Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник

Вид материала

Документы

Содержание Провадження у зв'язку j винятковими обставинами Суб'єктами права оскарження Процесуальні питання Виконання за загальними правилами

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет ляпа М. М., Трофименко, 1204.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки України Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, 1600.9kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 1320.57kb.
• Економіка регіонів (областей) україни навчальний посібник Рекомендовано Міністерством, 31.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 6296.28kb.
• СІ. Чорнооченко цивільний процес, 7361.43kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• Міністерство освіти І науки України Прикарпатський національний університет імені Василя, 4186.5kb.

Глава 24. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ ТА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Після перегляду справи в апеляційному порядку, набрання рішенням законної сили, перегляду у порядку касаційного провадження судові рішення можуть залишатися іакими. що не відповідають вимогам законності та обгрунтованості. При­чини можучі, бути різнотипні, у тому числі й ті, що не зале­жать від сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, чи від суду, який розглядав справу. ІНОДІ сумніви в правильності рішення чи іншого судового акта пов'язані не з порушенням норм матеріального чи процесуального права або з неправиль­ною оцінкою обставин справи, а з відкриттям вже після на­брання судовим рішенням законної сили обставив, які мають суттєве значення для справа, і які не були враховані судом при постановленій відповідного рішення. Для усунення таких недоліків у судових рішеннях цивільним процесуальним зако-


нодавством передбачено ще низку гарантій щодо забезпечення законності та обґрунтованості актів суду. До них належить пе­регляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з винятковими іа новоеияеленимы обставинами, що регулюсіься гл. Зта4розд. V ЦПК.

Специфіка цих способів перегляду судових рішень полягає в тому, що їх завданням є не стільки перевірка икошюсті то­го чи іншого судового рішення, скільки встановлення наявнос­ті або відсутності обсіавин. мкі визначені цивільним процесуа­льним законодавством як виняткові або нововпявлені.

§ 1. Ноняггя і а особливості провадження у зв'язку з винятковими обставинами

Провадження у зв'язку j винятковими обставинами — це сукупність процесуальних дій суду та інших учасників цивіль­ного процесу, спрямованих на визначення наявності або від­сутності передбачених іаконам підстав для повторного пере­гляду справи у порядку касаційного провадження у випадках. встановлених цивільним процесуальним законам, та усунення встановлених у їв 'язку і цим порушень законності поста­новлених судових рішень.

Особливість цього провадження полягає у тому, що проце­суальна діяльність суду спрямована на визначення наявності підстав для перегляду справи, тобто з'ясування питання, чи є пенні обставини такими, які в силу цивільного процесуального закону вважаються винятковими. Прн цьому предметом такою перегляду можуть бути тільки ті судові рішення, що вже пере­глядалися у порядку касаційного провадження.

Підставами для порушення провадження у зв'язку з винят­ковими обставинами ВІДПОВІДНО до ст. 354 ЦПК с виявлене після касаційного розгляду справи неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого поло­ження закону, а також визнання міжнародною судовою уста­новою, юрисдикція якої визнана Україною, судового рішення таким, що порушує міжнародні зобов'язання України. Причо­му слід мати на увазі, що судові рішення здебільшого не під­лягають перегляду будь-якими міжнародними органами і а ус­тановами, оскільки цс порушувало б норми та принципи між­народного прана Наприклад, при зверненні особи до Європей­ського Суду з прав людини, юрисдикція якого визнана па

254

Гліяа 24.

II|"|HJ І

1 HHIIHIKUHHMH...

255


території України, останній не розглядає конкретного цивіль­ного спору, шо був предметом розгляду у національному суді. Предметом розгляду є рівень забезпечення державою, яка с стороною Конвенції про захист прав людини та основних сво­бод (Рим, 4 листопада 1950 p.), її положень.

Зазначені підстави запроваджені з метою забезпечення єд­ності розуміння і застосування норм матеріального та (або) процесуального права судами України, а також дотримання судами України норм міжнародного права, які визнаються у встановленому законом порядку складовою національного за­конодавства.

Суб'єктами права оскарження судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами с сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив шгіпния про їх права і обов'язки, прокурор (причому, виходячи з аналізу ст. 46 ЦПК, незалежно від того, чи брав він участь у справі).

Формою звернення с скарги, яка повинна бути складена в письмовій формі та місти і н;

• найменування суду, до якого вона подасться;
  

• ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце про-
  жипання або місцезнаходження;
  
• і.м"я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх міс­
  це проживання або місцезнаходження;
  

• рішення (ухвалу), шо оскаржується;
  

• виняткові обставини, якими обґрунтовується вимога про
  перегляд рішення, ухвали, дату їх відкриття або встанов­
  лення;
  
• посилання на докази, шо підтверджують наявність винятко­
  вих обставин
  

• перелік письмових матеріалів, шо додаються до скарги.
  

Копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії судо­вих рішень, які оскаржуються, мають бути подані разом зі скаргою. Якщо ж скарга подається представником, до неї по­винна бути додана довіреність або інший документ, шо по­свідчує його повноваження, якщо в справі немає підтверджен­ня ЦЬОГО,

Також до скарги додаються докази сплати судового збору та оплати витрат на інформакіііно-ісхнічнс забезпечення

розгляду справи. Особа звільняється від оплати цих витрат у разі подання скарги про перегляд рішення в зв'язку в визнан­ням мого міжнародною судовою установок), юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язан­ня України (ч. 5 ст. 355 ЦПК).

Відповідно до ст. 355 ЦПК скарга подається до Верховного Суду України у місячний строк з дня відкриття виняткових обставин ш правилами подання касаційних скарг у касаційно­му провадженні Днем відкритій (неглнокленни) іаких обста-нин слід вишити відповідно день, коли заявник довідався або міг довідатися про неоднозначність застосування одного і того самого положення закону сулами касаційної інстанції, а гакож день постановления рішення міжнародною установою, якою И шано порушення Україною своїх міжнародних зобов'язань.

Скарга поласться через канцелярію суду, де вона мас бути зареєстрована, оформлена та передана в порядку черговості судді-доповідачеві, який вирішує питання про її прийняття.

У разі надходження скарги, яка не відповідає вимогам до змісту та форми, не оплачена судовим збором чи нитратами на інформаційно-іехіичне забезпечення, до неї застосовуються за­пільні правила, встановлені ст. 121 ЦПК. про що суддею-до-новідачсм протягом десяти днів з дня отримання скарги поста­новляється відповідна ухвала.

Після прийняття скарги нона передається суддею-доиовіда-чем на розгляд колегії суддів для вирішення питання про її допуск до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і вифебування справи протягом п'ятнадцяти днів з дня надход­ження скарги колегією суддів Верховного Суду України у складі семи судців, у нарадчій кімнаті без виклику осіб, які беруть участь у справі. Одночасно може бути вирішене питан­ня про поновлення строку на оскарження. У разі допущення скарги до провадження відповідно до ст. 356 ЦПК України суд своєю ухвалою може зупинити виконання індиовілних су­дових рішень.

Справа передасться на розгляд всього складу судової tta-ки її, якщо хоча б три судді зі складу суду дійшли такого ви­сновку.

Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому постановляється ухвала, яка надсилається до відповід­ного суду і оскарженню не підлягає. Копія ухвали про допуск

2S6

І лана 24.

Пронії.іжгіїїі!) у ін'иіку і шімщкітими...

257


скарги І витребуваним сирани надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску — особі, яка подала скаргу.

Перегляд судового рішення у зв'язку з винятковими обста­винами загалом здійснюється за правилами касаційною прова­дження, проте мас свої особливості. Справа в порядку провад­ження, у зв'язку і винятковими обставинами розілядас п.сн за загальним правилом колегією суддів судової пала і и у цивіль­них справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. Проте якщо після касаційного роя ляду справи виявлено неоднакове застосування сулами ка­саційної інстанції одного і того самого положення закону, то відповідно до ст.ст. 18, 357 ЦПК справа розі ляда*ться коле­гією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України ta намішості не менш як двох тре-гин чисельності кожної палати. Головує на такому спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з йоіх> за­ступників.

Розглядаючи справу в порядку проваджений у зв'язку з ни­ми і коїшми обставинами. Верховний Суд України мас право:

1. відхилиш скаргу і залишиш рішення, ухвалу без змін;
   
2. повністю або частково скасувати судові рішення і направи­
   ти справу відповідно на новин розгляд у суд першої, апеля­
   ційної або касаційної інстанції;
   
3. скасувати судове рішення і залишити в силі судове рішен­
   ня, що було помилково скасовано судом апеляційної або
   касаційної ніс киши;
   
4. скасувати судові рішення і закріпи провадження в справі
   або залишиш заяву без розгляду;
   
5. скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті
   справи або змінити рішення, не передаючи справу на новий
   розгляд.
   

У разі, якщо допущені судом першої інстанції порушеним закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інста­нції, або одночасно допущені судом першої, апеляційної і ка­саційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.

Ухвалені Верховним Судом України рішення або посганои-лені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх прого­лошення t оскарженню не підлягають.

§ 2. Поняті я та особливості провадження у зв'язку з ііоноішмплснііми oik і ;і ви п а ми

Провадження у зв'язку і иововимвленнми обставинами не с доповненням чи різновидом касаційного способу перевірки за­конності судових рішень, це самостійний вид перевірки, який характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком та наслідками перевірки тощо.

Підставами для порушення провадження у зв'язку із ново-виявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є, на­самперед, істотні для справи обставши, що не були і не мог­ли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгля­ду справи.

Питания про те, чи є істотними обставини, які виявлено, вирішується у кожному конкретному випадку. Проте об'єктив­ним критерієм віднесення пововиявлених обставин до істотних можна вважати їх спроможність вплинути на кінцевий резуль­тат вирішення справи

Умовно можна виділити такі характерні риси новішими іе-ннх обставин:

• вони є істотними ;иія справи, тобто такими, що можуть
  вилинути на кінцевий результат розгляду та вирішення
  справи;
  
• вони повинні об'єктивно існувати на момент розгляду і ви­
  рішення цивільної справи та постановления відповідного
  судового рішення;
  
• з об'єктивних причин ці обставини повинні бути невідоми­
  ми заінтересованим особам, та виявлені тільки після на­
  брання судовим рішенням законної сили;
  
• це мають бути тільки обставини, факти, а не нові докази.
  Не можуть бути визнані нововиявленимп нові обставини
  

(такі, що виникли чи змінилися після ухвалення рішення), а також ті, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути вста­новлені при всебічному та повному дослідженні судом обста­вин справи.

Наступною підставою для перегляду рішень, ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показаній свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо не­правильний переклад, фальшивість документів або речових до-

258

Глава 24.


Провадження у ш'иіку і hiiiiwikoiiiimh...

259


казів, ню потягли за собою ухвалення незаконного або необ­грунтованого рішення. Ці обставини мають існувати на мо­мент винесення відповідного судового рішення, про їх недо-стовірність не повинні знати заявник або суд. Крім тою, вони мають тягнути за собою винесення у справі неправильного рішення чи ухвали.

Особливістю них обставин с тс, шо їх одержують з чітко визначених законом джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, мас бути підтверджена вироком суду у криміналь­ній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці г непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не за­кінчується постановлениям вироку, зокрема у разі закриття провадження у кримінальній справі у зв'язку з т. зв. нереа-білітуючнми обставинами. Тоді постає закономірне питання: чи можуть вважатися нововиявленими обставинами такі діян­ня суду чи інших учасників цивільного процесу?

Щодо цього Пленумом Верховного Суду України у поста­нові № 1 від 27 лютого 1981 року "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, шо набрали законної сили" дано такі роз'яснення: у випадках, коли відносно скоби, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у криміна­льній справі в силу закону не може бути закінчене постанов­лениям вироку (в зв'язку із закінченням строків давності, вна­слідок акта амністії, помилування, нелосягнення віку криміна­льної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органі» за результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у су­ворій відповідності з законом. Тобто, суд при розгляді питан­ня про перегляд справи у зв'язку з ноаовияшісними обставина ми може взяти до уваги такі обставини.

Третьою підставою с скасування судового рішення, яке ста­ло підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підмгшоть перегляду. В такому разі необхідно, щоб скасу­вання відбулося після набрання рішенням, ухвалою законної сили, оскільки факти, які були встановлені скасованими акта­ми, повинні ми і и на момент їх винесення преюдиціальне зна­чення для суду.

Четвертою підставою для перегляду с встановлена Консти­туційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого су­дом при вирішенні справи, якщо рішення суду шс не викона­не. Наприклад, рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі щодо конституцінності стат­ті 248 ЦПК України визнані неконституційними ряд поло­жень ЩІК 1963 року ("Скарги на рішення і дії, які не підвідом­чі судам"). Тому об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявлени­ми обставинами можуть бути рішення, ухвали, постановлені раніше у цій категорії справ.

Отже, як пововиявлепі можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення, постановления ухвали суду, але про них не знали і не могли тати заявник і суд.

Об'єктами перегляду у порядку провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути судові рішення, по­становлені на будь-якій стадії розгляду та вирішення цивільної справи, шо набрали законної сили. Відповідно до ст. 361 ЦПК важливою ознакою судових рішень, які можуть бути об'єктом перегляду, також є те, що це судові рішення, якими закінчено розгляд справи, а також судові накази. Якщо в одне прова­дження були об'єднані декілька позовних вимог, рішення мо­же бути переглянуте тільки в частині тих вимог, які стосують­ся нововиявлених обставин.

Про перегляд рішення, ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами сторонами, Іншими особами, які беруть участь у справі, подається заява в письмовій формі, в якій зазначаються відомості, необхідні для її розгляду, а саме:

1. найменування суду, якому адресується заява;
   
2. ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її прожи­
   вання чи місцезнаходження;
   
3. інші особи, які брали учасіь у справі;
   
4. дата ухвалення чи постановления і зміст рішення, ухвали
   чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
   
5. нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про
   перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх від­
   криття або встановлення;
   
6. посилання на докази, що підтверджують існування новови-
   явлених обставин.
   

260

Глава 24.


Процесуальні пиіанин виконаним сулових рішень

261


До заяви додаються її коші відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

Належним чином оформлена заява може бути подана иро-гяі ом трьох місяців з дня встановлення обставин, що с підста­вою для перегляду рішення.

На відміну від перегляду у зв'язку з винятковими обстави­нами, заява про перегляд рішення, ухвали суду у зв'язку з но-вовиявленимн обставинами розглядається у судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник, за рештою осіб, які беруть участь у справі, зберігається їх попе­реднє процесуальне становите.

Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідом­ляються про час і місце засідати. Неявка цих осіб не с пере­шкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви суд своею ухвалою задово­льняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у П іа-доволеині, якщо заява необгрунтована. Ця ухвала має відпо­відати загальним вимогам, встановленим для такого виду про­цесуальних документів, зокрема, в ухвалі мають бути вказані час і місце її постановления; зміст рішення суду, що перегля­далося, висновки суду з приводу наявності чи відсутності но-вовиявлених обставин.

Ухвала про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає. Ухвала про відмову в задоволенні такої заяви мо­же бути оскаржена в апеляційному порядку.

Основним наслідком скасування рішення, ухвали суду або судовою наказу є наступний розгляд справи судом за загаль­ними правилами цивільного судочинства.

Глава 25. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ

ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

§ 1. Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу

Виконання рішення — заключний етап юрнсдикцінної діяль­ності, без реалізації якого втрачається сенс попередньої діяль­ності суду та інших органі» (осіб), які уповноважені на здій­снення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних іромад та держави.

Виконанням рішень суду та інших юрисднкційних органів завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особи­стих немайновнх прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та порядок, визначений Консти­туцією та законами України, відповідними підставами вико­нання (зокрема тими, котрі передбачені у ст. З Закону України "Про виконавче провадження").

Враховуючи, що захист прав здійснює ще цілий ряд орга­нів та осіб, лише у виконавчому провадженні він набуває ре­ального змісту.

За взаємозв'язком із набранням юрисдикційиим рішенням законної сили:

• виконання за загальними правилами;
  
• негайне виконання.
  

Виконання за загальними правилами застосовується у разі, якщо не встановлено підстав для застосування негайного вико­нання.

Негайне виконання — це виконання рішення ще до набран­ня ним законної сили. Його застосовуеть, як правило, за ре­зультатами попередньої судової діяльності у формі відправ­лення правосуддя (вирішення цивільної справи) або запобіжної діяльності суду (забезпечення позову).

Підстави для застосування негайного виконання чітко пере­дбачені у чинному законодавстві, їх поділяють на:

• підстави для обов'язкового (імперативного) застосування
  негайного виконання,
  
• підстави для факультативного (імперативно-диспозитивно-
  го) застосування негайного виконання.
  

262