Geum.ru

Київський національний університет внутрішніх справ

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 1Загальна характеристика злочинів проти ДОВКІЛЛЯ
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Розділ 1
Загальна характеристика злочинів
проти ДОВКІЛЛЯ




1.1. Сучасний стан природних складових довкілля Причорноморського регіону України та його екологічних проблем


Викладені в дослідженні аналіз та узагальнення стану злочинності в сфері охорони довкілля, її детермінант, висновки і пропозиції щодо ефективного запобігання злочинам проти довкілля розглядаються на матеріалах Причорноморського регіону України. В науковій літературі на території України з урахуванням природно-ресурсного та промислового потенціалу виділяють такі промислово-економічні регіони, як Центральний, Придніпровський, Донецький, Харківський, Подільський, Карпатський, Поліський, Кримський та Причорноморський [223, с. 29].

З урахуванням тлумачення цього поняття як соціально-економічного простору з певною природно-географічною територією, що відзначається відповідним характером виробництва, специфічними історико-культурними та демографічними особливостями, адміністративно-політичною територією та кордонами, а також однотипною нормативно-правовою базою [74, с. 32-33], Причорноморський економічний регіон (українське Причорномор’я) утворює Одеська, Миколаївська та Херсонські області. Загальна площа регіону – 86,4 млн. кв. км., кількість населення – 4932,8 тис. осіб. Це становить відповідно 14,3 % та 10,12 % від площі та кількості населення України (станом на 1 грудня 2004 року) [225, с. 153].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Різноманітність кліматичних, геоморфологічних та екологічних умов у регіоні обумовлює багатство видового розмаїття тваринного світу. Загальна площа мисливських угідь в Одеській області на 2004 рік складає 2,4 млн. га [112, с. 93], у Херсонській області – 2,2 млн. га [121, с. 58], у Миколаївській – 2,1 млн. га [184, с. 94].

У 2003 році в угіддях усіх мисливських господарств проведено планові облікові роботи для визначення чисельності тварин, які в них мешкають (кількісна динаміка відображена в додатку А.2). Збереженню тваринного світу значною мірою перешкоджає браконьєрство, кількість випадків якого приблизно з кінця 1980-х років стала стрімко зростати. Внаслідок варварського винищення тваринного світу кількість деяких його представників, зокрема копитних, значно скоротилася. Так, на території Херсонської області взагалі зник лось, майже винищений олень плямистий, значно зменшилась кількість кабанів та козуль.

За площею лісів, лісистістю та запасами деревини Причорноморський регіон належить до лісодефіцитних територій. За оцінками фахівців, лісистість (частка вкритих лісовою рослинністю земель у загальній площі) для степу повинна становити близько 9% [121, с. 80]. Реально ж загальна лісистість території Одеської області становить 5,9 % [112, с. 87], Миколаївської – 3,9 % [184, с. 91], Херсонської – 4,6 % (а без урахування Цюрупинського і Голопристанського районів – близько 2%). Для порівняння, середній показник лісистості для України в цілому становить 15,6 % [185, с. 58]. Ліси в регіоні знаходяться в зоні негативного впливу природних та антропогенних умов, що є причиною втрати ними природної стійкості та здатності до саморегуляції, вони гинуть від пожеж, шкідників, хвороб і самовільних рубок. Таке становище неминуче призведе до перетворення території регіону на пустелю. Лісові насадження регіону – переважно штучного походження та виконують захисні функції, серед яких основні – закріплення пісків, боротьба з водною та вітровою ерозією.

Особливо цінними є лісові масиви та урочища ПЗФ, які виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. За екологічним і господарським значенням ліси регіону віднесені до першої групи, представники якої виконують переважно природоохоронні функції та рубки головного користування в них не ведуться. Наведені в додатку А.3 дані ілюструють заготівлю ліквідної деревини в Україні та Причорноморському регіоні з 1997 по 2003 роки [230, с. 206]; аналіз дозволяє зробити висновок про відносно стабільний обсяг заготівлі ліквідної деревини у Причорноморському регіоні в цілому на фоні постійного його збільшення в Україні.

Разом з тим, обсяги лісовідновлення [230, с. 207], посадки й посіву лісу [230, с. 208] у Причорноморському регіоні порівняно з 1985 та 1990 роками зменшились у 3-4 рази, в той же час по Україні ці показники залишились практично стабільними, а обсяги лісовідновлення навіть збільшились.

Особливо дивна ситуація спостерігається у лісодефіцитній Херсонській області, де обсяги лісовідновлення зменшились у 2003 році порівняно з 1985 м у 5,8 разів, посадки і посіву лісу – у 6,7 разів, а обсяги заготівлі ліквідної деревини останнім часом мають стійку тенденцію до зростання.

У регіоні гостро постала проблема збереження існуючих і створення нових полезахисних лісових смуг. Внаслідок реорганізації колишніх колгоспів і радгоспів та різкого зменшення обсягів лісомеліоративних робіт має широке розповсюдження знищення полезахисних лісосмуг, у вкрай незадовільному стані перебувають лісові насадження в Цюрупинському та Голопристанському районах Херсонської області. Внаслідок незаконних рубок чисельних нелегальних бригад і самовільних “лісорубів”, які не тільки заготовляють паливні дрова, а й торгують лісоресурсами, у багатьох районах Херсонської області, зокрема Нижньосірогозькому, Іванівському, Генічеському, Новотроїцькому, лісополоси практично вже знищені [95, с.2; 244, с.3; 256, с. 7].

Зважаючи на обсяги необхідних робіт з приведення у належний санітарний стан Нижньодніпровських лісів, за реалій наявного матеріально-технічного забезпечення стан лісових насаджень області визначається як катастрофічний. Існує постійна загроза пожеж, під загрозою оголення перебуває понад 60 тис. га піщаних масивів [121, с.80].

Особливе значення для збереження лісів регіону має їх охорона від пожеж. Як свідчить статистика [230, с. 210], особливо небезпечне становище склалось у Херсонській області. Хоча порівняно з 2002 роком спостерігається деяке покращання протипожежного стану в лісових масивах, кількість та площа лісових пожеж, переважна більшість з яких виникає за вини населення, становить реальну загрозу рослинному та тваринному світу регіону. Так, у 2003 році в області було зареєстровано 224 випадків лісових пожеж, що порівняно з 2002 роком на 18,5 % менше. Лісова площа, пройдена пожежами, у звітному році склала 251 га, що у 1,8 рази менше, ніж у минулому році. Від пожеж згоріло та пошкоджено 2,7 тис. м3 лісу на пні та заготовленої лісової продукції (проти 8,6 тис. м3 у 2002 році) загальною вартістю 4,7 тис. грн. Збитки, заподіяні лісовому господарству внаслідок пожеж, склали у 2003 році по області 448,5 тис. грн. [121, с.57].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

За оцінкам фахівців [103, с. 1], у населених пунктах України з неблагополучним екологічним станом загальний рівень захворюваності на 20-30 % перевищує середній по країні. А ризик дитячої захворюваності та вроджених патологій ще вищий. Захворюваність на хвороби, які тією чи іншою мірою обумовлені станом довкілля Причорноморського регіону, зниженням імунітету, стресами, недостатнім та неповноцінним харчуванням, має тенденцію до зростання (Додаток А.4) [112, с. 86; 184, с. 89; 121, с. 51].

На сьогодні стан територій регіону, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Узагальнюючи викладене, можна сформулювати спільні для областей Причорноморського регіону найбільш суттєві екологічні проблеми:
  • Забруднення водних ресурсів басейнів річок (Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай) та прилеглих територій набуло критичного характеру, зазначена ситуація має стійку тенденцію до подальшого погіршення.
  • Деградація екосистеми р. Інгулець внаслідок систематичного скидання до неї високомінералізованих шахтних вод Кривбасу.
  • Надмірне антропогенне навантаження на їх басейни малих річок призвело до деградації, пересихання та знищення.
  • Технічний стан систем каналізації та водопостачання в регіоні сприяє забрудненню водойм господарсько-побутовими стоками.
  • Надмірна розораність земель Причорноморського регіону призводить до зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь, деградації земель внаслідок водної та вітрової ерозії.
  • Прогресуюче підтоплення земель, зокрема в результаті зрошення.
  • Проблема утворення, зберігання, утилізації та знешкодження токсичних відходів, перезатарення непридатних отрутохімікатів.
  • Скорочення площі зелених насаджень, руйнація системи полезахисних лісосмуг внаслідок їх незаконного вирубання й недостатнього поновлення.
  • Не здійснюються належні заходи щодо забезпечення науково обґрунтованого рівня відтворення і раціонального використання тваринного світу. Гострою проблемою залишається браконьєрство, яке набуває дедалі більш організованого характеру.
  • Невідповідність рекреаційного потенціалу регіону типу його функціонального використання.
  • Невирішеність проблеми переробки побутових відходів.

Незадовільна якість елементів довкілля негативно впливає на здоров’я населення. Останніми роками спостерігається чітка тенденція до погіршення здоров’я серед усіх вікових категорій населення. Демографічна ситуація в регіоні характеризується низькою народжуваністю, зниженням питомої ваги молоді та збільшенням частки громадян пенсійного віку.