1. Поняття господарського права

Вид материала

Документы

Содержание 121. Форми розрахунків в господар. Обороті. Платіжне доручення 122. Поняття та ознаки біржі. 123. Функції біржі. 125. Правила біржової торгівлі. 126. Правовий статус товарної біржі 127. Правовий статус фондової біржі. 128. Види біржових угод. 129.Поняття захисту прав та законних інтересів. 130.Форми та способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. 131.Правове становище господарських судів.

Подобный материал:

• Правила І підстави проведення планових та позапланових перевірок фінансово-господарської, 36.52kb.
• Кафедра цивільного та господарського права, 56.77kb.
• План Види суб'єктів господарського права Методи господарського права, 274.03kb.
• Поняття господарського права, 55.83kb.
• О. В. Михайлов господарське законодавство (право) Курс лекцій, 7599.32kb.
• 7. система права та система законодавства поняття та класифікація системи права. Поняття, 84.21kb.
• Курсова робота на тему: “право власності та право повного господарського ведення: спільне, 283.9kb.
• Курсова работа за темою: “право власності та право повного господарського ведення:, 283.48kb.
• 1. Поняття й ознаки права як соціальної системи, 223.31kb.
• Право власності та право повного господарського ведення: спільне та відзнаки, 269.79kb.

121. Форми розрахунків в господар. Обороті.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими фор­мами розрахункових документів: платіжними дорученнями;платіжними вимогами-доручення- ми; чеками; акредитивами; векселями; платіжни- ми вимогами; інкасовими дорученнями (розпоря дженнями). Платіжні вимоги та інкасові доручен ня (розпоряджен­ня) застосовуються у випадках, передбачених чинним зако­нод. та н.а. НБУ.

Платіжне доручення - це бланк встановленої фо рми, який підприємство подає у банк, що його обслуговує, для перерахування визначеної суми зі свого рахунку. Банк приймає до виконання до- ручення протягом десяти календарних днів із да- ти його заповнення і тільки в межах наявних на його рахунку коштів. Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетова- рного характеру. Платіжна вимога-доручення - це комбінований роз­рахунковий документ, який складається з двох частин: • верхня - вимога пос- тачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість постав- леної йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг); • нижня доручення плат- ника своєму банку перерахувати з його рахунку зазначену суму. Розрахунковий чек - це доку -мент, що містить пись­мове розпорядження влас- ника рахунку (чекодавця) устано­ві банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. Акредитив є грошовим зобов'язанням банку, що вида­ється ним за дорученням клієнта на користь його контра­гента за договором, згідно з яким банк, що відкрив акреди­тив (банк-емітент), може здійснити постачальникові платіж або надати ін- шому банку повноваження здійснювати такі пла- тежі на умовах пред'явлення документів, передба чених в акредитиві. Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настан­ня строку визначену суму грошей власнику векселя (вексе-ледержателю). Платіжна вимога - це документ, що містить вимогу підприємства, установи, орга- нізації на безакцентне списан­ня (безспірне стяг -нення) грошових коштів у випадках, встановле- них законодавством. Інкасові доручення (роз- порядження) як розрахункові документи засто- совуються у випадках, прямо передба­чених зако- нод.. Вони приймаються банками про­тягом 10 календарних днів з дня виписування. День запо- внення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.


122. Поняття та ознаки біржі.

Згідно з Законом “Про товарну біржу" товарна біржа є органі -зацією, що об'єднуе юридич. і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропози- цій товарів, вивчення, упорядкування і полегшен ня товарообороту і пов'язаних з ним торговель- них операцій. Залежно від предмета діяльності є фондові і товарні біржі. Фондова біржа-це біржа, що оперує цінними паперами, тобто гро- шовими документами, шо засвідчують право во- лодіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила. та їх власником і передбачають, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також мож ливість передачі грошових та інших прав.06'єкта- ми операцій фондової біржі є акції; облігації, казначейські зобов'язання; ошадні сертифікати; векселі. Поняття правове становище і діяльність фондової бїржї регулюються розділом II “Фондо ва біржа” Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”. 3 точки зору правового стано- вища фондова біржа являє собою п-ство у формі АТ, яке зосереджуе в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.Товарні біржі класифікуються на види залежно від ряду підстав. Так, залежно від хара- ктеру асортименту товара товарні біржі под-і ляються на: вузькоспеціалізовані (предметом торпвлі є один вид товарів); спеціалізовані (пре- дметом біржової торгівлі є однотипні групи това- рів);універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент товарів). Залежно від характеру бір- жових угод виділяють: біржі ре­ального товару, на яких предметом кушвлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виго- товлення); ф'ючерсні, на яких здійснюсться тор- гівля не реальіними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; ком- плексні, на яких укладаються угоди щодо реаль- ного то­вару, ф'ючерсні та опціонні угоди. Залеж- но від ступеня відкритості (можливості участі в тор­гах) товарні біржі подтяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвдувачі тор- гів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.


123. Функції біржі.

Функци біржі випливають насамперед, з поняття цієї спеціальної господар- ської організації, а саме: — товарна біржа вико- нує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною; - товарна біржа є свого роду господарюючим суб'ектом, який організовуе ринок. Тому її ще називають організованим ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржоівих торгів у їх прове- денні;— товарна біржа — це місце, де узгоджую- ться попит і пропозиція на певний біржовий товар; — товарна біржа є регулятором цін. Зав -дяки коливанню біржового попиту і біржової про позиції тут не може бути державного регулюван- ня цін; — товарна біржа стабілізує ціни на бірж- овий товар. Функція стабілізації цін здійснюєть- ся через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін;— біржа є місцем так званого “біржового котирування” цін. Біржове ко тирування — це реестрація біржовими орга­нами курсів цін, що виникають стиійно, на окремі бір- жові товари (ціні папери) з урахуванням укладе -них біржових угод; — біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформацій ним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржо- вих та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інфо рмаційне обслуговування своїх клієнтів;— товар- на біржа розробляе товарні стандарти, встанов- лює сорти товарів, рееструє марки фірм, допуще- них до біржової торгівлі; — товарні біржі викону ють арбітражні функції. Відповідно до викладе- них функцій товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами та несуть встановлені законом обов'язки.


124. Види бірж.

Згідно з Законом “Про товарну біржу" товарна біржа є органі -зацією, що об'єднуе юридич. і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропози- цій товарів, вивчення, упорядкування і полегшен ня товарообороту і пов'язаних з ним торговель- них операцій. Залежно від предмета діяльності є фондові і товарні біржі. Фондова біржа-це біржа, що оперує цінними паперами, тобто гро- шовими документами, шо засвідчують право во- лодіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила. та їх власником і передбачають, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також мож ливість передачі грошових та інших прав.06'єкта- ми операцій фондової біржі є акції; облігації, казначейські зобов'язання; ошадні сертифікати; векселі. Поняття правове становище і діяльність фондової бїржї регулюються розділом II “Фондо ва біржа” Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”. 3 точки зору правового стано- вища фондова біржа являє собою п-ство у формі АТ, яке зосереджуе в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.Товарні біржі класифікуються на види залежно від ряду підстав. Так, залежно від хара- ктеру асортименту товара товарні біржі под-і ляються на: вузькоспеціалізовані (предметом торпвлі є один вид товарів); спеціалізовані (пре- дметом біржової торгівлі є однотипні групи това- рів);універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент товарів). Залежно від характеру бір- жових угод виділяють: біржі ре­ального товару, на яких предметом кушвлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виго- товлення); ф'ючерсні, на яких здійснюсться тор- гівля не реальіними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; ком- плексні, на яких укладаються угоди щодо реаль- ного то­вару, ф'ючерсні та опціонні угоди. Залеж- но від ступеня відкритості (можливості участі в тор­гах) товарні біржі подтяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвдувачі тор- гів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.


125. Правила біржової торгівлі.

Правовий ре- жим і функції Правил біржової торгівлі ре­гулює Закон «Про товарну біржу».Визна­чає обов'язко- вий зміст Правил, коло питань діяльності бір­жі, на які вони поширюються, основні заборони, що мають діяти на товарній біржі. Правила регулю- ють: • порядок здійснення біржових операцій; • порядок ведення біржової торгівлі; • процедуру біржового арбітражу з цих питань. Правила біржової торгівлі визначають: • строк та місце проведення біржових операцій; • склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставлять- ся до них; • порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; • порядок надання та розмір плати за користування по­слугами біржі;• відпові- дальність учасників та працівників біржі за не­виконання або неналежне виконання правил біржової тор­гівлі;• інші положення, встановлені органами управління біржі. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом. Закон «Про товарну біржу» передбачає, що на кожній товарній біржі мають діяти загальні заборони, а саме:• забороняються купівля і про- даж товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисна їхня скупка) як однією особою безпосередньо, так і через під- ставних осіб; • забороняються будь-які пого -джені дії учасників біржо­вої торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін; • забороняється поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'ю- нктури. Не підлягає розголошенню зміст біржової угоди (за ви­нятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку вико­нання). Цю інформацію може бути надано тільки на пи­сьмову вимогу су- дам, органам прокуратури, служби безпе­ки, внут рішніх справ, арбітражному суду та аудитор- ським організаціям у випадках, передбачених законод. України.


126. Правовий статус товарної біржі.

Згідно з Законом “Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднуе юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту I пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій. Товарні біржі класифікуються на види залежно від ряду підстав. Так, залежно від хара ктеру асортименту товара товарні біржі поді ляються на: вузькоспеціалізовані (предметом торпвлі є один вид товарів); спеціалізовані (пре- дметом біржової торгівлі є однотипні групи това- рів);універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент товарів). Залежно від характеру бір- жових угод виділяють: біржі ре­ального товару, на яких предметом кушвлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виго- товлення); ф'ючерсні, на яких здійснюсться тор- гівля не реальіними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; ком- плексні, на яких укладаються угоди щодо реаль- ного то­вару, ф'ючерсні та опціонні угоди. Залеж- но від ступеня відкритості (можливості участі в тор­гах) товарні біржі подтяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвдувачі тор- гів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.


127. Правовий статус фондової біржі.

Фондова біржа являє собою організаційно офо- рмле­ний, постійно діючий ринок, на якому здій -снюється тор­гівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і про­позицію цінних па- перів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів. Правову основу діяльності фондової біржі становить ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу», інші акти законод. У., статут та правила фондової біржі. Фондова біржа створюється у формі АТ (закритого або відкритого) не менш як 20 засновни­ками — торговцями цінними папера- ми (банками, АТ,статутний фонд яких сформова- но за рахунок виключно іменних акцій, та інши- ми тов., для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності). Засновники повинні мати дозвіл на здій­снення комерційної і комісійної діяльності з цінними папе­рами. Час -тка статутного фонду, що належить одному акці­онеру — торговцю цінними паперами, не може перевищува­ти 5 відсотків. Реєструються фондові біржі відповідно до Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформа­ційних систем і регулювання їх діяльності, затвердже- ного наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.Фондова біржа набуває прав юрид. особи з момен­ту її реєстрації. Підставою здійснення діяльності фондовою біржею є Свідо- цтво про реєстрацію фондової біржі, яке видаєть- ся терміном на 2 роки і діє на всій території Укра ї­ни. Продовження терміну дії Свідоцтва здійсню- ється в по­рядку, встановленому для його одер- жання.Оскільки фондова біржа є АТ, її діяльність припиняється відповідно до законод. У. про господарські товариства.


128. Види біржових угод.

Залежно від місця укладання закон розрізняе біржові і позабіржові угоди, що мають однакову юридичну природу. Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення ци- вільних прав або обов*язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів. Укладаються ці угоди через посередників — брокерські контори і брокерів, а не самими продавцям і покупцями ре­ального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (то­вару як такого на біржі немає). Бі ржова угода має юридичні ознаки звичайної уго- ди щодо змісту, структури тексту, форми тощо. Особливості укладення біржових угод врегульо- вано ЗУ “Про товарну біржу". Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначаеться Типовими контрактами, які також за-тверджують біржові комітети.Бірж -ові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критеріем поділу є час виконання уго­ди. Згщно з цим критерієм є уго- ди: — з негайним виконанням (“угоди на реаль- ний товар" або “касові угоди"). За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних бі -ржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначаеться Правилами біржової торгівлі; — термінові угоди (угоди на строк). По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються на­перед, на майбутнє( форвард).Строк зазначаеться у договорі (біржовому кон­тракті). Особливістю угоди на строк є те, шо договори такого роду можна багаторазово перепродовати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару (ф'ючер- си). Комерційна ідея ф’ючерса полягає у страху- ванні як продавця,так і покупця від несприя ли -вого коливання цін на даний товар.Ця купівля-продаж ф'ючерсів називається хеджуванням. 3 огляду на юридичний спосіб забезпечення вико- нання вирізняються біржові угоди з заставою ( крім основних предметів угод, до їх змісту вхо- дить і зміст іншго договору — договору застави). Залежно від особи заставодавця цей вид біржової угоди має два підвиди: угода з заставою на купів- лю (заставодавцем є покупець) і угода з заставою на продаж (заставодавцем є Продавець).

129.Поняття захисту прав та законних інтересів.

Захист прав та законних інтересів – це комплекс заходів, які спрямовуться на суб’єктів господарювання та споживачів з метою забезпечення прав та законних інтересів. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: 1) визнання наявності або відсутності прав; 2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; 3) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;4) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; 5) присудження до виконання обов'язку в натурі; 6) відшкодування збитків; 7) застосування штрафних санкцій; 8) застосування оперативно-господарських санкцій; 9) застосування адміністративно-господарських санкцій; 10) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; 11) іншими способами, передбаченими законом.

130.Форми та способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: 1) визнання наявності або відсутності прав; 2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; 3) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;4) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; 5) присудження до виконання обов'язку в натурі; 6) відшкодування збитків; 7) застосування штрафних санкцій; 8) застосування оперативно-господарських санкцій; 9) застосування адміністративно-господарських санкцій; 10) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; 11) іншими способами, передбаченими законом.

131.Правове становище господарських судів.

Суперечності між підприємства­ми, організаціями, державними та іншими органами стосовно їхніх прав та обов'язків у господарських відносинах називають­ся господарськими спорами. Саме ці господарські спори і є пред­метом розгляду та вирішення ГС.ГС є однією з гілок судової влади. Це спеціа­лізовані суди, на які законом покладено здійснення правосуддя у госп-х відносинах. ГС є незалежним органом у вирішенні всіх госп-х спорів, що виникають між ЮО, державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкр-во. Організація і діяльність господарських судів визначаються Конституцією України, ЗУ «Про судоустрій України», ГПК, іншими н/п актами України, а також міждержавними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ. ГС в Україні - правонаступники органів дер­жавного арбітражу та арбітражних судів. ГС здійснюють правосуддя в госп-х відносинахі є незалежними при виконанні цієї функції. Правова природа ГС як органу правосуддя визначається завданнями та повноваженнями, якими його на­ділено для виконання цих завдань, якими є забезпечення захисту гарантованих К-цією України та законами прав громадян, прав і законних інтересів ЮО, інтересів сус-ва і держави. ГС є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції.ГС становлять єдину триланкову систему спеці­алізованих судів, яку складають: місцеві господарські суди; апеляційні господарські суди; Вищий госп-кий суд України. Місцеві господарські суди (Автономної Республіки Крим, обла­стей, міст Києва і Севастополя) є основною ланкою спеціалізова­них господарських судів, оскільки, як суди першої інстанції, вони виконують значний обсяг роботи щодо вирішення господарських спорів, розгляду справ про банкрутство і стоять найближче до господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають. Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції. Вони утворені Указом Президента України. в кількості 9 з визна­ченням тер-ії, на яку поширюються повноваження апеляцій­них ГС. В апеляційному ГС також може запровад­жуватися спеціалізація суддів з розгляду окремих категорій справ. Відповідно до встановлених законом повноважень апеляцій­ний ГС: - переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих госпо­дарських судів, які включені до території, на яку поширюються його повноваження; - переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення; - вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає про­позиції Вищому господарському суду України щодо вдоскона­лення правового регулювання господарської діяльності і прак­тики вирішення господарських спорів та щодо порушення пе­ред Конституційним Судом України питання про офіційне тлу­мачення законів України;

- проводить роботу, спрямовану на попередження правопору­шень у сфері господарських відносин; - здійснює інші повноваження, передбачені законом. Вищий господарський суд Украіни є вищим судовим органом гос­подарських судів України у здійсненні правосуддя в господарських відносинах. Як вищий спеціалізований суд, він складається з обра­них до нього ВРУ суддів. 1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судо­вої юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; 2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; 4) здійснює інші повноваження, передбачені Законом.