Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник

Вид материала

Документы

Содержание Строки у цивільному промесі Строки у цивільному процесі 24-х годинний строк Початком перебігу

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко, 1204.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки України Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, 1600.9kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 1320.57kb.
• Економіка регіонів (областей) україни навчальний посібник Рекомендовано Міністерством, 31.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 6296.28kb.
• СІ. Чорнооченко цивільний процес, 7361.43kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• Міністерство освіти І науки України Прикарпатський національний університет імені Василя, 4186.5kb.

Глава 9.


Строки у цивільному промесі

8S


Залучення перекладача завжди пов'язано з наявністю серед осіб, які беруть участь у справі, тих, які не володіють мовою судочинства. Перекладач допускається до участі в справі тіль­ки за заявою особи, яка бере участь у справі, про що постано­вляється відповідна ухвала.

Перекладач має право відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необ­хідними для перекладу, ставити запитання з метою уточненим перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компен­сацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здій-снюватн повний і правильний переклад, посвідчувати правиль­ність перекладу своїм підписом в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мо­ву, якою вони володіють.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без по­важних причин піл виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконан­ня інших обов'язків - - відповідальність, встановлену законом.

До кола учасників цивільного процесу введено такого су­б'єкта, як особа, яка надає правову допомогу, — це фахівець у галузі права, що за законом мас право на надання правової допомоги. Остання може маги форму консультацій з правових питань, роз'яснень складних юридичних категорій, допомоги при складанні чи оформленні процесуальних докумснгів (позов­них заяв, апеляційних, касаційних скарг, клопотань) тощо.

Особа, яка надає правову допомогу, допускається ухвалою су­ду за заявою особи, яка бере участь у справі.

На відміну від представника, особа, яка надає правову до­помогу, не бере участі у справі і не здійснює иредсіавницгва, вона не наділяється обсяюм кран та обов'язків, які поклада­ються на процесуального представника. Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЦПК цей учасник цивільною процесу мас тільки такі права: знайомитися з матеріалами справи; робити з них вігі я-і и; знімати копії долучених до справи документів; бути при­сутнім у судовому засіданні.

Глава 10. СТРОКИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

§ 1. Поняття, значення та вндн цивільних процесуальних строків

Для виконання завдань цивільної о судочинства істотним є не тільки встановлення порядку підправлення правосуддя у ци­вільних справах, а н темиоральні межі здійснення судочинства та його етапів (стадій), в тому числі щодо вчинення процесу­альних дій учасниками цивільного процесу. Адже надзвичайно важливо, щоб цивільне судочинство здійснювалось не лише правильно, а іі своєчасно. Саме задля досягнення цієї мсти і встановлюються цивільні процесуальні строки. При цьому іс­нування та чітке їх дотримання є не лише гарантією здійснен­ня учасниками процесу їх суб'єктивних процесуальних прав, а й запорукою ефективності здійснення цивільного судочинства. Під цивільним процесуальним строком слід розуміти встанолчений законом або судом період в часі, впродовж: яко­го може або повинна бути здійснена певна процесуальна дія

учасником цивільного процесу.

З огляду на цс визначення можна виділити такі ознаки ци­вільного процесуального строку:

• це певний тсмиоральний період у часі;
  
• цс період, регламеніований в законі або встановлений су­
  дом;
  
• впродовж цього періоду суб'єкти цивільного процесу мають
  право або зобов'язані здійснити певні процесуальні дії.
  Відповідно до ст. 68 ЦПК цивільний процесуальний строк
  

обчислюється роками, місяцями і днями, а також може визна­чатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Однак в окремих випадках такий сірок вимірюсгься годинами.

Важливим питанням с видова класифікація цивільних про­цесуальних строків. Залежно від критеріїв, покладених в її ос­нову можна виділити такі різновиди.

З огляду на іс, яким чином легітимований строк, виділя­ють: строки, встанояпені законом, та строки, встановлені су­дом. При цьому пріоритет мають ті, що встановлені законом, і лише у випадку, коли цивільний процесуальний строк не виз­начений законом, він може бути встановлений судом.

86

Г.ива 10.

Строки у іїиш.іміііч) процесі

87


Залежно від того, як чітко визначені цивільні процесуальні строки, виділяють: абсолютно визначені (ті, що мають чітку визначеність шляхом встановлення їх тривалості, наприклад, З, 5, 7, 10 днів тощо), відносно визначені (ті, що мають відносну визначеність і можуть пов'язуватись з іншими подіями, на­приклад, із позовною давністю (ст. 381 ЦГЖ), чи завершенням вчинення тієї чи іншої процесуальної дії") та невизначені (це строки, які не мають жодних вказівок на певну визначеність, наприклад, так званий розумний строк (ч. 4 ст. 9 ЦПК).

За ознакою гривалості можна визначити:

— строк не пізніше наступного дня від вчинення певної проце­
суальної дії передбачено для:

• оформлення протоколу (ч. З ст. 200 ЦПК);
  
• надіслання апеляційним судом копії заяви про апеляційне
  оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріа­
  лів особам, які беруть участь у справі (ст. 298 ЦПК);
  
• повідомлення судом відповідного відділу державної вико­
  навчої служби про подання скарги (ст. 384 ЦПК)
  

— 24-х годинний строк встановлений для таких випадків:

• психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє
  до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку,
  якщо відповідно до закону госпіталізація у примусовому
  порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і ви­
  знана доцільною комісією лікарів-психіатрів (ч. 4 сг. 280
  ЩІК);
  
• розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги
  у примусовому порядку шляхом госпіталізації особи до
  психіатричного закладу (ч. 1 ст. 281 ЦПК);
  
• подання заяви про обов'язкову госпіталізацію до протиту­
  беркульозного закладу або про продовження лікування з
  часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу
  (ст. 284 ЦПК).
  

— дводенний строк встановлюється для:

• розгляду судом заяви про забезпечення позову, що наді­
  йшла до подання позовної заяви (ч. 2 ст. 153 ЦПК);
  
• розгляду судом заяви, що подана особою, щодо якої вжито
  заходи забезпечення позову без її повідомлення (ч. 2
  ст. 154 ЦПК).
  

— триденний строк передбачений для:

видачі судового наказу по суті заявлених вимог у разі

прийняття заяви чяіуиача про видачу судового наказу

(ст. 102 ЦПК);

набрання судовим наказом законної сили у випадку, коли в

цей період не надійшла заява від боржника (ст. 105 ЦПК);

надіслання копій ухвал стягувачеві та боржникові після її

постановления (ст. 106 ЦПК);

розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги

у примусовому порядку шляхом психіатричного огляду

(ч. 1 ст. 281 ЦПК);

розгляду судом справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження ліку­вання після відкриття провадження у справі (ст. 285 ЦПК); надіслання судом першої інстанції справи до апеляційного суду (ст. 296 ЦПК);

вирішення суддею-доновідачем иніаїшя про прийнятім апеля­ційної скарги до розгляду апеляційним судом (ст. 297 ЦПК); подання мирової угоди, укладеної між сторонами, або від­мови с іяі увача від примусового виконання в процесі вико­нання рішення (ч. 1 ст. 372 ЦПК),

звернення учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, до суду п скар­гою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державною виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи, у разі оскарження поста­нови про відкладення провадження виконавчих дій (ст. 385

ЦПК),

і надіслання судом стягувачеві та боржникові копії ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іно­земного суду або про відмову у задоволенні клопотання і цього питання (ст. 395 ЦПК);

» надіслання судом заінтересованим особам копії ухвали про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не піддягає примусовому виконанню, з дня постановления ух­вали (ч. 8 ст. 401 ЦПК).

— п 'ятиденний строк встановлюється у випадках, коли:

• судом розглядається заява боржника про скасування судово­го наказу, що подана в установлений строк (ст. 106 ЦПК);

88

Глава 10.


Строки у цивільному проикі


• розглядається заява про забезпечення доказів (ч. 2 ст. 135
ЦПК);

• особи, які не миють можливості подані доказ, який вимагає
сул, взагалі або у встановлені судом строки повідомляють
суд (ч. 4 ст. 137 ЦПК);

• розглядаються зауваження щодо технічного запису судово­
го засідання чи журналу судового засідання (ч. 4 ст. 199
ЦПК);

• залежно від складності справи відкладається складання пов­
ного рішення (ч. З ст. 209 ЦПК);

• видаються копії судового рішення особам, які брали участь
у справі, на їхню вимоіу (ч. 2 ст. 222 ЦПК);

• видаються копії судового рішення особам, які брали участь
у справі, але не були присутні у судовому засіданні (ч. З
ст. 223 ЦПК);

• копія заочного рішення направляється рекомендованим лис­
  том із повідомленням відповідачам, які не з'явилися в су­
  дове засідання (ст. 227 ЦПК);
  
• подасться заява про апеляційне оскарження ухвали суду пер­
  шої інстанції (ст. 294 ЦПК);
  
• розглядається справа про розкриття банком інформації, яка
  містить банківську таємницю (ч. 1 ст. 289 ЦПК);
  
• оскаржується ухвалене судом рішення особою, щодо якої
  банк розкриває банківську таємницю, або заявником до
  апеляційного суду (ч. З ст. 290 ЦПК);
  
• проводиться попередній розгляд справи в касаційному про­
  вадженні після складення доповіді суддею-доповідачем
  (ст. 332 ЦПК);
  
• здійснюється письмове повідомлення боржника про надхо­
  дження клопотання про надання дозволу на примусове ви­
  конання рішення іноземного суду (ст. 395 ЦПК);
  
• суд письмово повідомляє заінтересовану особу про надхо­
  дження клопотання про визнання рішення іноземного суду,
  що не підлягає примусовому виконанню (ст. 401 ЦПК).
  

— семиденний строк встановлюється у разі:

• вручення судової повістки про виклик особі, яку виклика­
  ють (ч. 4 ст. 74 ЦПК);
  
• подання суду особами, які беруть участь у справі, письмо­
  вих зауважень щодо неповноти або неправильності їх запн-
  су, у разі їх ознайомлення із технічним записом або журна­
  лом судовою засідання (ч. 1 ст. 199 ЦПК);
  

направлення справи до суду першої інстанції, який її роз­глядав, після закінчення апеляційною провадження (ст. 322 ЦПК);

направлення справи до суду, який її розглядав, після закін­чення касаційного провадження (ст. 352 ЦПК).

- десятиденний строк передбачений для: вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі (ст. 122 ЦПК);

подання заявником позовної заяви, коли цьому передувала заява про забезпечення доказів або позову (ч. 4 ст. 133 та ч. 4 ст. 151 ЦПК);

подання заяви до суду особою, щодо якої вжито заходи за­безпечення позову без її повідомлення, про скасування та­ких заходів (ч. 2 ст. 154 ЦПК);

розгляду заяви про роз'яснення рішення суду (ч. З ст. 221 ЦПК);

подання заяви про перегляд заочного рішення (ч. 2 ст. 228 ЦПК);

розгляду заяви про надання психіатричної допомоги у при­мусовому порядку шляхом надання амбулаторної психіат­ричної допомоги, її продовження та продовження госпіта­лізації (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

подання апеляційної скарги на ухвалу суду (ст. 294 ЦПК); вчинення судцсю-доновІдачем низки дій, пов'язаних із за­безпеченням апеляційного розгляду справи (ст. 301 ЦПК); вирішення суддею-доповідачем питання про прийняття ка­саційної скарги до розгляду касаційним судом (ч. 1 ст. 327 ЦПК);

витребування судом касаційної інстанції справи, надсилан­ня копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів осо­бам, які беруть участь у справі, і встановлення строку, про­тягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу (ч. 1 ст. 328 ЦПК);

подання заяви про приєднання до касаційної скарги (ст. 329 ЦПК);

підготовки доповіді суддею-доповідачем, у якій він викла­дає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду каса­ційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які бе­руть участь у справі (ст. 331 ЦПК);

90

Глава 10.

'

Строки у цивільному процесі

91


постановления ухвали суддсю-доповідачсм про надходжен­ня скарги, оформленої без дотримання вимог, або у разі не­сплати суми судового збору чи неоплат витрат на інфор­маційно-технічне забезпечення розгляду (ст. 355 ЦПК); розгляду заяви про поновлення пропущеного строку (ч. 2 ст. 371 ЦПК);

розгляду судом питання про тимчасове влаштування дити­ни до дитячого або лікувального закладу (ч. 2 ст. 374 ЦПК);

розгляду судом подання державного виконавця (ст. 375 ЦПК); розгляду судом питання про вибуття однієї із сторін вико­навчого провадження (ч. 2 ст. 378 ЦПК); розгляду судом питання про визначення частки манна бор­жника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ч. 2 ст. 379 ЦПК);

подання учасником виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої поса­дової особи державної виконавчої служби під час виконан­ня судового рішення (ст. 385 ЦПК);

розгляду такої скарги у судовому засіданні за участю заяв­ника і державного виконавця або іншої посадової особи де­ржавної виконавчої служби, рішення, дія чн бездіяльність якої оскаржуються (ст. 386 ЦПК).

п 'ятнадцятидешшй строк встановлюється, коли: призначається справа до розгляду після закінчення дій під­готовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК); розглядається заява про перегляд заочного рішення (ст. 230 ЦПК);

вирішується питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи (ст. 356 ЦПК).

двадцятидешшй строк мас місце, коли подається апеляцій­на скарга на рішення суду після подання заяви про апеля­ційне оскарження (ст. 294 ЦПК). місячний строк передбачений для:

призначення і проведення попереднього судового засідання (ст. 129 ЦПК);

подання скарги у зв'язку із винятковими обставинами (ст. 355 ЦПК);

• повідомлення суду та заявника про виконання відповідним
органом державної виконавчої служби ухвали суду (ст. 389
ЦПК).

— двомісячний строк мас місце у випадках:

• пред'явлення позову заявником до держателя втраченого
  цінного папера на пред'явника або векселя (ч. 2 ст. 265
  ЦПК);
  
• подання касаційної скарги (ч. 1 ст. 325 ЦПК).
  

— тримісячний строк встановлюється для:

• призначення справи до розгляду, якщо держатель втрачено­
  го цінного паперу на пред'явника або векселя не надаси.
  заяви до суду про свої права на цінний папір або вексель
  (ч. 1 ст. 266 ЦПК);
  
• подання заяви фізичної особи або її законного представни­
  ка про припинення надання особі психіатричної допомоги у
  примусовому порядку (ч. 5 ст. 280 ЦПК);
  
• подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими об­
  ставинами (ст. 362 ЦПК).
  

• річний строк застосовується для встановлення часових
  меж, в яких може вирішуватися питания про поважні при­
  чини пропуску строку па касаційне оскарження (ст. 325
  ЦПК).
  
• трирічний строк встановлений на випадок пред'явлення
  рішення іноземного суду до примусового виконання в Ук­
  раїні (ст. 391 ЦПК) тощо.
  

§ 2. Обчислення, зупинення, поновлення і продовження цивільних процесуальних строків

Відповідно до ст. 68 ЦПК, строки, які встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями. В окре­мих випадках, цивільні процесуальні строки можуть обчислю­ватись і годинами (ст.ст. 280, 281, 284 ЦПК). Вони можуть та­кож визначатись вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (наприклад ст. 381 ЦПК).

Однак у будь-якому разі строк, як категорія темпоральна, с періодом часу, який мас початок та завершення. Початком перебігу цивільного процесуального строку є наступний день після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 69 ЦПК). Однак коли строк обчис­люється годинами, то початком його перебігу повинна бути

92

Глава 10.


(Ліоні ииіраїм

93


фактична година, яка відповідає вчиненню дій, з якими закон пов'язує початок перебігу процесуального строку.

Щодо закінчення цивільного процесуального строку, то відповідно до ст. 70 ЦПК строк, обчислюванні! роками, закін­чується у відповідні місяць і число останнього року строку. Коли ж строк обчислюється місяцями, то він закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Однак бувають ви­падки, коли закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не мас. Тоді цивільний процесуальний строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний. святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку с перший після нього робочий день. У разі встановлення зв'язку строку із настанням псиної події, яка повніша неминуче наста-ш, іо нін закінчується наступного дня після настання події.

Конкретним терміном завершення строку є 24 година його останнього дня. Однак велика кількість процесуальних дій на­пряму пов'язані із завершенням робочого часу, наприклад, із робочими годинами суду. В цьому випадку строк закінчується у момент закінчення останнього часу робочого дня. При цьо­му строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові коші и здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.

Правовими наслідками пропущеним цивільних процесуаль­них строків с те, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Однак перебіг цивільних процесуальних строків може бути не безперервним. За певних обставин в нього можуть втрути­тись різноманітні обставини, з якими закон пов'язує його зу­пинення. Підставою для зупинення перебігу процесуальних строків відповідно до ст. 71 ЦПК є зупинення провадження у справі. Початок такого зупинення пов'язується з моментом на­стання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження.

В окремих випадках закон встановлює можливість понов­лення чи продовження цивільного процесуального строку (ст. 73 ЦПК). Суд поновлює або продовжує строк, встановле­ний відповідно законом або судом, за клопотанням сторони

або іншої особи у разі його пропущений з поважних причин. При цьому поважність причин пропуску строку визначається виключно судом.

Питання про поновлення чи продовженій пропущеного строку вирішується виключно судом, якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати доку­мент чи доказ. При цьому, про місце і час розгляду цього пи­тання повідомляються особи, які беруть участь у справі, однак їх присутність не є обов'язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку може бути вчинено ту дію або подано тон документ чи доказ, стосовно якого заявле­но клопотання, про що судом постановляється ухвала.