Про результати роботи галузі охорони здоров’я в 2005 році, заходи щодо подальшого її реформування, реструктуризації медичної допомоги та поліпшення стану здоров’я населення”
| Вид материала | Документы |
- Про результати діяльності галузі охорони здоров’я в 2006р., заходи щодо подальшої, 819.12kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни наказ, 3114.39kb.
- Система охорони здоров’я це сукупність усіх організацій, інститутів І ресурсів, головною, 108.91kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни наказ №286, 1922.4kb.
- Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної, 3100.76kb.
- Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної, 3005.86kb.
- Відповідно до п. 4 Національного плану розвитку системи охорони здоров'я на період, 727.16kb.
- «Про результати діяльності галузі охорони здоров’я області за І півріччя 2011 року», 1982.64kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни, 191.9kb.
- Звіт про виконання програми мфв " Ініціативи в галузі охорони громадського здоров’я", 114.59kb.
Зростають за останні роки на Черкащині темпи поширення ВІЛ-інфекції. На це впливають фактори, обумовлені складною соціально-економічною ситуацією, зокрема економічною нестабільністю, рівнем бідності та безробіття, розшаруванням суспільства за рівнем доходів і, як наслідок – збільшенням кількості споживачів ін’єкційних наркотиків, поширенням проституції, недостатністю профілактичних заходів.
Аналіз ситуації, що склалася, та заходів щодо протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, які до цього часу проводилися в області, свідчить, що поширення ВІЛ-інфекції не вдалося припинити. Інформаційно-просвітницькі та профілактичні заходи не забезпечили достатнього впливу на перебіг ВІЛ-інфекції/СНІДу серед всіх категорій населення та груп ризику.
За даними епідмоніторінгу, кількість ВІЛ-інфікованих по області на 01.01.2006 р. становить – 2076 осіб, на 01.01.2005 р. їх було 1776, (первинна захворюваність на ВІЛ/СНІД за 2005 рік складає 300 осіб – 22,2 на 100 тис. нас., за 2004р. – 257 осіб – 18,7 на 100 тис.нас.) .
Серед ВІЛ-інфікованих хворих: чоловіки - 1393(68,1%),жінки - 683(32,9 %) .
Хворих на СНІД зареєстровано 200 осіб, з них 94 - в 2005 році, дітей до 16 років – 13.
Всього померло від СНІДу 147 осіб, в 2005 році - 61, дітей до 16 років – 10.
Епідемія поширилась на всі адміністративні території області.
Найбільшій рівень загальної захворюваності в:
м.Ватутіне - 95 – 482,9 на 100 тис.нас.,
м. Черкаси - 1043 – 357,7 на 100 тис.нас.,
Канівському р-ні - 122 – 246,9 на 100 тис.нас.
Тальнівському р-ні - 70 – 169,8 на 100 тис.нас.
при середньо обласному показнику 153,4.
Найвищий рівень первинної захворюваності в 2005 році в:
м. Ватутіне - 19 – 96,6 на 100 тис.нас.
м.Черкаси - 101 – 34,6 на 100 тис.нас.
Канівському р-ні - 92 – 30,4 на 100 тис.нас.
Катеринопільському р-ні - 8 – 28,9 на 100 тис.нас.
при середньообласному показнику 22,2.
Шляхами передачі були: 2004р. 2005р.
статевий - в 37,4 % 30,4 %
парентеральний, в т.ч. - в 45,1 % 49,3 %
/вживання наркотиків/ - в 45,1 % 49,3%
/при переливанні крові/ - -
від матері до дитини 17,1 % 20,3 %.
Слід відзначити, що парентеральний шлях передачі ВІЛ-інфекції (від ін’єкційного вживання наркотиків) все ще не втратив свого провідного значення, велика частка припадає на статевий шлях передачі, зросла трансмісія інфекції від матері до дитини.
Величезну стурбованість викликає те, що на
дітей від 0 до 14 років припадає - 11,0%,
на молодь від 15 до 19 років - 7,9 %,
на молодь віком 20-29 років - 56,1%,
на осіб 30-39 років - 20,3 %,
всього на осіб віком до 39 років - 95,4%,
40 років і старших - лише 4,6 %.
Управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації наказом від 16.08.2004 № 278а затверджено план заходів щодо виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, організації медичної допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2004-2008 роки.
Невідкладна медична допомога дорослим та дітям, хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, надається в усіх лікувально-профілактичних закладах області, спеціалізована – в наркологічних та протитуберкульозних диспансерах, обласній психіатричній лікарні, Черкаській міській лікарні, інфекційних відділеннях міських та центральних районних лікарень. Консультативна допомога з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу здійснюється в обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом. За 2005 рік фахівцями центру було прийнято 5872 пацієнтів, вдома – 159.
Проконсультовано в інших медичних закладах 54 хворих на ВІЛ/СНІД.
Для посилення заходів щодо безпеки донорської крові в області впроваджена і проводиться карантинізація донорської плазми. В обласній лікарні, пологовому будинку №1 та в обласному онкологічному диспансері впроваджено метод аутодонорства.
Лікувально-профілактичні заклади області забезпечені тест-системами для обстеження вагітних і донорів в повному обсязі за кошти Держбюджету. У 2005 році обстежено вагітних – 22694 та 20551 донорів.
У пологових будинках впроваджена програма попередження передачі ВІЛ від матері до дитини, вжиті заходи щодо сприяння тестуванню на ВІЛ вагітних, забезпечення потреби у безкоштовних штучних замінниках грудного молока та засобах догляду за немовлятами, які народилися від ВІЛ-інфікованих матерів. По області зареєстровано 235 таких дітей, з них в 2005 році народилось 56. На 01.01.06 на обліку знаходиться 112 дітей, з них підтверджена ВІЛ-інфекція у 29. Викликає подив те, що лікувальні заклади м. Сміла, м. Умань, Драбівська, Канівська, Лисянська, Смілянська, Уманська, Христинівська та Шполянська ЦРЛ до цього часу штучного замінника грудного молока „Детолакт” в центрі боротьби зі СНІД не отримали. Не отримали швидкі тести для обстеження вагітних на ВІЛ пологові будинки м. Черкаси, м. Умань, Смілянська міська і обласна лікарні.
Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини проводиться препаратом „Зидовір” для вагітних та сиропом „Ретровір” для новонароджених, які отримано як гуманітарну допомогу.
Згідно проекту профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, що діє з 2005 року, в області на базі пологового будинку №1 налагоджено проведення семінарів-тренінгів для акушерів-гінекологів, педіатрів, неонатологів з питань профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. В 2005 році проведено 3 таких семінари, підготовлено 76 акушерів-гінекологів, 78 педіатрів, 2 неонатолога і 56 акушерок.
Аналізуючи виконання програми Профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, слід відзначити, що в 2005 році збільшився до 87,7% відсоток жінок та дітей, охоплених проведенням АРВ-профілактики, проти 57,4 % за 2004 рік. Однак, в області не налагоджена робота з уточнення ВІЛ-статусу жінок, обстежених по 109 коду, з сумнівним результатом; на низькому рівні проводиться перед - та після тестове консультування вагітних жінок, а в деяких випадках воно не проводиться зовсім, несвоєчасно надсилаються форми для ведення комп’ютерної програми.
Найбільшого позитивного ефекту серед всіх засобів впливу щодо скорочення темпів поширення епідемії ВІЛ/СНІД’у можна очікувати від наступальної просвітницької роботи.
В 2005 році медпрацівниками обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом разом з неурядовими організаціями впроваджено інформаційно-просвітницькі програми : „Рівний-рівному”, „Твоє життя – твій вибір”, „Спілкуємося та діємо”, „Знаємо та реалізовуємо свої права”, „Молодь на роздоріжжі”, „Партнерство заради здоров’я дітей та молоді”, в рамках Українсько-Канадського проекту - „Молодь за здоров’я – 2”. Використовувались нові інтерактивні форми роботи : тематичні лінійки, конкурси малюнків, плакатів, виступи шкільних психологічних театрів, відбувся захист учнівських рефератів на тему „Ми за здоровий спосіб життя”. Спільно з неурядовими та благодійними організаціями „Інсайт”, „Пробудження”, „Повернення”, інформаційним центром Україна - Голландія „Ескейп”, представниками організації людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом (ЛЖВ), в 2005 році в області поводилась робота серед уразливих груп населення, спрямована на зменшення ризикованої поведінки щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу. З 2005 року в області діє Проект Профілактики ВІЛ в місцях позбавлення волі.
В усіх медичних закладах області проводиться консультування щодо добровільного тестування на ВІЛ-інфекцію. Так, за 2005 рік було проконсультовано та тестовано 55538 осіб, що становить всього 4% від населення області, із них виявлені антитіла до ВІЛ у 439 осіб.
З метою зменшення ризику уразливості до інфікування ВІЛ та недопущення дискримінації ВІЛ-інфікованих, в медичних закладах області спільно з неурядовими організаціями, ЛЖВ, соціальними працівниками постійно проводиться робота з надання психологічної підтримки, юридичних та соціальних консультацій. Створені умови для надання психологічних, соціальних та консультативних послуг ВІЛ-інфікованим пацієнтам, членам їх сімей, ВІЛ-інфікованим вагітним.
Вжиті заходи щодо забезпечення ВІЛ-інфікованих дорослих, підлітків, дітей антиретровірусною терапією, яка у 2005 році розпочата 28 дорослим – на базі НДІЕІХ м. Києва та 8 дітям - на базі обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом.
Практично нерозв”язаним залишається забезпечення можливості доступу ВІЛ-інфікованих дорослих та дітей до лікування та профілактики опортуністичних інфекцій, мізерний бюджет міст та районів області не дозволяє в повному обсязі задовольнити потреби в такому дороговартісному лікуванні.
Суттєвим джерелом негативного впливу на суспільство, переважно на молодь, є алкоголізм і наркоманія. Шкода від останньої суттєво зростає із-за причетності значної кількості споживачів ін’єкційних наркотиків до захворюваності на ВІЛ/СНІД.
За результатами роботи наркологічної служби області в 2005 році в порівнянні з 2003-2004 р.р. можна виділити основні тенденції, які відбуваються в наркології:
- зниження кількості осіб, що перебувають під диспансерним наглядом
-
2003р.
2004р.
2005р.
22004
21431
21107
- стабілізація кількості осіб, що перебувають під диспансерним наглядом із залежністю від наркотичних речовин
-
2003р.
2004р.
2005р.
1890
1885
1904
- зменшення кількості осіб, що перебувають під диспансерним наглядом з приводу залежності від алкоголю та алкогольних психозів
-
2003р.
2004р.
2005р.
Алкоголізм
19566
19056
18719
Алкогольні психози
493
490
484
В той же час кількість осіб, зареєстрованих вперше з наркологічним захворюванням, зросла:
-
2003р.
2004р.
2005р.
Зареєстровано вперше всього
1508
1566
1630
в т.ч. наркоманією
329
144
157
алкоголізмом,
1179
1422
1473
в т.ч. алкогольними психозами
251
286
271
Ріст цього показника відбувався за рахунок росту первинної захворюваності на алкоголізм при зниженні захворюваності на наркоманію та алкогольні психози.
В 2004-2005р.р. виникла проблема щодо достовірності показника захворюваності на алкогольні психози.
За статистичними даними стаціонарних відділень психіатричних та наркологічних закладів, які надавали наркологічну допомогу, кількість осіб, пролікованих в 2005р. з діагнозом „Алкогольний психоз” – 1512. В той же час, в районних лікарнях перебувають під наглядом з таким діагнозом 484 особи. Виникає питання, до якої категорії хворих віднесені ще 1028 пролікованих осіб та яка робота з ними проводиться зараз? Хворі з психозами, які лікуються в районних лікарнях, взагалі не реєструються, як такі, що мають алкогольні проблеми та потребують спеціалізованої допомоги. В 2005 році тільки в психіатричних та наркологічних закладах області від алкогольних психозів померло 95 осіб.
Незважаючи на величезну соціальну значимість реалізації заходів боротьби з алкоголізмом і наркоманіями, політика держави стосовно цієї проблеми залишається невизначеною, що в значній мірі впливає і на реальний статус служби.
Основними складовими , що визначають недоліки в організації надання наркологічної допомоги населенню області, є:
- незадовільна матеріально-технічна база наркологічних закладів, включаючи і базовий наркологічний заклад – обласний наркологічний диспансер. Серед усіх наркологічних кабінетів області умови для проведення лікувальної роботи мають лише наркологічні кабінети м. Умань, Звенигородського, Городищенського, Золотоніського районів;
- неукомплектованість ЛПЗ області лікарями-наркологами: в м. Ватутіне, Драбівській, Лисянській,Уманській, Жашківській районних лікарнях ставки лікарів – наркологів неукомплектовані (21% від кількості наркологічних кабінетів). Працюють одночасно наркологами і психіатрами спеціалісти в Драбівській, Жашківській, Канівській, Катеринопільській, Лисянській, Маньківській, Уманській, Черкаській районних лікарнях (33%). Іншими словами, третина районних лікарень не укомплектована лікарями, які згідно нормативних документів мають право надавати наркологічну допомогу. Медичні сестри соціальної допомоги в усіх ЛПЗ області скорочені. Зважаючи на те, що Черкаська область відноситься до регіонів зі значною питомою вагою сільського населення, укомплектованість районних наркокабінетів лікарями, медсестрами та медсестрами соціальної допомоги є дуже важливою;
- при загальних складнощах фінансування медичних закладів, навіть ті невеликі кошти, які зароблені наркологічною службою, ні в якій мірі, хоча б частково, не спрямовуються на її розвиток (Жашківська, Золотоніська, Маньківська, Монастирищенська, Уманська, Христинівська, Черкаська, Чорнобаївська ЦРЛ), а використовуються для вирішення інших фінансових проблем;
- актуальним питанням для наркологічної служби області залишається створення спеціалізованого відділення для лікування осіб з наркотичною залежністю. Це дозволило б розмежувати небажане лікування в одному відділенні осіб з алкоголізмом та наркоманією та підвищити якість надання медичної допомоги хворим як з алкоголізмом, так і наркоманією;
- слід серйозно попрацювати і головному позаштатному наркологу області, і головним лікарям в регіонах над вирішенням проблеми щодо інтеграції наркологічних послуг населенню в практику сімейних лікарів, кількість яких в області щорічно зростає;
- проблема профілактики наркоманій, ВІЛ/СНІД’у вимагає координації спільних зусиль загально-лікувальної мережі, центру здоров”я, центру профілактики і боротьби зі СНІД, облнаркодиспансеру.
Слід відзначити, що в області утримується позитивна тенденція щодо зниження захворюваності на венеричні хвороби. Кількість випадків сифілісу за 2005 рік проти попереднього зменшилась на 24% (зареєстровано 450 випадків) і проти 1997року, який був піком захворюваності, – 4 рази. Змушує ж говорити про нього поява негативної тенденції до зростання питомої ваги прихованих форм сифілісу з 42,8% в 2004 р. до 52% в 2005 р.
Це підвищує актуальність проблеми забезпечення обстеження на сифіліс всіх пацієнтів, які в поточному році вперше звертаються в амбулаторно-поліклінічні заклади, так як це сьогодні налагоджено серед вагітних, стаціонарних хворих і інших контингентів. На селі така робота організована далеко не в повному обсязі.
Захворюваність на гонорею знизилась на 22% (зареєстровано 335 випадків), однак залишається невирішеним в більшості регіонів (вимагає вирішення) питання її культуральної діагностики, в зв’язку з чим є великі сумніви щодо діагностики хронічних форм, які саме і підтримують несприятливу епідситуацію з цього захворювання.
В умовах сьогодення особливої актуальності набувають питання активної профілактики, невід’ємною складовою якої є подальше удосконалення роботи з попередження захворювань, зміцнення здоров’я населення на основі коригування способу життя, проведення оздоровчих заходів.
Роботу медичних працівників з інформаційно-освітньої діяльності щодо питань гігієнічного виховання населення та формування здорового способу життя визнано однією з перспективних технологій зниження показників захворюваності та смертності, запобігання ускладнень, рецидивів хронічних хвороб та досягнення найбільш повноцінної реабілітації хворих.
Аналіз галузевої звітності за ф.51-здоров та тематичної спрямованості інформаційно-освітньої роботи свідчить, що спеціалістами ЛПЗ та санітарно-епідеміологічних закладів області впродовж 2005 року проводилась робота з поширення медико-гігієнічних знань серед населення, формування здорового способу життя.
В більшості стаціонарів працювали “школи здоров’я” для одужуючих, при жіночих консультаціях та пологових будинках – школи здоров’я для вагітних та породіль, при дитячих поліклініках – для матерів, які мають дітей першого року життя та ін.
В усіх регіонах області проведені акордні інформаційні кампанії до Всеукраїнських днів боротьби з туберкульозом (24 березня), раком молочної залози (20 жовтня), Всесвітніх днів боротьби з курінням
(31 травня, 17 листопада), СНІДом (01 грудня), з попередження отруєнь грибами та інші.
В Шполянському районі продовжувались заходи з реалізації Українсько-Канадського проекту “Молодь за здоров’я – 2” (створені центри формування здорового способу життя та планування сім’ї при ЦРЛ, проведені конференції з питань ФЗСЖ, масові заходи для молоді та інш.).
Тематика щодо формування ЗСЖ, попередження соматичних та інфекційних захворювань присутня в усіх обласних та регіональних засобах масової інформації. В обласних газетах протягом 2005 року з різноманітних проблем охорони здоров’я населення надруковано 984 публікації (2004 р. – 1220), по обласному радіо передано 505 виступів (2004 р. – 580), по обласному телебаченню – 418 (2004 р. – 588).
В кожній міській і районній газеті впродовж 2005 року з питань охорони здоров’я оприлюднювалось в середньому 75 публікацій (2004 р. – 78), через міські і районні радіовузли – 46 передач (2004 р. - 44). Активно використовувались місцеві ЗМІ медпрацівниками Умані (в газетах надруковано більше 150 публікацій, по міському радіо – понад 520 передач), Драбівського, Золотоніського, Канівського, Лисянського, Маньківського, Тальнівського, Шполянського районів.
Вкрай недостатньо використовувалось місцеве радіомовлення медичними працівниками Корсунь-Шевченківського та Драбівського районів (9, 11 передач протягом року), місцева газета Звенигородського району – всього 18 публікацій.
Аналіз тематичної спрямованості медико-гігієнічної пропаганди свідчить, що недостатньо використовуються (або зовсім не використовуються) місцеві ЗМІ з метою впливу на громадську свідомість, попередження захворювань та зниження показників захворюваності за профілем деякими міськими та районними спеціалістами. Так, зокрема, з питань попередження серцево-судинних захворювань не використовувались місцеві ЗМІ в Звенигородському, Корсунь-Шевченківському, Лисянському, Смілянському, Уманському, Христинівському, Чорнобаївському районах; онкологічних – в Звенигородському, Корсунь-Шевченківському, Монастирищенському, Тальнівському районах, м.Сміла; стоматологічних – Жашківському, К-Шевченківському, Кам’янському, Катеринопільському, Маньківському, Тальнівському, Уманському, Черкаському районах. Лише по одному виступу в газеті та радіо за рік з питань попередження СНІДу в м.Сміла, Смілянському, Уманському районах, що, зрозуміло, не може вплинути на попередження та виявлення захворювань, формування застережливої поведінки.
Недостатньо працюють в цьому напрямку дерматовенерологи Сміли, Жашківського, Звенигородського, Кам’янського, Уманського, Чорнобаївського районів, психіатри та невропатологи Сміли, Кам’янського, Маньківського, Христинівського, Черкаського, Чигиринського та інших районів (при стійкій тенденції до зростання психічних та психо-неврологічних захворювань).
В ряді ЛПЗ не виконується наказ УОЗ № 128/47 від 15.04.2002 р. про призначення відповідальних за санітарно-освітню роботу в кожному підрозділі. В результаті вказаний розділ роботи своєчасно не контролюється, питання не виносяться на розгляд оперативних нарад та медичних рад, не включаються в плани лікарських та медсестринських конференцій та семінарів (Городищенський, Уманський, Христинівський райони, деякі обласні заклади). Наслідком цього часто є недостовірність та низька результативність медико-гігієнічної пропаганди, кількісні показники якої не відповідають медико-гігієнічній поведінці населення, не співставляються з показниками захворюваності за профілем.
Не завжди медпрацівники проявляють активну позицію в питаннях корекції гігієнічної поведінки при профілактичних оглядах, диспансерному та амбулаторному прийомах, стаціонарному лікуванні. Тож і показники інтенсивності санітарно-освітньої роботи з цих проблем в більшості ЛПЗ низькі (з питань пропаганди раціонального харчування, значення для здоров’я рухової активності, психогігієни, попередження тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії та ін.).
Лікарі поліклінік і стаціонарів не знаходять часу для проведення індивідуальної саносвітньої роботи з питань, які стосуються конкретних проблем пацієнта, які в найбільшій мірі сприяли б формуванню і засад здорового способу життя, і вміння оцінювати свій стан та здійснювати заходи щодо надання самодопомоги та постійної взаємодії з лікарем.
Як свідчать показники захворюваності, потребує активізації інформаційно-освітня робота на місцях з питань попередження та раннього виявлення онкозахворювань, гіпертонії, СНІДу, туберкульозу, алкоголізму та інше.
З метою усунення недоліків, активізації та підвищення дієвості медико-гігієнічної пропаганди, обсяги, форми і методи якої все ще недостатні і малоефективні, керівникам лікувально-профілактичних закладів належить:
- вжити додаткових заходів щодо активізації роботи з залучення медичних працівників кожного ЛПЗ до участі в інформаційно-освітній діяльності, підвищення відповідальності кожного за достовірність проведених заходів, постійного удосконалення та оптимізації санітарно-освітніх технологій;
- запровадити в практику роботи періодичне звітування районних (міських) спеціалістів та керівників структурних підрозділів на оперативних нарадах про стан та обсяги санітарно-освітньої роботи, співставляти її з показниками захворюваності за профілем, вносити відповідні корективи в плани інформаційно-освітньої діяльності. Зобов’язати фахівців ЦРЛ проводити інформаційно-роз’яснюючу роботу серед населення під час планових виїздів в сільську місцевість та при амбулаторно–поліклінічних прийомах.
Позитивних зрушень досягти не вдасться, доки стосунки лікаря і пацієнта з цих питань не будуть партнерськими, тобто спрямованими на досягнення спільної мети. Слід шукати шляхи ефективного залучення лікарів саме до профілактичної роботи. Сьогодні ж вони, поза всякими сумнівами, віддають перевагу роботі лікувальній.
У здійсненні заходів щодо формування здорового способу життя та зміцнення здоров”я населення важлива роль відводиться д