Geum.ru

3 Розвиток промислового комплексу Сумська область належить до регіонів з достатнім рівнем індустріального розвитку, але нижче середнього по Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Основними обмеженнями
Стратегічними напрямками розвитку транспортного комплексу
Динаміка та прогноз облаштування населення основними домашніми телефонними апаратами, тис. од.
Основними обмеженнями
Стратегічними напрямками розвитку зв’язку
3.3. Будівельний комплекс
Таблиця 3.14Прогноз розвитку будівельної галузі Сумської області до 2015 року
Основні показники економічного розвитку Сумської області
Галузева структура промисловості Сумської області
За обсягом продукції (у діючих цінах відповідних років)
видобування енергетичних матеріалів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   31



Основними обмеженнями сталого розвитку транспорту Сумської області, що стримують забезпечення зростаючого за обсягами та якістю попиту на його послуги, є:
  • недостатнє оновлення основних фондів усіх видів транспорту й дорожнього господарства, невідповідність їх технічного рівня перспективним вимогам;
  • недостатня ефективність використання геополітичного положення держави та можливостей її транспортних комунікацій для міжнародного транзиту вантажів територією України;
  • низький рівень інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії транспорту з іншими галузями економіки;
  • недостатня ефективність фінансово-економічних механізмів, що стимулюють спрямування інвестицій на розвиток транспорту;
  • відставання в реалізації державних і галузевих програм в області окремих видів діяльності, транспорту, транспортного машинобудування, розбудови державного кордону.

Вирішення цих проблем має важливе значення не тільки для транспортної галузі, а й держави в цілому, ефективного функціонування її виробничої та соціальної сфер, що значною мірою забезпечується стабільною і надійною роботою транспорту.


Стратегічними напрямками розвитку транспортного комплексу Сумської області мають бути:
  • формування та розширення регіонального ринку транспортних послуг;
  • впровадження нової техніки та сучасних технологій організації перевезень;
  • запровадження ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій, зменшення питомих паливно-енергетичних витрат;
  • комплексне розв'язання проблеми охорони навколишнього природного середовища;
  • заміна застарілих транспортних засобів, придбання нових вантажних автомобілів та заміна міні-автобусів новими автобусами великої місткості;
  • будівництво нових автомобільних доріг, віддаючи пріоритет будівництву нових швидкісних автомобільних трас у межах транспортних коридорів;
  • збільшення кількості під’їзних шляхів до сільської місцевості;
  • поліпшення транспортно-експлуатаційного та технічного стану існуючих доріг, підвищення рівня їх облаштування, безпеки та економічності перевезень, приведення їх у відповідність до сучасних вимог;
  • підвищення пропускної спроможності вузлових споруд – роз’їздів, розв’язок, мостів;
  • реконструкція і модернізація інфраструктури найважливіших залізничних магістралей, оновлення й поповнення його рухомого складу;
  • переобладнання митних пунктів пропуску та транспортних терміналів, збільшення їх пропускної спроможності та щільності розташування транспортних сервісних пунктів, облаштування пунктів відпочинку водіїв та телефонізація трас;
  • оптимізація розміщення ремонтної бази рухомого складу з концентрацією ремонту на підприємствах з найменшою його собівартістю.


Зв’язок. За перші дев’ять місяців 2003 р. у Сумській області послуг зв’язку надано на 115,6 млн.грн., що перевищує рівень відповідного періоду минулого року на 16,1 %.

Постійно розширюється мережа телефонного зв'язку. За 2003 рік Сумською дирекцією ВАТ "Укртелеком" виконано всі планові економічні та технічні показники, нарощувались обсяги надання послуг, поліпшувалась їх якість. Зокрема, темп росту наданих доходів склав 112,9 % в порівнянні з 2002 р. Щільність телефонних апаратів на 100 чол. населення становила 18,9 од. Темп росту комп’ютерного зв’язку становить 270,5 % в порівнянні з 2002р. У 2003 нові цифрові АТС введені в експлуатацію в Сумах, Охтирці, Конотопі, Тростянці. Усього з початку цього року введено 14 тисяч 325 номери АТС та встановлено 9900 основних телефонів. Дві тисячі телефонних номерів введено операторами електрозв'язку "Приватне підприємство "Череда" та ТОВ "Велтон.Телеком".

Щомісяця зростає площа покриття території області стільниковим зв'язком, станом на кінець року повністю охоплені мережею всі районні центри. В перспективі дана галузь отримає подальший розвиток (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Динаміка та прогноз облаштування населення основними домашніми телефонними апаратами, тис. од.





 
1995
2000
2001
2002
2003
2004 (оцін-ка)
Прогноз за варіантами

2005
2010
2015

1

2
1
2
1
2

Україна
5944
7351
7611
7939
8998
9704
10232
10282
12350
12552
14467
16504

Сумська область
138,6
169,1
177,7
184,2
193,9
209,1
221
229
265
298
311
364



Основними обмеженнями, що стримують забезпечення зростаючого за обсягами та якістю попиту на послуги телекомунікаційної галузі Сумської області, є:
  • низька телефонна щільність;
  • фізично зношене і застаріле обладнання;
  • малорозвинена цифрова первинна мережа;
  • недостатня кількість телевізійних каналів для потреб державного і комерційного мовлення;
  • висока питома вага ручної праці в поштовій галузі і низька якість поштових послуг.

В області, як і в цілому по Україні, спостерігається обвальне скорочення кількості трансляційних радіоточок звукового проводового мовлення – з 1990 до 2002 рр. більше ніж в три рази.


Стратегічними напрямками розвитку зв’язку мають бути:
  • забезпечення розвитку та реконструкції телефонних мереж до повного задоволення попиту споживачів шляхом завершення створення цифрових мереж міжміського і міжнародного телефонного зв'язку, прискорення переобладнання внутрішньозонових і місцевих мереж на базі новітніх технологій, а також побудови місцевих телефонних мереж з використанням цифрового обладнання;
  • сприяння прискореному розвитку фіксованого та рухомого радіозв'язку;
  • створення інтегрованої багатосервісної широкосмугової мережі;
  • впровадження нових видів послуг та нових технологій оброблення, перевезення і доставки усіх видів поштових відправлень на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів у поштовому зв'язку, а також використання швидкісних видів спецтранспорту та комп'ютерних методів оброблення повідомлень;
  • впровадження нових принципів організації зв'язку, які сприятимуть прискоренню розвитку та підвищенню ефективності мереж зв'язку.



3.3. Будівельний комплекс



Сталий розвиток області та підвищення його ефективності, піднесення добробуту населення перебуває у прямій залежності від стану, дієвості та технічного рівня будівельного комплексу (БК), спільної синергетичної взаємодії його ланок: науково-дослідних та проектно-вишукувальних організацій; будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних підприємств; промисловості будівельних матеріалів, конструкцій та виробів; будівельної інфраструктури.

Аналіз показників динаміки і структури розвитку БК за період 1990 – 2003 років засвідчив, що на сьогодні він знаходиться далеко не в кращому своєму стані. В наявності тенденція до зниження його інвестиційної активності (і можливостей), купівельного попиту на продукцію галузі, падіння обсягів будівельного виробництва, підрядних робіт, виробництва будівельних матеріалів та послуг.


У кількісному вимірі, порівняно з іншими галузями народного господарства, виробничий потенціал БК області невеликий, але при сприятливому інвестиційному кліматі, відповідній динаміці і структурі інвестицій він спроможний активно впливати на темпи і ефективність відтворювального процесу та сталого розвитку. Досягти цього можна лише шляхом забезпечення синергетичної взаємодії ланок БК в інвестиційній діяльності, результати якої мають найбільший мультиплікаційний ефект і покликана зіграти в цьому роль економічного локомотива.

Завдання полягає у: забезпеченні активізації процесів суспільного відтворення; облаштуванні територій на засадах сталого збалансованого розвитку; будівництві екологічного житла в необхідних обсягах, об’єктів виробничої та соціальної інфраструктури; покращенні галузевої та територіальної структури виробництва.

Пріоритетну роль в цьому процесі має відіграти проектування, яке є єднальною ланкою між наукою і виробництвом. Поки що проектування не виконує покладені на нього функції реалізації науково-технічних досягнень, не забезпечує будівництво конкурентноспроможними по відношенню до закордонних аналогів проектами. Мова йде не лише про проекти об’єктів виробничого призначення, а й містобудування, планування територій, запровадження екологічно ефективного домобудування. Це перед усім стосується проектів будівельної індустрії, впровадження яких має бути направлено на її переоснащення під випуск конструкцій і матеріалів, які б відповідали сучасним містобудівним вимогам (упровадження прогресивних технологій, послідовної політики ресурсозбереження з урахуванням вимог екології і сучасної архітектури).

Особливо велика роль науково-проектної ланки має бути при виконанні регіональної житлової програми, а також участі у переробці Концепції державної програми "Житло" з метою надання їй характеру загальнонаціонального пріоритету. Для цього необхідно ініціювати скасування податку на додаткову вартість і введення системи іпотечного кредитування, розробити механізм додаткового фінансування вказаної програми з бюджетних і позабюджетних джерел за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень, залучення коштів громадян на пільгових умовах, державного довгострокового кредитування житлового будівництва з доведенням кредитної ставки до рівня не більш 10 % річних.

Активна впроваджувальна роль науково-технічних рішень у інвестиційний процес покладається на будівельну ланку БК, хоча на її результативність згубно вплинули різкий спад у обсягах капіталовкладень, зміни в їх динаміці та структурі, неврегульованість процесів на інвестиційному та підрядному ринках. В силу інертності будівельної галузі її можливості гнучко реагувати на зміну ринкового попиту досить обмежені. По цій причині потужності галузі в період економічного спаду використовувалися неефективно. Тому одним із ключових завдань є їх переорієнтація на повне задоволення потреб регіону з урахуванням ринкової кон’юнктури.


Інвестування БК і його ланок протягом останнього десятиріччя мало стійку тенденцію до зниження. І хоча у 2002 р. в порівнянні з минулими роками ситуація з ним дещо покращилась, проте обсяги інвестування не відповідають потребам навіть простого відтворення та приведення потенціалу БК у відповідність до перспективних завдань будівельної програми.

Стратегія розвитку БК передбачає розробку містобудівних програм відповідно до генеральних планів розвитку і організації міст, районів та інших поселень області, основних нормативних документів, які визначають в інтересах населення умови життєдіяльності, функціональне зонування, збереження природної і культурної спадщини тощо. При цьому пріоритет буде віддаватися ресурсозберігаючій будівельній стратегії лише з позиції економії матеріально–технічних, трудових і фінансових ресурсів, а й часу – як найбільш важливого. Виграш у часі дає багато переваг і відкриває можливості залучення до інтегрованого розвитку світової економіки. Навіть і надзвичайно прискорений розвиток економіки втрачає будь який сенс, якщо відсутні орієнтири досягнення соціально значущих цілей. Це перед усім є забезпечення розвитку екологічного домобудування, яке має бути стратегічно найважливішим напрямком соціально-економічного розвитку області.


Ресурсозберігаюча стратегія передбачає також проведення найбільш суттєвих змін у розвитку БК області. Вони одночасно охоплюють динаміку й структуру формування та розміщення даного комплексу, удосконалення технології проектування та будівництва підприємств і об’єктів, їх реструктуризацію тощо. Все це дозволить прискорити оновлення його основних фондів, здешевити та покращити якісні характеристики будівельної продукції. Саме на вказаних вище методологічних положеннях і побудовано сценарний (варіантний) прогноз розвитку будівельного комплексу області (без промисловості будівельних матеріалів, оскільки ця підгалузь виділена окремим підпунктом 3.1.7). Результати відповідних розрахунків наведені в таблиці 3.14.


Таблиця 3.14


Прогноз розвитку будівельної галузі Сумської області до 2015 року


Показник
1995
2000
2001
2002
2003

(очік.)
2005
2010
2015

І

II
І

II

І

II

Інвестиції в основний капітал, млн. грн. у порівняльних цінах
357
356
499
471
500
600
640
1250
1350
1950

2150

Будівельно-монтажні роботи, млн. грн
156
142
164
156
175
260
275
610
660
990
1075

Інвестиції в житлове будівництво, млн. грн. у порівняльних цінах
92
37
37
39
45
67
77
165
200
0
230

Обсяги введення в експлуатацію загальної площі житлових будинків, тис. кв. м
212
110
97
121
150
210
240
500
600
700
720

Кількість будівельних підприємств, од.
116
173
182
131
131
130
120
130
110
120



Чисельність працівників у підрядних будівельно-монтажних організаціях, тис. осіб
26.7
14,2
13,1
10,3
11,0
12,0
12,1
17,0
17,5
19,4
20,5




Додаток 3.1




Основні показники економічного розвитку Сумської області




Показники
2000 р.
2001 р.
2002 р.

Україна
область
Україна
область
Україна
область

значен-ня по-казника
% до України
значен-ня по-казника
% до України
значен-ня по-казника
% до України

Територія, тис. кв. км
603,7
23,8
3,9
603,7
23,8
3,9
603,7
23,8
3,9

Кількість наявного населення, тис. чол.
49291,2
1318,8
2,7
48672,8
1308,7
2,7
48197,3
1289,0
2,7

Чисельність штатних працівників промис-лових підприємств, включаючи малі, тис. осіб.
4331
121,6
2,8
4164,8
122,0
2,9
3961,9
114,5
2,9

Обсяги продукції про-мисловості (у цінах відповідних років), млн. грн.
161218,9
4065,0
2,5
184832,1
4363,2
2,4
202659,3
4440,2
2,2

Виробництво промис-лової продукції на душу населення, тис. грн.
3,3
3,1
94,9
3,8
3,3
86,8
4,2
3,4
80,9

Виробництво промис-лової продукції на одного працюючого, тис. грн.
37,2
33,4
89,8
44,4
35,8
80,6
51,1
38,8
75,9

Виробництво промис-лової продукції на 1 кв. км, тис. грн.
267,1
170,8
63,9
306,2
183,3
59,9
335,7
186,6
55,6

Виробництво товарів народного споживання, млн. грн.
29761,6
914,0
3,1
33524,4
1010,7
3,0
37933,0
983,3
2,6

у тому числі:

продовольчих
17133,9
686,5
4,0
18691,2
776,6
4,2
20873,8
753,6
3,6

непродовольчих
9766,0
215,8
2,2
11343,6
220,3
1,9
12767,0
194,3
1,5

Виробництво товарів народного споживання на душу населення, тис. грн.
0,60
0,69
115
0,69
0,77
115,6
0,79
0,76
96,2

у тому числі:

продовольчих
0,35
0,52
148,6
0,38
0,59
155,3
0,43
0,58
134,9

непродовольчих
0,20
0,16
80,0
0,23
0,17
73,9
0,26
0,15
57,7

Середньомісячна заробітна плата працівників, грн.
230
194
84,4
311
259
83,3
376
307
81,7


Додаток 3.2

Галузева структура промисловості Сумської області, %

Галузі (види економічної діяльності)
За обсягом продукції (у діючих цінах відповідних років)
За чисельністю працівників
За вартість основних засобів

2000
2001
2002
2003
2000
2001
2002
2000
2002

Вся промисловість
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0

Добувна промисловість
28,6
32,1
28,8
23,5
4,0
4,2
4,6
18,9
18,2
видобування енергетичних матеріалів
28,5
32,0
28,8
23,5
3,9
4,1
4,4
18,8
18,1

видобування неенергетичних матеріалів
0,1
0,1
0,0
0,1
0,1
0,1
0,2
0,1
0,1

Обробна промисловість
65,4
61,4
64,6
70,3
87,2
85,7
84,4
67,0
51,1

харчова промисловість і перероблення с/г продуктів
22,3
24,4
22,4
24,7
18,8
17,9
16,9
9,8
7,4

легка промисловість
2,0
2,1
2,1
1,7
6,2
6,2
5,7
1,8
0,4

виробництво деревини та виробів з деревини
0,8
0,8
1,1
0,5
0,8
1,0
1,1
0,6
0,5

целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість; видавнича справа
0,4
0,5
0,6
0,2
0,9
1,1
1,2
0,2
0,2

виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення
5,8
0,4
1,0
0,3
0,2
0,1
0,1
0,0
0,0

хімічна і нафтохімічна промисловість
11,2
11,0
9,2
8,1
11,3
10,5
12,6
23,0
19,3

виробництво інших неметалевих виробів (будматеріалів, скловиробів)
1,2
1,6
1,7
1,5
2,7
2,7
2,6
2,0
1,2

металургія та оброблення металу
1,7
3,1
3,2
1,7
2,5
2,4
2,2
5,7
6,7

машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування
19,1
16,7
22,6
31,3
42,5
42,7
41,1
22,3
14,3

інше виробництво (меблів, оброблення металевого та неметалевого брухту)
0,9
0,8
0,7



1,2
1,1
0,9
1,5
0,9

Виробництво і розподілення електроенергії, газу та води
6,0
6,5
6,6
6,2
8,9
10,1
11,0
14,1
30,7