Довженко Валентину Іванівну. Відповідні інформаційні матеріали Кабінету Міністрів вам вручено. Профільні комітети, керуючись положенням про День уряду, пропонують розподілити регламент

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Тому я хочу сказати, що потрібно робити в цьому питанні, дійсно, революційні якісь подвижки, бо це наша надія, і ми це відчуваємо на собі. Старіння кадрів йде, а молоде поповнення сьогодні зовсім не підготовлене для роботи в нових умовах. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги. Дуже важливе, актуальне питання розглядається зараз. І комітет пропонує ще надати слово виступаючим від фракції. Не буде заперечень?

Будь ласка, Мороз Олександр Олександрович.

12:07:42

МОРОЗ О.О.

Мороз, фракція Соціалістичної партії.

Після війни мого сусіда Андрія Курченка забирали в ФЗО, тоді це були організовані набори. Мати голосила, проводжали, як на війну. В неї ще троє дітей, вдова - виходу не було. А ще враження підтвердилося тим, посилилося, що через місяць він заїхав у чорній шинелі, правда, в цілій (у селі ніхто не ходив в нелатаному). І оце таке відчуття якогось такого відчаю ніби залишилося на довгий час.

Через 12 приблизно років Андрій ночував у мене в гуртожитку. Тоді в Києві з готелями було ще погано. Він працював на Донеччині, був майстром на машинобудівному заводі, одружився, закінчив технікум, мав квартиру і таке інше. Мене вразило не це, мене вразило те, що він, один день побувши в Києві, пішов в оперний театр, а потім розповідав про, робив характеристику вистави, грі, акторам і так далі. А мені було соромно, що я, студент академії, не знаю того, що знає цей представник робітничого класу. Оце була турбота держави про підготовку трудових резервів.

А що сьогодні, кому потрібен сьогодні випускник профтехучилища? Ну, у Маріуполі Бойко потрібен, ну, у Києві Поляченко потрібен. А далі? Державі потрібен, уряду потрібен, який з 1994 року щоразу добивається перенесення фінансування ПТУ із Державного на місцевий бюджет, щоб поставити хрест на цій галузі підготовки? Тому давайте збережемо хоч би одну функцію - соціальну функцію профтехосвіти. Адже півмільйона дітей, які нікому, здавалось би, не потрібні, сьогодні в найскладніший час становлення людини прикрити хоч якоюсь турботою держави.

Бо у школі, там вчиться дочка керівника адміністрації, син мера міста, ще якась увага приділяється. А цим дітям із півмільйона, сто тисяч, кожен п'ятий сирота або з неповної сім'ї, їм ніхто уваги не приділе.

Тому сьогодні, я ще раз повторюю, зберегти оцю систему, структуру, а владу ми поміняємо, і ми повернемо потім все до нормальних, до нормального ставлення держави до цієї дитини. Але треба вирішити системні питання з точки зору правління галуззю, з точки зору аналізу ситуації по галузям, віковому стану, професійному і так дальше. Щодо прогнозування забезпечення кадрами трудовими галузей, щодо фінансового, матеріально-технічного, у тому числі комп'ютеризації профтехучилищ. У тому числі дати можливість заробляти профтехучлилищам самим, бо у нас так трапляється, що і будівельні. Я у Трускавці був, Дрогобичі так само не можуть забезпечити себе заробленими навіть коштами, бо вони відбираються.

І змінити позицію кадрів. Сьогодні приїздять, депутат хоче зустрітися, я не буду прізвищ називати, це було у різних областях. Починає керівник профтехосвіти області дивитися з якої він фракції, з більшості чи з опозиції. Та люди добрі, не соромтеся, якраз ті, хто сьогодні в опозиції, забезпечили те, що ви до сих пір ще працюєте.

Тому співпрацюйте, буде порядок, реалізується той проект законів, ми приймемо той проект законів про закону про зміни до багатьох законів, п'ятнадцяти законів, які підготував комітет. А ми поборемося за зміну системи влади, і система профтехосвіти буде працювати. Не буде тої ганьби, яку ми бачимо сьогодні стосовно оплати викладача чи майстра, чи забезпечення учня. Якщо він у день одержує 50 копійок на харчування, то очевидно таке у нього ставлення буде до цієї влади, не до держави.

Дякую за увагу. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Васильович Рибак, регіони України. Наступний - Демьохін.

12:11:59

РИБАК В.В.

Фракція "Регіони України", Рибак.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги!

Незважаючи на те, що загальний стан професійно-технічної освіти в країні характеризується рівнем фінансування, все ж таки в основному збережено цю систему, розпочато її модернізацію, з'являються навчальні заклади нового типу, діяльність яких спрямовується на підготовку професійної молоді в условіях ринкової економіки.

Але результати досліджень, аналіз на регіональному рівні свідчать, що стан справ у системі профтехосвіти, темпи перетворень відстають від потреб суспільства. І всі виступаючі за це говорили.

Деякі міркування. Перше. Нашу молодь навчає дуже багато високопрофесійних викладачів і майстрів виробничого навчання, але їх стає менше і менше, вони переходять працювати в інші структури. В учбових закладах, я подивився даже по області, 15 до 20 відсотків вакансії. Треба вирішувати найперше питання заробітної плати і проблема загострюється, йде старіння персоналу.

Друге. За бюджетне фінансування казали і міністри освіти, і голова комітету, мені розповідали керівники, і очевидно ми повинні обов'язково посилити державне фінансування. Але потрібно і розглянути питання надання більших прав в регулюванні цих проблем органам місцевого самоврядування. Керівники всіх закладів освіти вказують на недоцільність вилучення в бюджет 50 відсотків коштів від отримання орендної плати за вільні приміщення. Потрібен не фіскальний контроль за відбором коштів, а місцевий фінансовий план з відповідним наглядом за видатками.

В країні майже повністю припинилася допомога від виробничих структур, одиниці сьогодні називалися базових підприємств. Розширення навчання робітників на виробництві. У нас є досвід в цьому напрямі і такі приклади сьогодні наводилися.

І блок питань саме в концепції профтехосвіти. Держава повинна вести стандарти такої освіти враховувати рівень забезпечення кадрами та учбово-технічними засобами.

Необхідно, звичайно, облаштувати і дітей-сиріт, і інвалідів і таке інше, за основу ж необхідно брати загальнодержавну схему соціальної реабілітації молоді з неповною середньою освітою. Виконання програм профорієнтації працівників низької кваліфікації з тим, щоб було можливо підняти кваліфікаційній основи технічних та робочих професій. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Демьохін, фракція "Народовладдя", наступний - Симоненко Петро Миколайовичу.

12:15:21

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемые руководители Верховного Совета, уважаемые руководители правительства, народные депутаты! Владимир Демьохин, 184 округ, Херсонская область, группа "Народовластие".

В настоящее время приходится констатировать, что профессионально-техническое образование существует в отрыве от социального заказа и потребности предпринимательских и производственных структур. А состояние дел в системе профтехобразования, темпы и объемы преобразований не соответствуют потребностях общества и государства.

Вместе с тем, отечественную систему профтехобразования по количественным показателям можно охарактеризовать как достаточно развитую. К типичным проблемам системы профтехобразования можно отнести: ослабление и исчезновение взаимосвязи между системой профтехобразования и отраслевыми органами управления экономикой, с профессионально-техническими учебными заведениями и предприятиями, отсутствие прогнозирования на общегосударственном и отраслевом уровне, что в свою очередь усложняет определение критериев в подготовке специалистов разной профессиональной направленности. Неудовлетворительное состояние с вопросами организации профтехучебных заведений в системе исправительных учреждений.

К более детальным проблемам можно отнести: неудовлетворительное ресурсное и финансовое обеспечение. К примеру, по Херсонской области могу сказать, в прошлом году профинансированы профтехучебные заведения только на 70 процентов; отставание уровня профессиональной компетентности руководителей и педагогических работников вузов от возросших требований, качества подготовки и необходимого уровня для внедрения инновационных технологий обучения. Мы все время говорим об инновациях, а уровень преподавателей у нас отстает сегодня, чтобы молодежи давать такую подготовку; несоответствие устаревшей, морально и физически изношенной материально-технической базы, отсутствие всяческих оборотных средств у профтехучебных заведений.

Для поддержки профессионально-технического образования в Украине наша депутатская группа предлагает следующие пути решения имеющихся проблем. Это не решение, но мы считаем, что наши предложения будут способствовать улучшению системы профтехобразования.

Первое. Определить на законодательном уровне механизм налогообложения учебно-производственной деятельности путем внесения изменений в Закон "О налоге на добавленную стоимость". Мы считаем, что освобождение от уплаты налога на добавленную стоимость поставляемого оборудования, инструмента, позволит обновить учебно-материальную базу. Об этом в своем вопросе говорил депутат Бронников.

Включить государственные заведения профтехобразования в систему кредитования, особенно сельскохозяйственного профиля. Внести соответствующие изменения в Земельный кодекс, чтобы исключить земли, на которых сегодня работают профтехучебные заведения сельскохозяйственного профиля, исключить процессы приватизации.

Обеспечить внедрение в учебный процесс принципа дистанционного обучения, принципа, который подразумевает активную позицию обучаемого. Реализация этого принципа возможна путем компьютеризации профтехучебных заведений, подключения их к Интернету и к соответствующим базам данных, учебным базам данных, которые требуют еще разработки.

Данные предложения подготовлены и отправлены от нашей депутатской группы для включения в программу деятельности правительства. Они, на наш взгляд, позволят более конкретно реализовать инновационный поход в системе профтехобразования. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Симоненко Петро Миколайович, Комуністична партія України. Наступний Бауер.

12:19:11

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, участники обсуждения сегодня этого вопроса, представители системы профтехобразования, я имею все основания заявить, что конкретные примеры, приведенные в выступлениях моих товарищей по фракции, - Пузакова, Масенка, Анатолия Мороза свидетельствуют о том, что мы, коммунисты, реально знаем положение дел в этой сфере и сегодня заявляем о том, что без радикальных изменений и подходов со стороны государства какие-то изменения иметь в этой системе бесперспективно.

На что хотел бы обратить внимание правительства и участников сегодняшнего обсуждения? Какие вопросы сегодня должны быть во главу угла поставлены? Во-первых, мы должны понимать, что вопрос состояния системы профтехобразования - это комплексный вопрос, он касается, в первую очередь развития производительных сил в Украине, уровень их подготовки, он должен сегодня быть увязан с вопросами новых технологий, развитием новых рабочих мест, стратегией поддержки и развития тех или иных отраслей промышленности или конкретных предприятий, составляющих стратегию развития Украины. Мы должны также сегодня понимать, что 90 процентов собственности принадлежит частному капиталу и, естественно, отсюда - коренной вопрос, состоит он в том, что либо государство проводит политику развития производительных сил и подготовку высококвалифицированных рабочих, либо частник сегодня пользуется только тем, что была создана система, как сказал перед этим выступающий с этой трибуны.

Поэтому мы должны учитывать и следующие моменты. Идет колоссальное деклассирование рабочего класса, он выброшен сегодня на асфальт, и он торгует, занимается ширпотребом или ржавыми гвоздями, как мы здесь наблюдаем на рынках города Киева. Мы также должны учитывать, что идет тенденция на дебилизацию молодежи, она сегодня лишена права получить высшее образование и бедная прослойка нашего общества получить хотя бы то образование, которое дает система профтехобразования.

Таким образом, сегодня в государстве, мы утверждаем, отсутствует реальная политика развития производительных сил и, естественно, целенаправленная программа подготовки рабочего класса. Мы должны понимать и каждый, кто хоть немного занимался в государстве реальной политикой, тот знает: станочник - это 10-15 лет подготовки кадров. И все сегодня разговоры уповать на то, что, видите ли, законы нужны, - это утопия. Я для вас, представителей профтехобразования, говорю: с 1994 года фракция коммунистов сделала все, чтобы все законы были приняты. Действуют ли они сегодня? Нет, не действуют, потому что нет политики в государстве, в том числе и по финансированию, по занятости, по многим другим вопросам.

В данном случае нериторический возникает вопрос. Без крепкого рабочего класса, без подготовленных инженеров, тружеников и села в том числе возможно ли развитие Украины? Мы сразу отвечаем: нет. Но самое парадоксальное заключается в том, что мы сегодня, с одной стороны, пытаемся вкладывать бюджетные средства для развития профтехобразования или хотя бы поддержка этого профтехобразования, а, с другой стороны, мы готовим рабочие руки и рабочий класс для зарубежных государств. Потому что сегодня на селе уже редкостью является, что молодой человек остается на селе. Сегодня так же, как и в городе, молодой человек уезжает, потому что у государства нет понятия ответственности перед человеком, гражданином Украины, а тем более перед молодежью. Не финансируя образование, не финансируя систему профтехобразования, государство заявляет о том, что их не интересует проблема конкретного человека, они не думают о будущем нашей молодежи.

Я еще раз хочу обратиться к представителям правительства сегодня здесь. Пока в конце концов не будет комплексный подход к развитию государства, в данном случае к системе профтехобразования, никаких результатов мы иметь не будем, потому что с 1943 года по 1945-й - только Киев освободили - и создали профтехобразование, и 14 училищ заработали. За эти годы 199 училищ закрыли уже. И это лишний раз свидетельствует, что государство в лице правительства и Президента самоустранилось и отстранилось от народа.

Я предлагаю сегодня в комплексе и обращаюсь к интеллигенции: надо сегодня понимать, что государство, которое не думает об интеллигенции, о молодом человеке, - это государство в лице нынешних представителей власти, которое уничтожает будущее народа Украины. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Йосипович Бауер. Наступний Кафарський. Я дуже прошу: дотримуйтесь регламенту.

12:23:55

БАУЕР М.Й.

Вельмишановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги, члени уряду!

Профтехосвіта у впертій боротьбі за виживання довела свою необхідність, структурну доцільність і працездатність.

У доповідях досить ретельно проаналізовано успіхи, недоліки та проблеми, якими переймаються та живуть профтехосвітяни сьогодні.

Чому склалася така складна ситуація? Головною причиною, на мій погляд, такого стану справ є самоусунення, я підкреслюю, самоусунення цілого ряду центральних органів виконавчої влади від виконання функціональних обов'язків щодо управління цією галуззю.

Василь Григорович досить обтічно дав відповідь, а я думаю, що треба було б більш критично сказати саме з цього приводу. Необхідно негайно реанімувати систему. Яким чином? Перше, змінити стереотипи щодо залишкового фінансування галузі. Напевно, назрів час запровадити багатоканальне фінансування галузі. Чому б не передати на регіональне фінансування здобуття загально-середньої освіти та соціальний захист дітей? Або ж визначити перелік закладів освіти, які забезпечують виконання економічних пріоритетів держави і фінансувати їх з Державного бюджету, а решту передати в оперативне (в оперативне!) управління регіонам.

Друге, лібералізувати податкове законодавство щодо системи освіти. Хіба допустимо, щоб спонсорська допомога батьків, яка вже оподатковувалася, ще раз піддавалася оподаткуванню? Або ж на якій підставі 50 відсотків коштів від оренди приміщень направляються до Державного бюджету? При цьому Державний бюджет забезпечує фінансування тільки зарплати та обов'язкових відрахувань.

Третє необхідно змінити ставлення громадськості до профтехосвіти, до профтехучилищ. Цього можна досягти декількома шляхами. Перший, утворення комплексів з вищими навчальними закладами, що дасть змогу талановитим учням поступати на третій курс вузу, але тут є загроза, що вищі навчальні заклади будуть використовувати приміщення не за призначенням.

Тому другим, більш сприйнятливим шляхом, є розробка та запровадження наскрізних програм підготовки спеціалістів. Це має інтенсивно зробити Міністерство освіти і науки України.

І завершуючи, я звертаюся до Василя Григоровича, що треба заставити, я не боюся цього слова, заставити всіх полюбити систему профтехосвіти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кафарський, наступний Бондаренко.

12:27:12

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановні колеги, по суті сьогоднішнього обговорення ми бачимо, що назріло дві проблеми, які треба вирішувати.

Перше. Це сформувати заново систему управління професійно-технічної освіти і зрештою виконати Закон про професійну освіту в нашій державі.

Друге питання. Це реформування системи освіти.

Я почну з першого. Ми сьогодні говоримо і критично звертаємося до Міністерства освіти, але там управління по суті на сьогоднішній день немає. Напевно необхідно відновити серйозне повне управління і ввести посаду заступника міністра освіти по питаннях професійно-технічної освіти, бо інакше неможна керувати цими питаннями. З іншого боку, чи може Міністерство освіти сьогодні впливати на галузеві міністерства і вимагати від них серйозної діяльності у плані розвитку професійно-технічних училищ? Бачимо, що теж ні.

Тому необхідно негайно переглянути якісний, кількісний і так далі склад Міжвідомчої ради при Кабінеті Міністрів. Я не знаю, хто там сьогодні є, але я впевнений, що у цих людей не доходять руки до системи професійної освіти.

І третє. Напевно треба створити з представників різних комітетів промисловості, фінансів і так далі створити робочу групу, яка б негайно почала займатися розробкою нового законодавства по освіті. Тому що у нас складається така дуже цікава практика. Коли ми ставимо питання на День уряду, то те чи інше міністерство або уряд збирає і аналізує все, що робиться в цій галузі, чи ними, чи не ними, немає значення, звітується перед нами, а ми їх покритикували, прийняли постанову і розійшлися. Так не можна далі працювати.

Таким чином на сьогоднішній день на себе повинна взяти певну відповідальність і Верховна Рада. У першу чергу напевно потрібно переглянути Закон про професійну освіту, питання про статус ліцеїв, напевно треба розробити систему законодавчу, яка би дала можливість працювати навчально-виробничим центрам, як основі сьогодні розвитку профтехосвіти. Візьміть досвід Франції у цьому відношенні. Подивитися на діяльність коледжів.

Друга річ. Ми говоримо про перше робоче місце. Але напевно потрібен закон про захист працюючої молоді. Потрібно переглянути закон про стимулювання професійної освіти молоді. Адже у Франції тим, хто навчається у професійних училищах, платять зарплату на виробництві. І я думаю, що треба подивитися закон про базові підприємства. Це навіть застара назва. Не може бути сьогодні базового підприємства. Сьогодні потрібно розглянути законодавство, яке би звело в єдину навчально-виробничу систему і училище, і приватні підприємства, і державні підприємства. Ну, скажіть, будь ласка, чи може бути так, що приватні підприємства металургійної промисловості, які мають колосальний доход, не фінансуючи, фінансують училища. І в той же час сільськогосподарські училища, де затратна галузь економіки. Ми однаково з держави фінансуємо і ті, і ті.

Друга річ, дуже проста. А чому це у сільськогосподарських училищах відпустка літом? Вони ж літом повинні працювати. Є такі деталі, про які ми навіть інколи не задумуємося.

І на завершення. Економічну свободу нашим училищам, зняти всі податки. Я приведу один приклад невеличкий. Івано-Франківське училище витіснило з ринків пошив турками, турецькою промисловістю форми для учнів. Вони звели оплату за цю форму до 27 гривень. Тобто брюки коштують у пошиві училища 7,50. Це дві пляшки мінеральної води, а з них беруть ще й податки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Бондаренко. Наступний - Осташ. Дотримуйтесь регламенту! Всі.

12:31:32

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги! Шановні гості! Сьогодні це питання викликає надзвичайно велику увагу цієї зали, тому очевидно що кожен з нас має якесь відношення до системи, котра по праву є дійсно першими життєвими університетами для багатьох тих, хто потім піде і в вузи і таке інше. І тому той, хто проходив цю школу очевидно в нього серце болить від нинішнього стану профтехосвіти, від тих процесів, які там ідуть. А процеси зовсім негативні.

Я хотів би сказати, що тут і ми недопрацьовуємо, і відповідний комітет Верховної Ради повинен звернути увагу на надзвичайно слабе законодавче забезпечення процесу трансформації профтехосвіти в умовах трансформації виробничих стосунків в суспільстві і взагалі стосунків власності. Мова йде про те. що раніше , коли були підприємства зацікавлені в тому, щоб готувались кадри, вони дійсно шефствували над училищами, дійсно були головними. Сьогодні нема тих підприємств, а училища поки що залишаються як би безгоспними. Ми з цим згодні. Ми згодні також і з тим, що фінансування не може продовжуватися на такому рівні як сьогодні фінансується лише зарплата нарахування на зарплату та 20 відсотків від харчування. А як бути з забезпеченням навчального процесу, коли водія не можна підготувати, коли немає бензину, немає машини. За це учні несуть гроші, здають свої. Тобто, це є плата за навчання в профтехучилищі. Скоро будуть нести розчин, кельми і таке інше. Такого не можна допускати, сьогодні це не є нормальним.

Blog