Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник

Вид материала

Документы

Содержание Підсудність цивільних справ з іноземним елементом Список літератури Загальна частина Особлива частина Спеціальна частина Алфавітно-предметний покажчик Система цивільного Нововнявлсні обставини 259

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко, 1204.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки України Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, 1600.9kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 1320.57kb.
• Економіка регіонів (областей) україни навчальний посібник Рекомендовано Міністерством, 31.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 6296.28kb.
• СІ. Чорнооченко цивільний процес, 7361.43kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• Міністерство освіти І науки України Прикарпатський національний університет імені Василя, 4186.5kb.

Глава 26.

МЬпмролиий цивільний процес

277


винятками, встановленими законодавством. Зокрема, нілиоіи.і но до ст. 410 ЦПК іноземні фізичні та юридичні особи, особи без громадянства, іноземні держави (їх органи та посадові осо­би) та міжнародні організації маки і. право звергатися за за­хистом своїх прав та законних інтересів до судів України та можуть бути суб'єктами цивільних процесуальних правовідно­син.

Національне законодавство України встановлює національ­ний правовий режим в галузі захисту прав та інтересів інозем­них осіб. Це означає, що на іноземців, осіб без іромадянства, іноземні організації поширюється такий самий режим, як і на фізичних та юридичних осіб України, однакові процесуальні права (ст. 22 Закону України "Про правовий статус інозем­ців"). Причому поширення національних засад на вищевказа­них осіб ґрунтується на принципі безумовності, тобто не по­в'язане з якими-небудь вимогами щодо обов'язковості прожи­вання останніх на території України тощо.

Цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність іно­земця визначається правом держави, іромадянином якої він є. Цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність особи без громадянства — правом держави, в якій ця особа постійно або переважно проживає. Проте, навіть якщо особа відповідно до права своєї держави не є процесуально дієздатною, вона може бути визнана такою на території України, якщо вона м;к цивільну процесуальну дієздатність відповідно до цивільного процесуального законодавства України.

Процесуальна правоздатність іноземної юридичної особи визначається правом держави, в якій її засновано. Тому право-суб'ектність цієї категорії учасників цивільних процесуальних правовідносин мас бути підтверджена документами відповід­ної держави, які повинні бути леїипізовані з особливостями, визначеними Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іно­земних офіційних документів (5 жовтня 1961 p.).

Отже, норми національного права, якими визначаються правила процесуальної правосуб'гктності, підвідомчості та підсудності справ з іноземним елементом, процесуального ста-новиша учасників справи, поширюються па фізичних та юридичних осіб іноземних держав незалежно від того, чи пе­редбачено законодавством їхніх держав рівнозначні права для іромадян та юридичних осіб України. Проте законом України можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо фізичних та юридичних осіб тих держав, в яких допускаються спеціаль-

ні обмеження цивільних процесуальних прав фізичних або юридичних осіб України

Суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин мо­жуть бути не тільки вищевказані особи, а й іноземні держави. На відміну від всіх інших суб'єктів, іноземні держави користу­ються судовим імунітетом (від лат. immunitas —■ недотор­каність, звільнення від чого-небудь): до іноземної держави не може бути пред'явлений позов, застосовано забезпечення по­зову, звернене стягнення на її майно, що знаходиться на тери­торії іншої держави. Отже, судовий імунітет базується на су­веренній рівності держав і полягає у непідсудності іноземних держав суду інших держав. В деяких країнах судовий імунітет держави надасться лише у разі, якщо йдеться про дії держави публічно-правового характеру. В Україні зберігапься дія прин­ципу абсолютного імунітету, тобто іноземці, як і громадяни України, можуть пред'явити позов до іноземної держави, про­сити сул про забезпечення позову шляхом звернення стягнен­ня на її майно, що (находиться на території України, лише за згодою компетентних органів відповідної іноземної держави.

Судовий імунітет поширюється також на акредитовані в Україні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, їх службових осіб. На відміну віл ІШЯЄМ-них держав, вони псиїиіають юрисдикції судів України, проте лише в межах, визначених принципами іа нормами міжнарод­ного права або міжнародними договорами з відповідною дер­жавою.

Процесуальна правоздатність міжнародної організації ви­значається на основі міжнародного договору, відповідно до якого її створено, її установчих документів або угоди з комис і сінним органом України.

Міжнародні організації шдмгшоїь юрисдикції судів Украї­ни у цивільних справах у межах, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або законами України.

§ 3. Підсудним і. цивільних справ з іноземним елементом. Підготовка та розгляд справи

Підсудність цивільних справ з іноземним елементом — це КОМЯ*т*НЦІЯ національних судів (зокрема судів України) щодо розгляду та вирішення цивільних справ та вчинення окремих процесуальних дій за участю іноземного елемента.

278

Глава 26.

Міжіїиро.іннй іінві.іі.ішн промес

279


Підсудність у справах, в яких беруть участь іноземні особи, а також у спорах, в яких хоча б одна з сторін проживає за кордоном, визначається законодавством України. Тобто при вирішенні питання про розгляд цивільних справ з іноземним елементом в Україні діє так званий "закон суду", за яким застосовуються правила загальної територіальної, альтернатив­ної, виключної та договірної підсудності.

Проте, вирішуючи питання про підсудність цивільних справ з іноземним елементом, слід враховувати не тільки норми внут­рішньодержавного права, а й колізійні, які містяться в конвен­ціях і двосторонніх договорах України їй інших держав про правову допомогу. Наприклад, за загальним правилом внутріш­ньої територіальної підсудності позов подається за місцем пос­пит» о проживання (місцезнаходження) боржника. Якщо піка особа не має в Україні місця проживання, позов може бути пред'явлено за місцем знаходження ного майна тошо.

Проте, за угодою сторін, одна з яких є іноземним елемен­том, конкретна шпилька справа, підсудна національному суду, може бути віднесена до юрисдикції іноземної держави чи, нав­паки, справа, підсудна іноземному суду, може бути в силу угоди сторін віднесена до юрисдикції місцевого суду. Угоди сторін, якими визначається підсудність, називають пророгацій-ними угодами.

На стадії підготовки такої справи до судового розгляду суддя має вирішити питання про належність поданих сторона­ми доказів, допустимість засобів доказування і, якщо необхід­но, вирішити клопотання сторін про витребування доказів, у тому числі на території іншої держави.

Оскільки суди України можуть діяти тільки в межах тери­торії нашої держави, виконання такої та ряду інших проце­суальних дій за межами України можливе лише шляхом звер­нення за сприянням до судових органів інших держав (судове доручення), яке охоплюється поняттям "міжнародної правової допомоги".

Суди України можуть звергатися до іноземних судів з до­рученням про виконання окремих процесуальних дій. Порядок таких зносин регулюється законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Вітчизняні суди виконують передані їм в установленому порядку доручення іноземних судів про проведення окремих

процесуальних дій (вручення повісток та інших документів, допит сторін і свідків, проведеним експертизи, огляду на місці тошо), за винятком випадків, коли виконання доручення: пору­шує суверенітет України або загрожує національній безпеці України; не належить до юрисдикції цього суду. Процесуаль­ний порядок виконання судових доручень у кожній країні ре­гулюється її внутрішнім законодавством та міжнародними до­говорами, в яких вона бере участь (зокрема Конвенцією від 18 березня 1970 p.).

Ma стадії підготовки при визначенні судом складу осіб, які беруть участь у справі, та забезпеченні їх своєчасної явки в судове засідання, у міжнародному цивільному процесі можуть використовуватися судові виклики та повідомлення. Особли­вість вчинення цієї процесуальної дії полягає в тому, що по­вістки національного суду на території України мають обо­в'язковий харакіер для одержувача, а за межами нашої держа­ви вони втрачають обов'язковість.

Для того, щоб забезпечити вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Україна приєдналась до відповідної Конвенції (15 листопада 1965 p.), якого передбачено вимоги до оформлення докумен­тів, що передаються для вручення в іншій державі, порядок та способи вручення документів.

Розгляд цивільних справ з іноземним елементом здійсню­ється за "законом суду", тобто, якщо справа розглядатиметься судом України, то розгляд відбувається в порядку, передбаче­ному цивільним процесуальним законодавством України.

При вирішенні цивільної справи з іноземним елементом суд, як правило, застосовує норми національного права. Однак відповідно до ч. 6 ст. 8 ЦПК норми права інших держав засто­совуються судом лише у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд може застосову­вати не тільки іноземні закони, але й звичаї та судову практи­ку в тих межах, у яких останні визнаються джерелами нрава у відповідних державах. Причому, норми права інших держав мають застосовуватися відповідно до їх офіційного тлумачен­ня та практики застосування. Тому для застосування норми іноземного права сул перш за все повинен з'ясувати її зміст. З цією метою суд може звернутися до Міністерства юстиції

280

I ....... 26.

Міжнародний пін,і.11.мни пронес

281


України ЧИ інпіоіо компетентного органу або залучити експер­тів.

(місі права може встановлюватись не іин.ки судом, а й сторонами, які в цьому заінтересовані. Наприклад, відповідно до ст. 9 ЦПК особи, які беруть участь у справі, можуть пода­на і и відповідні документи, шо підтверджують іміст норм пра­ва іншої держави, на які вони посилаються и підтвердження своїх вимог або заперечень, а також іншими засобами сприяти суду у з'ясуванні їх змісту.

Якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на вжи­ті з цйю метою заходи, в розумні строки не з'ясовано, суд за-стосовує відповідні норми законів та інших нормативно-право-внх актів України

Провадження в цивільних справах з іноземним елементом здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, чин­них на час вчинення конкретних процесуальних дій, розгляду іа вирішення справи Тому для застосування норми іноземно­го права суд повинен не лише з'ясувати її зміст, а й перекона­тися, що норма с чинною на момент застосування.

§ 4. Вижатій га викопаний рішень іноземних судів в Україні

Юридична сила рішення суду певної держави обмежена іери-торісю цісї держави Проіе за умов, передбачених ЦПК, Зако­ном України "Про визнання та виконання и Україні рішень іноземних судш" іа міжнародними договорами України, рішення іноземних судів можуть визнаватися та виконуватися на території нашої держави

Рішений іноземного суду може бути пред'явлене до приму­сового виконання в Україні нроіягом трьох років з дня наб­рання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусо­вого виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки (ст. 391 ЩІК).

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подасться до суду за місцем прожи­вання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не маг місця проживання (перебування) або місце­знаходження на пригори України, або останнє невідоме. ВИ» і,шия про надання дозволу на примусове виконання рішення

іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майне боржника. Таке клопотання, як правило, пода­сться безпосередньо заінтересованою особою (стягувачем), проте, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язко­вість яких надана Верховною Радою України, передбачено по­дання такого клопотання через органи державної влади Украї­ни, суд приймає до розгляду клопотання, шо надійшло через орган державної влади України (ст. 393 ЦПК).

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду мас відповідати вимогам ЦПК щодо форми та змісту (ст. 394). Крім того, окремо законодавчо ви­значено перелік документів, що мають додаватися до такого клопотання. Як правило, цей перелік визначається міжнарод­ним договором з відповідною іноземною державою, проте, як­що такого договору немає або в ньому немає вказівок з цього приводу, то застосовується положення ч. 2 ст. 394 ЦПК. У ра­зі подання клопотання, яке не відповідає вищевказаним вимо­гам, суд залишає його без розгляду та повертає клопотання ра­зом з доланими до нього документами стягувачеві або його представникові.

Порядок розгляду га вирішення клопоіання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а також порядок оскарження відповідного судового рішення ви­значено ЦПК. У разі задоволення клопотання, на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд ви­дає виконавчий лист, який надсилається для виконання в по­рядку, встановленому законом.

Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, розглядається та вирішуєть­ся в тому самому порядку, що і рішення, яке підлягає приму­совому виконанню, з окремими особливостями, визначеними ЦПК: особливий субЧкіниіі склад учасників процесу (немає стягувача і а боржника, є лише заінтересовані особи); специ­фічне правове реї улюнання вимог до оформлення клопотання; своєрідний перелік документів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ЗАГАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

1. Авдеенко НИ. Механизм и пределы регулирующего воздействия
   гражданского процессуального права. — Л., 1969.
   
2. Арапов И. Т. Проблемы теории и практики правосудия по гражда­
   нским делам. — Л., 1984.
   
3. Васьковский Е.В. Учебник гражданского процесса. 2-е изд. — М.,
   1917.
   
4. Викут М.А.. Зайцев ИМ. Гражданский процесс России. Учеб­
   ник. М: Юристі., 1999. — 384 с.
   
5. Гражданский процесс: Учеб. пособие / За ред. Ю.С. Червоно­
   го. — X., 2003. — 352 с.
   
6. Гражданский процесс: Учебник / В.Л. Мусин, Н Л. Чсчнна,
   ДМ. Чечота. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ПБОЮЛ,
   2001. — 544 с.
   
7. Гражданский процесс: Учебник / Отв. ред. ВВ. Ярков. - 5-е
   изд., персраб. и доп. М.: Волтсрс Клувср, 2004. 720 с.
   
8. Гражданский процесс: Учебник / Под ред. М.К. Треушникова. —
   М.: Юриспруденция, 2001. 400 с.
   
9. Гражданский процесс: Учебник / Под ред. ВВ. Комарова — X.:
   Одиссей, 2001. - 704 с.
   

10. Гражданский процесс: Учебник для вузов / Отв. ред. О.К Оси­
    пов. М.: БЕК, 1995. - 462 с.
    
11. Гражданское процессуальное право: Учебник / Под ред.
    М.С. Шакарян. — М.: ТК Вслби, Проспект, 2004. — 584 с.
    
12. Гражданское судопроизводство. Свердловск, 1974.
    
13. Жеруояис И. Сущность советского гражданского процесса. — Ви­
    льнюс, 1969.
    
14. Жуйков В.М. Проблемы гражданского процессуального права. —
    М.: Городсц-издат, 2001. — 288 с.
    
15. Заметки о современном гражданском и арбитражном процессуа­
    льном праве / Под ред. МЛ. Треушникова. — М.: Городен, 2004.
    
16. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних
    справах: 1963-2001 pp. / Упорял. НО. Гуторова, 0.0. Житний. —
    X : Одіссей, 2002. — 400 с.
    
17. Клейнлшн А.Ф. Новейшие течения в советской науке гражданско­
    го процессуального права. — М., 1967.
    
18. Клейпман А.Ф. Советский гражданский процесс. - М., 1954.
    
19. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право України: Практика
    застосування: Иавч. посіб. — X.: Основа. 1993. — 288 с.
    
20. Крошпор В.А. Защита прав и интересов в суде: Научно-практичес­
    кое пособие. — 3-е изд., изм. и доп. — X.: Эспада, 2002. —
    528 с.
    
21. Нове в процесуальному законодавстві України / За ред. Ю.М. Гро­
    шевого. — X., 2002. — 160 с.
    

Список літератури

22. Пискарев И.К. Образцы судебных документов: Практическое по­
    собие. — М.: Городсц, 1998. — 320 с.
    
23. Проблемы науки гражданского процессуального права / Под ред.
    В.В. Комарова. — X.: Право, 2002. - 440 с.
    
24. Решетникова ИВ.. Ярков ВВ. Гражданский процесс. — 2-е изд.,
    персраб. и доп. — М.: Норма-Инфра М, 2001. — 352 с.
    
25. Суицов ВВ., Тітов МІ. Цивільне судочинство в Україні: Законо­
    давство та практика застосування. — X.: Консум, 2001. - 384 с
    
26. Тертишніков В.1. Цивільний процесуальний кодекс України: нау-
    ково-практнчний коментар. — Вил. 6-тс, доп. та перероб. — X.:
    Коисум, 2002. — 408 с
    
27. Тертышников ВИ. Гражданский процесе. Курс лекций. — X.,
    1993.
    
28. Цивільний процес: Навч. посібник / За рсд. Ю.В. Білоусова. —
    К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. 262 с
    
29. Чечина Н.А. Основные направления развития науки советского
    гражданского процессуального права. — Л, 1987.
    
30. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. спе­
    ціальностей вищих закладів освіти. — 2-гс вид., перероб. та
    доп. — К.: Ін Юре, 2001. — 696 с.
    
31. Ярошенко 1С Цивільне процесуальне право: Навч.-метод. посіб­
    ник. — К.: КНЕУ. 2003. — 159 с.
    

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

До глави 1. Загальні положення цивільного процесуального права

1. Боннер А.Г. Применение нормативных актов в гражданском про­
   цессе. — М., 1980.
   
2. Горшенев В.М., Крупнин ВТ.. Мельников Ю.И. и др. Теория юри­
   дического процесса. — X., 1985.
   
3. Елисейкин П.Ф. Предмет, принципы и субъекты советского граж­
   данского процессуального права. — Ярославль, 1980. — 160 с.
   
4. Зайцев ИМ. Процессуальные функции гражданского судопроиз­
   водства. -- Саратов: Изд-во Саратов, ун-та, 1990. — 137 с.
   
5. Иванов СВ. Судебные доказательства в гражданском процес­
   се. — Иркутск, 1974.
   
6. Мельников Ю.И. Природа и содержание норм процессуального
   права в социалистическом обществе: Учебное пособие. — Ярос­
   лавль, 1976.
   
7. Со.югубова Е.В. Римский гражданский процесс. — М.: Городец,
   1997. — 144 с.
   
8. Фархутдинови Я.Ф. Источники гражданского процессуального
   права. — Казань, 1986.
   
9. Формы защиты и осуществления субъективных прав граждан,
   иностранных граждан. X.: Консум, 1999. 176 с.
   

284

СіІИСИК" ііігр.імрн

Синеок .іііерагури

28S

10. Хутыз М.Х. Общее положение гражданского процесса: историки-
    правовое исследование. — М., 1979.
    
11. Чечина Н.А. Воспитательная функция советского гражданского
    процессуального права. — Л., 1972.
    
12. Чечина Н.А. Нормы гражданского процессуального права и их
    применение. — Л., 1965.
    
13. Чечот Д.М. Субъективное право и формы его защиты. — М.,
    1968.
    

До главн 2. Принципи цивільного процесуального права

1. Авдюков М.Г. Принцип законности в гражданском судопроизвод­
   стве. — М., 1970.
   
2. Боннер А.Г. Принцип законности в советском гражданском про­
   цессе. — М„ 1989.
   
3. Боннер А.Т. Принцип диспозитивностн советского гражданского
   процессуального права. М., 1987.
   
4. Омеяьченко МП. Принцип об'єктивної істини в системі принци­
   пів цивільного процесуального права України. - К , 1996.
   
5. Семенов В.М. Конституционные принципы гражданского суло-
   проігзводства. — М., 1982.
   
6. Тараненко В.Ф. Принципы дисполгтнвиостн и состязательности в
   советском гражданском процессе. — М., 1970.
   
7. l/Іпифчн М.Й., Кочер'янц Р.Г. Конституційні основи правосуддя
   в СРСР. - К., 1982.
   

До глави 3. Цивільні процесуальні відносини

1. Гурвич М.А. Гражданские процессуальные правоотношения и про­
   цессуальные действия / Труды ВЮЗИ. - В 3-х т. — М., 1965.
   
2. Джалияов Д.Р. Лица, участвующие в гражданских делах искового
   производства. — Душанбе: Изд-во Душанбинского университета,
   1965. — 64 с.
   
3. Елисейкин П.Ф. Гражданское процессуальное правоотношение.
   Ярославль, 1975.
   
4. Зейдер Н.Б. Гражданские процессуальные правоотношения. —
   Саратов, 1965.
   
5. Мельников А.А. Правовое положение личности в гражданском
   процессе. — М., 1969.
   
6. Мозолин В. П. Гражданское процессуальное правоотношение по
   советскому праву. - М., 1954.
   
7. Чечина Н.А Гражданские процессуальные отношения. — Л.:
   Изл-воЛГУ, 1962.
   
8. Чечот Д.М. Участники гражданского процесса. — М., 1960.
   
9. Шакарян М.С. Субъекты советского гражданского процессуаль­
   ного права. — М-, 1970.
   

10. Штефан М.Й. Підприємство і правосуддя. К., 1992.
    
11. Щеглов В.Н. Гражданское процессуальное правоотношение —
    М., 1966.
    

До главн 4. Сул як суб'єкт цивільного пронесу

1. Бутнеев В.В. Понятие предмета процессуальной деятельности в
   суде и арбитраже. Ярославль, 1985.
   
2. Kovtoe А.Ф. Суд первой инстанции как субъект советскою про­
   цессуального права. Томск, 1983.
   
3. Чудиновский К.А. Подведомственность в системе гражданского и
   арбитражного процессуального права. СПб: Юридический
   центр Пресс, 2004. 306 с.
   

До главн 5. Сторони у цивільному процесі

1. Викут М.А. Стороны — основные лица искового производст­
   ва. — Саратов, 1968.
   
2. Заворотько П.П.. Штефан МИ. Особи, які беруть участь у спра­
   ві. — К., 1967.
   
3. Шакирян М.С. Учение о сторонах в советском гражданском про­
   цессе. — М., 1983.
   
4. Штефан М.Й. Трудовые коллективы и правосудие. — К., 1988.
   
5. Щеглов В.Н. Субъекты советского гражданского процессуального
   права. - Томск, 1979.
   

До глави б. Треті особи у цивільному процесі

1. Аргунов В.Н. Участие третьих лиц в гражданском процессе. —
   М., 1991.
   
2. Ильинская М.М. Участие третьих лиц в гражданском процессе.
   М., 1962.
   
3. Шакарян М.С. Участие третьих лиц в советском іражданском
   процессе. М.: ВЮЗИ. 1990. 39 с.
   

До глави 7. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

1. Банченко-Любимова К.С. Участие прокурора в суде первой инста­
   нции по гражданским делам. — М. 1963.
   
2. Добровольский А.А. Участие органов государственного управле­
   ния в гражданском процессе. — М: Госюригаат, 1958. — 164 с.
   
3. Кац СЮ. Участие прокурора в советском гражданском процес­
   се. — X., 1958.
   
4. Шакарян М.С. Участие в советском гражданском процессе орга­
   нов государственного управления. М.. 1978.
   

До глави 8. Представництво у цивільному процесі

1. Ватман Д.П., Елизаров В.А. Адвокат в гражданском процессе.
   М., 1969.
   
2. Халатин С.А. Представительство в гражданском и арбитражном
   процессе. — М.: Норма, 2002. — 208 с.
   
3. Шерстюк В.М. Судебное представительство по гражданским де­
   лам. - М., 1988.
   
4. Штефан М.Й., Дрижчана Е.Г., Гусев Е.В. Представительство гра­
   ждан в суде. К., 1991.
   

286

Список літератури

Список літератури

287


До глави 9. Інші учасники цивільною процесу

І. Ракитина Л.Н. Участие специалистов в гражданском судопроиз­водстве: Лвторсф. дис ... канд. юрид. дне. — Саратов, 1985.

До глави 10. Цивільні процесуальні строки

І. Бужинская I'll. Процессуальные сроки в советском гражданском судопроизводстве: Лвтореф. дис. ... к.ю.н.: 12.00.03 / МГУ им. MB. Ломоносова. - М., 1987. — 21 с.

До глави 12. Юридична відповідальність у цивільному судочинстві

1. Бутмея В.В Сущность и порядок реализации гражданской процес­
   суальной ответственности. Текст лекций. — Ярославль, 1989.
   
2. Кузнецов Н. В. Санкции в гражданском процессуальном праве --
   Саратов, 1981.
   
3. Штефан Mil Гражданская процессуальная ответственность //
   Повышение роли гражданской правовой ответственности в охра­
   не прав и интересов граждан и организаций. — К., 1988.
   

До глави ІЗ. Докази і доказування у цивільному процесі

2. Бауяин О.В. Бремя доказывания при разбирательстве гражданских
   дел. — М.: Горолен, 2004. - 272 с.
   
3. Давтян А.Г. Экспертиза в гражданском процессе. — М.: Спарк,
   

1995. — 83 с.

4. Коваленко А.Г. Институт доказывания в гражданском и арбитраж­
   ном процессе. — М.: Норма, 2002. — 208 с.
   
5. Коваленко А.Г. Исследование средств доказывания в гражданском
   судопроизводстве. — Саратов, 1989.
   
6. Коваленко А.Г. Полнота материалов по гражданско-правовым
   спорам. — Саратов, 1981.
   
7. Коглов А.С. Актуальные проблемы теории доказательств в науке
   гражданского процесса. — Иркутск. 1980.
   
8. Коломыцев В.И. Письменные доказательства по гражданским де­
   лам. — М., 1978.
   
9. Курылев СВ. Объяснение сторон как доказательство в советском
   гражданском процессе. — М., 1956.
   

10. Курылев СВ. Основы теории доказывания в советском правосу­
    дии — Минск, 1969.
    
11. Лилуашвили Т.А. Експертиза в советском гражданском процес­
    се. — Тбилиси. 1957.
    
12. Россинская ЕР. Судебная экспертиза в уголовном гражданском
    арбитражном процессе. — М., 1996. -- 224 с.
    
13. Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. — М.: Городсц, 2000. —
    368 с.
    
14. Смышляев Л.И. Предмет доказывания и распределение обязанно­
    стей по доказыванию в советском гражданском процессе. — М.,
    1961. —47 с.
    

15. Справочник по доказыванию в іражданском судопроизводстве / Под
    ред. И.В. Решетниковой. - М.: Норма Инфра-М, 2003. — 480 с.
    
16. Тихиня В.Г. Применение криминалистической тактики в граждан­
    ском процессе. Минск, 1976.
    
17. Треушников М.К. Доказательства и доказывание в советском гра­
    жданском процессе. — Минск, 1982.
    
18. Треушников М.К. Относимость и допустимость доказательств в
    гражданском процессе. М , 1981.
    

19. Штутин ЯЛ. Предмет доказывания в советском гражданском
процессе. — М., 1963.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

До глави 14. Загальна характеристика позовною

Г. АСюлонин ГО. Групповые иски. М.: Норма, 2001. — 256 с.

2. Васильченко Н.М. Процессуальное положение ответчика в граж­
   данском судопроизводстве. - X.: Ниша школа, 1979. — 88 с.
   
3. Гурвич М.А. Право на иск. — М.-Л.; Изд-во Академии наук
   СССР, 1949. — 216 с.
   
4. Добровольский А.А. Исковая форма зашиты права. — М . Изд-во
   Московского ун-та, 1965.
   
5. Добровольский А.А., Иванова СА. Основные проблемы исковой
   формы защиты права. — М.: Издательство Московского универ­
   ситета, 1979. — 160 с.
   

6. Гурвич М.А. Учение об иске. - М., 1981.
   
7. Кожухарь АН. Право на судебную зашиту в исковом производ­
   стве. — Кишинев, 1989.
   
8. Осокина Г.Л. Право на защиту в исковом производстве. —
   

Томск, 1990.

9. Пашук АЙ. Позов в радянському процесуальному праві. —

Львів. 1971.

10. Пушкар Е.Г. Констіггуцнонное право на судебную защиту. —

Львов. 1982.

11. Щеглов В.Н. Иск о судебной защите гражданского права. —

Томск, 1987. До глави 15. Відкриття провадження у цивільній справі

1. Буркацькип Л.К. Складання процесуальних документів на захист
   прав та інтересів громадян, коментарі, позовні заяви, скарги:
   Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтср. 2002. — 288 с
   
2. Зразки процесуальних документів (заяви, позовні заяви, скарги,
   клопотання, що подаються до сулу). Стратегія і тактика цивільно­
   го процесу: Практ. лосіб. / Уклад.: В.М. Кравчук та ін. - К.:
   Лика. 2002. — 352 с.
   
3. Роїна ОМ. Збірник позовних і.іяк з коментарями (з можливістю
   копіювання). К.: СП Сплайн. 1999. 64 с.
   

288

Список лііграгури

Список літератури

289


До глави 16. Провадження у сулі до судовою розгляду

1. Бырдина С.В Подготовка дела к слушанию в советском граждан­
   ском процессе. Саратов, I960.
   
2. Гурбатов Н.М. Подготовка гражданских дел к судебному разби­
   рательству. — М.: Юрид. лит., 1977.
   
3. Логвинов В.П. Предварительная подготовка гражданских дел к
   слушанию в суде. — М.: Госюризлат, I960.
   
4. Пучинский В.К. Подготовка гражданских дел к судебному разби­
   рательству. — М., 1962. — 90 с.
   
5. Справочник по подготовке гражданских дел к судебному разби­
   рательству. — М., 1989.
   
6. Фурсов ДА. Подготовка дела к судебному разбирательству. Собс­
   твенность: Пособие для судей арбитражных судов. — М.: Инф-
   ра-М, 1997. 560 с.
   
7. Чупрун В.Д. Підготовка цивільних справ до розгляду: Юридичний
   довідник. — К.. Софія, 1994.
   
8. Якименко О.О. Підготовка справ окремого провадження до судо­
   вого розгляду. — Вінниця, 1999.
   

До глави 17. Судовий розгляд цивільних справ

1. Абрамов С.Н, Судебное рассмотрение и разрешение гражданских
   дел. М: Юрнздат, 1944.
   
2. Гуреев П.П. Судебное разбирательство гражданских дел. — М.:
   Госюриздат, 1958.- 100 с.
   
3. Филиппов П.М. Судебная защита и правосудие в СССР. — Сара­
   тов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987.
   

До глави 18. Судові рішення (постанови)

1. іаворотько П.П.. Штефан М.Й. Судове рішення. — К.: Вид-во
   Київського ун-ту, 1971.
   
2. Авдюков М.Г. Судебное решение. М., 1959.
   
3. Воронков Г.В. Определения суда первой инстанции в советском
   гражданском процессе. — Саратов, 1967.
   
4. Гурвич М.А. Решение советского суда в исковом производстве. —
   М„ 1955.
   
5. Гурвич М.А. Судебное решение. Теоретические проблемы. — М.,
   1976.
   
6. Зейдер Н.Б. Судебное решение по гражданскому делу. М.: Юри­
   дическая литература, 1966.
   
7. Кудрявцева Е.В. Судебное решение в английском гражданском
   процессе. - М.: Городсц, 1998. — 144 с.
   
8. Рожком М.А. Судебный акт и динамика обязательства. — М.:
   Статут, 2003. - 140 с.
   

До глави 19. Заочний розгляд справи

1. Черных И.И Заочное производство в гражданском процессе. — М.: Городец, 2000. — 128 с.

До глави 20. Наказне провадження

1. Черемші М.А. Приказное производство в российском процессе. — М.: Горолсц, 2001. — 172 с.

До глави 21. Окреме пропадження

1. Абашин ЗА. Особое производство. Как установить юридический
   факт. — М.: Форум Инфра-М. 2003. — 26 с.
   
2. Гукасян Р.Е. Проблема интереса в советском гражданском про­
   цессуальном праве. Саратов, 1970.
   
3. Заворотько П.П., Штефан М.Й. Непозовнс провадження в радян­
   ському цивільному процесі. — К., 1969.
   
4. Кайсородов В.Д. Процессуальные особенности рассмотрения дел
   об установлении фактов, имеющих юридическое значение. —
   Свердловск. 1987.
   
5. Мельников А.А. Особое производство в советском гражданском
   процессе. - М, 1964.
   
6. Фурса СЯ. Окреме провадження у цивільному процесі: Навч. по-
   сіб. — К., 1999. - 309 с.
   
7. Чечот Д.М. Неисковос производство. — М., 1973.
   

До глав 22-23. Апеляційне провадження. Касаційне провадження

1. Борисова Е.А. Апелляция в гражданском и арбитражном процес­
   се. Изд. 2-е. неправ, и доп. -- М.: Горолсц, 2000. 288 с.
   
2. Гузь Л.Е. Методические рекомендации но практическому приме­
   нению апелляциониого и кассационного производства в судебной
   практике в свете нового законодательства. - X.: Харьков юриди­
   ческий, 2001. — 64 с.
   
3. Елизаров Н.П. Основания к отмене судебных решений в кассаци­
   онном порядке в советском гражданском процессе. — Саратов,
   1970.
   
4. Зайцев ИМ. Кассационные определения в советском гражданском
   процессуальном праве. - Саратов: Приволжское книжное изл-во.
   1967. — 80 с.
   
5. Калмацкий B.C. Полномочия кассационной инстанции в граждан­
   ском судопроизводстве. — Уфа: Изд-во Баш. ун-та, 1984. - 84 с.
   
6. Калмацкий B.C. Суд второй инстанции в советском гражданском
   процессе: Учебное прособне. Уфа, 1978. — 82 с.
   
7. Комиссаров К.И. Полномочия суда второй инстанции в гражданс­
   ком процессе. — М.: Юрид. лит., 1961. — 106 с.
   
8. Лесницкая Л.Ф. Основания к отмене обжалованных судебных ре­
   шений. — М.: Юрид. лит., 1962. — 134 с.
   
9. Лесницкая Л.Ф. Пересмотр решений в кассационном порядке. —
   М.. 1974.
   

10, Шевчук П.І., Кривенко В.В, Апеляційне і касаційне оскарження судових рішень К.: Юридична книга, 2003. — 80 с

290

С ннсик .mi'рягури

Список літератури

291


До глави 24. Перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими і а нововнявленимн обставиїгами

1. Ломоносова Е.М. Пересмотр гражданских дел в связи с вновь от­
   крывшимися обстоятельствами. Львов, 1972.
   
2. Блинов В.И. Возобновление дел но вновь открывшимся обстояте­
   льствам. М., 1968.
   

До глави 25. Процесуальні питання никонання судових рішень

1. Білоусов JOB Виконавче провадження: Навч. посіб. — К.: Пре­
   цедент, 2004. - 192 с
   
2. Виконання судових рішень: Збірка коментованого законодавства:
   Нормалівні акти, коментарі, аналітичні матеріали, зразки докуме­
   нтів / Упор. KM. Гуцалова. — К., 2002. — 512 с
   
3. Завадском Л.И. Реализация судебных решений. М., 1982.
   
4. Заворотько 11.11. Процессуальные гарантии исполнения судебно­
   го решения. — М., 1974.
   
5. Заворотько П.П. Штефан М.Й. Судове виконання. — К., 1970.
   
6. Тертышников В.И., Тертыичшков Р.В. Закон Украины об испол­
   нительном производстве. Научно-практический комментарий. —
   Харьков, 2000
   
7. Фархутдшюва Я.Ф. Исполнительное производство: Учеб. пособие
   для вутов. СПб.: ИД Питер, 2001. - 304 с.
   
8. Фурса С.Я.. Щербак СВ. Виконавче впровадження в Україні:
   Навч. посіб. — К.: Атіка, 2002. — 480 с.
   
9. Фурса С.Я., Щербак СВ. Законодавство про виконавче провад­
   ження: науково-практичний коментар. — К.: Ін Юре, 2004.
   

10. Штефан М.Й., Омельченко М.П., Штефан С.М. Виконання судо­вих рішень: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтср, 2001. — 320 с

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

До глави 26. Міжнародний цивільний процес

1. Ншщснко И.П. Прецеденты в международном публичном и част­
   ном праве: Учеб. пособие. М., 1999. — 472 с.
   
2. Давтян А.Г Гражданское процессуальное право Германии. — М.:
   Городец, 2000. — 320 с.
   
3. Зібрання міжнародних конвенцій про взаємну правову допомогу
   у цивільних і кримінальних справах, учасницею яких с Украї­
   на. — X., 2001. — 448 с
   
4. Кейлин АЛ. Судоустройство и гражданский процесс капиталисти­
   ческих государств. — 4.2. — М., 1958.
   
5. Лунц Л.А., Маришева Н.И. Международный гражданский про­
   цесс. - М., 1976.
   

6. Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодате­
   льство и практика / Под ред. И.Г. Побирчснко. — К.: 1н Юре,
   2000. — 973 с.
   
7. Михеснко ММ., Молдован В.В., Радшвська Л.К. Порівняльне су­
   дове право: Підручник. — К.: Лнбіль. 1993. — 328 с.
   
8. Нешатаева Т.Н. Международный гражданский процесс: Учеб.
   пособие. - М„ 2001. — 504 с.
   
9. Пучинский В.К. Английский гражданский процесс. — М., 1974.
   

10. Пучинский В.К. Гражданский процесс США. — М., 1979.
    
11. Светланов А.Г. Международный гражданский процесс: современ­
    ные тенденции. — М.: ТОН-Острожье, 2002. - IS2 с.
    
12. Шак X. Международное гражданское процессуальное право: Пер.
    с нем. - М.: БЕК, 2001. - 560 с.
    

АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК		Л.іфкіііішміріммсіиміі покажчик	293
Апеляційна скарга 230	Заінтересованість процесуальна 34	Оцінка доказів 114	Рішення суду касаційної
Безпосередність 29	Законна сила рішення суду 182	Перекладач 83	інстанції 251
Видалення із залу судового	Законність 22	Перерва 168	Свідок 80, 118, 161
засідання 108	Закриття провадження у справі 171	Письмовий доказ 120, 164	Секретар судового засідання 79
Визнані факти 1 ІЗ	Залишення заяви без розгляду 173	Підготовка справи 149	Система цивільного
Визнання позову 138	Замша неналежного	Підсудність 48	процесуального права ІЗ
Виклик судовий 1S4	відповідача 59	Поворот виконання 269	Скарга 267
Виконавчий лист 263	Заочне рішення 189	Позивач 54	Спеціаліст 82
Виконання судового рішення 261	Заочний розгляд справи 188	Позов 132	Співучасть процесуальна 56
Виняткові обставини 253	Засоби доказування 116	Позовна заява 144	Стадія цивільного процесу 17
Висновок експерта 124, 165	Захист нсюрисдикційннй 9	Попередження 108	Сторони 53, 117
Витрати на інформашйно-техніч-	Захист юрисликційніїй 8	Попереднє судове засідання 150	Строк цшч.іі.шій процесуальний 85
не забезпечення судового роз-	Заходи процесуального	Правовідносини 31	Суб'єкт цивільних процесуальних
гляду 98	примусу 107	І Іравоздатність цивільна	правовідносин 33
Витрати, пов'язані із розглядом	Заява 201	процесуальна 35	Суд 9, 33, 39
справи 97	Заява про апеляційне	Правонаступниіггво	Сул апеляційної інстанції 49
Відводи 41	оскарження 230	процесуальне 60	Суд касаційної інстанції 49
Відкладення розгляду справи 169	Заявник 192, 198	Правосуддя 22	Суд першої ніс гамни 44 і
Відкриття провадження 141	Збір судовий 94	Предмет доказування 111	Суддя 22, 40
Відмова віл позову 137	Змагальність 25	Предмет цивільної..	Судове засідання 158
Відповідальність 102	Зміст цивільних процесуальних	процесуального права 12	Судове повідомлення 154
Відповідальність	правовідносин 39	Представник іаконний 76	Судове рішення 176
адміністративна 105	Зупинення провадження	Представник процесуальний 75	Судовий контроль 266
Відповідальність кримінальна 103	у справі 170	Представництво процесуальне 73	Судовий наказ 194
Відповідальність	Зустрічний позов 135	Прсзюмовані факти 113	Судовий розгляд 157
цивільно-правова 106	Касаційна скарга 244	Преюдишйиі факти 113	Судовий розпорядник 79
Відповідач 55	Колегіальність та	Привід свідка 109	Судові витрати 93
Гласність 23	одноособовість 24	Принцип 20	Судові дебати 165
Джерела цивільного	Метод цивільного	Провадження 17	Територіальна підсудність 50
процесуального права 1S	процесуального права 12	Провадження апеляційне 228	Третя особа 62
Диспозитивнії:гь 26	Мирова угода 138	Провадження касаційне 242	Третя особа, яка заявляє самостійні
Дієздатність цивільна	Міжнародне цивільне	Провадження наказне 192	вимоги на предмет спору 62
процесуальна 36	процесуальне право 273	Провадження окреме 195	Третя особа, яка не заявляє
Довіреність 77	Міжнародний цивільний процес 272	Провадження позовне 132	самостійних вимог на предмет
Додаткове рішення 184	Народний засідатель 24, 40	Провадження у зв'язку з	спору 64
Доказ 109	Наука цивільного процесуального	винятковими обставинами 253	Усність 30
Доказування 111	права 18	Провадження у зв'язку з нововняв-	Ухвала 176, 186
Експерт 81, 125,	* Негайне виконання 261	леними обставинами 257	Ухвала суду апеляційної
Емансипація 203	Незалежність суддів 22	Прокурор 69	інстанції 239
Журнал судового засідання 175	Нововнявлсні обставини 259	Протокол 175	Ухвала суду касаційної
Забезпечення доказів 129	Об'єкт цивільних процесуальних	Процесуальна форма 28	інстанції 251
Забезпечення позову 139	правовідносин 39	Речовий доказ 122, 164	Функціональна підсудність 49
Загальновідомі факти 112	Окрема ухвала 187	Рівність 25	Цивільна юрисдикція 43
Заінтересована особа 192, 199	Онсраіинність 30	Рішення сулу 176	Цивільне процесуальне право 12
Заінтересованість матсріалміо-	Особи, які беруть участь	Рішення суду апеляційної	Цивільний процес 16
правова 34	у справі 34	інстанції 240	Ціна позову 96 |