Довженко Валентину Іванівну. Відповідні інформаційні матеріали Кабінету Міністрів вам вручено. Профільні комітети, керуючись положенням про День уряду, пропонують розподілити регламент

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Що стосується народних промислів і таке інше, ну, я думаю, що ми не загубили ці традиції, і я прошу підійміться на третій поверх у перерві, побачите там виставки, правда, по-моєму, не знаю Закарпатська є чи ні. Але я згоден з тим, що ми повинні нарощувати тут зусилля. Значить, і ми пішли по тому, що в Мукачево, якщо ви знаєте, пане Климпуш, ми створили інститут на базі технікуму, який до цього був Інститут львівської академії прикладного мистецтва. І ми продовжуємо цю роботу у Закарпатті, Івано-Франківській області, у Львівській області. Ми приймаємо ваше запитання як завдання на майбутнє. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г. Знову ж питання фракції Комуністичної партії стосовно того, як залучаються для фінансування кошти роботодавців.

Дальше, "Демократичні ініціативи", теж стосується поліпшення взаємовідносин між ПТНЗ і виробництвом.

І спеціальна контрольна комісія з питань приватизації знову ж таки про необхідність залучення коштів, які виділяються на перепідготовку кадрів саме для діяльності в системі професійно-технічних навчальних закладів.

Хотів би сказати, шановні, і питання, значить, Комітету з прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин: повернення коштів підприємствам із-за підготовки спеціалістів для галузей економіки держави.

Я вже частково відповідав на ці запитання. Хотів би сказати наступне, ще раз повторити, потрібна відповідна законодавча база. Тому що коли ми звертаємося до приватників, до інших і кажемо: ви, будь ласка, допоможіть конкретному навчальному закладу. Нам відповідають: а ми платимо податки, оце податки на підготовку робітничих кадрів. Тому все впирається в підготовку відповідних законодавчих проектів, які, як я розумію, у нас є нароблені в комітеті з науки і освіти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернигора Леонід Михайлович.

10:54:41

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановний Василь Григорович! До мене... Я... Соціалістична партія фракція України і ви знаєте, що наша фракція як і вся партія постійно опікується долею професійно-технічної освіти і її учнів.

Ви мені, будь ласка, дайте таку відповідь. Чим вас не влаштовувала система трудових резервів, яка діяла в нашій державі?

Ви знаєте, що на часі у нас прийняття 5, а може 10-річного плану відбудови народного господарства України після цієї руйнації, яку ми за 10 років довели її при переході на ринкові реформи. Так, знаєте ви сьогодні скільки вам потрібно за професіями людей, скільки яких не вистачає чи є такі програми? І чому у нас ви погодилися при такій обстановці вести сьогодні слухання? Ви подивіться хто в урядовій ложі. Чому вона не тріщить від замовників на вашу продукцію? Чому там немає міністра енергетики, який не отоплює сьогодні 200 цих ПТУ?

Чому там немає аграрного міністра? Чому там немає будівельників? Чому там пан Табачник сьогодні веде прийом людей весь час, поки ви тут нам відповідаєте на питання? Хай би він став би і відповів за вас. Ви ж не хочете сказати правду, що сьогодні розвал у нашій системі профтехосвіти.

Прошу відповісти.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі, шановний народний депутат.

Щодо розвалу, то слухи про смерть профтехосвіти перебільшені. І я б так сказав. Якщо б відповідне сучасне фінансування, багатоканальне фінансування, то ми змогли б в найближчий час суттєво полагодити справи.

Ми зберегли матеріально-технічну базу, але треба її оновлювати. Треба підвищити заробітну плату тим, хто працює. Треба підвищити соціальний захист. Тобто, все це зустрічає на собі проблему фінансування.

Щодо попередньої системи. Ну якщо ви знаєте і слідкуєте чи десь чули мої виступи, я ніколи не займався і не буду займатися голим запереченням минулого. Я завжди казав і кажу, що з минулого треба робити уроки і позитивні, і негативні. Так от, з точки зору цієї системи, було дуже багато позитивного, яке страчено, на превеликий жаль.

Перш за все, це участь роботодавців в системі діяльності профтехосвіти. Це раз. І турбота роботодавців про відповідні підвищення кваліфікації на виробництво. Це те, на що не може подіяти ні Міністерство освіти і науки, ні створення якихось нових комітетів і таке інше. Я думаю, що друге все більше і більше пробуджується, особливо там, де починає зростати виробництво.

Що стосується першого, ще раз хочу повторити. Ми повинні адаптувати діяльність профтехзакладів, особливо у частині фінансування до ринкової економіки. І це наша спільна справа Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Я знаю, що Комітет з науки і освіти, який очолюється щойно вашою фракцією, є послідовним у цьому відношенні комітетом, структурою. І думаю, що спільними зусиллями ми зможемо зробити таким чином, щоб система профтехосвіти в Україні була адекватна і потребам українця, і потребам української економіки, і адекватна тим вимогам, які ставлять перед нами перехід від індустріального до науково-інформаційного виробництва, який уже започаткований у розвинутих країнах світу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмові запитання.

Шановні колеги, я дуже прошу, дайте запрошеним послухати, про що йдеться у залі.

Григорій Дашутін.

Будь ласка, дайте можливість віце-прем’єр-міністру послухати. Дмитро Володимирович, треба закінчити там переговори.

Будь ласка, продовжуйте.

КРЕМЕНЬ В.Г. Депутатська група "Народовладдя". Які заходи передбачені для зміцнення фінансової самостійності професійно-технічних навчальних закладів та відповідно покращання рівня їх фінансового забезпечення.

І тут же фракція Соціалістичної партії. Чому зараз відмикається від електропостачання професійно-технічні заклади, я частково говорив і виплати штрафів у п'ятикратоному розмірі теж частково говорив, можливо, ще скажу.

Шановні колеги, хотів би сказати, що сьогодні додаткові фінансування професійно-технічних закладів окрім державного здійснюються лише за рахунок оренди і то 40 відсотків з цього року ми віддаємо у відповідний бюджет цієї оплати.

Другий канал - це виробнича діяльність. Вона зростає з кожним роком у навчальних закладах. Але знову ж таки, я повторю, вони поставлені в умови як звичайний виробник і, безумовно, вони не можуть конкурувати із звичайним виробником, і тут ми теж просимо відповідні рішення на законодавчому рівні.

Якщо говорити про перспективу, то, думаємо, що повинні обов'язково зліквідувати цю нерозумну абсолютно, на мій погляд, норму що установа, яка фінансується з одного бюджету, не може фінансуватися з іншого бюджету. Чому б не об'єднати, скажімо фінансування професійно-технічного навчального закладу в тій чи іншій області з центрального бюджету і з місцевого бюджету, тим більше, що часто у місцевого бюджету є можливість і є така потреб, але законодавчі перепони заважають цьому.

Тому я думаю, що потрібно розшити, як-то кажуть, ось ці рогатки і як можна скоріше створити найліпші умови для і заробляння коштів власне професійно-технічним навчальним закладом, і для того щоб спонсори мали можливість спонсорувати чи у вигляді коштів, чи у вигляді виробленої продукції, технологій, техніки ті чи інші професійно-технічні навчальні заклади.

Щодо енергозабезпечення, я вже говорив. Хотів би ще раз підкреслити абсолютно негативне власне відношення до такого явища.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович, будь ласка.

11:00:52

ЗАЄЦЬ І.О. Іван Заєць, Українська народна партія.

Шановний Василь Григоровичу, у мене до вас є два запитання.

Перше. До мене і до моїх колег надходять багато сигналів про недостатнє фінансування професійно-технічних навчальних закладів. Для прикладу пошлюся на Волинську область. За перші два місяці поточного року фінансування закладів профтехосвіти Волині на потреби тільки енергозабезпечення склади 8,8 відсотка від бюджетних призначень, на теплопостачання і водозабезпечення не виділено жодної копійки. Якщо говорити про харчування, то там так само така сама справа. Яке ваше відношення до того, щоб змінити принцип фінансування цих закладів на рівні державного бюджету, а саме: виділити окремим рядком фінансування для цих закладів.

І друге питання. Останнім часом намітились процеси деукраїнізації в мовному плані вищих учбових закладів, шкіл і професійних навчальних закладів. Яка система заходів розроблена Кабінетом Міністрів і буде реалізовуватись, щоб виправити цю ситуацію, щоб українська мова запанувала як державна, бо без української мови немає патріотизму, без патріотизму немає спеціалістів? Дякую.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі, Іване Олександровичу. Перш за все я хотів би сказати, що заробітна плата, стипендії, а також харчування, Іване Олександровичу, також харчування за перші 2 місяці профінансовані на 100 відсотків. Дійсно, оплата теплопостачання живими коштами на третину, проблеми з електроенергією, оплатою природного газу. Хоча ті профтехнавчальні заклади, які, скажімо, використовують вугілля чи інше паливо, яке не підлягає взаємозалікам, ми профінансували. Значить, справа не в окремому рядку, справа в тому, щоб ці статті були захищені таким же чином, як і оплата праці. Це перше.

Друге. Збільшення, ще раз повторю, збільшення видатків по цих статтях на перший рік і, особливо важливо, це вкладення в модернізацію технологій енерго-, електро-, тепло- і таке інше забезпечення.

Що стосується деукраїнізації. Іване Олександровичу, хочу сказати, що я з вами принципово не погоджуюся. Значить, будь-яка сфера освіти має позитивні тенденції в розвитку і в застосування української мови. Так, проблеми є, особливо в певних регіонах. Але якщо ми мали в 1990 році 49,7 відсотка учнів середньої школи, які навчались українською мовою в Україні, то сьогодні наближаємося до 75 відсотків. Я вам сказав, якщо ми раніше в Україні не видавався жоден підручник для системи профтехосвіти, то видано, я вже назвав, біля сотні, всі вони українською мовою, і ми готові сто з чимось видати. Те ж стосується і вищої школи. Проблеми є, але не треба закривати очі, що тут є позитивний рух, і ми повинні його всіляко підтримувати, всіма зусиллями. От ви, шановні народні депутати, прийняли текст Гімну України, щире спасибі вам за це. Ми підготували наказ, згідно з яким в усіх школах буде вивчено гімн, розучено співи, будуть розміщені відповідні тексти, розміщені відповідні тексти в певних підручниках з української літератури, мови, з історії в усіх класах. І ми будемо в цьому напрямку працювати. Тут потрібно не посипання попелом власної голови і намагання когось десь звинуватити, а засукати рукава і працювати разом, а не вказувати на винного. Ніхто з центру, одна особистість не зможе вирішити цю проблему, ви знаєте, Іван Олександрович, і треба працювати більш наполегливо, в тому числі і вам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання.

КРЕМЕНЬ В.Г. Шановні колеги, спеціальна контрольна комісія з питань приватизації, депутатська група "Демократичні ініціативи": "Чи проводить уряд вивчення потреб ринку праці для підготовки фахівців дефіцитних професій в нових видах діяльності, в яких рівень професіоналізму зайнятих працівників поки що недостатній - реклами, інформаційної технології, організація малих підприємств та інше? І скільки нових спеціальностей було додано до навчальних планів ПТНЗ в останні декілька років?"

Щоб не говорити дуже широко, скажу, у 2002 році більше 30 тис. осіб оволоділи новими професіями безпосередньо на виробництві відповідно до потреб роботодавців. Хотів би сказати, що 2001-2002 навчальному році підготовка здійснювалась: у нас 990 робітничих професій, із них 652 - це складні або інтегровані. Це на п'ять відсотків більше у порівнянні з попереднім навчальним роком. Нові професії, які ми започаткували в останній буквально період, це - агент з постачання, агент з туризму, ось говорив народний депутат, фермер - робітник фермерського господарства, оператор комп'ютерного набору, соціальний робітник і таке інше.

Хотів би сказати, що за останній період зросла підготовка з професій машинобудування, тому що появився попит. Скажемо, оператор верстатів з програмним керуванням - ріст плюс сімсот, будівництво та сфера послуг - плюс 8200. Зменшилась, цікаво відслідкувати, підготовка бухгалтерів, обліковців, секретарів керівника майже на 3 тисячі чоловік. Уже в цьому відношенні є перевиробництво. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Полякова.

11:06:40

ПОЛЯКОВА Л.Є.

Лариса Полякова, фракція "Трудова Україна".

Прошу передати слово народному депутату Бауеру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Бауеру.

11:06:53

БАУЕР М.Й.

Михайло Бауер, виборчий округ 204, фракція "Трудова Україна".

Шановний Василь Григорович, я дуже хотів виступити і за тиждень записався і 21-й в списку, і, зрозуміло, що черга до мене не дійде. Тому два запитання.

Перше, чи підтримуєте ви ініціативу профтехучилищ щодо утворення комплексів з вищими навчальними закладами?

І друге питання: яка роль інших міністерств та відомств в управлінні профтехосвітою? Дякую.

КРЕМІНЬ В.Г. Шановний Михайло Йозефович, я би хотів подякувати за запитання і за вболівання за цю справу як за освіту в цілому, ви фаховий освітянин.

Що стосується комплексів, я вважаю, взагалі, там, де є взаємна згода і ініціатива, її треба підтримувати.

Єдине, на чому я наполягаю, і недавно говорив на підсумковій колегії, де мова йшла серед іншого про проблему комплексів університетів і коледжів, що повинно було достойним чином представлено інтересів обох навчальних закладів, щоб один навчальний заклад, як правило, старший за рівнем акредитації, не використовував інший навчальний заклад для задоволення своїх потреб. Якщо тут йде взаємне, так би мовити, задоволення інтересів, то я підтримую абсолютно і готовий і надалі підтримувати.

Що стосується ролі інших міністерств, я думаю, що міністерства у відповідності із своїми функціями повинні так чи інакше, безумовно, брати участь у діяльності системи профтехосвіти. Я вже назвав декілька з міністерств і міг би ще повторити, які досить активно беруть в цьому участь, хоча, знову ж таки, їм теж часто нелегко прийняти те чи інше рішення у зв’язку з законодавчими перепонами. Скажемо, вони не можуть спонукати підприємства, підпорядковані їхньому міністерству для того, щоб здійснена була допомога конкретному професійно-технічному навчальному закладу. І тому поліпшення законодавчого сприяння діяльності професійно-технічних навчальних закладів важливо і з точки зору співпраці з іншими міністерствами по підготовці кадрів для відповідних галузей.

Дякую. Запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки дуже стисло. Часу вже немає.

КРЕМЕНЬ В.Г. Комітет Верховної Ради з питань будівництва, транспорту і зв'язку. "Коли можна очікувати внесення проекту Закону України про професійну підготовку кадрів на підприємстві на розгляд Верховної Ради?"

Да, значить, я хотів би сказати, що ми десь у листопаді готові будемо подати вже схвалений Кабінетом Міністрів відповідний закон про професійну підготовку кадрів на підприємстві. І я думаю, що він допоможе вирішити питання, про що тут говорилося, із забезпечення цієї роботи на рівні підприємства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі, шановні народні депутати, за увагу. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді слово надається голові Комітету з питань науки і освіти Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу. Будь ласка.

11:10:14

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, члени уряду, всі громадяни України.

Народні депутати, члени Комітету з питань науки і освіти, пропонуючи парламенту заслухати уряд про стан і перспективи розвитку профтехосвіти, мала на увазі, насамперед, привернути увагу держави, всіх її сегментів до кризової ситуації в цій галузі, проаналізувати причину цього і, головне, дати врешті-решт відповідь: що ж нам робити, куди, як рухатися цій системі: за вітром, чи проти вітру, чи, як кажуть англійці, туди, куди потрібно. Думаю, що саме туди, куди потрібно.

Василь Кремень, міністр освіти і науки, в доповіді і відповідях на запитання окреслив суть проблеми так, як її бачать міністерства. Багато його пропозицій співпадають з нашими уявленнями про шляхи подолання кризи. Це стосується відповідних змін до законодавства та інших кроків.

Проте він не міг і не охопити всієї гами проблем, та й оцінки ним ситуації є дещо м'якими і не завжди відповідають реаліям дня. Але правий був видатний філософ Декарт, котрий завжди радив: "Вірно визначайте слова - і ви позбавите світ від половини негараздів". Спробую, наскільки вдасться, це зробити.

Наш комітет неодноразово аналізував процеси, які відбуваються на царині підготовки молодих робітників стану справ профтехосвіти.

Введення в дію Закону України "Про профтехосвіту" у 1998 році дещо призупинив руйнівні процеси у цій сфері, чітко підтвердив наміри держави опікуватися цієї галузі. І те, що Верховна Рада України всупереч неодноразовим спробам багатьох урядовців передати фінансування профтехосвіти на місцеві бюджети встояла і не зробила цього, також дозволила колективам навчальних закладів вижити в цих нелегких умовах. Росія зробила цей крок. Половина навчальних закладів немає.

Ради справедливості зазначу, що були відповідні укази Президента і постанови уряду на підтримку системи. Проте ці заходи не зупинили негативні тенденції у сфері підготовки робітничих кадрів, і про це депутати у відповідях своїх, запитаннях говорили.

Чому? Насамперед тому, що уряд, один за одним зміннюючись, так і не вжив адекватних кроків на підтримку цієї важливої ланки освіти. От ми зараз говоримо 200 профтехучилищ відключені. Єрмілова немає, і включати кому ці профтехучилища нікому. І так після слухань все залишиться, як воно є. А ми говоримо, що у нас все в порядку.

Багато хто з високих посадовців вважає профтехосвіту такою собі халепою, зайвим тягарем на бюджет, якоюсь родовою плямою минулого, забуваючи, що без робітника ні одне суспільство жити не може. Від такого світобачення ролі системи профтехосвіти нанесено тяжких збитків. За десять останніх років ми втратили майже 300 навчальних закладів. Тільки в столиці у юнаків і дівчат забрано півтора десятків комплексів і черга до сих пір стоїть: віддайте під банки, мануфактури податкові і таке інше, під тюрми. Там тепер, я кажу, банки, міліція, інші заклади розташувалися.

Певно саме тому нас за цей же період кількість в'язнів збільшилася майже в тричі, а число наркоманів і повій досягла катастрофічних меж. Тут ми лідери в Європі.

Чому саме профтехосвіта найбільше постраждала від так званих реформ? Тут є об'єктивні і суб'єктивні чинники.

Перше. Це, і казав Василь Григорович, це глибока інтегрованість профтехосвіти у виробництво, розвал оборонних підприємств, занепад електроніки, машинобудування, криза в сільському господарстві боляче вдарили по базовим підприємствам, а отже, і по системі підготовки робітників. У цих умовах уряди не змогли і не схотіли відреагувати на зміни у структурі виробництва не дооцінили роль профтехосвіти як відтворюючого фактора в системі продуктивних сил. Адже проголошена в нашій країні інноваційна модель розвитку потребує насамперед висококваліфікованої робочої сили, професійно-мобільних, конкурентно здатних робітників.

Звідси випливає головне завдання для системи профтеховіти - забезпечити економіку держави кваліфікованими, грамотними кадрами, які б дозволили Україні доєднатися до інтеграційних процесів, які нині характерні для сучасних глобалізаційних процесів у світі. Чи реалізуються воно нині? Далеко не в певній мірі.

Перш за все, я стверджую, що практично ніхто в державі - ні Мінекономіки, ні Мінпраці, ні Мінпромполітики, ні Мінагропром - не можуть сьогодні впевнено спрогнозувати кого і скільки , якої якості робітників нам потрібно для нашої економіки.

Не задіяні тут ринкові механізми. Осторонь цих процесів залишились підприємства і підприємці.

Продивіться лише на такий парадокс в нашому законодавстві. Якщо підприємство оновлює техніку чи придбаває запасні частини, ці витрати відносяться до валових витрат. А якщо воно хоче підготувати інженера чи робітника, то ці витрати повинні здійснюватися із прибутку. Ця норма закону про оподаткування прибутку є абсолютно хибною і невірною. І цим цей факт не є ознакою нашого помилкового ставлення, у тому числі Верховної Ради до відтворення робочої сили, хибної кадрової політики? Звичайно, це так. Деякі владці, представники виробництва стверджують, що, мовляв, сьогодні можна обійтися без системи профтехосвіти. Слід ліквідувати цю систему. Протиставляють при цьому профтехучилища підготовці на виробництві.

Я хочу сказати вам з впевненістю, це різні речі. Одні навчають і виховують неповнолітніх. Інші готують дорослих людей до роботи. Мова йде про різні сегменти професійно-технічної освіти.

На початок цього року потреба підприємств сягає 124 тисяч спеціалістів, практично більшість з них робітники. При цьому, власники хочуть мати високопрофесійних фахівців і тут допоможуть профтехучилища, бо кваліфіковані токарі, фрезерувальники, слюсарі, які вже кілька років проторгували на ринках, до верстатів ставати не поспішають, да й не зможуть. Тому надія саме на молодь.

На часі рішуча зміна філософії ставлення до підготовки спеціалістів, особливо робітництва. Потрібен науковий прогноз, відродження власного і запровадження зарубіжного досвіду, адже світ не стоїть на місці, він постійно оновлює форми відтворення робочої сили. У всіх європейських країнах і Сполучених Штатах Америки такі системи працюють. Сполучені Штати Америки великі кошти втрачають і дають тим навчальним закладам, які підготувати працівників, робітників, особливо, якщо вони працевлаштувалися. Ми ж замість розумної поради Шевченка " і чужого не цурайтеся, і свого не забувайте", пустили всі процеси підготовці робітництва на самоплив, на гірке самовиживання. Хто може спростувати мене, я повторюся, коли на сьогодні майже під час парламентських слухань дві сотні профтехучилищ відключені від струму. Я передзвонив в десятки, чаю не можуть зігріти, води не можуть напитися, про що ми говоримо?

Blog