Окремі галузі законодавства України
| Вид материала | Закон |
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у донецькій області, 75.33kb.
- Що передбачає адаптація податкового законодавства України до законодавства єс? Відповідь, 8.45kb.
- Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
- Президента україни, 18.84kb.
- Законодавства у галузі ветеринарної, 1535.28kb.
- Кабінету Міністрів України на 2000-2004 рр. Одним із ключових елементів успішної інтеграції, 366.21kb.
- Кабінету Міністрів України про визначення Державної митної служби України уповноваженим, 1387.16kb.
- Затверджено, 177.05kb.
- Галузева угода між Державним комітетом телебачення І радіомовлення України та Центральним, 481.24kb.
- Галузева угода між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України та Центральним, 1012.73kb.
15.6 Види юридичних осіб
Суб'єктами господарювання є (стаття 55 ГКУ): юридичні особи - господарські організації, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі ЦКУ); державні, комунальні й інші підприємства, створені згідно з ГКУ; інші юридичні особи, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому порядку;
- громадяни-підприємці - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані як підприємці;
- відокремлені підрозділи (філії, представництва) господарських організацій, тобто створені юридичними особами відособлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи.
Згідно з ЦКУ (статті 81 і 83) юридичні особи поділяються на дві категорії: приватного права і публічного права.
Юридичні особи публічного права створюються на підставі актів Президента України, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Юридичні особи приватного права створюються учасниками (засновниками) шляхом об'єднання осіб і (або) майна, на підставі установчих документів у вигляді товариств.
Підприємницькі товариства, тобто товариства, що займаються господарською комерційною діяльністю, можуть створюватися у вигляді виробничих кооперативів і господарських товариств.
Виробничий кооператив (§ 2 глави 8 ЦКУ) - це добровільне об'єднання громадян на принципах членства для спільної виробничої діяльності або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі.
Господарське товариство - це юридична особа, статутний капітал якого розділений на частки між учасниками (§ 1 глави 8 ЦКУ і глава 9 ГКУ). Основною відмінною ознакою господарських товариств є саме розподіл статутного капіталу між учасниками товариства.
Визначено також, що учасником господарського товариства може бути фізична і юридична особа. Причому господарське товариство, крім повного і командитного, може бути створено однією особою, що стає його єдиним учасником.
Як і в Законі України "Про господарські товариства", у ЦКУ і ГКУ передбачена можливість створення: повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, акціонерних товариств.
Назвемо принципові відмінності господарських товариств.
Повне товариство - це товариство, основною особливістю якого є додаткова (субсидіарна) відповідальність з його зобов'язань усім належним учасникам майном. Фізична або юридична особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
Командитне товариство - товариство, у якому частина його учасників несе додаткову (субсидіарну) відповідальність, а інша частина — відповідальність тільки в межах їхніх внесків. При цьому останні не беруть участі в діяльності товариства.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - товариство, у якому учасники несуть відповідальність тільки в межах вартості їхніх внесків у статутний капітал.
Відповідно до статті 141 ЦКУ законом повинна бути встановлена максимальна чисельність учасників ТОВ. При перевищенні цієї чисельності товариство зобов'язане протягом року перереєструватися в акціонерне, у протилежному разі воно підлягає ліквідації в судовому порядку.
ТОВ може бути створено одним учасником - однією фізичною або юридичною особою.
Але при цьому встановлені істотні обмеження. Так, ТОВ не може бути створено одним учасником - іншим господарським товариством, що, у свою чергу, має тільки одного учасника. Фізична або юридична особа може бути учасником тільки одного ТОВ, що має одного учасника. Наприклад, фізична особа, виступаючи в одноосібно, не може створити нове ТОВ, якщо ця фізична особа вже є єдиним власником іншого ТОВ. Пов'язано це, мабуть, з тим, що відповідальність такого суспільства обмежена.
Товариство з додатковою відповідальністю - товариство, у якому його учасники несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність своїм майном у розмірах, визначених статутом товариства.
Акціонерне товариство - товариство, у якому статутний капітал поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонерне товариство самостійно відповідає за свої обов'язки своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства.
Перейдемо до розгляду юридичних осіб (господарських організацій), визначених у ГКУ (глави 7 - 1 3) підприємств.
Основні ознаки підприємства, як організаційної форми господарювання, викладені в статті 62 ГКУ.
Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами.
Підприємства можуть створюватися як для підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Основні організаційно-правові ознаки підприємства: воно є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку.
Види підприємств залежно від форм власності визначені в статті 63 ГКУ:
приватне підприємство - діє на основі приватної власності громадян або юридичної особи;
підприємство колективної власності - діє на основі колективної власності;
комунальне підприємство - діє на основі комунальної власності територіальної громади;
державне підприємство - діє на основі державної власності;
підприємство змішаної форми власності - діє на основі об'єднання майна різних форм власності.
Крім того, залежно від кількості засновників підприємства поділяють на унітарні і корпоративні.
Унітарне підприємство - це підприємство, створене одним засновником. До них належать: державні, комунальні підприємства, підприємства, засновані об'єднанням громадян, релігійною організацією, а також засновані на приватній власності засновника.
Корпоративне підприємство - це підприємство, створене двома і більше засновниками. До корпоративних підприємств відносять господарські товариства і кооперативи.
Зіставимо положення ГКУ і ЦКУ, що стосуються різних видів підприємств.
Приватні підприємства
Відповідно до статті 113 ГКУ приватним підприємством визнається підприємство, засноване на приватній власності одного або декількох громадян або засноване на приватній власності однієї юридичної особи.
Тому якщо приватне підприємство створене одним засновником - фізичною або юридичною особою, то воно є унітарним, тобто таке підприємство варто вважати унітарним приватним підприємством.
Якщо ж підприємство засноване на приватній власності декількох фізичних осіб, воно вважається корпоративним приватним підприємством. Такі підприємства створюються у вигляді господарських товариств.
Відносно приватних підприємств, заснованих на власності однієї особи, звернемо увагу на те, що відповідно до розглянутого вище положення ЦКУ, одна особа може створити ТОВ або товариство з додатковою відповідальністю. Тому якщо, наприклад, одна фізична особа буде створювати підприємство, у нього з'явиться вибір - зареєструвати таке підприємство як унітарне приватне підприємство чи як відповідне господарське товариство.
Для ТОВ і товариств з додатковою відповідальністю на сьогоднішній день Законом України "Про господарські товариства" визначений мінімальний розмір статутного фонду - 100 мінімальних заробітних плат, який засновникові необхідно буде сформувати. При цьому відповідальність власника такого підприємства для ТОВ буде обмежена майном підприємства, а для товариства з додатковою відповідальністю також частиною його власного майна, визначеною в статуті такого підприємства.
Якщо ж буде створюватися унітарне приватне підприємство (негосподарське товариство), то на сьогоднішній день не встановлено обмежень щодо статутного фонду такого підприємства, не визначений і ступінь відповідальності власника по зобов'язаннях такого підприємства. Якщо в статуті приватного підприємства оговорено, що власник несе відповідальність тільки майном підприємства, то саме така відповідальність і діє.
Однак у другій частині статті 113 ГКУ зазначено, що порядок організації і діяльності приватних підприємств визначається не тільки ГКУ, але й іншими законами. Дане положення означає, що питання обмеження мінімального розміру статутного фонду і відповідальності власника по зобов'язаннях унітарного приватного підприємства ще можуть регулюватися окремими законодавчими актами.
Проте з моменту вступу в силу розглянутих кодексів власники приватних підприємств повинні визначитися зі статусом своїх підприємств, оскільки цілком імовірно, що буде потрібно відповідним чином перереєструвати ці підприємства.
Колективні підприємства
Залежно від кількості засновників колективні підприємства також можуть бути унітарними або корпоративними.
До колективних підприємств відносять:
виробничі кооперативи (статті 94 - 110 ГКУ);
підприємства споживчої кооперації (стаття 111 ГКУ);
підприємства громадських і релігійних організацій (стаття 112 ГКУ).
Державні підприємства
Державні підприємства є унітарними підприємствами (статті 73 - 77 ГКУ).
Такі підприємства створюються органами державної влади.
Державні унітарні підприємства створюються двох видів: комерційні підприємства і казенні підприємства.
Державне комерційне підприємство є суб'єктом комерційної діяльності. Майно закріплюється за ним на правах господарського відання. Таке підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності всім приналежним йому майном.
Казенні підприємства створюються за рішенням Кабінету Міністрів України й у тих галузях, де господарська діяльність може здійснюватися тільки державними підприємствами або якщо споживачем більш 50% продукції є держава, або виробництво суспільно необхідної продукції не може бути рентабельним, або приватизація державних підприємств заборонена законом.
Майно закріплюється за казенним підприємством на правах оперативного управління. Відповідальність казенного підприємства за його зобов'язаннями визначена тільки в межах засобів, що перебувають в його розпорядженні.
Комунальні підприємства
Комунальні підприємства є унітарними підприємствами (стаття 78 ГКУ). Такі підприємства створюються органами місцевого самоврядування.
Власником (точніше представником власника) комунального підприємства є орган, до сфери керування якого входить комунальне підприємство.
Комунальні підприємства створюються як комерційні або як некомерційні підприємства. Комерційним комунальним підприємствам майно передається на правах господарського ведення, а некомерційним - на правах оперативного управління.
У п. 9 статті 78 ГКУ зазначено, що особливості господарської діяльності комунальних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених для державних комерційних і казенних підприємств. Це повинно означати, що відповідальність по зобов'язаннях комунальних комерційних підприємств, також як і державних комерційних підприємств, визначена в межах їхнього майна, а некомерційних комунальних підприємств, як і казенних підприємств, - у межах засобів, що перебувають в їхньому розпорядженні.
Інші види підприємств
До інших видів підприємств віднесені (статті 114- 117ГКУ):
фермерські господарства, членами яких можуть бути особи, що працюють у них;
орендні підприємства, створені членами трудового колективу на основі оренди цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства або оренди структурного підрозділу таких підприємств;
підприємства з іноземними інвестиціями;
іноземні підприємства.
Об'єднання підприємств
У главі 12 ГКУ визначені організаційно-правові основи створення і функціонування об'єднань підприємств.
Можуть утворюватися як господарські об'єднання, що створюються з ініціативи підприємств, так і державні (комунальні) об'єднання, що створюються з державних (комунальних) підприємств за рішенням Кабінету Міністрів України або органів місцевого самоврядування.
Визначено особливості таких видів об'єднань підприємств: асоціацій, корпорацій, консорціумів, концернів, промислово-фінансових груп, а також асоційованих підприємств.