Миколаївський Комплекс національного університету «одеська юридична академія» Кафедра кримінально-правових дисциплін

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Навчальний план курсу
Прокурорсько-слідча спеціалізація
2. Загальні положення
Структура навчального курсу
Міжпредметні зв’язки
3. Тематичний план дисципліни
I семестр
Змістовий модуль 1. Теорія держави і права у системі юриспруденції. Поняття і сутність права
II семестр
Змістовий модуль 5. Поняття, сутність і форма держави
Змістовий модуль 6. Держава і суспільство
4. Зміст лекційного курсу
Теорія права
Тема 3. (4 години)
Тема 5. (4 години)
Тема 9. (4 години)
Тема 10. (4 години)
Тема 11. (4 години)
Тема 14. (4 години)
Тема 17. (4 години)
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

миколаївський Комплекс

НАЦІОНАЛЬНОго університету «одеська юридична академія»

Кафедра кримінально-правових дисциплін

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор _________П.М. Шапірко

“­­__”­­­___________2011 р.

Робоча навчальна програма

на 2011-2012 навчальний рік

Теорія держави і права

для спеціальності 6.030401, Право

Форма навчання: денна

Розробив кандидат юридичних наук,
доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Оборотов І.Г.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

Протокол № _ від __ ______2011

Миколаїв – 2011

1. Навчальний план курсу



Денна форма навчання



Форма навчання, спеціалізація

Курс

Семестр

Кількість кредитів ЕСТS

Кількість модульних контролів

Форми контролю

Лекції

Практичні (семінарські)

Всього ауд. год.

Курсові роботи

Контрол. роботи

Самостійна робота

Всього годин

Прокурорсько-слідча спеціалізація

1

1

4

2

1-МК; 2-МК

52

16

68







102

170




1

2

4

2

1-МК; 2-МК, екз

28

10

38

*




80

118

ВСЬОГО

1



1,2

8

4

1-МК; 2-МК;

2- екз

80

26

106

2



182

288



2. Загальні положення



Навчальна дисципліна Теорія держави і права є необхідним і обов'язковим компонентом загальнотеоретичної професійної підготовки юриста. Знання закономірностей виникнення і функціонування держави і права, засвоєння понятійно-категоріального апарату юриспруденції необхідні студенту як база для вивчення галузевого законодавства та юридичних процедур, а також для вироблення та закріплення навичок та умінь практичного застосування права.

Метою цієї дисципліни є формування у майбутніх юристів уявлень про правову реальність в її різноманітних проявах (правових ідеях, нормах права, правовідносинах, правосвідомості тощо), формування системи правових понять і основних концепцій існування права і держави, закріплення ціннісних установок, заснованих на використанні теоретичного осмислення функціонування правових реалій.

Структура навчального курсу складається з двох великих частин – теорії права і теорії держави. Така послідовність зумовлена поперед усе тим, що право в умовах правової держави має пріоритет перед державою, отже ідея пріоритету права має бути чітко закріпленою у правосвідомості майбутніх професійних правників і юридичній діяльності.

Міжпредметні зв’язки: Теорія держави і права належить до циклу теоретичних юридичних дисциплін і тісно пов’язана з такими навчальними дисциплінами як філософія права, соціологія права, методологія юридичної науки, порівняльним правознавством, фундаментальними галузями права (конституційним, адміністративним, кримінальним, цивільним, процесуальним), а також з неюридичними дисциплінами, зокрема, із політологією. Вивчення теорії держави і права базується на знанні шкільного курсу основ правознавства і є підгрунтям для вивчення галузевих та міжгалузевих юридичних дисциплін.

В результаті вивчення теорії держави і права студент має знати:

– юридичні концепції та теоретичні положення, які дозволяють йому увійти до професійного юридичного середовища;

– призначення та можливості права і держави при вирішенні соціальних і особистих питань;

– основні правові поняття, принципи, нормативи, процедури, рішення, динаміку їхнього формування та підстави використання;

– зміст розмежування сфер належного, сущого та ідеального в бутті права і держави;

– різноманіття існуючих правових систем, тенденції їх розвитку та взаємодії;

уміти:

– використовувати понятійно-категоріальний апарат юридичної науки для вирішення правових проблем;

– оцінювати конфлікти, що виникають у суспільстві, через призму суб’єктивних прав і юридичних обов’язків для використання юридичних засобів і державного механізму в їх розв’язанні.