Перезатвердження робочої навчальної програми

Навчальний рік	2011/2012	2012/2013	2013/2014
Дата засідання кафедри
Номер протоколу
Підпис завідувача кафедри

І. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

“Загальне мовознавство” – це завершальний, підсумковий курс, який систематизує знання, отримані студентами протягом усіх років навчання в лінгвістичному університеті.

Основна мета вивчення курсу “Загальне мовознавство” – розширити і поглибити знання з теорії й методології мовознавства майбутніх учителів і перекладачів іноземних мов. Ця дисципліна знайомить студентів з основними напрямами, ідеями, проблемами сучасного мовознавства, навчає методології наукового дослідження мови, тобто поглиблює науково-теоретичний і професійний рівень учителя й перекладача іноземної мови. Ефективна методика викладання як рідної, так і іноземної мови може створюватись і впроваджуватися тільки за умови постійного і всебічного врахування досягнень про мову.

Основні завдання курсу “Загальне мовознавство”: 1) знайомство з розділами та сучасними напрямами мовознавства; 2) розкриття природи мови, її суті як особливої знакової системи; 3) доказ системності й багаторівневої структури мови; 4) розкриття складного характеру взаємозв’язків між мовою та мисленням; 5) висвітлення складних процесів історичного розвитку мови, ознайомлення студентів із зовнішніми та внутрішніми законами розвитку мови; 6) розкриття соціальної природи мови, її зв’язків із суспільством; 7) ознайомлення студентів із різноманітними методами та методиками мовознавства.

Курс “Загальне мовознавство” викладається у десятому семестрі, розрахований на 72 години: 20 – лекційних, 10 – семінарських та 42 – самостійної роботи. Лекції мають проблемний характер і спрямовують студентів на достеменне вивчення основних питань теорії з урахуванням сучасного стану мовознавчої науки: природу і сутність мови, закономірності розвитку та функціонування на різних історичних етапах, структура, функціонування мови, різні методи та прийоми лінгвістичного аналізу.

Семінарські заняття, що є складовою частиною навчального курсу, мають на меті забезпечити розуміння студентами теоретичних положень курсу, випрацювати в них уміння та навички практичного використання теоретичних знань, як-от: характеризувати мову як складне системне утворення, її основні та проміжні рівні; розрізняти види відношень між мовними одиницями (синтагматичні, парадигматичні, ієрархічні); характеризувати різні класифікацій знаків, розуміти специфіку унілатеральної й білатеральної теорій мовного знака; характеризувати та вміти використовувати основні методи та прийоми аналізу мовного матеріалу: 1) описовий метод, прийоми описового методу: внутрішньої та зовнішньої реконструкції; 2) порівняльно-історичний та історико-порівняльний методи, прийоми зовнішньої та внутрішньої реконструкції; 3) методика відносної хронології і глотохронології, прийоми і принципи етимологічного аналізу; 4) зіставний метод; 5) структурний метод; дистрибутивний аналіз; методика безпосередніх складників; трансформаційна методика; компонентний аналіз; 6) метод лінгвогеографії; 7) математичні методи тощо. У цілому, практичні заняття сприятимуть удосконаленню аналітичного мислення студентів, розвитку вмінь і навичок наукового пошуку та аналізу мовного матеріалу.

Під час семінарських занять розглядаються найбільш важливі питання курсу як у формі фронтальної дискусії, так і у формі студентських доповідей, перевірки письмових завдань та міні-тестів.

Самостійна робота студентів передбачає творчий пошук додаткових джерел інформації для розширення знань з виучуваних тем та написання рефератів, опрацювання лекційного матеріалу та підручників, самостійне вивчення, засвоєння та практичне виконання завдань зпитань, винесених на самостійне опрацювання, наприклад: різні погляди мовознавців на будову мови; несловесні засоби спілкування (паралінгвістика і паракінесика); розуміння ролі мови у процесі пізнання, суть гіпотези лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа; предмет та основні поняття соціолінгвістики та інтерлінгвістики.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати шляхи розв’язання основних проблем мовознавства, а саме: 1) природа і сутність мови, її функцій, різні класифікації функцій мови; 2) знакова природа мови; класифікації знаків; 3) структура і система мови; різноманітні погляди вітчизняних та закордонних учених стосовно будови мови; 3) зв’язок мови і мовлення; 4) взаємозв’язок мови, мислення і свідомості; 5) взаємодія мови і суспільства; 6) розвиток мови; 7) методи, методики та прийоми дослідження мови тощо.

Курс “Загальне мовознавство” завершується заліком наприкінці десятого семестру.

ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни

	Усього навчальних годин	З них:
		лекції (год.)	практичні, семінарські, заняття (год.)	позаауди-торна самостійна робота студента (год.)
Семестр Х Теорія та методологія мовознавства
Тема 1. Загальне мовознавство як наукова і навчальна дисципліна. Тема 2. Знакова природа мови. Тема 3. Мова, мислення і свідомість. Психолінгвістика. Когнітивна лінгвістика. Тема 4. Структура і система мови. Тема 5. Мова і суспільство. Соціолінгвістика. Етнолінгвістика. Тема 6. Мова та історія. Тема 7. Методи лінгвістичних досліджень.	2 6 10 8 11 7 10	2 2 4 2 4 2 4	2 2 2 1 1 2	2 4 4 6 4 4

Модульний контроль
Підготовка і складання заліку	18			18
Усього за семестр	72	20	10	24
Усього за навчальний рік:	72	20	10	42

ІІІ. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять

№ п/п	Номери і назви модулів, тем, лекцій, їх зміст (мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття), тема, мета, короткий зміст практичних семінарських занять	Загальна кіль-кість навчаль-них годин	Назва, короткий зміст питань, винесених на позааудиторне самостійне опрацювання	Кіль-кість навчаль-них годин	Методи, форми і засоби поточного, модульного та підсумкового контролю
1	2	3	4	5	6
1.	Тема 1. Загальне мовознавство як наукова і навчальна дисципліна. Лекція 1. Загальне мовознавство як наукова і навчальна дисципліна. Мета вивчення: визначити предмет мовознавства, зміст і основні завдання загального мовознавства; показати місце мовознавства серед інших наук; визначити проблематику прикладного мовознавства. Провідна ідея: мовознавство – одна з найважливіших суспільних наук, тісно пов’язана з усіма науками. Основні проблеми: лінгвістика як наука. Розділи мовознавства, актуальні напрями. Місце лінгвістики в системі наук. Завдання і основна проблематика прикладної лінгвістики. Ключові поняття: загальне, конкретне, теоретичне, прикладне мовознавство; герменевтика, психолінгвістика, нейролінгвістика, прикладна лінгвістика.	2 2			Опитування теоретичного матеріалу
2.	Тема 2. Знакова природа мови. Лекція 2. Знакова природа мови. Мета вивчення: визначити основні поняття семіотики, розглянути властивості мовних знаків, їх функції. Провідна ідея: мова – знакова система зі своїми специфічними властивостями. Основні проблеми: знаковість і одиниці мови. Класифікації знаків. Структура знака. Унілатеральна й білатеральна теорії мовного знака. Специфіка мовного знака. Семіотика. Лінгвосеміотика. Паралінгвістика. Ключові поняття: знаки-індекси, знаки-копії, знаки-сигнали, знаки-символи; унілатеральна й білатеральна теорії; паралінгвістика, паракінесика.	6 2	Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування (паралінгвістика і паракінесика).	2 2	Усне вибіркове опитування
3.	Семінар 1. Знакова природа мови. Мета та короткий зміст: закріпити лекційний матеріал, акцентуючи на існуванні різних класифікацій знаків; розглянути специфіку унілатеральної й білатеральної теорій мовного знака; визначити, яка з мовних одиниць є знаком і чому; встановити, що мова є природною гетеро-генною відкритою динамічною знаковою системою. Семіотика. Лінгвосеміотика.	2			Співбесіда, дискусія, реферат
4.	Тема 3. Мова, мислення і свідомість Лекції 3-4. Проблема співвідношення мови, мислення і свідомості. Мета вивчення: осмислити співвідно-шення мови, мислення і свідомості. Провідна ідея: неправомірність відриву мови від мислення. Основні проблеми: взаємозв’язок мови, мислення і свідомості. Три типи мислення (чуттєво-образне, технічне, поняттєве) і їх відношення до мови. Менталінгвістика. Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Питання про вплив мислення на мову і мови на мислення. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа. Роль мови в процесі пізнання. Психолінгвістика. Когнітивна лінгвістика. Ключові поняття: мислення, свідомість, не/вербальне мислення; поняттєве, технічне, чуттєво-образне мислення; мовна картина світу; гіпотеза Сепіра-Уорфа. Менталінгвістика, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика.	10 4	Роль мови у процесі пізнання. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.	4 4	Усне вибіркове опитування
5.	Семінар 2. Проблема взаємозв’язку мови, мислення і свідомості. Мета та короткий зміст: проблема взаємозв’язку мови, мислення і свідомості. Три типи мислення і їх відношення до мови. Питання про вплив мислення на мову і мови на мислення. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа. Менталінгвістика. Основні проблеми психолінгвістики та когнітивної лінгвістики.	2			бесіда
6.	Тема 4. Структура і система мови. Лекція 5. Структура мови. Мета вивчення: розкрити системно-структурну організацію мови. Провідна ідея: мова – система зі складною ієрархічною будовою. Основні проблеми: системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Теорія ізоморфізму та ієрархії рівнів мови. Система і норма. Ключові поняття: синтагматика, парадигматика, система, структура, рівень, ізоморфізм.	8 2	Основні й проміжні рівні мови. Різні погляди мовознавців на будову мови.	4 4	Усне вибіркове опитування
7.	Семінар 3. Структура мови. Мета та короткий зміст: довести системно-структурну організацію мови. Види відношень між мовними одиницями (синтагматичні, парадигматичні, ієрархічні). Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму. Теорія ієрархії рівнів.	2			Усне опитування, тестування
8.	Тема 5. Мова і суспільство. Лекції 6-7. Взаємозв’язок мови і суспільства. Мета вивчення: осмислити природу і функції мови, взаємозв’язки мови і суспільства. Провідна ідея: мова – багатогранне явище з важливими суспільними функціями; мова – дух народу, його історія. Основні проблеми: багатоаспектна природа мови. Своєрідність мови як суспільного явища. Різноманітність суспільних функцій мови. Соціальна зумовленість мовних явищ. Залежність розвитку мови від стану суспільства. Мова як найважливіша етнічна ознака. Соціолінгвістика. Етнолінгвістика. Інтерлінгвістика. Ключові поняття: функції мови; мовна норма; соціолінгвістика, мовна ситуація, білінгвізм, мовна політика; етнолінгвістика, інтерлінгвістика.	11 4	Суспільна зумовленість мовних явищ. Мова як символ соціальної солідарності. Мова, нація, держава. Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика.	6 6	Вибіркове усне опитування, бесіда
9.	Тема 6. Мова та історія (розвиток мови). Лекція 8. Причини мовних змін. Мета вивчення: обґрунтувати причини і закономірності розвитку мови. Провідна ідея: основною причиною розвитку мови є саморозвиток, який може стимулюватися зовнішніми причинами. Основні проблеми: зовнішні і внутрішні чинники мовних змін по-різному впливають на розвиток мови. Питання прогресу в розвитку мови. Розвиток мови в різних суспільно-економічних формаціях. Ключові поняття: зовнішні ті внутрішні причини змін у мові; інтерференція, мовний союз, субстрат, суперстрат, адстрат; антиномія.	7 2	Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія. Темпи мовних змін.	4 4	Бесіда
10.	Семінар 4. Мова та історія. Розвиток мови. Мета та короткий зміст: Соціальна та історична зумовленість мовних явищ. Залежність розвитку мови від стану суспільства. Зовнішні і внутрішні причини мовних змін.	2			Усне опитування, тестування
11.	Тема 7. Методи лінгвістичних досліджень. Лекції 9-10. Методи дослідження мови. Мета вивчення: дати поняття про методи наукового дослідження мови. Провідна ідея: використання різних методів залежно від мети лінгвістичного дослідження. Основні проблеми: різноманітність методів у лінгвістиці; своєрідність кожного з них. Існування різних поглядів мовознавців на класифікацію методів і підстави їх виділення в самостійний метод дослідження. Ключові поняття: метод, методика, прийом; індукція, дедукція, аналіз, синтез; описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи; математичні методи; соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.	10 4	Вихідні прийоми аналізу мовного матеріалу. Метод лінгвістичної географії. Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві.	4 4	Усне вибіркове опитування

IV. Плани семінарських (практичних) занять

Модуль 1. Основні проблеми мовознавства та методи лінгвістичних досліджень

Семінар 1.

Знакова природа мови (2год.)

Поняття про знак і знакову систему мови.
Семіотика та лінгвосеміотика.
Типологія знаків.
Структура знаків.
Специфіка мовного знака, своєрідність мови як знакової системи.
Знаковість і одиниці мови.
Мова і несловесні форми спілкування (паралінгвістика і паракінесика).

З’ясування теоретичних питань щодо розуміння поняття про знак; розгляд різних класифікацій знаків; обґрунтування знакової природи мови; розуміння специфіки унілатеральної та білатеральної теорій мовного знака; визначення знакового характеру мовних одиниць та мови як природної гетерогенної відкритої динамічної знакової системи.

Написання міні-тесту з теми семінарського заняття.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Семінар 2.

Проблема взаємозв’язку мови, мислення і свідомості (2 год.)

Проблема співвідношення мови і мислення. Менталінгвістика.
Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення.
Питання про вплив мислення на мову і мови на мислення. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.
Роль мови у процесі пізнання.
Психолінгвістика, етапи розвитку, основні проблеми.
Когнітивна лінгвістика, основні школи та представники.

З’ясування теоретичних питань щодо взаємозв’язку мови, мислення і свідомості; визначення трьох типів мислення та їх відношення до мови; розгляд питання про вплив мислення на мову і мови на мислення; з’ясування суті гіпотези лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа та поглядів її прихильників і опонентів; розгляд основних напрямів та проблем психолінгвістики та когнітивної лінгвістики.

Написання міні-тесту з теми семінарського заняття.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Семінар 3.

Структура мови (2 год.)

Системний характер мови.
Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями.
Структура мови. Основні та проміжні рівні мови.
Теорія ізоморфізму та ієрархії рівнів мови.
Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма.

З’ясування системно-структурної організації мови; розгляд видів відношень між мовними одиницями (синтагматичних, парадигматичних, ієрархічних); з’ясування основних та проміжних рівнів мов, різних поглядів мовознавців стосовно їх визначення; розгляд теорії ізоморфізму та ієрархії рівнів мови; розуміння своєрідності системності мови; з’ясування проблем співвідношення системних і несистемних явищ у мові, понять «система» і «норма».

Написання міні-тесту з теми семінарського заняття.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Семінар 4.

Мова та історія. Розвиток мови (2 год.)

Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія та діахронія.
Зовнішні причини мовних змін.
Внутрішні причини мовних змін.
Темпи мовних змін.
Питання про прогрес у розвитку мов.
Розвиток мови в різні суспільно-економічні формації.
Становлення та основні проблеми соціолінгвістики.
Взаємозв׳язок мови і культури. Етнолінгвістика.

З’ясування соціальної та історичної зумовленості мовних явищ, залежності розвитку мови від стану суспільства; розмежування та розгляд зовнішніх і внутрішніх причин мовних змін; з’ясування питань темпів мовних змін та прогресу в розвитку мов.

Написання модульної контрольної роботи.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Семінар 5.

Методи лінгвістичних досліджень (2 год.)

Поняття про методи наукового дослідження.
Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу.
Описовий метод.
Порівняльно-історичний метод.
Метод лінгвістичної географії.
Зіставний метод.
Структурний метод: дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційний аналіз, компонентний аналіз.
Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи .
Застосування математичних методів у мовознавстві.

Поглиблене ознайомлення з сучасними мовознавчими методами дослідження, з класифікацією методів; з’ясування своєрідності кожного з методів: 1) описового методу, його суті, мети і завдань (прийоми описового методу: внутрішньої та зовнішньої реконструкції); 2) порівняльно-історичного та історико-порівняльного методу (прийоми зовнішньої та внутрішньої реконструкції); 3) методики відносної хронології і глотохронології (прийоми і принципи етимологічного аналізу); 4) зіставного методу (мовні універсалії); 5) структурного методу (дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційна методика, компонентний аналіз); 6) методу лінгвогеографії; 7) математичних методів.

Аналіз модульної контрольної роботи.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Умови відпрацювання пропущеного заняття:

Пред’явити конспект відповідної теми.
Виконати домашню самостійну роботу, законспектувати першоджерела (1-2).
Вивчити матеріал, уміти давати розгорнуту відповідь на питання семінару.
Відповісти на питання тесту (аудиторна форма роботи).

V. Завдання для поза аудиторної самостійної роботи студентів

Репродуктивний рівень

А. У зошиті для самостійних робіт дати відповіді на питання, винесені для самостійного опрацювання, наприклад:

Тема: Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування

Мета: розглянути погляди мовознавців щодо визначення знакових одиниць мови; з’ясувати роль несловесних форм спілкування.

Завдання:

– визначити, що є знаком у мові, з позицій унілатеральної та білатеральної теорій;

характеризувати субзнаковий, знаковий та суперзнаковий рівні у мові, відповідні одиниці;
з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паралінгвістика;
з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паракінесика.

Форма виконання: конспект матеріалів підручників та додаткових джерел.

Питання для опрацювання:

І. Знаковість і одиниці мови.

– Вказівки щодо виконання: опрацювати відповідний матеріал підручників; дати визначення основних термінів за словниками.

Blog

Перезатвердження робочої навчальної програми

Содержание

ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ