Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "іноземна мова професійного спрямування"
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011, 684.23kb.
- Програми професійного спрямування «Управління персоналом І економіки праці», 2757.25kb.
- Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " політична економія" для підготовки фахівців, 1482.49kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " Комерційна діяльність посередницьких підприємств, 1397.74kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців, 973.91kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни „ маркетингові дослідження зарубіжних ринків", 346.95kb.
- Навчально-методичний посібник для самостійної роботи І практичних занять з навчальної, 1896.1kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " ділова українська мова " для професійного, 410.96kb.
3.2.2. Граматична компетенція
Граматична компетенція формується протягом усіх років навчання в межах занять з англійської мови. Граматичний матеріал, представлений у навчальному курсі "Іноземна мова професійного спрямування" (англійська), головним чином є навчальним матеріалом для повторювання вивчених граматичних явищ, тобто для вдосконалення сформованих у попередні роки навчання граматичних навичок магістрів.
Зміст граматики
I етап
Іменник.
Множина іменників іншомовного (неангломовного) походження.
Речення.
Порядок слів. Типи речень. Розповідні, питальні, спонукальні речення. Типи питань. Інверсія.
Головні члени речення.
Підмет. Структурні й семантичні типи підмета. Присудок. Типи присудка. Узгодження присудка з підметом.
Другорядні члени речення.
Складні речення. Типи складних речень.
Модальність. Способи й засоби її вираження. Семантичні, морфологічні й синтаксичні особливості модальних дієслів:
– can / could для вираження можливості, дозволу, нагоди, теоретичної вірогідності;
– may / might для вираження можливості, дозволу;
– must / need not для вираження зобов’язання, необхідності, висновків;
– ought to / should для позначення зобов’язання, висновків, майбутньої дії, бажання;
– will / would для вираження майбутнього часу, передбачених / запланованих дій, бажань, намірів, наполягань;
– shall / should для вираження передбачення, бажання, зобов’язаності;
– модальні дієслова прогресивного й перфектного виду;
– маргінальні (пограничні) модальні допоміжні слова used to, dare, need, be to, have / got to.
Головні часові форми в сфері теперішнього часу.
Простий теперішній, тривалий теперішній, перфект.
Формування й використання Present Simple (простий теперішній час) для позначення:
– загального повідомлення без посилання на час;
– постійно тривалої дії у теперішньому часі;
– звичної дії;
– посилання на майбутній час, з використанням прислівників, які позначають дію в майбутньому;
– дії, що відбувається в теперішньому часі з використанням дієслів, що позначають пізнавальні відношення, бажання, емоції, відчуття;
– сприйняття, відображення, зовнішності;
– дії у майбутньому, описаної у підрядному реченні часу та умови.
Формування й використання Present Continious (тривалий теперішній час) для позначення:
– дії, що триває під час мовлення;
– тривалості;
– короткочасності, особливо з дієсловами стану;
– близького майбутнього (be + going to + inf);
– дії у майбутньому, позначеної дієсловом руху;
– події, що повторювалася в недалекому минулому й можливо буде повторюватись у найближчому майбутньому (з прислівниками частотності always, continually, forever тощо).
Формування та використання Present Perfect (перфектний теперішній час) для вираження:
– першості, попередності;
– дії в минулому, яка пов’язана з теперішніми умовами;
– тривалості, дії чи стану, що почалися в минулому й продовжуються до тепер.
Основні часові форми дієслів в сфері минулого.
Простий минулий час, тривалий минулий час, перфектний минулий час.
Формування й використання Past Simple (простий минулий час) для позначення:
– дії, що завершилася в минулому;
– події, стану, звички, що мали місце в минулому.
Формування й використання Past Continuous (тривалий минулий час) для позначення:
– одиничної дії або серії повторюваних дій, що відбувалися в певний момент часу в минулому;
– дії, що мала відбутися в найближчому майбутньому (be + going + inf);
– повторюваної дії (з використанням прислівників частотності).
Формування й використання Past Perfect (перфектний минулий час) для позначення:
– дії у минулому, щоб підкреслити першочерговість подій;
– першочерговості.
Основні часові форми сфери майбутнього.
Простий майбутній час, тривалий майбутній час, перфектний майбутній час.
Формування й використання Future Simple (простий майбутній час) для позначення:
– передбачених подій;
– намірів суб’єктів мовлення.
Формування й використання Future Continuous (тривалий майбутній час) для позначення:
– запланованих або очікуваних дій у майбутньому;
– майбутніх дій, які є передумовами майбутніх подій.
Формування й використання Future Perfect (перфектний майбутній час) для позначення майбутньої дії, що буде розглядатись як завершена в минулому з позиції певного позначеного моменту в майбутньому.
Перфектно-тривалі форми дієслова в сфері теперішнього (презента), минулого (претеріта) і майбутнього часів.
Формування й застосування The Present Perfect Continuous (перфектно-подовжений розряд презента) для позначення:
– тимчасового стану, що триває певний період, включаючи момент мовлення;
– тимчасової властивості, що триває певний період часу;
– тимчасової діяльності, що має певний результат.
Формування й застосування The Past Perfect Continuous (перфектно-подовжений розряд претеріту) для позначення тимчасової діяльності, що тривала певний період часу й закінчилася в минулому.
II етап
Категорія пасивного стану.
Формування, значення, використання.
Пряма й непряма мова.
Правила узгодження часів. Повідомлення, питання, вигуки, команди в непрямій мові.
Неособові дієслівні форми.
Основні характеристики. Семантичні особливості. Функції в англійському реченні. Інфінітив. Інфінітив з / без частки "to", предикативні конструкції з інфінітивом. Герундій. Функції герундія в реченні. Дієприкметник теперішнього й минулого часу. Їх функції в реченні. Конструкції з дієприкметником, інфінітивом, герундієм.
Категорія способу.
Умовний спосіб, використання для вираження нереальної дії у:
– підрядному реченні нереальної умови / обставини;
– підрядному реченні після "wish";
– підрядному реченні порівняння і в предикативному підрядному реченні, що починається з "even if", "even though";
– емфатичні конструкції типу "it is (high) time, it is about time".
Вимоги до рівня сформованості граматичної компетенції
Магістри повинні:
– демонструвати знання видо-часових форм і категорій стану дієслів; основних категорій іменника, прикметника, прислівника; типів речень; функцій артиклів і ефективно застосовувати ці знання в спілкуванні;
– розуміти розбіжності в правописі і значенні слів англійської та української мов;
– складати розповідні, питальні, спонукальні речення залежно від мети спілкування і характеру акту мовлення;
– використовувати основні часові аспектні форми дієслів для позначення дій, що належать до сфери теперішнього, минулого і майбутнього часу (відповідно до мети комунікації і ситуації мовлення);
– коректно використовувати всі граматичні форми іменника, прикметника, прислівника;
– використовувати модальні дієслова, розуміти і відрізняти найменші відтінки їх значень;
– правильно і доречно використовувати вербалії і конструкції з ними у спілкуванні на різних рівнях і в різних ситуаціях;
– знати категорії способу і вміти виражати відношення змісту повідомлення до дійсності, використовуючи доречні способові форми;
– правильно й вільно використовувати граматичні структури, передбачені програмою в усному й писемному мовленні;
– демонструвати знання синтаксичної організації англійської мови в спілкуванні;
– розуміти, що англійська мова складається з інтегрованих систем.
3.2.3. Лексична компетенція
Мета формування лексичної компетенції магістрів полягає у роботі над засвоєнням програмного лексичного матеріалу, тобто у формуванні в студентів лексичних навичок, а саме навичок інтуїтивно-правильного утворення, вживання й розуміння англомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв’язків між слухомовленнєвомоторною і графічною формами слів та їх значень, а також зв’язків між словами англійської мови. У студентів мають бути сформовані такі види навичок:
1. Навички правильного вживання лексичних одиниць активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуаціями спілкування та цілями комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями:
а) виклик лексичних одиниць з довготривалої пам’яті;
б) зовнішньомовленнєве відтворення лексичних одиниць у потоці мовлення;
в) миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності.
2. Навички розпізнавання й розуміння лексичних одиниць активного й пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні.
3. Навички обґрунтованої здогадки про значення лексичних одиниць, що відносяться до потенційного словника при читанні та аудіюванні.
4. Навички користування різними видами словників (двомовних, одномовних, фразеологічних, тематичних, країнознавчих).
Програмний лексичний матеріал, необхідний для забезпечення англомовного спілкування магістрів юридичних спеціальностей у різних галузях усної та писемної комунікації має бути представлено у навчальному лексичному мінімумі дисципліни "Іноземна мова професійного спрямування" (англійська), який варто опублікувати окремим виданням у формі термінологічного словника. На момент завершення курсу "Іноземна мова професійного спрямування" (англійська) активний, пасивний та потенційний лексичний запас магістра повинен складати не менше 1500 лексичних одиниць, включаючи терміни за фахом.
3.2.4. Орфографічна компетенція
Головна мета навчання орфографії полягає у вдосконаленні сформованих раніше у магістрів стійких орфографічних навичок письма.
Студенти мають оволодіти труднощами, які пов’язані з вивченням особливостей звуко-буквених відповідностей в англійській мові.
Студенти повинні вміти орфографічно правильно оформлювати всі види писемного мовлення, передбачені робочими програмами, в тому числі попередніх років навчання. Задля цього студенти повинні знати й застосовувати на практиці основні принципи орфографічної системи англійської мови (фонетичний, морфологічний, традиційний, ідеографічний), які необхідні студентам для подолання труднощів у оволодінні графемно-фонемною системою англійської мови. Серед таких труднощів насамперед виділяються:
– буквосполучення, що передають один звук (sh – ∫, th – ð або θ, ck – k);
– окремі букви, що передають різні фонеми (s → s, z, ∫, ʒ);
– окремі звуки, що зображуються на письмі різними графемами (ir, er, ur → ə:);
– "німі" букви (у словах з відкритим складом типу line, plate, у буквосполученнях wh-, -ght типу whom, eight).
3.3. Вимоги до рівня сформованості соціокультурної компетенції
3.3.1. Країнознавча компетенція
Програма I етапу будується на блоці професійно-спрямованих лінгвокраїнознавчих тем, які вивчають культурні реалії та цінності, що існують в англомовній професійній спільноті, а також різні фахові реалії.
Орієнтовні лінгвокраїнознавчі фрейми
Юридична освіта в англомовних країнах (у порівнянні з Україною)
– Юридична освіта у Великій Британії,
Право в англомовних країнах (у порівнянні з Україною)
– Право у Великій Британії, Європі, США та Канаді.
Сучасна юриспруденція (за кордоном і в Україні). Орієнтовна тематика
– Сучасні інформаційно-комунікаційні технології правничої сфери.
– Сучасні технології підготовки кваліфікованих фахівців у різних галузях права.
Поступове розширення горизонтів студентів, їх всебічний розвиток і постійне підвищення рівня володіння англійською мовою, а також специфічна тематика курсу, націлена на підготовку майбутнього фахівця, дає змогу на II етапі пропонувати більш складні матеріали й теми й таким чином значно підвищити рівень обізнаності студентів у соціально- та професійно-культурній сферах. У темах для вивчення основна увага приділяється фаховим проблемам англомовного спілкування. Протягом IІ етапу навчання студенти мають не тільки сприймати опис, але й пояснювати та інтерпретувати побачене. Глибше дослідження соціокультурних аспектів на цьому рівні досягається добором складніших тем і текстів для аналізу.
Орієнтовні професійно-культурні фрейми
Теми визначаються рішенням тієї мовної кафедри, яка забезпечує англомовну підготовку студентів, але обов’язково – за спеціалізацією магістрів певного юридичного напряму. Наприклад, такі теми пропонуються для магістрів спеціальності "Правознавство".
1. Професійне мовлення правника. Діловий етикет.
2. Офіційні документи. Резюме. Рекомендації.
3. Анотації, тези, резюме до наукових публікацій.
4. Ділове листування.
5. Правила складання тексту контракту. Оформлення контрактів.
6. Правила укладання угод.
4. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
МАГІСТРІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Контроль є складником системи навчання англійської мови магістрів юридичних спеціальностей. Завданням контролю передусім є визначення та оцінювання рівня сформованості у магістрів англомовних мовленнєвих навичок і вмінь. Головна мета контролю у процесі навчання англійської мови – управління цим процесом.
Як складник системи навчання контроль має свої функції, види, форми, засоби та об’єкти. Успішна реалізація функцій контролю впливає на ефективність як контролю, так і всього процесу навчання. До функцій контролю відносяться функції зворотного зв’язку, оціночна, навчальна й розвиваюча.
Функція зворотного зв’язку є основною функцією контролю, яка забезпечує керування процесом навчання англійської мови. Зворотний зв’язок діє у двох напрямах: на викладача й на студента. Зворотний зв’язок, що діє у напрямі до викладача, несе йому інформацію про рівень успішності студентів. Викладач аналізує цю інформацію на предмет наявності недоліків, проводить діагностику відхилень у мовленнєвій діяльності студентів, виявляє ступінь відповідності обраної стратегії і тактики навчання реальним потребам студента. Це дає можливість своєчасно оцінити методичну ситуацію і внести необхідні коригуючі зміни щодо добору прийомів, способів і методів навчання, відбору вправ, визначення режиму і тривалості їх виконання, послідовності організації всієї навчальної роботи зі студентами.
Зворотний зв’язок у напрямі до студентів дає їм інформацію про успішність їх навчальної діяльності з оволодіння англомовними навичками і вміннями. Така інформація дозволяє студентам здійснювати самооцінку досягнень в оволодінні мовою і планувати подальшу навчальну діяльність.
Оціночна функція реалізується в ході оцінювання результатів виконання студентами аудиторних і позааудиторних навчальних завдань. Оцінка вказує на певний рівень володіння англомовною мовленнєвою діяльністю, є орієнтиром для студентів у подальшій діяльності в опануванні англійської мови. Оцінка є основним показником успішності навчання в офіційних документах про освіту.
Навчальна функція контролю реалізується на основі синтезу набутих навичок і вмінь в оперуванні засвоєним мовним та мовленнєвим матеріалом, які актуалізуються у процесі виконання контрольних завдань. Контрольне завдання за характером є вправою, виконання якої потребує від студента здійснення певних мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення мети, поставленої у завданні. Ці мовленнєві дії реалізуються завдяки функціонуванню відповідних мовленнєвих навичок і вмінь, у результаті чого відбувається їх подальше закріплення та вдосконалення. Таким чином, під час виконання контрольних завдань продовжується і процес навчання.
Розвиваюча функція контролю передбачає розвиток індивідуально-психологічних особливостей студентів, які функціонують під час виконання студентами контрольних завдань: оперативна слухова або зорова пам’ять, гнучкість мислення, фонематичний слух, пластичність артикуляційного апарату та ін. У процесі контролю відбувається розвиток спеціальних навчальних умінь, які дозволяють студентам найкращим чином виконати контрольне завдання шляхом визначення оптимальних стратегій його виконання. На цій основі розвиваються вольові якості особистості студента, почуття відповідальності, здатність до самодисципліни. Розвиваюча функція контролю реалізується також і в напрямі розвитку інтересу, мотивів студента до вивчення англійської мови. Перспектива отримання високих результатів у виконанні контрольних завдань (особливо із самостійної роботи) заохочує студентів до вдосконалення володіння ними англійською мовою.
Для того, щоб ці функції успішно реалізувались у практиці навчання, контролю мають бути притаманні такі характеристики як цілеспрямованість, репрезентативність, об’єктивність та систематичність.
Цілеспрямованість контролю полягає в тому, що контроль має бути спрямованим на певні мовленнєві навички і вміння, рівень досягнення яких визначається й оцінюється. Репрезентативність контролю означає, що контролем має бути охоплений весь той мовний і мовленнєвий матеріал, засвоєння якого перевіряється. Об’єктивність контролю забезпечується застосуванням об’єктивних способів оцінювання відповідей студентів.
Систематичність контролю реалізується за умови його регулярного проведення у процесі навчання англійської мови на всіх етапах навчання.
Систематичність контролю реалізується в таких його видах: а) поточний контроль, який здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу; б) рубіжний контроль, який проводиться після закінчення роботи над темою, тематичним циклом, наприкінці певного етапу навчання (семестру); в) підсумковий контроль, який реалізується після завершення відповідного ступеня навчання англійської мови (навчального року). Кожний з видів контролю виконує всі функції, властиві контролю, але залежно від його виду та чи інша функція має особливе значення і виступає домінуючою.
У процесі поточного контролю домінуючою є функція зворотного зв’язку. В ході рубіжного та підсумкового контролю на перший план виступає оціночна функція контролю.
За формою організації контроль може бути індивідуальним або фронтальним; за характером оформлення відповіді – усним або письмовим; за використанням рідної мови – одномовним або двомовним.
Розрізняють також контроль з боку викладача і контроль з боку студента. Контроль з боку викладача здійснюється під час проведення заняття і передбачає передусім корекцію помилок студента. Контроль з боку студента може реалізуватись у формі взаємоконтролю, самоконтролю і самокорекції.
Взаємоконтроль передбачає здійснення контролю володіння англомовною мовленнєвою діяльністю самими студентами. Взаємоконтроль може бути організований, наприклад, під час роботи в парах з індивідуальними завданнями, коли один студент перевіряє за допомогою ключа виконання контрольного завдання іншим студентом.
Самоконтроль – це розумове уміння, яке забезпечує навчальну дію порівнянням результатів власного виконання навчального завдання (програми) зі змістом і зовнішнім оформленням відповідного (заданого) англомовного матеріалу. Порівняння здійснюється студентом з опорою на навчальний матеріал і власний досвід з метою подальшого самостійного виправлення зробленої ним самим помилки, яка певною мірою була самостійно усвідомлена.
Природно, що при здійсненні самоконтролю відбувається самокорекція, яка логічно завершує весь цикл англомовної діяльності. Під самокорекцією розуміють інтелектуальне вміння, яке забезпечує безпосереднє виправлення самим студентом усвідомленої помилки з метою підвищення рівня реалізації навчально-контрольної діяльності в цілому. Самоконтроль і самокорекція є невід’ємними складниками самостійної роботи студентів з англійської мови.
Засобами проведення контролю виступають спеціально підготовлені контрольні завдання, які включають інструкцію щодо їх виконання і мовний та мовленнєвий матеріал, який вивчається студентами.
Об’єктами контролю виступають навички і вміння мовлення, рівень володіння якими дозволяє студенту здійснити англомовну мовленнєву діяльність. Отже, об’єктами контролю є слухо-вимовні, орфографічні, лексичні, граматичні навички (мовна компетенція) та вміння здійснювати мовленнєву діяльність в говорінні, аудіюванні, читанні, письмі з урахуванням соціо- та міжкультурних особливостей цих видів мовленнєвої діяльності (комунікативна компетенція) у загально- та вузькопрофесійній сферах спілкування (професійно-комунікативна компетенція).
Тематика та обсяг мовного і мовленнєвого матеріалу, тривалість висловлювань, обсяг і загальна характеристика текстів для читання та аудіювання, зміст лексичного, граматичного, фонетичного й орфографічного мінімуму, що має бути засвоєним магістрами на кінець навчального року, визначені даною програмою і в подальшому конкретизуються за ситуативно-тематичними циклами укладачами робочих програм з дисципліни "Іноземна мова професійного спрямування" (англійська) для магістрів вищих закладів юридичної освіти.
Ефективним засобом організації контролю у навчанні англійської мови є тестування. Тестовий контроль може забезпечити успішну реалізацію мети і всіх функцій контролю, а також задовольнити вимоги, що висуваються до якості контролю. Таким чином, тестування створює великі можливості для організації у навчанні іноземної мови у вищих навчальних закладах ефективного і якісного контролю, який, разом з іншими складниками процесу навчання, може забезпечити успішне досягнення цілей навчання.