Перезатвердження робочої навчальної програми

Вид материала

3. Основні й проміжні рівні мови. Різні погляди мовознавців на будову мови.
5. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія. Темпи мовних змін.
Б. Виконати запропоновані практичні завдання.
Зразки тем рефератів
VІ. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
Система рейтингових балів і критерії оцінки
Приклад системи рейтингового контролю
Критерії оцінювання
0 (нуль) балів
Структура заліку із “Загального мовознавства”
Зразок залікового білета
Заліковий білет 1

Подобный материал:

1 2 3

Література

1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С. 30-32.

2. Кочерган М.П.. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С.178-179.

3. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996. – С. 46-55.

4. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974. – С. 130-133.

5. Супрун А.Е. Общее языкознание. – Мн., 1983. – С. 130-137.

6. Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию. – М., 2000. – С. 57-61.

7. Левицкий Ю.А. Общее языкознание. – М., 2008. – С. 42-65.

Критерії оцінювання першого пункту роботи

1. Оцінка “відмінно” ставиться за повний послідовний конспект теми, в якому різними кольорами виділені основні проблеми, терміни та ключові слова.

2. Конспект оцінюється на “добре”, якщо він є достатньо повним, але в ньому бракує виділення основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова виділено не у повному обсязі.

3. Оцінка “задовільно” студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться студентові, якщо конспект є схемою, у ньому не виділено основні тези, терміни та ключові слова.

ІІ. Мова і несловесні засоби спілкування (паралінгвістика і паракінесика).

– Вказівки щодо виконання: опрацюйте зазначену літературу; дайте визначення основних термінів за словниками.

Література

1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С. 32-34.

2. Кочерган М.П.. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С.180-182.

3. Ганич Д.І., Олійник І.C. Словник лінгвістичних термінів, відповідні статті.

4. Лингвистический энциклопедический словарь, відповідні статті.

5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов, відповідні статті.

6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006, відповідні статті.

Додаткова література

1. Білецький О.А. Про мову і мовознавство. – К., 1996. – С. 162-165, 176-187, 193-195.

2. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.

3. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М., 1974.

4. Кочерган М.П. Мова як знакова система // Укр. мова і літ. в школі. – 1973. – № 4.

5. Маслов Ю.С. Знаковая теория языка // Вопр. общ. языкознания. – Л., 1967.

Завдання для самоконтролю

Запитання для самоперевірки:

Які специфічні властивості мовного знака ви знаєте?
Які думки існують стосовно знакових одиниць у мові?
Чи всі мовні одиниці можна вважати знаками?
У чому подібність і відмінність паралінгвістики та паракінесики?
Які приклади використання невербальних знаків у комунікації ви можете навести?

Критерії оцінювання другого пункту роботи

1. Оцінка “відмінно” ставиться за повний послідовний конспект теми, в якому різними кольорами виділені основні проблеми, терміни та ключові слова.

2. Конспект оцінюється на “добре”, якщо він є достатньо повним, але в ньому бракує виділення основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова виділено не у повному обсязі.

3. Оцінка “задовільно” студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться студентові, якщо конспект є схемою, у ньому не виділено основні тези, терміни та ключові слова.

Загальна оцінка є середньою за виконання 2-х завдань.

Самостійно письмово опрацювати такі питання:

1. Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування.

2. Роль мови у процесі пізнання. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.

3. Основні й проміжні рівні мови. Різні погляди мовознавців на будову мови.

4. Суспільна зумовленість мовних явищ. Мова як символ соціальної солідарності. Мова, нація, держава. Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика.

5. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія. Темпи мовних змін.

5. Вихідні прийоми аналізу мовного матеріалу. Метод лінгвістичної географії. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві.

Б. Виконати запропоновані практичні завдання.

Завдання 1. Дібрати наукові дослідження, які ілюструють різні погляди вчених стосовно виучуваних проблем та законспектувати основні положення 2-3 першоджерел.

Творчий рівень

Завдання 2. Дібрати приклади використання в наукових дослідженнях різних методів та прийомів аналізу мовного матеріалу.

Інноваційний рівень

Завдання 3. Написати реферат на одну із запропонованих тем, підготувати презентацію в системі Power Point.

ЗРАЗКИ ТЕМ РЕФЕРАТІВ

ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Мовознавство в Давній Індії.
Давньокитайське мовознавство.
Мовознавство в Давній Греції та Римі.
Давнє арабське мовознавство.
Європейське мовознавство епохи середньовіччя та Відродження.
Українське мовознавство ХІ – ХУІІ ст.
Зародження порівняльно-історичного мовознавства.
Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта.
Натуралістичний (біологічний) напрям у порівняльно-історичному мовознавстві.
Психологічний напрям у мовознавстві.
Молодограматизм.
Школа “слів і речей”.
Школа естетичного ідеалізму.
Неолінгвістика.
Казанська лінгвістична школа. І.О.Бодуен де Куртене.
Соціологічний напрям. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра.
Історичні та методологічні основи структуралізму.
Празька лінгвістична школа.
Копенгагенський структуралізм (глосематика).
Американський структуралізм (дескриптивізм).
Генеративізм.

22. Неогумбольдтіанство.

Радянське мовознавство.
Українське мовознавство 20 – 80-х років ХХ ст.

25. Функціональна лінгвістика.

26. Проблеми когнітивної лінгвістики.

27. Соціолінгвістика.

Етапи розвитку психолінгвістики.
Комунікативна лінгвістика.
Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи дослідження.
Співвідношення системних і несистемних явищ у мові.
Л.С. Виготський – основоположник вітчизняної психолінгвістики.
Передумови виникнення психолінгвістики.
Вікова психолінгвістика.
Розвиток мовної ситуації в Україні протягом ХХ століття.
Мовна політика в різних державах.
Етнолінгвістичні студії О.О.Потебні.
Форми існування мови.
Національна мова і культура.
Напрями та завдання комунікативної лінгвістики.
Проблеми міжкультурної комунікації.

Критерії оцінювання рефератів

Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.

1. Оцінка “відмінно” ставиться за реферат, який має обсяг 15-20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 5-6 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.

2. Оцінка “добре” ставиться за реферат, який має обсяг 11-14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 4-5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.

3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами.

VІ. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни

Дисципліна викладається у Х семестрі. Загальний обсяг – 72 години (2 кредита). Аудиторна робота – 30 годин: 20 годин – лекції, 10 годин – семінари (10 лекцій, 5 семінарів). Самостійна робота – 24 години.

Система рейтингових балів і критерії оцінки

До структури модуля входять такі складові:

Аудиторна робота студента

Позааудиторна самостійна робота студента

Модульна контрольна робота

Рейтинг модуля складається з суми середніх оцінок за

аудиторну роботу студента протягом вивчення матеріалу модуля;
позааудиторну самостійну роботу студента протягом вивчення навчального матеріалу модуля, а також оцінки за
модульну контрольну роботу.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента здійснюється в національній 4-бальній системі («5», «4», «3», «2»).

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 10^¹. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі (“5”, “4”, “3”, “2”). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:

для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі заліку

“5” — 50 балів;

“4” — 40 балів;

“3” — 30 балів;

“2” — 20 балів;

Неявка на МКР — 0 балів;

Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.

Приклад системи рейтингового контролю

Протягом семестру студент отримав за аудиторну та самостійну роботу такі оцінки: “5”, “3”, “5”, “4”, “5”, “4”. Середня арифметична оцінка становить 4,33, з округленням до десятої частки – 4,3. Отриману оцінку множимо на 10: 4,3х10=43. Це число є рейтинговим балом студента за роботу протягом семестру. Модульну контрольну роботу студент написав на “4”, додаємо: 43 + 40 = 83. Це семестровий рейтинговий бал, який відповідає оцінці в шкалі ЄКТС “В”. Оскільки цей бал вищий, ніж 60, студент отримує відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

VІІ. Зразки завдань до модульних контрольних робіт та критерії їх оцінювання

Модульна контрольна робота складена з метою перевірки знань студентів професійного спрямування 7.030502 “Мова та література”; 7.030507 “Переклад”. Вони дають можливість виявити й оцінити рівень знань та вмінь, а також у цілому визначити якість підготовки спеціалістів.

До фонду контрольних завдань включено найважливіші поняття, які пов’язані з професійною діяльністю.

Завдання складено відповідно до програми курсу “Загальне мовознавство”. Для правильної відповіді на питання студент повинен добре знати теоретичний матеріал, уміти ним користуватися.

Для виконання модульної контрольної роботи кожному студентові необхідно дотримуватися такого алгоритму розв’язання завдань :

прочитати першого умови завдання;
ознайомитися з матеріалом, на якому пропонується розв’язувати подане завдання;
знайти правильну відповідь;

● записати поруч із номером завдання свою правильну відповідь;

прочитати умови другого завдання, виконати його письмово;

Зразок модульної контрольної роботи

І. Дати відповіді на запитання тестів.

Варіант 4

1. Загальне мовознавство вивчає:

а) особливості мови як людського засобу спілкування, а також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу;

б) окремі мови або групи споріднених мов;

в) методологію мовознавства;

г) відношення мови до позамовних явищ.

2. Вирішенням завдань практичного використання мови займається:

а) загальне мовознавство;

б) теоретичне мовознавство;

в) прикладне мовознавство;

г) конкретне мовознавство.

3. Менталістичного напряму дотримувалися:

а) В. фон Гумбольдт;

б) Л.С.Виготський;

в) Кубрякова О.С.;

г) Ахудзянов Є.М.

4. До одиниць мовлення належать:

а) фонема, морф, лексема речення;

б) звук, морф, слово, висловлення;

в) звук, морфема, лексема, речення;

г) фонема, морфема, лексема, висловлення.

5. Відношення знака до позначуваного об’єкта навколишньої дійсності називають:

а) денотативним;

б) конотативним;

в) синтагматичним.

г) прагматичним.

6. До основних ознак знака не належить:

а) матеріальність;

б) інформативність;

в) позначення чогось, що перебуває поза ним;

г) безсистемність.

7. Бінарна класифікація звуків спирається на:

а) їх фізичну природу;

б) їх функцію і структуру;

в) їх акустичні властивості;

г) на тип відношень знаком і позначуваним об’єктом.

8. Теорія ієрархії рівнів була сформульована:

а) Кодуховим В.І.;

б) Реформатським О.О.;

в) Куриловичем Є.;

г) Бенвеністом Е.

9. Проміжним між морфологічним і лексико-семантичним рівнями є:

а) морфонологічний;

б) словотвірний;

в) фразеологічний;

г) фонологічний.

10. Які з указаних ознак характеризують граматичне значення?

а) вищий ступінь абстракції, регулярність свого вираження;

б) вищий ступінь абстракції, обов’язкова співвіднесеність з позамовним референтом;

в) регулярність свого вираження, обов’язкова співвіднесеність з позамовним референтом

г) регулярність свого вираження, низький ступінь абстракції.

11. У яких мовах морфема і склад збігаються?

а) аглютинативних;

б) аналітичних;

в) кореневих;

г) синтетичних.

12. Положення про системний характер мови найяскравіше підтверджується при розгляді:

а) фонетичних одиниць;

б) морфологічних одиниць;

в) лексичних одиниць;

г) граматичних одиниць.

13. Лінійні, контекстні зв’язки слова, його сполучуваність називається:

а) парадигматичними відношеннями;

б) синтагматичними відношеннями;

в) ієрархічними відношеннями;

г) епідигматичними відношеннями.

14. Індивідуальні, територіальні й позиційні видозміни фонем, які не впливають на смисл, не утруднюють сприймання, – це:

а) звуки;

б) варіанти фонем;

в) варіації фонем;

г) алофони.

15. Лінгвістична дисципліна, яка вивчає міжнародні мови як засіб комунікації в багатомовному світі, називається:

а) інтерлінгвістика;

б) соціолінгвістика;

в) психолінгвістика;

г) етнолінгвістика.

16. Сукупність рис мовної системи, які з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактування сусідніх народів, називається:

а) антиномія;

б) суперстрат;

в) субстрат;

г) адстрат.

17. За класифікацією В.Виноградова фразеологізми типу (укр.) точити ляси, притча во язицех належать до:

а) фразеологічних зрощень;

б) фразеологічних єдностей;

в) фразеологічних сполучень.

18. Форма достовірного умовиводу окремого положення із загальних називається:

а) дедукцією;

б) аналізом;

в) гіпотезою;

г) індукцією.

19. Сукупність прийомів дослідження й опису мови через її системне порівняння з іншою мовою з метою виявлення її специфіки – це:

а) порівняльно-історичний метод;

б) описовий метод;

в) метод лінгвістичної географії;

г) зіставний метод.

20. Суть якого аналізу полягає в розщепленні значення слова на його елементарні смисли (семи)?

а) трансформаційного аналізу;

б) аналізу за безпосередніми складниками;

в) компонентного аналізу;

г) дистрибутивного аналізу.

ІІ. Визначити лінгвістичний метод, охарактеризувати його.

Найпоширенішім прийомом збору матеріалу є анкетування. Анкета повинна мати три частини: вступну, соціологічну, лінгвістичну. Анкетування треба поєднувати зі спостереженнями, що допоможе зіставити інформацію, яку дає респондент, з об’єктивними фактами.

Складіть анкети, спрямовані на дослідження наголошування слів та сферу застосування лексичних одиниць.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується обсяг і правильність виконаних завдань:

а) оцінка “відмінно” (50 балів) ставиться за правильне виконання всіх завдань;

б) оцінка “добре” (40 балів) ставиться за виконання 75 % усіх завдань;

в) оцінка “задовільно” (30 балів) ставиться, якщо правильно виконано більше, ніж 50% запропонованих завдань;

г) оцінка “незадовільно” (20 балів) ставиться, якщо завдання виконано менше, ніж на 50 %.

Неявка на модульну контрольну роботу – 0 (нуль) балів.

VІІІ. Підсумковий контроль

Формою підсумкового контролю із «Загального мовознавства» є залік.

Залік

Відмітка про залік у національній шкалі (“зараховано”, “не зараховано”) та оцінка в шкалі ЄКТС виставляється на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90–100 балів – А

82–89 балів – В

75–81 бал – С

66–74 бали – D

60–65 балів – Е

59 балів і нижче — FX.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік “зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС — E та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік “не зараховано”, то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік “не зараховано” в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його семестровий рейтинговий бал за дисципліну.

Структура заліку із “Загального мовознавства”:

Залік з курсу “Загальне мовознавство” складається у Х семестрі. Залік є основною формою підсумкового контролю знань і вмінь студентів.

Залік відбувається в усній формі після попереднього обдумування студентом питань викладача.

Кожен студент повинен дати відповідь на два питання теоретичного характеру. Зразок:

ЗРАЗОК ЗАЛІКОВОГО БІЛЕТА

Київський національний лінгвістичний університет

Спеціальність: “Мова і література”, “Переклад” Семестр Х Навчальна дисципліна: Загальне мовознавство

ЗАЛІКОВИЙ БІЛЕТ 1

Поняття про знак і знакову систему мови.
Охарактеризувати зіставний метод дослідження мов
Практичне завдання.

Затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології (протокол № 6 від 24 листопада 2011 р.)

Зав. кафедри: ______________________ проф. Корольова А.В.

Викладач ______________________ доц.. Терехова Д.І.

Blog

Перезатвердження робочої навчальної програми

Література

Література