План реалізації стратегії сталого розвитку Рівненської області «Західна Брама»
| Вид материала | Документы |
- Середньостроковий план реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку Рівненської, 402.65kb.
- Удк 330. 341: 658. 589 Хринюк, 142.68kb.
- Жителів області (юридичних та фізичних осіб) ідей проектів, які дозволять сформувати, 608.39kb.
- План заходів на 2012-2015 роки щодо реалізації Стратегії економічного І соціального, 275.65kb.
- Про середньостроковий план заходів щодо реалізації Стратегії розвитку Житомирської, 399.34kb.
- Жителів області (юридичних та фізичних осіб) ідей проектів, які дозволять сформувати, 1476.4kb.
- Реалізація Стратегії розвитку Черкаської області до 2015 року, 247.64kb.
- Методичні рекомендації щодо впровадження проекту «Зелений пакет» у знз області Поширення, 60.73kb.
- IV. Механізми реалізації Стратегії, 49.08kb.
- Стратегічний розвиток регіону організаційно-правові форми розробки та реалізації стратегії, 709.19kb.
НАПРЯМ 2. ЕКОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК
ОПЕРАТИВНЕ ЗАВДАННЯ 2.1. Покращення екологічної ситуації в регіоні
Рівненщина відноситься до регіонів України з досить напруженою екологічною обстановкою. У економіці області значною є частка ресурсомістких та енергоємних виробництв, впровадження яких здійснювалося, як правило, без урахування природоохоронних технологій. Як результат, відбулися суттєві зміни в довкіллі: забруднення водних ресурсів, повітря, інших природних ресурсів, знизився самовідновлювальний потенціал навколишнього природного середовища, нагромадилися небезпечні відходи. Забруднення навколишнього природного середовища області характеризується територіальною диференціацією. Найбільш забрудненою є центральна частина області (м.Рівне, Рівненський, Здолбунівський, Костопільський райони), де розміщені потужні промислові підприємства. Найменше забруднена північна частина області.
Однак екологічна обстановка в цьому регіоні значно ускладнилася в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Область відноситься до найбільш постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи регіонів України. До зон радіоактивного забруднення віднесено 341 населений пункт, розташований у Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Сарненському та Рокитнівському районах. В них проживає близько третини населення області. Площа ураженої території займає 11,2 тис. кв. кілометрів, що більше половини площі області. Важливо зазначити, що вже багато років грунтовного дослідження рівня радіоактивного забруднення не проводилося.
Специфічною особливістю області є наявність локальних екологічних проблем, що не мають значного просторового поширення, проте потребують посиленої уваги (відвали фосфогіпсів ВАТ “Рівнеазот” у Рівненському районі, зона впливу Горбаківського водозабору на підземні води в Гощанському районі, забруднення підземних вод нафтопродуктами в Рівненському та Дубенському районах тощо).
Негативний вплив на природне середовище має також житлово-комунальне господарство, особливо в обласному та районних центрах. Основними чинниками цього впливу є неефективна робота очисних споруд та низький ступінь видалення відходів.
Очікувані результати:
- підвищено рівень поінформованості громадськості з питань енергозбереження та ощадливого енерговикористання;
- зменшення негативних наслідків забруднення території внаслідок аварії на ЧАЕС;
- залучена фінансова допомога національних і міжнародних організацій, спонсорів тощо;
- підвищено якість водних ресурсів.
Показники:
- рівень забруднення навколишнього природного середовища.
2.1.1. Поінформування та зміцнення спроможності населення щодо питань охорони навколишнього середовища та енергетичної ефективності
Захід має на меті розвиток загальної свідомості населення (особливо – дітей) щодо збереження та догляду за навколишнім середовищем, особливо у міських та промислових зонах.
Можливі види проектів для реалізації цього заходу (неповний перелік):
- кампанії з підвищення обізнаності;
- популяризація екологічних цінностей через засоби масової інформації;
- нарощування потенціалу фермерів щодо використання екологічно чистих добрив і засобів захисту рослин;
- розроблення і розповсюдження буклету для дітей та шкіл про екологічні цінності;
- сприяння проведенню днів та заходів, пов’язаних з кліматичними змінами, заощадженням енергії та турботою про довкілля (наприклад, День Землі) за допомогою Інтернет-сторінок державних та громадських організацій;
- сприяння рішенням у сфері зеленої енергетики.
2.1.2. Мінімізація негативних наслідків на територіях постраждалих від аварії на ЧАЕС
Можливі види проектів для реалізації цього заходу на територіях, постраждалих від аварії на ЧАЕС (неповний перелік):
- проведення вимірювання рівня радіологічного забруднення земель, грунтових вод, продуктів харчування, іншої продукції;
- забезпечення розвитку засобів зв’язку (наприклад, широкосмуговий доступ до Інтернет);
- впровадження технологій, які дозволяють зменшувати можливості потрапляння радіонуклідів до предметів побутового користування та продуктів харчування;
- дослідження видів експортно-орієнтованої економічної діяльності, застосування яких можливе на на територіях, постраждалих від аварії на ЧАЕС
ОПЕРАТИВНЕ ЗАВДАННЯ 2.2. Підвищення ефективності використання природних ресурсів
Проблема охорони навколишнього середовища, однією з головних причин якої є низький рівень розробки та впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, набула надзвичайного загострення. На сьогодні основним способом видалення твердих побутових відходів є їх захоронення на сміттєзвалищах, більшість з яких не відповідають санітарно-екологічним вимогам. Значна частина звалищ у сільських населених пунктах є стихійними, розміщені у водоохоронних зонах, не мають обвалування та інших засобів захисту довкілля.
Ситуацію ускладнює відсутність на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів (у т.ч. відходів сільського господарства) як вторинної сировини. Менше 0,5 % усіх вторинних ресурсів задіяно у господарському обороті. Як результат, на сміттєзвалища потрапляє значна кількість матеріалів, які мають високу ресурсну цінність та підлягають переробленню (скло, папір, пластик, текстиль).
Саме тому екологічна безпека є одним з важливих пріоритетів Стратегії сталого розвитку Рівненської області «Західна Брама».
Очікувані результати:
- зменшені об‘єми енергоспоживання шляхом впровадження заходів та стратегій у сфері енергозбереження та ощадливого енерговикористання;
- підвищено спроможність органів управління і громадських організацій розробляти і впроваджувати програми енергозбереження та ощадливого енерговикористання,
- залучена фінансова допомога національних і міжнародних організацій, спонсорів тощо;
- збільшено обсяги виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції;
- зменшено рівень забруднення території області, у першу чергу, твердими побутовими відходами.
Показники:
- рівень забруднення навколишнього природного середовища;
- об‘єми побутового та промислового енергоспоживання;
- рівень повторного використання побутових відходів та відходів сільського господарства.
2.2.1. Застосування пілотних енерго-ефективних рішень
Можливі заходи для реалізації цього завдання (неповний перелік):
- введення енергоменеджменту (аудиту) територіальних громад
- створення демонстраційних моделей впровадження енергозберігаючих технологій та використання альтернативних джерел енергії
- впровадження енергозберігаючих технологій на комунальних підприємствах територіальних громад, у т.ч. – переведення котлів опалення на альтернативні види палива (солома, тирса тощо).
2.2.2. Оптимізація системи поводження з твердими побутовими відходами та відходами сільського господарства
Можливі проекти для досягнення цього завдання (неповний перелік):
- впровадження новітніх технологій і обладнання зі збирання, сортування, транспортування, переробки і утилізації твердих побутових відходів
- формування інфраструктури з управління побутовими відходами включно з розробкою системи тарифів і плати за видалення відходів
- проведення просвітницької кампанії, спрямованої на підвищення культури поводження з твердими побутовими відходами
- придбання обладнання для переробки відходів сільського господарства