Сприяння: Інтернет-видання «Тексти»
| Вид материала | Документы |
| Кількість шкіл з українською мовою навчання Фізмат, ліцей Вибір випускниками шкіл мови тестування учасниками ЗНО в 2011 році |
- На виконання „Програми роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки, затвердженої, 44.45kb.
- Дніпропетровщині Дніпропетровськ " Ліра лтд", 4081.29kb.
- Право власності на землю. Захист права власності, 628.6kb.
- Харківський інститут соціальних досліджень Міністерство внутрішніх справ України Нетолерантна, 2137.62kb.
- Назва реферату: Друковані та інтернет-видання Розділ, 80.49kb.
- High Five! Хай файв! Дай п’ять! Дай пять! Фестиваль виконавчих мистецтв у Києві ( 03-04., 137.93kb.
- High Five! Хай файв! Дай п’ять! Дай пять! Фестиваль виконавчих мистецтв у Києві ( 03-04., 304.75kb.
- Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст., 34.25kb.
- Удк 159. 923 Діагностика схильності до інтернет-залежності у осіб юнацького віку янович, 314.16kb.
- Книга та Інтернет: спільники чи суперники?, 153.46kb.
Природний процес, коли частина старших та середніх класів продовжують навчання російською мовою, натомість першокласники розпочинають навчання українською мовою, в значній частині областей, по суті, припинено і взято курс на русифікацію шкіл, починаючи з перших класів. Цей процес настільки серйозний, що відбився на статистиці в масштабах усієї країни.
Якщо в 2010/11 навчальному році в цілому 82,3% школярів навчалося українською мовою, то серед першокласників цей показник становив 81,2%, тобто був не більшим, а меншим. Ця різниця виникає за рахунок 8 регіонів – Криму, Дніпропетровської, Київської, Луганської, Одеської, Харківської, Херсонської та Черкаської областей. Причому, якщо на Черкащині, Київщині та Дніпропетровщині різниця вимірюється частками відсотка, то в Криму, Одеській і Луганській областях вона значно більша. Лише 6,7% першокласників навчаються українською мовою в Криму, тоді як серед усіх школярів Криму – 8,1%. На Луганщині ця цифри становлять 43,8% і 48,5% відповідно, на Одещині 69,7% і 73,5%.
Імовірно, статистика 2011/12 навчального року буде ще красномовнішою, зважаючи на системні дії влади, що спонукають до формування перших класів з російською мовою навчання.
Наведена нижче таблиця демонструє зміни в кількості шкіл з українською мовою навчання в 2010-11 навчальному році порівняно з 2009-10 навчальним роком. Загалом по Україні кількість таких шкіл зменшилася за рік на 83 і становила 16594. Це зменшення відбулося переважно за рахунок ліквідації невеликих шкіл у сільській місцевості.
Водночас, у багатьох регіонах число українських шкіл зросло, переважно за рахунок переведення шкіл з російською або двома мовами навчання суто на українську. Особливо виразною ця тенденція була в Донецькій та Луганській областях, де число шкіл з українською мовою навчання зросло на 25 і 30 відповідно (в Донецькій області в 2010/11 навчальному році було 392 школи виключно з українською мовою навчання, в Луганській області – 297).
Водночас у Криму вже кілька років поспіль залишається лише 7 шкіл з українською мовою навчання, у місті Севастополі – лише 1 школа. В більшості районів та міст Криму, не кажучи вже про села, немає жодної школи з українською мовою навчання. Це кричущий факт дискримінації дітей за мовною ознакою, оскільки жителі більшості населених пунктів Криму просто не можуть віддати дітей в українські школи. Адже таких шкіл там просто не існує, і влада під будь-якими приводами саботує створення хоча б по одній українській школі в кожному районі Криму. У багатьох районах автономії батьки роками ведуть боротьбу за створення українських шкіл, але влада в кращому разі дозволяє відкрити українські класи в школах з російською мовою навчання, що є нерівнозначною заміною.
Навіть у тих містах Криму, де школи з українською мовою навчання існують, вони часто не можуть задовольнити попиту, який існує всупереч русифікаторській політиці кримської влади. Наприклад, бажаючі потрапити в українську гімназію в Сімферополі щороку утворюють живі черги з ночі, щоб отримати шанс навчатися державною мовою.
Ці кричущі цифри та факти промовисто спростовують заяви про «насильницьку українізацію» Криму і свідчать, яка мова реально дискримінована в автономії у сфері освіти.
Кількість шкіл з українською мовою навчання
у 2009-10 і 2010-11 навчальних роках
| | Шкіл 2009/10 | Шкіл 2010/11 | Зменшення/ зростання |
| АР Крим | 7 | 7 | 0 |
| Вінницька | 960 | 943 | -17 |
| Волинська | 773 | 769 | -4 |
| Дніпропетровська | 839 | 845 | -6 |
| Донецька | 367 | 392 | +25 |
| Житомирська | 833 | 818 | -15 |
| Закарпатська | 573 | 558 | -15 |
| Запорізька | 418 | 436 | -18 |
| Івано-Франківська | 733 | 733 | 0 |
| Київська | 743 | 740 | -3 |
| Кіровоградська | 540 | 544 | +4 |
| Луганська | 267 | 297 | +30 |
| Львівська | 1395 | 1384 | -11 |
| Миколаївська | 542 | 537 | -5 |
| Одеська | 655 | 649 | -6 |
| Полтавська | 756 | 742 | -14 |
| Рівненська | 690 | 687 | -3 |
| Сумська | 550 | 541 | -9 |
| Тернопільська | 878 | 872 | -6 |
| Харківська | 673 | 676 | +3 |
| Херсонська | 447 | 442 | -5 |
| Хмельницька | 926 | 892 | -34 |
| Черкаська | 660 | 653 | -7 |
| Чернівецька | 344 | 348 | +4 |
| Чернігівська | 671 | 657 | -14 |
| м. Київ | 429 | 425 | -4 |
| м. Севастополь | 1 | 1 | 0 |
| Фізмат, ліцей | 1 | 1 | - |
| Училище олімп резерв | 1 | 1 | - |
| Держзакл.м.Харків | 3 | 3 | - |
| Черніг.держ.гімназія | 1 | 1 | - |
| Рівнен. держ. ліцей | 1 | | - |
| Всього | 16677 | 16594 | -83 |
З 2008 року проходження випускниками шкіл зовнішнього незалежного оцінювання знань (ЗНО) стало обов’язковою передумовою для їх участі у вступній кампанії до вищих навчальних закладів. Відтак ЗНО проходить більшість випускників шкіл. Кожен з них обов’язково має скласти тест з української мови та літератури, і додатково - тести з предметів, необхідні для подачі документів для навчання за обраною спеціальністю.
Того ж року Міністерство освіти й науки оголосило, що після дворічного адаптаційного періоду, тобто з 2010 року, тести з усіх предметів будуть складатися українською мовою. Однак навесні 2010 року новий міністр освіти й науки Д.Табачник скасував це рішення, дозволивши й далі складати тести російською та іншими мовами національних меншин. Це було зроблено за лічені тижні до тестування, хоча учні випускних класів та вчителі в усіх школах країни готувалися до тестування саме українською мовою.
У такий спосіб міністерство освіти й науки ліквідувало дуже важливий стимул для оволодіння молодого покоління українців державною мовою та остаточного переведення на державну мову середньої й вищої освіти.
Таким чином, учасники ЗНО й далі могли обирати мову складання тестів. У 2011 уподобання випускників розподілилися так, як це показано в таблиці:
Вибір випускниками шкіл мови тестування учасниками ЗНО в 2011 році
| Предмет | Всього зареєстру- валося | Українська | Російська | Інші мови | |||
| Число | % | Число | % | Число | % | ||
| Історія України | 186858 | 158330 | 84,7 | 27934 | 14,9 | 594 | 0,3 |
| Математика | 165884 | 134853 | 81,3 | 30458 | 18,4 | 543 | 0,3 |
| Біологія | 103362 | 87267 | 84,4 | 15635 | 15,1 | 460 | 0,4 |
| Географія | 92026 | 77916 | 84,7 | 13717 | 14,9 | 391 | 0,4 |
| Фізика | 55812 | 43870 | 78,6 | 11714 | 20,1 | 228 | 0,4 |
| Хімія | 38220 | 30958 | 81,0 | 7072 | 18,5 | 190 | 0,5 |
| Середній % | | | 82,5 | | 17,0 | | 0,4 |
Як видно з цієї таблиці, переважна більшість абітурієнтів обрала для тестування українську мову. В середньому цей показник становить 82,5% (від 84,7 під час тестування з історії України та географії до 78,6% для тестування з фізики). Українську мову для тестування обрали не лише випускники шкіл з українською мовою навчання, а й частина школярів, що навчалися в школах і класах з російською мовою навчання.
Українську мову обрала переважна більшість випускників у 23 з 27 регіонів України. Російську мову обрала більшість випускників у Криму, місті Севастополі, Донецькій та Луганській областях.
Наприклад, якщо в середньому по Україні для складання тестів ЗНО з математики українською мовою зареєструвався 81,3% від загального числа зареєстрованих, у місті Києві – 96%, у Львівській області – 99,7%, в Дніпропетровській – 81,3%, то в чотирьох згаданих регіонах вона значно нижча. В Донецькій області ця частка склала лише 27,8%, в Луганській – 32,2%, в Криму – 5,8%, в місті Севастополі – 3,2%.
Дуже подібна картина спостерігається й по тестуванню з інших предметів.
Додатковим свідченням штучності русифікаторської політики міністерства і несприйняття її випускниками шкіл стало ігнорування ними тестування з російської мови, запровадженого 2011 року.
Якщо в тестуванні з української мови та літератури взяли участь понад 200 тисяч випускників, з історії України та математики – понад 150 тисяч, з біології – понад 100 тисяч, з англійської мови - понад 70 тисяч, то пройти тестування з російської мови зголосилися лише 5488 людей, причому з’явилося на тестування лише 3398 людей по всій країні (або 62% від зареєстрованих, порівняно з 81-89% на інших предметах). Навіть на Сході та Півдні України на кілька шкіл припадав один учасник тестування з російської мови.
Незважаючи на те, що фактичний провал тестування з російської мови показав цілковито штучний характер його запровадження, посадовці освітнього відомства прийняли рішення знову проводити його в 2012 році.
Значною проблемою в освіті залишається недотримання мовного режиму в багатьох навчальних закладах з українською мовою навчання. Не лише на Сході та Півдні, але й у Києві та інших містах Центру України звичним явищем стало використання російської мови працівниками українських шкіл під час позакласної роботи, на перервах, шкільних святах, індивідуальних розмовах з дітьми.
Втім, у школах з українською мовою навчання принаймні навчальний процес відбувається українською – це стосується підручників, читання уроків, написання контрольних робіт тощо.
Ситуація в дошкільній та вищій освіті значно гірша.
За даними офіційної статистики, частка дітей у дитсадках, що виховуються українською мовою, як і частка студентів у вишах, що навчаються українською, наближається до 90%. Проте на практиці ситуація зовсім інша і, по суті, залежить від доброї волі адміністрації й працівників навчальних закладів. Використання російської мови під час навчально-виховного процесу в дитячих садках та вузах, які за статистикою проходять як заклади з українською мовою навчання, є масовим явищем, починаючи від столиці України й закінчуючи районними центрами та селами.
Упродовж останніх років додатковим фактором, що сприяв поширенню української мови у вищій школі, були студенти-іноземці. Багато іноземних громадян, які навчалися в Україні українською мовою, просто не знали російської, і нею не можна було проводити навчальний процес під звичним приводом, що «і так усі зрозуміють» (не кажучи вже про те, що просто соромно не проводити занять українською мовою для українців, якщо її змогли вивчити іноземці).
Однак з 2010 року Міністерство освіти й науки дозволило іноземним студентам здобувати освіту не лише українською, але й іншими мовами. При цьому було використано фальшивий аргумент, що через обов’язковість навчання українською мовою в Україні буцімто зменшується число іноземних студентів. Насправді ж число іноземних студентів упродовж останніх років постійно зростало. У 2009/10 навчальному році в Україні навчалися 37342 іноземних студенти, що на 1743 особи більше, аніж у 2008/09 навчальному році.
Натомість після дозволу іноземним студентам здобувати освіту іншими (на практиці – російською) мовами, зростання різко уповільнилося. На 2010/11 навчальний рік число іноземних студентів в Україні зросло лише на 506 осіб.
Число іноземних студентів в Україні, по навчальних роках:
-
2008/09
2009/10
2010/11
35599
37342
37848