Миколаївський комплекс Національного університету „
| Вид материала | Документы |
- Миколаївський комплекс національного університету, 747.35kb.
- Миколаївський комплекс НаціоНАльного університету, 1364.24kb.
- Миколаївський комплекс національного університету «одеська юридчна академія» Кафедра, 996.17kb.
- Миколаївський комплекс Національного університету «одеська юридична академія», 3514.52kb.
- Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 1198.45kb.
- Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 1156.45kb.
- Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 222.36kb.
- Миколаївський Комплекс національного університету «одеська юридична академія» Кафедра, 298.56kb.
- Миколаївський комплекс національного університету, 1191.8kb.
- Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія, 1241.04kb.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Завдання адміністративно-правового регулювання сфери господарювання
А. Захист конкуренції у підприємницькій діяльності; захист прав споживачів; контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт; сприяння діяльності громадських організацій споживачів; забезпечення екологічної безпеки; забезпечення вчасного і в повному обсязі податків.
Б. Досягнення економічних і соціальних результатів.
В. Забезпечення пенсіями, іншими виплатами нам випадок безробіття; винахід коштів на утримання держаного апарату тощо.
Г. Розвиток підприємництва; захист прав споживачів; контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт; досягнення економічних і соціальних результатів; забезпечення вчасного і в повному обсязі податків.
2. Принципи адміністративно-правового регулювання сфери господарювання
А. забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Б. Верховенства права та правового закону; гласності; зв’язаності публічної адміністрації правом та підпорядкування її закону; забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
В. Верховенства права та правового закону; гласності; зв’язаності публічної адміністрації правом та підпорядкування її закону.
Г. обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
3. Засоби адміністративно-правового регулювання сфери господарювання
А. реєстрації суб’єктів господарювання; ліцензування; патентування; квотування; сертифікації та стандартизації; державного замовлення; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій реалізації адміністративно-юрисдикційних прав; застосування адміністративно-господарських санкцій.
Б. Переконання і примусу
В. Адміністративно-запобіжні.
Г. Засоби адміністративного припинення.
4. Форми адміністративно-правового регулювання сфери господарювання
А. Здійснення публічною адміністрацією реєстрації, ліцензування, патентування, та інших процедур у сфері господарювання; забезпечення публічною адміністрацією захисту економічної конкуренції та антимонопольного регулювання; реалізації регуляторної функції держави у сфері господарювання на основі реалізації адміністративно-правових норм.
Б. Здійснення адміністративний операцій;
В. Видання індивідуальних актів публічного управління.
Г. Видання нормативних актів; укладення адміністративних договорів;
5. Реєстрація суб’єктів господарювання це:
А. Засвідченні факту створення або припинення суб’єкта господарювання, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення до Єдиного державного реєстру.
Б. Звернення власників суб’єкта господарювання до єдиного реєстрації.
В. Видача директору суб’єкта господарювання дозвільних документів на зайняття господарською діяльністю.
Г. Ісі вище зазначені заходи.
6. Основу ліцензування складає
А. Акт видачі ліцензії, що містить у собі як безпосередньо видачу, так і ряд підготовчих дій, що мають вирішити питання про можливість такої видачі.
Б. Проведення контролю за діяльністю ліцензіата; застосування заходів впливу (примусу) до порушників.
В. Прийом і реєстрація документів, необхідних для видачі ліцензії
Г. Отримання інформації про дійсний стан справ, особливо у тих сферах підприємницької діяльності, які впливають на безпеку життєдіяльності.
7 Патентування господарської діяльності це:
А. Придбавання суб’єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Б. Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.
В. Торговий патент не засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.
Г. Видається за плату суб’єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб’єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб’єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги, — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем реєстрації цих суб’єктів
9. Квотування експорту та імпорту
А. Це встановлення граничного обсягу виробництва чи обсягу певних товарів і послуг, які дозволено експортувати з території України (або імпортувати на її територію) протягом втанволеного строку, та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.
Б. Це граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях
В. Це встановлення по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.
Г. Це граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об’єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.
10. У сфері господарювання застосовуються:
А. Технічні регламенти; стандарти; кодекси усталеної практики; класифікатори; технічні умови.
Б. Державні стандарти.
В. Державні та відомчі стандарти.
Г. Державні, відомчі, галузеві стандарти.
11. Державні стандарти України розробляються
А. На організаційно-методичні та загальнотехнічні об’єкти, зокрема: організації проведення робіт із стандартизації, науково-технічної термінології, класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічної документації, інформаційних технологій, організації робіт з метрології, достовірності довідкових данних, про властивості матеріалів і речовин; виробів загальномашинобудівного застосування; складових елементів народногосподарських об’єктів державного значення; продукції міжгалузевого призначення; продукції для населення та народного господарства; методів випробувань.
Б. На небезпечну та шкідливу продукцію.
В. На екологічну продукцію.
Г. Для сфери будівництва.
12. Держспоживстандарт України визначає
А. Основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні; затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, з зазначенням нормативних документів, на відповідність яких проводиться сертифікація; здійснює контроль за додержанням правил сертифікації та за сертифікованою продукцією і інформує заявлені організації та громадкість з результатами сертифікації.
Б. Реєстр сертифікатів підприємств, отримавших сертифікат на систему управлінням якості; веде Реєстр атестатів виробництва, виданих підприємствам; забезпечує функціонування організаційно - методичної бази сертифікації; організує розробку правил сертифікації однорідної продукції (робіт, послуг.
В. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні
Г. Збитки (включаючи очікуваний і неодержаний прибуток), завдані виготівником споживачам, їхньому майну.
13. Держава може надавати дотації суб’єктам господарювання на:
А. В усіх зазначених вище випадках.
Б. Виробництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітації інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів.
В. Послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб’єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації
Г. Підтримку виробництва життєво важливих продуктів харчування.
14. Адміністративно-господарські санкції це:
А. Заходи організаційно-правового, або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Б. Заходи адміністративного примусу, які застосовуються у відповідності до КУпАП.
В. Комплекс засобів адміністративного примусу (адміністративного-припинення та адміністративної відповідальності юридичних осіб - суб’єктів господарювання), як встановлені законами України з метою захисту публічного інтересу у сфері господарювання на основі реалізації санкцій адміністративно-правових норм.
Г. Заходи передбачені у п. А та В.
15. Види адміністративно-правових санкцій
А. Вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій.
Б. ; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
В. анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання
Г. Усі зазначені вище санкції.
16. Адміністративно-господарський штраф
А. Це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Б. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями.
В. Це перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Г. Це законодавчо встановлений спектр адміністративно-господарського примусу.
17. Концентрацію визнається
А. Набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання
Б. Cтворення суб’єкта господарювання двома і більше суб’єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання.
В. Безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання. Злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарюівання до іншого.
Г. Усі вище зазначені дії.
18. Адміністративна відповідальність фізичних осіб за порушеня антиконкурентного законодаства наступає у відповідності до:
А. Ст.. 164-3 «Недобросовісна конкуренція», 166-1 «Неправомірні угоди між підприємцями», 166-3 «Дискримінація підприємців органами влади та управління», 166-4 «Порушення порядку надання інформації і виконання рішень Антимомонопольного комітетук України і його територіальними відділенями КУпАП.
Б. Ст. 24 Закону України від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України».
В. Ст. 54 Закону України від 11 січня 2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції».
Г. Усіх зазначених вище норм права.
19. До основних завдань Міністерства юстиції України належать:
А. Забезпечення реалізації державної правової політики та політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Б. Підготовка пропозицій щодо проведення правової реформи, сприяння розвитку правової науки; забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина; підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства; В. Організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя; організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадянського стану; розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду.
Г. Усі зазначени вище повноваження.
20. Систему органів юстиції України складають
А. Міністерство юстиції України; Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; Районні управляння юстиції, районні у містах управління юстиції, міські управління юстиції.
Б. Міністерство юстиції України; управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські відділи юстиції; Районні відділи юстиції, районні у містах управління юстиції, міські управління юстиції.
В. Міністерство юстиції України; управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські відділи юстиції; відділення управляння юстиції, районні у містах управління юстиції, міські сектори юстиції.
Г. Немає правильної відповіді.
21. Організаційне забезпечення та методологічне державне управління роботою нотаріусів здійснюється Міністерством юстиції України та його органами у напрямках
А. Керівництво державними нотаріальними конторами, забезпечення допуску до професії; видання різноманітних наказів, інструкцій, правил та інших правових актів, що стосуються нотаріальної діяльності; узагальнення нотаріальної практики, проведення методичних семінарів, нарад, здійснення відповідної видавничої діяльності, тощо; повноваження в галузі контролю (зокрема це контроль за виконанням професійних обов’язків та контроль за дотриманням правил нотаріального діловодства).
Б. Керівництво державними нотаріальними конторами, забезпечення допуску до професії; видання різноманітних наказів, інструкцій, правил та інших правових актів, що стосуються нотаріальної діяльності; узагальнення нотаріальної практики, проведення методичних семінарів, нарад, здійснення відповідної видавничої діяльності, тощо; повноваження в галузі контролю (зокрема це контроль за отриманим прибутком).
В. Управління приватними нотаріальними конторами, забезпечення допуску до професії; видання різноманітних наказів, інструкцій, правил та інших правових актів, що стосуються нотаріальної діяльності; узагальнення нотаріальної практики, проведення методичних семінарів, нарад, здійснення відповідної видавничої діяльності, тощо; повноваження в галузі контролю (зокрема це контроль за виконанням професійних обов’язків та контроль за дотриманням правил нотаріального діловодства).
Г. Немає правильної відповіді.
22. Вища ради юстиції є
А. Колегіальним, незалежним, демократичним органом, яка разом з іншими державними інститутами забезпечую формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.
Б. Державним, незалежним, демократичним органом, яка разом з іншими державними інститутами забезпечую формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.
В. Публічним, незалежним, демократичним органом, яка разом з іншими державними інститутами забезпечую формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.
Г. Колегіальним, незалежним, демократичним органом, яка разом з іншими державними інститутами забезпечую формувати високопрофесійний прокурорський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.
23. Державний департамент України з питань виконання покарань, забезпечує
А. Реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, виконує правозастосовні та правоохоронні функції, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України.
Б. Забезпечення виконання кримінальних покарань, виконує правозастосовні та правоохоронні функції, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України.
В. Реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, виконує виховні та правоохоронні функції, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України.
Г. Реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, виконує внутрішні функції, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України.
24. Прокуратура належить до
А. Законодавчої гілки влади.
Б. Виконавчої гілки влади.
В. Судової гілки влади.
Г. Немає правильної відповіді.
25. Служба цивільного захисту
А. Це державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військовогохарактеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.
Б. Це державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням екологічної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.
В. Це державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та морського характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.
Г. Це державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом територій від їх негативного впливу.
26. Начальником цивільного захисту України є
А. Прем'єр-міністр України.
Б. Президент України
В. Міністр МНС.
Г. Міністр МВС .
27. Основним способом охорони державного кордону України є
А. Забезпечення встановленого режиму перетинання державного кордону України.
Б. Недопущення нелегальної міграції
В. Недопущення контрабанди.
Г. Усі зазначені вище засоби.
28. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ це
А. Врегульована нормами адміністративного права їх владно-розпорядча діяльність, спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, охорони і забезпечення громадського порядку, попередження та припинення правопорушень, забезпечення безпеки дорожнього руху, охорони на договірних засадах майна всіх форм власності, здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, надання соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них обов’язків.
Б. Врегульована нормами адміністративного права їх владно-розпорядча діяльність, спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, охорони кордону і забезпечення громадського порядку, попередження та припинення правопорушень, забезпечення безпеки дорожнього руху, охорони на договірних засадах майна всіх форм власності, здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, надання соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них обов’язків.
В. Врегульована нормами адміністративного права їх законодавча діяльність, спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, охорони і забезпечення громадського порядку, попередження та припинення правопорушень, забезпечення безпеки дорожнього руху, охорони на договірних засадах майна всіх форм власності, здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, надання соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них обов’язків.
Г. Врегульована нормами адміністративного права їх владно-розпорядча діяльність, спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, охорони і забезпечення громадського порядку, попередження та припинення правопорушень, забезпечення безпеки дорожнього руху, охорони на договірних засадах майна всіх форм власності, забезпечення примусу щодо громадянам, сприяння державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них обов’язків.
29. Соціальне забезпечення це
А. Система суспільних відносин, які існують для створення достатніх умов для життя і діяльності осіб, які з незалежних від них обставин не мають засобів для існування, завдяки мережі соціального страхування, бюджету та іншого публічного фінансування.
Б. Система суспільних відносин, які існують для створення багатих умов для життя і діяльності осіб, які з незалежних від них обставин не мають засобів для існування, завдяки мережі соціального страхування, бюджету та іншого публічного фінансування.
В. Система суспільних відносин, які існують для створення достатніх умов для життя і діяльності осіб, які не бажають працювати.
Г. Система суспільних відносин, які існують для створення достатніх умов для життя і діяльності осіб, які з незалежних від них обставин не мають засобів для існування, завдяки мережі приватного страхування, бюджету та іншого публічного фінансування.
30. Видами соціального забезпечення є
А. Соціальні виплати, пільги, послуги, надані непрацездатним громадянам безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.
Б. Соціальні виплати, пільги, послуги, надані непрацездатним громадянам безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок державних джерел фінансування.
В. Пенсії надані непрацездатним громадянам безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.
Г. Соціальні виплати, пільги, послуги, надані працездатним громадянам безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.
31. Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики України:
А. Є центральним органом виконавчої влади iз забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi зайнятостi, соцiального захисту населення, соцiального страхування, оплати, нормування, стимулювання, охорони i умов працi, пенсiйного забезпечення, соцiального обслуговування населення, соцiально-трудових вiдносин та трудової мiграцiї.
Б. Вищим органом виконавчої влади.
В. Центральним органом виконавчої влади.
Г. Немає правильної відповіді.
32. Фонд загальнообов’язкового держсоцстрахування на випадок безробіття, є:
А. Цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, гарантом діяльності якої виступає держава, він здійснює соціальні виплати безробітним і забезпечує їм мінімальні умови для існування.
Б. Фонд загальнообов’язкового держсоцстрахування на випадок безробіття, є цільовим державним централізованим страховим фондом.
В. Фонд загальнообов’язкового держсоцстрахування на випадок безробіття, є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, гарантом діяльності якої виступає держава, він здійснює соціальні виплати безробітним і забезпечує їм максимальні умови для існування.
Г. Фонд загальнообов’язкового держсоцстрахування на випадок безробіття, є цільовим централізованим страховим фондом, комерційною самоврядною організацією, гарантом діяльності якої виступає держава, він здійснює соціальні виплати безробітним і забезпечує їм мінімальні умови для існування.
33. Адміністративно-правове забезпечення бездомних громадян і безпритульних дітей здійснюватися головним чином:
А. ОМС шляхом їх забезпечення у будинках нічного перебування, центрах реінтеграції та соціальних готелях, притулках для неповнолітніх і центрах соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх.
Б. МНС шляхом їх забезпечення у будинках нічного перебування, центрах реінтеграції та соціальних готелях, притулках для неповнолітніх і центрах соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх.
В. МВС шляхом їх забезпечення у будинках нічного перебування, центрах реінтеграції та соціальних готелях, притулках для неповнолітніх і центрах соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх.
Г. МОН шляхом їх забезпечення у будинках нічного перебування, центрах реінтеграції та соціальних готелях, притулках для неповнолітніх і центрах соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх.
34. Дипломи кандидата і доктора наук видаються:
1. МОН.
2. ВАК.
3. МВС.
4. Немає правильної відповіді.
35. Основними формами підготовки наукових кадрів є
А. Аспірантура та докторантура.
Б. Система вищої освіти
В. Навчання в академії праворвихь наук України.
Г. Заочна форма начвчання.
36. Структура освіти в Україні включає:
А. Дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.
Б. Дошкільну освіту; загальну середню освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.
В. Загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.
Г. Дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру.
37. Управління системою освіти здійснюють:
А. МОН; інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади; Рада міністрів АРК; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади; органи місцевого самоврядування.
Б. МОН; інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади; Рада міністрів АРК; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні ради та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади; органи місцевого самоврядування.
В. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади; Рада міністрів АРК; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади; органи місцевого самоврядування.
Г. Немає правильної відповіді.
38. З якою метою МОН здійснює державний контроль за діяльністю навчальних закладів освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності?
А. Забезпечення реалізації єдиної державної політики у освіти.
Б. Забезпечення стандартів освіти.
В. Недопущення надання неякісної освіти.
Г. Усі перераховані вище завдання.
39. Основними принципами охорони здоров’я є:
А. Дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров’я та забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій; рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров’я.
Б. Орієнтація на сучасні стандарти здоров’я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом в галузі охорони здоров’я.
В. Попереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров’я; децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров’я на правовій і договірній основі.
Г. Усі вище перераховані вихідні ідеї, переконання.
40. До видів лікувально-профілактичної допомоги належать:
А. Первинна лікувально-профілактична допомога, яка надається переважно лікарями загальної практики; спеціалізована (вторинна) лікувально-профілактична допомога, що здійснюється лікарями з відповідною спеціалізацією або кваліфікацією; високоспеціалізована (третинна), надається лікарем або групою лікарів для лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування.
Б. Первинна лікувально-профілактична допомога , яка надається спеціалізовапними лікарями загальної практики; спеціалізована лікувально-профілактична допомога, що здійснюється лікарями з відповідною спеціалізацією або кваліфікацією; високоспеціалізована (третинна), надається лікарем або групою лікарів для лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування
В. Лікування сімейним лікарем.
Г. Немає правильної відповіді.
41. Безпосередню охорону здоров’я населення забезпечують
А. Санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні заклади.
Б. Санітарно-профілактичні, лікувально-хіругічні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні заклади.
В. Лікарні, лікувально-хіругічні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні заклади.
Г. Поліклініки, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні заклади.
42. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється:
А. Головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіжного та поточного нагляду.
Б. Посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіжного та поточного нагляду
В. Санітарними лікарями.
Г. Усі відповіді вірні.
43. Основними принципами культурної політики в Україні є:
А. Визнання культури як одного із головних чинників самобутності української нації та національних меншин, які проживають на території України;
Б. Утвердження гуманістичних ідей, високих моральних засад у суспільному житті, орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інтересами;
В. Доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина; забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян.
Г. Усі відповіді вірні.
44. . Єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є:
А. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Б. Кабінет Міністрів України.
В. МКТ.
Г. Немає правильної відповіді.
45. За порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються санкції до телерадіоорганізацій:
А. Оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на мовлення.
Б. Оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на мовлення; ліквідації телерадіоорганізації.
В. Штраф та анулювання ліцензії на мовлення.
Г. Усі відповіді вірні.
46. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на:
А. КМУ, МКТ; органи охорони культурної спадщини у регіонах та районнах.
Б. КМУ, МКТ; управління охорони культурної спадщини у регіонах та районнах.
В. МКТ; органи охорони культурної спадщини у регіонах та районнах.
Г. Усі відповіді вірні.
47. Держава регулює відносини у сфері фізичної культури і спорту шляхом
А. Створення відповідних державних органів, фінансового, матеріально-технічного;
Б. Кадрового, інформаційного, нормативно-правового та іншого забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.
В. Визнання широкого самодіяльного статусу фізкультурно-спортивного руху в Україні і комплексної взаємодії державних органів з громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості.
Г. Усі відповіді вірні.
48. Мінсім’ямолодьспорту, як ЦОВВ з фізичної культури і спорту забезпечує:
А. Реалізацію державної політики у галузі фізичної культури і спорту -, несе відповідальність за її виконання.
Б. Створюють у своєму складі відповідні органи з фізичної культури і спорту.
В. Реалізацію державної політики у галузі фізичної культури і спорту -, несе відповідальність за її виконання; створюють у своєму складі відповідні органи з фізичної культури і спорту.
Г. Немає правильної відповіді.
49. На території України організація та здійснення антидопінгового контролю в покладається на
А. Національний антидопінговий центр з лабораторією антидопінгового контролю.
Б. МКТ
В. Спортивнв федерації.
Г. Усі відповіді вірні.
50. Державну політику у сфері архівної справи і діловодства здійснюють:
А. Верховна Рада України, КМУ, МКТ, Держкомархів,, органи місцевого самоврядування забезпечують проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах своєї компетенції.
Б. Верховна Рада України, КМУ, органи місцевого самоврядування забезпечують проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах своєї компетенції.
В. КМУ, Держкомархів,, органи місцевого самоврядування забезпечують проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах своєї компетенції.
Г. Верховна Рада України, КМУ, Держкомархів,, органи місцевого самоврядування забезпечують проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах своєї компетенції.