Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 208.66kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 188.45kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 271.91kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.14kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.56kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 Історія. Затверджено, 245.88kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра історії Росії
УКЛАДАЧ:
доц. Мельничук О.П.
Історія Росії ХІХ – початку ХХ століття
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030300 – Історія
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 10
від 22.05.2007 р.
Зав. кафедри історії Росії
Підпис В.Мордвінцев
Декан факультету
проф. В.Ф.Колесник
КИЇВ – 2007
Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.»
Укладач: кандидат історичних наук, доцент Мельничук Олександр Петрович
Лектор: кандидат історичних наук, доцент Мельничук О.П.
Погоджено
з науково–методичною комісією
«___»___________2007 р.
_____________
Вступ
Дисципліна «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є базовою нормативною дисципліною для спеціальності «історія». Викладається на ІІ курсі в 4 семестрі в обсязі 126 год., з них лекцій 34 год., семінарських занять 34 год., самостійна робота 58 год., форма підсумкового контролю — іспит.
Метою і завданням навчальної дисципліни
«Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є ознайомлення студентів з основним джерельним та сучасним історіографічним матеріалом, системне засвоєння ними фактичного матеріалу в його проблемно–хронологічному зв’язку, отримання цілісної уяви про події політичного, соціально–економічного і культурного життя Росії відповідно періоду.
Предмет навчальної дисципліни
«Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» включає вивчення історичного матеріалу, пов’язаного з основними подіями політичного, соціально–економічного та культурного життя Російської імперії у зазначений період.
Вимоги до знань та вмінь
У результаті вивчення курсу студент повинен знати:
перебіг основних подій, їх особливості та взаємозв’язок;
зміст та особливості соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в історії Росії, роль і місце в ній видатних осіб, основні етапи визвольного руху, їх конкретний зміст та організаційні форми;
історичний розвиток російської матеріальної та духовної культури, її зв’язок із світовою культурою.
У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:
працювати з комплексом джерел відповідного періоду;
вести самостійні дослідження в межах дисципліни;
застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;
надавати кваліфіковані консультації з проблем і питань з обсягу історії Росії.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
Нормативна навчальна дисципліна «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр», перебуває у структурно–логічному зв’язку з такими нормативними дисциплінами як «Історія Росії з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.» та « Історія СРСР ».
Система контролю знань та умови складання іспиту
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі.
Форми поточного контролю
Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (іспит).
Загальна сума балів – 100 (із них: поточний модульний контроль – 60, підсумковий – 40 балів).
| Змістовий модуль 1. «Росія у дореформений період» | Змістовий модуль 2. «Росія в індустріальну добу» | Іспит | ||||
| 30 залікових балів (максимум) | 30 залікових балів (максимум) | 40 балів | ||||
| Семінарські заняття | Самостійна робота | Модульний контроль | Семінарські заняття | Самостійна робота | Модульний контроль | |
| 15 максимум | 10 максимум | 5 максимум | 15 максимум | 10 максимум | 5 максимум | |
Перелік видів аудиторної роботи та критерії їх оцінювання
Види роботи студента на семінарському занятті та їхня оцінка здійснюється за системою.
– виступ на семінарському занятті з основною доповіддю
(в залежності від змісту) — 1–5 балів
– виступи з доповненням — 1–3 бали
– участь у дискусії — 1–3 бали
– письмова самостійна робота — 1–5
Критеріями оцінки при усних відповідях слугують:
– повнота розкриття змісту питання;
– логічність викладу, культура мови;
– використання основної та додаткової літератури;
– аналітичність міркування, вміння робити висновки та узагальнення.
5-ти бальна система оцінювання роботи студента на семінарському занятті
-
Середній бал за роботу на
семінарських заняттях
(з одного змістового модуля)
Залікові бали
4,8-5,0
15
4,5-4,7
14
4,2-4,4
13
3,9-4,1
12
3,6-3,8
11
3,3-3,5
10
3,0-3,2
9
2,7-2,9
8
2,5-2,6
7
Середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали
Самостійна робота студентів
Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у позааудиторний час.
Метою самостійної роботи є вироблення у студентів навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, виділяти головні, стрижневі аспекти проблем, здатності визначити та обґрунтовувати власну позицію щодо дискусійних питань.
Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу «Історія Росії» в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів та оглядів наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.
Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді: тестування (змістовий модуль 1), написання реферату (змістовий модуль № 2).
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Тестування
Мета тестування — перевірити рівень засвоєння окремих розділів, тем чи питань, які виносилися на самостійне опрацювання.
На тестування виноситься 20 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.
Критерії оцінювання реферату:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
По завершенню вивчення кожного змістового модуля студент складає підсумковий модульний контроль (МК), який проводиться у формі тестування або контрольної роботи.
МК проводиться на останньому лекційному занятті з даного змістового модуля.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 5 балів.
Студент, який не відпрацював семінарські заняття, до складання МК не допускається. У разі, коли студент, котрий має право на складання МК, відсутній з поважної причини, він може виконати цю роботу протягом наступних 2-х тижнів, у призначений, за погодженням з деканом, день.
Критерії оцінювання модульного контролю у формі контрольної роботи (Модуль 1)(оцінюються від 0 до 10 балів)
а) глибоке розкриття теоретичних питань – 5 балів;
б) повна коротка відповідь – 3-4 бали;
в) неповна відповідь – 1-2 бали;
г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.
Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (Модуль 2) (оцінюються у діапазоні від 0 до 5 балів):
10 запитань
а) вірна відповідь на одне запитання – 0, 5 бала;
б) невірна відповідь – 0 балів.
Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
Підсумковий семестровий контроль у вигляді іспиту проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і засвоювати їх при вирішенні практичних завдань.
Результати екзамену оцінюються від 0 до 40 балів. Екзаменаційний білет з курсу «Історія Росії» складається з трьох питань, два з яких — підвищеної складності, відповіді на них оцінюються у діапазоні від 1 до 15 балів; третє запитання — середньої складності, оцінюється від 0 до 10 балів.
Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.
До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну національну шкалу і виставляється у екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані студента).
| За 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою | |
| 90 – 100 | відмінно | 5 |
| 85 – 89 | добре | 4 |
| 75 – 84 | ||
| 65 – 74 | задовільно | 3 |
| 60 – 64 | ||
| 35 – 59 | незадовільно | 2 |
| 1 – 34 | ||
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;
60-64 – «задовільно» («достатньо») ;
65-74 – «задовільно»;
75 - 84 – «добре»;
85 - 89 – «добре» («дуже добре»);
90 - 100 – «відмінно».
Тематичний план навчальної дисципліни:
| № | Назва теми | Кількість годин | ||||
| Лекції | Семінарські заняття | Самостійна робот | ||||
| Змістовий модуль 1. Російська імперія у дореформений період | ||||||
| 1 | Соціально–економічний розвиток Росії в першій половині ХІХ ст. | 4 | | 6 | ||
| 2 | Франко-російська війна 1812 року та зовнішня політика Росії в першій чверті ХІХ ст. | | 4 | | ||
| 3 | Внутрішня політика російського самодержавства в першій чверті ХІХ ст. | 4 | | 6 | ||
| 4 | Рух декабристів. | | 4 | | ||
| 5 | Внутрішня політика самодержавства (1825–1855) | 6 | | 8 | ||
| 6 | Зовнішня політика Росії у другій чверті ХІХ ст. | | 4 | | ||
| 7 | Суспільна думка в Росії у другій чверті ХІХ ст. | 2 | 4 | 6 | ||
| 8 | Скасування кріпосного права в Росії. Реформи 60–70-х років ХІХ ст. | | 4 | | ||
| 9 | Модульна контрольна робота № 1. | | | 2 | ||
| | Всього з модуля | 16 | 20 | 28 | ||
| Змістовий модуль 2. Росія на початку індустріальної доби. | ||||||
| 10 | Соціально–економічний розвиток Росії в другій половині ХІХ ст. | 4 | | 6 | ||
| 11 | Суспільно–політичний рух 60-х – початку 80-х років ХІХ ст. в Росії. | | 4 | | ||
| 12 | Внутрішня політика Російського самодержавства в 80-х – на початку 90-х рр. | 4 | | 6 | ||
| 13 | Зовнішня політика Росії у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. | | 4 | | ||
| 14 | Внутрішня політика самодержавства в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. | 4 | | 4 | ||
| 15 | Революція 1905-1907 рр. Третьочервнева монархія. | | 2 | | ||
| 16 | Зовнішня політика Росії у 1905–1914 рр. | 4 | | 6 | ||
| 17 | Росія на початку першої світової війни. | | 2 | 6 | ||
| 18 | Культура Росії ХІХ – початку ХХ ст. | 2 | 2 | | ||
| 19 | Модульна контрольна робота № 2. | | | 2 | ||
| | Всього | 18 | 14 | 30 | ||
| | Всього за семестр | 34 | 34 | 58 | ||
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Російська імперія в першій половині ХІХ ст.
Тема 1. Соціально–економічний розвиток Росії в першій половині ХІХ ст. (4 год.)
Лекція 1. Територія та її адміністративний поділ. Населення та його станова структура. Сільське господарство. Виникнення осередків і центрів торгівельного землеробства. Поміщицьке господарство.
Лекція 2. Проблема кризи кріпосництва. Розвиток промисловості. Початок промислового перевороту в Росії. Міста. Транспорт. Внутрішня та зовнішня торгівля.
Завдання для самостійної роботи (6 год.)
1. Виникнення осередків і центрів торгівельного землеробства.
2. Поміщицьке господарство. Проблема «кризи кріпосництва».
Основна література до теми 1:
История России ХІХ – начала ХХ в. Учебник для исторических факультетов университетов / Под ред. В.А. Фёдорова. М., 1998.
Дружинин Н.М. Избр. труды. Социально–экономическая история России. М., 1987. Кн. 2.
Ковальченко И.Д. Русское крепостное крестьянство в первой половине ХІХ в. М., 1967.
Очерки экономической истории России первой половины ХІХ в. Сб. ст. / Под ред. М.К.Рожковой. М., 1989.
Фёдоров В.А. Помещичьи крестьяне Центрально–промышленного района России конка ХVIII – первой половины ХІХ в. М., 1974.