План реалізації стратегії сталого розвитку Рівненської області «Західна Брама»

Вид материалаДокументы

Содержание


Стратегія економічного та соціального розвитку Рівненської області на період до 2015 року (зміст, аналіз, стан впровадження на д
Стратегічні рамки Плану реалізації ССРЗБ у 2011-2014 рр.
Ключові принципи
Принцип співпричетності та спільної участі
Методологія та процес
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Стратегія економічного та соціального розвитку Рівненської області на період до 2015 року (зміст, аналіз, стан впровадження на даний час)



Стратегія економічного та соціального розвитку Рівненської області на період до 2015 року була розроблена й затверджена головою обласної державної адміністрації у 2006 році. Елементи Стратегії оцінювались у відповідності до стану їх реалізації на даний момент, здійсненності завдань і заходів та їх відповідності поточній ситуації.

Головний висновок – як головний регіональний документ із планування, Стратегія визначає надто широкий спектр пріоритетних напрямів і побажань. У цьому сенсі в ній також не зазначені фінансові та інші ресурси, необхідні для її реалізації. Тому підхід до підготовки більш цілеспрямованої другої частини впровадження Стратегії був зрозумілим.

Стратегічні рамки Плану реалізації ССРЗБ у 2011-2014 рр.



Процес розроблення Стратегічних рамок Плану реалізації Стратегії сталого розвитку Рівненської області «Західна Брама» на період 2011-2014 рр. розпочався навесні 2011 року, включав проведення ряду семінарів і здійснювався за методологію та принципами, які широко визнані у державах-членах ЄС та країнах-кандидатах на вступ до ЄС.

Ключові принципи:

        • Партнерство ­– невід’ємна складова забезпечення сталості та вимог прискореного змінення економічних умов шляхом застосування дуже динамічних інструментів планування. Сутність стратегічного розвитку будується за допомогою низки консультацій, спрямованих на досягнення консенсусу, та обґрунтованих очікувань громади щодо органів влади. З цієї причини усі відповідні зацікавлені сторони, такі як представники влади, освітніх закладів, об’єднань підприємців, торговельних палат, відповідних підприємств, громадянського суспільства тощо, були запрошені до участі у прийнятті рішень і у розробленні стратегічних напрямків.



        • Принцип співпричетності та спільної участі головних дійових осіб із органів влади, громадських організацій та приватного сектора забезпечує широкий суспільний консенсус, а також чітку громадську підтримку стратегій та програм. Усі заходи розроблені у спосіб, який забезпечує захист від сильного впливу окремих суб’єктів процесу та заохочує залучення усіх представників зацікавлених сторін, які приймають рішення: представників влади, експертів, представників неурядових організацій, підприємців тощо.



        • Сталість. Головне питання щодо сталості стосується розумного балансу та узгодженості елементів планування (завдань, заходів, програм), що підтримується шляхом застосування всіх зазначених тут принципів. Інший важливий елемент, який підтримує сталість, ґрунтується на розвитку порівняльних переваг, посилюваних шляхом застосування стратегії «максі-міні» (вирішення проблем), яка випливає зі SWOT-аналізу (розвиток можливостей, які зменшують слабкі сторони та проблеми). Крім того, використовується матриця слабких сторін і загроз, яка дозволяє визначити синергію цих двох елементів з точки зору високого ризику для сталості відповідної цілі (управління ризиками).
        • Інтеграція забезпечувалася у двох аспектах:
      • Інтеграція спільних місцевих потреб на регіональному рівні, у географічному розрізі та за змістом. Зрештою це означає, що будь-яка регіональна мета повинна спричинити вплив на місцевому рівні. Інтеграція досягається шляхом активної участі всіх регіональних зацікавлених сторін.
      • Інтеграція як багатовимірний підхід до розвитку пріоритетних секторів і сфер втручання, котрі взаємно підтримують одне одного й рішуче заперечують конфлікти чи негативні впливи. Отже, в цьому сенсі, інтеграція забезпечує концентрацію на сумісності та синергії заходів.
        • Новаторство застосовується як принцип у процесі визначення завдань, означаючи, головним чином, якнайефективніше використання наявних ресурсів.



Методологія та процес


Підхід:
  1. Процес визначення Стратегічних рамок реалізації СРР здійснювався Робочої групою до якої увійшли ключові зацікавлені сторони у розвитку області.
  2. Часові рамки Плану реалізації Стратегії сталого розвитку Рівненської області «Західна Брама» були визначені в рамках уточнення подальшого впровадження Стратегії на 2011-2013 рр. Обрані часові рамки співпадають із потенційним періодом фінансового планування та, ймовірно, створення установ і фінансових механізмів для реалізації СРР.
  3. Відсутність національних рамок для визначення головних державних пріоритетів, інвестицій і правової, організаційної та фінансової підтримки спонукала відповідальних осіб Рівненської області звернутися до пріоритетів на наступні 3 роки, які б підняли регіональну економіку та витягнули область із застою. Тому Основа впровадження спрямована на сталий розвиток на базі порівнянних переваг і розв’язання головних проблем секторів.
  4. У процесі розробки документу використовувалась методологія та принципи, які застосовуються у ЄС.


Процес:

Документ розроблявся у тісній співпраці робочої групи із групою експертів проекту ЄС «Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні». Для забезпечення високої якості документу використовувалися наступні засоби:


  • глобальний підхід до управління (ГПУ) для визначення стратегічних цілей та завдань;
  • синергія, взаємодоповнюваність і обумовленість (для розбудови до пріоритетних сфер);
  • сітка взаємозв’язків для кожного елемента стратегії (внутрішнє збалансування та узгодженість).


Проект ЄС «Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні» у цьому процесі діяв, головним чином, як надавач технічної допомоги у формі тренінгів і методологічного супроводу процесу. Постійні консультації, що проводилися між членами робочих груп, зміцнили їхню прихильність і забезпечили консенсус щодо головних елементів стратегії, завдань та ключових пріоритетів розвитку.


Процедурні принципи:

На додаток до принципів, визначених для встановлення елементів Основи впровадження (партнерство, співпричетність, інтеграція), у даному процесі застосовувалися також такі принципи:

  1. субсидіарність – визначення стратегічних завдань відбувається знизу – з місцевих потреб (потреб громад), але охоплює регіональні ресурси розвитку;
  2. широке залучення, цей принцип був впроваджений в усіх процесах. Він передбачає зобов’язання діяти задля досягнення спільних цілей, високий рівень взаємної довіри, спільну відповідальність і підзвітність учасників процесу;
  3. поетапний та консультативний підхід – групам стратегічного планування надавалися всі результати, дані аналізу та технічні матеріали попередніх етапів для обговорення наступного етапу.