Липоводолинська спеціалізована школа І-ІІІ ст

Вид материалаДокументы

Содержание


Завдання роботи
Вимоги до особистості вчителя
Зеновій Горішній, канд.пед.наук, доцент
2.2 Надавати можливість творити
Вовк і Заєць
Скороход Віктор
Як нап'єшся, знайдеш їжу: Проковтнеш мене, Чубенко Олександр
Уже ввечері ми були у Петербурзі, але там знялася велика завірюха і нас з конем кудись занесло.
У Петербурзі всі люди були здивовані моїм голосом.
Заключне слово вчителя.
А.де Сент-Екзюпері
II. Оголошення теми, мети, завдань уроку
Діалог Жульєна Сореля і пані де Реналь
Вірш Даценко Анжели « Кохання»
IV. Підведення підсумків уроку, оцінювання.
Тема: «Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі». Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя.» Мета
Тип уроку: комбінований
I. Організаційний момент
Фольклорна група виконує щедрівку
Клерк. Які ми щасливі, задоволені один одним, вдячні долі! Фред.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4


Липоводолинська районна державна адміністрація

Відділ освіти

Методичний кабінет

Липоводолинська спеціалізована школа І-ІІІ ст.


Молошна Валентина Олексіївна





смт. Липова Долина

2009 р.


У методичному посібнику доводиться актуальність і значення для практичної діяльності учителя зарубіжної літератури тема розвитку творчих здібностей учнів.

Звертається увага на те, що створення сприятливих умов для творчої навчальної діяльності учнів, самореалізація їх особистості у навчально-виховному процесі є найважливішою складовою частиною творчого розвитку учнів. Автор наводить приклади організації сприятливих умов на уроках і у виховній роботі для розвитку творчих здібностей учнів.

Посібник розрахований на вчителів зарубіжної літератури та учнів загальноосвітніх закладів.


ЗМІСТ


ВСТУП...................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. Сутність та специфіка творчої діяльності.

Вимоги до особистості вчителя........................................6

РОЗДІЛ 2. Створення сприятливих умов для творчої

навчальної діяльності учнів, самореалізація

їх особистості у навчально-виховному

процесі - найважливіша складова частина

творчого розвитку учнів...................................................8

2.1 .Найвищий рівень людської діяльності - творчий...............8

2.2.Надавати можливість творити..............................................11

ВИСНОВКИ ……………………………………………………….. 67

ЛІТЕРАТУРА …………………...………………………………..…70

ВСТУП

Питання про мету освіти є питанням про те, якою має бути людина майбутнього. Найзагальнішою її рисою є різнобічний розвиток. Проте саме поняття "різнобічно розвинена особистість", його конкретне навчання не є раз і назавжди даним, незмінним. Як і сама дійсність, воно збагачується, розвивається й конкретизується у зв’язку зі змінами, які відбуваються в суспільстві.

Різнобічно розвинена особистість - гармонійна особистість, вона знаходиться в єдності зі світом, людьми та самим собою.

Кожна дитина - особистість! Ось гасло сьогодення. Велике значення має розвиток творчості. Саме люди з творчим мисленням приносять у життя щось нове. Такі люди найчастіше стають лідерами. Творчість має вирішальне значення в розвитку здібностей людини, формуванні її активної життєвої позиції.

Завдання школи - розвинути у школярів такі якості, як ініціативність, далекоглядність, розсудливість, самостійність, прагнення до успіху.

А.Макаренко вважав, що справжній розвиток психолого-педагогічної науки пов’язаний з її здатністю "проектувати особистість", тобто визначати з певною метою ті її якості і властивості, які мають бути сформовані в процесі виховання.

Головна мета розвитку особистості - повна реалізація себе, своїх здібностей і можливостей. Соціальне становлення особистості може здійснюватися тільки через діяльність. Кожному учневі - своя справа за здібностями та за бажанням. У школі мають працювати різноманітні гуртки, творчі групи та центри.

Завдання роботи:

довести актуальність і значення для практичної діяльності учителя зарубіжної літератури тема розвитку творчих здібностей учнів;

визначити одне з головних питань сучасної освіти школяра - формування особистості здатної до продуктивної творчої праці;

з’ясувати, що ефективність роботи педагога потребує врахування індивідуальної своєрідності особистісних властивостей дитини - диференційованого підходу;

встановити, що створення сприятливих умов для творчої навчальної діяльності учнів, самореалізація їх особистості у навчально-виховному процесі є найважливішою складовою частиною творчого розвитку учнів;

навести приклади організації сприятливих умов на уроках і у виховній роботі для розвитку творчих здібностей учнів.

Розділ 1. СУТНІСТЬ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ВИМОГИ ДО ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Ускладнення життя сучасної людини

вимагає від неї творчих підходів, здібностей

і потребує нестандартних шляхів

вирішення проблем, коло яких все ширшає.

Іван Єрмаков

Технологія формування творчого учня орієнтована на особистість. Це означає максимальну індивідуалізацію і диференціацію навчального процесу, побудову його на діагностичній основі.

Готовність учителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння створювати атмосферу продуктивного пізнання на уроці залежать від його обізнаності та володіння арсеналом педагогічних умінь та навичок, знання предмета, глибокого інтересу до нього. Лише на основі цього вчитель може творчо використовувати навчальні та виховні прийоми, комбінувати їх, впроваджувати нові методики, виробляти нові, нестандартні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Це здійснюється на основі особистісного підходу у навчанні до кожного учня, використанні можливостей предметних модулів, розвитку ініціативи і творчості, використанні нестандартних форм навчання.

Важливими для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчого підходу до опрацьовуваних завдань є проблемні ситуації, завдання і питання, з якими вони стикаються. Тому вчитель повинен сам вигадувати, раціоналізувати, бути винахідливим, щоб створити атмосферу пошуку.

А.С.Макаренко стверджував, що кожний учитель, якщо він добре підготовлений та виявляє старанність, може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість.

Під час спільної праці він формує в учнів:

- культуру навчальної праці;

- реалізує принцип переконаності учнів у дієвості та необхідності знань;

- розвиває самостійність учнів як засобу їх інтелектуального розвитку;

- навчає вміння самостійно регулювати свою розумову діяльність, тобто визначати мету, виробляти стратегію дій з її реалізації, керувати процесом мислення;

- навчає таких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо;

- в повній мірі використовує виховний потенціал мотивування оцінки, створює ситуацію успіху та просування учня в творчому пошуку;

- створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.

Розділ 2. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ТВОРЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ЇХ ОСОБИСТОСТІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ -НАЙВАЖЛИВІША СКЛАДОВА ЧАСТИНА ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ


2.1. Найвищий рівень людської діяльності - творчий


Ніяка школа не може дати знання на все

життя, але якщо дати дитині розвиток

добрий, навчити її працювати самостійно.

Вона знайде вихід у любій ситуації

Зеновій Горішній, канд.пед.наук, доцент

інституту післядипломної освіти,

м. Івано-Франківськ


- Чому особистість дуже цінна?

- Тому що вона бачить світ таким, яким його не бачить ніхто інший.

- Чому виникла відсутність особистої думки?

- Це - страх (ще з часів минувшини).

На уроках зарубіжної літератури, опираючись на твори, веду роз'яснювальну роботу, використовуючи такі форми роботи, як бесіда, диспут, коментоване читання, твори-роздуми, відгуки та твори, захист проектів.

Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли навчиться критично мислити і робити правильний вибір. Тому:

1) у всіх класах виділяю час і забезпечую можливістю учнів критично мислити, вільно розмірковувати;

2) висловлюю віру у здатність кожного учня продовжувати критичні судження;

3) забезпечую здорове, вільне від глузувань середовище.

Три фази критичного мислення:

1. Попередня активізація (фокусуючи запитання)

2. Усвідомлення змісту

3. Рефлексія (міркування)

Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли буде всебічно розвинена

Я практикую інтегровані уроки, де література вивчається в поєднанні з іншими видами мистецтв (живописом, архітектурою, скульптурою, музикою) і іншими предметами (історією, українською літературою, математикою).

Творча особистість завжди володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Творча діяльність є її життєвою потребою, а творчий стиль поведінки - найбільш характерний.

Проблемою розвитку творчої особистості займалось багато педагогів -Я.Коменський, Ж.-Ж.Руссо, Дж.Локка, Й.Песталоцці, Ф.Гребель, Г.Спенсер, П.Лесгарт.

Всі вони - за розвиток активної думки і проти накидання в голову учня різноманітних знань.

В 1907 році бельгійський педагог, психолог та лікар Овід Декролі (1871-1932) висунув концепцію, виражену в назві створеної ним школи "Школа для життя через життя".

Він обґрунтував принцип концентрації шкільної програми навколо так званих центрів інтересів: "Дитина та її організм", "Дитина і всесвіт". Навчальна програма будувалась за принципом "від дитини до світу", тобто він намагався пристосувати школу виключно до потреб та інтересів дитини. На той час це було кроком до особистісно орієнтованої технології.

Як творчу співпрацю вчителя з учнями пояснював особистісно орієнтовану педагогіку Генріх Шаррельман (1871-1940). Навчання повинно викликати в учнів радісне світосприйняття, а цьому можуть прислужитися, за його переконанням, різні види самостійних творчих робіт.

А педагог Фріц Гансберг (1871-1950) вбачав формування особистості в процесі творчого саморозвитку через викладання різних видів мистецтва.

З Українських вчених цією проблемою займався педагог і психолог, проф.. Григорій Ващенко.

В своєму проекті "Система освіти в самостійній Україні він писав: "Школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого. - "виховати в них формальні здібності інтелекту, без яких людина не зможе рухати культуру вперед", їй потрібні "логічне мислення і творча фантазія".

Прийшовши до школи, діти повинні заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку нового. Піддавати сумнівам старі істини.

З цього приводу Лев Толстой наголошував: "Якщо учень у школі не навчиться нічого творити, то і в житті буде тільки наслідувати і копіювати".


2.2 Надавати можливість творити

До творчості учнів необхідно готувати, по-перше, постійно і всесторонньо розвиваючи їх відтворюючу уяву, по-друге, планомірно формувати літературно-творчі вміння, зокрема, вміння створювати нові образи і сюжети на основі навчального літературного матеріалу.

Велике значення має і відношення вчителя до творчих спроб учнів. Дуже важливо, щоб юні автори відчули інтерес до їх творів, як усних, так і письмових, зі сторони розумного, доброзичливого, зацікавленого помічника-вчителя.

На першому етапі мені здається доцільним використовувати завдання, зв'язані зі зміною особи оповідача. Наприклад, художній переказ від імені любого персонажу твору. Він може бути повним або вибірковим, але обов'язково художнім.

На цьому етапі відтворююча діяльність, звичайно, переважає, але і елементи творчості безсумнівні.

Завдання слідуючого етапу, наприклад, складання плану і розгорнутий переказ одного з пунктів з добавленням власних, обов'язково мотивованих деталей до описуючих творчих зусиль.

На третьому етапі роботи школярам доцільно запропонувати себе героєм любимої казка (або іншого твору) і попросити пояснити той чи інший поступок героя, придумати можливе продовження подій (додумування ситуації) або усний твір з продовженням типу:

Якщо би, то...

І, на кінець, останній етап — вищий рівень самостійності і творчості: створення власного твору. Як правило, казки, байки, билини, короткого оповідання.


Вовк і Заєць

Одного разу грізний Вовк

Впіймавши Зайця забажав.

Для цього він підступність

І хитрість всю свою додав.

Осіннім ранком у ліску

Він пастку спорудив глибоку,

І, щоб сховать її сліди,

Прикрив гіллям і зверху, й збоку.

На другий день побачив Вовк,

Що Заєць біг по тій стежині

Й загнати Куцого схотів

Сірий хижак у ті хвилини.

За Куцим він погнався швидко.

Вухатий біг, немов летів.

Він яму перестрибнув вправно,

А Вовк цього зробити не зумів.

Отак в людей завжди буває:

Хто риє яму іншому,

Той завжди в неї попадає.

Скороход Віктор


Хворий Вовк побиту пику

Виткнув з лободи

І заскиглив до Овечки:

- Принеси води!

Занедужав я, потрапив

У лиху біду

Дай напитися, а їжу

Я вже сам знайду.

- Бе! - Овечка відказала. -

Діло це ясне:

Як нап'єшся, знайдеш їжу:

Проковтнеш мене,

Чубенко Олександр


Тут хочеться особливо відмітити, що роботи такого типу повинні даватися тільки по бажанню самих учнів.

Звичайно, починати ціленаправлене і систематичне формування літературно-творчих умінь, залучення до творчої діяльності треба з 5-го класу, з початку вивчення літератури. Для такої творчої роботи фольклор являється найбільш сприятливою темою. І ось чому.

Ці твори цілком доступні для 5-класників і, як правило, любимі, що позволяє розраховувати на активне емоціональне їх сприйняття, і як відповідну реакцію—спробу створення власного твору.

Кожного року в 5-х класах при вивченні твору Распе "Пригоди барона Мюнхаузена" дати складають нову історію барона Мюнхаузена. Ця своєрідна гра в маленьких брехунців заставляє працювати уяву п'ятикласника, намагатися бути таким же сміливим, смекалистим як барон Мюнхаузен.

Казка «Дивний голос»

Язі своїм конем вирушив у Петербург. Ми осади засніженим, тихим лісом, лише біло чути рипіння снігу від копит коня.

Уже ввечері ми були у Петербурзі, але там знялася велика завірюха і нас з конем кудись занесло.

Коли я отямився, то побачив, що ми на Північному полюсі Там було дуже холодно. Я міг спати на снігу. Коли я і мій кінь прокинулися, то я побачив над собою північного білого ведмедя. Я, звичайно, не злякався, ви ж знаєте Мюнхаузена, він не боягуз, але мій кінь увесь тремтів від страху. Білий, здоровий ведмідь кинувся на мого бідолашного коня і, як ненажерливий вовк, з'їв його. Я, недовго думаючи, взяв рушницю і вистрелив в ненажерливого звіра.

Але, як мені дістатися додому? Я побачив недалеко від мене північних оленів Коли вони мене помітили, то втекли геть. А потім я почав волати на допомогу, але хто ж допоможе мені тут? Що ж, виявляється: коли я кричав на допомогу, то у мене був надзвичайно дивний голос, і я помітив, що ним можна навіть дерева і льодяні гори пиляти. Під вечір я знову побачив тих гарних північних оленів, які стояли прямо під льодовою горою. Потім я своїм могутнім голосом спиляв верхушку гори і вона впала прямо на оленів. Вони непритомні впали на сніг. Я, не довго думаючи, запряг оленів у сани і діждався ранку. Коли олені отямилися, я сів у сани, і олені, наче на крилах, понесли мене додому.

У Петербурзі всі люди були здивовані моїм голосом.

Гринь Олександр

В 5-му класі учні придумують свої казки і оформляють їх у вигляді книжечки.

В системі аналізу уривку із вступу до поеми "Руслан і Людмила" О.С.Пушкіна "У лукомор'я дуб зелений..." одним із центральних може стати вміння словесного малювання, основою якого являється вміння відтворювати в уяві картини, створені письменником - вміння таке необхідне для читця і взагалі для читача

В роботі над казкою "Про мертву царівну і сімох богатирів" даю завдання самостійно вибрати уривок для читання напам'ять.

Тут для мене важливо, як діти виявляють межі, закінченість уривку.

Дуже важливе питання: «Чому вибраний саме цей уривок?» Це активізує, поки що на початковій стадії, вміння визначити мету свого читання.

В зв'язку з накопиченням перших відомостей про віршовану мову вже на новому етапі ("опора" на знання) вдосконалюємо вміння передавати основні особливості вірша (ритм, рифма, пауза, акцентні слова). Для розуміння тексту діти повинні також навчитися виділяти незрозумілі слова.

"Снігова королева" Х.К.Андерсена дає матеріал для формування вміння читати описи і діалоги. Хоча, звичайно, дітям-п'ятикласникам ще важко читати в особах, виходячи із характеру персонажа, тому робота над читанням в особах носить пропедевтичний характер. Головна увага приділяється виразному читанню описів в казні.

Для самостійного завдання пропоную учням визначити логічні наголоси у даному мною уривку.

Вперше ставлю чітко задачу-питання:

- "З яким почуттям будемо читати уривок? Яке почуття повинні ми передати читачам?"

Одним словом, вчу визначати мету читання, загальний емоційний тон, передавати особисте відношення до прочитаного.

Аналізуючи казку Астрід Ліндгрен "Пеппі Довгопанчоха", виховую в учнів благородні почуття; детально розглядаємо епізод, коли Пеппі встряє в бійку, щоб захистити хлопчика, на якого напало п'ятеро хлопців.

Діти, що так згуртувалися проти одного, звичайно – боягузи.

В душах дітей треба виховувати не звіра, а Людину.

В 6-му класі вже видно результат роботи.

Звичайно, творчою особистістю є Робінзон Крузо з роману Д.Дефо.

"Що може бути страшнішим, ніж попасти на безлюдний острів?! І ось в цьому романі саме так розпорядилась доля з людиною, яка спаслась і не загинула під час кораблекрушіння"...

Учні характеризують Робінзона Крузо як винятково працьовиту, смекалисту, винахідливу, добру, щиру людину.

Обов'язково даю дітям під запис поради Робінзона Крузо тим, хто попав в екстремальну ситуацію.

"Треба обов'язково прислухатись до внутрішнього голосу!"

Тільки завдяки своїй праці. Своїй вірі в спасіння. Робінзон Крузо витримав випробування і залишився живим. Діти пишуть твір-роздум "Подвиг Робінзона Крузо".

Метою уроку розвитку зв'язного мовлення «Я вірю в тебе, Гулівере!» (Уявна розмова з Гулівером) є:

Навчати давати характеристику героя, критично оцінювати його вчинки;

Розвивати усне зв'язне мовлення учнів, творче мислення, з допомогою засобів літератури виховувати вміння оцінки то самооцінки людських вчинків, повагу до людей.

Проводжу творчу роботу «Уявна розмова з Гулівером»

Мета цієї роботи не тільки розвивати мовлення, але й навчати не сприймати однозначно літературний твір. Звичайно, у сьомому класі учні не здатні усвідомити філософської глибини роману Д.Свіфта. Проте вони можуть відчути химерність, парадоксальність світу, створеного автором. Світ цей бентежить, спонукає до власних роздумів. Відчувають учні й іронічний підтекст роману. Іронічне ставлення автора до героїв, суспільства формує бажання висловитися з приводу описаних подій, дати їм оцінку, можливо, вийти й за межі твору, співвіднести художній світ і реальне життя. Семикласникам, як і взагалі підліткам, властива надмірна категоричність у судженнях. Разом з тим, вони не завжди певні, що їхні думки будуть сприйняті, а "гало точку зору не піддадуть критиці. Запропонована творча робота покликана допомогти учням подолати і властиві їхньому вікові труднощі у вираженні власних думок, і надмірну категоричність суджень, і пасивність сприйняття відмінної від їхньої точки зору. Аби досягти цієї мети, у творчій роботі застосовуються певні елементи рольової гри: учні повинні уявити себе співбесідниками літературного персонажа і, виявляючи толерантність, спробувати обґрунтувати різні точки зору на події роману і на героя.

(Учні об'єднуються у творчі групи й отримують картки-завдання.)

1) Робота з картками


Картка № 1

Допоможіть Гулліверу усвідомити ганебність становища, в якому він опинився у країні ліліпутів.

Пам'ятайте, що кожен член групи повинен взяти участь в уявній розмові з Гуллівером.

Адресуючи свою мову до героя, оберіть із запропонованих форм звертання І ті, що, на вашу думку, найкраще відповідають меті вашого вислову:

«Шановний Гуллівере,...»; «Квінбуее-Флестріне, ...»

«Місере Гуллівере!...»; «Лемюеле Гуллівере,...»

«Любий Лемюеле Гуллівере,...»; «Гуллівере,...»



Картка № 2

Гуллівер розраховує на вашу підтримку. Знайдіть аргументи на захист його поведінки під час перебування в Ліліпути.

Пам'ятайте, кожний із вас повинен знайти обгрунтування вчинкам Гуллівера. У своєму звертанні до героя використайте запропоновані мовні конструкції:

«Я вважаю, що Ви, … »

«Ваш характер, шановний ... »

«Як людина великодушна, Ви ... »

«Можливо, Ви вчинили нерозсудливо, але ... »

«Я розумію Ваше прагнення ... »

«Як чужинець у Ліліпутії, Ви виявили ... »




Картка № З

Гуллівер потребує вашого співчуття. Знайдіть слова, щоб втішити його.

Пам'ятайте, слова кожного з вас повинні довести, що ви здатні на співчуття людині, навіть коли не цілком схвалюєте її поведінку. Уявну розмову з Гуллівером ви можете розпочати такими словами:

«Шановний Гуллівере, добре те, що ...»

«Гуллівере, не засмучуйтеся з того, що ...»

«Містере Гуллівере, прикро, що ви стали знаряддям у руках ліліпутів, але ...»

«Те, що з Вам сталося, Любий Гуллівере, треба сприймати ...»

«Я певен, Гуллівере, що Ви знайдете...»




Картка № 4

Гуллівера цікавить, як ви, люди майбутнього, ставитеся до його пригод у країні Ліліпутії. Пам'ятайте, що всі члени групи мають висловити своє ставлення до подій. Звертаючись до героя, аргументуйте оцінку його вчинків.

Розпочати розмову з Гуллівером ви можете такими словами:

«Гуллівере, якби я був на Вашому місці...»

«Звичайно, пане Гуллівере, ми люди різних епох...»

«Відстань, яка розділяє нас у часі дає можливість оцінити Ваші вчинки...»

«Я розумію, що країни Ліліпути насправді не було, але ...»

«Гуллівере, Ваш приклад переконливо доводить, що ...»

«Знаєте, пане Гуллівере, іноді я сам відчуваю, що опинився у країні Ліліпутії, бо...»


2) Обговорення виступів у творчих групах

3) Виступи творчих груп

Заключне слово вчителя.

Ваша уявна розмова з Гуллівером ще раз доводить: питання, які порушував Джонатан Свіфт у своєму романі, залишаються актуальними й сьогодні. Адже такі поняття як честь, людська гідність не втрачають своєї значущості.

Звертаючись до Гуллівера, ви спробували уявити себе на його місці й зрозуміли, що в усі часи людині потрібні і товариська порада, і підтримка, і звичайне співчуття.

Важливим засобом інтерактивного навчання є рольова гра. Учні мають зіграти іншу людину або розіграти певну ситуацію. При вивченні роману В.Скотта «Айвенго» у 7 класі проводимо рольову гру:

- Розкажіть від імені Айвенго, що з ним сталося після турніру.

- Розкажіть, про що думала Джонсі, поки «лежала й довго дивилася на листок» (за новелою О.Генрі «Останній листок»)

Такі уроки імітують наукову, виробничу, соціальну діяльність людей. Моделюють різноманітні життєві і виробничі ситуації з метою вивчення нового матеріалу, його закріплення, розширення і обробка знань. До цього типу уроків відносяться уроки-вистави чи гри, коли вчитель організує театральну виставу (гру) і матеріал подається у формі інсценівки, а кожен учень отримує певну роль. Такі уроки захоплюють своєю святковістю, атмосферою театру, можливістю проявити творчість.

Інсценізація «Інтерв'ю з письменником»

(В інсценізації беруть участь два учні. Один виконує роль журналіста, другий - Р.Л.Стівенсона)

Журналіст: Пане Стівенсоне, де і коли ви народилися?

Стівенсон: 13 листопада 1850 року в Единбурзі.

Журналіст: Ким були ваші батьки?

Стівенсон: Мій батько, як і дід, будував маяки. У дитинстві я мріяв наслідувати його професію, навіть вступив на інженерний факультет до Единбурзького університету. Але інженером я так і не став. Мати з самого початку мого життя вела щоденник, в якому записувала всі найважливіші події мого життя, зберігала кожну сторінку моїх рукописів. Мені соромно, але я не був слухняним сином і часто завдавав прикрощів своїм батькам.

Журналіст: Ви захоплювалися літературою з дитинства?

Стівенсон: Так, я любив читати. Шекспір. Дюма, Монтень, Дефо,

Вірмен полонили мою душу. А друкуватися почав у 1870-х роках. Саме тоді в різних журналах з'явилися мої перші есе, статті, фейлетони, які привернули увагу читачів, однак грошей вони не принесли.

Журналіст: Ваші захоплення?

Стівенсон: Найбільше в житті я люблю писати й мандрувати. Я відвідав Голландію, Бельгію, Італію, Швейцарію.

Журналіст: Яка країна вам сподобалася найбільше?

Стшенсот Усі. Але особливо запам'яталася Франція Адже саме там, у Фонтенбло, поблизу Парижа, я зустрів своє кохання - Фанні Осборн.

Журналіст: Ваше кохання було щасливим?

Стівенсон: Так. Незважаючи на те, що нам довелося подолати багато перешкод, ми врешті-решт одружилися. Фанні була поруч завжди. Вона - моя муза, втіха, доглядальниця, подруга, кохана.

Журналіст: Які твори ви подарували читачеві?

Стівенсон: «Острів скарбів» (1883), «Викрадений» (1886), «Чорна стріла» (18880, «Володар Баллантре» (1889), збірки віршів, балади.

Журналіст: Чому ви переїхали на Самоа - маленький острів у Тихому океані?

Стівенсон: Усе через хворобу. Теплий клімат цього острова подовжив мені життя на декілька років. Ми з Фанні дуже полюбили мешканців цього острова Я навіть складав для них молитви. Туземці називали мене Туситала (Великий Розповідач).

Журналіст: Ваша заповітна мрію?

Стшенсои: У вірші «Бродяга» с рядки в яких відображена потреба моєї душі:

Вот как жить хотел бы я,

Нужно мне немного:

Свод небес, да шум ручья,

Да еще дорога



Смерть когда-нибудь придет,

А пока живется,

-Пусть кругом земля цветет,

Пусть дорога вьется.

(Переклад М. Чукотського)

Журналіст: Щиро вам вдячний за цікаву розмову.

Стівенсон: Хай щастить вам. Читайте мої книги: у них я сам.

Яскравим прикладом того, якою повинна бути особистість є Мцирі з однойменної поеми М.Лермонтова (7-й клас).

Мцирі - помирає. Він не може жити в монастирі, куди попав не по власній волі, він дуже сумує за батьківщиною і понад усе любить свободу.

На уроці використала такі форми роботи: бесіда, виразне читання 8,9,10 строф, усне малювання.

У 8-му класі з твору Гофмана "Малюк Цахес на прізвисько Циннобер", учні дізнаються про те, що в деградованому суспільстві кар'єру здобувають деградовані люди, а розумні, ентузіасти - затоптуються.

Цей твір - соціальна сатира, в якому показані вади суспільства: один працює, а похвала, слава і гроші - іншому.

Гофман у цій казці порівнює потворність і красу, висміює владу і возвеличує простих людей, які вміють кохати: таких, як Бальтазар.

Учні роблять висновок: той, хто має багатство і силу, незалежно від особистих якостей, привласнює собі плоди розуму і праці інших.

Тому завдання благородних людей боротися з такими, як Цахес. На домашнє завдання учні пишуть міні-твір "Головне в людині - її духовний світ".

Якщо в 5-8 класах на уроках зарубіжної літератури ми читаємо твори, аналізуємо їх, вчимо теорію літератури і тільки, та з 9-го класу ми починаємо вивчати історію літератури.

Тобто вивчаємо твори різних епох в порядку їх виникнення і знайомимось з характеристикою цих епох.

А це - Античність, Середньовіччя, Відродження, Класицизм, Просвітництво, Романтизм,

Діти отримують поняття і про добу Реалізму.

При вивченні в 9-му класі трагедії Й.В.Гете "Фауст" доцільно якнайкраще познайомити учнів з біографією німецького просвітника Й.В. Гете.

Доля його дещо нагадує долю української поетеси Лесі Українки, яка теж, незважаючи на тяжку хворобу, думала лише про те, як полегшити життя людям.

"Ось це Людина!" - сказав про Гете Наполеон - легендарний воєначальник.

Ці слова Наполеон вимовив при першому знайомстві з письменником.

Про Гете говорять, як про великого олімпійця, що все життя шукав гармонії: "Прочитай мої творіння -

Я роздвоєно один".

Він, як ніхто, міг цілком віддаватись чи то людині, чи то справі, до кінця.

"Тільки людина, наділена особливою чутливістю, може стати найхолоднішою і найтвердішою. Вона змушена вдягати твердий панцир..."

Далі знайомлю учнів з історією створення трагедії, з народною легендою, ще лягла в основу твору, з композицією, системою образів.

Виховую в учнів вміння відстоювати свою точку зору на життєві проблеми.

Потім обговорюємо прочитане і виділяємо основні проблеми твору:

- Що відповідає Фауст, коли Маргарита запитує чи вірить він у Бога?

- Чого прагне Фауст?

- Коли Фауст промовив знамениті слова:

- "Спинись, хвилино, гарна ти!"

Отже,

1) В чому смисл життя?

2) Проблема добра і зла

3) Відповідальність за вчинки. (За все прийдеться відповідати)

Готуючись до відкритого уроку в 10-му класі на тему: "Космізм образів природи". Трагічна забарвленість теми кохання". "Природа - сфінкс" "Sіlеntium!" намагалась виховати в учнів почуття ніжності, витонченості, любові до природи, до людини, розуміння вищої сили Всесвіту.

Адже тільки люди з такими почуттями здатні творити все прекрасне у цьому світі. В той час, як люди огрубілі, знахабнілі здатні лише нищити красу, духовність.

На уроці використала різні форми роботи:

1) Виразне читання дітьми віршів Ф.Тютчева.

2) Евристична бесіда за біографією поета.

3) Робота з портретом Ф.Тютчева.

4) Робота з епіграфом до уроку.

5) Аналіз віршів "Природа - сфінкс", " Sіlеntium!"

6) Пошукова робота з літературознавчими словничками.

7) Порівняння перекладів вірша "Sіlеntium!"

Переклад Ю.Клена,

Переклад М.Вороного.

8) Робота над визначенням розміру вірша.

9) (Повторення)

Розповіді дітей, що мали випереджувальне завдання.

10) Вправа на розвиток уяви учнів.

11) Прослуховування старовинного романсу "Я встретил Вас - и все былое..."

12) Домашнє завдання — диференційоване, творчій групі дітей написати твір "Що я відчуваю, читаючи поезію Ф.Тютчева?", решта дітям - вивчити напам'ять вірш до душі.

Намагалася, щоб діти зрозуміли, що тільки благородна, чесна, щира, чиста душею людина здатна народити в своєму серці найпрекрасніше на цій землі почуття, яке називається Коханням, щоб прагнули були гідними цього почуття. Адже кожен хоче знайти своє кохання. В ньому він проявляє свою істину.

Десятикласники справились з творчим завданням, написали твори на тему "Що я відчуваю, читаючи поезію Ф.Тютчева?"

Дуже люблять діти твори про тварин.

При інсценізації уривку "Хижі вовки захищають людське дитинча"" (підручник ЗЛ) з повісті-казки Дж.Р.Кіплінга намагалась донести до учнів навчання із Старого Заповіту.

"Ви вищі за риб, птахів, тварин, рослин!

Маєте піклуватись про них"

Звірі Кіплінга, на відміну від звірів з народних казок, не є носіями тих чи інших рис людської вдачі - сміливості, хитрості, благородства, боягузтва.

Письменник зображує їх мислячими істотами, котрі діють в залежності від конкретних обставин.

Із сценки "Хижі вовки захищають людське дитинча" діти побачити, яку роль зіграли звірі у вихованні людських якостей: гуманності, мудрості, чуйності, мужності.

Ми уявляємо собі вовків хижими, злими, жадібними, а Кіплінг в своєму творі довів, що навіть такі страшні хижаки, як вовки, бувають дуже чуйними, дуже мудрими та по-справжньому ніжними і відчайдушними мамами.

Головний закон Джунглів - закон Справедливості.

А в світі людей, на жаль, часто спрацьовують закони нечесності, брехливості, користі, вигоди.

З побаченого і почутого діти роблять висновки:

- Люди не повинні забувати, що в цьому житті спрацьовує закон бумерангу.

- Як Акела в свій час заступився за Мауглі, так Мауглі, коли виріс, захистив його старого.

- Як тигр Шер-Хан викрав у людей Мауглі, так Мауглі розправився з ним, коли став дорослим.

- Отже, треба берегти природу, звірів, бо інакше вони можуть повернутись проти нас.

- У Акели, Багіри, Балу і особливо у Матері-Вовчиці ми навчилися гуманності, мудрості чуйності, мужності

Творчі учні є гордістю кожної школи. Ці діти не такі, як інші. Вони -особливі. Вони здатні бачити і відчувати Красу.

Їх треба оберігати, допомагати, всесторонньо розвивати, виховувати в кожній дитині—особистість.

На мій погляд, тільки творчі особистості несуть в собі надію на щасливе майбутнє наше.

Активізую творчу діяльність учнів, задаючи на домашнє завдання:

і) написати свою казку;

2) намалювати ілюстрацію;

3) побути в ролі одного з персонажів;

4) змінити кінцівку твору;

5) написати твір-роздум:

6) скласти кросворд до твору;

7) написати відгук на твір, картину.

Мета завершального уроку у 6 класі: систематизувати й узагальнити вивчений матеріал, стимулювати пізнавальну навчальну діяльність учнів, заохочувати до самостійної літературної праці.

Зміст роботи.

План

1. Вступне слово вчителя про підсумки вивчення творів зарубіжної літератури.

2. Інсценування підготовленими групами учнів байок «Лисиця й виноград», «Квартет».

3. Огляд малюнків та творчих виробів учнів до вивчених творів.

4. Конкурс «Сторінками прочитаних художніх творів» (Кожен учень за отриманим Індивідуальним завданням готує цитату з відповідного твору, за якою клас повинен назвати цей твір та його автора).

5 Тест-вікторина (важливо виконувати це завдання не в усній,, а в письмовій формі,, щоб кожен учень мав змогу замислитись, напружити свою пам'ять).

У формуванні духовно багатої особистості чільне місце посідають учнівські творчі роботи. В.Сухомлинський вважав їх важливою загальнолюдською проблемою. Намагаючись пропонувати там теми які вимагають нетрадиційних суджень. Види творчих робіт слід урізноманітнювати. Варто частіше звертатися до твору-роздуму, твору-узагальнення, есе, нарисів, відгуку на прочитаний твір.

Гордістю проймаюсь за учнів, твори яких займають призові місця у конкурсах, друкуються у районній газеті «Наш край». (Твори Самілика Олександра, Молошної Ірини, Хіжняк Юлії, Пінчук Олесі).

З талановитими учнями працюю індивідуально!


Урок зарубіжної літератури у 10 класі.