Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах
| Вид материала | Документы |
СодержаниеСкорик О.Кластеризація як інструмент сталого розвитку сільських територій |
- Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року, 2186.81kb.
- Вельмишановні панове, ми продовжуємо термін приймання заявок до 15 травня!!!, 43.22kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Де надруковано. Видавництво Вид роботи учб, 290.21kb.
- Відомості про конференції, що плануються до проведення кафедрою соціально-економічної, 21.78kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Програма проведення конференції 11 квітня 2011 року приїзд учасників конференції, 80.08kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1416.76kb.
- Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.
Скорик О.
Кластеризація як інструмент сталого розвитку сільських територій
Сталий розвиток сільських територій включає такі три складові: економічний розвиток, соціальний прогрес, екологічна сталість, які, задовольняючи обґрунтовані запити й потреби населення, забезпечують гармонізацію та раціональне використання продуктивних сил і можливостей природи.
Економічна складова означає економічне зростання на основі мінімізації витрат, раціонального використання ресурсів, економії енергоресурсів тощо. Екологічна складова передбачає збереження і поліпшення навколишнього природного середовища, єдність біологічних і фізичних природних систем, а також їх життєздатність, оскільки саме від цього залежить і теперішня і майбутня стабільність усієї біосфери. Соціальна складова реалізується через людський розвиток, забезпечення вирівнювання рівнів життя різних соціальних груп, подолання відсталості та бідності, зниження безробіття. Взаємозв’язок економічної, соціальної та екологічної складових зумовлює необхідність забезпечення однакових можливостей для сьогоднішнього і майбутніх поколінь щодо використання природних ресурсів.
Одним із важливих інструментів забезпечення такого розвитку, як вважають вітчизняні вчені економісти, зокрема Д. Крисанов, Л. Удова, виступає формування кластерів [Див. 1]. Фактором, що гальмує кластеризацію сільських територій є відсутність вітчизняних наукових розробок з цих питань, де мають бути окреслені основні параметри і типові моделі кластерів; форми та інтенсивність зв’язків між учасниками кластерів; рівень концентрації виробництва у територіальних межах їх функціонування тощо.
Науковцем, який розпочав широке дослідження кластерів, вважають американця М. Портера, що характеризував кластери як вертикальні ( покупець – постачальник) чи горизонтальні (спільні клієнти, технології, посередники) взаємозв’язки. Він дотримувався думки, що це має бути об’єднання підприємств і установ, для якого територіальна цілісність його компонентів є додатковим фактором підвищення економічної ефективності за рахунок сталості взаємозв’язків, скорочення транспортних витрат, раціонального використання всіх видів місцевих ресурсів, створення умов для поєднання з територіальним плануванням і управлінням [Див. 2]. Вперше на ідею територіальної концентрації ланок спеціалізованих постачальників, виробників, споживачів, пов’язаних технологічним ланцюгом, звернув увагу ще А. Маршалл у своїх знаменитих «Принципах економічної науки» (1890) [ 3, с.348-358].
В багатьох країнах Європи та світу розвиток кластер них програм здійснюється при підтримці державних, регіональних та місцевих органів. В аграрному секторі України немає державних програм підтримки розвитку кластерних програм. Підприємці безсистемно скупили або перекуповують підприємства в агропромисловому комплексі, а потім розбудовують власні постачальницько-виробничо-збутові ланцюжки або схеми, подібні до мережевого маркетингу. Вони дістали назву «інтуїтивна неформальна кластерізація» і не мають завершеної форми. У рамках конкретних адміністративно-територіальних утворень прикладом щодо цього може бути формування систем продуктових ланцюжків молоко- та м’ясопереробними, сироробними заводами шляхом організації власної мережі сільських заготівельних пунктів і фірмових магазинів; реалізація продукції постійним оптовим покупцям для наступного їх проходження товаропровідною мережею до торгівельних точок; продажу продукції індивідуальним споживачам; постачання виробникам сільськогосподарської сировини окремих засобів сировини через своїх дилерів. У рамках територіальних кластерів, сформованих за такими принципами, ресурсний потенціал використовується, як правило, неефективно, підвищується безробіття, скорочуються доходи населення і відрахування до місцевих бюджетів тощо. Отже, підтримка розвитку кластерів у сільських регіонах стає актуальним завданням для місцевих органів державного управління та самоврядування.
Складну проблему становить організація кластерів у галузях, які характеризуються чітко вираженою сезонністю вирощування продукції та вимагають значних витрат на розбудову логістичної інфраструктури; включення до виробничого процесу підпунктів приймання і зберігання сільськогосподарської продукції; запровадження сучасних моделей та інструментів організації закупівлі аграрної сировини й формування товарних партій, доведення їх до вимог відповідних національних або міжнародних стандартів і підготовки до експорту. Необхідно звернути увагу на негативні соціальні та екологічні наслідки вирощування монокультур при формуванні зерно-олійних кластерів в Україні.
Не зважаючи на доведену світовою практикою ефективність кластерів, кластеризація на сільських територіях перебуває на етапі зародження і потребує більшої цілеспрямованості та організованості з боку як центральних, так і місцевих органів державного управління. Саме вони мають бути зацікавлені в тому, щоб на підвідомчих їм територіях концентрувалися системи взаємодоповнюючих підприємств, спрямовані на підвищення доходності та якості життя сільського населення. Особливо важливо активізувати кластеризацію підприємств і організацій, орієнтованих на виробництво кінцевої продовольчої продукції та її реалізації споживачам.
Джерела:
1. Крисанов Д., Удова Л. Кластеризація економічної діяльності та обслуговування як інструмент сталого розвитку сільських територій // Економіка України., 2009, №10, с. 69-75.
2. Портер М. Международная конкуренция., - М: Международные отношения, 1993.
3. Маршалл А. Принципы экономической науки, т.1., Пер. с англ. – М., «Прогресс», 1993.