місце належить хворобам органів дихання;

2місце - хворобам органів травлення;

3місце – хворобам органів кровотворення за рахунок залізодефіцитних анемій.

Зважаючи, що формування хронічних інвалідизуючих захворювань починається у ранньому віці, необхідно особливу увагу звернути на структуру захворювань дітей 1 року життя:

на 1-му місці - стани, які виникли у перинатальному періоді;

на 2-му – хвороби нервової системи;

на 3-му –хвороби органів дихання.

Хвороби нервової системи мають суттєвий негативний вплив на формування інвалідності з дитинства, вони посідають 2 місце в структурі інвалідності. Звертає на себе увагу низька доступність цього виду спеціалізованої допомоги сільським дітям першого року життя – у них зареєстровано всього 128 випадків захворювань із 1823 по області, при тому, що на селі проживає 40% дітей першого року життя.

Найвищий рівень загальної захворюваності зареєстровано м.Ватутіне ( 34046,0), К-Шевченківському (29066,1), Канівському (27786,3), Драбівському (27359,3), Маньківському (25701,9) , Жашківському (25392,3) районах, первинної - у К- Шевченківському районі (21319,0), м.Черкаси (19953), Маньківському (19396,2), Чорнобаївському (19236,9), Драбівському (18836,0), м.Умань (18500,2). В цих районах буде вивчено організацію профілактичної роботи та якість надання медичної допомоги дітям і розроблено заходи щодо зниження захворюванності.

З метою попередження захворювань у дітей в області налагоджена система профілактичних заходів.

На належному рівні проводиться імунопрофілактика крапельних інфекцій. Незважаючи на періодичні проблеми з постачанням вакцин для планової вакцинації, які закуповуються централізовано за кошти державного бюджету, своєчасність проведення первинного вакцинального комплексу дітям до 1 року становить 98,8%, показники вакцинації проти інших інфекцій у межах 95-97,8%.

Профілактичними щепленнями охоплено 98,4% дітей до 14 років, 99,8% підлітків. Разом з тим, показник охоплення не може розглядатись, як показник ефективності роботи охорони здоров’я, бо є медичні відводи від щеплень, відмови батьків з різних причин.

Найбільше турбує низький рівень виявлення при профоглядах порушень слуху – за 2005 рік їх виявлено лише у 407 дітей - 0,22 на 100 дітей ( по Україні у 2004 р– 0,28) , при чому у дошкільному віці – тільки у 63 дітей (0,1 на 100 дітей). Порушення слуху діагностується пізно, при 3-4 ступені туговухості, внаслідок чого показник інвалідності зі втрати слуху в структурі інвалідності вийшов на 4 місце.

Аналіз виявленої при профоглядах патології на місцях проводиться формально, без урахування рівня захворюваності та інвалідності і висновків щодо поліпшення ефективності профоглядів.

Показник інвалідності з дитинства у 2005 році збільшився до 191,7 на 10 тис дітей, вперше встановленої - до 24,8 на 10 тис, але порівнювати ці дані з показниками попереднього року неможливо, оскільки до контингенту дітей вперше враховано вікову групу 17-18 років, серед якої інвалідність дещо більша.

Структура інвалідності з дитинства відповідає такій у попередні роки:

На 1-му місці – вроджені вади розвитку;

на 2-му – хвороби нервової системи;

на 3-му – розлади психіки та поведінки;

на 4-му – хвороби вуха;

на 5-му – хвороби ока;

на 6-му – хвороби ендокринної системи.

Найвищий рівень вперше встановленої інвалідності в Катеринопільському районі (40,0), м.Сміла (33,5), Чорнобаївському (32,3), Монастирищенському (31,6), найнижчий - у Христинівському та Лисянському районах (15,7-15,6)

Впродовж останніх років прослідковується тенденція до збільшення частки дітей–інвалідів раннього віку: до 3 років – 83,7 на 10 тис дітей цієї вікової групи (2004 – 78,6, 2003 – 62,5), від 3 до 6 років – 215,5 ( 2004 - 146,1, 2003 – 131,4), за рахунок збільшення кількості інвалідизуючої вродженої патології та важких форм захворювань у ранньому дитинстві, що обґрунтовує пріоритет перинатальної медицини взагалі і впровадження сучасних перинатальних технологій зокрема.

Основа доброго стану здоров’я дитини закладається ще до вагітності і в значній мірі залежить від здоров’я матері. Кожна дитина повинна бути бажаною, а вагітність – запланованою, небажана вагітність є серйозним фактором ризику перинатальної та малюкової смертності. В області працюють кабінети та центр планування сім’ї, які проводять постійну роботу щодо попередження небажаної вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Внаслідок проведеної роботи кількість абортів зменшилась до 14,4 на 1000 жінок фертильного віку (2004 р область – 14,7, Україна – 25,2).

Під наглядом жіночих консультацій перебувало біля 11 тис. вагітних, кількість пологів становила 10243 проти 10302 у 2004 р. Із цієї кількості 23 жінки народили вдома, 17 - жодного разу не відвідали до пологів лікаря або акушерку і тільки 1 з цих жінок – сільська мешканка.

Погіршились (або стали більш достовірними) у 2005р. показники обстеження вагітних у жіночих консультаціях: огляд терапевта пройшли 97% проти 99,3% у 2004р., обстеження на реакцію Вассермана – 95,9% проти 99,7%, на ВІЛ до 30 тижнів – 95,8% проти 99,6%, УЗД до 28 тижнів – 92,3% проти 97,5%.

Кількість патологічних пологів залишилась практично на рівні 2004 року – 64,1% при 64,3% у 2004 р. Не втрачає актуальності проблема невиношування вагітності – показник народження недоношених дітей, які є групою високого ризику малюкової смертності та інвалідності, залишається на рівні 4 %. Відповідно до перспективи змін щодо визначення перинатального періоду і реєстрації випадків смертності та народження згідно з рекомендаціями ВООЗ, перед акушерською та неонатологічною службами області постають складні завдання збереження життя і здоров’я новонароджених. Виживання глибоко недоношених дітей, які раніше вважались плодами, залежить від стану та темпів впровадження сучасних перинатальних технологій, виконання вимог галузевих нормативних документів, професійного рівня акушер-гінекологів, неонатологів, реаніматологів. Переорієнтація стаціонарної акушерської служби області, яка, на жаль, відбувається дуже повільно, повинна бути спрямована на участь сім’ї в процесі народження дитини (створення сімейних і індивідуальних пологових залів, впровадження спільного перебування матері і дитини та грудного вигодовування), етапність надання медичної допомоги, ведення нормальних пологів відповідно до рекомендацій ВООЗ. На думку науковців, виконання комплексу цих заходів є ефективним сучасним методом попередження і зменшення кількості ускладнених пологів на 30%, зменшення операцій кесаревого розтину на 50%, застосування медикаментів у пологах – на 80% та безумовного забезпечення прав пацієнта при отриманні медичної допомоги.

До надання адекватного рівня медичної допомоги недоношеним дітям з малою вагою наявна матеріально-технічна база лікувальних закладів не готова. Головне управління охорони здоров’я та медицини катастроф вдається до активних дій з вирішення питання. Проведено реорганізацію неонатологічної та дитячої реанімаційної служб області із створенням обласного центру неонатології та реанімації і інтенсивної терапії дітей у підпорядкуванні обласної лікарні, обласних центрів медичної генетики та планування сім’ї у підпорядкуванні обласного перинатального центру з фінансуванням з обласного бюджету.

Позиція ж керівників закладів охорони здоров”я щодо впровадження цих технологій залишається пасивною, хоч вони визнані, як прогресивні, в розвинутих європейських країнах з низькими показниками материнських та дитячих втрат, за ними вже працюють у 6 регіонах України. Впровадження їх не потребує високовартісного обладнання, здешевлює вартість медичної допомоги, що є актуальним для обмежених ресурсів наших закладів. Необхідні лише порозуміння і співпраця з державною санітарно-епідеміологічною службою, бажання зробити краще, а не перешкодити і перестрахуватись, і головне - вони здатні позитивно вплинути на рівень материнської і малюкової смертності, які залишаються гостро актуальними і в державі, і в області. В умовах прогресуючого зменшення чисельності населення, коли ці процеси мають стійкий характер, слід говорити не тільки про збереження життя кожної новонародженої дитини, необхідно вийти на формулу, за якою кожне зачаття повинно завершитись нормальним перебігом вагітності і нормальними пологами. Смертність дітей 1-го року життя є індикатором соціального, економічного та санітарного благополуччя країн і служить показником, який визначає рейтинг держав на земній кулі. Це загальновідомо, але є й інша теза ВООЗ про те, що коли смертність немовлят перевищує 10 %₀, то зниження показника в значній мірі залежить від якості, рівня та організації надання медичної допомоги.

Показник малюкової смертності, за оперативними даними, за 12 місяців 2005 року становить 10,4%о, що на 19% вище, ніж в минулому році (2004р. – 8,7%_0,Україна 2005р. – 10,05%о).

За рейтингом Черкаська область посідає 15-е рангове місце.

В 2005 р. народилось в області 10437 дітей, що на 85 менше в порівнянні з попереднім роком, померло 107 ( в 2004 р. – 92).

Структура малюкової смертності за періодами життя

	2004 р.		2005р.
	абс.дані	на 1000 народж. живими	абс.дані	на 1000 народж. живими
Народилось живими	10522		10437 (-85)
Малюкова смертність до 1 року	92	8,7%о	107	10,4%о
Мертвонароджені	50	4,7%о	75	7,1%о
Неонатальна смертність	53	4,8%о	50	4,8%о
Рання неонатальна смертність	35	3,3%о	38	3,6%о
Пізня неонатальна смертність	16	1,5%о	12	1,1%о
Перинатальна смертність	85	8,0%о	113	10,7%о
Постнеонатальна смертність	57	4%о	57	5,46%о

За показниками малюкової смертності регіони розподілились наступним чином (за даними ОСУ):

Показник вищий 20%₀:

Катеринопільський р-н – 33,5%₀

Уманський – 24,6%₀

Драбівський - 20,5%₀

Показник 15 – 20 %₀:

м.Ватутіне - 18,2%₀

Показник 10 – 15%₀:

Шполянський р-н - 14,3%₀

Городищенський р-н – 13,9%₀

м.Умань – 13,2%₀

К-Шевченківський р-н – 12,2%₀

Канівський р-н – 10,9%₀

Кам’янський р-н – 10,6%₀

Черкаський р-н – 10,2%₀

Показник 5 - 10%₀:

Христинівський р-н – 9,8%₀

Маньківський р-н - 9,1%₀

Чорнобаївський р-н – 8,7%₀

Золотоніський р-н – 8,6%₀

Жашківський р-н – 8,5%₀

м.Черкаси – 8,1%₀

м.Сміла – 7,4%₀

Чигиринський р-н – 7,0%₀

Показник нижче 5 %₀:

Монастирищенський р-н – 3,6%₀

Тальнівський – 3,2%₀

Смілянський р-н – 2,9%₀

Не зареєстровані випадки малюкової смертності в Лисянському районі.

Співвідношення:

2005р. 2004р.

Мертвонароджені	2,0	1,4
Рання неонатальна смертність	1,0	1,0

2005р. 2004р.

Неонатальна смертність	0,9	1,2
Постнеонатальна смертність	1,0	1,0

Як і в 2004 році, це співвідношення є негативним і свідчить про високий показник постнеонатальної смертності та недоліки, які в значній мірі носять попереджуваний характер.

Ситуація, що склалася, вимагає здійснення термінових заходів щодо поліпшення диспансеризації вагітних, якості акушерської і педіатричної допомоги як в лікарняних, так і в позалікарняних умовах.

Загальна причинна структура малюкової смертності в 2005р.

К-сть випадків Питома вага

І- е місце - перинатальні причини, 35 37,4%

ІІ - вроджені вади, 30 32,1%

ІІІ - нещасні випадки, 16 17,1%

ІV - захворювання органів дихання, 10 10,7%

V - синдром раптової смерті, 8 8,5%

VІ - інфекційні та параз. хвороби, 5 5,2%

VІІ - інші. 2 2,1%

Структура за місцем смерті

К-сть випадків Питома вага

Пологові стаціонари 26 27,8%

Лікарні 58 62%

Вдома 23 24,6%

в т.ч.місто 6

село 17.

Якщо в 2004 році поза стаціонарами померла 21 дитина, то в 2005 році - 23 дитини, що становить 24,6%, тобто кожна 4-та дитина померла без медичної допомоги, із них від:

1. нещасних випадків - 9

- механічна асфіксія – 4

- отруєння метгемоглобіном - 3

- черепно-мозкова травма – 1

- переохолодження тіла – 1

2. синдрому раптової смерті - 7

3. пневмоній – 7

Значний відсоток припадає на нещасні випадки та синдром раптової смерті, які, згідно аналізу, в більшості випадків виникли в сім’ях соціального ризику, але в 7 випадках смертність наступила від пневмоній, що при вчасному наданні медичної допомоги в 100 % можна вважати попереджуваними. 50 % випадків смерті дітей вдома можна було б реально уникнути при належному медичному нагляді медпрацівниками на всіх етапах, при повному забезпеченні педіатрами, особливо в сільській місцевості та безкоштовному медикаментозному лікуванні в стаціонарах.

Випадки смерті вдома мали місце в районах:

- Христинівському – померло всього 3, в т.ч. померли поза стаціонаром всі 3,

- Жашківському – померло всього 3, в т.ч. померли поза стаціонаром всі 3,

- Золотоніському – померло всього 5, в т.ч. померли поза стаціонаром 3,

- м.Сміла – померло всього 3, в т.ч. померли поза стаціонаром 2,

- К-Шевченківському – померло всього 3, в т.ч. померли поза стаціонаром 1,

- Катеринопільському – померло всього 7, в т.ч. померли поза стаціонаром 2,

по одному випадку смерті вдома – в м.Ватутіне, м.Умані, Городищенському , Драбівському, Канівському, Кам’янському, Уманському, Черкаському, Шполянському районах.

Причинна структура постнеонатальної смертності

Всього померло від 1 до 12 місяців 57 малят - 5,46%₀, або 53 % всіх померлих дітей до року, в т.ч. від

вроджених вад розвитку – 18,

нещасних випадків – 11,

пневмонії - 10,

синдрому раптової смерті – 6,

ГРВІ, бронхіту – 4,

інші причини - 8.

Вікова структура постнеонатальної смертності

	2005 рік
1 – 12 міс. від всієї малюкової смертності	57 – 53 %
в т.ч. 1 – 3 міс. 3 – 6 міс. 6 – 9 міс. 9 – 12 міс.	33 – 31 % 12 – 11 % 7 - 7 % 5 - 5 %

Слід звернути увагу, на те, що - 31 % припадає на дітей віком до 3-х місяців, які вимагають найбільшої уваги медичних працівників амбулаторно-поліклінічної мережі, а також великий відсоток попереджуваних випадків – пневмонії, ГРВІ, інтоксикаційний синдром, які потребують вчасного виявлення, госпіталізації і адекватного лікування.

Необхідно здійснити заходи щодо зниження перинатальної смертності, показник якої в 2005році зріс з 8,0%₀ до 10,7%₀ за рахунок мертвонароджуванос-ті, хоч є 3 райони - Монастирищенський, Тальнівський, Шполянський, які взагалі не мають випадків перинатальної смертності.

Найвищу перинатальну смертність мають:

Показник вище 20%₀:

Уманський р-н– 34,1%₀

Чорнобаївський – 26,7%₀

Показник 15 – 20%₀:

Лисянський– 19,6%₀

м.Умань – 19,0%₀

Чигиринський - 17,0%₀

Катеринопільський – 16,7%₀

Показник 10 -15%₀:

Кам’янський – 12,6%₀

Драбівський р-н – 12,7%₀

Канівський – 13,9%₀

Черкаський -11,3%₀

Причинна структура ранньої неонатальної смертності

Всього померло 38 дітей, в тому числі причинами смерті були:

Синдром дихальних розладів - 10,

Вроджені вади розвитку - 8,

Внутрішньоматкова гіпоксія і асфіксія в пологах – 8,

Вроджена пневмонія – 3,

Вроджені інфекційні захворювання – 2,

Інші розлади церебрального статусу – 2.

Вагова структура ранньої неонатальної смертності

Маса, грамів	2005р.
Маса, грамів	абс.
1000,0 – 1500,0 1500,0 – 2000,0 2000,0 – 2500,0 2500,0 – 3000,0 3000,0 – 3500,0 3500,0 – 4000,0 більше 4000,0	6 7 6 2 7 7 3

Серед всіх випадків ранніх неонатальних втрат недоношених дітей було 19 – 50 %. Високий відсоток перинатальних причин (внутрішньоматкова гіпоксія, асфіксія в пологах) складають умовно попереджуванні випадки, уникнути яких були шанси за рахунок підвищення якості акушерської допомоги та безперервного спостереження за вагітною і роділлею, чому буде сприяти поширення позитивного досвіду надання акушерської допомоги в сімейних пологових залах.

Структура пізньої неонатальної смертності

Всього померло 12 дітей, серед причин мали місце:

1) вроджені вади розвитку – 3

2) бронхопневмонія - 1

3) нещасні випадки - 2

4) по 1 випадку – хвороба гіалінових мембран, асфіксія, набряк мозку, дихальна недостатність, ГРВІ.

В 2006 році, який проголошений Президентом „Роком дитини” для суттєвого поліпшення ситуації, що склалася в охороні материнства і дитинства, необхідно в кожному пологовому відділенні ЦРЛ створювати умови для сумісного перебування матері та дитини, сімейні полові зали, виконання програми грудного вигодовування і забезпечити такий рівень роботи лікарів та медичного персоналу, щоб отримати статус „Лікарня, доброзичлива до дитини” в „Рік дитини” з відповідним сертифікатом.

Слід забезпечити медикаментозне лікування дітей 1-го року життя за бюджетні кошти в повному обсязі не тільки в стаціонарах, а й в позалікарняних умовах, вжити невідкладних заходів щодо оснащення пологових залів, дитячих відділень сучасним медичним обладнанням для первинної реанімації новонароджених, створення умов для спільного перебування матері і дитини в кожному акушерському відділенні, що ефективно сприятиме впровадженню програми грудного вигодовування немовлят.

Головним лікарям необхідно послідовно співпрацювати з органами місцевої влади стосовно надання молодим спеціалістам упорядкованого житла.

Боротьба з хворобами системи кровообігу (ХСК), найважливішими з яких на сучасному етапі є артеріальна гіпертензія (АГ) та ішемічна хвороба серця (ІХС), залишається одною з головних проблем системи охорони здоров′я. Першочергова увага обумовлена їх медико-соціальним навантаженням і реальними можливостями впливу на зниження темпів і рівнів захворюваності, тимчасової і стійкої непрацездатності та смертності населення, перш за все працездатного віку.

Соціально-економічна і демографічна ситуації, значне розповсюдження найбільш шкідливих чинників ризику серцево-судинних захворювань в молодому віці і серед підлітків сприяють стійкій тенденції зростання в області поширеності основної патології, яка в цілому по класу хвороб системи кровообігу перевищує середньодержавний рівень на 9 %, по ІХС – на 9,9%, по стенокардії - на 24,3%, по церебро-васкулярних хворобах є нижчою на 13%.

Загальна захворюваність усіма формами ГХ збільшилась до 3202,8, на 10 тисяч дорослого населення, перевищивши середній показник по Україні на 18%. В значній мірі зростанню цього показника сприяє робота, яка продовжується в області з активного виявлення всіх форм артеріальної гіпертензії з метою запобігання розвитку її ускладнень. Як менш активну в цьому напрямку роботу слід розцінювати недосягнення середньообласного рівня цього показника в Уманському районі - 2763,9, м.Умань - 2799,2, Жашківському - 2885,4, Катеринопільському - 2927,2 та ще 7 районах (Звенигородському, Золотоніському, Смілянському, Канівському, Маньківському, Монастирищенському, Чорнобаївському); при цьому зберігається значна строкатість показників розповсюдженості ГХ з ІХС від 715,8 в Чорнобаївському районі, 716,5-Христинівському, 718,3-Звенигородському до 2118,2 в м. Ватутіне, 1932,1-м. Умань, 1881,2- Канівському р-ні (по обл. –1287,3; в 2004 р.-1249,5) та з церебро-васкулярних хвороб від 52,2 в Монастирищенському р-ні, 68,7-м. Умань до 955,7 –в Чигиринському, 925,3- Чорнобаївському р-ні (обласний показник –318,4; в 2004р.-313,7), що вказує як на можливі резерви подальшого виявлення ГХ, так і на поліпшення обліку.

Серед усіх хвороб системи кровообігу одним із самих загрозливих є гострий інфаркт міокарду. Це поширене захворювання призводить до високої смертності та інвалідності саме у працездатному віці. За даними офіційної статистики в Україні щорічно реєструється близько 46-49 тисяч випадків інфаркту. Кількість зареєстрованих випадків інфаркту з розрахунку на кількість населення в Україні у 3-4 рази нижча, ніж у розвинутих країнах світу (Великобританія, США та інші), що в певній мірі пояснюється можливостями діагностики.

На Черкащині, як і в Україні, протягом останніх 3-х років реєструється незначне зростання захворюваності гострим інфарктом міокарду. Так, в минулому році його перенесли 1457 осіб, що склало 13,3 на 10 тис. дорослого населення проти 12,6 в 2004 році, в Україні 2004р – 12,8.

Первинна захворюваність дорослого населення

Найменування класів і окремих хвороб	Абсолютні числа				На 10 тис.дорослого населення				Україна
Найменування класів і окремих хвороб	2002р	2003р	2004р	2005р	2002р	2003р	2004р	2005р	2004р
Гострий інфаркт міокарда	1389	1421	1379	1457	11,9	12,2	12,6	13,3	12,8
Інші форми гострої ІХС	244	271	314	309	2,1	2,3	2,9	2,8
Із загального числа ІХС: стенокардія	11426	10311	10734	9465	97,9	88,5	97,7	86,4	43,6

Стенокардій виявляється у 6-8 разів більше, ніж інфаркту міокарда, що свідчить про недовиявлення останнього, поскільки, за науково обґрунтованими даними, співвідношення складає 5,5 – 6 разів.

Звертає на себе увагу значна строкатість даних показників у розрізі районів.

Захворюваність на 10 тис. дорослого населення

		Гострим інфарктом міокарду				Стенокардією, первинна захворюваність
		2002р	2003р	2004р	2005р	2002р	2003р	2004р	2005р
1	м.Черкаси	17,1	17,7	19,4	18,7	95,0	89,4	104,5	102,1
2	м.Сміла	11,4	12,1	15,6	17,8	42,2	85,7	104,1	106,3
3	м.Умань	16,8	17,0	20,7	21,3	56,5	50,9	80,9	80,7
4	м.Ватутіне	20,5	13,0	12,2	11,1	80,7	180,2	73,5	51,0
	Разом:	16,3	16,4	18,8	18,7	79,7	83,7	98,7	96,6
5	Городищенський	7,3	7,4	10,9	11,6	91,7	53,1	51,9	55,5
6	Драбівський	9,7	12,5	13,1	9,7	201,4	126,1	135,5	44,7
7	Жашківський	6,5	10,0	7,5	14,4	103,2	101,6	121,4	110,8
8	Звенигородський	11,0	13,6	11,3	14,8	125,6	85,8	82,8	73,7
9	Золотоніський	11,9	12,8	12,4	8,8	106,7	72,1	90,9	72,1
10	К-Шевченківський	11,3	7,1	8,8	9,7	54,2	48,2	80,4	71,1
11	Канівський	11,7	9,8	9,8	11,6	111,4	59,1	102,3	69,8
12	Кам`янський	8,4	7,1	5,4	9,9	131,1	69,0	33,5	42,7
13	Катеринопільський	11,4	7,6	11,8	12,9	130,4	77,6	82,8	63,2
14	Лисянський	8,9	10,2	10,1	7,9	74,7	62,1	44,4	65,0
15	Маньківський	12,5	10,0	8,3	8,8	112,9	53,3	59,3	51,7
16	Монастирищенськ	6,3	6,0	7,1	8,1	25,1	25,4	29,6	30,6
17	Смілянський	14,2	13,7	10,2	10,7	95,4	57,8	44,4	114,8
18	Тальнівський	11,4	10,1	7,8	10,7	52,1	88,2	99,3	70,1
19	Уманський	6,7	10,6	7,6	13,5	171,0	168,0	219,0	193,0
20	Христинівський	6,0	9,3	8,8	11,2	126,2	194,3	173,7	108,6
21	Черкаський	8,7	5,0	6,4	7,5	129,0	104,1	92,8	98,4
22	Чорнобаївський	11,5	8,0	6,9	7,5	124,3	113,8	108,8	99,6
23	Чигиринський	8,8	1,3	9,0	8,4	52,8	43,4	105,4	32,3
24	Шполянський	7,3	13,9	11,9	12,0	83,4	132,7	114,3	111,8
	Разом по районах	9,6	9,7	9,3	10,4	107,0	88,9	96,5	81,0
	Всього по області	11,9	12,2	12,6	13,3	97,9	88,5	97,7	86,4
	Україна	11,4	12,3	12,8		67,43	68,1	67,1

Blog