Довженко Валентину Іванівну. Відповідні інформаційні матеріали Кабінету Міністрів вам вручено. Профільні комітети, керуючись положенням про День уряду, пропонують розподілити регламент
| Вид материала | Регламент |
- Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, 4237.21kb.
- Декрету Кабінету Міністрів України №1392 "Про прибутковий податок з громадян", керуючись, 35.21kb.
- Декрету Кабінету Міністрів України №1392 "Про прибутковий податок з громадян", керуючись, 340.58kb.
- Постанови Кабінету Міністрів від 29. 12. 2009 року №1417 " Деякі питання діяльності, 375.26kb.
- Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 року № 5 Кабінет Міністрів України постановляє, 40.85kb.
- Верховної Ради України пропозицій до закон, 191.1kb.
- Кабінету Міністрів України Про затвердження Технічного регламент, 102.39kb.
- Кабінету Міністрів України від 19. 04. 1993р. №284, керуючись ст. 25, 59 закон, 163.9kb.
- Кабінету Міністрів України від 14. 09. 2011 року №961 „Про внесення змін до постанов, 58.22kb.
- Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. №13-92 "Про прибутковий податок, 318.65kb.
ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
11 березня 2002 року, 10.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка, увімкніть систему "Рада".
10:02:12
Зареєструвалося -368
Зареєструвалося 368 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкрити.
Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення третьої сесії сьогодні на ранковому засіданні проводиться День уряду України. На порядку денному інформація уряду про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації оздоровлення дітей влітку.
Доповідачами із зазначених питань уряд визначив міністра освіти і науки Кременя Василя Григоровича та голову Державного комітету у справах сім'ї та молоді Довженко Валентину Іванівну.
Відповідні інформаційні матеріали Кабінету Міністрів вам вручено.
Профільні комітети, керуючись положенням про День уряду, пропонують розподілити регламентний час засідання таким чином - послухайте уважно, будь ласка. Для розгляду першого питання відвести до двох годин робочого часу, для розгляду другого питання - півтори години. З метою відведення більше часу для виступів пропонується скоротити час для запитань доповідачам по першому питанню до 40 хвилин, по другому - до 30 хвилин. Доповідачу по першому питанню відвести до 20 хвилин, співдоповідачу - до 10 хвилин. Обговорення двох питань завершити до 14 години. Чи будуть заперечення? Немає? Це мається на увазі співдоповідачу? Добре. Починаємо працювати. Так?
До слова для інформації про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні запрошується Василь Григорович Кремень, міністр освіти і науки України. Будь ласка.
КРЕМЕНЬ В.Г.
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати, члени уряду, запрошені! Перш за все хочу щиро подякувати Верховній Раді України за посилення уваги до проблем розвитку освіти і науки та їх законодавчого забезпечення, адже на початку XXI століття у всьому світі найпріоритетнішими стають наука як сфера, що продукує нові знання, і освіта як сфера, що олюднює знання, забезпечити розвиток людини на різних етапах її життєдіяльності. Загальновизнаною є, здавалось би, проста і водночас досить складна істина: тільки та країна, яка забезпечить пріоритетний розвиток саме цих сфер, зможе претендувати на гідне місце в світовому співтоваристві і бути конкурентноспроможною. Зрозуміло, що ключове завдання полягає у забезпеченні реальної, а не декларативної пріоритетності освіти. Цього неможливо здійснити без осучаснення і модернізації усіх її ланок, одна з них - це професійно-технічна освіта.
Я хотів би сказати, що нинішньому Дню уряду передували слухання у Комітеті з науки і освіти, комітеті, який вболіває і багато робить допомоги для професійно-технічної освіти. В цьому слуханні взяли участь окрім народних депутатів також фахівці, науковці, представники профтехосвіти з усіх регіонів України. Відбулася принципова, відверта і водночас конструктивна розмова, спрямована на пошук шляхів оновлення цієї системи в умовах переходу суспільства від індустріальних до науково-інформаційних технологій.
Відбулися також зустрічі депутатів з працівниками профтехосвіти, проведено круглі столи, практичні семінари з цих важливих питань. Як відомо, проблеми підготовки висококваліфікованого виробника є актуальними в усіх країнах. Невипадково вони були у центрі уваги Міжнародного конгресу в Сеулі в 99-му році. Цей форум прийняв рекомендації - технічна і професійна освіта і навчання погляду в ХХІ століття, в яких особливо підкреслено значення професійної освіти для майбутнього інформаційного суспільства.
Ці прогностичні положення враховано в Національній доктрині розвитку освіти, схвалено Другим всеукраїнським з'їздом працівників освіти та затвердженні Указом Президента України.
Безумовно, ті фундаментальні положення, які в минулому визначали розвиток профтехосвіти, в ХХІ столітті зазнають суттєвих змін. Протягом всього періоду функціонування профтехосвіти часто абсолютизувалась її єдина мета - забезпечення галузей народного господарства кваліфікованими робітничими кадрами. Сьогодні мета цієї системи суттєво розширюється і передбачає створення умов для професійної самореалізації особистості, задоволення її потреб у професійних, освітніх послугах впродовж всього життя.
Зрозуміло, що реалізація такого підходу сприятиме забезпеченню потреб економіки у висококваліфікованих робітничих кадрах. Виходячи з цього профтехосвіта має розглядатись не тільки як компонент соціальної сфери, а як галузь, глибоко інтегрована в економіку.
Відтворення кваліфікованих трудових ресурсів країни залежить від її ефективного функціонування. Незважаючи на складні умови першого десятиліття розвитку незалежної української держави, в основному збережено систему профтехосвіти, розпочато її модернізацію, основні напрями якої було визначено Указом Президента від 8 травня 96-го року.
На початку і всередині 90-х років певна частина навчальних закладів була ліквідована або об'єднана з іншими, але профтехосвіта залишається досить потужною як за мережею, так і за напрямами підготовки кваліфікованих робітників. Нині тільки Міністерству освіти і науки України підпорядковано 957 профтехучилищ. І я так скажу, шановні колеги, що і за кількістю профтехучилищ, і за контингентом учнів, що навчаються у системі профтехосвіти, ця система абсолютно задовольняє сьогоднішні потреби, і, власне, ми маємо певні навіть труднощі в останні роки при наборі контингенту за державним замовленням в цю систему.
Хотів би сказати, що більш тісними стають взаємозв'язки профтехосвіти із загальноосвітньою і вищою школою. За останні роки відбувся перехід від однотипності до багатотипності навчальних закладів, а також до реальної ступневості у професійному навчанні. В цьому навчальному році в різних регіонах України вже діють 94 професійних ліцеї - це професійно-технічний навчальний заклад нового типу, діяльність якого насамперед спрямовується на підготовку розвинутої особистості, професійно підготовленої до ефективної праці в умовах ринкової економіки. Більшість навчальних закладів цієї системи, що здійснюють професійну підготовку на основі базової школи, водночас виконують і будуть виконувати і роль одного з напрямів профілізації старшої школи.
У 146-ти вищих професійних училищах, а це теж нове явище для України, і в також центрах професійно-технічної освіти учні можуть здобувати сучасну робітничу професію і освітню кваліфікацію молодших спеціалістів. Ці речі ми започаткували буквально 2-3 роки назад. Кращі профтехучилища, які віднесені до розряду вищих профтехучилищ, мають можливість готувати молодших спеціалістів.
Професійно-технічні навчальні заклади входять до структури 70-ти навчально-наукових комплексів. Запровадження в них наскрізних навчальних програм дає змогу значно скоротити термін підготовки фахівців з вищою освітою.
Нині близько 500 тисяч учнів і слухачів навчаються у закладах профтехосвіти. 478 тисяч з них - це випускники загальноосвітніх шкіл, близько 18 тисяч - за направленням служби зайнятості, 5 тисяч працюючих на виробництві підвищують в них свою кваліфікацію.
Дві третини учнів поряд з професією здобувають повну загальну освіту. Кожен другий за час навчання здобуває дві і більше професій, що посилює їх мобільність на ринку праці.
Ви можете слідкувати, шановні колеги, за слайдами. Я не буду зупинятись конкретно. Є наглядні матеріали.
Щорічно навчальні заклади направляють на виробництво та сферу послуг більше чверті мільйона випускників. В минулому році направлено 282 тисячі.
Сучасна профтехосвіта здійснює також важливі функції соціального захисту підлітків, і я хотів би на цьому зупинитись окремо. Так, у закладах цієї системи навчається 11,2 тисячі дітей-сиріт, кількість яких щорічно зростає. Скажемо, у 1996 році було 5,9 тисяч чоловік. 131 тисяча дітей, які потребують додаткової соціальної підтримки, і 3,8 тисячі дітей, котрим необхідна корекція фізичного та розумового розвитку. Таких дітей теж виросла кількість на одну третину за останні роки. Професійна підготовка цих підлітків, як і всіх учнів професійно-технічних навчальних закладів, є необхідною умовою забезпечення їх майбутньої зайнятості і спрямована на адаптацію у самостійному житті.
Сучасні реалії нашого суспільства потребують збереження цієї функції за профтехосвітою - функції соціального захисту. І, на наш погляд, потребують законодавчого забезпечення, значного збільшення фінансування на утримання харчування цих дітей та конкретної адресної допомоги.
Розв'язуючи складний комплекс проблем, пов'язаний з формуванням сучасного виробничого персоналу, слід особливо підкреслити, що система професійно-технічної освіти - це не лише профтехучилища, підпорядковані Міністерству освіти і науки. Професійну підготовку громадян здійснюють також понад півтори тисячі професійно-технічних навчальних закладів інших форм власності і підпорядкування. У 33 навчально-курсових комбінатах, скажімо, Мінагрополітики щорічно здійснюють підготовку біля 20 тисяч кваліфікованих робітників для аграрного сектора економіки. Понад 26 тисяч працівників підвищують в них свою кваліфікацію.
Чимало робиться також Міністерством транспорту, Державним комітетом з будівництва та архітектури, іншими міністерствами, які зберегли мережу професійно-навчальних закладів з курсової підготовки.
Сучасне виробництво потребує висококваліфікованих і високопродуктивних фахівців, здатних адаптуватися до швидких суспільних та економічних змін. Єдиний спосіб надати людям знання, виробити уміння і навички, необхідні для активної трудової діяльності - це забезпечити доступ до якісної професійної освіту продовж життя.
І я хотів би сказати, що ось тут Україна дуже і дуже суттєво відстає від інших розвинутих країн світу. Буквально два показники: скажімо, у Німеччині одночасно навчається до 40 відсотків дорослого населення, у Сполучених Штатах Америки - до 60 відсотків навчається дорослого населення. Відродження і розширення професійного навчання робітників безпосередньо на виробництві - винятково важлива умова підвищення його ефективності. Прикладом цього є діяльність таких підприємств, як Криворіжсталь, об'єднання "Азот", судобудівний завод імені 61-го комунара, Новокраматорський машинобудівний завод, де створена належна навчально-виробнича база. І це спрямовано здійснюється професійне навчання робітників. тільки у 2001 році безпосередньо на виробництві оволоділи новими професіями 307 тисяч робітників, а 857 тисяч підвищили свою кваліфікацію.
Формування в нашій державі ринку праці зумовило ще одну функцію профтехосвіти - це підготовка, підвищення кваліфікації та перенавчання незайнятого населення. Питома вага осіб, які навчаються за направленнями центрів зайнятості, становить до 15 відсотків від загальної кількості громадян, які зареєстровані як безробітні. Тільки у професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки у минулому році професійним навчанням було охоплено 163 тисячі таких громадян. Нині постала потреба організації професійного навчання у системі покарань та розширення професійного навчання дітей і дорослих з особливими потребами. Указом Президента України від 23 травня 2001 року в Київській області створено Всеукраїнський центр реабілітації інвалідів. В ньому та ще в трьох спеціалізованих ПТУ, підпорядкованих Мінпраці, навчається більше однієї тисячі учнів, для яких створено належні умови для фізичної і соціальної реабілітації та здобуття робітничих професій.
Як бачимо, система професійної освіти, шановні колеги, шановні народні депутати, це досить великий і складний комплекс проблем. Їх розв'язання потребує реальної державної політики, координації діяльності усіх гілок влади та законодавчого забезпечення.
Ми констатуємо, що в державі в основному створено нормативно-правове поле розвитку професійно-технічної освіти. Закон України "Про професійно-технічну освіту", прийнятий Верховною Радою України у 1998 році, був першим освітянським актом прямої дії. На його виконання Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки, іншими зацікавленими міністерствами і центральними органами виконавчої влади розроблено понад 20 нормативно-правових актів.
Як відомо, з часу прийняття цього закону минуло 5 років, відбулися соціальні зміни у соціально-економічному розвитку держави і відповідно у самій профтехосвіті. А тому постала гостра необхідність оновлення закону про професійно-технічну освіту та інших законів, зокрема про освіту, про загальну середню освіту, про вищу освіту, про загальний військовий обов'язок і військову службу в частині вдосконалення ступеневої професійної освіти, забезпечення наступності ....... змісту, створення нових типів професійно-технічних навчальних закладів, розширення їх функцій у післядипломній освіті, створення та діяльності науково-методичних установ.
Актуальними також є вдосконалення управління на всіх рівнях, покращання фінансування і підготовки робітничих кадрів та їх ресурсного забезпечення, забезпечення реальних соціальних гарантій учням і випускникам професійно-технічних навчальних закладів.
Я думаю, що з огляду на соціальний захист тих, хто навчається у системі профтехосвіти, ми багато і багато ще не допрацювали. Тим більше, якщо проаналізувати склад тих, хто навчається, більше 50 відсотків, це або діти-сироти, або ті, хто є в неповних сім'ях, або діти із неблагополучних сімей, або діти із дуже бідних сімей.
Потребує розв'язання на законодавчому рівні питання щодо оподаткування цих навчальних закладів та їх навчальновиробничої діяльності, управління майном, участі роботодавців у професійній освіті, їх відповідальності за оновлення та ріст професійної кваліфікації виробничого персоналу, включення державних професійно-технічних навчальних закладів до системи кредитування, зокрема ПТУ сільськогосподарського профілю на рівні з іншими сільськогосподарськими товаровиробниками.
Доцільно внести зміни до Земельного кодексу України щодо включення професійно-технічних навчальних закладів сільськогосподарського профілю до переліку організацій, земля яких не підлягає приватизації.
Відповідні пропозиції підготовлено профільним комітетом, з яким ми тісно спілкуємося, співпрацюємо і ми сподіваємося, що вони будуть підтримані Верховною Радою.
Як показують результати аналізу, на регіональних, галузевих та загальнодержавному рівнях стан системи профтехосвіти, темпи та глибина перетворень у ній ще не відповідають потребам особистості суспільства і економіки України. Відсутність науково обгрунтованого прогнозу розвитку ринку праці гальмує розроблення вивірених перспективних планів підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за професійним спрямуванням. Це негативно позначається на процесі перепрофілювання навчальних закладів з урахуванням потреб ринку праці. Внаслідок цього чимало випускників не можуть працевлаштуватися. А проблема законодавчого вирішення питання щодо першого робочого місця випускника професійно-технічного навчального закладу досі не розв'язана. Хоча маю визнати, що проблема працевлаштування випускників прямо пов'язана із станом нашої економіки.
Шановні колеги і шановні народні депутати! На третьому поверсі розгорнута спеціальна виставка до сьогоднішніх слухань з професійно-технічної освіти. Я запрошую в перерві подивитися цю виставку, але на запитання - який відсоток, скажемо, працевлаштовуються випускників - було дуже приємно почути, скажімо, від керівника Кременчуцького профтехзакладу про те. що в минулому році заявка від машинобудівельників, від інших підприємств була більш висока , аніж можливості профтехосвіти міста надати кадри для роботи. І це дуже позитивне явище, хоча воно, на превеликий жаль, ще не повсякденне.
Відставання змісту професійного навчання від............. змін в економіці знижує його якість. З ряду причин. Одна з яких це - відсутність належного фінансування. Ми, скажу про це самокритично відстали у розробці державних стандартів профтехосвіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року, якою визначено вимоги до Державних стандартів лише перший крок. І для розв'язання цієї проблеми необхідно вишукати всі ресурси та можливості об'єднати зусилля роботодавців, фахівців, педагогів та науковців.
Шановні колеги! Модернізація професійно-технічної освіти її інноваційному розвитку провідну роль відіграє педагогічний персонал. Аналіз свідчить, що в усіх регіонах України посилилися негативні тенденції щодо кадрового забезпечення системи профтехосвіти. Вони пов’язані з тим, що багато високопрофесійних викладачів і майстрів виробничого навчання перейшли на роботу в інші структури, де значно більш висока заробітна плата. Внаслідок цього утворилося 10 відсотків вакансій викладачів і 15 відсотків майстрів виробничого навчання. У зв'язку з помітним постарінням педагогічного персоналу навчальних закладів ця проблема в майбутньому ще більше загостриться. Вирішення цих проблем можливо лише за умови введення гідної оплати праці та визначення сучасних шляхів підготовки і формування кар'єри педагогічних працівників системи профтехосвіти.
Міністерство освіти і науки України, АПН України завершують розробку концепції професійно-педагогічної освіти, опрацьовують пропозиції щодо розширення мережі факультетів у вищих навчальних закладах для підготовки педагогів професійного навчання. Ми виходимо з того, що у кожному із регіонів України, тобто в одній або декількох областях повинні бути факультети у складі педагогічних чи інших вищих навчальних закладах, де б готувалися і викладачі і майстри виробничого навчання для системи профтехосвіти того чи іншого регіону.
Ще однією гострою проблемою є ресурсне і матеріально-технічне забезпечення профтехосвіти. Безумовно, підвищення якості підготовки робітничих кадрів, з огляду на зрослі вимоги до рівня їх професійних кваліфікацій і компетентності не можливо без відповідного рівня фондного забезпечення навчального процесу.
На превеликий жаль, ми повинні констатувати, що майже більше 10 вже років як практично матеріально-технічна база професійно-технічної освіти суттєвим чином не оновлюється і дуже часто навчальний процес здійснюється на техніці використанням тих технологій, які вже практично віджили і не використовуються або використовуються недостатньо ефективно в народному господарстві. Безумовно, тут проблема в обмеженні бюджетне фінансування. Бюджети профтехосвіти останніх років скоріше були скеровані на те, щоб підтримати сферу, а ніж на те, щоб надати їй сучасного, особливо з точки зору матеріально-технічного забезпечення, гатунку, адже 60 відсотків видатків становить заробітна плата з нарахуванням і лише 11 відсотків - забезпечення навчального процесу. Що стосується суттєвого збільшення обсягів фінансування професійно-технічної освіти з державного бюджету в поточному році, то воно викликане першу за все зростанням мінімальної заробітної плати.
В нашій державі керівникам різних виробничих галузей вкрай необхідно якнайшвидше усвідомити, що підготовка сучасного фахівця це дорогий процес, який вимагає від суспільства значних матеріальних, фінансових та інтелектуальних затрат. Бюджетне фінансування сьогодні залишається основним у забезпеченні діяльності професійно-технічних навчальних закладів. На відміну від попередніх десятиліть майже повністю припинилась конкретна допомога від виробничих структур. Нагадаю, що раніше більше 60 відсотків поступлень в систему профтехосвіти якраз ішли за рахунок або прямих інвестицій, або через надання відповідної техніки з боку підприємств професійно-технічним навчальним закладам. У нових соціально-економічних умовах розпалися зв'язки училищ з підприємствами-замовниками кадрів, а новий механізм взаємодії закладів профтехосвіти з роботодавцями відсутній, не розроблено правової бази для створення такого механізму.
Слід особливо наголосити, що в умовах ринку праці потрібні сучасні моделі економіки профтехосвіти, від них залежить розв'язання фінансових проблем розвитку цієї галузі. Відомо, що в усіх високорозвинених країнах світу утвердилась практика багатоканального і багаторівневого фінансування. Наприклад, з державного бюджету можливе фінансування загальнодержавних програм підготовки робітничих кадрів, місцеві бюджети могли б взяти на себе витрати на соціальні програми. Я не розумію, чому згідно з нашим законодавством, що визначає бюджет і інші фінансові операції, неможливе фінансування профтехосвіти, вищої школи, інших закладів освіти, науки із декількох джерел?
Добре, що в останні роки заклади профтехосвіти посилили увагу до навчально-виробничої діяльності. Тільки за минулий рік в навчальних майстернях і господарствах вироблено продукції та надано послуг на 30 млн. гривень.
Але ж подивіться, шановні друзі, лише в Києві, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Львівській областях було передано закладам профтехосвіти податків та обов'язкових платежів до бюджету на суму понад 2 млн. гривень. Бідні ПТУ і повинні ще конкурувати ось в такому прямому відношенні із тими виробничими закладами, виробничими установами, які спеціалізуються на випуску тієї чи іншої продукції. І тут ми сподіваємось на виважені законодавчі рішення.
Повертаючись до проблеми якісної професійної освіти, вважаю за доцільне оголосити, що досягнення цієї мети не можливе без використання сучасних інформаційних технологій навчання. І в цьому відношенні я хотів би запропонувати і просив би Верховну Раду підтримати про створення спеціальної програми, урядової програми по комп'ютеризації, інформатизації професійно-технічних навчальних закладів і про запровадження спеціального рядка в бюджеті в наступному році на цю мету.
Шановні колеги, ми повинні поліпшувати і управлінську діяльність щодо системи профтехосвіти. На загальнодержавному рівні створено міжгалузеву раду з проблем профтехосвіти. Її очолює віце-прем'єр міністр України Дмитро Вадимович Табачник, і розроблено вже чіткий план реанімації діяльності цієї інституції. На нашу думку. слід підтримати досвід Харківської, Запорізької областей, де результативно працюють регіональні ради з цих проблем. Вважаємо, що такі ради доцільно створити в кожній області з проблем профтехосвіти. Це сприятиме координації діяльності усіх, причетних до підготовки висококваліфікованих робітників.