Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах

Вид материалаДокументы

Содержание


Твердак Людмила.Підтримка підприємницької діяльності Львівщини
Подобный материал:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39

Твердак Людмила.
Підтримка підприємницької діяльності Львівщини


Підприємництво є типом господарювання, який базується на інноваційному поводженні власників підприємства, на умінні знаходити і використовувати ідеї, утілювати їх у конкретні підприємницькі проекти. Підприємництво — це самостійна, ініціативна господарсько-фінансова діяльність громадян, яка спрямована на отримання прибутку (доходу) і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність або ж від імені і під майнову відповідальність юридичної особи — підприємства (організації) [3, с.3]. В Україні правове забезпечення підприємницької діяльності гарантується насамперед Законом України «Про підприємництво», ухваленим Верховною Радою України 1991 року. Формування ринкового простору для підприємницької діяльності відбувалося за ініціативою зверху шляхом видання певних нормативних актів, впровадженням заходів державної економічної політики. Нові правові норми забезпечили розвиток нових виробничих відносин, привели до радикального оновлення чинників виробництва, умов господарської діяльності і в цілому господарського механізму [1, с. 18].

Багато хто вважає, що єдиною метою підприємця є отримання прибутку, проте це не так. Дійсно, кінцевою метою діяльності підприємця є забезпечення її прибутковості шляхом раціональної організації праці та засобів виробництва. Але діяльність підприємця спрямована на створення умов задля успішного функціонування його бізнесу, виходячи з того, що прибуток не є причиною здійснення підприємницької діяльності, а лише результатом її успішної діяльності.

Формування і функціонування соціальне орієнтованого та еко­номічно ефективного підприємництва можливі за умови створення належного підприємницького середовища, що має інтегрувати в собі сприятливу суспільно-економічну ситуацію в країні (регіоні), спи­ратися на розвинену ринкову економіку з відповідними активними правовими та соціально-економічними регуляторами й ринковою інфраструктурою.

Основними параметрами належного бізнесово­го середовища треба вважати: 1) стабільність національної кредит­но-грошової системи; 2) пільгово-стимулюючу систему оподатку­вання підприємницьких структур (окремих підприємців); 3) дер­жавну фінансову та інфраструктур ну підтримку різномасштабного і насамперед малого підприємництва; 4) ефективний правовий за­хист інтелектуальної і промислової власності; 5) науково обґрун­товане й ринкове спрямоване ціноутворення; 6) сформованість ко­лективних та індивідуальних матеріальних стимулів; 7) інтеграцію підприємництва у світовий економічний простір; 8) достатню при­вабливість іміджу підприємницької діяльності.

На даний час в нашій державі стрімко зростає фіктивне підприємництво під яким розуміється створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Фіктивне підприємництво є злочином. Такі злочини набули масштабів, що дедалі більше становлять загрозу економічній безпеці України. Це відбувається через несприятливі умови для ведення офіційного бізнесу. Також однією з проблем є те, що в підприємства поряд із прибутковими секторами діяльності є багато збиткових виробництв. Метою розукрупнення при цьому є виокремлення підрозділів, які є санаційно спроможними, і їх подальше фінансове оздоровлення, зокрема й за допомогою приватизації. Структурні підрозділи, які не підлягають санації, залишаються в організаційній структурі підприємства, яке з часом оголошується банкрутом [3, с. 49]. Крім кризового забарвлення, специфіка економічної ситуації в Україні має широкий спектр ознак гіпотетичної моделі національного господарювання. Серед них історико-економічні традиції, національно-культурні навички праці і підприємництва, демографічні особливості господарювання в його ретроспективі та інші фактори, врахування яких обов’язкове як при теоретичному обґрунтуванні національної концепції підприємництва, так і в практиці сталого економічного розвитку України [2, с. 19].

Тому, для підтримки та удосконалення підприємницької діяльності першочерговим є створення органі­заційно-економічних передумов через державну політику, а саме:
  • створення економічних, правових і соціальних передумов, що забезпечували б розвиток ефективного бізнесу (прискорення вихо­ду вітчизняної економіки з кризового стану, стабілізації економіч­ної та політичної ситуації; швидке завершення реальної трансфор­мації відносин власності; забезпечення державних гарантій свобо­ди підприємництва; зміцнення національної грошової одиниці; зни­ження інфляції до мінімальних меж);
  • практичну реалізацію державної системи підтримки всіх на­прямів підприємництва (завершення формування належної ринко­вої інфраструктури; реалізація системи фінансової підтримки підприємництва, включаючи формування стартового капіталу; ство­рення умов для зовнішньоекономічної діяльності; започаткування прогресивної системи підготовки кадрів для сучасного бізнесу; максимально можлива активізація малого підприємництва);
  • виконання державних та регіональних програм, створення фінансово-економічних та організаційно-правових умов розвитку малого підприємництва в регіоні;
  • підтримку вітчизняного товаровиробника та збільшення випуску конкурентоспроможних товарів на ринку України;
  • сприяння залученню вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку підприємництва в регіоні;
  • вирішення соціальних проблем зайнятості населення, створення нових і збереження існуючих робочих місць.

У зв’язку з тим, що аналіз статистичних даних та кількісних показників не дає повного уявлення про проблеми розвитку бізнесу на Львівщині був проведений аналіз, результати якого свідчать, що малий бізнес очікує втручання у вирішення проблем стосовно:
  • Законодавчого середовища та його мінливості, а саме зменшення та зведення до мінімуму нестабільного законодавства.
  • Неформальних відносин, а саме підвищення прозорості діяльності влади.
  • Створення рівних умов для ведення бізнесу, а саме: зниження заповнення ринку дешевшою імпортною продукцією, зменшення росту конкуренції, збільшення виробничих площ для розширення бізнесу.
  • Формування ефективних механізмів взаємодії малого бізнесу та місцевої влади.
  • Підвищення рівня кваліфікації робочої сили, розвитку інфраструктури малого бізнесу.

На основі зробленого аналізу пріоритетними напрямками, на які необхідно активно впливати є: спрощення процедур започаткування та ведення бізнесу; підсилення ролі інститутів громадських приймалень при обласній та районних державних адміністраціях; вивчення та поширення успішності досвіду щодо формалізації стосунків бізнесу та влади; вдосконалення механізмів виділення земельних ділянок для будівництва виробничих та офісних споруд і покращення ефективності використання наявних фондів, зокрема комунального майна; активізація співпраці з фізичними особами – підприємцями шляхом координації дій з їх асоціаціями чи безпосередньо; запровадження практики стратегічного планування на рівні місцевих органів влади з метою вироблення стратегічних напрямків місцевого розвитку малого бізнесу; залученню представників бізнесу до вдосконалення навчальних планів з врахуванням місцевих потреб тощо.

Додатковими рекомендаціями щодо покращення бізнес – середовища області є:
  • Продовження ефективної роботи органів влади щодо сприяння створенню нових робочих місць та розширенню ринків збуту продукції, сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
  • Перегляд підходів органів влади щодо розвитку інноваційних технологій у сфері малого бізнесу.
  • Суттєве посилення роботи щодо зменшення рівня криміналізації оточення бізнесу, оскільки це суттєво перешкоджає росту його конкурентоздатності.

Нагромаджений досвід розвинених країн незаперечно підтверджує істину, що бізнесу не можна навчитися перегортаючи підручники, статті, публікації, але вони допоможуть кожному, хто приходить в бізнес зрозуміти його таємниці і освоїтися в ньому.
Джерела:

1. Кондрашихін А. Б., Пепа Т. В. Теорія та практика підприємницького ризику: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 224 с.

2. Донець Л.І., Романенко Н.Г. Основи підприємництва. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 320 с.

3. Кравчук О. М., Лещук В. П. Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 504 с.

4. Кузьмін В.В.Фінансові основи підприємництва: Навч. пос. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 192 с.