Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Вид материала

Содержание

Лектор: д.і.н., проф. Гладких Михайло ІвановичВикладачі
ВСТУПДана дисципліна є «Історія первісного суспільства». Викладається на І
Предмет навчальної дисципліни.
Вимоги до знань та вмінь студентів
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.
Завданням поточного контролю
Завдання підсумкового контролю
Раннє первісне суспільство.
30 залікових балів
Залікові бали
Самостійна робота студентів.
Модульний контроль.
Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту.
Сума балів
Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
Типове завдання модульної контрольної роботи № 1

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра археології та музеєзнавства

УКЛАДАЧ:

проф. Гладких М.І.

Історія первісного суспільства

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія

Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 2010 р.

Протокол №

Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.

Декан факультету

Колесник В.Ф.

КИЇВ-2010

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія первісного суспільства»

Укладач:

д.і.н., проф. Гладких Михайло Іванович

Лектор:

д.і.н., проф. Гладких Михайло Іванович

Викладачі:

к.і.н., доц. Рижов. С.М.

к.і.н., ас. Карсим І.А.

к.і.н., ас. Синиця Є.В.

ас. Шидловський П.С.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«___» _______________ 200__ р.

ВСТУП

Дана дисципліна є «Історія первісного суспільства». Викладається на І курсі 1 семестру в обсязі 108 годин, з них лекцій – 34 год., семінарських – 16 год., (практичних), самостійна робота – 58 год. та форма підсумкового контролю (іспит).

Мета та завдання навчальної дисципліни

Навчальний курс «Історія первісного суспільства» має на меті надати студентам знання про встановлення людства та найбільш ранні періоди його історії до появи ранньодержавних утворень.

Предмет навчальної дисципліни.

Предметом навчальної дисципліни «Історія первісного суспільства» є вивчення конкретних фактів та загальних закономірностей становлення та розвитку суспільства до появи ранньодержавних утворень. Початкові періоди історії людства розглядаються в єдності з розвитком навколишнього середовища, яке значною мірою обумовлює регіональні особливості матеріальної та духовної культури первісного суспільства, що створює умови для формування різних цивілізацій.

Вимоги до знань та вмінь студентів

Внаслідок засвоєння курсу «Історія первісного суспільства» студенти повинні знати процес становлення та основні етапи розвитку первісного суспільства, усвідомлювати його місце в історичному процесі, як підґрунтя подальшого розвитку людства, мати уявлення про виробництво, суспільну структуру, світогляд давніх людей; вміти розрізняти пережитки та релікти первісного суспільного в сучасності.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.

Нормативна навчальна дисципліна "Історія первісного суспільства" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є базовою для вивчення таких нормативних та спеціальних дисциплін як "Основи антропології", "Основи археології", "Проблеми раннього та пізнього палеоліту", "Проблеми мезоліту-неоліту", «Технологія виробництва у первісному суспільстві».

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на два змістових модулів. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (усний іспит). На семінарських заняттях оцінювання здійснюється за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовому модулі.

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль 60 балів, підсумковий контроль – 40 балів).

Змістовий модуль 1. Теоретичні засади. Раннє первісне суспільство.			Змістовий модуль 2. Розвинуте первісне суспільство			Екзамен
30 залікових балів			30 залікових балів			40 балів
Семінар. заняття	Самостійна робота	Модул. контроль	Семінар. Заняття	Самостійна робота	Модул. контроль
15 балів	10 балів	5 балів	15 балів	10 балів	5 балів

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

З одного змістового модуля середній бал
Залікові бали	Середній бал
15	4,8-5,0
14	4,5-4,7
13	4,2-4,4
12	3,9-4,1
11	3,6-3,8
10	3,3-3,5
9	3,0-3,2
8	2,7-2,9
7	2,5-2,6
	Середній бал менше за 2,5 не переводиться

Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті:

- Конспект джерел до семінарських занять - 2 бал.

- Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю

(в залежності від змісту) - 1-5 балів.

- Доповнення - 1-3 балів

- Участь у дискусії - 2-3 балів.

- Підведення підсумку - 1-2 балів.

- Письмова самостійна робота - 3-5 балів.

- Експрес-контроль:

повна відповідь - 2 бали;
неповна відповідь - 1 бал;
незадовільна відповідь - 0 балів.

Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути:

повнота розкриття питання;

логіка викладення, культура мови;

впевненість, емоційність та переконаність;

використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо);

аналітичні міркування, вміння робити порівняння. висновки.

Самостійна робота студентів.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль №1), тестування (змістовий модуль №2).

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів
обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів
тема розкрита неповно - 5-6 балів
реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів
розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали
реферат не зарахований - 0 балів

Тестування

На тестування виноситься 20 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.

Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі, у формі тестування (модуль 1), контрольної роботи (модуль 2).

МК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 5 балів.

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання МК, і даний модуль не зараховується.

Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з’явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.

Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів):

20 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання – 0.25 бала;

б) невірна відповідь – 0 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи ( оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 4 бали;

в) неповна відповідь – 2-3 балів;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту.

Екзаменаційний білет з курсу «Історія первісного суспільства» містить 2 питання: 1 питання підвищеної складності, яке оцінюється у діапазоні від 1 до 30 балів, і 1 питання середньої складності, яке оцінюється в діапазоні від 1 до 10 балів.

Критерії оцінювання з окремих екзаменаційних завдань:

глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції та фактологічною аргументацією – 15 балів;
лаконічне розкриття проблеми – 10 балів;
неповне розкриття проблеми – 5 балів;
відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Критерії оцінювання з окремих екзаменаційних завдань:

глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції та фактологічною аргументацією – 8-10 балів;
лаконічне розкриття проблеми – 5-7 балів;
неповне розкриття проблеми – 1-4 бали;
відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну.

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Відмінно
85-89	Добре
75-84	Добре
65-74	Задовільно
60-64	Задовільно
35-59	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1-34	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Повторне складання іспиту допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	лекції	семінари	самост. робота	Інші форми контр.
Змістовий модуль 1 Теоретичні засади. Раннє первісне суспільство.
1	Історія первісного суспільства як наука	4	2	6
2	Проблема взаємовідносин суспільства та природи	2	1	6
3	Первісне стадо. Перехід від біологічних до соціальних форм розвитку матерії.	4	2	6
4	Раннє первісне суспільство. Дуально-родова та фратріально-племінна організація.	4	2	8
5	Світогляд раннього первісного суспільства.	4	1	8
Модульний контроль (тест)			1
Змістовий модуль 2 Розвинуте первісне суспільство.
6	Розвинуте первісне суспільство. Розвиток суспільства в умовах відтворювального господарства.	6	2	6
7	Світогляд розвинутого первісного суспільства	4	2	6
8	Розклад первісно-суспільного ладу.	4	1	6
9	Етнічні процеси в первісності	2	1	6
Модульна контрольна робота			1
	ВСЬОГО	34	16	58

Загальний обсяг 108 год., в тому числі:

Лекцій –34 год.

Семінари/лабораторні, практичні – 16 год.

Самостійна робота - 58 год.

Змістовий модуль 1.

Теоретичні засади.

Раннє первісне суспільство

ТЕМА 1. Історія первісного суспільства як наука.

Лекція 1. Первісне суспільство як суспільно-економічна формація. Періодизація первісного суспільства.

Лекція 2. Джерела вивчення історії первісного суспільства. Історіографія історії первісного суспільства.

Семінарське заняття 1.

План:

Первісне суспільство як суспільно-економічна формація. Періодизація первісного суспільства. Синполітейні та апополітейні первісні суспільства.
Джерела вивчення історії первісного суспільства (зв’язок з іншими науками): археологія, етнографія, антропологія, лінгвістика, фольклористика та ін. Історія первісного суспільства як синтезуюча історична наука.
Історіографія історії первісного суспільства. Гесіод, Демокріт, Лукрецій Кар, доба Великих географічних відкриттів, Ж.Лафіто, Іоган та Георг Форстери, Адам Фергюсон, Л.Морган, Д.Мак-Леннан, І.Бахофен.

Завдання для самостійної роботи (6 годин):

Кореляція археологічної та історичної періодизації
Джерела вивчення історії первісного суспільства

ТЕМА 2. Проблеми взаємовідносин суспільства та природи.

Лекція 3. Поняття антропосфера (соціосфера, техносфера, ноосфера). Розвиток природи в плейстоцені та голоцені. Криза палеолітичного плейстоценового мисливського господарства. Різні центри виникнення цивілізації.

Семінарське заняття 2.

План:

Поняття антропосфера (соціосфера, техносфера, ноосфера).
Розвиток природи в плейстоцені та голоцені.
Криза палеолітичного плейстоценового мисливського господарства. Подальший розвиток привласнюючого господарства. Перехід до відтворювальних форм господарства (мезоліт-неоліт). Неолітична революція.
Різні центри виникнення цивілізації. Співвідношення суспільно-економічної формації та цивілізації (формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення історії суспільства).

Завдання для самостійної роботи (5 годин):

Джерела вивчення історії первісного суспільства.

ТЕМА 3. Первісне стадо. Перехід від біологічних до соціальних форм розвитку матерії.

Лекція 4. Основні концепції походження людства. Концепція двох стрибків в антропосоціогенезі. Рушійні сили процесу антропосоціогенезу.

Лекція 5. Формування виробничого колективу. Господарство суспільства, що формується. Статтево-віковий поділ праці.

Семінарське заняття 3.

План:

Основні концепції походження людства: релігійні, космічна, історико-матеріалістична (трудова).
Концепція двох стрибків в антропосоціогенезі. Рушійні сили процесу антропосоціогенезу (антропогенез, виробнцтво, суспільство).
Формування виробничого колективу. Приборкання зоологічного індивідуалізму. Шлюбні відносини в суспільстві, що формується (перехід від людського стада до роду). Екзогамія та ендогамія.
Господарство суспільства, що формується. Статтево-віковий поділ праці.

Завдання для самостійної роботи (6 годин):

Перехід від стада до роду.

ТЕМА 4. Раннє первісне суспільство. Дуально-родова та фратріально-племінна організація.

Лекція 6. Структура первісного суспільства.

Лекція 7. Перехід від традиції поховання на поселеннях (Сунгірь) до відокремленних могильників (Василівсько-Волоського типу) як свідчення появи племені.

Лекція 8. Реконструкція соціальної структури населення на підставі джерел палеолітичних поселень.

Семінарське заняття 4.

План:

Структура первісного суспільства (рід, фратрія, плем’я, шлюбні класи). Співвідношення роду та господарської громади.
Перехід від традиції поховання на поселеннях (Сунгірь) до відокремленних могильників (Василівсько-Волоського типу) як свідчення появи племені. Свідоцтва міжобщинних зіткнень. Поява символів влади.
Реконструкція соціальної структури населення на підставі джерел палеолітичних поселень. Співвідношення роду та громади. Обмін дієздатним населенням. Розвиток сімейно-шлюбних відносин ранньої родової громади. Співвідношення патріархального та матріархального роду. Матріархат як світоглядне явище.

Завдання для самостійної роботи (7 годин):

Розвиток природи в плейстоцені та голоцені.
Криза плейстоценового мисливського господарства.

ТЕМА 5. Світогляд раннього первісного суспільства.

Лекція 9. Первісне мистецтво. Уявлення про будову Всесвіту. Гносеологічні та соціальні корені релігії. Глибини суспільної пам'яті.

Лекція 10. Синкретизм епох в мисленні конкретної сучасної людини.

Семінарське заняття 5.

План:

Первісне мистецтво. Синкретизм мистецтва. Форми мистецтва: тотемізм, анімізм, магія, фетишизм.
Уявлення про будову Всесвіту. Практичні знання (рахунок, сонячний та місячний календар, медичні та психологічні уявлення).
Гносеологічні та соціальні корені релігії. Глибини суспільної пам'яті.
Синкретизм епох в мисленні конкретної сучасної людини. Тотемічні мамонти та чурінги Кам'яної Могили.

Завдання для самостійної роботи (6 годин):

Неолітична революція.
Місцеві особливості розвитку антропосфери та виникнення цивілізації.

Основна література до змістового модуля 1

1. Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. - К.: Либідь. - 1999. - 240 с.

2. Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. - М.: Высшая школа. - 1990. - 352 с.

3. История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. - М.: Наука. - 1983. - 432 с.

4. История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. - М.: Наука. - 1986. - 576 с.

5. История первобытного общества. Эпоха классообразования. - М.: Наука. - 1988.

6. Давня історія України. Том 1. Первісне суспільство. - К.: Наукова думка. - 1997. - 559 с. (авт.колл.: Березанська С.С., Гладилін В.М., Гладких М.І. та ін.).

7. Давня історія України. У двох книгах. - К.: Либідь. - 1995. - Кн. 1 - 240 с., Кн. 2 - 224 с. (Авт. колл. : Толочко П.П., Козак Д.Н., Крижицький С.Д. та ін.).

8. Елинек Я. Большой иллюстративный атлас первобытного человека. - Прага: Артия - 1982. - 560 с.

9. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч.посіб. /В.М.Литвин, В.І.Гусєв, А.Г.Слюсаренко та ін. - К., Вища шк., 2002. - 430 с.

10. Павленко Ю.В. Раннеклассовое общество (генезис и пути развития). - Киев, - 1989.

11. Тейлор Э.Б. Первобытная культура. - М.: Политиздат. - 1989.

12. Сегеда Сергій. Основи антропології. - К.: Либідь. - 1995. - 206 с.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1

Перші житла з кісток мамонта з`являються на території України в:

1. середньому палеоліті

2. пізньому палеоліті

3. мезоліті

4. ранньому палеоліті

5. неоліті

Вірна відповідь: 1.

Контрольні запитання до змістового модуля І

Історіографія і сучасний стан вивчення історії первісного суспільства
Джерела вивчення історії первісного суспільства
Антропосфера
Проблема періодизації історії первісного суспільства
Поховання неандертальців як джерело вивчення праобщини
Проблеми походження палеолітичного мистецтва
Первісне людське стадо - праобщина-община
Використання та добування вогню. Вогонь в житті первісної людини
Житла та поселення первісної епохи. (Проблема походження та конкретна характеристика по періодам історії первісного суспільства).
Шлюб та сім’я. Рахунок спорідненості та локальність поселення подружжя.
Структура первісного суспільства: локальна група, община, рід, плем’я та їх співвідношення
Організація влади в первісному суспільстві
Статево-віковий поділ праці
Розвиток природного середовища на етапі раннього первісного суспільства (плейстоцен, голоцен)
Криза палеолітичного господарства та шляхи її подолання
Привласнювальне господарство

Змістовий модуль 2.

Розвинуте первісне суспільство.

ТЕМА 6. Розвинуте первісне суспільство. Розвиток суспільства в умовах відтворювального господарства.

Лекція 11. Розвиток відтворювальних форм господарства та інтенсивного рибальства. Перша сировинна криза: поява шахт по видобутку кременю.

Лекція 12. Господарсько-культурні типи та історико-етнографічні спільності. Перший суспільний поділ праці (перше колесо та віз, псалії).

Лекція 13. Другий суспільний поділ праці (поселення та поховання ремісників

Семінарське заняття 6.

План:

Розвиток відтворювальних форм господарства та інтенсивного рибальства як засіб подолання кризи привласнювального господарства.
Перша сировинна криза: поява шахт по видобутку кременю. Екстенсивне (вогневе, вирубне) та інтенсивне (зрошуване) землеробство.
Господарсько-культурні типи та історико-етнографічні спільності. Діалектична взаємодія господарсько-культурних типів та історико-етнографічних спільностей. Генетичні та синхронні господарсько-культурні типи, їхнє співвідношення.
Перший суспільний поділ праці (перше колесо та віз, псалії). Від мотикового до ораного землеробства. Центри агрокультури та тваринництва. Другий суспільний поділ праці (поселення та поховання ремісників). Забезпечуючий та надлишковий продукт. Зміна об'єкту власності залежно від форми господарювання.

Завдання для самостійної роботи (6 годин):

Структура первісного суспільства.
Організація управління в первісному суспільстві.

ТЕМА 7. Світогляд розвинутого первісного суспільства.

Лекція 14. Перехід від світогляду привласнювального господарства до світогляду відтворювального господарства.

Лекція 15. Концепції ієрархічної побудови Всесвіту та світотворення. Курганні поховання як відбиток первісного світогляду.

Семінарське заняття 7.

План:

Перехід від світогляду привласнювального господарства до світогляду відтворювального господарства. Духи рослин та тварин. Антропоморфні та зооморфні боги. Землеробський культ трипільців. Культ вмираючого та воскресаючого бога.

Концепції ієрархічної побудови Всесвіту та світотворення. Дуалістичні міфи.
Курганні поховання як відбиток первісного світогляду.

Завдання для самостійної роботи (6 годин):

1. Форми світогляду розвинутого первісного суспільства. джерела їх вивчення

ТЕМА 8. Розклад первісно-суспільного ладу.

Лекція 16. Історична доля первісного суспільства. Засоби нагромадження майна, шляхи формування ранніх державних утворень.

Лекція 17. Первісна периферія цивілізованого світу. Сучасні первісні суспільства.

Семінарське заняття 8.

План:

1. Історична доля первісного суспільства. Військова демократія. Сусідська громада. Чоловічі та жіночі союзи. Поява соціальних верств.

2. Засоби нагромадження майна, шляхи формування ранніх державних утворень.

3. Первісна периферія цивілізованого світу.

4. Сучасні первісні суспільства.

Завдання для самостійної роботи (6 годин):

Світогляд розвинутого первісного суспільства

ТЕМА 9. Етнічні процеси в первісності.

Лекція 18. Поняття етносу, ознаки етносу. Історичні форми етнічних угрупувань. Мовна класифікація народів світу, ностратична мовна спільність. Принципи реконструкції первісних етносів, індоєвропейська проблема, походження сучасних народів.

Семінарське заняття 9.

План:

1. Поняття етносу, ознаки етносу.

2. Історичні форми етнічних угрупувань: плем’я, народ, нація, етно-соціальний організм.

3. Мовна класифікація народів світу, ностратична мовна спільність.

4. Принципи реконструкції первісних етносів, індоєвропейська проблема, походження сучасних народів

Завдання для самостійної роботи (6 годин):

Проблема визначення етнічності в первісності

Основна література до змістового модуля 2

1. Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. - К.: Либідь. - 1999. - 240 с.

2. История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. - М.: Наука. - 1983. - 432 с.

3. История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. - М.: Наука. - 1986. - 576 с.

4. История первобытного общества. Эпоха классообразования. - М.: Наука. - 1988.

5. Давня історія України. Том 1. Первісне суспільство. - К.: Наукова думка. - 1997. - 559 с. (авт.колл.: Березанська С.С., Гладилін В.М., Гладких М.І. та ін.).

6. Алексеев В.П. Этногенез. - М.: Высшая школа. - 1986. - 176 с.

7. Елинек Я. Большой иллюстративный атлас первобытного человека. - Прага: Артия - 1982. - 560 с.

8. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч.посіб. /В.М.Литвин, В.І.Гусєв, А.Г.Слюсаренко та ін. - К., Вища шк., 2002. - 430 с.

9. Петров В.П. Етногенез слов'ян: джерела, етапи розвитку і проблематика. - К., 1972. - 214 с.

10. Рыбаков Б.А. Язычество древних словян. - М.: Наука. - 1981. - 608 с.

11. Сегеда Сергій. Основи антропології. - К.: Либідь. - 1995. - 206 с.

12. Художественная культура первобытного общества. - Санкт-Петербург, 1994.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля 2

Технологія виготовлення та типи кам’яних знарядь в пізньому палеоліті
Технологія виготовлення та типи кістяних знарядь в пізньому палеоліті
Карта поселень пізнього палеоліту в Україні
Варіанти адаптації пізньопалеолітичного населення до навколишнього середовища в пізньопалеолітичний час
Мисливці на мамонтів північної зони України
Мисливці на бізона та коня південної зони України
Господарство палеолітичного населення західних регіонів України
Пізній палеоліт Карпат та Закарпаття
Пізній палеоліт Криму
Образотворче мистецтво пізньопалеолітичної людини
Образотворче мистецтво пізньопалеолітичної людини в Україні
Побут пізньопалеолітичних людей
Житла та поселення пізнього палеоліту в Україні
Локальні варіанти матеріальної культури в пізньому палеоліті України
Сировинні ресурси пізньопалеолітичної людини

Перелік питань на іспит.

Первісне суспільство як початковий період людської історії.
Періодизація історії первісного суспільства.
Джерела вивчення історії первісного суспільства.
Аборигени Австралії як джерело вивчення історії первісного суспільства.
Синполітейне первісне населення Америки як джерело вивчення історії первісного суспільства.
Синполітейне первісне населення Сибіру як джерело вивчення історії первісного суспільства.
Антропосфера (соціосфера, техносфера, ноосфера).
Місцеві особливості розвитку антропосфери та виникнення цивілізацій.
Розвиток природи в палеолітичний час (в плейстоцені).
Розвиток природи в добу мезоліту-неоліту (в голоцені).
Господарсько-культурні типи та історико-етнографічні спільності.
Мовна класифікація народів світу та ностратична мовна спільність.
Історичні типи етносів та етногенетичні процеси.
Рушійні сили антропосоціогенезу.
Найближчі пращури людини. Прабатьківщина людства.
Вогонь в житті первісного суспільства.
Житлобудівництво первісної епохи. Соціальні функції жител та поселень.
Статево-віковий поділ праці у первісного суспільстві. Ініціації.
Привласнювальне господарство.
Раннє відтворювальне господарство.
Розвинуте відтворювальне господарство.
Криза палеолітичного мисливського господарства та шляхи її подолання.
Перехід від привласнювального господарства до відтворювального (Неолітична революція).
Перший та другий великі суспільні поділи праці.
Первісне людське стадо та прагромада палеоантропів).
Виникнення родової громади (приборкання зоологічного індивідуалізму та виникнення екзогамії).
Виникнення та розвиток племені.
Матріархат та патріархат.
Структура суспільства ранньої та пізньої родової громади, організація управління.
Виникнення грабіжницьких воєн. Військова демократія як зародок державної влади.
Протоцивілізації в Україні.
Прикладні знання первісного суспільства.
Мистецтво палеоліту як джерело вивчення світогляду раннього первісного суспільства.
Пам‘ятки духовної культури первісного суспільства на території України.
Форми світогляду раннього первісного суспільства.
Австралійські чурінги та їхні аналоги в археологічних джерелах.
Світогляд розвинутого первісного суспільства. Культ вмираючого та воскресаючого бога.
Курганний поховальний обряд як джерело вивчення світогляду стародавнього суспільства.
Апополітейні та синполітейні первісні суспільства.
Релікти та пережитки первісного суспільства в сучасності.

Blog

Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Содержание