Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник

Вид материала

Документы

Содержание Апеляційне прима ivM-шіч Порядок подання Він попереджаї Закінчивши з'ясування Зміст ухвала Описова частина

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко, 1204.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки України Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, 1600.9kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 1320.57kb.
• Економіка регіонів (областей) україни навчальний посібник Рекомендовано Міністерством, 31.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 6296.28kb.
• СІ. Чорнооченко цивільний процес, 7361.43kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• Міністерство освіти І науки України Прикарпатський національний університет імені Василя, 4186.5kb.

Глава 22.

Апеляційне прима ivM-шіч

231


на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо ніл рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення сулу.

Реалізація права апеляційного оскарженим здійснюється шля­хом подання заяви про апеляційне оскарженим рішення (ухва­ли) суду першої інстанції, апеляційної скарги на рішення (ухва­лу) у встановлені законодавством строки. Строк апеляційного оскарження — період часу, встановлений законом для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бу­ти подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подасться протягом два­дцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. За­яву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали; апеляційну скаргу на ухвалу суду — протягом десяти днів після подання ЗЯЯВН про апеляційне оскарження. Проте апеляційна скарга може бути подана без попереднього поданим заяви про апеляційне оскарження, якщо це зроблено у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Пропущений строк на подання заяви про апеляційне оскар­ження чи апеляційної скарги може буї и поновлений судом апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала. 1.1 за ная­вності достатніх підстав. У разі відсутності таких підстав зая­ва про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення встановлених законодавством строків апеля­ційного оскарження, залишаються без розгляду.

Законом чітко регламентовано вимоги до форми і тісту заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. При оскарженні як рішення, так і ухвали суду першої інстанції, шо не набрали законної сили, ст. 295 ЦІ Ж визначає однакові ви-мої н до письмової заяви про апеляційне оскарження, у якій мають бути зазначені:

1. найменування суду, до якого подається заява;
   
2. ім'я (найменування) особи, яка полас заяву, її місце прожи­
   вання або місцезнаходження;
   
3. рішення або ухвала, що оскаржується.
   

В апеляційній скарзі на рішення або ухвалу сулу першої інстанції мас бути зазначено:

1. найменування суду, до якого подасться скарга;
   
2. ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце про­
   живання або місцезнаходження;
   

3. ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх міс­
   це проживання або знаходження;
   
4. дата подання заяви про апеляційне оскарження;
   
5. в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість
   рішення або ухвали (неповноті встановлення обставин, які
   мають значення для справи, та (або) неправильність встано­
   влення обставин, які мають значення дня справи, внаслідок
   необірунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильно­
   го їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних
   причин та (або) неправильне визначення відповідно до
   встановлених судом обставин правовідносин);
   
6. нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які
   пі;ілягаюгь дослідженню чи оцінці, обгрунтування новажнос-
   іі причин неподання доказів у сул першої інстанції, запере­
   чення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
   
7. клопотання особи, яка подала скаргу;
   
8. перелік документів та інших матеріалів, шо додаються.
   

Заява про апеляційне оскарження і а апеляційна скарга ма­ють бути підписані особою, яка їх подає, або її представни­ком. У разі подання заяви про апеляційне оскарження чи апе­ляційної скарі и представником, до них має буї и долана до­віреність або інший документ, що посвідчує його повноважен­ня, якщо ці документ раніше не подавалися. Відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, до заяви про апеля­ційне оскарження іа апеляційної скарги додаються їх копії та доланих письмових матеріалів.

Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апе­ляційної скарги визначається ст. 296 ЦИК. З метою створення сприятливих умов для реалізації права на апеляційне ос­карження, вказані документ полаються до суду апеляційної інстанції через місцевий сул, який ухвалив оскаржуване рішення, ухвалу. Крім того, закон передбачає, що копія апеля­ційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції Після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які полили і.імии про апеляційне оскар­ження, або через три дні після іакіпчення строку на подання апеляційної скарги, суд першої інстанції надсилає їх разом зі справою до сулу апеляційної інстанції Апеляційні скарги, що нидінні.ш після цього, не пізніше наступного робочого дня піс­ля їх надходження направляються до апеляційного суду.

232

Гліві 22.

\ IK'. |>| II Ml III' II|>IIHU 1*111 MM

233


Справа, надіслана судом першої інстанції, реєструється в апеляційному суді та передасться у порядку черговості судді-доповідачеві, який протягом трьох днів після її надходження має вирішити питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. У разі подання особою апеляцій­ної скарги, яка не відповідає за змістом та формою вимогам ст. 295 ЦІІК, або несплати суми судового збору чи витрат ні інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя-доиовідач постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про то повідомляється відповідна особа, якій надасться строк для усунення виявлених недоліків. У випадку, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, в уста­новлений строк виправить усі недоліки, то скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається нсиоданою і повертається особі. Про прийняття апе­ляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-допо-відач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеля­ційної скарга може бути оскаржена в касаційному порядку.

Не пізніше наступного дня після постановления ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду суд апеляційної ін­станції надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апе­ляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які бе­руть участь у справі. Отримавши означені документи, особи, які беруть участь у справі, вправі подати запереченій на апе­ляційну скаргу, у строк, встановлений апеляційним судом. Слід зазначити, що ЦПК не містить вимог щодо змісту вказ.і-них заперечень.

Відповідно до ст. 299 ЦП К до апеляційної скарги можуть приєднатися особи, які беруть участь у справі, причому до скарги, поданої особою, на боці якої вони виступали. Особи, які не брали участі у справі, також можуть приєднатися до апеляційної скарги у випадку, якщо суд першої інстанції ви­рішив питання про їх права та обов'язки. Цс право реалізуєть­ся шляхом подання відповідної заяви до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, може також її допов­нити, змінити, відкликати або відмовитися від неї повністю чи частково. Доповнення чи зміна скарги можливі протягом стро­ку на апеляційне оскарження. Відкликання скарги допускаєть­ся до початку розгляду справи в апеляційному суді. Інша сто­рона має право визнати апеляційну скаргу обгрунтованою як

повністю, так і частково. Відмова від апеляційної скарги може бути прийнята судом протягом усього часу розгляду справи. Питании про прийняття підмови від апеляційної скарги і за­криття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, шо розглядає справу, в судовому засідан­ні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали t тих самих підстав не допускається.

§ 3. Підготовка та порядок розгляду сарани апеляційним судом

Суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання спра­ви, з мстою підготовки її до розгляду, вчиняє комплекс проце­суальних дій, передбачених ст. 301 ЦІ Ж:

1. з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;
   
2. визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх
   регулює;
   
3. з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші
   особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх ви­
   мог і заперечень;
   
4. з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сто­
   ронами та іншими особами;
   
5. вирішує питання щодо поважності причин неподання дока­
   зів до суду першої інстанції;
   
6. за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у
   справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення
   експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо
   збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста,
   перекладача,
   
7. вирішує питання, за клопотанням осіб, які беруть участь у
   справі, щодо вжиття заходів забезпечення позову;
   

8) виконує інші дії, пов'язані а іабезпечешям розгляду справи.
Після проведення підготовчих ДІЙ суддя-доіюиідач допо­
відає про них колегії суддів. Дійшовши висновку, що всі необ­
хідні підготовчі ДІЇ вчинено і справа до розгляду ютова, коле­
гія суддів призначає її до розгляду. За необхідності колегія ви­
рішує питання про проведення додаткових підготовчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦП К справа нас бути призначе­на у розумніш строк, але не пізніше п'ятнадцяти лиш після за­кінчення підготовки справи до розгляду.

234

Глав» 22.

врощигиим

235


Процесуальний порядок розгляду енранн апеляційним су­дом врегульовано правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, t винятками і доііоїшсііннмп, передбаченими для апеляційною провадження (ч. І ст. 304 ЦПК). У призначений для розгляду сирани час головуючий відповідно до ст. 163 ЦГ1К відкриваг судове засідання і оголо­шує, яка справа, за чигю скаргою та на рішення (ухвалу) яко­го суду розглядатиметься. Хоча така деталізація прямо не пе­редбачена ЦПК, а вироблена судовою практикою, вона є до­сить важливою, оскільки ще до доповіді судді-доповідача усі присутні в залі судового засідання одержують інформацію про справу.

Надалі секретар судового засідати доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їхньої неявки, якщо вони відомі. Це до­зволяє з'ясувати, чи с необхідність у вчиненні наступних про­цесуальних дій, чи слід відкласти роп ляд справи. Суд встанов­лює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Необхідно підкреслити, що процесуальні наслідки неявки в засідання суду апеляційної Інстанції не збігаються з наслідка­ми неявки осіб, які беруть участь у справі, в суді першої ін­станції. Це зумовлено специфікою завдань, що стоять перед судом першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і міс­це розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Особи, які беруть участь у справі, не зобов'язані з'являтись на слу­хання справи, але повинні бути повідомлені про час її слухан­ня для того, щоб поїш могли реалізувати відповідні процесу­альні права. Суд апеляційно! інстанції відкладає розгляд спра­ви в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано поважними

Якщо розгляд справи розпочався і виявилося, що хтось з осіб, які беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв'язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 164 ЦПК роз'яснює персклада-

чеві його права та обов'язки, попере.їж.н під розписку про кримінальну відповідальність. Перекладач приводиться до при­сяги, текст якої ним підписується та приєднується до матеріа­лів справи.

В подальшому викликані у судове засідання свідки видаля­ються із зали судового засідання у відведене для цього при­міщення, причому мають бути вжни заходи щодо того, щоб свідки, які допитані, не спілкувалися з тими, яких суд ще не

допитав.

Далі головуючий оголошує склад суду, а також прізвища ек­сперта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. У разі, якщо заява про відвід була ві.чхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки.

Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розгля­даються судом після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюєгься ухвала. Ухвхча суду про відмову в задоволен­ні клопотати не трешкодж» повторному Його заявлению.

Якщо у судове засідання викликано експерта, йому роз'яс­нюються права та обов'язки. Він попереджаї іься під розписку про кримінальну відповідальність, складає присягу.

Далі суд переходить до розгляду справи, який розпочина­ється доповіддю судді-доиовідача, що її зміст встановлений ч. 2 ст. 304 ЦПК:

1. зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;
   
2. доводи апеляційної скарги;
   
3. межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ух­
   вали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
   Після доповіді головуючий має з'ясувати, чи підтримує
   

особа, яка подала апеляційну скаргу, свої вимога, чи не відмо­вляється вона від поданої апеляційної скарги та чи не бажа­ють сторони закінчити справу мировою угодою. В суді апеля­ційної інстанції діє принцип дисиозитивності, тому позивач має право відмовитись від позову (ст. 306 ЦПК).

Після доповіді судді-доповідача дає пояснення особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, — першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі. Апеляційним

236

Глава 22.


llpOHU ГАІ'ІІІШ

237


суд досліджує докази, які судом першої інстанції були дос­ліджені з порушенням встановленого порядку або в дослі­дженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові до­кази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, и ідно з правилами гл. 4 розд. З ЦПК.

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надас особам, які беруть участь у справі, мо­жливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового за-сіддння часу, що для них відводиться. При цьому кожній осо-ін, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, на-і.ся однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходніь до иарадчоі кімнати для постановления ухвали, ухвалення рішення. За необхідності під час розгляду спрани може бути оголошено перерву або роз­гляд її відкладено.

§ 4. Повноваження сулу апеляційної ііісіанції

Повноваження суду апеляційної інстанції — це сукупність його прав та обов'язків, пов'язаних зі здійсненням встановле­них законом процесуальних дій щодо рішення (ухвали) суду першої інстанції, що не набрало законної сили та с предме­том перевірки за апеляційною скаргою

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд маг право (ст. 307 ЦПК):

1. відхилити апеляційну скаріу і залишити рішення без змін;
   
2. скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове
   рішення по суті позовних вимог;
   
3. змінити рішення:
   
4. скасувати рішення суду першої інстанції і закрити прова­
   дження у справі або залишити заяву без розгляду;
   
5. повністю або частково скасувати рішення суду першої інс­
   танції і напранії ти справу на новий розгляд до суду першої
   інстанції
   

Апеляційний суд ВІДХИЛЯЄ апеляційну скаргу, а рішення за-яяввм без змін, якім»! ніпнаг, ию оскаржуване рішення ухвале­не судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи рішення, суд апеляційної інстанції може кия­ни ш окремі порушення, допущені судом першої інстанції, які не вплинули на правильність ухваленого рішення. ВІДПОВІДНО до ч. 2 ст. 308 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних мірку­вань.

Суд апеляційної інстанції вправі змінити рішення суду пер­шої інсіанцп або скасувати його і ухвалити нове рішення від­повідно до підстав, передбачених ст. 309 ЦПК:

1. неповне з'ясування судом обставин, шо мають значення
   для спранн:
   
2. недоведеність обставин, що мають значення для справи, які
   суд вважав встановленими:
   
3. невідповідність висновків суду обставинам справи;
   
4. порушення або неправильне застосування норм матеріаль­
   ного або процесуального права.
   

Неповне з'ясування судом обставин справи полягає в тому, що суд не встановив всіх юридичних факт ів. передбачених нор­мою матеріального прана, наївність ЧИ відсутність яких вп.іи-ває на остаточне вирішення спрани, або дослідив факти, не пе­редбачені такою нормою

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, має місце у випадку безпідстав­них припущень щодо певних обставин, попри те, шо вони не підтверджені зібраними по справі доказами, на підставі недо­стовірних, суперечливих, недопустимих доказів.

Невідповідність висновків суду обставинам справи маг міс­це в тому разі, якщо суд на підставі встановлених фактів зро­бив неправильний висновок про взаємовідносини сторін.

Норми матеріального прана вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо:

1. застосовано закон, який не поширюється на ці правовідно­
   сини;
   
2. не застосовано закон, який підлягає застосуванню.
   

Порушення норм процесуального права може буїп підста­вою для скасування або зміни рішення лише в тому випадку, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд скасовує рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розі ляду за наявності иід-


Ч I

Si'SL. •

238

Г.іава 22.

■

Апеляційні- кро

23»


став, визначених ст.ст. 205. 207 ЦПК. У разі ухвалення судом першої інстанції законного і обгрунтованого рішення, смерть фізичної особи чи припиненій юридичної особи—сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонастуиницт-ва, не може бути підставою для застосування вищевказаних положень.

Суд апеляційної інстанції також мас право скасувати рі­шення і передати справу на новий розгляд до суду першої ін-сіаиції у ран, якщо допущені останнім помилки не можуть бути виправлені при розгляді справи в апеляційному порядку Рішення суду відповідно до ст. 311 ЦПК підлягаг скасуванню < направленням справи на новий розгляд, якщо:

1. справу розглянуто неповноважннм суддею або складом суду;
   
2. рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який роз­
   глядав справу;
   
3. справу розглянуто м відсутності будь-кого з осіб, які бе­
   руть участь у справі, належним чином не повідомлених про
   час і місце судового засідання;
   
4. суд вирішив питання про нрава та обов'язки осіб, які не
   брали участі у справі;
   
5. суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг
   бути усунений ухваленням додаткового рішення судом пер­
   шої інстанції
   

Висновки і мотиви скасування рішення судом апеляційної інстанції с обов'язковими для суду першої інстанції при ново­му розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ЦПК суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції мас право:

1. відхилиш апеляційну скаргу і залишити ухвалу без змін —
   якщо суд першої інстанції постановив ухвалу з додержан­
   ням вимог закону;
   
2. (міниїй, скасувати і постановити нову ухвалу з цього пи­
   тання — у випадку вирішення судом першої інстанції вка­
   заного питання з порушенням норм процесуального права
   або якщо при правильному вирішенні було помилково сфор­
   мульовано суть процесуальної дії чи підстави її вчинення;
   
3. скасувати ухвалу і передати питання на поний розгляд суду
   першої інстанції — якщо останній порушив порядок, вста­
   новлений і іч мою вирішення.
   

§ 5. Ухвали та рішення сулу апеляційної Інстанції

За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції по­становляє ухвали та ухвалю»: рішення Порядок їх постанов­ления, вимоги щодо змісту іа форми визначаються загальними правилами ст. 19 і гл. 7 розд. З ЦПК з урахуванням шшяікж та доповнень, зазначених у ст.ст. 314-316 ЦПК.

Рішення суду апеляційної інстанції оформляється суддею-допонілачсм і підписується всім складом суду, який розглядав справу. Апеляційний суд ухвалюг рішення у випадках скасу­вання, (міни та ухвалення нового рішення Ухвала постановля­ється у всіх інших випадках.

Зміст ухвала суду апеляційної інстанції визначено ст. 315 ЦПК. Відповідні елемент змісту, що об'єднані найближчою метою, згруповані у чотири частини: «ступну, описову, мо­тивувальну, резолютивну.

У вступній частині ухвали зазначається: час і місце її пос­тановления; найменування суду; прізвища та ініціали головую­чого і Суддів; припише ПІ ініціали секретари судового засідан­ня; найменування справи іа повні імена (найменування) осіб, які беруть участь у справі. Також тут міститься вказівка, у якому засіданні — відкритому чи закритому — розглядалась справа.

Описова частина ухвали суду апеляційної інстанції мас містити зміст вимог апеляційної скарги і судовою рішення су­ду першої інстанції, викладених у стислій, але вичерпній ((юр­мі. В цій частині ухвали зазначаються також узагальнені дово­ди особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі; обставини, встановлені судом першої інстанції

Ухвала суду апеляційної iitctaiiu.it повинна буїи мотиво­ваною. Мотивувальна частиш зазначеної ухвали це її ана­літична частина, що слугує основою для висновків суду апеля­ційної інстанції щодо законності, обгрунтованості оскарженого судового рішення, та свідчим, про якість перевірки. Викладен­ня мотивів визначає, як судом оцінені докази, чим керувався суд при вирішенні справи, чому дійшов саме такого висновку, мас велике значення як для учасників процесу, так і для суду апеляційної інстанції, робить ухвалу суду переконливою. Від­повідно до и. 3. ч. 1 ст. 315 ЦПК в цій частині зазначаються мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленій

240