Е. А. Зінь регіональна економіка
| Вид материала | Документы |
- Опис кредитного модуля (дисципліни), 179.54kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни розміщення продуктивних сил та регіональна економіка, 315.09kb.
- Закони та закономірності розміщення продуктивних сил, 40.74kb.
- Завдання для контрольної роботи з дисципліни “Регіональна економіка” студентів заочної, 31.81kb.
- Екзаменаційні питання (завдання контрольної роботи) з курсу «Регіональна економіка», 184.59kb.
- Перелік екзаменаційних питань з курсу «Регіональна економіка», що потребують розгорнутої, 27.33kb.
- Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни " Регіональна економіка" для студентів, 3057.55kb.
- Металургійний комплекс України, його структура І стан; Роль машинобудівного комплексу, 23.01kb.
- Економіка праці й, 310.16kb.
- Місце І роль курсу «Розміщену продуктивних сил та регіональна економіка» в системі, 2468.31kb.
Для об'єктивної оцінки стану захворюваності використовують такий показник, як «кількість хворих на активний туберкульоз на 100 000 населення» (табл. 5.5).
Наведені дані свідчать про складність ситуації на території практично усіх областей. В Поліському регіоні більше як вдвічі збільшилась кількість вперше встановлених хворих на туберкульоз
294
Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА
з розрахунку на 100000 населення на території Волинської, Рівненської, Чернігівської областей; в Степовому регіоні кількість хворих збільшилась на території Запорізької та Миколаївської областей в 3 рази, Дніпропетровської області — в 2,9 рази. Більше як втричі збільшилась кількість хворих на туберкульоз за вказаним показником в Харківській, Донецькій та Луганській областях. Високою залишається смертність від туберкульозу.Таблиця 5.5
Кількість хворих на активний туберкульоз з діагнозом, що встановлений вперше (на 100 000 населення.)
| | Регіони та області | Кількість хворих на 100 000 чол. населення | 2002 р. у % до 1990 р. | |
| | 1990 р. | 2002 р. | ||
| Поліський регіон | 33,8 | 66,4 | 196 | |
| Області | Волинська | 29,0 | 59,8 | 206 |
| Рівненська | 34,6 | 70,4 | 204 | |
| Житомирська | 41,0 | 80,4 | 196 | |
| Чернігівська | 36,2 | 74,3 | 205 | |
| Сумська | 29,8 | 56,5 | 190 | |
| Київська (без м. Київ) | 32,4 | 57,2 | 177 | |
| Подільський регіон | 32,7 | 56.9 | 174 | |
| Області | Тернопільська | 32,4 | 57,1 | 176 |
| Хмельницька | 32,8 | 54,0 | 165 | |
| Вінницька | 38,0 | 66,1 | 174 | |
| Черкаська | 32,1 | 55.9 | 174 | |
| Полтавська | 28.2 | 51.6 | 183 | |
| Степовий регіон | 36.4 | 100,0 | 275 | |
| Області | Кіровоградська | 38,8 | 82 Л | 212 |
| Дніпропетровська | 28,8 | 84,3 | 293 | |
| Одеська | 41,7 | 81,2 | 195 | |
| Миколаївська | 33,9 | 100,9 | 298 | |
| Запорізька | 32,1 | 96,7 | 301 | |
| Херсонська | 43,4 | 154,6 | 356 | |
295
Е. А. ЗіньРЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Закінчення табл. 53
| | Регіони та області | Кількість хворих на 100 000 чол. населення | 2002 р. у % до 1990 р. | |
| | 1990 р. | 2002 р. | ||
| Карпатський регіон | 32,6 | 64,3 | 197 | |
| Області | Закарпатська | 38,2 | 56,7 | 148 |
| Івано-Франківська | 35,0 | 66,4 | 190 | |
| Львівська | 31,8 | 75,8 | 238 | |
| Чернівецька | 28,3 | 58,1 | 205 | |
| Донбаський регіон | 30,1 | 93,2 | 310 | |
| Області | Харківська | 30,7 | 97,3 | 317 _j |
| Донецька | 28,1 | 88,0 | 313 | |
| Луганська | 31,4 | 94,4 | 301 | |
| Крим | 26,1 | 74,6 | 286 | |
| м. Київ | 19,1 | 38,3 | 200 | |
| Усього по Україні | 31,9 | 76,0 | 238 | |
Джерело: [129].
Загальна кількість хворих на туберкульоз становить близько 700 тис. осіб, що складає 1,4 % населення України. У світовій практиці рахується, що коли кількість хворих на туберкульоз в державі перевищує 1 % чисельності її населення, то кажуть про епідемію. За експертними оцінками фахівців Академії медичних наук України захворюваність на туберкульоз перевищує епідемічний поріг в 2,14 рази. За нинішніх темпів зростання захворюваності на туберкульоз прогнозується, що в найближчі 2-3 роки захворюваність на туберкульоз подвоїться.
До груп населення підвищеного ризику, які відіграють вирішальну роль у поширенні туберкульозу, відносяться мігранти, особи без певного місця проживання, хронічні хворі на алкоголізм, наркоманію.
Основними причинами, що призвели до масштабного поширення туберкульозу в Україні є:
• низький рівень життя та санітарної культури, недостатнє й неякісне харчування значних прошарків населення, зростання кількості бездомних і безробітних;
296
Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА- недоступність медичної допомоги та ліків;
- недоліки в організації та координації здійснення протитуберкульозних заходів, а також у роботі органів і закладів охорони здоров'я;
- наявність соціально дезадаптованих груп населення;
- неефективна робота по оздоровленню від туберкульозу тваринницьких господарств, продукція яких небезпечна для людей. Існують недоліки в організації та проведенні попередніх і періодичних профілактичних медичних оглядів на туберкульоз;
- недостатнє фінансування як усієї системи охорони здоров'я, так і протитуберкульозних закладів, а також заходів, визначених відповідно Національною та регіональними програмами, що стримує запровадження нових методів раннього виявлення хворих на туберкульоз, їх повноцінного лікування;
- занедбана матеріальна база та обладнання протитуберкульозних закладів.
Боротьба з туберкульозом ще не стала одним з пріоритетних напрямів державної політики в соціальній сфері. Не виконуються передбачені програмами проти туберкульозні заходи як у масштабах держави, так і областях. Занепадають спеціалізовані протитуберкульозні санаторії, зменшується кількість оздоровлених на їх базі хворих, особливо дітей. За останні 10 років закрито 20 тубдиспансерів, скорочено на 16 тисяч одиниць стаціонарних туберкульозних ліжок, звільнено понад 1000 кадрів-фтизіатрів.
Державними органами влади приймаються рішення, спрямовані на подолання епідемії туберкульозу, що створює загрозу для національної безпеки держави. Сформовано законодавчу базу, необхідну для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів з метою недопущення масового поширення захворювань на туберкульоз. Законодавство України про боротьбу із захворюванням на туберкульоз складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про боротьбу із захворюванням
297
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
на туберкульоз». Затверджено низку інших важливих нормативно-правових актів, у тому числі відповідна Національна програма.Законом «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» визначені повноваження центральних та регіональних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері боротьби із захворюванням на туберкульоз. Законом визначена сутність робіт, пов'язаних із своєчасним виявленням хворих на туберкульоз; організацією профілактичних щеплень проти туберкульозу; здійснення протитуберкульозних заходів під час оформлення дітей до навчальних, оздоровчих дитячих закладів, прийняття на роботу працівників; організацію лікування та диспансерний нагляд за хворими на туберкульоз; соціальний захист та умови праці хворих на туберкульоз; права і соціальний захист працівників протитуберкульозних закладів; фінансування протитуберкульозних заходів.
Передбачено збільшення асигнувань із бюджету та за рахунок надходжень коштів іноземних кредитів і грантів, спрямування їх на зміцнення матеріально-технічної бази, забезпечення медичним та лабораторним обладнанням і кадрами протитуберкульозних закладів. Протитуберкульозні заклади мають бути обладнані сучасним рентгенологічним, ендоскопічним, іншим устаткуванням та обладнанням для діагностики і лікування туберкульозу, визначення чутливості його збудників до лікарських засобів.
Планується розширення наукових досліджень із питань епідеміології туберкульозу, регіональних особливостей його поширення, міграції резистентних збудників тощо, розробка науково обгрунтованої концепції подолання епідемії туберкульозу в Україні з урахуванням соціально-економічних перетворень у суспільстві, основних напрямів реформування систем охорони здоров'я та соціального захисту населення, економічної, медичної та соціальної ефективності діяльності протитуберкульозної служби тощо. Передбачено збереження мережі та ефективне використання ліжкового фонду протитуберкульозних санаторіїв. Для забезпечення соціального захисту хворих на туберкульоз і працівників проти туберкульозних закладів передбачається підвищення заробітної плати працівникам цих закладів та надання умов
298
Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА
для щорічного оздоровлення, встановлення пільгових тарифів на проїзд хворих на туберкульоз до спеціалізованих закладів тощо.
Широкого розповсюдження набула хвороба ВІЛ/ СНІД. В Україні нараховується біля 7,5 тис. людей ВІЛ-інфікованих. Найбільша кількість хворих зосереджена в Степовому регіоні — 43,45% загальної кількості, та в Донбаському регіоні — 25-29%. Особливо небезпечна ситуація склалася в Дніпропетровській, де кількість ВІЛ-інфікованих сягає 20-25% від загальної кількості в Україні, Одеській (відповідно 11-12%) та Донецькій (17-24%) областях. Найбільша кількість хворих на СНІД в Одеській області 27-40% загальної кількості в Україні, в Дніпропетровській та Донецькій областях (відповідно 10% і 20%) та в Криму (14%).
Кількість ВІЛ-інфікованих за регіонами наведено в табл. 5.6.
Таблиця 5.6
Кількість ВІЛ-інфікованих за регіонами
| Регіони | 1997 р. | 2002 р. | ||
| Кількість осіб | %від загальної кількості | Кількість осіб | %від загальної кількості | |
| Поліський | 376 | 4.3 | 783 | 10,6 |
| Подільський | 587 | 6,7 | 632 | 8,5 |
| Степовий | 3937 | 45,0 | 3172 | 42,8 |
| Карпатський | 193 | 2,2 | 166 | 2,2 |
| Донбаський | 2528 | 28,9 | 1850 | 24,9 |
| Крим | 616 | 7,1 | 535 | 7,2 |
| м. Київ | 504 | 5,8 | 285 | 3,8 |
| Усього по Україні | 8741 | 100 | 7423 | 100 |