Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Навчальний план курсу
Заочна форма навчання
2. Загальні положення
3. Тематичний план дисципліни
4. Зміст програми за темами лекцій
6. Плани семінарських занять Тема 1. Загальні положення міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві
7. Питання для самостійної підготовки та тематика рефератів
Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві та порядок зносин
Міжнародна правова допомога в кримінальних справах
Видача осіб для кримінального переслідування або виконання вироку
8. Питання для підготовки до екзамену
Подобный материал:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

Миколаївський комплекс

національного університету

„Одеська юридична академія”


Кафедра кримінально-правових дисциплін


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор _______ П.М.Шапірко

“­­__”­­­___________2011 р.


Робоча навчальна програма

на 2011-2012 навчальний рік

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ


Спеціальність: 6.030401 «Право»

Спеціалізація: Прокурорсько-слідча

Форма навчання: Заочна


Розробив: викладач Ворошилов Т.П.


Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

Протокол № __ від ____________ 2011 року


Миколаїв – 2011

1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН КУРСУ




Форма навчання

Спеціалізація

Курс

Семестр

Лекції

Практичні (семінарські)

Всього ауд. год.

Курсові роботи

Контрол. роботи

Самостійна робота

Всього годин

Іспит

Залік





































Заочна форма навчання

Прокурорсько-слідча спеціалізація

5



9

8

2

10







71

81








2. Загальні положення


Мета, завдання та взаємозв’язок спецкурсу з іншими дисциплінами.

Глобалізація світових політичних, економічних та правових відносин та пов'язаний з нею вільний рух капіталів, товарів, громадян виводить наше суспільство на якісно новий етап розвитку, для якого характерною є низка правових проблем. Однією з таких проблем є кількісне та якісне зростання злочинності, яка на сьогодні вже характеризується міжнародними та транснаціональними рисами. Кримінальні справи з іноземним елементом є реалією сьогодення, що вимагає від держав відповідної взаємодії як з питань протидії злочинності, так і захисту прав осіб, що беруть участь в кримінальному судочинстві.

Протидія транснаціональній злочинності - виклику ХХІ століття - вимагає відповідних знань та підготовки від співробітників правоохоронних та судових органів будь-якої правової системи. Складність такої підготовки полягає в необхідності оволодіння не лише положеннями внутрішньодержавного законодавства, але й міжнародно-правовим нормативним матеріалом і нормами іноземного процесуального законодавства. Крім того, ситуацію ускладнює існування інституту міжнародної кримінальної відповідальності, що вимагає знання структури та процедури міжнародних кримінальних судових установ.

Вказане обумовлює потребу спеціального вивчення студентами кримінально-правової спеціалізації питань взаємодії органів кримінальної юстиції України з відповідними державними органами іноземних країн та міжнародними правоохоронними та судовими установами.

Одеська національна юридична академія є відомим центром досліджень міжнародно-правових аспектів кримінального, кримінально-процесуального права, криміналістики та кримінології, у зв’язку з чим студентам Інституту прокуратури та слідства, слухачам Інституту підготовки професійних суддів викладається блок міжнародно-правових спецкурсів з питань кримінальної юстиції, до якого входить і цей спеціальний курс.

Вивчення спецкурсу спрямоване на:

- встановлення підстав та наслідків обмеженості національної кримінальної та кримінально-процесуальної юрисдикції та використання у зв’язку з цим можливостей іноземних юрисдикцій;

- з'ясування правової природи, напрямів та форм міжнародного співробітництва в галузі кримінальної юстиції, питань, що входять до нього;

- дослідження і оцінку розвитку міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві;

- встановлення змісту окремих процесуальних форм міжнародного співробітництва.

Студенти під час вивчення курсу повинні оволодіти:

- розумінням форм, в яких держави можуть співробітничати щодо питань кримінального процесу та межі такого співробітництва;

- розумінням законних засобів, що можуть використовуватися в такому співробітництві;

- вмінням аналізувати іноземні кримінально-процесуальні системи, використовувати їх можливості для цілей провадження в кримінальних справах в Україні;

- навичками складання основних процесуальних актів з питань міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві;

- здатністю діяти у складі групи при вирішенні проблем курсу, виразити свою думку ясно та переконливо як усно, так і у письмовій формі.

Досягнення мети спецкурсу передбачає використання знань інших правових дисциплін: „Кримінального процесу ”, „Міжнародного права ”, „Кримінального права ”, „Міжнародного кримінального права ”, „Прав людини в кримінальній юстиції ”, „Права Європейського Союзу, що викладаються в Одеській національній юридичній академії.

Студентам необхідно самостійно вивчити рекомендовану літературу, а також законодавчі й інші нормативні акти. В силу комплексності розглянутих питань наводиться як загальний список джерел, так і список літератури, необхідної при підготовці.


3. Тематичний план дисципліни


п/п

Назва теми

Кількість годин

Лекції

Семін. Заняття

Самост. робота



Загальні положення міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.

2

2





Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві та порядок зносин.

2





Міжнародна правова допомога в кримінальних справах.

2





Видача осіб для кримінального переслідування або виконання вироку.

4




Всього:

10

2



4. Зміст програми за темами лекцій


Тема 1.

Загальні положення міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві. 2 г.

Іноземний (міжнародний) елемент в кримінальному судочинстві та питання здійснення кримінальної та кримінально-процесуальної юрисдикції.

Еволюція міжнародного кримінального права та міжнародне співробітництво в кримінальному судочинстві (транснаціональний і міжнародний кримінальний процес).

Предмет значення та мета міжнародного співробітництва в галузі кримінального судочинства, його принципи.

Джерела правової регламентації міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві: міжнародно-правові норми, внутрішнє законодавство України та іноземних держав.

Тенденції розвитку взаємодії держав в галузі кримінального судочинства. Розвиток співпраці з охорони порядку та правосуддя держав-членів Європейського Союзу.


Тема 2.

Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві та порядок зносин. 2 г.

Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві (транснационального та міжнародного кримінального процесу), їх класифікація та особливості правового статусу.

Учасники дипломатичного, централізованого, децентралізованого, безпосереднього порядку зносин держав з питань кримінального судочинства.

Міжнародні правоохоронні органи як учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві, їх статус та структура.

Структура Інтерполу. Укрбюро Інтерполу в Україні та основні напрями діяльності НЦБ Інтерполу. Міжнародний розшук, система повідомлень по лінії Інтерполу та запити НЦБ Інтерполу. Використання у кримінальному процесі можливостей Інтерполу.

Взаємодія органів правопорядку через Європейське поліцейське відомство (Європол).

Міжнародні судові установи як учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.

Особливості провадження в кримінальних справах за участю іноземних громадян.


Тема 3.

Міжнародна правова допомога в кримінальних справах. 2 г.

Поняття, види та правова регламентація міжнародної правової допомоги.

Підстави, умови запитування та надання міжнародної правової допомоги. Обставини, що перешкоджають її наданню.

Процесуальна форма та предмет міжнародного слідчого (судового) доручення.

Форми надання міжнародної правової допомоги..

Дистанційне провадження процесуальних дій (процесуальні, тактичні та технічні аспекти застосування теле-, відеоконференцзв’язку).

Використання в доказуванні по кримінальним справам фактичних даних, отриманих за межами України.

Особливості взаємодопомоги в кримінальних справах у правовому просторі Європейського Союзу.


Тема 4.

Видача осіб для кримінального переслідування або виконання вироку.2 г.

Поняття та види екстрадиції осіб. Екстрадиційний процес.

Правова регламентація інституту видачі осіб.

Підстави й умови видачі. Обставини, що перешкоджають видачі особи.

Запобігання порушенню прав людини під час видачі (інтервенція, екстериторіальні викрадення, прихована екстрадиція та зловживання процесом).

Еволюція екстрадиції в Європейському Союзі та Європейський ордер на арешт.


5.Література

  1. Бастрыкин А. И. Взаимодействие советского уголовно-процессуального и международного права. — Л.: Издательство ЛГУ, 1986. – 136 с.
  2. Бирюков П.Н. Нормы уголовного процессуального права в правовой системе Российской Федерации. Воронеж, 2001.
  3. Бубнофф фон Е. Боротьба зі злочинністю на інституційному рівні в ЄС. Кроки на шляху створення спільного європейського простору для слідчої діяльності і притягнення до кримінальної відповідальності // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - № 4. – С. 37-51.
  4. Виноградова О.І. Міжнародне співробітництво України в галузі боротьби зі злочинністю. Автореф. дис…канд. юрид. наук.- Харків, 2000. – 22 с.
  5. Зелинская Н.А. Международные преступления и международная преступность: Монография. – Одесса: Юридична література, 2006. – 568 с.
  6. Кареклас С., Пашковський М. Кримінальне право ЄС. – Одеса, 2004. – С. 7-38.
  7. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: учеб. для студентов юрид. фак. и вузов / И.И. Лукашук; Рос. акад. наук, Ин-т государства и права, Академ. правовой ун-т. – Изд. 3-е, пере раб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – С. 156-160, 296-324.
  8. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: учеб. для студентов юрид. фак. и вузов / И.И. Лукашук; Рос. акад. наук, Ин-т государства и права, Академ. правовой ун-т. – Изд. 3-е, пере раб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – С. 100-133, 417-430, 451-466.
  9. Маланюк А.Г. Провадження в кримінальних справах, пов’язане з міжнародними відносинами, за законодавством України. Автореф. дис… канд. юрид. наук. К., 2004. – 20 с.
  10. Милинчук В.В. Институт взаимной правовой помощи по уголовным делам. Действующая практика и перспективы развития. – М., 2001. - C. 5-13.
  11. Моисеев Е.Г. Международно-правовые основы сотрудничества стран СНГ: Уч. пособие. – М.: Юристъ, 1997. – 272 с.
  12. Панов В. П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями: Учебное пособие. – М.: Юрист, 1993. – 160 с.
  13. Смирнов М. Норми іноземного права в національному кримінальному процесі // Вісник прокуратури. - 2003. - № 11. - С. 51-56. 
  14. Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан та перспективи розвитку: Монографія/ М.І. Смирнов; ОНЮА. -Одеса: Фенікс, 2006. - 242 с. 
  15. Старченко О.В. Теорія та практика міжнародної взаємодії слідчого ОВС // .criminology.org.ua/modules.php?name=Content&file=print&pid=519. 
  16. ссылка скрыта
  17. ссылка скрыта
  18. Белозеров Ю.Н., Нагаев Е.А. Гарантии прав и законных интересов иностранных граждан в уголовном процессе / Ю.Н. Белозеров, Е.А. Нагаев; Ин-т защиты предпринимателя. - М.: ИЗП, 1999. - С.25.

  1. Бородин С.В., Ляхов Е.Г. Международное сотрудничество в борьбе с уголовной преступностью. – М., 1993.
  2. Волженкина В.М. Международное сотрудничество в сфере уголовной юстиции / Науч. ред. Б.В. Волженкин; Санкт-Петербургский юридический институт Генеральной прокуратуры РФ. - СПб., 1998.
  3. Галенская Л.Н. Международная борьба с преступностью. М, 1972. – С. 138-148.
  1. Даев В.Г. Иммунитеты в уголовно-процессуальной деятельности // Правоведение. 1992. - №3. - С.14.
  2. Душечко Г.О., Некрасов В.А., Мацюк В.Я., Компанієць Д.О. Міжнародний розшук: Теорія та практика: Монографія. – К.: КНТ, 2006. – 168 с.
  3. Екхарт фон Бубнофф. Боротьба зі злочинністю на інституційному рівні в ЄС. Кроки на шляху створення спільного європейського простору для слідчої діяльності і притягнення до кримінальної відповідальності // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - № 4. – С. 37-51.
  4. Кареклас С., Пашковський М. Кримінальне право ЄС. – Одеса, 2004. – С. 39-41, 48-52.
  5. Колесников И.И., Иващук В.К. Организация расследования преступлений, совершаемых иностранными гражданами: Лекция / Академия МВД России. - М., 1994.
  6. Марусин И.С. Международные уголовные судебные учреждения: судоустройство и судопроизводство. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та, Издательство юридического факультета С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – 224 с.
  7. Муратова Н.Г. Международный судебный контроль в уголовной юстиции: проблемы законодательного регулирования и совершенствования практики // Адвокат. – 2006. - № 6. – С. 3- 6.
  8. Назаренко П.Г. Особливості організації і проведення окремих слідчих дій за участю іноземців // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. – Донецьк. – 2002. – № 2. – С. 247-254.
  9. Назаренко П.Г. Особливості провадження досудового слідства у кримінальних справах за участю іноземців. Автореф. дис… к.ю.н. – Харків, 2006. – 19 с.
  10. Назаренко П.Г. Щодо питання визначення поняття “іноземець” // Актуальні проблеми держави та права. Зб. наук. Праць. Вип. 10. – Одеса: Юридична література, 2001. – С.150–155.
  11. Овчинский В. Интерпол (в вопросах и ответах). М.: ИНФРА-М., 2001. – 320 с.
  12. Овчинский В. Русский Интерпол // Международная жизнь. – 1998. - № 9. – С. 36-42.
  13. Радецький В.С. Національне центральне бюро Інтерполу – щит на шляху міжнародної злочинності //Адвокат. – 1997. - № 1. – С. 32-35.
  14. Ахтырская Н. Оказание правовой помощи по уголовным делам в рамках Содружества // Российская юстиция. - 2002. - № 7. - С. 58.
  15. Бирюков П. Н. К вопросу о правовом статусе доказательств по уголовным делам, полученных из источников в иностранном государстве // Правоведение. - 1999. - № 2. - С. 232.
  16. Волеводз А. Г. Концептуальные проблемы совершенствования регламентации уголовно-процессуальных аспектов международного сотрудничества в проекте УПК РФ // Юрист. - 2001. - № 1. - С. 73.
  17. Гавриш Т.С. Проблеми допустимості доказів, отриманих в ході міжнародної правової допомоги в кримінальних справах. Автореф. дис… канд. юрид. наук. Х., 2004. – 20 с.
  18. Гавриш Т.С. Проблеми правової регламентації міжнародного співробітництва в галузі надання Україною правової допомоги по кримінальних справах // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 13. – К., 2001. - С. 381-388.
  19. Кравчук С. Процесуальні особливості виконання міжнародного доручення про надання правової допомоги в кримінальних справах // Право України. – 1998. - № 11. – С. 61-64.
  20. Маланюк А.Г. Провадження в кримінальних справах, пов’язане з міжнародними відносинами, за законодавством України. Автореф. дис… канд. юрид. наук. К., 2004. – 20 с.
  21. Пашковський М.І. Особливості доказування в кримінальних справах, пов’язаних з міжнародною правовою допомогою. Автореф. дис… канд. юрид. наук. К., 2003. – 22 с.
  22. Сизоненко А. Деякі особливості використання доказів, отриманих за кордоном // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 10. - С. 112.
  23. Смирнов М. Інститут взаємної правової допомоги: діюча практика та перспективи розвитку // Юридична Україна. - 2003. - № 10. - С. 65-69.
  24. Смирнов М.І. Поняття і сучасний стан інституту взаємної правової допомоги в кримінальних справах // Право України. - 2003. - № 10. - C. 43-51.
  25. Маляренко В.Т. Щодо міжнародного співробітництва у виконанні окремих процесуальних дій в кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 1. – С. 11-14.
  26. Кареклас С., Пашковський М. Кримінальне право ЄС. – Одеса, 2004. – С. 38-43.
  27. Аленін Ю.П., Затилкіна Т.В., Пашковський М.І. Деякі питання захисту прав людини при застосуванні конвенцій про правову допомогу в кримінальних справах // Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини. - Т. 12. - К.: Науково-дослідний інститут "Проблеми людини", 1999. - С. 558-565.
  28. Березняк В. Сучасні тенденції розвитку та застосування екстрадиції: європейський ордер на арешт // Право України. – 2006. - № 11. – С. 149-152.
  29. Березняк В.С. Екстрадиція осіб, які засуджені за вчинення злочинів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К:. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2005. – С.44-50
  30. Васильев Ю. Г. Региональные системы института выдачи преступников (экстрадиции) // Право и политика. – 2002. – № 10. – С. 96-109.
  31. Виноградова О.І. Проблемні питання проекту нового КПК України в частині регулювання підстав для відмови у видачі осіб, які вчинили злочин (екстрадиції) // Адвокат. – 2006. - № 1. – С. 24.
  32. Дремина Н.А. Европейская конвенция о выдаче правонарушителей 1957 г. и национальное законодательство Украины в контексте защиты прав человека. В кн. Проблеми входження України до європейського правового простору. Монографія /Н.А. Дрьоміна, В.М. Дрьомін, О.А. Делінський, О.А. Вишняков, М.Ю. Черкес. За ред. С.В. Ківалова, М.Ю. Черкеса. – Одеса, 1999. – С. 5-30.
  33. Жешко С.Ф., Конах Е.И. Правовые основы и организация межгосударственного розыска лиц, скрывающихся от следствия и суда // Прокурорская и следственная практика. – 1998. - № 4. – С. 63-72.
  34. Кареклас С., Пашковський М. Кримінальне право ЄС. – Одеса, 2004. – С. 44-47.
  35. Лихова С., Свистуленко М. Актуальні питання вдосконалення інституту екстрадиції // Право України. – 2001. - № 1. – С. 121-124.
  36. Лукашук И.И., Наумов А.В. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве: Учебно-практическое пособие. – М.: Российский Юридический Издательский Дом, 1998. – 160 с.
  37. Маланюк А.Г. Провадження в кримінальних справах, пов’язане з міжнародними відносинами, за законодавством України. Автореф. дис… канд. юрид. наук. К., 2004. – С. 13-15.
  38. Межгосударственный розыск лиц, скрывшихся от следствия и суда на территории СНГ. Методическое пособие (НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре РФ). Соловьев и др. – М., 1998. – 32 с.
  39. Мудрак Д.О. Поняття видачі правопорушників та передачі засуджених осіб у міжнародному праві // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. - № 8. – С. 98-105.
  40. Спиридонов А. Институты экстрадиции и политического убежища в уголовном праве // Уголовное право. – 2004. – № 4. – С. 51-52.
  41. Тертишник В., Тертишник О. Проблеми міжнародного співробітництва у сфері правосуддя: екстрадиція та конфіскація // Юридична Україна. – 2003. - № 6. – С. 34-39.
  42. Сафаров Н.А. Экстрадиция в международном уголовном праве: проблемы теории и практики / Автореферат диссертации д.ю.н.
  43. Особенности правового регулирования экстрадиции 
  44. ссылка скрыта ссылка скрыта.

6. Плани семінарських занять


Тема 1.

Загальні положення міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві


  1. Юрисдикція судових і правоохоронних органів в кримінальних справах.
  2. Поняття, основні напрями та форми міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.
  3. Принципи та методи міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.
  4. Особливості правового регулювання міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.
  5. Предмет і основні напрями співробітництва поліцій і судових органів у кримінально-правовій сфері (СПСО) — третій опорі Європейського Союзу.
  6. Повноваження органів Європейського Союзу в рамках СПСО.

Література:

  1. Бастрыкин А. И. Взаимодействие советского уголовно-процессуального и международного права. — Л.: Издательство ЛГУ, 1986. – 136 с.
  2. Бубнофф фон Е. Боротьба зі злочинністю на інституційному рівні в ЄС. Кроки на шляху створення спільного європейського простору для слідчої діяльності і притягнення до кримінальної відповідальності // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - № 4. – С. 37-51.
  3. Виноградова О.І. Міжнародне співробітництво України в галузі боротьби зі злочинністю. Автореф. дис…канд. юрид. наук.- Харків, 2000. – 22 с.
  4. Зелинская Н.А. Международные преступления и международная преступность: Монография. – Одесса: Юридична література, 2006. – 568 с.
  5. Кареклас С., Пашковський М. Кримінальне право ЄС. – Одеса, 2004. – С. 7-38.
  6. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: учеб. для студентов юрид. фак. и вузов / И.И. Лукашук; Рос. акад. наук, Ин-т государства и права, Академ. правовой ун-т. – Изд. 3-е, пере раб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – С. 156-160, 296-324.
  7. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: учеб. для студентов юрид. фак. и вузов / И.И. Лукашук; Рос. акад. наук, Ин-т государства и права, Академ. правовой ун-т. – Изд. 3-е, пере раб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – С. 100-133, 417-430, 451-466.
  8. Маланюк А.Г. Провадження в кримінальних справах, пов’язане з міжнародними відносинами, за законодавством України. Автореф. дис… канд. юрид. наук. К., 2004. – 20 с.
  9. Милинчук В.В. Институт взаимной правовой помощи по уголовным делам. Действующая практика и перспективы развития. – М., 2001. - C. 5-13.
  10. Моисеев Е.Г. Международно-правовые основы сотрудничества стран СНГ: Уч. пособие. – М.: Юристъ, 1997. – 272 с.
  11. Панов В. П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями: Учебное пособие. – М.: Юрист, 1993. – 160 с.
  12. Смирнов М. Норми іноземного права в національному кримінальному процесі // Вісник прокуратури. - 2003. - № 11. - С. 51-56. 
  13. Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан та перспективи розвитку: Монографія/ М.І. Смирнов; ОНЮА. -Одеса: Фенікс, 2006. - 242 с. 

 




7. Питання для самостійної підготовки та тематика рефератів


Тема 1.

Загальні положення міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві

  1. Поняття, основні напрями та форми міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.
  2. Принципи та методи міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.
  3. Особливості правового регулювання міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.
  4. Предмет і основні напрями співробітництва поліцій і судових органів у кримінально-правовій сфері (СПСО) — третій опорі Європейського Союзу.
  5. Повноваження органів Європейського Союзу в рамках СПСО.
  6. Дія кримінально-процесуального законодавства у просторі (кримінально-процесуальна юрисдикція та державний суверенітет).
  7. Класифікація міжнародно-правових актів з питань кримінального судочинства.
  8. Підстави та межі міжнародного співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями з питань кримінального судочинства за відсутності відповідного спеціального міжнародного договору.
  9. Застосування принципу взаємності в міжнародному співробітництві України в сфері кримінального процесу.
  10. Спеціальний закон України про міжнародне співробітництво України в сфері кримінального процесу чи розділ Кримінально-процесуального кодексу України.
  11. Значення судової практики в регламентації взаємодії судових та правоохоронних органів держав з питань кримінального судочинства.


Тематика рефератів


  1. Юрисдикція судових органів в кримінальних справах.
  2. Юрисдикція правоохоронних органів в кримінальних справах.


Тема 2.

Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві та порядок зносин


  1. Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві (учасники транснаціонального та міжнародного кримінального процесу), їх класифікація та особливості правового статусу.
  2. Учасники дипломатичного, централізованого, децентралізованого, безпосереднього порядку зносин держав з питань кримінального судочинства.
  3. Міжнародні правоохоронні органи як учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.
  4. Використання в кримінальному процесі можливостей Інтерполу. Міжнародний розшук та Інтерпол.
  5. Повноваження Європолу.
  6. Міжнародні судові установи як учасники міжнародного співробітництва в кримінальному судочинстві.
  7. Участь іноземних громадян в кримінальному судочинстві в Україні. Правові гарантії, що надаються іноземним громадянам у випадках передбачених міжнародними угодами.
  8. Особливості правового становища громадян, що перебувають під міжнародним захистом. Дипломатична недоторканність та її правові наслідки, що мають значення для кримінального процесу.
  9. Оскарження рішень Центральних та територіальних органів щодо міжнародного співробітництва.
  10. Повноваження офіцерів зв’язку з питань кримінального судочинства.
  11. Використання радників в діяльності Інтерполу.
  12. Використання правоохоронними органами України міжнародних інформаційних баз.
  13. Дія кримінально-процесуального законодавства по колу осіб.
  14. Повноваження консула із захисту громадян в іноземній державі.
  15. Доктрини „акту держави”, „політичного питання” у визначенні наявності імунітету у колишнього керівника держави.


Тематика рефератів

  1. Структура й органи Інтерполу.
  2. Укрбюро Інтерполу в Україні, правова база його діяльності.


Тема 3.

Міжнародна правова допомога в кримінальних справах


  1. Порядок зносин та процесуальна форма запитування та надання міжнародної правової допомоги. Міжнародне слідче (судове) доручення про надання міжнародної правової допомоги за Європейською конвенцією про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959 р., Мінською конвенцією 1993 р. та Кишинівською конвенцією 2002 р.
  2. Форми надання міжнародної правової допомоги в кримінальних справах.
  3. Дистанційне провадження процесуальних дій.
  4. Використання в доказуванні фактичних даних, отриманих за межами України. Обмеження у використанні інформації, отриманої в процесі міжнародної правової допомоги.
  5. Надання Україною пасивної міжнародної правової допомоги в кримінальних справах.
  6. Участь представників судових та правоохоронних органів Запитуючої держави при виконанні міжнародного доручення.
  7. Застосування іноземного процесуального і матеріального права при виконанні міжнародного слідчого (судового) доручення.
  8. Європейський ордер з забезпечення доказування.


Тематика рефератів
    1. Поняття, види та предмет міжнародної правової допомоги в кримінальних справах.


Тема 4.

Видача осіб для кримінального переслідування або виконання вироку


  1. Особливості підстав і умов видачі.
  2. Обставини, що перешкоджають екстрадиції.
  3. Екстрадиційний процес. Тимчасові заходи. Процесуальний порядок взяття під варту особи, видачу якої вимагає іноземна держава.
  4. Дотримання прав людини під час видачі.
  5. Спрощена екстрадиція та європейський ордер на арешт.
  6. Порядок оскарження рішення про видачу особи в Україні.
  7. Подвійне громадянство та прийняття рішення про видачу особи.
  8. Екстрадиція та право притулку.
  9. Екстрадиція та проблема зловживання процесом.


Тематика рефератів

1.Поняття і види видачі та передачі осіб на вимогу міжнародних юрисдикційних органів.

8. Питання для підготовки до екзамену


  1. Іноземний та міжнародний елемент у кримінальному судочинстві та питання юрисдикції
  2. Міжнародне співробітництво в кримінальному процесі в системі міжнародного кримінального права
  3. Транснаціональне та міжнародне кримінально-процесуальне право
  4. Особливості правового регулювання міжнародного співробітництва в кримінальному процесі
  5. Принципи міжнародного співробітництва в кримінальному процесі
  6. Процесуальні форми міжнародного співробітництва в кримінальному процесі
  7. Учасники міжнародного співробітництва в кримінальному процесі
  8. Правовий статус та структура Міжнародної організації кримінальної поліції як учасника міжнародного співробітництва в кримінальному процесі
  9. Інформаційна база Інтерполу
  10. Система міжнародних повідомлень Інтерполу
  11. Правова природа та можливості Europol, Європейської судової мережі та Євроюсту (Eurojust)
  12. Види зносин з питань міжнародного співробітництва в кримінальному процесі
  13. Стратегія розвитку взаємодії держав у галузі кримінального судочинства
  14. Поняття та види правової допомоги у кримінальних справах
  15. Поняття та процесуальна форма міжнародного доручення у кримінальних справах
  16. Процедура виконання міжнародного доручення
  17. Умови виконання слідчих дій, пов’язаних з обмеженням прав людини (застосуванням юрисдикції примусу)
  18. Виклик свідків, експертів, доставка осіб, що тримаються під вартою, для допиту як свідків
  19. Отримання показань, заяв. Свідоцькі імунітети та привілеї
  20. Виконання експертиз в іноземних експертних установах
  21. Проведення процесуальних дій з застосування телефонного та відеоконференцзв’язку
  22. Контроль та вилучення інформації, що передається міжнародними телекомунікаційними шляхами
  23. Міжнародний розшук, арешт та конфіскація отриманих незаконним шляхом грошових коштів і майна
  24. Передача речей, цінностей, грошових коштів
  25. Використання у доказуванні фактичних даних, отриманих за межами України
  26. Обмеження у використанні інформації, отриманої в процесі міжнародної правової допомоги
  27. Розслідування злочинів спільними слідчими групами
  28. Історія інституту екстрадиції
  29. Поняття і види видачі та передачі осіб на вимогу міжнародних юрисдикційних органів
  30. Підстави і умов видачі, обставини, що перешкоджають екстрадиції
  31. Екстрадиційний процес
  32. Екстраординарне переміщення підозрюваних та викрадення обвинувачених
  33. Європейський ордер на арешт
  34. Поняття та види передачі засуджених осіб
  35. Процесуальний порядок передачі засуджених осіб
  36. Поняття та види передачі провадження у кримінальних справах
  37. Визнання і виконання судових рішень у кримінальних справах за межами національних юрисдикцій
  38. Поняття і основні етапи формування міжнародного кримінального процесу.
  39. Система міжнародних кримінальних судів
  40. Юрисдикція органів міжнародної кримінальної юстиції
  41. Розслідування і кримінальне переслідування за злочини, що входять до юрисдикції міжнародної кримінальної юстиції
  42. Судовий розгляд у міжнародних кримінальних судах
  43. Взаємодія національних органів юстиції з міжнародними кримінальними судами
  44. Правове положення іноземних громадян у кримінальному процесі.
  45. Особливості правового положення громадян, що перебувають під міжнародним захистом.
  46. Процесуальні  гарантії, що надаються іноземним громадянам у випадках передбачених міжнародними угодами.
  47. Співробітництво держав-членів ЄС у сфері кримінальної юстиції

 

Програму склав:

викладач Т.П. Ворошилов


Зав. кафедри:

к.ю.н., доцент О.В. Козаченко

Зміст

1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН КУРСУ 3

2. Загальні положення 4

3. Тематичний план дисципліни 5

4. Зміст програми за темами лекцій 6

5.Література 8

6. Плани семінарських занять 12

7. Питання для самостійної підготовки та тематика рефератів 14

8. Питання для підготовки до екзамену 16