Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
| Вид материала | Документы |
- Реферативні видання, 2744.35kb.
- Затверджено, 5388.38kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї, 9207.66kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека, 344.2kb.
- Дніпропетровська Обласна Універсальна Наукова, 2660.48kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім., 108.59kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 681.02kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 286.59kb.
- Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В., 1008.5kb.
- Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького І нтернет цент, 117.9kb.
Научные и технические библиотеки. – 2004. - № 8. – С.79 - 88
Розвиток системи підвищення кваліфікації
бібліотечних співробітників НБУВ: результати дослідження
Корнієнко В., молодший науковий співробітник НБУВ, м. Київ (Україна)
Подальший розвиток бібліотек — це постійне підвищення професіоналізму їх співробітників, що здійснюється через систему підвищення кваліфікації.
Соціальні, економічні, науково-технічні революції спричиняють зростання вимог до бібліотекарів, їх професійного потенціалу і в цілому впливають на практичну діяльність бібліотек.
Підвищення кваліфікації бібліотекарів зумовлено такими суттєвими факторами як: інтенсивне впровадження у практичну діяльність бібліотек інноваційних процесів і нових інформаційних технологій; інтеграційні процеси в суспільстві; вплив ринкової економіки на функціонування бібліотек.
Основними принципами підготовки фахівця є розвиток і саморозвиток.
Дослідження, яке проводилось на базі НБУВ методом анкетування, є вивченням професійного рівня бібліотекарів-практиків усіх категорій. Робота ведеться з метою подальшого вдосконалення системи підвищення кваліфікації співробітників НБУВ.
З метою вивчення діючої системи підвищення кваліфікації співробітників НБУВ та її подальшого вдосконалення, виявлення найефективніших форм і методів, для підвищення професійного рівня фахівців розробили спеціальну анкету, в яку ввійшли такі питання як:
- соціальне значення професії бібліотекаря;
- підвищення професіоналізму і самореалізація;
- відомості особистого характеру.
Метою науково-дослідної роботи є виявлення „вузьких місць” у діючій системі підвищення кваліфікації. В результаті дослідження необхідно створити умови для її підтримки і вдосконалення професійного рівня співробітників бібліотеки.
У даній науково-дослідній роботі використано метод анкетування. Цей метод дає змогу в стислі строки зібрати значну кількість різноманітної інформації. Дослідження, що проводяться в спосіб анкетування допомагають проводити різні моніторинги — моніторинг бібліотечних кадрів, статистичний моніторинг.
В умовах ринкової економіки науковим бібліотекам важко виживати, необхідно докладати зусилля для підвищення соціальної значущості, престижу бібліотеки і професії бібліотекаря.
Внутрішньобібліотечна система підвищення кваліфікації повинна бути спрямована на прискорення оволодіння необхідними технологіями, які відіграють важливу роль і стають базою в досягненні вищої сходинки професіоналізму.
Професійність бібліотекаря на сучасному етапі визначається вмінням оперативно здійснювати пошук інформації. Обов’язковою умовою для фахівця є всебічне знання механізмів функціонування бібліотеки, галузевої бібліотечної мережі, вміння використовувати в роботі довідково-пошуковий апарат.
В умовах кардинальної зміни підходів до здійснення бібліотечних процесів треба з’ясувати необхідність проведення заходів з підвищення кваліфікації і проаналізувати, наскільки ефективно використовуються отримані базові знання у вищих навчальних закладах для вирішення професійних проблем у повсякденній бібліотечній практиці.
Завданням системи підвищення кваліфікації бібліотек є не тільки прищеплення практичних навичок, але й розвиток індивідуальних здібностей. Тому основне навантаження в
здійсненні процесу підвищення кваліфікації співробітників НБУВ відбувається за рахунок внутрішніх резервів. Підготовка і перепідготовка співробітників у межах внутрішньобібліотечної системи безперервного підвищення кваліфікації здійснюється із застосуванням ефективних форм.
Процес підвищення кваліфікації — це консультації провідних фахівців, обмін досвідом, огляди, лекції, конференції, практикуми, семінари, круглі столи і дискусії.
Також необхідно застосовувати в практиці підвищення кваліфікації такої форми навчання, як наставництво, ця форма ефективна в процесі навчання передусім нових співробітників.
Для посилення системи підвищення кваліфікації розроблено „Заходи щодо вдосконалення комплектування фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського”, які включають й організаційні питання з удосконалення в цілому системи підвищення кваліфікації співробітників усієї установи. Передбачено вивчення питання порядку організації і створення Центру підготовки та перепідготовки кадрів на базі НБУВ з використанням засобів традиційного та дистанційного навчання на основі спеціальних планів і навчальних програм.
Дослідження показали, що подальший розвиток внутрішньобібліотечної системи як складової, підсистеми підвищення кваліфікації співробітників не тільки залишається актуальним, а й потребує максимального охоплення фахівців безперервною додатковою професійною освітою.
Результатами дослідження підтвердили, що внутрішньобібліотечна система підвищення кваліфікації і персоналу потребує вдосконалення, введення інноваційних засобів навчання співробітників, створення на базі НБУВ Центру підготовки і перепідготовки кадрів.
З аналізу випливає і необхідність активнішого залучення провідних фахівців і науковців установи до проведення занять з підвищення кваліфікації.
Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 12 / НАН України. Нац. б-ка України ім. І. В. Вернадського. АБУ; За ред. О. С. Онищенко (гол.) та ін. — К., 2004. — С. 283 – 297
Методичний орієнтир: інноваційні підходи до організації системи підвищення професійної компетентності бібліотечних кадрів
Луньова І., завідуюча відділом наукової організації і методики бібліотечної роботи Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки,
м. Дніпропетровськ ( Україна)
Політичні, соціально-економічні, культурні зміни в суспільстві, впровадження інформаційно-бібліотечних технологій визначили нові пріоритети й орієнтири в діяльності публічних бібліотек, інші вимоги до професійної компетенції бібліотечного персоналу.
Рівень професіоналізму важко виміряти. Він не залежить від кількості проведених років у бібліотеці. Не можна вважати того, хто має диплом бібліотекаря, професіоналом, бо професіонал повинен вчитися безперервно.
Створена раніше система підвищення кваліфікації повинна удосконалюватися. Основні завдання, що поставили перед собою методисти:
- залучення в систему підвищення кваліфікації всіх бібліотечних працівників;
- організація навчання молодих кадрів професіональним знанням;
- навчання бібліотечного персоналу навичкам інноваційної творчості;
- реалізація принципово нових інтерактивних форм навчання;
- пробудження здатності самостійного аналізу.
Однією з найбільш традиційних форм підвищення компетентності залишаються семінари (універсальні та тематичні).
Дуже приваблива ідея проведення довгострокових тренінгових семінарів з підвищення кваліфікації фахівців. Ця форма дає відчутний результат і належить до розряду проблемного навчання.
Першою спробою проведення такого заходу був міжвідомчій семінар-тренінг „Інноваційний пошук-основа розвитку бібліотек”, організований для методистів бібліотек Дніпропетровської області.
Був виділений час для роботи в тренінг-класі „Створення моделі цільової бібліотечної програми”. Була впроваджена методика навчання, що базувалася на ігровому імітаційному моделюванні. Використання цієї методики дозволяє формувати і розвивати навички прийняття рішень, створення партнерських проектів і програм.
Було розглянуто статус тренінгу, як самостійного професійного виду діяльності. Аналіз сучасного досвіду тренінгової діяльності показує, що тренінг може вирішувати кілька задач.
Критерії ефективності роботи бібліотек не переглядалися понад 10 років. Тому з’явилася потреба в організаційному управлінському консультуванні, що вирішує задачі кадрової політики і формування маркетингової стратегії.
Головними завданнями професійного навчання є допомога керівникам ЦБС у засвоєнні управлінських інновацій та реалізації стратегічних напрямків розвитку бібліотек. Від їх професійного рівня залежить успішна модернізація бібліотечної справи в області.
Захід День фахівця для директорів ЦБС „Управління сучасною бібліотекою: специфіка і перспективи” — на ньому були запропоновані змістовні виступи, консультації, методичні рекомендації з використанням елементів тестування, тренінгової методики. На цьому заході намагалися висвітлити питання, які постійно виникають у керівників ЦБС у практичній діяльності. У „папку керівника” було покладено нові видання відділу наукової організації і методи бібліотечної роботи.
Досвід проведення зональних заходів щодо підвищення професійної компетентності з групою методистів ЦБС та інших категорій бібліотечних працівників уже є в практиці роботи ОУНБ. Таким чином, сьогодні конструюється особлива нова система взаємин між обласною бібліотекою і бібліотеками області.
Міцні партнерські відносини склалися в ОУНБ із ЦБС м. Павлограда, Верхньодніпровська, Томаківки, Дніпропетровського району.
Було проведено навчання завідувачів методичних відділів ЦБС області на базі трьох обласних методичних центрів — обласний міжвідомчий семінар „Інноваційний пошук основа розвитку бібліотек”
Не відмовляючись від традиційних академічних форм, обласна наукова універсальна бібліотека протягом останніх років наголошує на нових інтерактивних формах навчання, методика проведення яких народжується практикою.
Особливою популярністю в ЦБС області користуються майстер-класи (передача теоретичних та практичних знань), і творчі лабораторії (розробка рекомендацій з вирішення практичних задач). Ці дві нові форми роботи були апробовані. Майстер-клас „Робота методиста: досвід, пошук, проблеми” був організований для завідувачів методичних відділів ЦБС області. Програма заходу включала багато цікавих консультацій, презентацій. Кращі з них публікуються на сторінках нового видання відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи — інформаційно-методичного збірника „Бібліотечна Дніпропетровщина”.
Обласна виїзна проблемно-творча лабораторія „Сільська бібліотека: нова стратегія розвитку”, проведена на базі Дніпропетровської районної ЦБС для завідувачів структурних підрозділів і для завідувачів сільських бібліотек — це теж була апробація нової форми підвищення професійної компетенції сільських бібліотекарів. Підготовка такого заходу вимагає глибокого вивчення досвіду роботи бібліотек і випробування конкретних методичних рекомендацій.
Як засіб реалізації творчого потенціалу бібліотечного персоналу розглянута така форма роботи, як професійні конкурси бібліотекарів. Конкурси надають руху нереалізованим професійним і особистісним творчим можливостям, піднімають престиж і статус бібліотечної професії, формують інноваційну поведінку самих бібліотечних фахівців. Конкурс серед методистів області на кращій методичний посібник різної тематики сприятиме підвищенню професійної компетентності методистів ЦБС.
У практиці роботи почали використовуватись форми стендових доповідей, стендових презентацій.
Перевага стендових доповідей — особливе сприйняття візуальної інформації. Методика проведення стендових презентацій, стендових доповідей успішно використовується в практиці роботи ОУНБ. Двічі на занятті з підвищення професійної компетентності директорів ЦБС і обласній міжвідомчій нараді з проблем планування роботи ЦБС були використані мультимедійні технології.
Важливою ланкою у професійному розвитку персоналу є комунікативно-професійні зв’язки або професійні контакти з бібліотечними фахівцями інших регіонів, безпосереднє знайомство з досвідом роботи бібліотек України, ближнього зарубіжжя.
Нововведення в бібліотеках Дніпропетровщини відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи здійснює не тільки в консультаціях, методичних рекомендаціях на семінарах, курсах підвищення кваліфікації, але і трохи незвичайно — у вигляді наочних досьє. Це своєрідне портфоліо рекламно-іміджової, видавничої продукції бібліотек, що розкриває їх змістовну сутність.
Приоритетним також є стимулювання бібліотекарів до новаторства. Підтримка і розвиток новаторства повинні проходити стратегічною лінією через усю систему підвищення кваліфікації.
Реалізація заходів у системі безперервної бібліотечної освіти повинна базуватися на принципі випереджального навчання, що передбачає одержання нових знань і навичок, які дозволяють співробітникам почувати себе комфортно у професійному полі.
Бібліотечний форум України. — 2005. —№4. — С. 68-72
Система підвищення кваліфікації
спеціалістів Парламентської бібліотеки
Федерального зібрання Російської Федерації
Гукова В., заступник директора Парламентської бібліотеки Федерального зібрання, кандидат педагогічних наук, м. Москва ( Росія)
Спеціалісту Парламентської бібліотеки необхідно мати рівень професійної освіти відповідно кваліфікаційним вимогам до конкретної посади і як бібліотечного працівника, і як державного службовця. Бібліотеці потрібні професіонали, що володіють широким кругозором і високою культурою. Більшість працівників Парламентської бібліотеки мають вищу базову освіту. Але кожен працівник бібліотеки повинен підтримувати рівень кваліфікації відповідно до його посадових обов’язків.
Вимоги до освіти працівників Парламентської бібліотеки визначають створену в бібліотеці систему підвищення кваліфікації.
Метою підвищення кваліфікації є оновлення теоретичних та практичних знань спеціалістів.
Працівники підвищують кваліфікацію за спеціальними програмами доповнення професійної освіти. Навчання проводиться для підтримки кваліфікації персоналу на рівні, передбачає удосконалення вміння самостійно ставити і вирішувати конкретні професійні завдання. Освоєння програм доповненої професійної освіти завершується іспитом або захистом реферату.
Працівники Парламентської бібліотеки проходять навчання на різних курсах та семінарах з найбільш актуальних проблем, найважливіше місце займає навчання спеціалістів в області інформаційних технологій.
Значимість питань, що вирішуються бібліотекою по забезпеченню парламентської діяльності, вимагає відповідного рівня правової культури кожного її працівника. Цілеспрямоване навчання включає вивчення нормативних документів.
На рівні бібліотеки систематично проводяться постійно діючі семінари працівників бібліотеки з проблем вдосконалення бібліотечних технологій.
Отже з напрямків підвищення кваліфікації в бібліотеці активно практикується стажування працівників по вивченню передового досвіду зарубіжних парламентів і парламентських бібліотек в процесі зарубіжних відряджень. Стажування проводяться з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, вмінь і навичок, отриманих внаслідок теоретичної підготовки, передбачає вивчення передового досвіду, придбання нових ідей для ефективного виконання обов’язків.
Збір і аналіз даних про підвищення кваліфікації кожного працівника бібліотеки дозволяють співвідносити їх з кваліфікаційними вимогами, які пред’являються до конкретного працівника на кожному робочому місці. Дані щодо ефективності навчання бібліотечних працівників використовуються при розгляді питань про їх посадове просування.
Система підвищення кваліфікації в парламентській бібліотеці характеризується наступними факторами: безперервність, наступність, регулярність, не тільки підтримуючий, але й випереджаючий характер, диференційний підхід.
Библиотечное дело — ХХІвек: Науч.-практ. сб.: Вып. 1 (7) / Рос.гос.б-ка. — М., 2004. — С. 133-139. — (Прил. к журн. «Библиотековедение»)
Майстер-клас – це про нас
Барцева Т., завідуюча науково-методичним відділом бібліотеки Державного енергетичного університету,
м. Іваново ( Росія)
Сучасний бібліотекар – професія творча, вона потребує постійного навчання і підвищення кваліфікації. А коли мова йде про працівника вузівської бібліотеки, то до критерію професіоналізму, напевно, додається й володіння сукупністю теоретичних та спеціальних знань, відповідно до профілю учбового закладу, свідома орієнтація на обслуговування високоінтелектуальних користувачів. Потрібні навички мистецтва спілкування бібліотекаря з читачами, необхідна постійна робота над підвищенням свого професійного рівня. І тоді тільки можна буде досягти рівня справжніх майстрів бібліотечної справи. Тому такі вирази як «Роби, як я!», «майстер-клас» - із області художньо-артистичної все частіше переносяться і в бібліотечне середовище. І це не просто метафора: майстер-клас є однією із дієвих підвищення кваліфікації бібліотекарів.
Як приклад – практика підвищення кваліфікації працівників вузівських бібліотек Іванівської області (Росія).
Динамічний розвиток бібліотечної справи неможливий без стрімкого зростання професійного рівня працівників цієї галузі. Від вузівського бібліотекаря на сьогодні вдвічі більше чекають професійної та педагогічної компетентності, енергійності та здібностей до творчості.
Тому в сучасні програми навчання персоналу, які розроблені у вузівських бібліотеках області, включені різнопланові напрямки підвищення якості бібліотечно-інформаційної роботи. Серед них – володіння комп’ютерними технологіями, навчання роботі з інформаційними ресурсами, участь у формуванні інформаційної культури студентів та працівників вузу і багато іншого, що передбачає збільшення знань і розширення кругозору працівників.
У вузівському методичному об’єднанні склалася власна практика навчання та підвищення кваліфікації працівників: семінари, робочі наради, міні-тренінги, індивідуальні консультації, групові заняття у рамках «Школи молодого бібліотекаря» і виробничого навчання. Всі ці форми застосовуються в залежності від освіти, стажу, посадових та функціональних обов’язків працівників. Деякі заняття проводяться для всього колективу.
Однією з найбільш дієвих форм роботи щодо підвищення кваліфікації є майстер-класи.
Активність в навчанні для учасників майстер-класів повертається потім обґрунтованістю і солідністю в роботі. А також – необхідним підвищенням авторитету бібліотекаря у вузівському середовищі.
Один із майстер-класів для працівників відділів обслуговування вузівських бібліотек був присвячений організації виставкової роботи. Приурочений він був до конкурсу наочних форм, який був оголошений у методоб’єднанні до 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Як робити сьогодні книжкову експозицію, як найбільш видовищно представити читачу видання, що є в бібліотеці, як зробити кожну виставку подією в житті бібліотеки – ці питання були висвітлені в консультації про методику організації виставкової роботи. Учасники майстер-класу згадували композиційні методи будування, правила вибору назви і кольорового рішення оформлення, ознайомлення з нетрадиційними формами виставок.
На цьому майстер-класі був продемонстрований відеофільм про найкращі виставки до 60 річниці Великої Перемоги, які були підготовлені міськими дитячими бібліотеками.
Потім учасникам для обговорення був запропонований фрагмент літературно-музичної подорожі по виставці «Эх, путь – дорожка фронтовая». Кожен із розділів виставки був оформлений з використанням предметів, що створюють атмосферу воєнного часу, супроводжувався розповіддю про долю пісні, історію її виникнення.
Про користь та плодотворність проведеної роботи свідчив сам конкурс «Війна. Народ. Перемога». Він відкрив несподівані яскраві форми виставок (виставка-діорама, виставка-альбом, віртуальна виставка).
Також у вузівських бібліотеках ведеться активна робота щодо профілактики негативних соціальних явищ, розповсюджених у молодіжному середовищі, та підняття престижу здорового способу життя. На конкурс-огляд «Життя варте того, щоб жити» представлені програми роботи бібліотек з даного напрямку. А оскільки масова робота серед професіоналів завжди була важливою і непростою, потребувала специфічних знань, умінь та творчого підходу, було вирішено провести спеціальний майстер-клас. Його метою було надання консультативної допомоги бібліотекарям у підготовці до конкурсу. Досвідчені бібліотекарі передавали молоді свій безцінний досвід.
У творчу лабораторію перетворилось заняття «Усні форми масової роботи в бібліотеках вузів», яке було організовано для працівників відділів обслуговування і гуманітарно-просвітницької роботи. Учасники майстер-класу отримали інформацію про те, які форми масових заходів – бібліотечних та не бібліотечних – можна використовувати на практиці.
Бібліотекарі ознайомились з правилами організації будь-якого масового заходу:
треба знати про предмет, про який йде мова, більше, ніж того потребує сценарій; не буває поганих форм роботи, є погано підготовлені, непрофесійні програми; треба пам’ятати заповіт істинного режисера: «розчинитися» в читачеві, тобто подивитися на все, що відбувається, його очима.
У ході занять бібліотекарі оволоділи технікою складання запитань та завдань для літературних ігор, вікторин, дізнались про закони написання сценаріїв, з’ясували різницю між читацькою конференцією та літературним вечором, обговоренням книги та діалогом-роздумом. Отримали навички з підготовки усного журналу, конкурсної програми та презентації книги.
Також учасники майстер-класу ознайомились з програмами, що були представлені на конкурс бібліотеками вузів. Особливу увагу привернули розробки з актуальних проблем. Заходи, присвячені боротьбі з наркоманією, мали такі сучасні динамічні форми, як ток-шоу, прес-студії, обговорення за круглим столом, шок-уроки.
Ключовим моментом цього майстер-класу стала рольова гра. Аудиторія поділилась на команди для того, щоб представити для управління з виховної роботи вузу власні проекти на тему «Здоров’я молоді – здоров’я нації». В розробці проектів повинні були враховуватись такі параметри: мета, форми, читацька аудиторія, засіб реклами і використання технічних засобів. Робота – масова, підхід – індивідуальний. Бути вірним цьому правилу навчають майстер-класи.
В механізмі реалізації кожної програми учасники майстер-класу повинні були налагоджувати партнерські відносини з громадськими організаціями та іншими закладами, шукати організаційну взаємодію з кафедрами.
Працівники бібліотеки Медичної академії провели програму «Тиждень здоров’я», яка включала: круглий стіл «Бути здоровим – це стильно»; виставку-перегляд «Валеологія – наука здорового способу життя»; реферати-роздуми студентів «Не відбирай у себе завтра»; конкурс плакатів.
Оцінювалось також змістовне наповнення проектів і вміння заразити ідеями весь колектив, обґрунтувати і відстояти перед керівництвом вузу вибрану стратегію, вирішення питань матеріального стимулювання.
Найбільш переконливою була акція Шуйського педагогічного університету «Думай глобально – дій локально», яка включала конкурс творчих робіт студентів «Я обираю життя», розробку анонімної анкети «Здоров’я – це стильно» з винесенням інформації на стенд і на сайт бібліотеки, проведення круглого столу по темі, організацію виставки-попередження «Наркотики – моє пекло».
Необхідність використання в системі підвищення кваліфікації такої форми навчання як майстер-клас очевидна, оскільки майстер-класи не тільки надають реальну допомогу в розвитку професійно значущих якостей працівників, але й «заряджають» їх впевненістю у власних силах, переконливо підтверджуючи, що колективи бібліотек володіють великим потенціалом, оптимізмом, готовністю сприймати нове і здібностями до саморозвитку.