Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
| Вид материала | Документы |
- Реферативні видання, 2744.35kb.
- Затверджено, 5388.38kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї, 9207.66kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека, 344.2kb.
- Дніпропетровська Обласна Універсальна Наукова, 2660.48kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім., 108.59kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 681.02kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 286.59kb.
- Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В., 1008.5kb.
- Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького І нтернет цент, 117.9kb.
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
Відділ наукової організації
і методики бібліотечної роботи
Серія „Сучасна бібліотека”
Методична робота:
сучасна стратегія
і діапазони діяльності
Дайджест публікацій
Випуск 5
Дніпропетровськ
2007
Методична робота: сучасна стратегія і діапазони діяльності: Дайджест публікацій. — Вип. 5 /Упоряд. А. Вербицька, І. Луньова. — Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007. — 88 с.
Укладачі А. В. Вербицька
І. Є. Луньова
Комп’ютерний набір О. В. Смирнова
Редактор О. І. Плотнікова
Відповідальний за випуск Т. О. Абраїмова
Підписано до друку 10.05.2007
Формат 6080/16
Тираж 100 прим. Зам. № 5
Видавничий центр ДОУНБ
м. Дніпропетровськ, вул. Ю. Савченка, 10
Шановні колеги!
Відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи ДОУНБ пропонує вам п’ятий випуск дайджесту оглядово-інформаційного змісту серії „Сучасна бібліотека”
Він має назву „Методична робота: сучасна стратегія і діапазони діяльності”.
Завдання, які постають перед бібліотеками в сучасному динамічному середовищі, зростаючі вимоги до якості бібліотечного обслуговування, пов’язані з поновленням його змісту та використанням сучасних засобів надання інформації, посилюють значимість методичної служби. За останні роки було здійснене її комплексне поновлення, переосмислено багато положень науково-методичної роботи, відбулась певна трансформація її змісту.
З досвідом роботи бібліотек – методичних центрів різних рівнів, що формують подальшу стратегію бібліотечної галузі, аналізують і узагальнюють досвід роботи бібліотек, виявляють і впроваджують інноваційні процеси та технології в бібліотечну справу, активно формують сучасний професійний світогляд бібліотечного персоналу, пропонують Вам ознайомитись провідні фахівці відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи ДОУНБ.
Повні тексти статей або їх ксерокопії можна замовити у відділі наукової організації і методики бібліотечної роботи ДОУНБ.
Наша адреса:
49006, м. Дніпропетровськ
вул.. Ю. Савченка, 10
відділ наукової організації
і методики бібліотечної роботи
тел/факс 42-24-54
e-mail: metod@libr.dp.ua
www.libr.dp.ua
Науково-методична діяльність
публічних бібліотек Східної України
в нових соціокультурних умовах
Ковальчук Г., головний бібліотекар науково-методичного
відділу Харківської Державної наукової бібліотеки імені В. Короленка, м. Харків ( Україна)
Методична служба як феномен бібліотечної справи не тільки не зникла в умовах реформування державного устрою в Україні, але й забезпечила відповідне реагування на кардинальні перетворення в суспільстві.
Демократизація суспільства змусила методичну службу відмовитись від контрольно-інспекторських функцій і здійснити перехід від методичного керівництва до надання методичної допомоги.
Методична служба є суттєвим каталізатором розвитку бібліотечної справи.
Найактивнішими в методичному ланцюгу стали обласні універсальні наукові бібліотеки, які взяли на себе відповідальність за науково-методичне забезпечення бібліотечної справи в регіонах.
Відбулась реорганізація науково-методичних відділів у служби маркетингу, менеджменту та реклами бібліотечних послуг.
Скорочення штатів бібліотечних працівників не оминуло і методичну службу.
Нинішній досвід науково-методичної діяльності публічних бібліотек східного регіону України свідчить, що змінилися змістовні орієнтири, наповнились новим змістом традиційні функції, сформувались нові підходи до її реалізації.
Визначальною в роботі науково-методичних відділів стала аналітико-прогностична діяльність. Аналітична функція — аналіз заради прогнозування змін.
У зоні уваги методичної служби постійно знаходиться питання статистичного та фактичного аналізів основних показників і змісту роботи книгозбірень, це оглядово-аналітичні матеріали.
Досвід бібліотек демонструє, як аналітична функція трансформується в діагностичну. Також науково-методичні центри використовують новий напрям аналітичної діяльності — це методичний моніторинг, який дозволяє виявити короткотермінові тенденції і відстежувати стратегічні зрушення. На основі моніторингу розробляються методичні рекомендації щодо удосконалення роботи бібліотек.
Відсутність повноцінної системи безперервної освіти бібліотекарів як ніколи підвищує роль методичної служби в організації заходів з підвищення кваліфікації. У сучасних умовах у бібліотеках все більшого розповсюдження набуває програмний підхід до навчання.
Осучаснення системи підвищення кваліфікації потребує змін пріоритетів у змісті професійного навчання, використання дієвих форм у залежності від категорії фахівців. Але у бібліотеках продовжують активно використовуватися традиційні форми підвищення кваліфікації для керівників бібліотек: „День директора”, „Обласний клуб професійного та творчого спілкування директорів ЦБС”, „День керівництва”, „День фахівця для директорів ЦБС”.
Не залишається поза увагою підвищення кваліфікації самих методистів. При Дніпропетровській ОУНБ проводяться щорічно семінари-колоквіуми для методистів бібліотек області. Особливою популярністю у методистів користується майстер-класи.
У системі підвищення кваліфікації подовжують активно використовуватися традиційні форми: науково-практичні конференції, семінари, практикуми, модернізовані та наповнені новим змістом.
Широке розповсюдження отримали нові форми навчання: тренінги, ділові та ситуативні ігри, „Мозкові атаки”, де використовуються інтерактивні методи рішення будь-якої професійної проблеми.
Особливе місце в системі навчання бібліотекарів займають процеси опанування сучасними інформаційними технологіями, ця проблема вирішується бібліотеками вдало.
Розвивається видавнича діяльність науково-методичних відділів. Видавнича продукція методичних центрів — це комплекс методичних матеріалів різних форм і з різними цільовими призначеннями — змінилась тематика, жанрово-видова структура, покращилась поліграфічна якість. Головне місце посідають видання про інноваційний досвід роботи бібліотек регіону, часто видаються матеріали у формі дайджестів.
Продовжуються видання і традиційних методичних порад, методичних листів тощо. Все це свідчить, що видавнича діяльність науково-методичних відділів розвивається, враховуючи потреби часу.
Аналіз науково-методичної діяльності публічних бібліотек східного регіону України свідчить, що методичній службі вдалося, зіткнувшись з проблемами перехідного періоду, змінитися відповідно до сучасної соціокультурної ситуації, суттєво поновити концепцію методичної діяльності. Методична служба розвивається по спіралі — на кожному новому витку, не втрачаючи попередніх надбань, вона отримує нові якості, які створюють можливості для гармонізації відносин з тим часом, в якому вона існує.
Вісник Книжкової палати. — 2005. — № 7. — С. 14–16.
Роль центральної універсальної наукової бібліотеки в інноваційному розвитку бібліотек регіону
Чуприна Н., директор Бєлгородської державної універсальної наукової бібліотеки, м. Бєлгород ( Росія)
Інтенсивність інноваційної діяльності бібліотеки визначає її рівень адаптації до змін, рівень збереження її життєдіяльності та досягнення цілей. Формування інноваційної діяльності в регіоні належить Бєлгородській універсальній бібліотеці, а координаційну функцію в цьому процесі виконує її науково-методична інноваційна служба (науково-методичний відділ).
Нині розроблена нова парадигма методичної діяльності, будування професійних зв’язків між обласною і муніципальними бібліотеками із збереженням позитивного потенціалу зв’язків.
Головне завдання обласної бібліотеки як методичного центру — забезпечення адекватного реагування бібліотек на соціальні зміни, стимулювання інноваційних процесів у бібліотеках області, розвиток творчої ініціативи бібліотекарів, формування їх професіоналізму.
Мета методичного забезпечення бібліотечної діяльності полягає в тому, щоб кожна бібліотека мала „своє обличчя”, будувала свою роботу, орієнтуючись на специфіку конкретного населеного пункту, інтереси його мешканців як пріоритетної групи обслуговування.
Професійне кредо методиста — експеримент, дослідник, консультант.
Науково-методичний відділ координує всю науково-методичну діяльність структурних підрозділів обласної бібліотеки, а також обласних спеціалізованих бібліотек.
Головне завдання науково-методичного відділу — рішення організаційних проблем функціонування бібліотек у нових умовах, збереження стратегії їх розвитку, змінення професійної психології бібліотечного персоналу.
Працівники відділу проводять експертно-діагностичні обстеження централізованих бібліотечних систем, висновки з яких доводяться до керівництва органів культури та адміністрації. За підсумками цих обстежень проводяться виїзні курси підвищення кваліфікації для працівників ЦБС.
Головна роль в процесі навчання бібліотечних спеціалістів належить формам і методам безперервної освіти. Проводяться і традиційні форми — семінари, школи, а також і нові форми — активні — ділові ігри, тренінги, мозкові штурми, ярмарки ідей, творчі лабораторії, дискусії та інші види інтерактивного навчання. Такі форми роботи спонукають до творчості та пошуку нестандартних рішень.
Одним з пріоритетних напрямків у системі безперервної освіти розвитку керуючої ланки бібліотеки є формування інноваційного менеджменту. У зв’язку з цим проводяться актуальні регіональні „Школи керівника”. Для методистів ЦБС організовуються різнопланові „Школи методиста”, головна мета яких — доведення бібліотечних методик і технологій до ЦБС, спонукання до професійної творчості.
Стимулом розвитку інноваційних процесів у бібліотеках є проведення конкурсів наукових робіт, науково-практичних конференцій, конкурсів професійної майстерності.
Поширення інноваційних форм і методів роботи здійснюється шляхом публікацій у регіональному бібліотечному виданні (збірник „Бібліотечне життя Бєлгородчини”, що призначене, в першу чергу, для спеціалістів районних і сільських бібліотек).
Також в області було змінено систему професійного навчання бібліотекарів — на зміну епізодичному підвищенню кваліфікації прийшла система безперервного професійного розвитку бібліотекарів, забезпечення методичними центрами всіх рівнів — районними, регіональними і федеральними. Ця система включає інтерактивні форми навчання. Ефективною формою нововведень стали періодичні бібліотечні видання.
Інноваційний бібліотечний досвід знаходить підтримку і розповсюджується на інші сфери соціального життя регіонів.
Библиотечная жизнь Белгородчины: сб. Вып. ІІІ (21) / Сост. Т. В. Огурцова.— Белгор. гос. унив. науч. б-ка.— Белгород, 2003.— С.10–26
Організаційно-методичне
забезпечення діяльності бібліотек
Турбаніст Т., заступник генерального директора Національної бібліотеки України для дітей, м. Київ (Україна)
Кузілова Т., провідний спеціаліст Національної бібліотеки України для дітей, м. Київ (Україна)
Важливою ланкою забезпечення повноцінного функціонування дитячих бібліотек України залишається методична робота. Методичні центри займаються вирішенням досить складних проблем — збереження мережі дитячих бібліотек та методичного забезпечення основних напрямків їх роботи: аналізування діяльності бібліотек, впровадження в практику інновацій, застосування бібліотечного менеджменту та маркетингу, формування фондів. Також беруть на себе такі функції як індивідуальне керівництво читанням дітей та масова робота з ними; довідково-бібліографічне та інноваційне обслуговування юних читачів відповідно до їхніх вікових особливостей.
Надається необхідна методична та практична допомога під час виїздів на місця, щодо розробки регламентуючих документів, підготовки методично-бібліографічних матеріалів; підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, координації діяльності з установами та організаціями, що займаються проблемами виховання та освіти підростаючого покоління.
Система підвищення кваліфікації стала суттєво збагаченою за змістом, набула різноманітних форм навчання, що вагомо впливає на поглиблення фахової підготовки різних категорій бібліотекарів, формування у них нового мислення.
Добре зарекомендували себе творчі лабораторії, майстер-класи, клуби бібліотечних працівників, клуби професійних ініціатив, „методичний деканат”, тренінг-центри, ділові ігри, бібліотечні ліцеї.
Серед дієвих форм підвищення фахового рівня бібліотекарів – обласні та районні семінари, використання яких практикують методичні центри.
Такі семінари як „Бібліотекарі в дитячій бібліотеці — данина моді чи необхідність сьогодення?” (Харківська ОДБ) — з питань обслуговування дітей; „Роль дитячої бібліотеки у формуванні духовності та моралі, розумному використанні вільного часу дітей” (Донецька ОДБ) — з питань організації дозвілля юних читачів і формування у них здорового способу життя.
Відчутну користь приносять й інші форми підвищення кваліфікації бібліотекарів, наприклад, проблемне навчання заступників директорів централізованих систем публічно-шкільних бібліотек на тему: „В нове століття з кращими традиціями та інноваціями” (на базі Рівненської ОДБ). На цьому навчанні увага приділялась розкриттю шляхів формування іміджу сучасної бібліотеки та бібліотечного працівника. Відбулась дискусія щодо якісного і кількісного кадрового складу дитячих бібліотек, завдань, які стоять перед бібліотекою і бібліотекарями.
Успішно проведено проблемно-цільове навчання „Головні пріоритети в обслуговуванні дітей” (Сумська ОДБ) для заступників директорів ЦБС з питань обслуговування дітей.
Також проводяться кущові проблемні навчання у рамках обласних курсів підвищення кваліфікації. Предметом розгляду на таких семінарах-практикумах стають актуальні теми, які стосуються подальшого розвитку дитячих бібліотек. Наприклад „Місце дитячої бібліотеки в сучасному інформаційному суспільстві” (Бережанська ЦДБ Тернопільської обл.); „Вплив бібліотек на формування позитивного ставлення дітей до здорового способу життя” (Нікопольська МЦБС Дніпропетровської обл.) т.д.
Вагомим і надзвичайно впливовим елементом методичної роботи є безпосереднє спілкування з фахівцями бібліотек, вивчення і аналізування стану їхньої роботи на місцях.
Багато уваги приділяється обласними методичними центрами вивченню стану та аналізу діяльності структурних підрозділів міських та районних централізованих бібліотечних систем.
Заслуговує на увагу діяльність організаційно-методичних центрів з підготовки та забезпечення бібліотек регіонів методично-бібліографічними матеріалами, сценаріями масових заходів, інструктивно-методичними листами, бібліотечними дайджестами, консультативно-методичними матеріалами, експрес-інформаціями, інформаційними бюлетенями, методичними рекомендаціями, які в нинішніх умовах недостатнього комплектування фондів у цілому і особливо фондів методичних посібників, служать підтримкою для бібліотечних працівників, допомагають їм орієнтуватися в ситуаціях, що складаються в різних сферах діяльності бібліотек.
Бібліотечні фахівці, отримуючи видання аналітичного характеру, мають змогу ознайомитись з діяльністю бібліотек області, тенденціями їх розвитку, дізнаються про найцікавіші заходи.
Незважаючи на скрутні умови, в яких працюють дитячі бібліотеки України, методичні центри як обласного, так і районного рівнів в міру своїх можливостей намагаються повноцінно забезпечувати багатогранну діяльність підпорядкованих їм бібліотек, підтримують їх і всіляко сприяють утвердженню їх іміджу як важливих і впливових культурних і виховних осередків суспільства.
Аналітичний огляд діяльності бібліотек України для дітей у 2002-2004 роках /НБУ для дітей. — К., 2006. — С. 41-47.
Нові підходи до організації
науково-методичної діяльності у мегаполісі
Комісарова Л., провідний спеціаліст науково-методичного центру ЦБС «Лефортово», м. Москва (Росія)
В останні роки виникла гостра потреба в переосмисленні багатьох положень і критеріїв методичної діяльності ЦБС, надання їй статусу наукової, а також в якісних змінах її змісту та організації. Методичні підрозділи були і є творчими лабораторіями, що надають всебічну допомогу працівникам.
У той же час змінюються пріоритети науково-методичної діяльності: вона орієнтована на розвиток творчого потенціалу рядових співробітників підрозділів ЦБС, їх самостійності, свободи вибору оптимального для конкретної бібліотеки професійно значущого рішення. У зв’язку з цим змінюється склад, інакше ранжуються традиційні і з’являються нові методичні функції, що стимулюють інноваційні процеси.
У кінці дев’яностих років за ініціативи методичних служб і директорів ЦБС Південно-Східного адміністративного округу м. Москви Управління культури округу видало наказ про відкриття на базі ЦБС окружних науково-методичних центрів.
Підставою для відкриття науково-методичних центрів стали: ретельний аналіз об’єктивних умов, в яких функціонує сучасна бібліотека; визначення стратегічних цілей і завдань методичної роботи та проблемних питань, можливостей і обмежень, пов’язаних з реалізацією традиційних і нових методичних функцій. Ситуація, що викликала необхідність змін, склалася тому, що при новому територіальному поділу Москви на округи, на території Південно-Східного округу були розміщені бібліотеки, які входять до складу трьох централізованих бібліотечних систем: «Волгоградської», «Люблино» та «Лефортово». При єдиному структурному підпорядкуванні та загальних завданнях кожна ЦБС має власну організаційну культуру, традиції, свій напрямок розвитку.
Наприклад, ЦБС «Волгоградська» відома в місті організацією роботи з дітьми та юнацтвом, «Люблено» популярне своїми розробками та ідеями в галузі автоматизації бібліотечних процесів, організацією молодіжних інтелект-центрів. «Лефортово» - чисельними інноваціями в галузі бібліотечного обслуговування, нетрадиційними підходами до змістовних аспектів роботи. Таким чином склалися об’єктивні умови для створення нової організаційної форми науково-методичної роботи в окрузі – такими, як окружні науково-методичні центри.
Враховуючи специфіку діяльності і найбільш сильні сторони роботи співробітників методичних служб, при ЦБС «Волгоградська» відкритий окружний науково-методичний центр по роботі з дітьми та підлітками, при «Лефортово» - окружний центр науково-методичного забезпечення та навчання працівників бібліотек Південно-Східного адміністративного округу м. Москви, при «Люблено» - окружний інформаційний центр. Всі системи округу працюють у тісній взаємодії. Методична допомога надається на рівні міжособистісних, робочих контактів.
Наприклад, всі питання, що пов’язані з організацією і методичним забезпеченням діяльності дитячих та юнацьких бібліотек, проведення за цією тематикою семінарів, «круглих столів», надання консультативної допомоги працівникам бібліотек округу здійснює ЦБС «Волгоградська». Здійснення методичної допомоги, навчання бібліотекарів роботі з новими програмними продуктами – прерогатива ЦБС «Люблено». Здійснення безперервного навчання працівників, системи підвищення кваліфікації, впровадження нових форм обслуговування читачів, створення образу привабливої бібліотеки – основне завдання ЦБС «Лефортово».
У практичній діяльності окружних центрів знайшли відображення важливі теоретико-методологічні принципи методичної роботи, що відповідає сучасним вимогам. До них в першу чергу належить стабільність діяльності, що забезпечує збереження традиційних напрямків методичної роботи – таких, як підвищення кваліфікації бібліотекарів, освоєння нових методів і форм роботи, надання методичної допомоги і консультування.
Другий принцип діяльності окружних центрів – це адаптація до змін. Її основа – не впровадження окремих нововведень, а взаємодія цих змін, їх переплетення. Взаємодія здійснюється і на різних рівнях, і в різних напрямках.
Коли проблема носить комплексний характер, всі три окружні центри співпрацюють в тісному контакті. Це і відрізняє сучасну методичну роботу від колишньої формалізованої структури впровадження нововведень.
До числа принципів сучасної діяльності включається також стратегічність підходу, висловлена в чіткому визначенні головних напрямків роботи кожного окружного центру. Поняття стратегічності тісно пов’язане зі здійсненням принципу ефективності методичної роботи. Питання про ефективність пов’язують зі здібностями бібліотеки досягати поставленої мети.
Розподіл функцій між трьома окружними науково-методичними центрами, високий рівень роботи досягається тим же кадровим складом і при такому ж ресурсному забезпеченні, як і раніше.
В роботі окружного центру науково-методичного забезпечення і навчання працівників бібліотек Південно-Східного округу ЦБС «Лефортово» основними є наступні функції:
- наукова діагностика і експертиза, оцінка рівня роботи конкретного підрозділу, виявлення елементів інноваційної творчості працівників і відвідувачів, при цьому здійснюється порівняльний аналіз позитивних і негативних сторін діяльності, підсилення змагального начала в роботі різних бібліотек округу;
- сприяння у здійсненні науково-дослідних і науково-практичних програм та експериментів за різними аспектами бібліотечно-бібліографічної роботи підрозділів ЦБС;
- оперативна консультаційна допомога з різних проблем роботи підрозділів;
- освоєння технологічного ланцюжка «управлінського консультування нововведень» як найважливішого елементу соціальних технологій;
- інформування про основні досягнення в області бібліотечної справи та бібліографії в бібліотеках столиці, Росії та зарубіжних країнах;
- зміцнення зв’язків з державними та суспільними організаціями на міському, регіональному, федеральному рівнях, що здійснюють методичний вплив на бібліотеки;
- організація навчання професійним знанням і навичкам молодих кадрів;
- вирішення організаційно-управлінських завдань, які реалізуються в процесі планування роботи, та порівняльна оцінка її результатів.
Виконання цих функцій вказує на стратегічний характер методичної діяльності, де діагностичний етап вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища не втрачає своєї значущості при будь-яких змінах методологічного інструментарію.
Стратегічність підтримується і такою функцією як сприяння в здійсненні програм і експериментів за різними аспектами діяльності централізованої бібліотечної системи.
Програми направлені на рішення складних комплексних проблем. На даному етапі здійснюються програми «Соціально-технологічна допомога дітям і підліткам», «Відродження духовних традицій», «Нові імена Москви», що направлені на виявлення і просування обдаровань не тільки серед дітей, але й серед дорослих.
У роботі центру стратегічний характер методичної діяльності поєднується з оперативною консультаційною допомогою з різних проблем роботи підрозділів ЦБС, освоєнням нововведень, інформуванням про основні досягнення в галузі бібліотечної справи.
Діяльність центру багатофункціональна, глибока та різнобічна. Також є один момент, дуже важливий для сучасного управління. Мова йде про виділення основної загальної функції, що визначає мету реорганізації методичної роботи. Такою функцією стали створення системи безперервного навчання бібліотекарів округу, яке включає підвищення кваліфікації, а також самоосвітня діяльність бібліотечного персоналу. В традиційну роботу було внесено багато нового.
Майбутню роль бібліотеки в суспільстві визначає якість персоналу. Сьогодні при такій високій динаміці умов зовнішнього середовища вміння і знання бібліотекарів, які необхідні їм в роботі, також змінюються все більш стрімкими методами. Тому управління навчанням стає важливим напрямком кадрової бібліотечної політики. Навчання – це вкладення коштів в людські ресурси.
Основною метою формування системи безперервного навчання бібліотечного персоналу є підключення бібліотекаря до професійного середовища, яке можливе через постійний розвиток його культури і професійної свідомості. Дуже важливо чітко розробити систему форм, які поєднують освіту і самоосвіту персоналу ЦБС.
Організація процесу навчання в бібліотеках округу діє на таких принципах:
- поєднання професійної підготовки з розвитком загальної культури;
- розробка багаторівневих учбових програм, диференційованість системи навчання у відношенні до конкретних груп працюючих та індивідуальних потреб;
- стимулювання освіти і самоосвіти працівників.
Навчання бібліотекарів здійснюється на декількох рівнях:
- шляхом організації обміну бібліотечним досвідом на рівні ЦБС округу та їх філіалів (стажування нових працівників у різних підрозділах бібліотек, самозвіти центральних бібліотек та їх філіалів, публічний захист розроблених інноваційних ідей, участь у колективних «мозкових атаках», знайомство з технічною та методичною документацією, відвідування інших бібліотек);
- засобом сприяння обміну досвідом бібліотекарів на окружних, міських семінарах, зустрічах, конференціях, в рамках яких проводяться колегіальні обговорення найбільш цікавих професійних ідей, програм і проектів;
- шляхом організації спеціалізованого навчання силами провідних спеціалістів бібліотечної справи при здійсненні проектів, які передбачають впровадження нових технічних засобів;
- у результаті організації продуманої системи безперервного навчання;
- включенням персоналу різних ЦБС округу в науково-експериментальну роботу, яка виконується під керівництвом Окружного центру науково-методичного забезпечення і навчання працівників бібліотек округу.
Діяльність Окружного центру складає три блоки змістовних пріоритетів:
- краєзнавство, проблема спільна для багатьох регіонів;
- психолого-педагогічні аспекти роботи з різними віковими категоріями. Ця діяльність утворює цілу систему: видаються методичні та рекомендаційні посібники, проводяться соціологічні дослідження, науковий аналіз, апробація розробок в діяльності конкретних бібліотек;
- створення нового образу привабливої бібліотеки. Ця робота проводиться систематично вже декілька років. У наш час у рамках системи безперервного навчання діє курс семінарських та практичних занять з даної тематики, що завершуються науково-практичною конференцією.
Останнім часом все частіше змінюються форми методичного впливу з боку працівників центрів на бібліотекарів-практиків. Однією з форм є створення візуального образу інформації. Завдання методистів – стимулювання бібліотечного самоаналізу. І в цьому як найкраще допомагають стендові презентації і доповіді за підсумками роботи за рік. Інформація розміщується у вигляді схем, графіків, діаграм, які дозволяють працівникам оцінювати рівень своєї діяльності в порівнянні з іншими.
Велика увага приділяється видавничій діяльності: випуск цілого блоку пам’яток для читача, рекламних буклетів, афіш, читацьких квитків. Все це працює на зростання престижу бібліотек серед мешканців округу.
В діяльності методичних центрів округів органічно поєднуються інноваційні та традиційні напрямки. Розподіл на принципи змістовних пріоритетів дозволяє в повній мірі користуватися талановитими розробками колег в тій чи іншій галузі і приділяти увагу найбільш значущому для нас в даний момент питанню.
Для успішної реалізації названих завдань необхідні координація процесів навчання і розробка єдиних програм підвищення кваліфікації і безперервного навчання бібліотечних працівників.
Враховуючи основні напрямки діяльності, необхідними темами навчання і перепідготовки частіше всього стають такі:
- основи впровадження нових інформаційних технологій;
- нові форми бібліотечного обслуговування;
- система каталогів і картотек ЦБС;
- сучасне законодавство в області бібліотечної справи;
- юридичні аспекти введення платних послуг;
- основи психології спілкування;
- конфліктологія або проблеми взаємовідносин у невеличкому жіночому колективі;
- проблеми збереження книжкового фонду;
- бібліотечний менеджмент;
- маркетинг інформаційно-бібліографічної діяльності ЦБС.
У функції центру входить також збір інформації про існуючі російські та зарубіжні центри бібліотечної освіти, регулярне оповіщення бібліотек про запропоновані ними курси навчання та підвищення кваліфікації, відомості про великі російські та міжнародні конференції, виставки бібліотечного та інформаційного обладнання тощо.
Крім організаційної та інформаційної функцій, центр забезпечує зв’язок з іншими методичними службами московських бібліотек, узгоджуючи з ними програми з певних видів бібліотечної діяльності, запрошуючи провідних спеціалістів центру та педагогів вузів у якості лекторів курсів, проводить стажування працівників на базі спеціалізованих центрів та бібліотечних факультетів вузів.