Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях
| Вид материала | Курс лекцій |
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5398.07kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 2792.72kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5524.43kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 2580.69kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 3726.97kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5311.98kb.
- Типові програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах,, 1248.48kb.
- Черкаська обласна рада, 58.32kb.
- Чернігівська обласна державна адміністрація, 139.44kb.
- Програма забезпечення населення Здолбунівського району засобами радіаційного та хімічного, 105.1kb.
Перехід між потужністю експозиційної дози, кермою в повітрі та потужністю
ефективної дози
| Потужність експозиційної дози, мкР·год.-1 | Керма в повітрі | Потужність ефективної дози | ||||
| нГр·год.-1 | мкГр·год.-1 | нЗв·с-1 | нЗв·год.-1 | мкЗв·год.-1 | мЗв·рік-1 | |
| 1 | 8,73 | 8,73·10-3 | 146 | 6,46 | 6,46·10-3 | 5,67·10-2 |
| 0,115 | 1 | 10-3 | 16,7 | 0,74 | 7,4·10-4 | 6,49·10-3 |
| 115 | 1000 | 1 | 1,67·10-4 | 740 | 0,74 | 6,49 |
| 6,87·10-3 | 6·10-2 | 6·10-3 | 1 | 4,44·10-2 | 4,44·10-3 | 3,89·10-4 |
| 0,155 | 1,35 | 1,35·10-3 | 22,5 | 1 | 10-3 | 8,77·10-3 |
| 155 | 1350 | 1,35 | 2,25·10-4 | 1000 | 1 | 8,77 |
| 17,7 | 154 | 0,154 | 2570 | 114 | 0,114 | 1 |
Співвідношення між позасистемними та одиницями в системі СІ
| Величина | Стара одиниця | Нова одиниця | Коефіцієнти переводу | |
| СІ в позасис-темні | Позасистемні в СІ | |||
| Активність | Кюрі (Кі) | Бекерель (Бк) | ~ 2,7 ·10-" | 3,7·10 10 |
| Питома вага | Кі · год. -1 | Бк · кг -1 | -2,7 ·1014 | 3,7·10" |
| Еман | Бк ·л -1 | -2,7 ·10-1 | 3,7 | |
| Махе | Бк ·л -1 | ~7,4 ·10-2 | 13,5 | |
| Тритієва одиниця | Бк ·л-1 | -8,3 | -1,2·10-1 | |
| Щільність забруднення | Кі · км -2 | Бк ·м-2 | -2,7 ·10-6 | 3,7·104 |
| Експозиційна доза | Рентген (Р) | Кулон на кілограм (Кл ·кґ1) | 3,9 ·103 | 2,6·10-4 |
| Поглинута доза | Рад | Грей 1Гр = Дж ·кг-1 | 1 ·102 | 1 ·102 |
| Еквівалентна доза | Біологічний еквівалент раду (бер) | Зіверт 13в = Дж· кг-1 | 1 ·102 | 1 ·102 |
| Ефективна доза | Біологічний еквівалент раду (бер) | Зіверт 13в = Дж· кг-1 | І ·102 | І ·102 |
Вимоги ДР-97 допустимих рівнів вмісту
радіонуклідів в продуктах харчування
та питній воді (Бк/кг, Бк/л)
| № пп. лп. | Найменування продуктів | 137Сs | 90Sг |
| 1. | Хліб, хлібопродукти | 20 | 5 |
| 2 | Картопля | 60 | 20 |
| 3. | Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень) | 40 | 20 |
| 4. | Фрукти | 70 | 10 |
| 5. | М'ясо і м'ясні продукти | 200 | 20 |
| 6. | Риба і рибні продукти | 150 | 35 |
| 7. | Молоко і молочні продукти | 100 | 20 |
| 8. | Яйця (шт.) | 6 | 2 |
| 9. | Вода | 2 | 2 |
| 10. | Молоко згущене і концентроване | 300 | 60 |
| 11. | Молоко сухе | 500 | 100 |
| 12. | Свіжі дикоростучі ягоди і гриби | 500 | 50 |
| 13 | Сушені дикоростучі ягоди і гриби | 2500 | 250 |
| 14. | Лікарські рослини | 600 | 200 |
| 15 | Інші продукти | 600 | 200 |
| 16. | Спеціальні продукти дитячого харчування | 40 | 5 |
Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим що-до визначення повноти засвоєння матеріалу і при необхід-ності робить додаткові роз’яснення .
ЧЕТВЕРТЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ. РЕЖИМИ РАДІАЦІЙНОГО
ЗАХИСТУ.
При застосуванні противником ядерної зброї або при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах з викидом радіоактивних речовин, створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження людей, порушення виробничої діяльності об'єк-тів народного господарства.
Радіоактивне зараження місцевості ускладнює організа-цію і проведення аварійно-рятувальних робіт.
Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і служ-бовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.
З метою виключення масових радіаційних втрат і пере-опромінення населення, робітників і службовців, форму-вань ЦО понад встановлених доз, їх дії в умовах радіо-активного зараження суворо регламентуються і підпоряд-ковуються режиму радіаційного захисту.
Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіо-активного зараження, що передбачає максимальне змен-шення можливих доз опромінення. Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлених доз опромінення.
На воєнний час:
- одноразове опромінення протягом перших 4 діб - 50 рад;
- багаторазове опромінення протягом З0 діб - 100 рад;
- багаторазове опромінення протягом 3 місяців - 200 рад;
- багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад.
На мирний час – у відповідності з вимогами НРБУ-97.
1. Режими радіаційного захисту населення включають три основних етапи:
І етап - укриття населення в захисних спорудах;
П етап - наступне укриття населення в будинках і ПРУ;
Ш етап - проживання населення в будинках з обме-женим перебуванням на відкритій місцевості протягом 1-2 годин на добу.
2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців на об’єктах господарської діяльності включає три основ-них етапи:
І етап - тривалість припинення роботи об’єктами (тер-мін неперервного перебування людей у захисній споруді);
П етап - тривалість роботи об’єктами з використанням для відпочинку працюючого персоналу в захисних спо-рудах;
Ш етап - тривалість роботи об’єктами з обмеженням перебування робітників і службовців на відкритій міс-цевості.
Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10-12 годин.
Режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців при вахтовому методі роботи на місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від АЕС, вклю-чають два основних етапи:
а) режими радіаційного захисту населення:
І етап - укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
П етап - тривалість проживання населення з обмеже-ним перебуванням на відкритій місцевості - до 1-2 годин на добу;
б) режими радіаційного захисту робітників і служ-бовців:
І етап - укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
П етап - час роботи об'єкту вахтовим методом.
Вахтовий метод роботи - це цілодобова робота СГД у 4 зміни. Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протя-гом 3-5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпо-чиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3-5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на незаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.
Вахти можуть бути складені по різному в залежності від рівня зараженості місцевості, працею в одну зміну і т.д.(вахта тривалістю одна неділя тощо).
Порядок вибору і введення в дію режимів захисту
Режими радіаційного захисту населення вводяться в дію рішенням НЦО міст, районів та інших населених пунктів.
Режими робітників і службовців на CГД вводяться в дію рішенням НЦО об'єктів.
На території населеного пункту або об'єкту народного господарства режим вибирається:
- по максимальному рівню радіації;
- по найменшому значенню Кпосл. захисної споруди.
Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіа-ційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захи-сту необхідно знати:
- рівні радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційно небез-печному об'єкті);
- коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;
коефіцієнти послаблення ЗС (ПРУ), підвали однопо-верхових дерев'яних кам'яних і блочних будинків, підвали багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховища.
Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:
- визначити рівень радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційне небезпечному об'єкті).
Для цього використати дані таблиці №1 і формулу :
- вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних споруд (табл.№2);
- вибрати типовий режим радіаційного захисту.
Таблиця №1.
Коефіцієнти Кt для перерахунку рівнів радіації на 1 год після вибуху
| Час після вибуху, год | Кt | Час після вибуху, год | Кt | Час після вибуху, год. | Кt |
| 1 | 1 | 5 | 6,9 | 24 | 45 |
| 1,5 | 1,6 | 6 | 8,6 | 48 | 100 |
| 2 | 2,3 | 7 | 10 | 49 | 100 |
| 2,5 | 3 | 8 | 12 | | |
| 3 | 3,7 | 10 | 16 | | |
| 3,5 | 4,5 | 12 | 20 | | |
| 4 | 5,3 | 18 | 32 | | |
Р1 = Рt х Кt;
Р1 - рівень радіації на 1 год. після вибуху;
Рt - рівень радіації на час t;
Кt - коефіцієнт перерахування рівнів радіації.