Довженко Валентину Іванівну. Відповідні інформаційні матеріали Кабінету Міністрів вам вручено. Профільні комітети, керуючись положенням про День уряду, пропонують розподілити регламент

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Чому у навчальних закладах скорочені посади керівників кружків і секцій? Як же виховувати дітей? Як можна підготувати високограмотного виробника на верстаті, випуску середини минулого століття? 10 відсотків навчального оснащення профтехучилищах вимагає часу.

Настійні вимоги нашого комітету, громадськості, асоціацій працівників профтехосвіти ні уряд, ні Верховна Рада України не враховують уже кілька років мінімальних потреб профтехосвіти. Що уряд внесе у Верховну Раду, практично так складено механізм, що нічого змінити не можна. І у бюджеті цього року на енергозабезпечення училищ виділено лише половина від самої мінімальної потреби. Педколективи забули про придбання нової техніки, третина училищ потребує негайного капітального ремонту. Найгірша ситуація в сільських училищах, як у Шевченка: "Чи є у бога люте зло", - де діти забули взагалі про тепло і світло. Без нової техніки, без підтримки держави позаростали чортополохом частина земель навчальних господарств і ті вже надо сьогодні приватизувати декому.

Дефіцит фінансування профтехучилищ по самому мінімуму в цьому році сягає майже 100 мільйонів гривень. Що ми можемо говорити сьогодні про інформатизацію навчального процесу, якщо за 5 років із 368 найменувань підручників та посібників видано лише четверту частину. Я зупинився на економічній, на навчально-виробничій складові й системі профтехосвіти. Але ми часто-густо забуваємо в державі про соціально-виховну роль в системі профтехосвіти. Я хочу сказати, що ми тут робимо велику помилку. Мінпраці і соціального забезпечення, місцеві органи влади ніякого відношення до соціальної політики не мають. Все, всі діти, а Василь Григорович казав, що половина із 500 тисяч - це діти із неблагополучних малозабезпечених сімей, ними опікуються тільки педколективи. Раз на три місяці прийшли кошти на харчування, раз на два місяці дали 500 гривень на тепло, на воду, 11 тисяч сиріт і кожного дня приходять люди і кажуть: а як же кормити цих дітей.

Ось сидить нагорі Ольга Коваленко, майстер виробничого навчання з міста Києва, вона мені розповідає. У її групі, де 30 станочників вона готує, практично всі діти хворіють шлунковими виразками, це захисники Вітчизни, це наші, вибачте, майбутні робітники. Як можна прохарчуватися сьогодні за 30-50 копійок людину, дитину, яка за 100 кілометрів приїхала і живе у гуртожитку? Як можна прохарчувати сироту за 3,5 гривні на добу?

Не можу не сказати кілька слів про кадрове забезпечення діяльності профтехучилищ. У колективах не вистачає сьогодні 4,5 тисячі викладачів і майстрів. І ніхто туди з підприємств не піде, бо заробітна плата сьогодні майстра - це 180-190 карбованців. А буде от Володимир Аврумович Поляченко виступати, скаже, що на виробництві, де діє виробництво, у 5 разів вона вище. Без кадрового забезпечення ми нічого не зможемо змінити. Що пропонується зробити?

Перше. Ми пропонуємо, і в тих документах, що у депутатів на руках, Президенту, уряду остаточно визначитися і Верховній Раді із державною структурою, яка буде опікуватися цими проблемами. У сучасному вигляді той департамент в Міносвіти і науки, як він є сьогодні, йому це не під силу. Півтора десятки осіб та ще по 3-4 чоловіка в кожній області фізично ці проблеми не осилять. Нікому говорити з обленерго, нікому воювати, домовлятися з підприємцями, владою. Тому організованість, говорив класик, повинна подесятирити сили. На часі створення комітету, агентства, асоціації чи просто якогось, як це було, коли Зязюн був міністром, в складі Міністерства освіти був комітет, які б поєднали зусилля всіх міністерств і відомств, підприємців заради якісної підготовки і відтворення робочої сили. Нині у нас, міністр називав, 970 державних та ще півтори тисячі інших форм власності профтехучилищ, 281 міжшкільний навчально-виробничий комбінат, на виробництві готується майже 300 тисяч щорічно робітників. Хто їм допомагає? Хто готує програми? Хто методично допомагає цим? Ніхто! От і якість нашої продукції така якість робочої сили.

На зауваження наших опонентів з уряду, що створення окремого органу державної влади суперечить логіці адмінреформи, ринковим трансформаціям і таке інше, відповім просто: тому що немає в країні цим кому займатись, тому потрібен такий орган. Ось у мене список з усієї України. От сидить один директор підприємства, другий і третій, і "Запоріжсталі", і другі, кажуть, що потрібно створити такий орган. Кажуть сьогодні на всіх засадах, більшість депутатів. От дивіться, просить: през. "Запоріжалюмінбуд" Сулім пише листа Президенту - "Потрібно, щоб хтось опікувався". "Запоріждеревоконструкція". Бойко просить підтримати. Селянська спілка України - за. Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств - за. Бердянська міська рада одночасно. І тисячі таких звернень. А ми давайте будемо гратися сьогодні в ринок. От я паєчка така от я проти, значить нічого не надо робити. Зробіть при цій структурі, щоб було нормально, якщо ви проти підприємства. Не можете, робіть, що люди кажуть.

Якщо уряд в черговий раз не дослухається до думок виробничників, практиків, народних депутатів, організаційно не зміцнить галузь, - в рамках чого, хай він вибирає, - то наступні кроки: матеріально-технічне, науково-методичне, інформаційне, соціальне забезпечення здійснювати просто буде нікому і все це буде говорильнею.

Ми уявляли, що створене, скажімо, урядом Агентство з підготовки робітничих кадрів, могло б працювати на державно-комерційних засадах, поєднавши окремі функції Міносвіти і науки, Мінпраці, Мінекономіки. Хай підпорядковано буде Міносвіті, немає питань. Частина його працівників утримувалась би за рахунок бюджету, частина - за рахунок комерційної діяльності. Є півтори тисячі приватних навчальних закладів - з ними працювали б, ліцензували. Агентство могло б мати при собі наукові, методичні, юридичні, економічні центри, які б допомагали і забезпечували діяльність цих закладів профтехосвіти незалежно від форм власності. Оновлення потребує реорганізації внутрішнього життя в кожному навчальному закладі, демократизацію управління, автономія і самостійність повинні поєднуватись із високою компетентністю керівників. На жаль, поки цього ми сьогодні не спостерігаємо.

Комітет у розробленому проекті постанови пропонує Президенту, уряду, міністерствам, місцевим органам влади здійснити чіткі заходи на підтримку профтехосвіти. Ці заходи повинні лягти і в основу програми діяльності уряду на ці галузі. Ми б просили уряд розглянути найближчим часом ситуацію в профтехосвіті на своєму засіданні, внести зміни у низку постанов уряду щодо діяльності навчальних закладів. Мова йде про перегляд нормативів харчування, утримання сиріт, напівсиріт, норм виконання навчально-виробничої діяльності, оплати праці.

Ненормально, коли один майстер опікується двома навчальними закладами, групами, а кошти отримує ледь за одну. Негайного перегляду потребують ліміти енергозабезпечення діяльності училищ. Потрібно відмінити штрафні санкції. В січні-місяці ми, уряд не профінансували профтехучилища. У лютому кожна копійка, яка витрачається на електроенергію, в п'ять разів, тому що штрафні санкції оплачуються. Та невже ми цього не розуміємо?! Що у Єрмілова сьогодні немає кому розібратися з цим? Ну це ж - бюджетна установа з нашої вини не профінансована.

Нової якості ми чекаємо від Міжгалузевої ради при Кабінеті Міністрів з питань профтехосвіти, яку за посадою очолює Дмитро Табачник. Ми думаємо, що аналогічні ради слід створити у кожній області, як це зроблено, до речі, в Харківській області. А в районах і містах пропонуємо створити ради навчальних закладів за участі представників всієї влади, щоб ці навчальні заклади хоч комусь були потрібні у цьому. Я закінчую.

Комітет спільно з Міністерством освіти, Асоціацією працівників профтехосвіти підготував зміни до низки законів з профтехосвіти. Ми їх вам роздали. Мова йде про внесення змін зразу в десятки законів. Перш за все, я підтримую тут Кременя, у Бюджетний кодекс. Ми не можемо сьогодні на нього, як на святу корову молитися. Є намагання в Дніпропетровській області допомогти профтехучилищам, може Омельченко в Києві допомогти, давайте йому дозволимо. Не слід вважати, що профтехучилища самі себе здатні забезпечити. Це безглуздя. Там дають середню освіту, там вчать дітей. Їх треба навчити, тоді вони будуть працювати.

Я вважаю, що нам потрібно сформувати, приступити до формування науково виваженої сучасної концепції розвитку профтехосвіти. Більшого ми тут чекаємо від Академії педнаук, Національної академії наук, Міністерства освіти і науки. І не тільки дискусія повинна вестися навколо назви системи, а навколо змісту форм і методів роботи.

Шановні колеги, Дідро стверджував, що попереднє знання того, що ми робимо, це запорука успіху. Ми з вами сьогодні спробували викласти знання, як робити і що робити. Реалізація запропонованих змін до законів, постанова Верховної Ради України чітко визначає систему концептуальних ідей та стратегій розвитку профтехосвіти на найближчі десятиліття. Поєднання зусиль органів державної влади на всіх рівнях, виробничих галузях, громадськості, колективів училищ в цій важливій роботі.

То ж від слів до діла!

Дякуємо за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Переходимо до обговорення. Слово надається Шершуну. Будь ласка, Микола Харитонович. Наступний Кармазін.

11:27:18

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція "Аграрна партія України".

Шановний Головуючий, шановні колеги, члени уряду!

Проблеми професійно-технічної освіти в Україні не є лише освітянськими, адже це перше ланка переходу дітей до дорослого життя, надзвичайно важлива для держави в цілому, бо саме на шляху від парти до робочого місця суспільство втрачає активних та перспективних своїх громадян, тих, хто на цьому ж етапі найбільшої потребує уваги з боку держави. На Рівненщині, наприклад, з майже 10-ти тисяч учнів професійно-технічних закладів понад чверть - це діти з багатодітних неблагополучних сімей, сироти і напівсироти.

І першою постає проблема харчування цих учнів, адже минулого року з бюджету їм виділялося всього по 15 копійок в день. Як кажуть, заднім числом виділяються цільові кошти на забезпечення дітей-сиріт та дітей без батьківської опіки. Це стосується лікування та оздоровлення.

Ще одна проблема профтехосвіти - це увага до такого специфічного контингенту учнів, як діти з вадами здоров'я. Держава не повинна від них відмахуватися, адже вони як ніхто прагнуть здобути свою першу професію, повірити у потрібність для суспільства.

Не секрет, що професійно-технічні заклади сьогодні животіють. Недостатнє фінансування, приблизно на третину від потреби комунальних призначень, призводить до того, що закладам відключають воду, тепло і світло. Отож, ні про ремонти приміщень, ні про зміцнення матеріально-технічної бази навіть не мріється.

Зрозуміло, що Державний бюджет не гумовий. Але можна законодавчо врегулювати логічний і виправданий перерозподіл існуючих видатків. Наприклад, на базі багатьох професійно-технічних закладів Рівненської області проводиться навчання, перекваліфікація і перепідготовка безробітних. То чому ж не залучити до фінансування згаданих закладів кошти центру зайнятості? Певен, це відчутно зняло б напругу.

Одним із шляхів вирішення проблем профтехосвіти є також відновлення втраченої взаємодії навчальних закладів з підприємствами, організаціями-замовниками робочих кадрів.

Я неодноразово в окрузі розмовляв з керівниками і державних, і приватних підприємств. Усі вони чекають такого кроку від держави. Вони готові сьогодні на підготовку кадрів спрямовувати частину прибутку, якщо ці витрати буде перенесено на валові витрати. Тому потрібно розробити відповідний правовий механізм, і я певен, що народні депутати його схвалять. Водночас треба розглянути концепцію створення єдиного органу, який би опікувався підготовкою сучасних робітників. Він має стати своєрідним диспетчерським центром підготовки робітничих кадрів для держави, чітко володіючи ситуацією: скільки яких і де робітників потрібно готувати.

На часі, наприклад, необхідність якісної підготовки робітників для сільського господарства. Їх відсутність є одним з гальм реформ на селі. Сучасне виробництво потребує глибоких, якісних знань не лише на рівні інженерно-технічних працівників, але і на робітничому щаблі. Зрозумівши це, відродивши профтехосвіту, економіка держави знайде додатковий трудовий резерв, який вже сьогодні обчислюється в півмільйона учнів професійно-технічних закладів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте порадимося. У нас записалося на виступи 25 чоловік. Вісім - від фракцій. Може нам піти таким шляхом, від фракції щоб кожен виступив представник. Тому що ми повинні до 12 години закінчити розгляд цього запитання. Немає заперечень? Від фракцій ідемо.

По запису від фракцій, там, де позначено "від фракцій". Я Кармазіна уже оголосив. Будь ласка. А потім від фракцій пішли.

11:31:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні присутні, шановні члени уряду, нечисельні, шановний народе України!

Питання, яке сьогодні розглядається про стан і перспективи, про розвиток, навіть не хочеться говорити, професійно-технічної освіти. Просто питання виживання, питання національної безпеки України.

Мені довелося працювати у профтехучилищі, у цій системі, і з болем сприймаю те, що сьогодні відбувається. Одним словом якщо називати наш порядок денний про стан, можна його назвати жалюгідним, а про перспективи, ті, що сьогодні тут намальовані, можна назвати туманними.

Це я говорю для уряду. Тому що з цієї трибуни, найвищої трибуни у державі, коли міністр визнає, що більше ста відключено сьогодні закладів освіти професійно-технічної від енергозабезпечення - це катастрофа. Це Прем'єр-Міністр і Президент мають зараз от по цьому звертатися до народу, а не їздити і звертатися десь до народу до якогось міфічного.

Нам роздали таблицю за підписом, матеріали за підписом Януковича, Прем’єр-міністра. Тут є цікава таблиця, хто не проаналізував, проаналізуйте, будь ласка, на 11 сторінці. Матеріально-технічне забезпечення і тут термін експлуатації обладнання в профтехосвіті, металообробні верстати з віком експлуатації від десяти і більше років - 93 відсотки, деревообробні - 90 відсотків, електрозварювальні - 85, швейні машини - 87, гірниче обладнання - 97. І ми хочемо, щоб кожен день не помирав шахтар при такому стані?! Та подивіться, схаменіться, хіба ж таке можна робити? Оце найстрашніша проблема, яка є.

Інша проблема. Одна третина людей, молодих людей із 220 тисяч знаходиться в місцях позбавлення волі, там вони собі вивчають профтехосвіту. Тому, де сьогодні морські профтехучилища, які були в Одесі? Закриті. Що ми не будемо далі розвиватися? Ми не хочемо думати про те, що буде держава? Давайте встановлювати, виконувати закон про профтехосвіту. Ось переді мною закон, я передивився, нічого ж з нього не виконується. Він просто не виконується виконавчою владою. Не треба нічого придумувати, виконайте закон. І в цих постановах, які ми зараз пишемо, те зробити, те зробити уряду, вибачте, будь ласка, треба написати одне тільки: забезпечити виконання Закону про професійно-технічну освіту, - більше нічого, крапка. Не можете? Підіть звідти, з уряду, пане Януковичу, пане віце-прем'єри. Прийдуть інші люди, які зможуть, саме з цією вимогою вони туди мають прийти.

Тому сьогодні не проблема перевитрат ідуть... перевиробництво у нас у вищій освіті, треба все зосередити на професійно-технічній, туди комп'ютеризація, туди все. Пане Кремень, а ви знаєте, що в Києва ви робите? Я думаю, що ще будуть виступати і розкажуть, але ж віддаєте гуртожитки, віддаєте приміщення, віддаєте це в інших містах, це по Одесі відбулося, це відбулося по Львову, по іншим містам. Подивіться, що пишуть люди з України.

Ми ж розорюємо профтехосвіту задля чого?

Я закінчую, шановні друзі, хоча проблема страшна, болюча і загрожує національній безпеці. І звертаюся до Прем'єр-міністра. Особисто ви маєте прийняти участь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузаков Володимир Тихонович.

11:35:42

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Система профтехосвіти сьогодні повинна взяти на себе роль, яка останніми роками в Україні втрачена. Треба підняти авторитет робітника, робітничої професії, хоч це зробити сьогодні просто неможливо, бо, на жаль, нема тих гігантів-заводів, де б студент міг пройти виробничу практику.

Сьогодні профтехосвіта повинна підходити до професійної підготовки з урахуванням потреб ринку праці. Для задоволення потреб ринку праці потрібно збільшити перелік професій з підготовки фахівців за замовленням служби зайнятості, що, на жаль, цього не робиться.

З метою покращання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених піклування батьків потрібно надавати і первинну професійну підготовку за рахунок бюджету, згідно з державним замовленням. Але відсутність фінансування на погашення заборгованості за комунальні послуги на вугілля для опалення училищних котелень призводить до відключення училищ від джерел енергопостачання, а то і зупинки навчального процесу. Так, станом на 1 березня поточного року зупинено навчальний процес у Маловисковському ПТУ. Перенесено та продовжено канікули учнів Бобринецького. Не опалюються гуртожитки ПТУ в містах Новоукраїнці та Олександрії. Проблемним питанням в системі профтехосвіти в Кіровоградській області залишається питання оздоровлення учнів, особливо дітей-сиріт та напівсиріт, які через відсутність державного фінансування зовсім не оздоровлюються. Питання соціального побуту та харчування учнів профтехучилищ в області також знаходиться в кризовій ситуації. Відсутність відповідних коштів на харчування учнів спричинила закриття їдалень в більшості професійних училищ області. А гаряче триразове харчування учнів залишилося тільки в спогадах.

Водночас треба визнати, що поліпшення підготовки молодших спеціалістів потребує законодавчого втручання. Це зумовлено тим, що після закінчення першого курсу учням, як правило, виповнюється 18 років і вони підлягають призову до Збройних Сил України, а це перериває навчання в училищі на півтора-два роки. Є багато випадків, коли після служби в армії колишній учень не продовжує навчання в училищі, то і виникає питання: а чи є потреба переривати навчання? Звичайно, ні, бо і армії в Україні як такої після президентських реформ немає, та і сьогоднішня влада проводить повний розвал не тільки країни, а як ми бачимо, й армії.

Проблеми профтехосвіти області висвітлені в моєму короткому виступі не повністю, тому що обласне управління в особі Капченка, при зустрічі з ним боїться вголос говорити про них. І їх сьогодні було б набагато менше, коли б державі були потрібні висококваліфіковані кадри, коли б ці проблеми обласне управління профтехосвіти не боялось виносити на люди, не боялось вести боротьбу за їх усунення, і не дивлячись, чи то під червоними прапорами, чи жовто-блакитними, адже ми всі разом покликані робити все для блага людини, для блага нашого майбутнього. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ширко Юрій Володимирович, наступний - Масенко.

11:39:09

ШИРКО Ю.В.

Юрій Ширко, фракція "Наша Україна", місто Рівне.

Шановний Геннадій Андрійович! Шановні депутати! Урядовці! Запрошені! Ось уже кілька років триває фінансування системи освіти, головним завданням якої є підготовка спеціалістів, здатних вивести Україну з економічної і політичної кризи. За цей період створено багато навчальних закладів нового типу. Лише у нас на Рівненщині нараховується більше 40 вищих освітніх закладів, які готують і юристів, і економістів, і менеджерів, але лише один з них готує інженерів.

Чому недержавні навчальні заклади не беруться готувати кваліфікованих робітників, техніків, інженерів? Відповідь проста: для їх підготовки потрібно створювати лабораторії, майстерні, закупляти машини, механізми, комп'ютерні класи і програмне забезпечення до них. Але хіба можуть Україну вивести з економічної кризи лише юристи, економісти, менеджери? Адже для розвитку виробництва необхідні кваліфіковані інженери, техніки і робітники. Ось той потенціал, на який держава має звернути особливу увагу, адже і великий державник Тарас Бульба Боровець, перший командир Української повстанчої армії, 95-річчя з дня народження якого широко відзначила Рівненщина, 9 березня, мав саме технічну освіту і окупованій поляками Україні організовував саме технічну освіту.

Наголошу, що система професійно-технічної освіти виконує велику соціальну роль. Майже 80 відсотків учнів училищ - це діти із малозабезпечених та неблагополучних сімей. Реформування освіти передбачає введення в старших класах уроків технології, тобто школи отримають право вести професійну підготовку учнів. Таким шляхом освіта вже йшла. Були втрачені гроші без найменшої користі для держави. Чи варто повторювати помилки? Краще припинити процес нищення професійно-технічних освітніх закладів, адже із півтори тисячі профтехучилищ залишилося трохи більше 900. Профтехосвіта, яка працює не тільки за законами педагогіки, а й за законами виробництва, вимагає посилення уваги до наукового і методичного забезпечення. На даний час відсутній загальнодержавний підхід до складання програм та навчальних планів. Немає державних стандартів з конкретних професій, а також відсутні майже половина кваліфікаційних характеристик для підготовки робітників. Як наслідок, у профтехзакладах різної форми власності різних підхід до підготовки робітники однієї і тієї ж професії. За останні роки не випущено жодної грунтовної науково-методичної праці з питань організації професійної підготовки учнів. Наявні сучасні праці з науково-методичного забезпечення орієнтовані на систему загальної середньої освіти, яка відмінна від системи профтехосвіти.

Окремої уваги вимагає питання підвищення кваліфікації викладачів, спецпредметів та майстрів виробництва. Для удосконалення розвитку професійно-технічної освіти вважаю за доцільне.

Blog