Верховної Ради України на пленарних засіданнях 9 лютого 2012 року. Розглянуто 28 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 5 закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 травня. Розглянуто 35 питань порядку, 1099.85kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто, 1164.89kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 травня 2009 року. Розглянуто 41 питання, 1009.05kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 7 квітня. Було розглянуто 20 питань, 1114.87kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 12 травня 2011 року. Розглянуто 42 питання, 1250.77kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 лютого цього року. Ми вчора з вами, 811.47kb.
- Верховної Ради України за період з 7 по 10 лютого 2012 року. Відбулося шість пленарних, 982.7kb.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть формулювання свого питання. Мікрофон.
10:27:58
КРУК Ю.Б.
Находится целый ряд тех объектов пожароопасных. И я думаю, что ликвидация, люди обращаются, обращались в областную структуру, к сожалению, получили отрицательный…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
БАЛОГА В.І. Дякую за запитання. Я розумію вас, що вам сьогодні ваші групі тяжко. Давайте ви розберіться зі своїми проблемами, а я як міністр компетентно заявляю про те, що у нас не проведено ні одного скорочення низової ланки. Ні одну людину, ні одну частину. Всі скорочення, які проходили, вони були за рахунок управлінського персоналу.
Більше того, тих людей, яких ми скоротили, ми направили всіх до низової ланки. Тобто бухгалтери, юристи, економісти, правознавці – ми всіх направили в низову ланку. Ми посилили низову ланку. І я вважаю, що сьогодні ми оптимально провели реформування і усилили всі низові ланки.
Друге питання – це питання, пов’язане з матеріально-технічним станом. Я скажу, що ми далеко від того, щоб мали ті стандарти, які сьогодні мають країни Європи. Але це вже питання не сьогоднішнього дня, це питання перспективи, від того, як ми будемо з вами працювати і скільки будемо грошей заробляти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.
10:29:24
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Вікторе Івановичу! Ви, напевно, знаєте як фахівець і як міністр, що за останні роки у світі відбуваються дуже суттєві природні катаклізми, пов’язані зі зміною клімату на нашій планеті. В тому числі ми відчуваємо і по цьому року і по іншому року, що відбувається у природному плані по Україні. І це пов’язано з природними катаклізмами, які відбуваються на Західній Україні, – це повені, буревії і тощо.
Чи розробляє ваше міністерство загальнонаціональну державну програму по попередженню таких природних катаклізм, пов'язаних з цими питаннями, на довгостроковій основі? І чи робите ви програму також по катаклізмам, які можемо чекати в разі того питання, що у нас дуже багато індустріальних об'єктів знаходиться, так сказать, на вичерпному вже використанні своїх технічних і інших можливостей, пов'язаних із інженерними спорудами на території України, які ще були побудовані при Радянському Союзі? Що в цьому плані є? І що треба нам як законодавчому органу зробити, щоб це була не разова програма…
БАЛОГА В.І. Дякую. Дуже системне і серйозне питання. По першому блоку скажу, що одне міністерство не може розробляти прогнозування і робити моделювання на перспективу, це робиться із взаємодією із другими органами центральної влади, а також Академією наук України.
По другому питанню. Дозвольте я оголошу, щоб ви розуміли, який стан у нас життєзабезпечення галузей економіки. Більше 60 відсотків підземних комунікацій у містах критично зношені, але і далі експлуатуються. Понад третину водопровідних мереж аварійні і ветхі у Луганській, Донецькій, Львівській областях, Криму і Севастополі – половина. Чверть водопровідних очисних споруд треба міняти. Кожна п'ята насосна станція своє відпрацювала. Треба замінити майже половину насосів. Третина каналізаційних мереж стара і аварійна. Про що це говорить? Питання національної безпеки – це питання модернізації житлово-комунальної сфери. Нам з цього потрібно з вами починати.
Нам потрібно прийти до розуміння, що у Верховній Раді перше питання, яке стоїть на порядку денному у державі – це питання житлово-комунального господарства. Нам потрібно змінювати бачення на цю проблему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Тищенко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
10:32:04
ТИЩЕНКО О.І.
Спасибі. Олег Тищенко, фракція "Блок Юлії Тимошенко - "Батьківщина".
Скажіть, будь ласка, Віктор Іванович, які системі заходи разом з органами місцевого самоврядування вами застосовуються для того, щоб обліковувати безхатченків, серед них є і діти, і наводити з ними комунікації такі, щоб вони не дозволяли нам поперед усієї Європи іти по числу жертв. Це перше питання.
І друге питання. Ви сказали, що повені не буде, тобто не буде загрозливого становища з повінню. Але, якщо все ж таки буде, яка готовність нашої держави до таких подій? Спасибі.
БАЛОГА В.І. Дякую. Якщо відповідати на другий блок запитання, сказати, що може бути у березні місяці, я думаю, що ніхто сьогодні не може сказати. Але відповідні служби міністерства, а також Мінекології займаються моделюванням ситуації, і однозначно, що ми з упередженням бачимо ситуацію, яка може розвиватися, з точки зору природних явищ.
Питання, пов'язане із обліком безхатченків – це питання соціальних служб, це питання міністерства соціальної політики. Це не компетенція Міністерства надзвичайних ситуацій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І Кирило Куликов, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
10:33:42
КУЛИКОВ К.Б.
Дякую. Кирило Куликов, "Наша Україна – Народна самооборона". Шановний Віктор Іванович, візитівкою міста Київ сьогодні є не Софія Київська, не Лавра, яку вдало руйнують забудовники, не стадіон під Євро, а є сморід від Бортницької станції аерації, від головних воріт міста, столиці України.
ТСК, яка працювала в парламенті, неодноразово робила висновки, що це є бомба і декілька тижнів тому сталася масштабна аварія. Ми попереджували, що всі кошти, які виділяються на Бортницьку станцію аерації, розкрадаються. І повинна приймати якесь рішення, державницьке рішення, що буде відбуватися з цим явищем, яке не існує в жодній країні світу. Тому, будь ласка, ваша позиція і чи передаєте ви матеріали про те, що відбувається, до компетентних органів. Дуже дякую.
БАЛОГА В.І. Дякую за запитання. Питання розкрадання – це питання не до міністерства, на це є відповідні компетентні органи. Зі свого боку хочу сказати, що до бортницької проблеми потрібно віднестись комплексно.
Тому, коли будуть у цій залі прийматись зміни до Закону про бюджет, я вважаю, що відповідний комітет Верховної Ради повинен попрацювати з профільним міністром. Разом з міською адміністрацією зробити програму і це питання зняти протягом максимум двох років. А не тягнути, щоб цим питанням ми займались роками, а комплексно не вирішували.
Локально або секторально займаючись цією проблемою ми в комплексі не вирішимо її. Тому вважаю, що добре було б поставити крапку, але зробити програму, виділити на це гроші. І єдиним траншем провести тендер і завершити роботу, яка б не збурювала жителів Києва.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, дякую вам.
БАЛОГА В.І. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпаний, сідайте.
Шановні колеги, перед тим, як запросити міністра юстиції, я скажу вам таке. Що я звернувся до Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я. І Міністерство охорони здоров’я надіслало статистику, скільки людей загинуло від дії низьких температур з 2006 по цей момент.
Я не буду називати статистику цю, щоб не шокувати людей. Я передам керівникам фракцій, щоб ви ознайомилися. Зловтіху демонструвати, радість – те, що відбувається, – не потрібно. Бо, якщо брати статистику з 2006 року по 2011 рік, то у нас хоч за останні два роки вдвічі зменшилась кількість цих людей, але вона жахлива, ця статистика. І ми, очевидно, тут повинні думати разом з вами, порівнюючи цю статистику, що там треба робити. А не розказувати, що ці погані, а ми були добрі. І погано тоді працювали. І зараз все не справляємося. Хоча те, що зробили, ми повинні сказати: зробили багато. Да, підтиснула ситуація. Але зробили певну роботу. Що треба зробити, щоб у нас не було цих безбатченків і безхатченків, це вже наша з вами відповідальність.
І я запрошую міністра юстиції Олександра Лавриновича. Спочатку традиційно – письмові, а потім…
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я маю цілу низку письмових запитань. І оскільки від різних фракцій є подібні питання, я з вашого дозволу їх згрупую, просто щоб дві не повторювати відповіді на подібні питання.
Перше питання. "Як ви вважаєте, чи достатньо забезпечується незалежність судової влади в Україні?" Питання від фракції Партії регіонів.
Друге питання подібне від фракції "Блоку Юлії Тимошенко". "Парламентська асамблея Ради Європи у Резолюції від 26 січня 2012 року прямо вказує на недоліки судових процесів, на системні проблеми судової системи України, констатує відсутність незалежності суддів, вказує на ігнорування висновків Венеціанської комісії. Всі ці зауваження мають місце після проведення так званої судової реформи. Наслідки такої реформи: залежні суди, незаконні арешти та незаконне ув'язнення Юлії Тимошенко. Як ви як міністр юстиції оцінюєте судову реформу, що відбулася в Україні, а насправді це схоже на переворот у судовій системі, що веде до катастрофічних наслідків у питаннях захисту прав громадян України? Як Міністерство юстиції збирається покращувати ситуацію? Чи планується справжнє реформування судової системи? Чи будуть вноситися відповідні законопроекти, які саме і в які строки?".
Я хочу сказати, що питання друге має багато констатацій, які не відповідають реаліям, але кожен має право на своє суб'єктивне судження. Що стосується судової реформи і незалежності судової влади, я думаю, що всі ми знаємо, що 126 стаття Конституції забороняє будь-який вплив на суддів, так само як незалежний кожен народний депутат, але очевидно впливи на живих людей не залежно, де вони працюють, бувають залежно від бажання людини мати вплив або чути того, кого він хоче почути. І те, що Законом "Про судоустрій і статус суддів" після того, як він був ухвалений у новій редакції, забезпечено гарантії незалежності суддів, до яких належить особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів. Обумовлюється недоторканність, імунітет та незмінюваність судді. Визначений процесуальним законом порядок здійснення судочинства та таємниці ухвалення судового рішення. Заборона втручання у здійснення правосуддя. Крім того, ви знаєте, що запроваджена автоматизована система документообігу та розподілу справ. Хоч вона вже також зазнавала критики, тому що, коли виникає питання дуже складних справ, а автоматизована система вибирає малодосвідченого ще суддю.
Ви знаєте, що обмежено повноваження голів судів. Створено нову, достатньо прозору, процедуру добору кандидатів на посади суддів. Вдосконалено саму систему судів. В нас немає тепер спеціалізованих судів, які мають чотири інстанції, ті, які мали три інстанції, все уніфіковано у відповідності до основного закону. Змінена процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
І якщо посилатись на висновок Венеціанської комісії, я хочу сказати, що в цей висновок, який був схвалений 15-16 жовтня минулого, не минулого, я перепрошую, 2010 року, більшість норм цього закону, який проходить в цей сесійний зал, оцінено як такий, що відповідає визнаним європейський стандартам. Нічого не буває однозначним. Звичайно, що є ті норми, які потребують вдосконалення і над цим питанням якраз Міністерство юстиції працює, і вже підготувало відповідний проект, який зараз знаходиться на розгляді в уряді і в Адміністрації Президента України.
Питання. "Чи відповідає, на вашу думку, існуючий на сьогодні склад Вищої ради юстиції та порядок її формування європейським стандартам щодо незалежності судової системи? Чи не розглядається на сьогодні питання щодо зміни законодавства в цій частині?" Питання фракції Партії регіонів.
І подібне питання від фракції "Блоку Юлії Тимошенко": "Парламентська асамблея Ради Європи в Резолюції 26 січня 2012 року висловлює занепокоєння численними достовірними повідомленнями про ініціювання дисциплінарних заходів та звільнення суддів Вищою радою юстиції на підставі скарг, що надходять від прокуратури, тому що окремі судді прийняли рішення, які суперечили позиції прокуратури у конкретній судовій справі. Що ви як міністр юстиції, член Вищої ради юстиції можете сказати з цього приводу? Чи є у планах Міністерства юстиції реальні плани реформування Вищої ради юстиції, її функцій, складу? Що буде зроблено?"
Можу відповісти зразу однозначно. Так, є у планах Міністерства юстиції реформування Вищої ради юстиції. І з моєї суб'єктивної точки зору, сьогоднішній спосіб формування Вищої ради юстиції, її повноваження, її структура не можуть відповідати визначеним Конституцією для неї місцю. Зміните це можливо комплексно тільки разом зі змінами до Основного закону України.
Але поруч з цим я хочу сказати, що там, де можливо було поправити без змін Основного закону, деякі норми, це зроблено. Зокрема, що стосується способу формування Вищої ради юстиції, як конференції, які обирають науковців, прокурорів, адвокатів, так і обрання у сесійному залі парламенту членів Вищої ради юстиції, призначення Президентом України обумовлено, що два з трьох номінантів мають належати до судової влади. Це прийнято у законах, які приймалися нещодавно в цьому залі вже. Тобто цей крок вже зроблено.
Окрім того, хочу сказати, що Вища рада юстиції сама нікого не звільняє, вона приймає тільки рекомендаційні рішення, які потім стають предметом розгляду тут, у сесійній залі, і розглядаються вони всебічно, оскільки процедура передбачає серйозні співставлення аргументів різних сторін і право кожного із судді, щодо якого розглядається дисциплінарна справа, оскаржувати у судовому порядку рішення Вищої ради юстиції щодо відповідної рекомендації.
Я думаю, що це питання буде далі предметом вдосконалення, оскільки під час роботи над змінами до Конституції, очевидно, що потрібно буде змінити цілу низку підходів, які стосуються функціонування цього органу.
Наступне питання. "Чи допускають формулювання статей 364 і 365 Кримінального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності за політичні рішення?", питання від фракції Партії регіонів. І подібне питання від фракції Народної Партії.
"У Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 26 січня 2012 року "Функціонування демократичних інституцій в Україні" зазначається, що статті 364 та 365 Кримінального кодексу України є занадто широкими у застосуванні та по суті дозволяють постфактум криміналізацію звичайних політичних рішень. Це суперечить принципу верховенства права та є неприйнятним. Тому асамблея закликає владу невідкладно внести зміни в ці дві статті Кримінального кодексу у відповідальності до стандартів Ради Європи та зняти обвинувачення проти колишніх членів уряду, висунуті за цими статтями. Які заходи вживаються урядом для виконання цього пункту, вказаного резолюцією? В які строки буде виконана вимога Парламентської асамблеї Ради Європи?". Це питання від Блоку Юлії Тимошенко.
І від Народної Партії: "Дайте, будь ласка, вашу оцінку рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи невідкладно внести зміни до статей 364 та 365 Кримінального кодексу України з метою приведення їх у відповідність із стандартами Ради Європи".
Це питання занадто складне, якщо говорити про стандарти. Я вам хочу зараз назвати, перелічу тільки країни, не буду перелічувати диспозицію статей, які є в країнах, які належать до європейського континенту і є членами Ради Європи. В Литві, в Угорщині, в Австрії, в Болгарії, в Фінляндії, у Франції, в Італії є подібні статті, які є у нас в нашому Кримінальному кодексі. Більш того, я думаю, ви знаєте, що за цими статтями винесені вироки колишньому Президенту Франції Жаку Шираку.
Нещодавно винесений вирок колишньому Прем'єр-міністру Угорщини, колишньому Прем'єр-міністру Румунії. Я думаю, що якщо говорити про стандарти, то, ну, потрібно якось дивитись довкола, що стандарт має бути тоді для всіх, але не для тільки однієї країни.
Поруч з цим, хочу сказати, що от в Німеччині, зокрема, такої статті немає взагалі. Там все, що стосується розгляду цих питань, воно має окремо виписані спеціалізовані норми в їхньому Кримінальному кодексі.
Що стосується, як у нас застосовується ця стаття, фахівці міністерства зробили аналіз застосування цих статей в кримінальному судочинстві в Україні. І судова практика, яка видно з них випливає, що дії, які підпадають під класифікацію як кримінальні дії, виписані такі, що "вчинення дій, які є компетенцією вищестоящою службовою особою цього відомства чи службовою особою іншого відомства, підпадає під ці статті; вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку за відсутності цих умов; вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; вчинення дій, які ніхто не мав права виконувати або дозволяти".
Хочу сказати також, що, ну, ми повинні об’єктивно розуміти історію цих статей і те, що у нас протягом 2008-го, 2011-го, 2010 року ці статті зазначались в плані дій "Україна – Європейський Союз" як такі, що є дуже потрібними для антикорупційної боротьби. Те, що в нас минулого року схвально було поставлено питання щодо цих статей, які необхідні, групою держав проти корупції ГРЕКО, також структурою Ради Європи МАНІВЕЛ, яка дослівно сказала, що ці статті в Україні є дуже потрібні, для того щоб вести боротьбу з корупцією. Це відповідає і Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з корупцією.
Тому, очевидно, однозначно говорити, що це є статті, які не потрібні в державі, не можна. Але те, що їх можна змінювати: чи змінювати окремі формулювання, чи замість цих двох статей зробити вісім чи десять інших, де прописати те, що вже склалося в досудовій практиці. Це питання, яке може бути вирішено тільки в цьому сесійному залі.
"Всім відомо, що на сьогоднішній день суди задовольняють близько 90 відсотків подань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому такі рішення части не аргументовані і не розглядаються альтернативні запобіжні заходи, а саме тримання під вартою є необґрунтовано довгим. З огляду на це, які ви бачите шляхи вирішення даної проблеми? Зокрема, чи вирішить механізм, закладений в проекті Кримінального процесуального кодексу дані проблеми?" Питання від фракції Партії регіонів.
І подібне питання від фракції "Блоку Юлії Тимошенко": "Як відомо, Міністерство юстиції є куратором пенітенціарної системи країни. В Лук'янівському СІЗО утримується чоловік вже вісім років без рішення суду. Коли конституційні права цієї людини та інших громадян України будуть забезпечені в повному обсязі?"
Спочатку я відповідно щодо цієї людини дам відповідь. Я не буду давати ніяких оцінок, просто скажу, насправді, такий факт мав місце. Мова йде про члена бандитського угрупування міліцейських перевертнів, на рахунку яких величезна кількість людських життів, пограбувань, розбоїв, тортур і таке інше. Ця людина два місяці тому засуджена до довічного ув'язнення. Я думаю, що правильно передбачати в особливих випадках, я думаю, таких як цей, право утримувати до моменту винесення вироку, а не звільняти з-під варти людину, яка десятки людей відправила в інший світ, тому що які можуть бути наслідки після цього для суспільства.
Що стосується взагалі підходу, то вчора ухвалений в першому читанні проект Кримінально-процесуального кодексу, який великою мірою вирішує ці питання, про які йдеться. Я думаю, що більшість познайомилась, принаймні з основними позиціями цього кодексу.
Ну, очевидно я не маю можливості зараз розповісти зміст, що там вирішено. Але я вам хочу сказати, що можете відкрити відповідні статті, там ці питання вирішені.
Є ще ціла низка інших питань. Я…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, може, письмові питання тезово протягом там однієї-двох хвилин? Немає заперечень? А потім від вас безпосередньо.
Олександре Володимировичу, тоді, якщо можна, протягом коротко каліграфним…
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Да, я лаконічно.
"З огляду на пункт 8.3 Резолюції (1862) чи є можливим обмеження часу, що надається підозрюваним та його захисникам на ознайомлення з матеріалами справи? Зокрема чи забезпечено, на вашу думку, достатні строки для ознайомлення з матеріалами справи у проекті нового Кримінально-процесуального кодексу?" З моєї точки зору, в новому проекті це все забезпечено.
"Парламентська асамблея Ради Європи чітко окреслила вимоги щодо необхідності звільнення незаконно ув'язнених Юлії Тимошенко, Юрія Луценко, Валерія Іващенка. Резолюція так само чітко визначила вимоги стосовно медичного обстеження і надання медичної допомоги Юлії Тимошенко. Щодо Юрія Луценко та Валерія Іващенка Парламентська асамблея Ради Європи просить негайно звільнити обох осіб до завершення судових процесів проти них".
Ну, я думаю, що ви розумієте, що там трошки інакше все написано, в резолюції Парламентської асамблеї, і звільнення людини, щодо якої вирок набув законної сили, можливо лише за рішенням суду, якщо таке відбудеться, щодо скасування цього рішення. І у випадку помилування, у випадку амністії.
Що стосується осіб, щодо яких немає судового вироку і вони ще не визнані винними, то їх звільнення є можливим, коли буде переглянуто запобіжний захід. Є ціла низка підстав, коли це може клопотання розглядатися у суді.
Що стосується інших питань. "Які заходи вжито на виконання Резолюції (1755) 2010 року?"
Мова йде, що в цій резолюції наголошувалося на необхідності прийняття парламентом України і Україною в цілому низки рішень по запобіганню корупції. 7 квітня 2011 року прийнято відповідний закон, прийнято національну стратегію запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки. 13 січня було подано сюди Кримінально-процесуальний кодекс, який також був обов’язком по цій резолюції, і вчора ухвалений в першому читанні.
Питання, яке стосується знову виконання резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. "Міністерство юстиції України відповідає в державі за всі питання приведення національного законодавства до європейських стандартів. Яким буде план виконання цієї резолюції?"
Ми повинні сказати, що є низка питань порушених в цій резолюції. Найбільш важливим є системно питання зміни законодавства, яке містить собою необхідність реалізації конституційних положень. Те, що зараз вже започатковується робота конституційної асамблеї, це якраз є той механізм, який дозволить по тих напрямках, де час невблаганно вимагає змін українського законодавства, щоб ми зробили це комплексно, починаючи з Основного закону.
"Чи відповідає існування 5-відсоткового прохідного бар'єру європейським стандартам? Яке ваше ставлення до того факту, що в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи висловлюється занепокоєння підняттям прохідного бар'єру для пропорційних виборів до 5 відсотків у поєднанні заборона партіям формувати виборчі блоки для участі у виборах?"
Я хочу сказати, що… Перше питання – фракції Партії регіонів. Друге питання – фракції Народної Партії.
Хочу сказати, що відповідає 5-відсотковий бар'єр європейським стандартам. В 11 країнах Ради Європи, якраз там, де використовується пропорційна частина, відсоток є 5 і більше. Тому тут не можна говорити, що Україна щось феноменальне вигадала. Окрім того, країни, так скажімо, нової демократії, нової хвилі, які починали з 2 відсотків, такі, як Польща, сьогодні мають 5, і є зрозуміло. Чому? Тому що парламент має бути не тільки репрезентативним, він має бути ще й працездатним. Тому, очевидно, що такі підходи реалізуються абсолютно нормально.
Що стосується об'єднання політичних сил до виборів, то в тій формі, в якій у нас було в Україні, воно ніде не існує. Є способи об'єднання зовсім інші, коли утворюються коаліції до виборів, які потім зобов'язані працювати в парламенті. Там є інші абсолютно цифри і підходи до долання бар'єрів. І для об'єднаних політичних сил цей бар'єр є від 7 до 15 відсотків в країнах Ради Європи.
Тому, будь ласка, можете подивитися відповідні матеріали з тим, щоб розуміти, що в даному випадку рішення, які приймала Верховна Рада України є обґрунтованими.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте перейдемо, мабуть, до письмових запитань, депутати наполягають. Прошу, шановні колеги, записатися на запитання. Будь ласка, прізвища народних депутатів.
Фракція "БЮТ – "Батьківщина", Тищенко, будь ласка.
10:58:07
ТИЩЕНКО О.І.
Спасибі. Соболєву слово передаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, мікрофон.
10:58:14
СОБОЛЄВ С.В.
Олександре Володимировичу, у мене питання буде таки стосуватися резолюції ПАРЄ в тій частині, яка безпосередньо пов'язана. Перше – з прямим зверненням парламентарії в Парламентську асамблею Ради Європи щодо необхідності припинення вибіркового застосування судової практики щодо опозиціонерів і пов'язані з цим питання.
Ви знаєте, що на цьому тижні розглядалися зміни до статті 364 і 365 не в частині їх скасування, а в частині внесення змін, саме так як і порадила Рада Європи. Де є перелік осіб, стосовно яких не може застосовуватися безпосередньо ці статті. А крім того, обставини ключові, які складають склад злочину, а саме, особиста вигода.
Скажіть, будь ласка, коли все-таки буде виконано резолюція ПАРЄ, бо в цій частині звернення йде саме до уряду…
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні народні депутати, хочу сказати, що це питання не є в компетенції уряду змінювати норми статей будь-якого закону, в тому числі і кодексу. Це є компетенція парламенту. Що стосується такої ознаки, як особиста вигода, то якраз я можу вам надати зараз довідку. В тих країнах, де подібні статті є, є можливість засудження, навіть якщо немає особистої вигоди, але дії, зроблені посадовою особою, принесли шкоду країні і були зроблені на тих підставах, які я казав, коли перебрано повноваження іншої посадової особи чи колегіального органу, чи інше. Тому це не є питання, якщо говорити з професійної точки зору, отаке однолінійне. Очевидно, що потрібен просто діалог і пошук того, яким чином мають бути змінені ці статті з тим, щоб не було навіть натяків, підозр, що там може бути політична складова. Це ж не питання тільки цього року чи тих видатних українських політиків, які сьогодні відповідають відповідно до диспозиції цих статей, вони застосовувались і в попередні роки. І, очевидно, що не зверталася увага на те, що саме так вони виписані.
Я думаю, що при вдумливій роботі і при бажанні спільно і опозиції, і більшості вирішувати це питання, тому що це питання стосується сьогодні одних, завтра інших, воно всіх стосується, воно може бути вирішено. А конфронтація в цьому питанні абсолютно точно не може дати жодних позитивних результатів.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пачесюк.
11:01:16
ПАЧЕСЮК С.Н.
Шановний Володимире Михайловичу, прошу передати слово Попеску.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску мікрофон.
11:01:23
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Вельмишановний Олександре Володимировичу, в пункті 14.3 загаданої резолюції асамблея висловлює жалість з приводу включення до закону про вибори положень, що обмежують право балотуватись на виборах осіб, які мають непогашену судимість.
В той же час асамблея визнає, що 76 стаття Конституції якраз повторює ті ж тамі диспозиції. Отже питання, чи можливо зняти законом про вибори ці положення без внесення змін до Конституції. І другий момент. Чи можливо внести зміни до Конституції до початку виборчого процесу. Дякую.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Дякую за питання. Ну, очевидне питання, що зміни до закону, звичайно, можна внести. Але норма закону, яка не відповідає Конституції України, дуже швидко може бути зупинена Конституційним Судом.
Що стосується по часу. Ви розумієте, що процедура внесення змін до Конституції передбачає час, який перевищує той, який залишається до старту виборчої кампанії.
Що стосується взагалі підходу. Зрозуміло, що те, що декларується, щоб особи, які засуджені за нетяжкі злочини, мали право брати участь у виборах, я не бачу тут якоїсь проблеми. Можливо, це і треба буде зробити, якщо під час роботи над змінами до Конституції буде така суспільна потреба, буде такий консенсус. Я думаю, що це абсолютно нормально, якщо такий крок буде зроблений.
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Даниленко, фракція комуністів.
11:02:58
ДАНИЛЕНКО В.А.
Шановний Олександре Володимировичу! Володимир Даниленко, Сумщина. Останнім часом до мене як до народного депутата поступає досить багато звернень, що суди відмовляють у прийнятті справ для розгляду по дітям війни, чорнобильським справам і тому подібне. Це перше.
Друге. Із Кабінету Міністрів окремими чиновниками ідуть розпорядження про призупинення виконання рішень судів раніше прийнятих Пенсійним фондом по виплаті уже прийнятих рішень.
Як я як народний депутат, можу захистити права цих людей, які сьогодні до мене звертаються по цим питанням і ми не можемо їх вирішити позитивно для людей?
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Дякую за дуже важливе питання. Оскільки воно стосується величезної кількості українських громадян. І однією з найбільших проблем, яка була створена за роки існування української держави органами державної влади. Якраз невиконання великої кількості рішень щодо соціальних виплат різних пільговим категоріям стало причиною прийняття пілотного рішення Європейського Суду прав людини проти України в частині цих несплат. І ви ж, очевидно, розумієте, що ви в цьому залі прийняли рішення, яким визначено, що виплати ці можуть здійснюватись виключно в межах державного бюджету України.
Це прийнято як норма.
Конституційний Суд раніше прийняв рішення, яким сказав, що ці виплати можуть бути у межах наявного державного ресурсу. Потім у Законі про Державний бюджет 2012 року ця норма записана також, прийнята у цьому сесійному залі. Тому, очевидно, що проблема ця існує і вирішення її можливе тільки шляхом того, щоб справедливим чином розподіляти те, що є в країні, те чого немає, розподілити неможливо. І якщо те, що є, розподіляється таким чином: що одному – дуже багато, іншому – дуже мало з однієї пільгової категорії, очевидно, що це теж несправедливо.
Я думаю, що для цього і існують суди, які мають розбиратися у тому, у якому випадку, яке рішення ухвалювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Стойко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
11:05:25
СТОЙКО І.М.
Олександре Володимировичу, скажіть, будь ласка, вчора представник Європейського Союзу в України Тейшера заявив про те, що зона вільної торгівлі з СНД і з Європою одночасно неможлива. Ми знаємо, що Прем'єр-міністра України підписав у Петербурзі саме цей документ. Ми, правда, його не бачили, я надіюсь, що ви його бачили. Але він зараз поступить до нас у Верховну Раду. І нам прийдеться приймати або не приймати його. Тому питання: чи можливо, скажімо, одночасно бути у зоні вільної торгівлі з Європою, з Європейським Союзом і з СНД? Чи це взаємовиключні документи? Дякую.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Можу сказати, що це не є предметом моєї компетенції, щоб я мав давати категоричну відповідь так чи ні. Я можу сказати, що чим більше є можливостей вільного пересування товарів, послуг, робочої сили, тим краще для країни. Якщо ми будемо мати можливість вільно торгувати із всіма країнами Європейського Союзу, із всіма країнами СНД, це буде великий позитив для України. Головне, щоб норми, які будуть застосовуватися, не були конфліктними між собою і не створювали преференцій якійсь стороні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Останнє питання.
11:06:53
АРЖЕВІТІН С.М.
Пане міністре, я справа від вас, я хотів задати запитання, що стосується міжнародних судових позовів, виграних позовів. На сайті Мін’юста на дві сторінки можна побачити тих міжнародних організацій, які судяться з Україною, які виграли вже суди в Україні. Ось приведу деякі приклади.
Наприклад, Росія – 2,4 мільярди доларів судовий позов. Американські компанії – на 150 мільйонів доларів, в тому числі багато виграних позовів. Британські компанії – більше 100 мільйонів доларів, втому числі вигарні позови. Австрія – 12 мільярдів, 8 виграних. Германія – 8 і більше. Тобто майже до 5 мільярдів доларів сьогодні в судових позовах наша Україна, з яких левова частка вже є виграних.
Тому моє запитання. Яка доля цих позовів? Як збирається Мінюст гасити? Чи закладати в бюджет, щоб гасити принаймні по виграних. Адже авторитет нашої країни, це імідж нашої країни і таке інше.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Насамперед хочу сказати, що ви дещо помились в цифрах, тому що переважна більшість цих судових спорів на щастя виграється державою Україна, завдяки наполегливій роботі адвокатській відповідного підрозділу Міністерства юстиції.
Частина, яка програється, програється тому, що, на превеликий жаль, в різні часи посадові особи на своїх місцях ухвалювали рішення, які завідома були скеровані на нанесення збитків державі Україна. І для мене сьогодні є найбільша проблема, яку б я хотів знайти можливість вирішити – регресних позовів до цих посадових осіб. Тому ще є такі рішення, які, ну, просто однозначно, стовідсотково скеровані на те, щоб нанести збиток і там уже захищатися є неможливим. Але там, де збитки є і завдані, там, де рішення є і набули законної сили, до сьогоднішнього дня у жодної країни не було претензій до нашої держави щодо невиконання цих судових рішень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу. Час вичерпаний.
Шановні народні депутати, я дякую членам уряду за участь в "годині запитань до Уряду".
З приводу запитань, щодо яких потрібне додаткове реагування і надання необхідних письмових додаткових матеріалів, роз'яснень та рішень, я просив би Секретаріат підготувати відповідні доручення.
Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту у п'ятницю відводиться 30 хвилин для виголошення депутатських запитів – це стаття 25 Регламенту. Дозвольте виголосити депутатські запити, які надійшли до Верховної Ради України від депутатів.
Володимира Яворівського до Президента України про виконання резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, а саме: засудження Юлії Тимошенко та судового процесу над Юрієм Луценком, що в разі невиконання може загнати Україну в "резервацію", а представників влади – в ізоляцію від світового співтовариства і підпорядкування Росії.
Ставлю на голосування про підтримку депутатського запиту.
11:10:37
За-55
Запит… По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 39, "Наша Україна – Народна самооборона" – 14, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 0, Народна Партія – 0, позафракційні – 2
Олександра Чорноволенка до Голови Верховної Ради, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, міністра юстиції, голови Служби безпеки України щодо торгівлі людьми у стінах Верховної Ради України.
Володимира Даниленка до Прем'єр-міністра України, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації стосовно вжиття заходів для належного виконання вимог статті 18 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" щодо надання журналістам, які живуть і працюють у сільській місцевості права безоплатного користування житлом, опаленням і освітленням.
Юлії Ковальової до Прем'єр-міністра України, голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, голови Служби безпеки України стосовно неналежного реагування правоохоронних органів та органів прокуратури на протиправну діяльність громадянина України Тіграна Мартиросяна та невідкладне вирішення питання щодо притягнення вказаної особи до кримінальної відповідальності.
Алли Александровської до Прем'єр-міністра України щодо необхідності надання державної підтримки підприємству "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" (місто Харків) з метою реалізації політики імпортозаміщення у фармацевтичній галузі.
Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра України щодо проблем забезпечення теплопостачанням населення міста Світловодськ Кіровоградської області.
Віктора Олійника до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо вжиття заходів з метою недопущення ліквідації та розпродажу майна публічного акціонерного товариства "Дослідно-конструкторське бюро геофізичного приладобудування".
Вікторії Дем'янчук до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України, голови Державної податкової служби України, голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, голови Кіровоградської обласної ради про вжиття дієвих заходів, спрямованих на негайне погашення заборгованості із виплати заробітної платні працівникам Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", які внаслідок цього залишилися без засобів для існування.
Володимира Лещенка до Прем'єр-міністра України щодо вжиття урядом практичних заходів з відновлення курсування на дільниці Чернігів-Горностаївка простого приміського дизель-поїзда.
Вікторії Дем'янчук до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України, Голови Державної податкової служби України, голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, голови Кіровоградської обласної ради про вжиття термінових заходів, спрямованих на негайне погашення заборгованості по виплаті заробітної платні майже 600 працівникам Державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд". Перепрошую.
Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України щодо звільнення міністром культури України керівників основних національних музеїв та заповідників України, що означає брутальний випад проти культури та непотрібності людей, які дбають про збереження культурного та духовного надбання України.
В'ячеслава Коваля до Прем'єр-міністра України щодо необхідності якнайшвидшого затвердження Порядку встановлення розміру плати за навчання в початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання) з метою запобігання руйнації мережі зазначених навчальних закладів.
Володимира Даниленка до Прем'єр-міністра України стосовно розроблення та подання до Верховної Ради України Державної цільової програми для збереження державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості.
Вячеслава Коваля до Прем'єр-міністра України щодо необхідності пришвидшення розробки і запровадження фінансового механізму бюджетного забезпечення шкіл естетичного виховання з метою запобігання руйнації мережі зазначених навчальних закладів.
Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо захисту конституційних та трудових прав членів екіпажу теплоходу "ЛАКІ ТРЕЙДЕР" та гарантування виплати їм заробітної плати.
Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України про нагальну потребу ліквідувати аварійно-небезпечний стан та провести капітальний ремонт навчально-лабораторного корпусу №2 Волинського Національного університету імені Лесі Українки.
Катерини Самойлик до Прем'єр-міністра України щодо необхідності виділення коштів для придбання мікроавтобусу Каховському Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
Леоніда Грача до Прем'єр-міністра України щодо необхідності та невідкладності справедливого і обґрунтованого перерахунку житлових тарифів.
Леоніда Грача до Прем'єр-міністра України щодо незаконних дій голови Миколаївської селищної ради Андрія Сергєєва та директора підприємства "Кримгазбуд" Петра Зайцева стосовно газифікації в селах Роздолля та Вінницьке Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.
Марини Перестенко до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вирішення питання правового статусу земель Державного підприємства "Радгосп -завод "Плодове" Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.
Катерини Самойлик до Прем'єр-міністра України щодо вибірковості надання дозволів робітниками лісництва на проїзд до берегів Каховського водосховища.
Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення виконання соціальних гарантій працівників освіти і культури.
Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо захисту прав авторів наукових дисертацій.
Олега Тищенка до Прем'єр-міністра України про проведення перевірки за скаргою представників Публічного акціонерного товариства "Дослідно-конструкторське бюро геофізичного приладобудування" стосовно штучного доведення до банкрутства згаданого підприємства, проведення необ'єктивної, на думку скаржників, планової перевірки щодо додержання та виконання вимог пожежної безпеки Головним управлінням державної техногенної безпеки у місті Києві, що може призвести до прийняття рішення Наглядової ради товариства про його ліквідацію.
Олександра Кеменяша до Прем'єр-міністра України щодо роз'яснення позицій Уряду стосовно заохочення використання в Україні гібридних автомобілів та автомобілів, що застосовують альтернативні види пального з метою збереження довкілля.
Олександра Шепелева до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів для забезпечення належного фінансування діяльності заповідних територій.
Павла Мовчана до Прем'єр-міністра України щодо ситуації, яка склалась навколо провідних музеїв та Національних заповідників України у зв'язку зі зміною їх керівництва.
Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, міністра екології та природних ресурсів України, голови Полтавської обласної державної адміністрації про клопотання територіальних громад Оржицького району Полтавської області щодо необхідності будівництва шлюза - регулятора на річці Сула в районі села Тарасівка для забезпечення регулювання рівня поверхневих і підґрунтових вод в заплавах річок Сула та Оржиця з метою уникнення екологічно-техногенних ситуацій.
Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо оцінки потенційних вуглеводневих ресурсів в Одеському регіоні.
Анатолія Матвієнка та Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України щодо обов'язковості виконання рішень судів у справах по виплаті коштів пільговим категоріям населення.
Руслана Князевича до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення збалансованості та ефективності фінансування здійснення делегованих повноважень Калуською міською радою.
Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, голови Одеської обласної державної адміністрації про вжиття невідкладних заходів щодо недопущення рейдерського захоплення Державного підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" в місті Одеса, проведення негайної перевірки фактів вчинення посадовими особами Приватного акціонерного товариcтва "Укрпрофоздоровниця" та іншими зацікавленими особами злочинів, передбачених відповідними статтями Кримінального кодексу України, притягнення винних осіб до відповідальності.
Юрія Прокопчука до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо припинення корупційних діянь, недопущення рейдерського захоплення та банкрутства з метою приватизації Державного науково-дослідного і проектного Інституту титану.
Анатолія Матвієнка та Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України щодо перегляду Державного бюджету України на 2012 рік в частині субвенції місцевим бюджетам.
Групи народних депутатів (Кандзьора, Стройка, Мойсика) до Прем'єр-міністра України про звільнення з посади Генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелі Куковальської за наклепом Петра Толочка.
Валерія Баранова до Першого віце-прем'єр-міністра України – міністра економічного розвитку і торгівлі України щодо невдоволення відповіддю на депутатське звернення від 26 грудня 2011 року з питань підтримки вітчизняного виробника кабельної продукції.
Миколи Рудченка до віце-прем'єр-міністра України – міністра соціальної політики України щодо затримки рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання гуманітарною допомогою вантажів, що знаходяться на складах благодійної місії "Салєм" у Малинському районі Житомирської області.
Миколи Томенка та Степана Курпіля до Віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури України щодо забезпечення своєчасної доставки періодичної преси передплатникам Українським державним підприємством поштового зв'язку.
Анатолія Ягоферова та Валерія Кальченка до Віце-прем'єр-міністра України – міністра соціальної політики України щодо обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Володимира Герасимчука до Кабінету Міністрів України, Київської міської державної адміністрації щодо порушення порядку утримання та вигулу власниками собак потенційно небезпечних порід.
Валерія Кальченка до виконуючого обов’язки голови Рахункової палати щодо проведення перевірки використання коштів, виділених на реконструкцію Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Кропивницького.
В'ячеслава Кириленко до радника Президента України – керівника Головного управління з гуманітарних та суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України про незадоволення відповіддю Київської міської державної адміністрації та Державної інспекції з питань захисту прав споживачів на депутатський запит щодо порушення прав споживачів, діючого законодавства та дискримінації громадян України за мовною ознакою з боку туристичної фірми "OУПЕН KІЕВ", яка надає екскурсійні послуги в місті Києві.
Віктора Матчука до міністра внутрішніх справ України про вжиття заходів з виявлення та заборони експлуатації транспортних засобів, в яких тонування скла не відповідає визначеним стандартам.
Володимира Карпука до міністра охорони здоров'я України, голови Волинської обласної державної адміністрації, голови Волинської обласної ради щодо недопущення ліквідації Волинського обласного патологоанатомічного бюро.
Василя Чуднова до міністра екології та природних ресурсів України стосовно проведення берегоукріплювальних та протизсувних заходів, направлених на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів на території села Космач, присілок Медвежий, Косівського району, Івано-Франківської області.
Ігора Алексєєва до міністра охорони здоров'я України щодо розгляду питання про взяття під особистий контроль резонансної справи з приводу вкрай негативного для населення впливу випромінювання від діяльності підстанцій стільникового зв'язку у місті Хмельницький, проведення відповідних лабораторних досліджень та безпосередню участь у недопущені подальшої експлуатації шкідливого обладнання стільникового зв'язку.
Ірини Бережної до міністра охорони здоров'я України щодо перевірки фактів здійснення медичної практики Андрієм Слюсарчуком.
Миколи Шершуна до міністра екології та природних ресурсів України щодо створення робочої групи з питання відновлення та збереження регіонального ландшафтного парку "Бакальська коса".
Олександра Кеменяша до міністра внутрішніх справ України щодо надання інформації стосовно віку водіїв транспортних засобів, які стали винуватцями ДТП.
Олександра Чорноволенка до міністра фінансів України, голови Київської міської державної адміністрації, секретаря Київської міської ради щодо необхідності ініціювання змін у Бюджетному кодексі та у бюджеті України на 2012 рік стосовно повернення зарахування 100 процентів податку на доходи фізичних осіб до бюджету міста Києва.
Олексія Федуна до міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, голови Київської міської державної адміністрації щодо термінового завершення ремонту тепломереж на вулицях Тополевій та Стадіонній у місті Києві.
Петра Цибенка до міністра оборони України щодо правомірності прийняття Комісією Луганського обласного військового комісаріата рішення стосовно встановлення громадянину Леоніду Волкову статусу учасника бойових дій.
Групи народних депутатів (Бондик, Прутнік та інші) до Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики, Уповноваженого Президента України з прав дитини, Житомирської обласної державної адміністрації, Івано-Франківській обласної держадміністрації про необхідність всебічного сприяння у лікуванні дітей Марії Костюк і Олега Бороденка для забезпечення їх невід'ємного природного та непорушного права на охорону здоров'я і своєчасну медичну допомогу з боку уповноважених органів державної влади.
Групи народних депутатів (Карпук, Кендзьор та інші) до міністра культури України, голови Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо незаконного звільнення Заслуженого діяча мистецтв України Михайла Ілляшенка з посади директора Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького.
Групи народних депутатів (Давимука, Курпіль та інш) до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України з приводу порушення законодавства України колишнім генеральним директором Державного підприємства "Златодар".
Анатолія Гриценка до Генерального прокурора України щодо неправомірних рішень і дій посадових осіб Івано-Франківської міської ради, незаконного будівництва в охоронній зоні пам`ятки культурної спадщини та неналежного ставлення прокуратури до проведення прокурорської перевірки.
Володимира Лещенка до Генерального прокурора України, міністра юстиції України щодо законності дій прокуратури Чернігівської області з позбавлення Федерації профспілкових організацій області права власності на адміністративне та учбове приміщення.
Євгена Царькова до Генерального прокурора України, глави Адміністрації Президента України, Міністра внутрішніх справ України, голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України щодо ситуації, яка склалася навколо інтернет-ресурсу "EX.UA".
Євгена Добряка до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України стосовно неприпинення протиправних дій громадянина Валерія Пруднікова по відношенню до громадянина Олександра Редеуце та відмову з боку Печерського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві порушувати кримінальну справу відносно Валерія Пруднікова за завідомо неправдиве повідомлення про злочин.
Івана Стойка до Генерального прокурора України про притягнення до кримінальної відповідальності Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Володимира Константинова за порушення Конституції України та шовінізм.
В'ячеслава Кириленка до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України про вимогу забезпечити належне виконання норм українського законодавства щодо функціонування державної мови на території Автономної Республіки Крим та вжиття заходів реагування на зневажливі висловлювання Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Володимира Константинова на адресу української мови і публічний заклик до ігнорування норм мовного законодавства України.
Олега Тищенка до Генерального прокурора України, міністра охорони здоров'я України, міністра юстиції України про неналежний розгляд депутатського запиту та надання недостовірної інформації щодо стану здоров'я Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
Ірини Бережної до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо вжиття заходів реагування відносно порушених кримінальних справ проти Андрія Слюсарчука.
Лілії Григорович до Генерального прокурора України щодо українофобських висловлювань Голови Верховної Ради Криму Володимира Константинова.
Ігоря Алексєєва до Генерального прокурора України щодо розгляду питання про організацію перевірки законності дій керівництва приватного акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат", які призвели до фактичного банкрутства підприємства та невиплати зарплати працівникам.
Лілії Григорович до Генерального прокурора України щодо порушення вимог законодавства України Херсонською обласною радою при відчуженні об'єктів комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які перебувають в управлінні обласної ради.
Миколи Томенка до Генерального прокурора України щодо незаконного захоплення приміщення редакцій часопису "Наука і культура" та журналу "Трибуна" за адресою: місто Київ, вулиця Прорізна, 10.
Олександра Голуба до Генерального прокурора України щодо ігнорування Комунальним підприємством "Васильківтепломережа" постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, стосовно перерахунку для населення міста Василькова Київської області незаконно встановлених тарифів на теплову енергію.
Руслана Князевича до Генерального прокурора України щодо неправомірних дій представників правоохоронних органів відносно Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Стальканат-Сілур".
Сергія Гриневецького до Генерального прокурора України щодо неповернення депозитних вкладів власникам кредитної спілки "Морське кредитне товариство".
Сергія Ківалова до Генерального прокурора України, голови Київської міської державної адміністрації щодо недопущення приватизації та незаконного захоплення приміщень магазину "Сяйво книги", розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 6.
Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України щодо неналежного реагування на звернення народного депутата України посадовими особами Генеральної прокуратури України стосовно невжиття заходів на факти вчинення протиправних дій та прийняття рішень головною, Головою Державної служби інтелектуальної власності, які містять ознаки злочину, вжиття відповідних заходів реагування.
Юрія Крука до Генерального прокурора України щодо вжиття відповідних заходів прокурорського реагування для захисту інтересів громадян України.
Юрія Трегубова до Генерального прокурора України щодо проведення ретельної перевірки заяви про злочин.
Ярослава Кендзьора до Генерального прокурора України про незалежне розслідування журналістів Львівського телеканалу ЗІК щодо діяльності заступника Голови Львівської обласної державної адміністрації Володимира Губицького.
Тут треба уточнення провести. Це про нереагування на розслідування журналістів, – таким чином. Я просив би тут Секретаріат внести уточнення разом з автором.
Групи народних депутатів (Бондик, Прутнік, Плотніков) до Генеральної прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого Президента України з прав дитини, Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України стосовно необхідності проведення всебічної перевірки щодо довготривалого невиконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини Ірини Середи, 2003 року народження, що істотно впливає на забезпечення її потреб.
Сергія Власенка до Голови Служби безпеки України щодо чисельних порушень законодавства з боку посадових осіб Служби безпеки України при проведенні досудового слідства у справі Юлії Тимошенко.
Андрія Парубія до Голови Служби безпеки України щодо перевірки інформації про співпрацю новопризначеного Міністра оборони України Дмитра Саламатіна з головним розвідувальним управлінням Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації.
Катерини Ващук до голови Державного агентства земельних ресурсів України про врегулювання розмірів кошторисів, наданих жителю міста Кролевець Сумської області Михайлу Ромашку за розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Юрія Крука до голови Державного агентства водних ресурсів України щодо вжиття відповідних заходів для реконструкції насосної станції та робіт, пов'язаних з відновленням каналу і реконструкцією шлюзу біля села Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області.
Валерія Сушкевича до голови правління Пенсійного фонду України щодо виконання судових рішень, прийнятих у 2011 році, стосовно здійснення виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Сергія Терещука до голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо проведення розрахунків за виконані роботи з газифікації села Вікнине Катеринопільського району Черкаської області.
Сергія Гордієнка до голови Полтавської обласної державної адміністрації, Прокурора Полтавської області щодо захисту прав власників земельних паїв Лубенського району Полтавської області, яким, в результаті грубого порушення договірних умов оренди земельних паїв Дочірнім підприємством "Нафком – Агро", не виплачена орендна плата.
Олександра Шепелева до голови Київської міської державної адміністрації щодо термінового вжиття заходів для мінімізації наслідків паводку у місті Києві.
Володимира Герасимчука до голови Київської міської державної адміністрації, начальника Південно-Західної залізниці щодо відкриття нової станції міської електрички "Русанівська" у місті Києві.
Юлії Ковальової до Харківського міського голови про надання інформації стосовно догорів об'єктів приватизації, які укладено з 1 січня 2005 року у місті Харкові, щодо яких передбачено обмеження (заборона) зміни цільового призначення об'єкту.
Олега Зарубінського до прокурора Закарпатської області щодо усунення джерел та наслідків неправомірної діяльності, що вчиняються по відношенню до головного лікаря Міжгірської районної лікарні Закарпатської області Василя Царя.
Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 144 депутатських запити.
Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту народні депутати Володимир Яворівський і Євген Мармазов звернулись із оформленою належними документами з вимогою надати їм виступ, у зв'язку з незадоволення відповіддю на депутатські запити. Тому слово має Володимир Яворівський, а потім Євген Мармазов.
11:35:03
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги! Шановні наші виборці! Я думаю, що фактично кожен із народних депутатів, який працює в системі депутатського запиту, як одна із форм депутатської роботи, може стояти отут замість мене, отримавши відповіді. Тому що сьогодні вже, по-моєму, мало хто заперечить про те, що наші депутатські запити – це стрільба горохом по Берлінській стіні.*** Ми отримуємо відповіді некваліфіковані. Як правило нам відповідають те, як має бути, але майже ніколи не відповідають на те, чому відбувається навпаки.
Через те, я ось маю саме такий приклад. Сьогодні, я думаю, що дуже багато наших співвітчизників, громадян проінформовані про будівництво оцього вертолітного майданчика у заповітній зоні Києва. Через те, як народний депутат, мене люди питають, я хотів довідатися як, за якими дозволами, чому сталося так, що в історичному заповіднику київських гір та долин річки Дніпро, а я називаю, що це заповідник, державний заповідник, у якому без дозволу Верховної Ради, я наголошую, без нашого з вами колегіального дозволу не можна і дерева зрубати навіть. На яких підставах, чому почали будувати цей майданчик, у найсвятішому київському місці, поставивши там оцей бетонований куб?
Я звернувся до міської ради, щоб мені пояснили, чи є такий дозвіл, чи немає, і до Міністерства культури. Мені відповіли, що такого дозволу Міністерство культури не давало. І з Київської міської адміністрації мені пояснили про те, що вони пізніше розглянуть. Це було вже у той час, коли будівництво йшло повним ходом. Це одна ситуація. Я переконаний, що якби у нас була незалежна прокуратура, сьогодні можна було б елементарно заводити кримінальні справи і судити людей за те, що вони порушили кілька законів відразу.
Але річ навіть не у тому. Як з'ясувалося, будувала і будує досі цей об'єкт для Президента фірма "Амадеус і Ко". Ну, "Ко", ви знаєте, що маскується дуже часто під оцим самим "Ко". З'ясувалося, що вони почали будувати ще навіть до того, як їм була відведена земля, документів ніяких на те, що це має бути, немає, а потім з'ясувалося найголовніше про те, що цей об'єкт, який будується, він є приватним. І уявіть собі, із бюджету національного гроші виділяються, а передано буде цей об'єкт у при ватні руки. Ось що відбувається. А натомість я маю тільки відписки про те. що все нормально там і тому подібне. От така у нас ситуація, і за цим стоїть, на превеликий жаль, Президент, для нього це будують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Мармазов, будь ласка.
11:38:12
МАРМАЗОВ Є.В.
Уважаемые коллеги, с этой трибуны не раз говорилось о ситуации, которая сложилась везде с разграблением и фактическим уничтожением Александрийского буроугольного комплекса. Я неоднократно обращался по этому поводу к правительству, отраслевому министру, в Генеральную прокуратуру.
По итогам рабочей поездки в Кировоградскую область в октябре 2010 года Президент Янукович письменно поручил Кабинету Министров до 20 января 2011 года, цитирую: "Проработать вопросы дальнейшего развития буроугольного комплекса Украины с целью комплексного использования бурого угля, как энергетического и химического сырья. Прошло более года, но поручение Президента остается невыполненным.
Острейшие вопросы жизни города не решаются. Десятки тысяч потеряли работу, но их трудоустройством никто не занимается. Задолженность по зарплате почти 50 миллионов гривен не погашается. Уволенным с ликвидированных предприятий до сих пор не возвращены трудовые книжки. Семьи бывших горняков не обеспечены положенным бытовым углем. Многие вообще не имеют средств к существованию. Можете себе представить настроение, доведенное до отчаяния, потерявших всякую веру в справедливость жителей города, подавляющее большинство которых, к слову, голосовали за кандидатуру Януковича на пост Президента Украины, а на прошлых парламентских выборах за Партию регионов.
Об этом шла речь в моем депутатском запросе, провозглашенном с этой трибуны. Я настоятельно просил Президента лично вмешаться для решения проблем Александрии. Прошло полтора месяца, ответа от Президента не последовало. Похоже, Президенту не докладывают о таких вопросах. А во время недавнего посещения Януковичем Кировограда до него вообще не допустили мера и депутатов Александрийского горсовета, которые хотели доложить главе государства о ситуации, сложившийся в городе.
Я также просил правительство срочно определиться с дальнейшими перспективами Александрийского буроугольного комплекса, безотлагательно решить жизненные проблемы жителей города и привлечь к ответственности должностных лиц, чьи действия привели к уничтожению целой отрасли отечественной экономики и нарушению законных прав тысячи людей.
Несколько дней назад я получил письмо за подписью замминистра энергетики, угольной промышленности Макухи, к которому, кстати, я не обращался. По сути, это формальная отписка, из которой следует, что Минэнергоуголь еще только прорабатывает программу развития буроугольной отрасли, хотя по поручению Президента эту работу следовало выполнить еще год тому назад.
Что касается погашения горнякам задолженностей по зарплате, других вопросов, то правительство по существу расписалось в неспособности их решать. Это вынуждает меня вновь обратиться к Президенту с просьбой поставить наконец точку в этом деле. А поскольку, судя по всему, до Президента наши обращения не доходят…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
МАРМАЗОВ Є.В. Прошу вас, Владимир Михайлович, проинформировать по данному вопросу лично Виктора Федоровича, с которым вы, надеюсь, имеете регулярные контакты. Может, хотя бы после этого удастся сдвинуть с мертвой точки проблему, имеющую важное государственное значение и касающуюся жизненных интересов десятков тысяч граждан нашей страны! Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, з приводу двох виступів, які прозвучали, я прошу підготувати відповідні документи, відповідну реакцію. Ну, я просто скажу: час на депутатські запити вичерпано. Шановні колеги, я прошу вас! Я направлю до Комітету з питань Регламенту, депутатської етики – і хай вони вивчать правочинність вашої пропозиції. Я ще раз сказав: інакше в середу виступайте, виголошуйте – це буде оформлено як запити.
Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо системи програмних документів). Я ставлю пропозицію комітету про розгляд питання за скороченою процедурою. Шановні колеги, голова комітету скаже, що всі положення, які стосуються положень Конституції, в процесі першого читання вилучаються.
11:42:52
За-194
Шановні колеги, відповідно до Регламенту, якщо більше 100 статей, не можна розглядати. Ви подивіться, скільки там статей. Я прошу вас!
"За" – 194. Рішення прийнято. Ми не допустимо державного перевороту. Я сказав, що комітет буде пропонувати при прийнятті в першому читанні вилучити всі позиції, які стосуються порушень Конституції. Це буде зафіксовано в рішенні. Я прошу вас, не збурюйте!
Будь ласка, доповідач – Юрій Мірошниченко. Співдоповідач – Валерій Баранов.
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Шановні виборці, шановні колеги, Президентом України внесено на розгляд Верховної Ради проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо системи програмних документів) (реєстраційний номер 9665). Даний проект розроблено з метою створення більш сприятливих умов для реалізації Президентом України конституційних повноважень, зокрема посилення ролі щорічних послань глави держави до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Пропонується на основі щорічного послання Президента України складати прогноз державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, розробляти проект основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, складати проект відповідного бюджету.
Також передбачається, що органи виконавчої влади видаватимуть свої акти не лише на виконання актів Президента, а й на виконання його щорічного послання. Кабінет Міністрів, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві адміністрації у своїй діяльності керуватимуться і щорічним посланням глави держави. З метою забезпечення виконання заходів, визначених Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки та посилення координації роботи державних органів з її реалізації, щороку Указом Президента України затверджується Національний план дій щодо впровадження цієї програми.
За цих обставин проектом Закону пропонується виключити із законів України положення про необхідність розробки, схвалення та реалізації Державної програми економічного та соціального розвитку України. Таким чином, прийняття закону дозволить підвищити результати…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Таким чином, прийняття закону дозволить підвищити результативність управління державними фінансами, посилити стратегічну складову у процесі бюджетного планування.
Шановні колеги, прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідає голова Комітету з питань бюджету Баранов Валерій Олексійович.
11:46:18
БАРАНОВ В.О.
Шановні народні депутати, Комітет з питань бюджету розглянув законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів за номером 9665. Законопроектом пропонується внести зміни до окремих законодавчих актів щодо реалізації щорічних послань Президента у діяльності органів виконавчої влади з урахуванням відповідних положень у програмних документах, основних напрямках бюджетної політики тощо.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило зауваження до положень законопроекту, зокрема, щодо правового статусу щорічних послань та інших програмних документів Президента. Міністерство фінансів підтримує цей законопроект.
Перед тим слід звернути увагу, що окремі положення законопроекту дуже бурхливо обговорювалися на засіданні Бюджетного комітету, і Бюджетний комітет висловив думку і відмітив про недопущення звуження повноважень Верховної Ради та органів місцевого самоврядування у цьому процесі.
Потребує доповнення і перелік законодавчих актів, до яких вносяться зміни щодо вилучення положень, де згадується про державну програму соціального та економічного розвитку та передбачення у законопроекті відповідно доручення уряду, окремих змін до законів, які потребують внесення техніко-юридичних правок та інші.
Беручи до уваги, що на данний час вже почали розробляти програмні документи на наступний рік, насамперед, проект Основних напрямків бюджетної політики на 2013 рік, даний законопроект потребує розгляду на цій сесії.
За підсумками розгляду законопроекту Комітет з питань бюджету ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу, тільки за основу законопроект 9665 та доручити Комітету з питань бюджету у скорочені строки підготувати його до другого читання з урахуванням висказаних чисельних зауважень. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на виступи.
Олександр Чорноволенко. Підготуватися Шкілю.
11:48:34
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановні друзі! От доповідачі, які зараз виступали, вони, на жаль, зовсім не сказали нам суті цього закону. Дозвольте я вам у двох словах опишу, про що йде мова. Мова йде про те, що в Адміністрації Президента якісь чиновники явно з корупційними цілями будуть записувати Президенту України в щорічну доповідь різноманітні побажання. Наприклад, побудувати міст там, дорогу там і ще десь. І це буде записано, і за це будуть братися гроші. А далі уряд має при складанні бюджетної резолюції, місцеві адміністрації при виконанні бюджетів, при зміні до бюджетів усе це виконувати. Це надзвичайно корумпований закон.
Я думаю, що необхідно цей закон розглянути, перш за все, з точки зору можливої корупції. І я вважаю, що випускати, голосувати за нього це надзвичайно ганебно було би, якби воно знайшло підтримку в нашій Верховній Раді. Недаремно Литвин пішов з зали, не хочачи бруднити свої об цей закон.
Шановні друзі! Цей закон – це типовий приклад, як здійснюється державний… От Кармазін мені підказує, я думаю, що він має вимагати тепер слово і сам це сказати, як, до речі… І Яценюк, який теж має багато, що про це сказати.
Так от я хочу вам сказати ще раз. Це спроба державного перевороту, це спроба записати невластиві функції Президента. Це спроба покінчити з розподілом влад на виконавчу, законодавчу і судову. Це спроба порушити Конституцію в частині, яка стосується повноважень Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Це спроба перетворити Адміністрацію Президента в щось на зразок ЦКПС, яка б давала вказівки, необхідні для виконання всіх інших органів влади, а сама ні за що не відповідала.
Отже, я ще раз вас прошу, шановні друзі, не голосувати за цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.
11:50:42
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Я думаю, що найкраще про ганебність цього законопроекту розповість пан Микола Томенко, наш віце-спікер. Прошу передати слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:50:53
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги! Йдеться не про законопроект. Хто читав цей документ – вносяться зміни до шести законів, серед яких чотири – конституційні закони: Закон про Кабінет Міністрів, місцеві державні адміністрації. І мені здається, хто прочитав цей законопроект, той зрозуміє, чому опозиція відмовилась брати участь в конституційній асамблеї. Там ви знаєте, там місць, аж чотири дають місця. Тому що конституційні зміни відбуваються без конституційної асамблеї, без суспільства. Цей законопроект – це остаточне перетворення України на одну із найсильніших, я б сказав, авторитарних моделей президентської республіки.
Якщо ви подивитеся, то на бюджетний процес парламент в принципі не може впливати, тому що Бюджетний кодекс, який ухвалила більшість, забрав у нас можливість впливати на бюджет від першого читання. Тепер Верховна Рада не буде затверджувати навіть принципи бюджетної політики. Тобто повністю бюджетний процес переходить частково в уряд, а значною мірою в Адміністрацію Президента.
Друга теза, яка характеризує модель президентської республіки, це те, що уряд практично виводиться з системи керування місцевими адміністраціями. По значних позиціях Президент, а точніше Адміністрація Президента прямо здійснює управління місцевими обласними, районними адміністраціями для реалізації тих чи інших цілей. Я думаю, що, ну, тут нема смислу обговорювати даний законопроект, оскільки навіть наше науково-експертне управління чітко говорить про те, що це неконституційний законопроект.
Я думаю, що, наприклад, ми б як опозиція могли би підтримати цей законопроект за умови, якщо буде два додано пункти. Перший пункт – об'єднати Адміністрацію Президента і уряд в один орган. І другий пункт – звільнити Прем'єр-міністра України і призначити Президента України Прем'єр-міністром України. Тоді логічно. Ми розпустимо кілька тисяч людей, і Адміністрація Президента, і Президент безпосередньо будуть здійснювати керівництво і відповідати за соціально-економічну ситуацію. Я не розумію місця парламенту і не розумію місця Прем'єр-міністра і уряду. І найважливіше, треба, щоб була якась, друзі, персональна відповідальність.
От наше науково-експертне управління, яке написало, що це неконституційний законопроект, от чітко підписано – керівник управління, виконавці: Гудзинський, Гребенюк, Чечетова. А з Адміністрації Президента нам прийшов документ підписаний однією людиною. Ну, несерйозно. Змінюється Конституція, державний і політичний устрій і одна Акімова нам підписала законопроект. Тому ще раз кажу, це конституційний переворот, я з цим погоджуюся, і мені здається, ганьба, якщо парламент підтримає такий законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривковський. Не наполягає.
Будь ласка, Сергій Гордієнко, фракція комуністів.
11:53:41
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Я хотів би привернути увагу і своїх колег, і всіх громадян України до того, що такий важливий законопроект розглядається за скороченою процедурою. І тут ті, хто виступали, пропонували навіть за скорочений термін, по спрощеному і скороченому терміну внести його на друге читання.
Законопроект суперважливий і супернебезпечний для нашої держави. Він суперечить основоположним принципам розподілу влад. І те, що вибудовувалися баланси і, саме баланси і противаги. Я привертаю увагу до того, що він суперечить Конституції України і позбавляє фактично прав Верховну Раду втручатися у бюджетний процес.
Я хотів би нагадати всім, хто нас чує, хто знає або не знає те, що поява першого в світі парламенту в Англії, вона була викликана тим, що люди хотіли контролювати доходи і видатки держави. І головною функцією парламентів і системи рад, народовладдя є якраз бюджетна функція. То тут ми повністю цього позбавляємося, шановні.
Давайте навіть подивимося на те, що таке послання Президента України. Який це акт чи який це документ? Де він офіційно у нас саме закріплений? Дуже небезпечний законопроект. Фракція Компартії України за нього голосувати не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Каплієнко, одна хвилина.
11:55:37
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Шановні народні депутати! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект в першому читанні і ми скажемо, чому.
Я не бачу особисто як представник групи, прошу не хвилюватися, шановні колеги. Я як представник групи не бачу жодних перепон для того, щоб цей законопроект був розглянутий в першому читанні. Да, на сьогоднішній день Україна потерпає. Якщо немає програми розвитку вийти з цієї ями, якщо ми будемо з вами захищати лише статус-кво діючої моделі, як роблять ті, хто зараз отут кричить, то хочу вам сказати, тоді нічого не буде. Треба рухатись вперед. Для цього є програма.
І якщо послання Президента входить до кількості чи тих актів чи, наприклад, звернень, чи програмних засад, які трактуються на сьогоднішній день у державі як перспективні, то давайте їх брати до уваги. Мало того, тут є перекривлення фактів. Нічого він не забороняє і Конституція на сьогоднішній день також не є перепоною, не 113, не 116, не 119 стаття. Навіщо робити такі спекуляції, треба підтримувати такі ініціативи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов від фракції, одна хвилина.
11:56:54
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемые коллеги, если отбросить эмоции в сторону, то ми наверное должны дать себе ответ на один вопрос. Страна будет в том случае динамично развиваться, если будет реализовываться в стране одна стратегическая программа. Если парламент примет свою программу, мы в одну сторону потянем страну, правительство – в свою, другую сторону, президент – в третью. Это как в известной басне Крылова "Лебедь, рак и щука": "а воз и ныне там". А воз и ныне там.
А Президент – это легитимная фигура, это национальный лидер, которые получил высшую степень легитимности, будучи избранный народом. Есть программа Президента – это ключевое стратегическое направление. И наверное все должно выстраиваться под реализацию этой программы. И поэтому этот закон как раз и дает возможность формировать наиболее благоприятное условие для выполнение Президентом своих конституционных полномочий и обеспечение национальной безопасности страны. Поэтому мы идем в правильном направлении…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.
КАРМАЗІН Ю.А. Я вимагаю репліку, Адаме Івановичу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вимагати можна репліку, але я знаю, як репліки просяться, що ти назви моє прізвище. Вас ніхто не ображав.
КАРМАЗІН Ю.А. Образили, неправильно виклали мою точку зору…