Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
| Вид материала | Документы |
- Реферативні видання, 2744.35kb.
- Затверджено, 5388.38kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї, 9207.66kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека, 344.2kb.
- Дніпропетровська Обласна Універсальна Наукова, 2660.48kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім., 108.59kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 681.02kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 286.59kb.
- Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В., 1008.5kb.
- Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького І нтернет цент, 117.9kb.
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова: Історія, традиції, динаміка змін (1881-2006рр.) / Ред. кол.: Н. Ф. Богза, Т. С. Остапенко та інш. — Миколаїв: Вид-во „Шамрай”, 2006. — С. 72–80
Науково-методична діяльність бібліотек:
традиції, інновації, перспективи
Животовська В., заступник директора Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.. Д. І. Чижевського, м. Кіровоград ( Україна)
У своїй статті автор на прикладі Кіровоградської ОУНБ розкриває роль бібліотеки як науково-методичного центру у формуванні та реалізації сучасних пріоритетів розвитку бібліотек області.
Формування нових пріоритетів, середовище, що постійне змінюється, — ці та інші фактори змусили шукати нові шляхи до взаємодії ОУНБ як методичного центру з бібліотеками області, нові форми фахового спілкування, які сприятимуть зростанню професіоналізму, творчого потенціалу колективів обласної бібліотеки та бібліотек області.
Одним із завдань регіональних бібліотек стало формування іміджу бібліотеки, як закладу, що забезпечує доступ на місцевому рівні до найрізноманітніших знань, задовольняючи запити окремих громадян і громади в цілому.
Важливим пріоритетом розвитку бібліотек області є впровадження нових бібліотечних технологій та сучасних засобів зв’язку, а саме інформатизація.
Щоб здійсните задумане, потрібно шукати альтернативні джерела фінансування. Так у Кіровоградській ОУНБ на першому етапі звернулися з проектами до міжнародних фондів і отримали гранти на проекти: „Бібліотека на шляху до всесвітньої інформаційної інтеграції”, „На шляху до інформаційної рівності”, „Інтернет-місце читача публічної бібліотеки”, „Інтернет для читачів публічних бібліотек” та ін.
Завдяки обласній інформаційній службі з актуальних питань жіноцтва, з якою бібліотека підготувала проект „Мережа громадської освіти”, підтриманий Національним Фондом Демократії США, відкрито 14 інформаційно-ресурсних центрів у районних бібліотеках області. Ці центри забезпечені потужними комп’ютерами, принтерами, доступом до Інтернет, повнотекстовими правовими базами даних „Ліга”, „Закон”, „Експерт-юрист”. Бібліотекарі цих бібліотек можуть задовольняти запити користувачів за допомогою On-Line електронного каталогу ОУНБ.
З метою надання допомоги бібліотекам області щодо задоволення запитів краєзнавчої інформації бібліотекою створено власний інформаційний продукт — компакт-диск „З історії Центральної України: Цифрові книги”, виданий до 250-річчя м. Кіровограда.
Одним із основних пріоритетів Кіровоградської ОУНБ, а також обов’язковим елементом методичної роботи, є організація бібліотечної освіти бібліотекарів області. Ліквідувати розрив між фаховою підготовкою та вимогами, що ставляться, можна лише навчаючись.
Бібліотечний форум України. — 2005. — № 2. — С. 24–27
Наукова та організаційно-методична
підтримка інноваційної діяльності бібліотек
Качанова О., доктор педагогічних наук, завідуюча кафедрою книгознавства та бібліотечно-інформаційної діяльності Хабаровського державного інституту мистецтв і культури, м. Хабаровськ (Росія)
Реалізація інновацій пов’язана з рішенням безлічі організаційних проблем. Традиційно організацією нововведень займались методичні служби бібліотек.
Оцінюючи сучасну ситуацію багато бібліотечних фахівців підкреслюють важливість радикального оновлення діяльності методичних служб. В якості необхідних завдань удосконалення їх діяльності пропонується:
- Розвиток науково-дослідної діяльності, орієнтація її на обґрунтований вибір актуальних для бібліотеки проблем. Проведення досліджень повинні мати практичну направленість, що дозволяє впроваджувати результати в практику;
- Налагодження роботи з навчання бібліотечних працівників методикам документування інноваційної діяльності і формування корпоративного банку бібліотечних інновацій; розвиток функцій управлінського консультування та підвищення наукового рівня методичних посібників, посилення можливості їх застосування в практику бібліотек;
- Проведення самостійних аналітичних розробок.
Діяльність методичної служби залежить від масштабів та статусу бібліотеки, чиєю структурною одиницею є ця служба, від обраного профілю і об’єкту методичного забезпечення. При цьому діяльність методичної служби може бути направлена на окрему бібліотеку, мережу бібліотек, професійну бібліотечну спілку. В кожному випадку методична служба відіграє роль науково-дослідного інституту, інноваційної організації, навчального центру для бібліотек.
Методична служба бере на себе роль інноваційної організації, її основними функціями є:
- інформаційно-аналітична (проведення досліджень з вивчення потреб в інноваціях);
- виробнича (організація ініціації інновацій);
- просування нововведень (організація розповсюдження інформації про досягнення бібліотеки);
- забезпечення ефективності інноваційної діяльності бібліотек (інформаційне забезпечення інноваційної діяльності та управлінське консультування).
Усі названі функції методичної служби мають важливе значення для розвитку інноваційної діяльності бібліотек. Така діяльність інноваційно-методичної служби бібліотеки націлена на:
- надання допомоги (консультативної, методичної та ін.) бібліотечному персоналу);
- задоволення потреб бібліотекарів в інформації, необхідній для реалізації інновацій;
- забезпечення двосторонньої комунікації з бібліотекарями-новаторами і формування у них інноваційної активності;
- навчання бібліотекарів-новаторів, здатних самостійно вирішувати проблеми, позитивно мислити.
Особливе значення для перетворення методичних служб в інноваційно-методичні, в центри сприяння інноваційної активності бібліотек, має реорганізація дослідницької діяльності, піднесення її на більш якісний науковий рівень.
Качанова Е. Ю. Инновации в библиотеках / Е. Ю. Качанова; науч. Ред. В. А. Минкина; СПбГУКИ. — СПб.: Профессия, 2003. — С. 188-191.
Публічна бібліотека в процесі трансформації
Богза Н., директор Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова (Україна)
У процесі трансформації бібліотек підвищуються вимоги до культурно-технічного і професійного рівня бібліотечних працівників. Провідна роль належить методичному відділу обласної універсальної наукової бібліотеки. Нова концепція методичного забезпечення будується не на регулярних перевірках, а на засвоєнні форм стимулювання інноваційної діяльності бібліотекарів. Це експертно-діагностичні виїзди з метою проведення управлінського консультування, так звані „мозкові штурми”, „поринання” в ту чи іншу галузь, групові дискусії, інноваційні ігри, конкурси, тренінги. Подібні форми створюють основу для порівняльного аналізу, що стимулює індивідуальну і колективну творчу ініціативу.
Методичний відділ на сьогодні впроваджує нові форми підвищення кваліфікації фахівців, пропонує змістовну тематику. Проводяться семінарські заняття на теми: „Масова робота: традиції і новації”; „Нетрадиційні підходи до використання різноманітних форм масової роботи”, „Бібліотеки і соціальне середовище: можливості взаєморозуміння”; „Вдосконалення бібліотечно-інформаційного сервісу в умовах громадянського суспільства України”. В процесі кропіткої роботи методичного відділу ЦБС області оформляють звіти у вигляді портфоліо, які підготовлені на високому рівні. Також ці звіти містять зразки видавничої продукції, фотографії масових заходів, вирізки газетних матеріалів, що висвітлюють діяльність ЦБС тощо.
Методисти — це подвижники, трудівники, які знаходять цікаві форми роботи, використовуючи всі можливості, і при цьому навчають робити це й інших.
Методичний відділ також взяв на себе функцію безперервної бібліотечної освіти, відшукуючи нові форми і підходи до перепідготовки кадрів.
Бібліотеки змінюються, але вони збереглися і не втратили своєї затребуваності суспільством і людьми. А методисти перш за все бачать розвиток своєї справи, втілюють у життя нові ідеї, плани у конкретній повсякденній роботі.
Бібліотечна практика: різноманітність і дієвість. Вип. 3 / Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова; Упоряд. Л. Л. Сидоренко, ред.: Т. С. Астапенко, Л. М. Голубченко. — Миколаїв, 2005.— С. 3-9
Методична робота в офлайновому режимі
Цуріна І., завідуюча відділом наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи Національної парламентської бібліотеки України (Київ)
Талалаєвська М., головний бібліотекар Національної парламентської бібліотеки України (Київ)
Інформаційно-комунікативні технології - найважливіший елемент життєдіяльності бібліотечно-інформаційних центрів, який зумовив певні зміни у розумінні стратегії і тактики розвитку бібліотеки в цілому, і методичних служб зокрема.
Ще донедавна методичні центри здійснювали організаційно-методичне керівництво, узагальнювали передовий досвід у практику роботи бібліотек.
А сьогодні методист — менеджер та маркетолог, консультант і порадник. Він допомагає формувати політику бібліотеки, бере участь у розробці її стратегії і тактики, відстежує інноваційні процеси, аналізує їх та впроваджує у практичну діяльність, шукає та розповсюджує досвід однодумців-новаторів. Завдання методиста — підвищувати рівень бібліотечного професіоналізму, допомагати кожному працівникові розкривати свої творчі здібності.
Методичні служби все активніше намагаються виконувати для реалізації своєї професійної діяльності Інтернет, бо застосування телекомунікаційних засобів зв’язку надає бібліотекам нові можливості.
Використання у практичній діяльності служб електронної пошти, технологій чат-повідомлень, представлених на сайтах бібліотек, робить бібліотекаря учасником світової спільноти. У той час це дає змогу максимально наблизити бібліотеки — методичні центри до бібліотечних фахівців, що територіально віддалені і не мають змоги регулярно відвідувати методичний центр.
У 2002 р. бібліотечними працівниками України було представлено методичний модуль „Бібліотечному фахівцю”. Модуль створено за ініціативи відділу наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи, який, здійснюючи функцію Бібліотеки як методичного центру для публічних бібліотек України, налагоджує з ними стосунки на засадах діалогу та взаємоповаги.
При створенні методичного модуля було визначено його місію з урахуванням основних складових діяльності бібліотек, потреб і запитів конкретного адресата — бібліотечного фахівця. Ідея розробки методичного модуля полягає в тому, щоб створити віртуальний довідник бібліотекаря, в якому б знаходили відображення різні напрямки діяльності бібліотек, найактуальніші проблеми.
Формування стабільної аудиторії користувачів сайту — людей-однодумців — є найголовнішим завданням, бо від цього залежить життєздатність бібліотечного сайту, сенс методичної роботи в інформаційному середовищі. Постійно поновлювальна професійна інформація, надання консультативної допомоги бібліотекарів консолідуватиме професійну спільноту.
Бібліотечна планета.— 2006. — № 2. — С. 17–19
Девіз методиста: не стояти на місці!
Чеснокова Л., завідуюча методико-бібліографічним відділом Губкинської централізованої бібліотечної системи, Бєлгородська обл. (Росія)
В умовах складних вимог до роботи бібліотек гостро постає питання щодо підвищення кваліфікації кадрів, покращення стану діяльності сільських бібліотек. Методичний відділ ЦБС займається цією проблемою комплексно, оперативно реагує на всі зміни, які відбуваються в суспільстві і в бібліотечній справі.
Бути учбовим центром для бібліотечних фахівців — одна з основних функцій методичного відділу. Методично-бібліографічний відділ розробив програму „Професійний розвиток бібліотечних працівників”, у рамках якої щорічно проводяться дні спеціаліста, творчі лабораторії, „круглі столи”, семінари-наради.
Найбільш пізнавальними були такі семінари, як „Імідж бібліотекаря: стиль спілкування, діагностика особистих якостей та їх вдосконалення”, творча лабораторія „Бібліотека — центр формування духовної особистості молоді”, науково-методична конференція „Книга. Суспільство. Бібліотека”.
До практики традиційних форм та методів навчання кадрів входить проведення навчання на базі кращих бібліотек-філіалів.
Користуючись традиційною системою методичної роботи, методисти шукають нові форми навчання: аукціони та ярмарки творчих ідей, ділові та рольові ігри, інформаційні біржі. Організовують також виставки рекомендаційних матеріалів: „Навчаємо. Радимо. Допомагаємо”, „Пропонуємо. Впроваджуємо”, „Сперечаємось. Міркуємо”.
Методичний відділ дуже часто використовує диференційний підхід до навчання спеціалістів.
Його мета — орієнтувати методистів на безпосередній зв’язок із сільським бібліотекарем. Завдяки такій діяльності бібліотекарями на високому рівні була проведена робота по вивченню історії населених пунктів та веденню літописів.
Гарні результати дають виїзні засідання методичної ради. Підсумки відвідувань сільської бібліотеки обговорюються на місцях, запрошуються голови місцевих округів. Такі засідання приводять до суттєвих позитивних змін у творчій роботі закладів, до поліпшення їх матеріально-технічної бази.
Своєрідним підведенням підсумків діяльності закладів стали конкурси професійної майстерності.
На сьогодні продовжується робота щодо створення привабливого іміджу бібліотек, впровадження в їх діяльність маркетингових методів, що створює позитивну громадську думку.
Методичний відділ розробив нові нормативні документи: „Положення про земську бібліотеку”, „Правила користування”, розроблені та оформлені книжкові виставки, стенди.
Спеціалісти методичного відділу, використовуючи традиційні та нові форми роботи, багато роблять для того, щоб кожна бібліотека району стала справжнім центром дозвілля та спілкування, знайшла шлях до кожного читача, підвищила свій престиж. „Не стояти на місці” — під таким девізом працюють творчі люди в методичному відділі.
Библиополе. — 2004. — № 1. — С. 42–43
Методичний відділ: сто одна порада на кожен день
Несмєянова В., провідний методист Борської ЦБС, Самарська обл. (Росія)
Бути методистом — це мистецтво. Затишний, зі смаком оформлений кабінет, цікаво і доступно подана інформація — шлях до успішної роботи методичного відділу.
Двері кабінету методиста завжди відчинені, і в ньому часто буває багатолюдно. Наприклад, „Куточок методиста” — це грамоти, подяки, зошит відгуків і пропозицій, це стінгазета з рубрикою „Мистецтво бути методистом”, „Ти — методист, а це значить…”, „Наповнимо ідеї конкретним змістом”.
Вітрина „Справи бібліотечні” — містить матеріали з історії бібліотечної справи в районі.
На поличці „Бібліотечна перерва” — альбом, святкові буклети, видання для дозвілля. Також в кабінеті є нові папки: „Бібліотечна співдружність” (листування з колегами); „Досвід. Теорія. Практика” (матеріали про підвищення професійного рівня працівників ЦБС); „Вчитися писати проекти” (методичні поради); „Серце в майбутньому живе” (плани заходів до ювілеїв); „Давайте зустрічатися один з одним” (інформація з семінарів).
Також у методичному кабінеті багато добірок матеріалів до ювілеїв, сімейних свят, збірник „Пишемо сценарій самі”. А в папці „Заохочення творчої думки” — зібрані нововведення та цікаві інновації з практики колег. Великим успіхом користується постійно діюча виставка періодики „Гортаючи номер”. Також оформлено куточок літератури, присвячений бібліотечній справі, в якому зберігається підшивка журналу „Бібліотека” з 1958 року.
В методичному відділі є стенд, розділи якого дають уявлення про те, в якому ключі подається інформація колегам: „Люди. Події. Новини”, „Поради методиста”, „Посперечаємось? Обміркуємо? Розкажемо!”; „Вільний політ фантазії”.
Також у розділі з’явилась книга „Літопис бібліотечних справ”, у якій фіксуються особливо значні події з життя централізованої бібліотечної системи.
Стіни відділу прикрашають висловлювання К. Дерунова: „Кожна бібліотека перш за все бібліотекарем тримається,
через нього і падає” та великого сучасного бібліотекознавця С. Матліної: „Відсутність ідей — показник неблагополуччя колективу”.
Библиополе. — 2005. — № 4. — С. 29–30
Шлях методиста
Попова М., бібліотекар ЦБС, м. Нижній Тагіл, Cвердловська обл. (Росія)
Напевне, не один структурний підрозділ бібліотеки за роки свого існування не був так кардинально змінений, як методичний відділ.
Відділ був створений у роки, коли в суспільстві працював командний стиль управління. На методичний відділ тоді покладалась перш за все функція контролю, збору статистичних даних, перевірок роботи бібліотек, складання чисельних довідок та звітів.
Після 80-их років відбувся перелом в суспільстві. Система жорсткого методичного керівництва розпалася. Припинила роботу і міжвідомча бібліотечна комісія Нижнього Тагілу, і кожна бібліотека була змушена виживати самостійно.
Тоді змінилися функції методичного відділу. Саме цей відділ разом з адміністрацією бібліотеки став генератором нових ідей, реформатором та організатором діяльності бібліотеки.
Всі перетворення в бібліотеці велися за допомогою методистів.
Методисти розробили всю нормативну документацію, розвинули серйозну дослідну діяльність, організували навчання бібліотекарів, ділилися досвідом роботи на семінарах, конференціях, школах передового досвіду.
Саме тоді методичний відділ був перейменований у відділ бібліотечного маркетингу. Але весь цей час відділ цей бібліотекарі міста сприймали як методичний центр. Тому у 2001 році відділ знову став організаційно-методичним.
В методичному відділі повинні працювати кращі з кращих, професіонали з професіоналів, бо це еліта бібліотеки. Він повинен бути координатором та організатором, новатором, стратегом, аналітиком.
Слово „гайдар” — це „вершник, що скакає попереду”, бо методист — це бібліотечний гайдар.
Методист — це багатоборець, він повинен володіти всіма бібліотечними процесами, знати роботу всіх підрозділів бібліотеки, починаючи з комплектування і закінчуючи обслуговуванням.
Високий рівень професійних знань повинен поєднуватися у методиста з комунікативним вмінням. Бібліотекар повинен бачити в методисті не контролера, чиї вимоги обов’язкові до виконання, а товариша і помічника.
В психології є такий термін — „харизма”. Справжній методист — це харизматичний лідер, здатний захопити і повести за собою. Головне — щоб він знав куди.
Справжній методист — завжди оптиміст з гарним почуттям гумору.
Методист — це творча особистість. І ще. Методист повинен мати міцне здоров’я, бути витривалим і скромним у побуті. Лозунг „Здоров’я методиста не належить йому особисто. Воно належить бібліотеці”.
Справжній методист — штучний товар. Їх мало. Їх треба любити та берегти.
Новая библиотека. — 2003. — № 10. — С. 24 – 25
Підвищення кваліфікації:
стратегічне завдання і тактична дія
Сукіасян Е., кандидат педагогічних наук, доцент, головний редактор ББК, в. о. професора кафедри бібліотекознавства Академії перепідготовки працівників мистецтва, культури і туризму, заслужений працівник культури Російської Федерації, м. Москва (Росія)
Підвищення кваліфікації бібліотечних працівників — це не сума заходів, а постійний і планомірний процес, метою якого є суттєве поліпшення діяльності бібліотеки. Кінцевим результатом вимірюється ефективність всієї системи безперервного навчання.
Кадрові показники характеризують потенційні можливості бібліотеки, коли спеціалісти працюють відповідно до отриманою освіти.
Підвищення кваліфікації — успішна діяльність бібліотеки. Система навчання і підвищення кваліфікації — підготовка бібліотекаря-професіонала до того, щоб він брав на себе нові завдання і виконував їх.
Новий підхід до підвищення кваліфікації в сучасних умовах — це активні форми — кожен день працювати за новими методиками, жити турбуючись, в пошуку, спостерігати та аналізувати.
Стратегічне завдання в області підвищення кваліфікації - створювати професійний бібліотечний колектив, здатний самостійно справлятися з новими вимогами в нових умовах. Як це зробити? Спочатку провести невелике соціально-психологічне дослідження — діагностику кадрів. Повинні прийматися організаційні рішення, підготовлятися учбово-методична база. Базовим повинні бути знання соціальної психології, соціології та бібліотечної справи.
Соціально-психологічний портрет колективу можна одержати за різними методиками. В інтересах підвищення кваліфікації треба розділяти працівників на групи в прямій залежності від потреб навчання. В кожній бібліотеці свої учбові заходи — є практика формування невеличких груп — всі працівники, прийняті на роботу протягом року. Працівники збираються разом на один день (середня освіта) або на тиждень (з вищою освітою). Програма включає вивчення основних документів бібліотеки. Слухачі знайомляться зі структурою бібліотеки. Програма адаптаційного курсу погоджена з підрозділами програми навчання нових працівників. У ході навчання відпрацьовуються відповідні навички.
Вчитися треба — в цьому сумнівів немає. Бібліотеці потрібні професійно підготовлені бібліотекарі. Треба робити все, щоб у бібліотеці залишалися толкові, кмітливі працівники.
Молоді професіонали з середньою освітою — дуже перспективна група. А бібліотекарі-професіонали з великим стажем роботи мають нестаток знань, їх треба актуалізувати — підвищити знання. Треба постійно піднімати і розвивати рівень професійних знань. Ця робота і складає основу підвищення кваліфікації, її суть. Основні форми підвищення кваліфікації можуть бути для всіх, або спеціальними-профілюючими. Сьогодні аналіз показує, що на перше місце висунуте індивідуальне планування підвищення кваліфікації. Але треба мати й типові моделі, типові плани і рекомендації по підвищенню кваліфікації. Кожен колектив повинен бути об’єднаний однією ідеєю, з розумінням сприймати всі складні проблеми, пов’язані з розвитком бібліотеки. Коли таке розуміння досягнуте, простіше вирішувати навчальні завдання.