Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник

Вид материала

Документы

Содержание 94 Глава II. Українська інвестиційна галета. — 2002. — 9 квітня. Ціна позову Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгля­ду справи Витрати па правову допомогу Витрати, пов'язані

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко, 1204.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки України Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, 1600.9kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 1320.57kb.
• Економіка регіонів (областей) україни навчальний посібник Рекомендовано Міністерством, 31.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 6296.28kb.
• СІ. Чорнооченко цивільний процес, 7361.43kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• Міністерство освіти І науки України Прикарпатський національний університет імені Василя, 4186.5kb.

Глава 11. СУДОВІ ВИТРАТИ

§ 1. Поняття та види судових витрат

Провадження по справі передбачає певні ірошові витрати, що виникають у зв'язку з проведенням огляду на місці, експерти­зи, притягненням свідків, експертів, спеціалістів, розшуку від­повідача іа пішими діями.

Метою встановлення судових витрат є застереження сторо­ни (позивача) від поданим явно необгрунтованого позову, спо­нукання сторін до добровільного виконання своїх обов'язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночас­но є і частковим відшкодуванням витрат держанії на здійснен­ня правосуддя.

Відповідно до ст. 79 ЦПК до (удових витрат належать:

• судовий збір;
  
• витрати, пов'язані з розглядом справи.
  

Розмір судового збору, порядок його сплати > звільнення від сплати встановлюються законом (п. 2 ст. 79 ЦПК). Відпо­відно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК до набрання чинності законом, який регулює порядок його спла­ти і розміри, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для держав­ного мита. Останнє справляється державними органами у ви­гляді грошового збору з фізичних та юридичних осіб за вчи­нення окремих дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Розмір державного мита залежить від ціни позову та виду дій, що ним обкладаються.

94

Глава II.

Судові витрат


До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, нале­жать витрати:

• на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;
  
• на правову допомогу;
  
• пов'язані з явкою до суду сторін та їх представників;
  
• пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів
  та проведенням судових експертиз;
  
• пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знахо­
  дження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду
  справи.
  

Розмір витрат, пов'язаних з розглядом судової справи (за винятком витрат на інформаційно-технічне забезпечення), на відміну від судового збору, залежить від фактичних затрат, пов'язаних з участю у справі свідків, експертів, перекладачів і з виконанням ними своїх функцій.

Правовий режим судових витрат врегульований ст.ст. 79-89 ЦПК та іншими законодавчими та незаконними актами.

§ 2. Судовий збір

До набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, слід керуватись: Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Інструкцією про по­рядок обчислення та справляння державного мита, затвердже­ною наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15^і та іншими законодавчими актами. Державне мито справляється із:

• позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремою провадження.
  
• апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що
  набрали законної сили, а також за видачу судами копій до­
  кументів.
  

Розмір державного мита встановлюється у відсотковому від­ношенні до ціни позову або до неоподаткованого мінімуму до­ходів громадян (далі — НМДГ)², що діє на час сплати держав­ного мита.

Українська інвестиційна галета. — 2002. — 9 квітня.

На сьогодні податкове законодавство відмовилось від понятті "неоподат­ковуваний мінімум доходів громадин", однак відповідно до її. 22.S ст. 22 Закону України "Про оподаткування доходів фпмчннх осіб" віз 22 травна 2003 р. (ВВР. — 2003. — № 37. — Ст. 308) для цілей таконолавчих актів, в яких застосовується таке поняття, використовується сума у розмірі 17 гри­вень.

В)

пі

в) г)

Державне мито справляється в такому розмірі ставок: н позовних заяв — 1 відсоток ціни позову, але не менше З НМДГ і не більше 100 НМДГ;

зі скарг за неправомірні дії органів державною управління і службових осіб, що ущемляють права іромадян, — 0,2 НМДГ;

Із позовних заяв про розірвання шлюбу — 0,5 НМДГ; із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу — 1 НМДГ;

и позовних мян про розірвання шлюбу з особами, визнани­ми у встановленому порядку безвісно відсутніми чи недієз­датними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не ме­нше трьох років — 0,2 НМДГ;

із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших по­зовних заяв нсманнового характеру (або таких, що не під-ініаюгь оцінці) — 0,5 НМДГ;

із заяв (скарг) у справах окремого провадження — 0,5 НМДГ; із позовних заяв і нереддоговірних спорів — 0,5 НМДГ; В позовних заян про розгляд питань захисту честі та ітдності: із позовних заяв пеманнового характеру — 1 НМДГ; її позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 НМДГ — 1 відсоток ціни по­зову, але не менше 1 НМДГ;

із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 НМДГ — 5 відсо­тків ціни позову;

із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 НМДГ — 10 відсотків ціни позову;

її апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, — 50 відсотків ставки, що під­лягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й ска­рги, а з майнових спорів — ставки, обчисленої виходячи і оспорюваної суми;

и позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай — 0,1 відсотка ціни позову; за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду, 0,03 НМДГ за кожний аркуш ко-

-ч,

Глава II.

С) лові він pa і н

97


пії (ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про держав­не мито").

У справах наказного провадження встановлена спеціальна ставка судового збору, а саме у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка призначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження (ст. 99 ЦПК) У разі відмови у видачі судового наказу, сплачений су­довий збір не повертається, а може бути зарахований як час­тина сплати судового збору при зверненні з відповідною позов­ною заявою.

Ціна позову складається з грошової суми в гривнях, яка відображає заявлену грошову матсріально-ііравову вимогу по­зивача до відповідача і визначається за правилами, встановле­ними ст. 80 ЦПК.

Ціна позову визначається:

1. у позовах про стягнення ірошових коштів — сумою, яка
   стягується;
   
2. у позовах про визнання права власності на майно або його
   ЫГгрсоу нашій нар і іс по м.іин.і.
   
3. у позовах про стягнення аліментів — сукупністю всіх ви­
   плат, але не більше ніж за шість місяців;
   
4. у позовах про строкові платежі і видачі — сукупністю всіх
   платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
   
5. у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі —
   сукупнії, по плаїсжів або видач за три роки;
   
6. у позовах про зменшення або збільшення платежів або ви­
   дач — сумою, на яку зменшуються або збільшуються пла­
   тежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
   
7. у позовах про припинення платежів або видач — сукупніс­
   тю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж
   за один рік;
   
8. у позовах про розірвання договору найму (оренди) або до­
   говору найму (оренди) житла — сукупністю платежів за
   користування майном або житлом протягом строку, що за­
   лишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три
   роки;
   
9. у позовах про право власності на нерухоме майно, що на­
   лежить фізичним особам на праві приватної власності, —
   дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно,
   шо належить юридичним особам, не нижче його балан­
   сової вартості;
   

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних ви­мог, — загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відпо­відає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'яв­лення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягнен­ням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при ви­рішенні справи (ст 80 ЦПК).

§ 3. Витрати, пов'язані із розглядом справи

До витрат, пов'яшиих h розглядом справи, належать:

1. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
   справи (ст. 81 ЦПК);
   
2. витрати на правову допомогу (ст. 84 ЦПК);
   
3. витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою
   до суду (ст. 85 ЦПК);
   
4. витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, пере­
   кладачів та проведенням судових експертиз (ст, 86 ЦПК);
   
5. витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем
   їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для
   розгляду справи (ст. 87 ЦПК).
   

Правове регулювання підстав та порядку сплати витрат, по­в'язаних із розглядом справи, здійснюється, крім ЦПК, рядом інших законодавчих актів. До них слід віднести Інструкцію про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати вина­городи особам, шо викликаються до органів дізнання, попере­днього слідства, прокуратури, суду або до органів, у прова­дженні яких перебувають справи про адміністративні правопо­рушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій екс-псріів і спеціалістів, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710^і, Постанову Ка­бінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. № 78 "Про виз­начення розміру витрат, пов'язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах"" та ін.

¹ ЗП України 19%. — Ні 35, Урядовий кур'ср. — 1995. — 7 лютого.

98

II.

('улові емірат


Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгля­ду справи — це ті витрати, що пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також з виготовленням та видачею копій судових рішень (ст. 81 ЦПК). Вони не залежать від фактичних витрат, пов'язаних зі здійсненням цих процесуальних дій, а встанов­люються відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Мініс­трів України.

За наявністю та порядком сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу справи цивільного судочинства поділяються на три ірупн:

• справи, в яких ці витрати підлягають сплаті при зверненні
  до суду;
  
• справи, в яких витрати при зверненні до суду не сплачу­
  ються, а покладаються на сторони після вирішення спору;
  
• справи, в яких витрати на інформаційно-технічне забезпе­
  чення не стяіються.
  

За загальним правилом, витрати на інформаційно-технічне забезпечення рочгляду справи підлягають сплаті при зверненні до сулу. V разі їх несплати настають наслідки, визначені ст. 121 ЦПК.

Не імдлні иіоп. оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформа­ційно-технічне забезпечення у справах про:

• поновлення на роботі;
  

• стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, ви­
  хідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;
  
• відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкод­
  женням здоров'я або смертю фізичної особи;
  

• стягнення аліментів;
  
• визнання батьківства або материнства.
  

Взагалі не підлягають оплаті витрати на інформаційно-тех­нічне забезпечення у справах про:

• обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання
  фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздат­
  ності фізичної особи;
  

• надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
  

• надання особі психіатричної допомоги в примусовому по­
  рядку;
  

• обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
  

• відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішен­нями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду (ст. 81 ЦПК).

Витрати па правову допомогу — це витрати, що по­в'язані з оплатою юридичної допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. Як правило, такі витрати несуть сторо­ни, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу по­винен бути встановлений законом (ст. 84 ЦПК).

До витрат, пов'язаних is залученням учасників цивіль­ного процесу (свідків, спеціалістів, перекладачів) та проведен­ням судових експертиз належать: витрати, пов'язані з пере­їздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, пере­кладачів, експертів, нлиманним ними житла, а також проведен­ням судових експертиз. Ці витрати несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, пере­кладача та проведення судової експертної

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо кло­потання про проведення експертизи заявлено обома сторона­ми, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплаты судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а та­кож компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичай­них занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компен­сація за відрив від звичайних занять — пропорційно до роз­міру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліс­та, перекладача.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, при­значення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні втрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України (ст. 86 ЦПК).

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залу­ченням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням су-

100

Глава П.

Судові им гра ги

101


довнх експертиз, встановлений Інструкшсю, затвердженою по­становою Кабінету Міністрів України Лї 710 від 1 липня 1996 р.

Витрати, пов'язані і проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання заявлено обома сторона­ми — обидві сторони порівну.

Розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огля­ду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, повинен встановлюватися Ка-бінегом Міністрів України (ст. 87 ЦПК).

§ 4. Розподіл судових витрат

Цивільне процесуальне законодавство встановлює правила розподілу судових витрат залежно від того, на користь якої сторони (позивача чи відповідача) ухвалено рішення по справі

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвале­но рішення, суд присуджус з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задо-волено частково, судові виграш присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відпо­відачеві пропорційно до неї частини позовних вимог, у за­доволенні якої позивачеві підмовлено.

У випадку, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішен­ня, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони сія-гуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропор­ційно до задоволеної чи відхиленої частий вимог. Якщо оби­дві сторони звільнені від оплати судових втрат, вони компен­суються за рахунок держави; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, вій сіяіуі н.ся і відповідача в дохід держави пропорційно до задо­воленої час піни вимог.

У разі залишення позову без задоволення, закриття прова­дження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрат, понесе­ні відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаю­чи справи на новий розгляд, змінам рішення або ухвалює но­ве, відповідний суд змінює розподіл судових витрат (ст. 88 ЦПК).

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а випрати відповідача за но­го заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не під­тримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем піс­ля пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витри з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передба­чили порядку розподілу судових витрат, кожна у справі несе половину судових витрат. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без роз­гляду відповідач мас право заявити вимоги про компенсацію понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внас­лідок необгрунтованих дій позивача (ст. 89 ЦПК).

Суд наділений правом відстрочення та розстрочення спла­ти судових витрат. Підставою для відстрочення або розстро­чення сплати судових витрат є майновий стан сторони і стосу­ється воно тільки сплати судового збору чи витрат на інфор­маційно-технічне забезпечення розгляду справи. Суд постанов­ляє про цс ухвалу, в якій визначм сірок, в межах якого слід довнести грошові кошти, але не пізніше ніж до ухвалення рішення у справі.

Коли оплата судових витрат була відстрочена або розстро­чена до ухвалення рішення і у встановлений судом строк су­дові виграти не були оплачені, заява залишається без розгляду або витрати стягуються за рішенням суду у справі.

З цих же підстав суд може зменшити розмір належних до ОПШПЯ судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільниш від їх оплати. На відміну від відстрочення чи роз­строчення сплати судових витрат (ч. І ст. 82 ЦПК), зменшен­ня належних до сплати витрат поширює гься на усі судові вит­рати.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про за­безпечення доказів або позову розмір судового збору зменшу­ється на розмір судового збору, сплаченого за відповідну зая­ву про забезпечення доказів або позову (ст. 82 ЦПК). Це ж правило застосовується у разі подання позовної заяви у випад ку відмови у видачі судового наказу (ст. 99 ЦПК).

Сплачений судовий збір може бути повернутий за ухвалою суду у разі: І) зменшення розміру позовних вимог або внесення судовою

збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;

102

12.

Юридична ВІЛПОКІЛЯ.ІМІІСІІ. ) цивільному процесі

103

2. повернення заяви або скарги;
   
3. відмови у відкритті провадження у справі;
   
4. залишення заяви або скарги без розгляду;
   
5. закріпім провадження у справі (ст. 83 ЦПК).
   

Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухва­лою суду у разі:

1. внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено
   законодавством;
   
2. повернення заяви або скарги;
   
3. відмови у відкритті провадження у справі;
   
4. закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа
   не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства;
   
5. залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених
   іш. І, 2 і 8 ст. 207 ЦПК.