Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка
| Вид материала | Документы |
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 136.42kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 809.92kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 286.59kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 299.79kb.
- Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька обласна універсальна, 1340.29kb.
- Біобібліографічний покажчик Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька, 1935.28kb.
- Затверджено, 5388.38kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені М. Островського, 1325.91kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім., 108.59kb.
- Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В., 1008.5kb.
Ч
ернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка
Відділ науково-методичної роботи та
інновацій у бібліотечній справі
Випуск 3. Система підвищення професійної компетентності бібліотечних працівників:
нові пріоритети і вимоги
Чернівці
2007
Підготувала:
Тетяна Макарейчук
Редактор:
Іванна Рудько
Комп’ютерний набір:
Олена Блошко
Відповідальна за випуск:
Марія Довгань
Робоча тека методиста. Випуск 3. Система підвищення професійної компетентності бібліотечних працівників: нові пріоритети і вимоги. – Чернівці: ЧОУНБ ім. М. Івасюка, 2007. – 40 с.
Вступ
Престиж бібліотечної професії і бібліотеки в цілому багато в чому залежить від рівня професійної майстерності співробітників. Безперервна бібліотечна освіта є шляхом до справжнього професіоналізму. Працівник, який дійсно хоче бути фахівцем своєї справи, повинен навчатися та займатися самоосвітою з моменту обрання професії. За оцінками люблячих все підраховувати американців, щорічно фахівець повинен оновлювати 5% теоретичних і 20% практичних професійних знань, вони навіть ввели своєрідний термін «одиниця старіння знань фахівця – період напіврозпаду компетентності».
Сьогодні в питаннях підвищення професійної компетентності міжнародне бібліотечне співтовариство займає чітко визначену позицію для підвищення кваліфікації кадрів рекомендовано виділяти від 0,5 до 1% загального бюджету бібліотеки. І цей рівень фінансування має бути збережений при будь-яких умовах.
Пріоритетні напрямки в організації
безперервної бібліотечної освіти
У кожній базовій бібліотеці має бути цільова програма постійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації, поповнення професійних знань працівників з сучасних інформаційних технологій і автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, взагалі з питань забезпечення пріоритетних напрямків культурно-просвітницької та інформаційної діяльності.
Насамперед, визначимо пріоритетні напрямки в організації безперервної бібліотечної освіти:
- залучення в систему підвищення кваліфікації всіх бібліотечних працівників незалежно від стажу, рівня освіти і займаної посади;
- організація навчання молодих кадрів професійним знанням і навичкам, лідерним якостям, розвитку інтелектуальних і професійних здібностей;
- навчання бібліотечного персоналу навичкам інноваційної творчості в бібліотечній діяльності і надання консультаційної допомоги в освоєнні методів керування процесом змін у бібліотеках;
- оперативна трансляція найбільш цікавого і значного в широке середовище професійної діяльності за допомогою реалізації принципово нових інтерактивних форм навчання;
- пробудження здатності самостійно спостерігати, аналізувати, знаходити оптимальні рішення в різних ситуаціях.
Впровадження змін потребує широкого залучення кваліфікованих спеціалістів. Разом з тим, не варто нехтувати потенціалом внутрішнього бібліотечного навчання.
Для керівного складу найбільш раціональною буде організація корпоративних семінарів, спрямованих на створення єдиної команди та вироблення ефективних групових методів взаємодії, навчання повинно характеризуватися високою інтенсивністю. Для його проведення доцільно запрошувати сторонніх консультантів, поряд із використанням професійних якостей своїх працівників, які вже пройшли перекваліфікацію. Вибір тем для занять повинен бути корисним бібліотеці. Навчання має проводитися один-два дні з відривом від основної діяльності та за обов’язкової участі керівника.
Для середнього і молодшого персоналу доцільно використовувати різні тренінги. Як правило, вони ефективні для відпрацювання і опанування новими технологіями, що вводяться у практику бібліотеки.
Досить корисним для бібліотеки є залучення зовнішніх консультантів, які надають свій досвід і знання для здійснення змін самою бібліотекою.
Форми підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців:
- підвищення кваліфікації поза межами області – навчання на курсах, семінарах, що проводять ДАКККІМ України, НПБУ, ДБУ для юнацтва, тренери та представники інших громадських організацій;
- обласні курси ОНМЦКБ;
- семінари, семінари-практикуми, семінари-тренінги, проблемні семінари, семінари-колоквіуми (захист написаних робіт), вільні дискусії;
- творчі лабораторії, майстерні, лабораторії передового досвіду, майстер-класи, «круглі столи»;
- Дні фахівця, дні творчої ініціативи, творчі відрядження, наочні досьє, години професійних таємниць, години взаємних порад, методичні бібліогодини, професійні консультування. Наприклад, День творчої ініціативи – останній четвер місяця. Всі працівники книгозбірні розглядають різноманітні питання: прослуховуються розроблені сценарії масових заходів, участь у семінарах, курсах, обговорюються нормативні документи, читається нова консультація.
- методики ігрового моделювання або методи активного навчання: ділова гра, аналітична гра, рольова гра, ситуаційна гра;
- школи професійної майстерності, стажування молодих фахівців, школи керівників, школи сільських бібліотекарів, клуби методистів, бібліографів, стажування на посаді керівника підрозділу (літня відпускна кампанія), професійні діалоги;
- методичний моніторинг, який включає:
а) динаміку основних показників діяльності книгозбірень;
б) динаміку стану бібліотечних фондів;
в) динаміку руху кадрів;
г) безпосереднє обстеження діяльності бібліотек.
- Конкурси професійної майстерності, конкурси творчих робіт, рефератів бібліотекарів;
- двоступенева система підвищення кваліфікації: спочатку для методистів, а потім вони навчають працівників бібліотек.
- самоосвіта: знайомство з фаховими виданнями, дні перегляду нових надходжень, години самоосвіти в Інтернет-відділі.
Однією з найбільш розповсюджених традиційних форм підвищення компетентності, що дозволяє різнобічно і планомірно висвітлювати питання теорії і практики бібліотечної справи, сьогодні продовжують залишатися семінари (універсальні, тематичні).
Семінарська форма навчання як форма підвищення професійного рівня склалася за десятиліття. Вона діюча сьогодні, її широко використовують і будуть використовувати завтра бібліотеки різних рівнів: обласні, міські, районні. Але формі не уникнути модернізації. Дуже приваблива і практично не до кінця апробована ідея проведення довгострокових тренінгових семінарів з підвищення кваліфікації фахівців. Подібна форма дає дуже відчутний результат при незначних фінансових витратах і належить до розряду проблемного навчання. Формою реалізації може бути проведення семінарів-тренінгів, відмінною рисою яких є максимальне наближення теорії до практики.
Наприклад, семінар-тренінг «Інноваційний пошук – основа розвитку бібліотек» організований для методистів бібліотек області. У програмі семінару було виділено час для роботи в тренінг-класі «Створення моделі цільової бібліотечної програми». У процесі семінару є доцільність застосування методу ігрового імітаційного моделювання для підвищення кваліфікації інших груп бібліотечного персоналу, який підтверджується досягнутим практичним результатом і можливістю дослідження розроблених матеріалів гри як основи для подальшої роботи бібліотечних працівників.
Вища і середня професійна бібліотечна школа стабільно забезпечує професійний кругозір і необхідні навички і знання, формує границі професійної сфери.
Одним з таких заходів рекомендуємо провести День фахівця для директорів ЦБС на тему: «Управління сучасною бібліотекою: специфіка та перспективи». До уваги керівників пропонуємо змістовні виступи, консультації, методичні рекомендації з використанням елементів тестування, тренінгової методики. Тематику їх хотілося б назвати окремо: «Управління сучасною бібліотекою: зміна філософії, сучасні моделі, нові пріоритети», "Корпоративна культура і фактор розвитку інноваційних процесів у публічній бібліотеці", "Психологія управління персоналом у бібліотеці".
Проведені заходи щодо підвищення професійної компетентності з використанням елементів тренінгових методик, тестування, організаційно-ділових ігор, розширяють кругозір присутніх, дають можливість самим взяти участь безпосередньо в заняттях з методики і активного «живого» навчання.
Особливою популярністю в ЦБС області сьогодні користуються майстер-класи (передача теоретичних та практичних знань) і творчі лабораторії (розробки рекомендацій рішення практичних задач). Можливості цих форм навчання дуже великі. Вони дозволяють фантазувати, вносити нове в методику їх проведення і дуже подобаються бібліотечним працівникам. Наприклад, майстер-клас "Робота методиста: досвід, пошук, проблеми", "Інноваційні моменти в бібліотечному обслуговуванні", "Робота з цільових бібліотечних програм", "Рекламно-іміджова діяльність", лабораторія "Сільська бібліотека: нова стратегія розвитку", «Я хочу вам розповісти...» - це справжня творчо-дослідницька лабораторія.
Доцільно розглянути і таку форму, як професійні конкурси бібліотекарів. Конкурс - прекрасна можливість показати свою професію із самої вигідної сторони. Вони проходять за участю аудиторії читачів і завжди є яскравим і святковим видовищем. Сьогодні в деякій мірі їх заміняють свята в День бібліотек, що викликає позитивний суспільний резонанс. Конкурси надають руху нереалізованим професійним і особистісним творчим можливостям, виявляють талановитих співробітників, стимулюють їх подальшу творчу діяльність. Вони піднімають престиж і статус бібліотечної професії, формують інноваційну поведінку самих бібліотечних фахівців.
У централізованих бібліотечних системах області також доцільно було б організовувати конкурси творчих робіт бібліотекарів. Теми конкурсів можуть охоплювати найбільш істотні проблеми професійної діяльності під девізом: «Ми вітаємо і підтримуємо будь-яку творчу думку, спрямовану на розвиток бібліотеки, удосконалення її напрямку діяльності».
У практиці роботи бібліотеки почали використовувати форми стендових доповідей, стендових презентацій і окремі напрямки роботи, що навчають бібліотекарів у лаконічній формі давати максимум інформації.
Перевага стендових доповідей - сприйняття візуальної інформації, за допомогою якої в оптимальній, легко засвоюваній формі відбувається знайомство людини із зовнішнім середовищем. Стендова презентація являє собою інформаційну комбінацію ілюстративних і текстових матеріалів. Наприклад, стендова консультація "Комунікативна культура особистості: деякі компоненти спілкування в професійній сфері".
Важливою ланкою в професійному розвитку персоналу є комунікативно-професійні зв'язки або професійні контакти з бібліотечними фахівцями інших регіонів, можливість безпосереднього знайомства з досвідом роботи бібліотек України, ближнього зарубіжжя.
Творчі відрядження - найбільш емоційна форма навчання. Є приказка, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Особистісне спілкування, створення ділових контактів працює на тривалу перспективу.
І, звичайно, не можна не сказати про питання удосконалювання професійної підготовки, що організовується на державному рівні.
Трансляцію нововведень своїх бібліотек здійснюють відділи наукової організації методики бібліотечної роботи на консультаціях, у методичних рекомендаціях, на семінарах, курсах підвищення кваліфікації і, трохи незвично, у вигляді наочних досьє. Це своєрідне портфоліо рекламно-іміджової видавничої продукції бібліотек, що розкриває їх змістовну сутність.
Важливу роль у самоосвіті займає професійне читання. У зв'язку з цим виділяється інформаційний напрямок. У коло читання бібліотечних фахівців повинне ввійти те, що може розширити кругозір, що цікавить читача, тобто є необхідність займатися і безперервною «літературною освітою». Найбільш результативною формою роботи в цьому плані є інформаційні огляди літературних творів або загальне знайомство з різними виданнями різноманітної тематики. Така практика існує й в обласних універсальних наукових бібліотеках, й у більшості ЦБС областей.
Але лише бібліографічних оглядів тут явно недостатньо. На основі цих оглядів непогано було б випускати листівку для всіх бібліотекарів типу «Бібліограф радить прочитати», «Відділ мистецтв рекомендує прочитати», «Відділ абонемента пропонує познайомитися з творами», «Твори, які зараз читають». В інформаційно-методичних збірниках ОУНБ можна ввести рубрики: «Наші бібліотекарі читають і рекомендують» або «Мої літературні пристрасті».
Сьогодні методисти вже обмірковують питання про створення своєрідної інформаційної площини: «Професійне бібліотечне коло читання» для різних бібліотечних фахівців ЦБС, створення банку ділової інформації «Бібліотечному фахівцю», випуск інформаційних листів «Інформація для Вашої роботи». У планах роботи відділів наукової організації і методики бібліотечної роботи рекомендуємо передбачити формування тематичної добірки «Методпакет – 200*» (окремо для міських і районних ЦБС), де знайдуть відображення методичні рекомендації і ксерокопії статей методичних видань і професійної преси на допомогу реалізації задач і основних напрямків діяльності, що поставлені перед ЦБС області на поточний рік. «Методпакет – 200*» можна використовувати за методом «кільцевої пошти», у результаті кожна ЦБС може сформувати собі подібний пакет для подальшої роботи з керівниками своїх структурних підрозділів, бібліотечним персоналом.
Цікавою знахідкою може стати фонд творчих робіт методистів ЦБС області щодо модернізації різних аспектів як методичної роботи, так і організації бібліотечного обслуговування. Уже сформовані банки кращих сценарних матеріалів, присланих централізованими бібліотечними системами області, планується налагодити бібліообмін кращими сценаріями між ЦБС області шляхом поширення інформації про його постійне поповнення.
Пріоритетним можна назвати також стимулювання бібліотекарів до новаторства. Підтримка і розвиток новаторства повинні проходити сьогодні стратегічною лінією по всій системі підвищення кваліфікації. У чому це повинно виражатися? По-перше, у відстеженні інноваційних моментів не тільки діяльності бібліотек ЦБС, але і в однаковій мірі інших спеціальних і спеціалізованих бібліотек. З цією метою у методичному відділі необхідно оформити своєрідне досьє (портфоліо) для бібліотечних фахівців області «В епіцентрі змін…», де представляти матеріали з новаторства в обслуговуванні читачів, з нових цікавих форм масової популяризації літератури, з пріоритетів і орієнтирів організації роботи бібліотек, нової бібліотечної термінології.
Центральне місце у методичних відділах може зайняти карта інновацій: «ЦБС … області: орієнтири інновацій», що у принципі сама є інноваційним моментом.
Опису маленьких і великих «бібліотечних відкриттів» можуть бути присвячені 2 серії листівок: «Портрет на тлі подій» (кращі бібліотеки-новатори), «Наші ЦБС: досвід, традиції, інновації». Подібні листівки дадуть можливість рекламувати кращий досвід.
У майбутньому цей матеріал може стати друкованим виданням - прес-дайджестом серії «Сучасна бібліотека». Один з випусків можна присвятити тільки інноваціям ЦБС вашого регіону.
Сьогодні потреба та інтерес бібліотечного персоналу області до усього нового дуже великий. Усе це і змушує співробітників методичних відділів збирати по крупицях інформацію про нововведення бібліотек України і зарубіжжя і оформляти регіональні бібліотечні портфоліо.
Ввійшли в практику роботи "дні теорії і практики" (різновид семінарів), дні взаємної інформації, дні професійного спілкування. Серед нових методичних форм, які ще недостатньо розроблені теоретично, але вже знайшли своє місце в діяльності бібліотек: методичні ринги, методичні посиденьки, методичні діалоги, методичні КВК, методичні мости.
МАТЕРІАЛИ НА ДОПОМОГУ ПІДВИЩЕННЮ КВАЛІФІКАЦІЇ
БІБЛІОТЕЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Орієнтовні програми семінарів, семінарів-практикумів, тренінгів,
активних методів навчання