Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
| Вид материала | Документы |
- Реферативні видання, 2744.35kb.
- Затверджено, 5388.38kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека дніпропетровщина у полум’ї, 9207.66kb.
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека, 344.2kb.
- Дніпропетровська Обласна Універсальна Наукова, 2660.48kb.
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім., 108.59kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 681.02kb.
- Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, 286.59kb.
- Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В., 1008.5kb.
- Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького І нтернет цент, 117.9kb.
Библиотека. – 2007. - № 2. – С. 31-33
Квітнева школа методистів
Цуріна І., завідувачка відділу наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи Національної парламентської бібліотеки України (м. Київ)
У квітні 2005 року на базі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотек відбулась тижнева школа методистів ЦБС області. Її програму було побудовано з урахуванням інтересів слухачів, які мали змогу ознайомитись з діяльністю ОУНБ та Центральної міської бібліотеки для дорослих м. Дніпропетровська.
У рамках квітневої школи було проведено виїзне заняття на базі Томаківської районної централізованої бібліотечної системи. Присутні дізналися не тільки про роботу районної ЦБС, й а про велике розмаїття культурних заходів, які сьогодні до послуг населення Томаківки. У занятті брали участь культурознавець, викладач Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Української академії державного управління при Президентові України Н.Чередник, завідувачка відділу наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи НПБ України І.Цуріна, головні фахівці Дніпропетровської ОУНБ, співробітник обласної газети, краєзнавець М.Чабан, директор ЦМБ для дорослих Є.Шамичкова, працівники районної ЦБС Томаківського району.
Чітке бачення місця публічних бібліотек у сучасній соціально-культурній інфраструктурі представила у своїй доповіді начальник відділу культури Томаківської райдержадміністрації М.Доровських. Стратегію розвитку культури Дніпропетровська в рамках комплексної програми розвитку галузі розкрила заступник начальника управління культури і мистецтв Міськради В.Слобода.
Форми роботи квітневої школи були найрізноманітнішими: традиційні доповіді, мультимедійні презентації, практичні консультації та методичні поради, представлення відділів бібліотек – учасниць. Директор ДОУНБ Н.Тітова поділилась особистими враженнями від знайомства з бібліотеками Фінляндії, при цьому була показана мультимедійна презентація.
У травневій лабораторії методиста «Спілкуємось разом» сім методистів районних та міських ЦБС захищали своє бачення концепції подальшого розвитку методичної роботи на найближчі п’ять років.
Уявлення про сучасний стан методичної роботи в бібліотеках регіону можна було отримати вже в перші дні роботи школи за допомогою розширеної виставки «Методичні служби: орієнтир на практику», на якій була представлена лише невелика частина документів, отриманих ОУНБ від централізованих бібліотечних систем області протягом року. Вона вражала нетрадиційним оформленням, нешаблонними, оригінальними звітами, інформаційними добірками, індивідуальними планами, програмами, зразками рекламної продукції. Зважаючи на те, що тільки чотири ЦБС області мають комп’ютери з виходом в Інтернет, зуміли розробити цікаві рекламні, інформаційні проспекти й інші бібліотеки області, включаючи сільські філії.
Саме нетрадиційний підхід до роботи публічної бібліотеки, зокрема методичної, в умовах сьогодення розкрила у своїй консультації «Позиціонування бібліотеки, або новий ракурс звичної діяльності» завідуюча відділом наукової організації і методики бібліотечної роботи ОУНБ І.Луньова. Вона яскраво і неординарно провела мультимедійну презентацію «Бібліотеки Дніпропетровщини: цифри, факти, події». Здійснений І.Луньовою аналіз діяльності, що супроводжувався показом діаграм, графіків, фотографій, зразків видавничої діяльності, підтвердив, що публічні бібліотеки Дніпропетровщини змінюють звичайний імідж, стаючи справжніми інформаційними центрами та осередками культури.
Певним підтвердженням цього стали презентації регіонального інформаційного порталу «Дніпропетровщина», інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку» (працівниця якого успішно впроваджує сучасні засоби у рекламну діяльність, нові форми спілкування).
Майбутнє публічної бібліотеки та шляхи досягнення поставленої мети представила у своїй мультимедійній презентації «Публічні бібліотек ХХІ століття» завідувачка відділу наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи НПБ України І.Цуріна. Певним доповненням до цієї теми став ще один її виступ «Стратегічне планування в зарубіжних країнах», адаптований до умов діяльності невеликою публічної бібліотеки.
Інтерес фахівців викликали консультації заступника директора ОУНБ Т.Абраїмової «Організаційна культура бібліотеки і культура організації» та «Бібліотечні технології: актуальні питання роботи з фондом». Присутні отримали багато методичних порад та консультацій від працівників ОУНБ та інших провідних бібліотек.
У позаробочий час було багато спілкування, обговорень побаченого та почутого, порівнянь, обмінів власним досвідом, пропозицій та побажань. Учасники школи висловили одностайну думку, що бібліотекам потрібна сучасна правова база, зокрема, затверджене положення про публічну бібліотеку, прийняття галузевої інструкції про роботу з книжковим фондом згідно з вимогами щодо його актуалізації й очищення. Також питання розробки державних стандартів якості діяльності публічних бібліотек, які б були гармонізовані з існуючими міжнародними стандартами.
Необхідне й сучасне бачення роботи публічної бібліотеки для задоволення потреб саме населення, впровадження маркетингової концепції комплектування, яке дозволить забезпечувати інформаційні, культурні, дозвільні інтереси жителів регіону. Цьому може допомогти систематичне ознайомлення з кращими зразками бібліотечного досвіду, що і було зроблено під час проведення квітневої школи методистів Дніпропетровщини.
Бібліотечна планета. – 2005 . - № 2. – С. 33
Модель професійного навчання в ЦБС
Черемних О., завідуюча методичним відділом ЦМБ ім. О. С. Пушкіна, м. Камінець-Уральський (Росія)
Центральна міська бібліотека ім.. О. С.Пушкіна — інформаційний, науково-методичний центр для всіх бібліотек міста. Одна з головних функцій методиста – підвищення кваліфікації керівників та бібліотекарів. Методист допомагає здійснити пошук, вірно прийняти рішення, дає знання, розхитує стереотипи мислень, проводить професійні тренінги. Наряду зі звичайними семінарами, курсами, науково-практичними конференціями методисти отримують можливість розробляти більш складні навчання.
Дослідження проблем формування професійних знань бібліотекаря через систему підвищення кваліфікації є однією з головних тем як для центральної міської бібліотеки, так і для всієї централізованої бібліотечної системи. Дуже часто бібліотекарі бажають не просто отримати допомогу від методиста в рішенні якоїсь однієї проблеми, але й освоїти методи, використані при цьому. Розглянемо досвід підвищення кваліфікації. В бібліотеці створена атестаційна комісія, яка двічі на рік проводить атестацію працівників, бажаючих підвищити свій розряд. Також виправдані такі форми навчання, як школи починаючого бібліотекаря, основи бібліотечних знань, школи керівника, школа-семінарія, творчі лабораторії.
Довгострокова програма підвищення кваліфікації бібліотечних працівників розрахована на різні категорії спеціалістів. Форми та методи, включені в програму, спрямовані на спонукання працівників бібліотек до безперервного підвищення професійного рівня. Навчання спеціалістів, які мають освіту та бібліотечний стаж, теж допомагають в систематичному освоєнні бібліотечних знань.
Серед традиційних форм (семінарів, нарад, круглих столів) використовуються інші форми, спроможні вивчати досвід роботи — виїзні семінари, семінари-практикуми, творчі лабораторії, презентації бібліотек.
Методична допомога полягає в оновленні форми навчання, із залученням психолога, соціолога та інших. Всі форми роботи сприяють професійному зростанню майстерності, розширенню контактів, придбанню нового досвіду.
Практика показала, що тільки випереджальне методичне забезпечення дійсно дає імпульс для вдосконалення бібліотечної роботи. Крім цього, проводяться експертно-діагностичні обстеження бібліотек, відвідування показових заходів.
Методисти вважають, що професійні знання застарівають через кожні 5 років. Отже, освіта та навчання повинні бути безперервними. Оновлення змісту бібліотечної освіти нерозривно пов’язане з розвитком системи безперервної професійної освіти.
Принципи побудови моделі професійного навчання дають можливість застосовувати різні методи навчання: проблемні, дослідницькі, ігрові. В процесі навчання широко використовуються інтерактивні методи, які передбачають дискусійні форми занять, „кругли столи”, ділові ігри тощо. Це дозволяє слухачам формувати нове бібліотечне мислення, добувати прикладні знання, які можна використовувати з метою реорганізації ділянки бібліотечної роботи.
Модернізація бібліотечної діяльності потребує від бібліотекарів-практиків постійного удосконалення їх професійного рівня.
Библиотечное дело — ХХІ век: Науч.-практ. сб.: вып.2/ Рос. гос. б-ка.- М., 2002. — С. 181-186. – (Прилож. к журн. «Библиотековедение»)
Вчитися, щоб вчити
Гринкевич Г., методист централізованої бібліотечної системи м. Топки, Кемеровська обл. (Росія)
„Вчитися, щоб вчити” — під такою назвою в Новосибірській державній обласній науковій бібліотеці імені О. М. Горького під патронажем Новосибірської бібліотечної громади пройшла школа методистів.
Спочатку була проведена екскурсія по бібліотеці, знайомство з роботою колег. Але головним були заняття — це лекції, тренінги. „Тренінг у системі безперервної бібліотечної освіти” навчав методистів як розробляти програму ведення самих тренінгів. Методист працює у трьох напрямках: навчаючому, виховному і організаторському. Методист повинен бути завжди підготовленим. Тренінг — це найбільш ефективна та результативна форма навчання.
У Новосибірській області багато сільських бібліотек, тому була представлена тема „Сільська бібліотека — центр громадськості та культурного життя сибірського села”.
Обговорювались такі питання, як місія бібліотеки і стратегія її розвитку, бібліотечні послуги, зв’язки з громадськістю, роль бібліотеки в культурному житті села, її імідж в суспільній свідомості. Бібліотека на селі є єдиним центром культури, і від кваліфікації її співробітників залежить рівень місцевої культури в цілому. На семінарі „Сільська бібліотека — інформаційний центр для населення” були підняті такі питання — чи володіють сільські бібліотекарі необхідними якостями для формування іміджу своїх установ? Що може фірмова реклама? Чи потрібне все це сьогодні сільській бібліотеці в тяжких умовах виживання та недостатнього фінансування?
Навіть найменша бібліотека на селі є локальним хранителем колективної пам’яті людства, і цим визначається її роль у культурному процесі. Прикладом такого підходу в організації краєзнавчої діяльності можна назвати створення стенографічних куточків, маленьких музеїв. Виконуючи це творче завдання, сільським бібліотекарям доводиться максимально задіяти всі знання і вміння.
Проект „Бібліотека як інформаційний центр” допоможе в необхідній координації бібліотечної роботи в освітніх установах, оскільки змінення та складність учбових програм викликають у користувачів та бібліотекарів несподівані труднощі.
Більше половини користувачів бібліотек у селі — це діти. Тому тренінг-семінар „КІС — комфортна сільська середа — для дітей в сільській бібліотеці” був дуже цікавим. На цьому тренінгу бібліотекарі спробували створити для дитини новий образ бібліотеки: ознайомити дітей з такими поняттями як книжковий фонд, довідково-бібліографічний апарат. Тренінг-аналіз „Сухопутний чи морський” дозволить бібліотекарю залучити дітей до продуктивного читання. Такий аналіз більше схожий на гру. А гра — дуже ефективна форма роботи з дітьми в бібліотеці.
„Сільська бібліотека як складовий елемент мережі інформаційно-бібліотечного обслуговування читачів з обмеженнями життєдіяльності” — на таку тему консультацію та практичні заняття провела директор Обласної спеціальної бібліотеки для незрячих та слабобачучих Ю. Ю. Лесневська. Головне в роботі масових бібліотек у цьому напрямку — допомогти людині з обмеженням життєдіяльності. І в цьому є ще одне високе призначення професії бібліотекаря.
Библиотека. — 2005. — № 3. — С. 72–73
Не знаю — навчусь!
Авраєва Ю., доцент Східно-Сибірської академії
культури та мистецтв, м. Улан-Уде ( Бурятія)
Кредо сучасного методиста „Не знаю — навчусь!”
Кого можна зараз назвати методистом? Запитання непросте. Сьогодні відбувається швидка еволюція поняття цього образу, роль, місце у структурі кадрів та сприйняття його не тільки бібліотекарями, а й керівниками бібліотек і чиновниками з органів управління. Так хто ж це такий методист-аналітик, дослідник, технолог-програміст чи координатор? Ще у 1974 році авторитетний спеціаліст А. Бученков писав: „Методист... при цьому слові виникає образ наставника і друга, вихователя великої армії бібліотекарів”. Дуже ємко, конкретно висловився про образ методиста відомий вчений-бібліотекознавець, автор численних робіт про сутність методичної діяльності, професор, доктор педагогічних наук А. Н. Танєєв: „Методист не передавач готових методичних „рецептів” в бібліотеки, а активний творець нового, передового в бібліотечній справі”. Після цих слів точніше і глибше не скажеш.
Методист — це активний творець нового, технолог бібліотечного виробництва, аналітик, дослідник. Це сутність методиста, це його місія, визначений імідж методичної служби різного рівня від ЦБС до УНБ. Місія методистів — це інформаційне і правове забезпечення діяльності бібліотеки, підвищення її соціального статусу і, звісно, кадрів. А по суті їх діяльність — вивчення і задоволення професійних потреб бібліотекарів як користувачів методичних послуг.
Не кожен може стати методистом. Щоб стати методистом, треба бути психологічно готовим працювати на передньому краї невпинних реформ в економічній, політичній, соціально-культурній, бібліотечно-інформаційній сферах.
Методист — найбільш досвідчений бібліотекар у будь-якому колективі. Частіше за все він вирішує такі питання, на які нема відповідей в жодному підручнику, в жодній інструкції, але ці питання дуже часто ставить перед методистом життя. Методист завжди в роботі, в турботі, в дорозі. Методиста не можна уявити поза бібліотекою, поза тими умовами, в яких він працює. Він діє і функціонує, коли складає з бібліотекою та її персоналом єдине ціле. Методист — це стан душі, яку треба систематично підживлювати новими ідеями, справами.
В Бурятії та Іркутській області були поведені дослідження „методична діяльність бібліотек в умовах ринку”. Респонденти відповідали, що методична служба — це обличчя бібліотеки, методист — права рука директора, помічник і для районних, і для сільських бібліотек. Методисти вирішують такі проблеми як „упорядкування системи документації по плануванню та звітності”, „підвищення рівня роботи сільських бібліотек”, „якісне видання власних посібників”, „розширення номенклатурних платних послуг”, „вдосконалення структури та змісту професійного зростання бібліотекарів”.
Методист — це професіонал, майстер своєї справи, талановитий спеціаліст та різнобічно розвинена особистість. Його кредо: „не боятися змін”, „йти тільки вперед”, „не стояти на місці”, „бути ерудитом”, „вірити в найкраще”, „не робити зла”. Формулу успіху методисти розглядають як „силу волі помножену на освіту”, вони дотримуються таких правил: „не дозволяй іншим заважати тобі працювати і не заважай працювати іншим”, „йди і не здавайся!”, „не знаю — навчусь!”, „гармонічно поєднуй компроміс і переконання”. А загальною формулою є: „професіоналізм + інновації”. При всьому цьому методистів можна назвати оптимістами: їх всіх об’єднує одна мета — „бути в курсі нового”, „творити завжди, творити всюди”, оскільки „світ чудовий”.
Библиополе. — 2006. — № 7. — С. 17-20
Школа молодого спеціаліста діє
Старцева Д., заступник директора міської публічної бібліотеки, м. Ухта (республіка Комі)
На прикладі Ухтинської ЦБС показано, як вирішуються питання щодо професіоналізму кадрів. На базі бібліотеки вже десять років працює освітня програма „Школа молодого бібліотекаря”. На учбові заходи працівники набираються кожні два роки. Склалася ціла система, яка працює за принципом Навчаючись — навчаєшся. Для навчання і контролю за освітнім процесом була створена спеціальна комісія, в яку ввійшли спеціалісти різних відділів бібліотеки: методисти, бібліографи, каталогізатори, комплектатори.
„Внутрішньокорпоративне” навчання не вимагає фінансових затрат, всі працівники, що навчаються, поєднують це з повсякденною бібліотечною роботою.
В програму навчання входять групові тематичні заняття на базі структурних підрозділів бібліотеки. Кожен урок супроводжується завданнями, а курс завершується захистом власної творчої роботи.
На „Школі” йде знайомство із структурою федеральних та регіональних законодавчих актів, що регулюють бібліотечну діяльність. Проводяться ділові ігри, уроки краєзнавства, заняття з бібліотечної етики.
Також проводяться навчання молодих працівників самостійній роботі над статтями та сценаріями, основним принципам та формам реклами, яку можна організувати у закладах.
Після навчання у „Школі” слухачі здають екзамени.
Форму для виконання дипломної роботи кожен слухач вибирає самостійно. Після закінчення „Школи” на церемонії „Посвячення в професію” вручається „Свідоцтво про закінчення курсу одержання професійних знань по програмі „Школа молодого бібліотекаря”.
З кожним роком учбова програма стає цікавішою. Включені такі предмети, як менеджмент, маркетинг, журналістика, рекламна справа, етика, психологія професійної діяльності.
„Школа” — це сучасна „кузня кадрів” бібліотечної справи в масштабі однієї ЦБС.
Библиотека. — 2006. — № 10. — С. 19–20
„Робіть скромно вашу справу та чекайте повітряних куль”
Панкова В., головний методист Борської ЦБС,
Самарська обл. (Росія)
В останні роки сільські бібліотекарі зіткнулися з проблемами в професійній діяльності, оскільки вони як ніколи потребують методичної та консультаційної допомоги.
На базі Борської централізованої бібліотечної системи відбулось виїзне учбове заняття „Методична діяльність ЦБС як умова інноваційних змін у діяльності сільських бібліотек”
Головна тема заняття - „Методист — професія творча. Розкриваю свої таємниці”. Увага слухачів концентрувалася на цікавих формах підвищення кваліфікації.
„Сільський бібліотечний університет” — в методичній роботі форма не нова. Як приклад борський варіант. Університет розрахований на два заняття на рік. Між цими заняттями є заліки та іспити. Також підготовлений список рефератів для самостійної підготовки у міжсесійний період. Усі заняття учбового курсу виїзні. Наприклад на базі сільських бібліотек були проведені зустрічі: „Уроки сільського бібліотекаря” та „Профдосьє: розкриваємо професійні секрети”. В перший рік навчання „студенти бібліотечного університету” були просто слухачами, а на другий рік — активними учасниками занять. На занятті „Чия думка глибша, справа корисніша, ідея оригінальніша” вони готували рекламу своєї бібліотеки, брали участь у діловій грі: „Поради бувалого бібліотекаря”, розробляли макет бібліотечного буклету.
На методичному відділі лежить велике навантаження і відповідальність з організаційної роботи „Сільського бібліотечного університету”.
Безсумнівно, позитивну роль у підвищенні кваліфікації кадрів відіграє видавнича діяльність методичного відділу. Це листівки, пам’ятки, рекомендаційні буклети. Серед них: „Зроби свою професію успішною!”; „Бібліотекар — професія вічна”, „Наука працювати сучасно”; „Вміємо працювати, вміємо відпочивати” і багато інших.
Відомо, що „відсутність ідей — показник неблагополуччя колективу” (С. Матліна). Методичний відділ — місце, де найчастіше народжується багато ідей. Тому на наступній зустрічі „Фактор успіху: реєстр цікавих справ” увага слухачів досягла найвищої точки. Слухачами були представлені: акція „Школа — в юності, бібліотека — на все життя”; конкурс для працівників бібліотек, свято ювілею „Бібліотечної сторінки” в міській пресі” і багато іншого.
Родзинкою зустрічі була „Клятва методиста у відданості та вірності своїй справі”, виголошена в урочистій обстановці наприкінці заходу. Методист завжди готовий поділитися всім напрацьованим.
Библиополе. — 2006. — № 7. — С. 46–50
Використання елементів змагання в системі підвищення кваліфікації бібліотекарів Алтайського краю
Дмитрієва К., головний бібліотекар науково-методичного відділу Алтайської крайової універсальної наукової бібліотеки ім. В. Я. Шишкова (Росія)
Алтайська крайова універсальна наукова бібліотека ім. В. Я. Шишкова є основним координаційним методичним центром для публічних бібліотек та здійснює методичне забезпечення бібліотечної діяльності в краї.
Професійне зростання кадрового складу забезпечує відпрацьована система підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, що діє в краї.
В бібліотеці був створений учбовий центр, який дає можливість працівникам публічних бібліотек проходити диференційне навчання. Найбільш поширеними його формами є зональні семінари, стажування, практикуми, заняття „Школи бібліотечного технолога”, тренінги. Ефективність цих заходів залежить від зацікавленості бібліотекарів у професійному зростанні.
Організація творчих конкурсів, оглядів, змагань є невід’ємною частиною методичної роботи.
Бібліотеки Алтайського краю беруть активну участь у професійних конкурсах, конкурсах-оглядах роботи бібліотек з екологічної освіти, що сприяє творчому розкриттю можливостей бібліотекарів, поширенню професійного досвіту, використанню сучасних форм інформаційної та масової роботи. Проводяться конкурси на найкращу бібліотеку року, в яких беруть участь всі публічні бібліотеки краю. Підсумки конкурсу дозволяють узагальнити досвід роботи, виявити інновації, визначити коло проблем.
Великий резонанс в останній час одержала проектна діяльність. Бібліотеки Алтайського краю беруть активну участь у конкурсах на здобуття грантів міжнародного, регіонального та муніципальних рівнів. Проводиться конкурс „Кращий бібліотекар”.
В ЦБС Барнаула створена щорічна премія „Бібліотечні зірки”. Приводом для її вручення є високі трудові досягнення, високий рівень професійної кваліфікації, понаднормативна діяльність, безперервний стаж бібліотечної роботи.
Елементи змагань активно використовуються для розвитку бібліотечної справи краю, стимулювання творчих здібностей бібліотекарів і підвищення їх кваліфікації.